Document No. 107860063

Date of the hearing: 16/01/2023
Date of the decision: 16/01/2023
Case №: 991/6138/22
Proceeding №: 52022000000000057
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.

Справа № 991/6138/22

Провадження 1-кс/991/6160/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_36, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_37, прокурора ОСОБА_38, захисників ОСОБА_39, ОСОБА_40, підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_43, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_41, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_43, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_42, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52022000000000057 від 22.02.2022, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, в якому детектив просить:

1) Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Умань Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється:

- у створенні та керівництві злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;

- у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення і невчинення службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;

2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.369 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої;

3) у випадку засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до статей 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначено лише покарання пов`язане з реальним позбавленням волі;

4) наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;

5) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Разом з тим, з огляду на те, що визначення розміру застави належить до дискреційних повноважень слідчого судді, у разі визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 сторона обвинувачення просить врахувати значні розміри доходу від діяльності злочинної організації, майновий стан підозрюваного, тяжкість, суспільну небезпечність та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, що вказує на помірність для нього застави у розмірі 198 616 000, 00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При цьому, у разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також свідками: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, керівників та власників КП «Будова» (код за ЄДРПОУ 22484783) - ОСОБА_22 та ОСОБА_23, керівників та власників суб`єктів господарювання з виконання робіт по ремонту доріг міста Одеси: ТОВ «Автомагістраль - Південь» (код за ЄДРПОУ 34252469), ТОВ «БВК «ПИК_СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 34506313), ТОВ «Євродор» (код за ЄДРПОУ 33387560), ТОВ «СК Автострой» (код за ЄДРПОУ 37477703), керівників та власників суб`єктів господарювання у сфері поводження із побутовими відходами у місті Одеса: ТОВ «Еко-Ренесанс» (код за ЄДРПОУ 32088992), ТОВ «Кліар-Сіті» (код за ЄДРПОУ 30586931), ТОВ «ТВ-Серрус» (код за ЄДРПОУ 32088992);

5) носити електронний засіб контролю;

6) дати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_38 підтримав доводи клопотання детектива, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Заначив, що згідно положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокати ОСОБА_44 та ОСОБА_45 заперечували проти доводів клопотання детектива, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне:

1) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1, є необгрунтованою;

2) ризики, заявлені стороною обвинувачення, відсутні, оскільки немає жодного їх реального підтвердження;

3) необхідно врахувати особисту ситуацію підозрюваного (має стійкі соціальні зв`язки: має постійне місце проживання, займається підприємницькою діяльністю на території міста Одеси, сплачує податки до місцевого та державного бюджету, позитивно характеризується, займається благодійністю, одружений, на утриманні має дев`ять дітей, з яких шестеро неповнолітні);

4) розмір застави, про яку йдеться у клопотанні, є завідомо непомірним для ОСОБА_1, з огляду на його майновий стан.

Крім того, стороною захисту надано заяву ОСОБА_24 про бажання взяти на поруки ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити у його задоволенні, пояснив, що не має наміру виїжджати з України, допомагає Збройним силам України, не має ізраїльського громадянства, тривалий час живе та працює в місті Одеса.

Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України.

Так, відповідно до протоколу затримання особи від 05.12.2022 (Том № 2 а. 48-53), у рамках кримінального провадження № 52022000000000057 від 22.02.2022 ОСОБА_1 затриманий 05.12.2022 об 11 год. 05 хв. за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4-А.

Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 затриманий на підставі п. 3-4 ч. 1 ст. 208 КПК України, під час затримання йому повідомлено про підстави затирання, у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз`яснено його права.

06.12.2022 о 10 год. 07 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, про що свідчить його підпис (Том № 2 а. 29-45).

Оскільки, клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу подано до Вищого антикорупційного суду 06.12.2022 та ОСОБА_1 доставлений до приміщення суду 07.12.2022 для розгляду поданого клопотання (судове засідання призначено о 14 год. 30 хв.), то органом досудового розслідування дотримано вимог ч. 2 ст. 211 КПК України щодо строку затримання особи без ухвали слідчого судді.

Згідно ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_25 не пізніше листопада 2021 року на території міста Одеси створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію та здійснювали керівництво нею.

Злочинну організацію створено з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме:

- одержання неправомірної вигоди від забудовників за вплив на службових осіб Одеської міської ради за вчинення і невчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах таких забудовників щодо відведення земельних ділянок для будівництва, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, невжиття заходів реагування на порушення у сфері містобудівної діяльності;

- одержання від суб`єктів господарювання, які постачають товари, виконують роботи та надають послуги за рахунок коштів бюджету Одеської територіальної громади, неправомірної вигоди у розмірі 10% від загального обсягу перерахованих головними розпорядниками бюджетних коштів за вчинення службовими особами Одеської міської ради дій з використанням службового становища і владних повноважень щодо своєчасного та повного фінансування укладених договорів;

- заволодіння коштами бюджету Одеської територіальної громади та державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації своїм службовим становищем під час організації та проведення закупівель товарів, робіт, послуг для територіальної громади міста Одеси та Одеської області.

До складу злочинної організації, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_25, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_12 (перший заступник Одеського міського голови), ОСОБА_13 (виконувач обов`язків заступника Одеського міського голови - керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради), ОСОБА_14 (заступник Одеського міського голови - директор департаменту фінансів Одеської міської ради), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_2 та інші невстановлені особи, кожен із яких виконував свою роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямів.

Для забезпечення належної взаємодії між учасниками злочинної організації, планування та узгодження своїх дій, що будуть спрямовані на реалізацію злочинного плану, ОСОБА_1 та ОСОБА_25 організували офіс за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4-А (далі - Офіс), куди прибуватимуть учасники злочинної організації для зустрічей у спеціально облаштованій кімнаті для переговорів з використанням спеціальних засобів протидії фіксації розмов та з дотриманням прихованого прибуття до Офісу.

З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів ОСОБА_1 і ОСОБА_25 за участю ОСОБА_2 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.

Так, не пізніше листопада 2021 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_25 та за участю ОСОБА_2 досягли домовленості, що систематично щомісяця будуть надавати виконуючому обов`язки заступника Одеського міського голови - керівнику апарату виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_13 неправомірну вигоду у розмірі 15 000 доларів США.

У період з листопада 2021 року по серпень 2022 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_25 та за участю ОСОБА_2 організували систематичне надання ОСОБА_13 неправомірної вигоди в загальному розмірі 2 473 884 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням його службового становища щодо організації роботи та прийняття рішень виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також впливу на депутатський корпус та членів постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради (далі - Земельна комісія), створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Також не пізніше березня 2022 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_25 та за участю ОСОБА_2 досягли домовленості, що систематично щомісяця будуть надавати першому заступнику Одеського міського голови ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 300 000 грн.

У період з березня по липень 2022 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_25 та за участю ОСОБА_2 організували систематичне надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди в загальному розмірі 900 000 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища у сфері земельних питань та будівництва, позитивного голосування в складі виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення в інтересах злочинної організації змін до бюджету міста Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими органами Одеської міської ради (управління дорожнього господарства, управління капітального будівництва та інші), а також встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів міста Одеси, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Крім того, у травні 2022 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_25 організували та за участю ОСОБА_2 надали заступнику Одеського міського голови - директору департаменту фінансів Одеської міської ради ОСОБА_14 неправомірну вигоду в розмірі 300 000 грн за вчинення нею дій в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища щодо організації підготовки визначених злочинною організацією змін до бюджету міста Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими органами Одеської міської ради (управління дорожнього господарства, управління капітального будівництва та інші), інформування керівників злочинної організації про перераховані бюджетні кошти за такими розпорядниками та позитивного голосування в складі виконавчого комітету, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється:

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- протоколом за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 21.12.2021, відповідно до якого останній разом з ОСОБА_25 обговорює отримання неправомірної вигоди від компаній-забудовників та надання неправомірної вигоди посадовцям Одеської міської ради (Том № 3 а. 1-9);

- протоколом за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_12, від 17.11.2021, відповідно до якого останній переслав ОСОБА_1 довідку щодо об`єктів будівництва групи компаній «Будова» з інформацією щодо порушень містобудівного законодавства (Том № 3 а. 10-14);

- протоколом за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 01.02.2022, відповідно до якого останній обговорює разом з ОСОБА_2 надання неправомірної вигоди ОСОБА_13 та іншим посадовцям Одеської міської ради, впливає на їх діяльність та надає вказівки ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 (Том № 3 а. 15-30);

- протоколом за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 16.02.2022, відповідно до якого останній обговорює з ОСОБА_2 надання неправомірної вигоди ОСОБА_13, посадовцям Одеської міської ради та впливає на їх діяльність (Том № 3 а. 31-40);

- протоколом за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_2 від 18.02.2022, відповідно до якого останній спілкується разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_25 щодо діяльності злочинної організації та отримання неправомірної вигоди від компаній-забудовників (Том № 3 а. 44-51);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 09.06.2022, відповідно до якого останній обговорює з ОСОБА_2 надання неправомірної вигоди ОСОБА_13, ОСОБА_14 та іншим посадовцям Одеської міської ради, впливає на їх діяльність та надає вказівки ОСОБА_26 та ОСОБА_14 (Том № 3 а. 52-58);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 21.07.2022, відповідно до якого останній обговорює з ОСОБА_2 отримання коштів і надання неправомірної вигоди ОСОБА_26 та іншим посадовцям Одеської міської ради, впливає на їх діяльність, а також надає вказівки ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_27, та ОСОБА_18 (Том № 3 а. 59-71);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема спостереження за місцем за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4?А, від 05.07.2022, відповідно до якого встановлено прибуття до вказаної будівлі ОСОБА_28 (Том № 3 а. 87-88);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема спостереження за місцем за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4?А, від 10.08.2022, відповідно до якого встановлено прибуття до вказаної будівлі ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_13 (Том № 3 а. 89-93);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 30.08.2022, відповідно до якого останній обговорює з ОСОБА_2 отримання коштів та надання неправомірної вигоди ОСОБА_13, впливає на діяльність посадовців Одеської міської ради, а також надає вказівки ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_15 (Том № 3 а. 74-86);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 20.10.2022, відповідно до якого останній обговорює з ОСОБА_2 отримання коштів та надання неправомірної вигоди посадовцям Одеської міської ради, а також надає вказівки ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_13 (Том № 3 а. 107-114);

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_1 від 17.11.2022, відповідно до якого останній обговорює з ОСОБА_2 отримання коштів та надання неправомірної вигоди ОСОБА_13, ОСОБА_12, впливає на діяльність посадовців Одеської міської ради, а також надає вказівки ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_13 (Том № 3 а. 115-124);

- протокол огляду сайту Одеської міської ради від 28.11.2022, відповідно до якого, зафіксовано рішення прийняті виконавчим комітетом Одеської міської ради в інтересах злочинної організації (Том № 3 а. 152-158);

- рішеннями Одеської міської ради та розпорядженнями Одеського міського голови, якими на відповідні посади призначені - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інші посадові особи Одеської міської ради (Том № 3 а. 125, 128, 139, 158);

- договорами про закупівлю робіт за державні кошти укладені 20.05.2022 управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради із суб`єктами господарювання щодо поточного ремонту вулиць і доріг міста Одеси (Том № 3 а. 160-186);

- виписками про рух коштів по казначейським рахункам головних розпорядників коштів Одеської міської територіальної громади (управління дорожнього господарства та управління капітального будівництва Одеської міської ради) (Том № 3 а. 195-201).

Вцілому із матеріалів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій можна зробити висновок, що ОСОБА_1 обговорював свої дії з ОСОБА_2 та ОСОБА_25 щодо проведення тендерів у місті Одесі та організації прийняття необхідних рішень за результатами таких тендерів, обговорював отримання коштів та надання неправомірної вигоди посадовим особам Одеської міської ради, надавав таким посадовим особам вказівки, які сприймались ними як обов`язкові до виконання.

Крім того, згідно матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що до офісу, де здійснював свою діяльність ОСОБА_1, який знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4?А, прибували наступні особи: чоловік, ззовні схожий на заступника Одеського міського голови ОСОБА_28 ; чоловік, ззовні схожий на першого заступника Одеського міського голови ОСОБА_12 ; жінка, ззовні схожа на начальника Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_20 ; чоловік, ззовні схожий на виконуючого обов`язки заступника Одеського міського голови ОСОБА_13 ; чоловік, ззовні схожий на начальника Управління капітального будівництва Одеської міської ради ОСОБА_17 ; чоловік, ззовні схожий на директора Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради ОСОБА_19 .

ОСОБА_1 дав вказівку взагалі не відкривати вікна в офісу, де ним проводились зустрічі, та «вмикати глушилку» при проведенні таких зустрічей.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_1 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, які йому інкримінуються.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_1, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_1 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, є корупційним злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Доводи сторони обвинувачення щодо наявності у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та громадянства держави Ізраїль слідчим суддею відхиляються, оскільки не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду даного клопотання.

Разом з тим, про можливість переховуватись як на території України, так і за кордоном, свідчить наявність у розпорядженні підозрюваного значних грошових активів та обізнаність про роботу правоохоронних органів, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів.

Вказане разом із наявністю у підозрюваного широкого кола знайомих серед посадових осіб органів місцевого самоврядування та виконавчих органів вказує на можливість покинути територію України та тривалий час проживати за її межами.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України. Однак, відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах воєнного стану дозволяється виїзд за кордон військовозобов`язаним чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Враховуючи, що на утриманні підозрюваного ОСОБА_1 перебуває 6 дітей віком до 18 років, а тому не має обмежень щодо виїзду за межі території України навіть в умовах воєнного стану.

Вказане свідчить про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів клопотання, діяльність ОСОБА_1, при вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, була спрямована, у тому числі, на приховування факту та обставин вчинення таких кримінальних правопорушень, а також його слідів. Зустрічі проводились підозрюваним у спеціально обладнаному кабінеті, секретарю надавайсь вказівки щодо необхідності закрити вікна та «вмикати глушилки» під час проведення таких зустрічей.

За результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій зафіксовано розмову ОСОБА_1 07.06.2022 та 08.06.2022 з ОСОБА_2, у ході якої ОСОБА_1 надає вказівку провести «повну чистку» на комп`ютерних серверах та обговорює можливі варіанти збереження необхідної інформації (Том № 3 а. 56-58).

За результатами проведених негласних (слідчих) розшукових дій (Том № 3 а. 85-86, 113-114), зафіксовано розмову 26.08.2022 та 13.10.2022 ОСОБА_1 з ОСОБА_6 - особистим секретарем, у ході якої ОСОБА_1 надає вказівки залучити ОСОБА_30 - спеціаліста у ІТ сфері з метою дистанційного видалення усієї інформації, яка міститься на його телефоні, а також видалити дані з інших носіїв інформації у офісі (комп`ютери, телефони, тощо).

Вказане свідчить про наявність ризику знищити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, за результатами проведених оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_1, 13.12.2021 зафіксовано його розмову з ОСОБА_31, у ході якої ОСОБА_1 повідомляє останньому, що вони мають будь-які можливості, управляють містом, мають своїх депутатів на сесії та заступника міського голови (Том № 3 а. 22).

Відповідно до протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.02.2022 встановлено, що ОСОБА_25 та ОСОБА_1, обговорюючи бійку у Одеській міській раді за участю народного депутата України ОСОБА_32, що мала місце 25.01.2022, розглядають як варіант припинення його активних дій шляхом застосування до нього фізичної сили або забезпечення своєю охороною міську раду (Том № 3 а. 33-34).

Відповідно до протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.02.2022 зафіксовано розмову ОСОБА_1 із заступником Одеського міського голови ОСОБА_16, у якій ОСОБА_1 ставить вимогу звільнити ОСОБА_33 - заступника керівника управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради і при цьому ОСОБА_16 не перечить, сприймаючи вимогу до виконання (Том № 3 а. 25-26).

За результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано розмову 26.10.2022 ОСОБА_1 із ОСОБА_25, секретарем Одеської міської ради ОСОБА_29, головою Одеської обласної ради ОСОБА_34, у якій узгоджується питання зміни керівництва фракції відповідної партії у Одеській міській раді (Том № 3 а. 116-117).

Вказане свідчить про вплив ОСОБА_1 на депутатів, посадових осіб місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на території міста Одеси, що вказує на наявність у підозрюваного можливості безпосередньо або опосередковано (шляхом прохань, погроз, підкупу, шантажу тощо) впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою надання ними неправдивих показань для уникнення ОСОБА_1 можливої кримінальної відповідальності.

Що стосується ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1, то вказаний ризик не знайшов свого підтвердження за результатами розгляд даного клопотання.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, яке є особливо тяжким злочином, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке є тяжким корупційним злочином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання, займається підприємницькою діяльністю на території міста Одеси, позитивно характеризується, займається благодійністю, одружений, на утриманні має дев`ять дітей, з яких шестеро неповнолітні), проте, зважаючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого кримінального правопорушення, беручи до уваги, рівень владних повноважень, на яких надавалась неправомірна вигода (особа, що займає відповідальне становище), застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі особистої поруки, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідчий суддя, вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється:

Відповідно до матеріалів клопотання (Том № 2 а. 209-212), земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 143, ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 5110136900:27:004:0403 площею 0,0800 га 09.12.2013 зареєстрована за ОСОБА_35 ( ОСОБА_1 ).

ОСОБА_35 ( ОСОБА_1 ) є співзасновником ТОВ «Каштан-транспорт», частка у статутному капіталі у розмірі 2507216,8 грн. (Том № 2 а. 138-158).

Злочинною організацією під керівництвом ОСОБА_1 та ОСОБА_25 досягнуті домовленості із представниками компаній забудовників на одержання від них неправомірної вигоди у вигляді майновим прав на квартири, що будуються або здані в експлуатацію, загальною площею 7708 м2 вартістю 118 171 358 грн. (вартість 1 м2 визначена з урахуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла в Одеській області станом на 01 січня 2022 року, що становить 15 331 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м2, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 № 53).

Як вбачається із матеріалів клопотання (Том № 2 а. 4), є обґрунтовані підстави вважати, що очолюваною, зокрема ОСОБА_1, злочинною організацією «зароблено 3 мільйони доларів», що вказує на те, що у розпорядженні підозрюваного знаходяться значні грошові активи.

Таким чином, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, беручи до уваги значні грошові активи, які знаходяться у розпорядженні ОСОБА_1, наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 000, 00 грн., яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.

Також, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти мінімальні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057, прокурора, суду.

2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду.

3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_25, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, керівниками та власникам КП «Будова» (код за ЄДРПОУ 22484783) - ОСОБА_22 та ОСОБА_23

5) носити електронний засіб контролю.

6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання детектива задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 лютого 2023 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 50000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 124 050 000 (сто двадцять чотири мільйона п`ятждесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN UA678201720355279004000096000

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

5) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці (до 08 лютого 2023 року включно), але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_41

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_46

Search

Document No. 107860063