- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_8.Справа № 991/5499/22Доповідач: ОСОБА_5.Провадження №11-сс/991/469/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
14 грудня 2022 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5., розглянувши повторне клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 щодо проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2022 року у режимі відеоконференції,
В С Т А Н О В И В:
12.12.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів ОСОБА_6., ОСОБА_7. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 щодо обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв`язку із цим 12.12.2022 суддя-доповідач постановив ухвалу, якою призначив до розгляду вищевказані апеляційні скарги на 09 год. 00 хв 14.12.2022.
14.12.2022 суддею-доповідачем до початку судового засідання було отримано повторне клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2. про проведення судового засідання із розгляду апеляційних скарг захисників ОСОБА_6., ОСОБА_7. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 у відповідний день і час у режимі відеоконференції.
Так, захисник ОСОБА_2. просила забезпечити її участь у судовому засіданні, призначеному на 14.12.2022 о 09:00, поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Клопотання мотивоване тим, що вона є єдиною особою, яка піклується за молодшим братом, ІНФОРМАЦІЯ_1., який навчається у Франції у школі-інтернаті.
Вирішуючи зазначене клопотання, суддя-доповідач виходить із нижченаведеного.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, коли розгляд справи за участі певної особи є обов`язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання захисника ОСОБА_2., суддя-доповідач дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Так, суддя-доповідач враховує те, що участь у судовому засіданні ОСОБА_2 не є обов`язковою, оскільки вона не є єдиним захисником ОСОБА_1., та не може: (а) вплинути на збільшення тривалості судового провадження; (б) унеможливити встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню; (в) призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ.
Крім того, виходячи із долучених до клопотання документів суддя-доповідач вважає, що вони не підтверджують те, що: (1) ОСОБА_2 є опікуном чи піклувальником ОСОБА_3, а отже має повноваження діяти в його інтересах; (2) умови перебування в школі-інтернаті передбачають обов`язкову необхідність перебування з ним повнолітніх членів сім`ї; (3) її присутність є обов`язковою під час перебування ОСОБА_3 у Франції під час його навчання у школі-інтернаті; (4) інші особи, зокрема його батьки, не мають можливості здійснювати догляд за ОСОБА_4 .
Отже, не встановлено достатніх підстав для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції.
Щодо ж до участі захисниці ОСОБА_2. в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, то вказане, на думку судді-доповідача, є також неможливим.
Так, дійсно відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.
Крім того, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків (п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).
Разом із тим, наведені рекомендації не є законом чи правовою позицією, висловленою Верховним Судом у ході розгляду конкретної справи. Більше того, вони були надані Радою суддів України та Верховним Судом в умовах бойових дій на території в т. ч. Київської області та міста Києва. Однак від часу їх надання ситуація змінилася у місті Києві та області. Й наразі не існує жодних екстраординарних обставин, які б об`єктивно обумовлювали необхідність зробити виняток і провести апеляційний розгляд за участі ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних засобів поза межами приміщення суду.
Також необхідно врахувати й те, що застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом (ч. 3 ст. 336 КПК).
Водночас проведення судового розгляду у кримінальному провадженні, зокрема й апеляційного, за допомогою власних засобів зв`язку, положеннями чинного законодавства не регламентовано (ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).
Разом з цим, як передбачено вимогами ч. 2 ст. 342 КПК, секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 345 КПК судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам`ятку про їхні права та обов`язки, передбачені цим Кодексом.
Таким чином здійснення судового провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду позбавить можливість суд виконати вимоги ст. 342-345 КПК та дотриматись процедури апеляційного розгляду. Дана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в ухвалі від 28.04.2022 у справі №583/1283/20, який зазначив, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду у кримінальному процесі не передбачено.
Зважаючи на наведене, суддя-доповідач вважає, що захисниця ОСОБА_2., яка звернулася із повторним клопотанням, не довела, що існує виняткова ситуація, у зв`язку із якою, незважаючи на відсутність щодо цього норм у КПК, необхідно провести апеляційний розгляд за її участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням її власних технічних засобів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 110, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Повторне клопотання захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Копію цієї ухвали направити ОСОБА_2 для відома.
Роз`яснити захиснику, що подальше повторне заявлення аналогічних клопотань щодо проведення судового розгляду в режимі відеоконференцзв`язку із використанням власних технічних засобів може бути розцінене як зловживання правом, що виходячи із загальних засад кримінального провадження є підставою для їх залишення без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_5