Document No. 108069015

Справа № 991/6615/22

Провадження 1-кс/991/6645/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, при розгляді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна, поданого у рамках кримінального провадження № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_2, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_3, про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (далі Кримінальне провадження), в якому детектив просить з метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на майно, належне ОСОБА_4, вилучене 20.12.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (далі Клопотання).

Згідно положень ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, до слідчого судді, суду має право звернутися як прокурор, так слідчий за погодженням з прокурором.

Зі свого боку, за ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Таким чином, стаття 64-2 КПК України передбачає, що лише з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна особи, така особа набуває статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Отже, відповідна стаття регламентує, зокрема, порядок подання клопотання про арешт майна особи, яка не має у Кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого або засудженого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відтак, стаття 64-2 КПК України є спеціальною нормою по відношенню до ст. 171 КПК України, яка містить загальні вимоги до клопотання про арешт майна.

Із аналізу змісту ст. 64-2 та 171 КПК України можна зробити висновок, що клопотання про арешт майна особи, яка не має у Кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого або засудженого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, подається виключно прокурором та з дотриманням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України щодо змісту такого клопотання.

Зі змісту Клопотання вбачається, що детектив просить накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно ОСОБА_4, як на таке, що є речовим доказом у Кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до матеріалів Клопотання у Кримінальному провадженні власник (володілець) майна, арешт на яке просить накласти детектив ( ОСОБА_4 ), не має процесуального статусу підозрюваної, обвинуваченої або засудженої.

Отже, виходячи з викладеного, з клопотанням про арешт майна, власником (володільцем) якого є ОСОБА_4, має право звернутися виключно прокурор, та лишепісля зверненняпрокурора зтаким клопотанням ОСОБА_4 у Кримінальномупровадженні набуде статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та зможе користуватися у Кримінальному провадженні правами та обов`язками, які згідно положень КПК України має третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частина 1 статті 9 КПК України (Законність) передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Враховуючи, що клопотання про арешт майна ОСОБА_4 має бути подано виключно прокурором у Кримінальному провадженні, а в даному випадку із відповідним клопотанням звернулась детектив за погодженням із прокурором, то слідчий суддя дійшов до висновку, що Клопотання подане неуповноваженою особою.

З огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема, принцип законності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання особи, яка не наділена повноваженнями його подавати, зазначене клопотання про арешт майна підлягає поверненню особі, яка його подала.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 26, статтями 64-2, 172, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, повернути особі, яка його подала, - детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5 ОСОБА_6