- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/6616/22
Провадження 1-кс/991/6646/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, при розгляді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погодженого Генеральним прокурором ОСОБА_3, про арешт майна, поданого у рамках кримінального провадження № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_2, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_3, про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (далі Кримінальне провадження), в якому детектив просить з метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на мобільний телефон, належний ОСОБА_4, вилучений 20.12.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (далі Клопотання).
Як вбачається зі змісту Клопотання, ОСОБА_4 є народним депутатом України IХ скликання.
Главою 37 Розділу VI КПК України передбачено порядок здійснення кримінального провадження щодо окремої категорії осіб. Так, особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно народного депутата України (ст. 480 КПК України).
Статтею 482-2 КПК України передбачено особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 482-2 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).
Частиною 9 статті 17 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат має право одержати інформацію з питань, пов`язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які зобов`язані надати йому таку інформацію в порядку та строки, визначені цим Законом.
У Клопотанні ставиться питання про застосування до народного депутата України такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме його мобільного телефону, що обмежить право народного депутата України на отримання інформації.
Тобто, у Клопотанні ставиться питання про застосування слідчим суддею до народного депутата такого заходу забезпечення кримінального провадження, який обмежує його права і свободи.
Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, до слідчого судді, суду має право звернутися як прокурор, так слідчий за погодженням з прокурором.
Зі свого боку, за ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Таким чином, стаття 64-2 КПК України передбачає, що лише з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна особи, така особа набуває статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Отже, відповідна стаття регламентує, зокрема, порядок подання клопотання про арешт майна особи, яка не має у Кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого або засудженого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відтак, стаття 64-2 КПК України є спеціальною нормою по відношенню до ст. 171 КПК України, яка містить загальні вимоги до клопотання про арешт майна.
Із аналізу змісту ст. 64-2 та 171 КПК України можна зробити висновок, що клопотання про арешт майна особи, яка не має у Кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого або засудженого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, подається виключно прокурором та з дотриманням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України щодо змісту такого клопотання.
Зі змісту Клопотання вбачається, що детектив просить накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно народного депутата України ОСОБА_4, як на таке, що є речовим доказом у Кримінальному провадженні. В кримінальному провадженні повідомлення про підозру нікому не здійснювалось.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до матеріалів Клопотання у Кримінальному провадженні власник (володілець) майна - ОСОБА_4, арешт на яке просить накласти детектив, не має процесуального статусу підозрюваного.
Отже, виходячи з викладеного, з клопотанням про арешт майна, власником (володільцем) якого є народний депутат України ОСОБА_4, має право звернутися процесуальний прокурор за погодженням клопотання Генеральним прокурором або Генеральний прокурор (особа, що виконує обов`язки Генерального прокурора) з відповідним клопотанням. Лише післязвернення відповідногопрокурора зтаким клопотанням, ОСОБА_4 у Кримінальномупровадженні набуде статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та зможе користуватися у Кримінальному провадженні правами та обов`язками, які згідно положень КПК України має третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частина 1 статті 9 КПК України (Законність) передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень абз. 1 ч. 2 ст. 482-2 та ч. 2 ст. 64-2 КПК України, клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна народного депутата України ОСОБА_4, що обмежує його права і свободи, має бути подано виключно процесуальним прокурором у кримінальному провадженні за погодженням клопотання Генеральним прокурором або Генеральним прокурор (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора), а в даному випадку із відповідним клопотанням звернулась детектив за погодженням із Генеральним прокурором, то слідчий суддя дійшов до висновку, що Клопотання подане неуповноваженою особою.
З огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема, принцип законності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання особи, яка не наділена повноваженнями його подавати, зазначене клопотання про арешт майна підлягає поверненню особі, яка його подала.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 26, ч. 2 ст. 64-2 та абз. 1 ч. 2 ст.482-2, статтями 369-372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погодженого Генеральним прокурором ОСОБА_3, про арешт майна, поданого у рамках кримінального провадження № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, повернути особі, яка його подала, - детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5