- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/6802/22
Провадження 1-кс/991/3/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2023 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява, у якій захисник просить відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022, з огляду на існування обставин, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Заяву обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого судді ОСОБА_6 перебуває справа № 991/6802/22 за клопотанням сторони обвинувачення, у межах кримінального провадження № 52022000000000057, про обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, у межах цього ж кримінального провадження, слідчий суддя ОСОБА_6 постановив ухвалу від 18.11.2022 у справі № 991/5596/22, якою надав дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .
Ознайомившись із текстом судового рішення, захисник вважає, що слідчий суддя у мотивувальній частині ухвали від 18.11.2022 виклав тези, якими надав уповноваженим на проведення обшуку службовим особам поради, пропозиції, рекомендації та юридичні консультації стосовно порядку виконання ухвали та подальших процесуальних дій і рішень щодо майна, яке буде відшукано та вилучено за результатом проведеного обшуку, тобто вийшов за межі кола питань, які підлягають вирішенню відповідно до статей 234-235 КПК України.
На думку захисника такі поради направлені на недопущення стороною обвинувачення процесуальних помилок у майбутньому і максимально гарантовану легалізацію отриманих у результаті проведеної процесуальної дії результатів та доказів, що фактично надає їй перевагу перед стороною захисту і викликає сумніви в упередженості слідчого судді ОСОБА_6 та говорить про його особисту заінтересованість у провадженні.
Також у сторони захисту є перестороги щодо ефективності захисту та реалізації процесуальних прав під час надання правової допомоги ОСОБА_5, оскільки слідчий суддя ОСОБА_6 закріплений за кримінальним провадженням № 52022000000000057.
Крім того, 27.12.2022 захисник заявив аналогічний відвід слідчому судді ОСОБА_6 у справі № 991/6486/22 за клопотанням про арешт майна, який станом на 02.01.2023 не розглянутий та не вирішений, що перешкоджає, на думку сторони захисту, розгляду клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі № 991/6802/22.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримав з викладених у ній підстав. Додатково пояснив, що у межах кримінального провадження № 52022000000000057 за номером справи № 991/6486/22 зареєстроване клопотання сторони обвинувачення про арешт майна ОСОБА_7 . У подальшому слідчий суддя ОСОБА_6, у спосіб, не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, без відкриття судового засідання, об`єднав цю справу із іншими справами за клопотаннями сторони обвинувачення про арешт майна ще чотирнадцяти осіб, у тому числі ОСОБА_5, поданих у межах цього ж кримінального провадження. До початку розгляду по суті клопотань про арешт майна сторона захисту через канцелярію суду подала заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 . Однак, всупереч процедурі визначеній Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до якої слідчий суддя ОСОБА_6 мав розпочати судове засідання, оголосити склад учасників, перевірити їх повноваження, повідомити про те, що надійшла заява про відвід, з`ясувати чи немає заяв про відвід слідчому судді від інших учасників, заслухати думку щодо заявленого відводу, заява сторони захисту про відвід відразу передана на авторозподіл для визначення судді, який її буде розглядати. Тобто, слідчий суддя ОСОБА_6 порушив принцип законності, відповідно до якого останній повинен діяти у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. Крім цього, у кримінальному провадженні № 52022000000000057, окрім ОСОБА_5, повідомлено про підозру ще п`ятьом особам, стосовно яких вже обрано запобіжні заходи. У повідомленнях про підозру цим особам та клопотаннях про обрання стосовно них запобіжного заходу, які перебували на розгляді у слідчого судді ОСОБА_6, фігурує ОСОБА_5 . Тобто, ймовірна роль ОСОБА_5, як учасника злочинної організації, неодноразово була предметом розгляду та оцінки слідчим суддею ОСОБА_6 . У зв`язку з чим у сторони захисту є сумніви, що їхня правова позиція не буде почута та не матиме значення, що порушує принцип змагальності і завідомо ставить сторону захисту у нерівні умови по відношенню до сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти заявленого відводу заперечував, з огляду на його невмотивованість та фактичне непогодження сторони захисту із прийнятими слідчим суддею ОСОБА_6 рішеннями у межах кримінального провадження № 52022000000000057.
Слідчий суддя ОСОБА_6 повідомлений про день та час судового засідання, у судове засідання не прибув, правом надання пояснень щодо заявленого відводу не скористався.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши заяву про відвід слідчого судді з додатками, суддя дійшов такого висновку.
У статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.
Зокрема, пунктами 3, 4 цієї статті передбачено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про наявність обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні та бути підтверджені відповідними доказами.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 постановив ухвалу від 18.11.2022 у справі № 991/5596/22, у межах кримінального провадження № 52022000000000057 від 22.02.2022, якою надав дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .
Приймаючи таке рішення слідчий суддя у мотивувальній частині ухвали, серед іншого, зазначив тези, які на думку захисника ОСОБА_3 свідчать про особисту заінтересованістьслідчого судді в результатах провадження, а саме:
«Тому, для запобігання надмірному обтяженню права власності особи, слідчий суддя вважає за можливе запропонувати органу досудового розслідування залучити до проведення обшуку відповідних спеціалістів для отримання необхідної слідству інформації, що міститься на електронних інформаційних системах або їх частинах, зокрема, шляхом її огляду та копіювання.»;
«Слідчий суддя також вважає за необхідне роз`яснити, що у відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор мають право вилучати також речі і документи, які не входять до переліку майна, дозвіл на відшукання та вилучення якого надається цією ухвалою, однак лише за умови, що вони мають значення для кримінального провадження. Такі речі і документи вважатимуться тимчасово вилученим майном і слідчий, прокурор у порядку абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України протягом 48 годин після вилучення майна повинен звернутися із клопотанням про його арешт, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Разом з тим, КПК України не передбачає необхідності накладення арешту на речі і документи, дозвіл на відшукання і вилучення яких прямо надано в ухвалі на проведення обшуку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 23 січня 2020 року у справі № 457/1485/13-к). Здійснений цією ухвалою судовий контроль за втручанням у право власності, за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із вилучених під час обшуку речей і документів та її фіксування (постанова про визнання речових доказів, протокол огляду, тощо), забезпечуватиме правомірність подальшого утримання такого майна органом досудового розслідування без накладення на нього арешту».
Однак, обставини, на які посилається заявник у своїй заяві та в судовому засіданні, не свідчать про особисту заінтересованість слідчого судді в результатах провадження, а фактично зводяться до незгоди із мотивами, покладеними слідчим суддею в основу прийнятого рішення, надання оцінки яким перебуває поза межами предмета дослідження під час розгляду заяви про відвід слідчого судді.
Водночас, тези, на які звертає увагу захисник, зазначені у мотивувальній частині ухвали слідчого судді у контексті встановлення наявності достатніх підстав вважати, що обшук є заходом пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи, досягає «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи, що відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України є предметом дослідження слідчого судді під час вирішення клопотання про обшук. Цитування у судовому рішенні положень Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання ухвали про дозвіл на обшук спрямовані на недопущення порушення права власності особи, за місцем проживання якої планується провести обшук.
Слід також звернути увагу, що обставини, які можуть свідчити про особисту заінтересованість слідчого судді в результатах провадження є оціночними. Факт особистої заінтересованості в результаті справи повинен ґрунтуватися на доказах. Ця підстава застосовується лише у випадку доведеності заінтересованості судді у результатах розгляду справи, яка, серед іншого, може мати місце у випадку, якщо від результату вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться певні права та обов`язки, а також у випадку, коли рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Обставин, які б свідчили про наявність особистої заінтересованості слідчого судді ОСОБА_6 у результатах кримінального провадження, окрім як непогодження із мотивами судового рішення, та доказів на їх підтвердження заявник не наводить.
Аналізуючи наведені захисником ОСОБА_8 обставини, які викликають сумнів в упередженості слідчого судді ОСОБА_6, суддя зазначає таке.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, проте заявник таких доказів не наводить.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.
Суддя вважає безпідставними посилання захисника ОСОБА_3 на порушення слідчим суддею ОСОБА_6 принципу законності, з огляду на положення ч. 1 ст. 81, ч. 2, 3 ст. 35 КПК України, п. 2 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4, з урахуванням внесених змін.
Також суддя критично оцінює посилання захисника ОСОБА_8 на те, що слідчий суддя ОСОБА_6 сформував свою думку щодо ролі ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, та як наслідок буде порушений принцип законності, оскільки такі судження мають суб`єктивний характер, жодними доказами не підтверджуються. Разом з цим, в кожному окремому випадку слідчий суддя розглядає подане клопотання в межах заявлених у ньому вимог та досліджує надані учасниками докази, обсяг і зміст яких може відрізнятися від тих, які містяться у матеріалах інших клопотань, у тому числі поданих у межах одного кримінального провадження. У судовому засіданні захисник на уточнююче запитання судді не зміг пояснити у чому саме та як виразилася оцінка слідчим суддею ОСОБА_6 ролі ОСОБА_5, якого висновку дійшов слідчий суддя під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу іншим підозрюваним у кримінальному провадженні.
Той факт, що захисник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості слідчого судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність.
Наведені захисником ОСОБА_3 інші доводи про упередженість слідчого судді ОСОБА_6 зводяться до незгоди з постановленими ним у межах кримінального провадження рішеннями та організацією ведення судового процесу.
Однак, слід зазначити, що учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями слідчого судді, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості слідчого судді під час досудового розслідування.
Жодних фактів, які можуть ставити під сумнів безсторонність слідчого судді як з точки зору об`єктивного критерію, так і суб`єктивного, захисник ОСОБА_8 не навів. Тобто, його побоювання щодо упередженості слідчого судді не можна вважати об`єктивно виправданими.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1