- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/6813/22
Провадження № 1-кс/991/6841/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
13 січня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_7.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 05 серпня 2020 року за № 520200000000000506.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балаклія Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, депутат Ізюмської міської ради VIII скликання (інша інформація у сказі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (надалі - прокурор САП). Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 ; захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 520200000000000506 від 05 серпня 2020 року.
Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 ..
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2, про скасування повідомлення про підозру.
Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52020000000000506 від 05 серпня 2020 року, у якому 25 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України.
У своїй скарзі захисник зазначає, що станом на 25 жовтня 2022 року ОСОБА_2 був депутатом міської ради, оскільки його обрали депутатом Ізюмської міської ради VIII скликання, що власне і не заперечувалось стороною обвинувачення та було відомо станом на 25 жовтня 2022 року.
25 жовтня 2022 року заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП) ОСОБА_6 погодив письмове повідомлення про підозру депутату міської ради ОСОБА_2, хоча він не є уповноваженою особою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України.
Захисник зазначає, що вимогами п. 1 ст. 481 КПК України до переліку прокурорів, які мають здійснювати повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту - депутату місцевої ради, не включений заступник Генерального прокурора - керівник САП. В той же час, у п. 2 цієї ж статті законодавцем вже внесена посада заступника Генерального прокурора - керівника САП. Таким чином, законодавець прямо передбачив можливість делегування зазначеними посадовими особами іншим прокурорам функції безпосереднього вручення цього повідомлення у порядку, визначеному ст. 278 КПК України. Проте таке доручення може бути здійснено виключно Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури. Захисник ОСОБА_4 вважає, що керівник САП є заступником Генерального прокурора, але з урахуванням внесення законодавцем такого розподілу як вказано в п.1-2 ч. 1 ст. 481 КПК України, виходячи з класифікації спеціальних суб`єктів встановленої законодавцем та зазначення уповноважених прокурорів на здійснення їм повідомлення про підозру, перевірка наявності повноважень у заступника Генерального прокурора - керівника САП на вручення повідомлення про підозру та делегування таких повноважень ОСОБА_6 прокурору САП ОСОБА_3 потребує перевірки слідчим суддею.
За таких обставин, на думку захисника, повідомлення про підозру від 25 жовтня 2022 року погодив неналежний прокурор через відсутність у нього відповідних повноважень. Незаконне повідомлення про підозру створює для ОСОБА_2 негативні наслідки і обмежує його конституційні права, оскільки органом досудового розслідування не дотримано під час повідомлення про підозру ОСОБА_2, який є депутатом міської ради, а не народним депутатом України, якому в силу п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України уповноважений суб`єктом вручати повідомлення про підозру був би заступник Генерального прокурора - керівник САП. Висновки, викладені в повідомленні про підозру, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим належними та допустимими доказами.
Захисник ОСОБА_4 також вважає, що потребує перевірці і питання способу надання доручення Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури іншим прокурорам здійснити повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту. На думку захисника, єдиним процесуальним документом, який би надавав повноваження іншим прокурорам з групи прокурорів, здійснити повідомлення про підозру депутату місцевої ради у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05 серпня 2020 року мала бути «постанова на надання доручення про здійснення процесуальної дії», а не «доручення про здійснення процесуальної дії», що було підписано Заступником Генерального прокурора- керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .
Відтак, враховуючи, що складення та підписання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_2 було здійснено посадовою особою, яка не мала на те законних повноважень, а також, враховуючи порушення порядку вручення письмового повідомлення, передбаченого ст.ст. 276-279 КПК України, сторона захисту стверджує про наявність підстав для скасування повідомлення про підозру Заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 від 25 жовтня 2022 року депутату Ізюмської міської ради VIII скликання ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 2, ч. 4 ст. 368 КК України.
Захисник також звертає увагу на те що, відповідно до вимог ч. 4 ст. 278 КПК України, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Враховуючи, що ОСОБА_2 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень в порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, остатній не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відомості про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України, підлягають виключенню з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05 серпня 2020 року
Захисник також зазначає, що враховуючи доводи сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри сторона захисту стверджує про низький рівень її обґрунтованості станом на день подання цієї скарги в межах стандарту доведення «обґрунтована підозра», що відповідно визначає також пропорційність втручання в права підозрюваного ОСОБА_2, і такі висновки сторони захисту ґрунтуються на суперечливості окремих доводів сторони обвинувачення; довідці Державної аудиторської служби про відсутність збитків в результаті виконання господарської операції, відсутності повідомлення суду джерел походження доказів наданих добровільно свідком, суперечливістю мотивувальних частин повідомлення про підозру та довідки спеціалістів Державної аудиторської служби, які надані стороною обвинувачення та здобуті стороною захисту; тривалістю досудового розслідування і його результатами у вигляді наданих стороною обвинувачення доказів відповідної вагомості.
На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені наступні матеріали: копія витягу з ЄРДР; копія повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2022 року; копія доручення на здійснення письмового повідомлення про підозру; копія наказу № 186 від 16 вересня 2022 року про розподіл обов`язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора; копія довідки від 17 лютого 2020 року що за матеріалами кримінального провадження збитків, завданих ДП «ІПЗ» під час закупівлі у ТОВ «Оптимумспецдеталь» товарно-матеріальних цінностей, укладанні договору від 26.04.2016 року № 3076 та його виконанні не встановлено; копія дослідження № 8/ЗЕД-19 від 18 липня 2019 року виконаним на замовлення сторони захисту відповідно до висновку якого в обсязі наданих на дослідження документів в межах компетенції судового експерта - економіста, збитки в результаті здійснень господарських операцій із купівлі продажу за результатами розгляду комерційних пропозицій, проведених ДП «Ізюмський приладобудівний завод» у ТОВ «Оптимумспецдеталь» ТМЦ згідно з умовами договору № 3076 від 26 квітня 2016 року не підтверджується.
Слідчим суддею також було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги скарги підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор САП у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, зазначили, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_4 з доданими до неї матеріалами та заслухав думки учасників справи.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України: «Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру здійснюється: адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 481 КПК України: «Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року: «Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має двох перших заступників та заступників, а також заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді можуть бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому у разі посилання на них у скарзі.
Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
В аспекті обґрунтованості підозри ОСОБА_2 слідчий суддя, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22, також зважає на їх попередню оцінку, здійснену ним при вирішенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_2, в ухвалі слідчого судді від 28 жовтня 2022 року у цьому кримінальному провадженні та при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 в ухвалі слідчого судді від 23 грудня 2022 року.
Слідчий суддя, з огляду на вищевикладене, а також доводи та надані стороною захисту матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України, є обґрунтованою.
Слідчий суддя не погоджується з доводами захисника ОСОБА_4, щодо відсутності повноважень у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 здійснювати повідомлення про підозру ОСОБА_2, який є депутатом місцевої ради з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради може здійснюватися заступником Генерального прокурора. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є заступником Генерального прокурора, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру», а тому слідчий суддя приходить до висновку, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 було здійснено уповноваженою особою, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Стосовно доводів захисника, щодо необхідності винесення постанови на надання доручення про здійснення процесуальної дії, слідчий суддя зазначає таке.
Кримінальне процесуальне законодавство (ч. 3 ст. 110 КПК України) встановлює обов`язок винесення прокурором постанови лише у випадках, передбачених КПК України, а також коли прокурор визнає це за необхідне. Положення ч. 2 ст. 481 КПК України не містять вимоги про винесення постанови у випадку доручення заступником Генерального прокурора іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради, а тому слідчий суддя вважає, що надання такого доручення було здійснене з дотриманням вимог КПК України.
При вирішенні скарги слідчий суддя також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к, відповідно до якого гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно Генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру. Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам. Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні. Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні. Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.
Слідчий суддя також вважає, що не підлягає задоволенню і вимога захисника, щодо виключення відомостей стосовно підозрюваного ОСОБА_2 з ЄРДР, оскільки вона має похідний характер від вимоги про скасування повідомлення про підозру, а з наведеного вище видно, що підстави для його скасування відсутні.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що подана адвокатом ОСОБА_4 скарга не містить обґрунтованих доводів необхідних для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України, у кримінальному провадженні за № 520200000000000506 від 05 серпня 2020 року, а тому не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України, у кримінальному провадженні за № 520200000000000506 від 05 серпня 2020 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 17 січня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1