Document No. 108549165

Date of the hearing: 17/01/2023
Date of the decision: 17/01/2023
Case №: 991/6137/22
Proceeding №: 52022000000000057
Instance: HACC AC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.

Справа № 991/6137/22

Провадження №11-сс/991/27/23

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисника- адвоката ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скаргипрокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022, якою було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7, із визначенням застави у розмірі 129 012 000 грн, із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Одесі, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у кримінальному провадженні №52022000000000057від 22.02.2022, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 було частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 лютого 2023 року, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 52 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 129 012 000 (сто двадцять дев`ять мільйонів дванадцять тисяч) гривень.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку із внесення застави на нього покладено такі обов`язки:

1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057, прокурора або суду;

2) не відлучатись із міст Одеси та Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, керівниками та власниками КП «Будова» (код за ЄДРПОУ 22484783) - ОСОБА_32 та ОСОБА_33, керівниками та власниками суб`єктів господарювання з виконання робіт по ремонту доріг міста Одеси: ТОВ «Автомагістраль - Південь» (код за ЄДРПОУ 34252469), ТОВ «БВК «ПИК_СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 34506313), ТОВ «Євродор» (код за ЄДРПОУ 33387560), ТОВ «СК Автострой» (код за ЄДРПОУ 37477703), керівниками та власниками суб`єктів господарювання у сфері поводження із побутовими відходами у місті Одесі: ТОВ «Еко-Ренесанс» (код за ЄДРПОУ 32088992), ТОВ «Кліар-Сіті» (код за ЄДРПОУ 30586931), ТОВ «ТВ-Серрус» (код за ЄДРПОУ 32088992);

5) носити електронний засіб контролю;

6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків визначено до 06 лютого 2023 року, в межах строку досудового розслідування.

Слідчим суддею було встановлено наступні обставини.

05 грудня 2022 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України ОСОБА_7 було затримано, а 06 грудня 2022 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні цих кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею не було встановлено безпідставного затримання органом досудового розслідування підозрюваного ОСОБА_7, як за п. 3 ч. 1 ст.208 КПК України з урахуванням досліджених матеріалів, так і за п. 4 ч. 1. ст.208 КПК України по причині високого рівня суспільної небезпеки інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 255 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Під час здійснення розгляду слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього.

А тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_34 щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, в межах даного кримінального провадження.

Слідчий суддя встановив, що доведеними є ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Натомість, ризики вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7, органом досудового розслідування та прокурором не було доведено.

Слідчий суддя під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу враховав особу останнього та характеризуючі обставини.

Приймаючи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному ОСОБА_7, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які визнано доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, слідчий суддя зазначив про відсутність об`єктивної можливості застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим дійшов висновку щодо обґрунтованості клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_35 не зміг пояснити слідчому судді на підставі чого, з використанням якої методики, принципів, підходів був визначений саме такий розмір застави для підозрюваного ОСОБА_7 - 496 200 000 грн, хоч і визнав, що запропонований стороною захисту розмір застави 100 000 000 грн є суттєвим.

Слідчий суддя дійшов висновку, що розмір застави, який прохав встановити детектив, є надмірним та неспівмірним з урахуванням встановлених обставин та визначив його у межах 52 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 129 012 000 (сто двадцять дев`ять мільйонів дванадцять тисяч) гривень.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022, 12.12.2022 прокурором групи прокурорів - третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу на вказане рішення.

У апеляційній скарзі прокурор прохав скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 та постановити нову, якою задовольнити у повному обсязі клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Вказав, що вважає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 такою, що не у повній мірі грунтується на кримінальному процесуальному законі, а висновки слідчого судді, викладені в рішення у частині розміру застави не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим ухвала від 07.12.2022 підлягає скасуванню з таких підстав.

На обґрунтування апеляційної скарги прокурором зазначено наступне.

Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022, за підозрою, зокрема ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 3 ст. 369 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше листопада 2021 року ОСОБА_7 спільно із підозрюваним ОСОБА_11 не території міста Одеси створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію та здійснювали керівництво нею.

Злочинну організацію створено з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

До складу злочинної організації, крім ОСОБА_7 та ОСОБА_11, увійшли посадові особи Одеської міської ради, підпорядкований керівникам злочинної організації ОСОБА_12 (якому також повідомлено про підозру) та інші невстановлені особи.

З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних намірів ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за участю ОСОБА_12 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.

Так, не пізніше листопада 2021 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 та за участю ОСОБА_12 досягли домовленості щодо систематичного надання виконуючому обов`язки заступника Одеського міського голови - керівнику апарату виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_23 (про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України повідомлено 08.12.2022) неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США.

У період з листопада 2021 по серпень 2022 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 та за участю ОСОБА_12 організували систематичне надання ОСОБА_23 неправомірної вигоди в загальному розмірі 2 473 884 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням його службового становища щодо організації роботи та прийняття рішень виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також впливу на депутатський корпус та членів постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Не пізніше березня 2022 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 та за участю ОСОБА_12 досягли домовленості, щодо систематичного надання першому заступнику Одеського міського голови ОСОБА_22 неправомірної вигоди у розмірі 300 000 грн.

У період з березня по липень 2022 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 та за участю ОСОБА_12 організували систематичне надання ОСОБА_22 неправомірної вигоди у загальному розмірі 900 000 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища у сфері земельних питань та будівництва, позитивного голосування у склад виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення в інтересах злочинної організації змін до бюджету м. Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими комітетами Одеської міської ради, а також встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів м. Одеси, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Крім того, у травні 2022 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 організували та за участю ОСОБА_12 надали заступнику Одеського міського голови - директору департаменту фінансів Одеської міської ради ОСОБА_24 неправомірну вигоду у розмірі 300 000 грн.

ОСОБА_7 05.12.2022 затримано детективами НАБУ за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України.

У клопотанні про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу наведено доводи, які переконливо свідчать про наявність щодо нього обґрунтованої підозри, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам полягає у визначенні застави.

Відносно ОСОБА_7 існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи виявлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги системний характер вчинення злочинних дій, наявність впливу та зв`язків з численними службовими особами органів місцевого самоврядування та органів державної влади, конспіративний характер діяльності злочинної організації, керівники та члени якої вживали низку заходів для укриття своєї злочинної діяльності, майновий стан підозрюваного, прокурор наполягав, що підстави для визначення розміру застави ОСОБА_7 відсутні.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022, 12.12.2022 захисниками підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу із доповненнями від 03.01.2023 на вказану вище ухвалу, у якій вони прохали скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 та постановити нову, якою у задоволенні клопотання від 06.12.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного відмовити. Визнати затримання ОСОБА_7 незаконним.

На обґрунтування апеляційної скарги захисники зазначили наступне.

Ухвала слідчого судді не відповідає вимогам статті 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості, а отже має бути скасована з наступних підстав.

ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 3 ст. 369 КК України. Проте, підозра відносно вчинення ОСОБА_7 вказаних злочинів є необґрунтованою.

У повідомленні про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (сторінка 2) вказано, що до складу злочинної організації крім ОСОБА_36 та ОСОБА_37 увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та «підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_12 та інші невстановлені особи…». Таке твердження включено до згаданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (сторінки 1 та 2).

Утім на сторінках 1, 2, 3 і 4 тому № 1 матеріалів, якими обґрунтовуються доводи вказаного клопотання міститься витяг з ЄРДР, з якого видно, що про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, повідомлено виключно ОСОБА_11 і ОСОБА_7 .

Відомості відносно вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_12, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52022000000000057 взагалі не внесено.

Крім того, 13.10.2022 до ЄРДР внесено дані про систематичне надання ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 за попередньою змовою із ОСОБА_38 неправомірної вигоди посадовим особам Одеської міської ради ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (сторінки 3,4).

Про жодне входження цих службових осіб до так званої «злочинної організації» взагалі не йдеться. Більше того, за змістом повідомлення про підозру «керівник злочинної організації» не розподіляв невстановлені досудовим розслідуванням злочинні доходи, нібито отримані від невстановлених осіб між неіснуючими у правовому полі членами злочинної організації, а давав їм неправомірну вигоду (хабар).

Все обґрунтування сторони обвинувачення про підозру складається виключно з ряду протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів (фактично записів телефонних розмов). При цьому у розсекречених матеріалах відсутні судові рішення, на підставі яких слідчий суддя мав би дати оцінку допустимості одержаних доказів, відсутні фоноскопічні дослідження, з яких можливо було би визначити щодо належності розмов і висловлювань певним особам, відсутні будь-які допити свідків, речові докази, які б свідчили про належність зазначених доказів версіям та припущенням детектива і прокурора.

У повідомленні про підозру також не наведені ознаки події злочину, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України: час, місце і спосіб скоєння правопорушення, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно, повідомлення про підозру ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України є необґрунтованим, оскільки не ґрунтується на доказах і вимогах закону.

Підозра відносно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 369 КК України є також необґрунтованою, оскільки ймовірні отримувачі неправомірної вигоди відповідно до змісту клопотання мають процесуальний статус свідків; слідство не надало слідчому судді ні осіб, які би безпосередньо передавали кошти, ні самих коштів, ні самих осіб, які б їх отримали, ні інформації за що безпосередньо ці кошти отримані.

Існування ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 органом досудового розслідування не доведені, та і взагалі не існують. А тому слідчий суддя дійшов хибних висновків, встановивши наявність вказаних ризиків.

Слідчим суддею повністю проігноровано доводи сторони захисту щодо безпідставного затримання ОСОБА_7 05.12.2022 в місті Одеса, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Слідчий суддя на свій розсуд тлумачить в ухвалі надані слідством копії протоколів телефонних розмов, які ніяким чином не відносяться до застосування слідством свавільного затримання ОСОБА_37 в місті Одеса. Слідчий суддя проігнорував очевидний факт того, що після розмов, на які посилається орган досудового розслідування, ОСОБА_39 виїздив за межі України під час воєнного стану 6 разів і кожен раз повертався в Україну, не дивлячись на спроби його кримінального переслідування Державним бюро розслідувань.

Затримання ОСОБА_37 на робочому місці в одеському офісі ТОВ «Тедіс» явно не свідчить про його наміри сховатись від правоохоронних органів. Формальна наявність процесуальної норми в КПК не дає свавільне право на її застосування, що проігнорував слідчий суддя.

Оскаржуване затримання ОСОБА_37 в Одесі під час проведення обшуку є свавільним, таким, що не відповідає правовій природі такого обмеження свободи людини, передбаченому КПК України і принципам Європейської конвенції прав людини і основоположних свобод.

Також, захист звертав увагу на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу і додані до нього матеріали у двох томах були виготовлені стороною обвинувачення о 20 годині 06.12.2022, а розгляд клопотання був призначений на 09 годину 07.12.2022, що унеможливило вивчення зазначених матеріалів слідчим суддею, стороною захисту, порушило право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції і призвело до постановлення слідчим суддею помилкового рішення.

3.Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор свою апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні, проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту заперечував. Додатково вказав, що на момент здійснення апеляційного розгляду у кримінальному провадженні № 52022000000000057 повідомлено про підозру шістьом особам.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційну скаргу сторони захисту підтримав та наполягав на її задоволенні; заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу своїх захисників та прохав її задовольнити. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

4.Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається наступне.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022, за підозрою ОСОБА_11, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудове розслідування здійснюється щодо встановлення обставин ймовірного створення ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_7 не пізніше листопада 2021 року на території міста Одеси стійкого ієрархічного об`єднання - злочинної організації, яким вони і керували.

За версією органу досудового розслідування, злочинну організацію створено з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме:

- одержання неправомірної вигоди від забудовників за вплив на службових осіб Одеської міської ради за вчинення і невчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах таких забудовників щодо відведення земельних ділянок для будівництва, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, невжиття заходів реагування на порушення у сфері містобудівної діяльності;

- одержання від суб`єктів господарювання, які постачають товари, виконують роботи та надають послуги за рахунок коштів бюджету Одеської територіальної громади, неправомірної вигоди у розмірі 10% від загального обсягу перерахованих головними розпорядниками бюджетних коштів за вчинення службовими особами Одеської міської ради дій з використанням службового становища і владних повноважень щодо своєчасного та повного фінансування укладених договорів;

- заволодіння коштами бюджету Одеської територіальної громади та державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації своїм службовим становищем під час організації та проведення закупівель товарів, робіт, послуг для територіальної громади міста Одеси та Одеської області.

До складу злочинної організації, як обґрунтовував прокурор, крім ОСОБА_11 та ОСОБА_7, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_22 (перший заступник Одеського міського голови), ОСОБА_23 (виконувач обов`язків заступника Одеського міського голови - керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради), ОСОБА_24 (заступник Одеського міського голови - директор департаменту фінансів Одеської міської ради), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_12 та інші невстановлені особи, кожен із яких виконував свою роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямів.

Для забезпечення належної взаємодії між учасниками злочинної організації, планування та узгодження своїх дій, що будуть спрямовані на реалізацію злочинного плану, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 організували офіс за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Офіс), куди прибуватимуть учасники злочинної організації для зустрічей у спеціально облаштованій кімнаті для переговорів з використанням спеціальних засобів протидії фіксації розмов та з дотриманням прихованого прибуття до Офісу.

З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів ОСОБА_11 і ОСОБА_7 за участю ОСОБА_12 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо незаконності затримання ОСОБА_7, Суд зазначає, що до переліку ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ч. 1 ст. 309 КПК України, не відносяться ухвали слідчих суддів щодо скарг, розгляд яких здійснюється відповідно до ст. 206 КПК України. Тобто здійснення заходів щодо захисту прав людини, передбачені ст. 206 КПК України, належать до дискреційних повноважень слідчого судді, визначених п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Слідчим суддею здійснено відповідний судовий контроль, за результатами якого в оскаржуваній ухвалі від 07.12.2022 надано оцінку щодо існування підстав для затримання ОСОБА_7 .

Так, з урахуванням досліджених матеріалів, слідчим суддею не було встановлено безпідставного затримання ОСОБА_7 органом досудового розслідування як за п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, так і за п. 4 ч. 1. ст. 208 КПК України у зв`язку із високим рівнем суспільної небезпеки інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 255 КК України. А тому, в силу відсутності підстав для здійснення апеляційного перегляду щодо підстав затримання ОСОБА_7, Суд відхиляє доводи апеляційної скарги сторони захисту у цій частині.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині недоведення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 177 КПК України).

В даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Тобто, можливість застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу нерозривно пов`язана із набуттям особою відповідно процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, що створює нові ризики відносно дотримання такою особою належної процесуальної поведінки.

Жоден із заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі - застосування запобіжного заходу, не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчим суддею, судом в ході розгляду відповідного клопотання слідчого, прокурора.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.

З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ( ч. 1 ст. 194 КПК України).

06.12.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 3 ст. 369 КК України ( т. 2, а.с. 29-49).

Відповідно до повідомлення про підозру, врученого ОСОБА_7, він як один із організаторів та керівників злочинної організації, керував підготовкою і вчиненням злочинів, забезпечував фінансування витрат та організовував приховування протиправної діяльності злочинної організації, об`єднував дії інших співучасників, спрямовані на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, координуючи вказаних осіб, розподіляв обов`язки між членами злочинної організації, а саме:

-здійснював загальне керівництво діями учасників злочинної організації шляхом проведення з ними зустрічей та переговорів у спеціально визначених місцях з дотриманням високого рівня конспірації з метою постійного безпосереднього контролю за діяльністю злочинної організації та планування злочинів, доведення до відома учасників єдиної моделі поведінки в ході їх вчинення;

-регулярно отримував від учасників злочинної організації інформацію про етапи підготовки та реалізації злочинів з метою своєчасного реагування на обставини, що перешкоджають досягненню злочинної мети або потребують прийняття додаткових рішень чи вчинення певних дій;

-координував дії членів злочинної організації під час підготовки та під час вчинення злочинів, забезпечував залучення до вчинення злочинів інших осіб, які не входили до злочинної організації, але забезпечували її функціонування;

-проводив переговори з бенефіціарними власниками компаній - забудовників та досягали домовленостей на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття Одеською міською радою рішень або вчинення бездіяльності з питань будівництва на території міста Одеси, відведення земельних ділянок та одержання дозвільних документів.

Крім того, у повідомлення про підозру зазначено, що ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11, за попередньою змовою із ОСОБА_12 у період з листопада 2021 року по теперішній час систематично організовував надання неправомірної вигоди виконуючому обов`язки заступника Одеського міського голови - керуючому справами виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_23, першому заступнику Одеського міського голови - ОСОБА_22 та заступнику Одеського міського голови - директору департаменту фінансів Одеської міської ради - ОСОБА_24 за вчинення і не вчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах ОСОБА_11, ОСОБА_7, а також третіх осіб (т. 2, а.с. 29 - 49).

Доводи захисника про те, що докази, надані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не свідчать про обґрунтованість підозри є безпідставними, оскільки підозра відносно ймовірного вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень підтверджується, зокрема, протоколами за результатами проведення оперативно-розшукових заходів (т. 3, а.с. 1-51), протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3, а.с. 52 - 124, т. 4, а.с. 90-97), рішеннями Одеської міської ради (т. 3, а.с. 125, 128 - 129), протоколами огляду (т. 3, а.с. 126 - 127, 134 - 158).

Слідчий суддя, суд на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості, крім очевидно недопустимих, для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Натомість слідчий суддя, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

Кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 255 КК України, зокрема про підозру у вчиненні якого повідомлено 06.12.2022 ОСОБА_7, не може вважатися необґрунтованою з огляду на те, що станом на 06.12.2022 лише трьом особам повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22.02.2022 здійснюється, й іншим особам, які на думку органу досудового розслідування, причетні до ймовірного вчинення злочину, можуть бути вручені повідомлення про підозру. Зокрема, прокурор повідомив про те, що у даному кримінальному провадженні на час здійснення апеляційного розгляду повідомлено про підозру уже шістьом особам.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисників щодо оцінки законності повідомлення про підозру ОСОБА_12 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, колегія суддів відзначає, що обставини набуття ОСОБА_12 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52022000000000057 не є предметом судового контролю під час розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 та здійснення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, постановленої за наслідком розгляду такого клопотання. А тому, надання колегією суддів оцінки доводів апеляційної скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині правової кваліфікації дій, що інкримінуються ОСОБА_12, є недоцільним.

Щодо посилань сторони захисту на необґрунтованість підозри в частині вчинення підозрюваним ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.369 КК України через потенційну неможливість доведення даного факту виключно матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, колегія суддів відзначає, що на даному етапі досудового розслідування матеріали кримінального провадження, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу, на які колегія суддів посилалась вище, дозволяють дійти висновку про можливу причетність особи до вчинення кримінального правопорушення і є достатніми для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Питання щодо достатності та переконливості доказів у їх сукупності, які підіймають захисники в своїй апеляційній скарзі, мають вирішуватись судом під час розгляду по суті обвинувального акту, у разі коли сторона обвинувачення дійде висновку про достатність доказів для його спрямування до суду.

Крім того, встановлення наявності усіх ознак події злочину у порядку ст. 91 КПК України та надання їм належної оцінки, має здійснюватися судом під час розгляду кримінального провадження по суті, після надходження обвинувального акту. Натомість, на етапі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відповідно до приписів ст.ст. 176-178 КПК України, слідчий суддя, суд мають встановити існування обґрунтованих підстав вважати, що особа ймовірно причетна до кримінальних правопорушень, вчинення яких їй інкримінує орган досудового розслідування, зокрема - наявність відносно такої особи обґрунтованої підозри. Дана обставина пов`язана з тим, що на відміну від здійснення розгляду кримінального провадження по суті, на етапі досудового розслідування ще не зібрані усі докази, на які у майбутньому може посилатися сторона обвинувачення, як і сторона захисту, а тому слідчий суддя/суд не має поза розумним сумнівом встановити причетність конкретної особи до події кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Вказане було належно встановлено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, а тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисту в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині обґрунтованості підозри, колегія суддів, з огляду на ту обставину, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов до висновку про існування обґрунтованої підозри як елементу, необхідного для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, і доводи апеляційної скарги прокурора жодним чином не впливають на висновки слідчого судді в цій частині, констатує відсутність необхідності окремої оцінки таких доводів.

Відносно доводів апеляційних скарг з приводу існування щодо підозрюваного ОСОБА_40 ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Суд дійшов наступних висновків.

В оскаржуваній ухвалі від 07.12.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду встановив, що доведеними є ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Натомість, за переконанням слідчого судді, ризики вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7, органом досудового розслідування та прокурором не було доведено.

Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

В даному випадку, колегія суддів, встановлюючи існування ризику переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування/суду, бере до уваги відомості щодо особи підозрюваного, його сімейного стану, способу життя, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі встановлення вини особи та приходить до висновку про його існування.

Так, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, із 20.09.2009 перебуває у шлюбі, має двох повнолітніх дітей та одну неповнолітню дитину (т.2, а.с. 100, 109-111, 112-114, 115-117, 118-120).

За період із 1999 по 2022 рік офіційний дохід ОСОБА_7 сягнув 67 437 778, 00 грн (т.2, а.с. 104). У власності родини ОСОБА_7 перебуває : житловий будинок у м. Одеса загальною площею 1686,5 кв. м., набутий 16.04.2021; земельні ділянки, громадський будинок загальною площею 736, 6 кв. м., автомобілі BENTLEY BENTAYGA, HYUNDAI ELANTRA, LINCOLN NAVIGATOR, LAND ROVER RANGE ROVER, TOYOTA LAND CRUISER, TOYOTA SEQUOIA (т.2, а.с. 121-123, 124-127, 128-134, 135-137, 146- 157).

Зокрема, ОСОБА_7 є засновником ТОВ «НОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС», ТОВ «ЕКШН КІНО», ТОВ «ВЕРТЕКС ЮНАЙТЕД», яке є засновником ТОВ «ФОНД ПІДТРИМКИ ФУТБОЛУ» та інших, як і члени його родини (т.2, а.с. 158-219). Крім того, ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціаром ТОВ «ТЕДДІС УКРАЇНА» (т.4, а.с. 59).

ОСОБА_7 у період із 18.12.2017 по 28.11.2022 дуже активно здійснював закордоні подорожі (т.3, а.с. 220-223), у тому числі після запроваджень обмежень щодо перетину кордону у зв`язку із запровадженням військового стану.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.369 КК України. У разі встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, такій особі загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а ч. 3 ст. 369 КК України - у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи у сукупності усі характеризуючі підозрюваного ОСОБА_7 дані, у тому числі - відомості про стан здоров`я, а також характеристику, видану ТОВ ТЕДДІС УКРАЇНА» (т.4, а.с. 34-38, 59), Суд дійшов про існування відносно підозрюваного ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, ОСОБА_7 має той рівень матеріального забезпечення, який може дозволити йому безперешкодно залишити територію України та тривалий час перебувати за межами України. Злочин, передбачений ч.3 ст. 369 КК України, відповідно до примітки до ст.45 КК України відноситься до корупційного кримінального правопорушення, а тому у разі визнання особи винною у його вчинені, можливе призначення виключно реального покарання, із конфіскацією майна. Відповідно до наявних у матеріалах провадження протоколів НСРД, зафіксовано розмови ОСОБА_7 із іншим підозрюваним ОСОБА_11, в яких останні обговорюють можливість переховування (т.4, а.с 91). Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо існування даного ризику.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині існування ризику переховування ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, колегія суддів з тих же підстав як і у випадку з доводами апеляційної скарги прокурора в частині наявності обґрунтованої підозри, наведених вище, констатує відсутність необхідності окремої оцінки таких доводів.

Колегія суддів погоджується, що слідчим суддею цілком вірно встановлено достатньо ймовірне існування відносно ОСОБА_7 ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні № 52022000000000057.

Враховуючи встановлений КПК України порядок отримання показань від свідків, на різних етапах кримінального провадження ризик такого впливу зберігається до моменту отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Зокрема, на початковій стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

До моменту затримання підозрюваних, у тому числі - ОСОБА_7 детективами Національного антикорупційного бюро України свідки не викликалися та не допитувалися, оскільки існував ризик повідомлення такими особами про цей факт іншим ймовірним особам, що мало б негативні наслідки для здійснюваного кримінального провадження.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати наявність можливості незаконного впливу на свідків зі сторони зацікавленої особи, яким є підозрюваний, з метою формування певної позиції шляхом викривлення показань свідків чи надання останніми неправдивих показань.

У матеріалах судового провадження знаходяться протоколи за результатами проведення оперативно-розшукових заходів та протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано активну комунікацію між собою осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 52022000000000057 (т. 3, а.с. 1- 124).

Так як свідки у кримінальному провадженні № 52022000000000057 ще не допитані, а органом досудового розслідування не зібрані усі докази, які б могли підтвердити чи спростувати їх свідчення, враховуючи особу ОСОБА_7, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду на час постановлення оскаржуваної ухвали цілком обґрунтовано встановлено існування ризику відносно підозрюваного ОСОБА_7 можливого впливу на свідків. А тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги сторони захисту у цій частині та не оцінює доводи апеляційної скарги прокурора, з підстав наведених вище, в частині оцінки доводів апеляційної скарги прокурора щодо обґрунтованості підозри та існування ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з огляду на те, що орган досудового розслідування продовжує здійснювати збір доказів у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022.

Враховуючи процесуальні дії та заходи, які ще належить здійснити органу досудового розслідування, існування реальних підстав вважати, що особами уже вживалися заходи задля приховування своєї діяльності (т. 3, а.с. 2, 57 (зворотна сторона), 113 (зворотна сторона)), ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даному етапі здійснення досудового розслідування є актуальним.

Крім того, про актуальність вказаного ризику свідчать заходи конспірації, які застосовували фігуранти кримінального провадження, зокрема ОСОБА_7 : проведення зустрічей у спеціальній кімнаті; використання технічних пристроїв задля створення перешкод для прослуховування розмов (т.3, а.с.2).

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисників в цій частині та не оцінює доводи апеляційної скарги прокурора, з підстав наведених вище, в частині оцінки доводів апеляційної скарги прокурора щодо обґрунтованості підозри та існування ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та незаконного впливу на свідків.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді відносно недоведення існування ризику щодо вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки прокурором не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б могли переконати слідчого суддю та колегію суддів в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику та помилковість висновків слідчого судді. А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора у цій частині.

Відносно доводів апеляційної скарги прокурора щодо відсутності підстав для визначення відносно підозрюваного ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи класифікують за критерієм їх спрямованості відокремлювати особу, щодо якої вони застосовуються, від її звичайного суспільного середовища. За цим критерієм запобіжні заходи поділяють на ізоляційні та неізоляційні запобіжні заходи.

У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

06.12.2022 детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся із клопотанням, у якому прохав застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стоком 60 днів (т.1, а.с. 16).

У мотивувальній частині клопотання детектив вказав, що у випадку, коли слідчий суддя дійде висновку про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_7, визначити заставу у сумі 200 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 000 грн (т.1, а.с. 14-15).

Слідчим суддею, з огляду на те, що розмір альтернативного запобіжного заходу не був належним чином обґрунтований, частково задовольнив вказане клопотання та застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 лютого 2023 року, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 52 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 129 012 000 (сто двадцять дев`ять мільйонів дванадцять тисяч) гривень.

Тобто, слідчим суддею визначено відносно підозрюваного ОСОБА_7 найсуворіший запобіжний захід, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.

Крім того, обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

2) не відлучатись із міст Одеси та Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

5) носити електронний засіб контролю;

Враховуючи у сукупності усі відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7, а також фактичні обставини у кримінальному провадженні № 52022000000000057, на даному етапі кримінального провадження можливість застосування відносно підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України оцінюється як цілком обґрунтована.

Наразі застосований відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави з одного боку не створює для останнього надмірне обтяження, у тому числі - у зв`язку із його станом здоров`я, а з іншого - зумовлює дотримання ним покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 164 КПК України під загрозою стягнення сплаченої застави у дохід держави та обрання відносно нього більш суворого запобіжного заходу. А тому Суд відхиляє цей довід апеляційної скарги прокурора.

Щодо доводів апеляційної скарги захисників відносно недостатньої кількості часу, яка була у слідчого судді для вивчення усіх матеріалів за клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, колегія зазначає про наступне.

Вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 06.12.2022, і того ж дня було визначено слідчого суддю для його розгляду (т.1, а.с. 1, т. 4, а.с. 1).

Судове засідання із розгляду цього клопотання було відкрито слідчим суддею о 09 годині 39 хвилин, та було закінчено о 15 годині 17 хвилин того ж дня (т.4, а.с. 99- 101 (зворотна сторона)).

Відповідно до ч.1 ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Враховуючи приписи ст. ст. 28 та 186 КПК України, за переконанням колегії суддів, слідчим суддею у повній мірі вжито заходів задля дотримання вимог Кримінального процесуального законодавства України під час розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу. Оскільки стороною захисту не наведено об`єктивних доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваної рішення слідчого судді, яка була б обумовлена обсягом часу, витраченого на підготовку до розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу та його безпосередній розгляд, колегія суддів відхиляє цей довід апеляційної скарги захисників.

Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді, апеляційні скарги прокурора та захисників не містять.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу особі підозрюваного та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та захисників.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скаргипрокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4

Search

Document No. 108549165

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА: