Search

Document No. 108587317

  • Date of the hearing: 24/01/2023
  • Date of the decision: 24/01/2023
  • Case №: 761/40713/17
  • Proceeding №: 52017000000000218
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.

Справа № 761/40713/17

Провадження №1-кп/991/126/19

УХВАЛА

18 січня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - ОСОБА_1,

судді - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання - ОСОБА_4,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - ОСОБА_5,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_6, захисники - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинувачений - ОСОБА_9, захисник - ОСОБА_10,

інші учасники кримінального провадження:

представник потерпілого - ОСОБА_11,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),

- ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК,

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів, ВАКС) на розгляді перебуває зазначене кримінальне провадження.

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається та позиції сторін кримінального провадження

2.30 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_12 про скасування арешту майна.

3.Клопотання обґрунтоване тим, що 19 липня 2017 року детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проведено обшук індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у сховищі індивідуальних сейфів управління Premier-банкінгу департаменту роздрібного банкінгу АБ «Укргазбанк» за адресою: вул. Шота Руставелі, 40/10-А, м. Київ, де виявлено та вилучено кошти в сумі 50 000 доларів США, що належать ОСОБА_6 .

4.07 серпня 2017 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва накладено арешт на ці кошти.

5.Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, строком на 30 діб, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено дію воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, строком на 90 діб.

6.Пунктом 2 наведеного вище Указу постановлено військовому командуванню запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

7.Прокурор зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України», в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

8.Водночас, прокурор також звертає увагу суду, що відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав, свобод людини і громадянина, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, такий захід правового режиму воєнного стану, як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

9.З цих підстав, до НАБУ надійшов наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 476 від 21 грудня 2022 року, відповідно до якого передбачено примусово відчужити майно, а саме кошти в сумі 50 000 доларів США, вилучені під час проведення обшуку 19 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 52017000000000218, що належать ОСОБА_6 .

10.Разом із тим, Київською міською військовою адміністрацією листом від 26 грудня 2022 року № 001-2342 надано погодження на проведення примусового відчуження майна, зазначеного у наказі командира військової частини НОМЕР_2 .

11.На переконання прокурора, арештом коштів у сумі 50 000 доларів США досягнуто мету, а також виконано завдання такого арешту, зокрема, забезпечено його збереження, попри це, натепер накладений арешт коштів є перешкодою для здійснення заходів, пов`язаних з виконанням наказу № 476 від 21 грудня 2022 року.

12.Прокурор вважає, що наразі відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт коштів, у зв`язку з чим, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року на кошти в сумі 50 000 доларів США, що належать ОСОБА_6, з метою подальшої передачі такого майна для потреб Збройних Сил України відповідно до п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 476 від 21 грудня 2022 року «Про примусове відчуження майна».

Позиція учасників у судовому засіданні

13.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала клопотанняпро скасування арешту майна та просила задовольнити.

14.У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання. Свою позицію обґрунтував тим, що він та його сім`я вже неодноразово перераховували кошти на підтримку Збройних Сил України, у тому числі в цьому кримінальному провадженні. Якби прокурор у добровільному порядку звернувся із клопотанням до його родини, вони б погодилися передати кошти в сумі 50 000 доларів США для потреб Збройних Сил України, адже для його сім`ї це не є надмірна сума. Також обвинуваченого обурило те, що прокурор звернувся в примусовому порядку із клопотанням про скасування арешту майна для подальшої передачі для потреб армії. Щодо коштів у сумі 50 000 доларів США, також пояснив, що це кошти його дружини, і саме вона користувалася банківським сейфом у сховищі індивідуальних сейфів, не зважаючи на те, що договір на користування індивідуальним сейфом був укладений ним. Оскільки ці кошти не належать ОСОБА_6, а є власністю його дружини, яка відсутня в цьому судовому засіданні, то він не може розпоряджатися ними та вирішувати їх подальшу долю.

15.У судовому засіданні захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_6 та заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Окрім того, захисник ОСОБА_8 пояснив, що ще 20 серпня 2018 року звертався із клопотанням до Шевченківського районного суду міста Києва про скасування арешту майна в інтересах ОСОБА_13 . У клопотанні обґрунтовував, чому саме ці кошти належать не ОСОБА_6, а його дружині - ОСОБА_13 . До клопотання долучався договір про користування та картка реєстрації користувачем ОСОБА_13 індивідуального сейфу № НОМЕР_1, як довіреної особи, яка мала право вільного доступу до індивідуального банківського сейфу. Окрім того, згідно з відмітками при відкритті користувачем індивідуального банківського сейфу, ОСОБА_6 банківський сейф відкривався лише один раз 21 червня 2017 року, тобто в день укладення договору користування індивідуальним сейфом. У подальшому, ним користувалася виключно ОСОБА_13 . Тобто, на дату проведення обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 від 19 липня 2017 року, там знаходилися кошти, які були поміщені до сейфу саме ОСОБА_13 . Ба більше, згадані кошти також зазначені в електронній декларації ОСОБА_13 та в електронній декларації ОСОБА_6 відображено їх, як кошти членів сім`ї.

Норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу

16.Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

17.Згідно з ч. 1 ст. 333 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

18.Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

19.Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

20.Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК).

21.Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

22.Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).

23.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

24.Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові ( ч. 4 ст. 174 КПК).

25.Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

26.Відповідно до частин 1-3 ст. 129 КПК, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення суд залишає позов без розгляду.

Щодо права прокурора заявляти клопотання про скасування арешту майна

27.Перш ніж вирішити клопотання по суті, суд вважає за необхідне висловитись щодо права прокурора заявляти клопотання про скасування арешту майна.

28.Так, за змістом ст. 174 КПК, клопотання про скасування арешту мають право подати підозрюваний, обвинувачений, їх захисник чи законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

29.Водночас, кримінальне процесуальне законодавство не містить аналогічних норм, які б визначали повноваження прокурора на заявлення клопотання про скасування арешту майна та правові підстави для заявлення такого клопотання.

30.За таких обставин, суд, у цьому провадженні, застосовує положення ч. 6 ст. 9 КПК, згідно з якими у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

31.Однією з таких загальних засад кримінального провадження є змагальність сторін.

32.Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

33.Відповідно до частин 2, 6 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

34.Також, згідно із засадою диспозитивності, передбаченою ч. 3 ст. 26 КПК, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК.

35.Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор, як сторона обвинувачення, за клопотанням якої власне накладався арешт, має рівні зі стороною захисту права на подання до суду клопотання про скасування арешту майна, а суд має вирішити винесене на його розгляд прокурором відповідне клопотання у встановленому КПК порядку.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали

36.Вирішуючи заявлене клопотання судом враховано, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, строком на 30 діб, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

37.Пунктом 2 наведеного вище Указу постановлено військовому командуванню запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

38.У подальшому, відповідно до Указу Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, строком на 90 діб.

39.Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України» в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

40.Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування може запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній власності, вилучати майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

41.Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

42.Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 476 від 21 грудня 2022 року «Про примусове відчуження майна», погодженого начальником Київської міської військової адміністрації, з метою забезпечення потреб Сил спеціальних операцій Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, передбачено здійснити примусове відчуження майна, визначеного індивідуальними ознаками за серіями та номерами банкнот, вилученого під час обшуку у кримінальному провадженні № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року, а саме коштів у сумі 50 000 доларів США, що належать ОСОБА_6 .

43.Обґрунтовуючи необхідність скасування арешту майна, прокурор покликався на зазначений вище наказ, а також на те, що арештом коштів досягнуто мету дієвості цього провадження та виконано завдання такого арешту, зокрема, забезпечено його збереження. Також, на переконання прокурора, наразі відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а такожтим, що є необхідність у передачі відповідних коштів для потреб Збройних Сил України на виконання наказу військового командування про їх примусове відчуження в умовах правового режиму воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

44.З урахуванням доводів прокурора, колегії суддів належало встановити, чи на теперішній час існує потреба у подальшому збереженні арешту майна.

45.З цього приводу суд зауважує, що згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року накладено арешт на кошти в сумі 50 000 доларів США, що вилучені під час обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у сховищі індивідуальних сейфів управління Premier-банкінгу департаменту роздрібного банкінгу АБ «Укргазбанк» за адресою: вул. Шота Руставелі, 40/10-А, м. Київ, та належать ОСОБА_6 .

46.На підставі цієї ухвали колегія суддів встановила, що арешт на кошти в сумі 50 000 доларів США був накладений з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) у цьому кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.

47.Судом установлено, що у цьому кримінальному провадженні потерпілим ПАТ «Укргазвидобування» заявлений цивільний позов (т. 5 а.п. 1-87) на суму 35 282 862,17 гривень, яку потерпілий просить стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «Укргазвидобування».

48.Суд зауважує, що дієвість кримінального провадження досягається лише у випадку виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, до яких, зокрема віднесено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

49.Отже, на переконання суду, дієвість кримінального провадження у цьому випадку полягатиме у забезпеченні реального відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за рахунок майна осіб, які таку шкоду заподіяли та на яке судом накладено арешт з метою забезпечення такого відшкодування.

50.Ураховуючи те, що це кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів сторони захисту), а цивільний позов, заявлений у ньому буде вирішений лише під час ухвалення вироку, колегія суддів доходить висновку, що наразі не відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу кримінального провадження, як арешт коштів, який накладався ухвалою слідчого судді з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) у цьому кримінальному провадженні.

51.З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не довів підстав, передбачених КПК для скасування арешту, тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000218 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3