- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/6315/22
Провадження 1-і/991/1/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, при розгляді матеріалів клопотання (скарги) підозрюваного ОСОБА_2, яке подане у рамках кримінального провадження № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання (скарга) підозрюваного ОСОБА_2, яке подане у рамках кримінального провадження № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У своєму клопотанні (скарзі) підозрюваний ОСОБА_2, який взятий під варту та поміщений до ДП «Київський слідчий ізолятор», посилаючись на ненадання йому вільного доступу до мережі «Інтернет», відсутність можливості створювати документи у електронному вигляді та роздруковувати їх на принтері, що порушує загальні засади кримінального провадження, встановлені ст. 7 КПК України, та його права, зокрема права на захист, вказує на необхідність встановлення судового контролю.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 (справа № 991/6315/22 провадження № 1-кс/991/6340/22) застосований до підозрюваного запобіжний захід змінено на запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2023 (справа № 991/6315/22 провадження № 11-сс/991/59/23) зазначену ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду залишено без змін.
Підозрюваний ОСОБА_2 перебуває в ДП «Київський слідчий ізолятор».
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту клопотання (скарги), ОСОБА_2 звернувся до суду, посилаючись на ч. 2 ст. 33-1 КПК України.
Однак, ст. 33-1 КПК України встановлює предметну підсудність Вищого антикорупційного суду та не визначає порядок здійснення судового контролю.
При цьому, підозрюваним у клопотанні (скарзі) не зазначено в якому порядку необхідно здійснити судовий контроль за дотриманням прав ОСОБА_2, а абстрактна неконкретизована вимога про здійснення такого контролю без визначення його конкретного порядку здійснення (яким саме способом), не передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України.
При цьому, у клопотанні (скарзі) ОСОБА_2 зазначає, що підозрюваний неодноразово звертався до керівництва установи (ДП «Київський слідчий ізолятор»), однак йому так і не надали можливості вільно користуватися інтернетом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (далі - Закон), установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що підозрюваний ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування оскаржує дії/бездіяльність адміністрації установи попереднього ув`язнення, а за такого, поданий ним до суду документ є скаргою на дії/бездіяльність адміністрації установи попереднього ув`язнення ДП «Київський слідчий ізолятор».
З аналізу норм Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що слідчий суддя не наділений правом на розгляд скарг на дії/бездіяльність адміністрації установи попереднього ув`язнення (окрім забезпечення додержання прав особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або яка не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, або якщо існують підстави вважати, що до особи застосовується насильство під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб) - ст. 206 КПК України).
Так, вже під час виконання вироку, а не на стадії досудового розслідування, оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи попереднього ув`язнення здійснюється в порядку адміністративного судочинства (ч. 2 ст. 537, ч. 9 ст. 539 КПК України).
При цьому, згідно ст. 22 Закону, нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув`язнення здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Постанови і вказівки прокурорів щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання осіб, взятих під варту, підлягають обов`язковому виконанню адміністрацією місць попереднього ув`язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, принципу законності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання (скарги), розгляд якої не віднесено до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України, зазначене клопотання (скарга) підлягає поверненню особі, яка його подала.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 5, ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 26, статтями 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання (скаргу) підозрюваного ОСОБА_2, яке подане у рамках кримінального провадження № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, разом з доданими матеріалами повернути особі, яка його подала, - підозрюваному ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3