- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/4851/22
Провадження 1-кп/991/67/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення судової експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001885 від 15.09.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_8, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Лебедин Сумської обл., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
У С Т А Н О В И Л А:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 подав і підтримав клопотання про призначення судово-оціночної експертизи, проведення якої просив доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судових експертів просив поставити питання щодо ринкової вартості майна, а саме: частки нежитлових приміщень першого поверху № 20, 21, літ. «Р-3», загальною площею 39,9 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, станом на дату набуття права власності - 11.02.2013; квартири АДРЕСА_3, станом на 08.04.2011; квартири АДРЕСА_4, станом на 05.10.2016.
Вказане клопотання аргументоване тим, що стороною обвинувачення долучено до матеріалів кримінального провадження висновок експертів (спеціалістів) від 20.05.2022 № 5242/22-42/10961/10962/22-42, яким визначено ринкову вартість майна, що не була зазначена ОСОБА_8 у щорічній декларації за 2020 рік, а саме: частки нежитлових приміщень першого поверху № 20, 21, літ. «Р-3», загальною площею 39,9 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, вартість яких станом на дату оцінки - 31.12.2020, складала 138165 грн; квартири АДРЕСА_3, вартість якої станом на 01.09.2020 складала 1 450 945 грн; квартири АДРЕСА_4, вартість якої станом на 21.09.2019 складала 2 121 733 грн.
Даний висновок про ринкову вартість майна отриманий стороною обвинувачення без залучення підозрюваної (обвинуваченої) ОСОБА_8 до вказаної процесуальної дії. При цьому, остання не була присутня під час проведення експертизи та була позбавлена можливості поставити перед експертами свої власні запитання. Такі дії сторони обвинувачення позбавили можливості ОСОБА_8 підготуватись до свого захисту при проведенні даної процесуальної дії, а визначення ринкової вартості майна на ретроспективні дати, визначені стороною обвинувачення, поставило її в невигідне становище в порівнянні зі стороною обвинувачення. При проведенні дослідження експертами-оцінювачами, стороною обвинувачення не був забезпечений доступ до нерухомого майна всупереч п. 51 Національного стандарту № 1 «загальні засади оцінки майна, майнових права», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. Керуючись приписами законодавства, зокрема Роз`ясненнями № 1 з питань застосування положень Закону України «Про запобігання корупції», сторона обвинувачення ставить у провину ОСОБА_8 невнесення відомостей про майно, яке перебувало у неї в користуванні на підставі договорів оренди (найму), які, як було встановлено, не містили відомостей про вартість орендованого майна. Для визначення вартості такого майна достатньо відомостей, наявних у правовстановлюючих документах, на підставі яких орендодавці (власники) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 набули право власності на нерухоме майно, яке в подальшому передали у користування ОСОБА_8 . Захисник переконаний, що маючи в своєму розпорядженні відомості про вартість майна, яке підлягало декларуванню і було визначено правовстановлюючими документами на дату набуття майна у власність, вочевидь була меншою за 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому сторона обвинувачення, не мала законних підстав для визначення ринкової вартості цього майна, шляхом проведення незалежної експертної оцінки. У разі сумнівів сторони обвинувачення дійсної вартості майна, зазначеної у правовстановлюючих документах, оціночна вартість мала б бути проведена станом на дату набуття такого майна у власність.
16.11.2022 стороною захисту було направлено лист до відділення Бюро у м. Києві Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» про необхідність проведення експертного оціночно-будівельного дослідження. 30.11.2022 надійшла відповідь про те, що через завантаженість єдиного судового експерта, Бюро зможе приступити до виконання експертизи не раніше II кварталу 2023 року. Після чого, 01.12.2022 сторона захисту знову направила лист про необхідність проведення експертного дослідження в прискореному порядку для завершення судового розгляду справи протягом розумного строку. 07.12.2022 Бюро повідомило, що експертизи і експертні дослідження у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється або здійснювалось Національним антикорупційним бюро України, не проводить. На запитання пояснив, що метою проведення експертизи є усунення сумнівів щодо вартості майна шляхом співставлення двох досліджень. Вважає, що ОСОБА_8 не могла бути відома вартість майна на дату набуття, оскільки такі відомості відомі лише власникам. Припускає, що вартість майна, що зазначена у правовстановлюючих документах, визначена за домовленістю сторін. Стверджувати чи вона завищена чи занижена не може, і у зв`язку з цим наполягає на проведенні експертизи та перевірці дійсної ринкової вартості майна на момент набуття права власності. Переконаний, що власникам майна була відома його вартість на момент придбання, при цьому ОСОБА_8 така вартість майна не могла бути відома під час заповнення щорічної декларації.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 підтримали позицію захисника ОСОБА_7, також просили задовольнити клопотання про призначення експертизи.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про призначення експертизи. Вважає його необґрунтованим з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_8 взагалі не зазначила відомості про користування квартирою у м. Київ та нежитловими приміщеннями у м. Харків. На думку сторони захисту, експерт не зміг би оцінити вартість майна на день його набуття власником, зокрема майна, що набуте на підставі інвестиційного договору. Стороною захисту не надано відомостей щодо спростування висновку експерта у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 356 КПК України. Звертала увагу на те, що стороною обвинувачення під час проведення дізнання, дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 298-4 КПК України. При цьому, протягом сорока восьми годин ОСОБА_8 не зверталась з клопотанням про проведення експертизи, тобто не скористалась таким правом. Сторона обвинувачення вважає, що експертиза призначена уповноваженою особою, в установленому законом порядку та проведена експертами, у яких стаж професійної діяльності складає понад 15 років. На запитання пояснила, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України та про результати висновку спеціаліста від 20.05.2022 № 5242/22-42/10961/10962/22-42, вручено стороною обвинувачення 14.10.2022. На момент проведення дослідження, ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної.
Сторона обвинувачення ініціювала проведення експертизи з метою встановлення недостовірних відомостей, які подала ОСОБА_8 у щорічній декларації за 2020 рік, а саме чи відрізняються вони від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тобто встановити розмір для кваліфікації кримінального правопорушення.
Заслухавши учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів, що унормовано ст. 84 КПК України.
Відповідно до ст. 298-1 КПК України, процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених ст. 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. 2 ст. 298-4 КПК України одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з їх результатами особа протягом сорока восьми годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом. У разі якщо протягом встановленого строку особа не звернеться з клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим.
Відповідно до ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу.
20.05.2022 складено висновок експертів (спеціалістів) КНДІСЕ за № 5242/22-42/10961/10962/22-42 (т. 3 а.с. 207-231), які залучені дізнавачем ОСОБА_11 відповідно до листа від 08.02.2022 № 0424-022/3530 та після надання додаткових матеріалів 12.05.2022 № 0424-022/7106 на клопотання експертів (т. 3 а.с. 200-202, 203-205, 206). За результатами дослідження, встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна, а саме: частки нежитлових приміщень першого поверху № 20, 21 в літ. «Р-3» загальною площею 39,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, станом на 31.12.2020 складала 138 165 грн; квартири загальною площею 55.20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 станом на 01.09.2020 складала - 1 450 495 грн; квартири загальною площею 42,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_6 станом на 21.09.2019 складала - 2 121 7323 грн (т. 2 а.с. 209-230 зворот).
14.10.2022 складено і вручено повідомлення про підозру ОСОБА_8 . У зв`язку з врученням повідомлення про підозру, згідно з вимогами ч. 2 ст. 298-4 КПК України, підозрювану ОСОБА_8 повідомлено про результати висновку спеціаліста від 20.05.2022 № 5242/22-42/10961/10962/22-42 (т. 6 а.с. 167, 187). У судовому засіданні сторони кримінального провадження підтвердили, що на стадії дізнання підозрювана чи її захисники з клопотанням у порядку ч. 2 ст. 298-4 КПК України не звертались, що зумовлює таке право під час судового розгляду.
Колегією суддів установлено, що станом на 20.05.2022 - дату виготовлення висновку експертів (спеціалістів), ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. Своїм правом заявити клопотання про призначення експертизи остання скористалась як самостійно, так і в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується із позицією захисту про те, що у даному кримінальному провадженні із правовстановлюючих документів є встановленою вартість станом на дату набуття права власності об`єктів нерухомості, що належали ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а саме за адресами: АДРЕСА_2, квартири № 190 по вул. Харківське шосе, 174 у м. Києві та квартири АДРЕСА_4 . Така вартість ніким із учасників не оспорена та не ставиться під сумнів судом. Стороною обвинувачення не інкримінується ОСОБА_8 незазначення у декларації вартості об`єктів нерухомості чи необхідності зазначення іншої вартості, відмінної від встановленої. Проведення оцінки об`єкта декларування з метою заповнення декларації не вимагається.
Також колегія суддів погоджується, що саме така вартість щодо об`єктів, які перебувають в оренді мають бути зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за умови, якщо вона відома орендарю.
Така позиція узгоджується як із положеннями ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у редакції чинній на час виникнення обов`язку подати щорічну декларацію за 2020 рік, так із п.10 розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування», затвердженого наказом НАЗК №449/21 від 23.07.2021.
Тобто такі обставини є встановленими, призначення експертизи з даного приводу не є обов`язковим та не відповідає меті доказування у даному кримінальному провадженні, та знаходиться за межами обвинувачення.
Аргументи захисника про те, що експертом має бути встановлена ринкова вартість об`єктів нерухомості станом на дату їх набуття на противагу висновку спеціалістів, виконаному стороною обвинувачення в контексті посилань на порушення принципу змагальності, самі по собі без належної мети доказування, не приймаються колегією суддів до уваги та відхиляються.
Питання з приводу того, як саме має встановлюватись достовірність відомостей, які відрізняються від недостовірних, які внесені суб`єктом до відповідної декларації у розумінні ст. 366-2 КК України, є питанням права та відповідь на нього може бути надана колегією суддів у кінцевому рішенні за результатами судового розгляду, з дотриманням положень ст. 94 КПК України.
Ураховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні не було встановлено законодавчо визначених підстав для призначення експертизи за вказаним клопотанням сторони захисту, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 242, 244, 332, 358, 359, 371, 372, 375, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення судової експертизи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3