Search

Document No. 109042525

  • Date of the hearing: 13/02/2023
  • Date of the decision: 13/02/2023
  • Case №: 991/185/23
  • Proceeding №: 42022000000000002
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.

Справа № 991/185/23

Провадження 1-кп/991/3/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2,

ОСОБА_3

за участі

секретаря судових засідань ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000002 від 04.01.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,

УСТАНОВИЛА:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У підготовчій частині судового засідання захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Свої вимоги мотивував тим, що при проведенні досудового розслідування порушено належну правову процедуру щодо його форми, наслідком чого є ненабуття особою статусу підозрюваної та обвинуваченої у спосіб, встановлений законом, значне звуження прав ОСОБА_7 . Зокрема станом на дату можливого вчинення правопорушення - 04.04.2021, діяння яке інкримінується за ч. 1 ст. 366-2 КК України, є кримінальним проступком. Проте станом на початок досудового розслідування - 04.01.2022 і в подальшому, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України, згідно класифікації за ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Відтак згідно положень ст. 5 КПК України, оскільки подія внесення відомостей до ЄРДР мала місце щодо діяння, яке на час внесення було злочином, досудове розслідування мало проводитись у формі слідства, а не дізнання. Також судом має проводитись судовий розгляд за правилами, передбаченими для злочинів. На переконання захисника, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку щодо можливості застосування аналогії права в частині повернення обвинувального акта для застосування належної правової процедури.

Правовим обґрунтуванням такої позиції визначив, зокрема, ст. 2, 5, 9 КПК України, Главу 25 КПК України, ст. 19, 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999, Постанову Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 640/5023/19, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII.

На запитання додатково пояснив, що станом на квітень 2021 року - день подання декларації, та на день внесення відомостей до ЄРДР - 04.01.2022, санкції ч. 1 ст. 366-2 КК України відрізнялись. Обвинувальний акт він отримав у день його складання. Того ж дня обвинувальний акт також отримав чоловік обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_9 . Обвинувачена ОСОБА_7 отримала обвинувальний акт поштою, наразі з його змістом не ознайомилась.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала позицію свого захисника. Не пам`ятає дату отримання нею обвинувального акту засобами поштового зв`язку. ОСОБА_9 - її чоловік. Він отримав копію обвинувального акта внаслідок її волевиявлення. Дати передачі копії обвинувального акта ОСОБА_9 не пам`ятає. Обставини, про які вказує прокурор щодо вручення обвинувального акта, підтверджує в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта, вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні. Доводи, зазначені стороною захисту, є безпідставними, оскільки обвинувачення сформульовано так, що цілком зрозуміло, в чому саме обвинувачується особа, за яких обставин вчинено кримінальне правопорушення, яким способом, тощо. Посилання сторони захисту на ст. 5 КК України вважає недоречним, з огляду на те, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності, що унормовано ч. 2, 3 ст. 4 КК України. На запитання додатково пояснив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України, станом на квітень 2021 року є кримінальним проступком. На час вчинення кримінального правопорушення санкція статті передбачала відповідальність у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.

Досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, здійснювалось у формі дізнання. Обвинувачена ОСОБА_7 у ході телефонної розмови відмовилась отримувати обвинувальний акт, що підтверджується складеним протоколом та відеофіксацією. При цьому саме на прохання обвинуваченої її чоловік ОСОБА_9 отримав обвинувальний акт, що також підтверджується відеозаписом. Обвинувальний акт також направлено засобами поштового зв`язку, наразі надати зворотнє повідомлення на підтвердження не може, оскільки не взяв його з собою.

Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думки учасників провадження, проаналізувавши доводи клопотання адвоката про повернення обвинувального акта, дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Колегією суддів установлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX) за класифікацією кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком .

Згідно з ч. 1 ст. 381 КПК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11.01.2023 призначено судовий розгляд на виконання вимог ч. 1 ст. 381 КПК України та через відсутність очевидних підстав для проведення підготовчого судового засідання.

У підготовчій частині судового розгляду учасникам надано можливість заявити клопотання, передбачені ст. 314-315 КПК України. Використовуючи таке право, захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні з підстав недотримання положень ст. 291 КПК України та загальних засад кримінального провадження. Колегія суддів, з метою недопущення порушення права сторони захисту заявити таке клопотання, вважає за необхідне розглянути подане клопотання до початку розгляду по суті пред`явленого обвинувачення.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта колегія суддів має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити згідно з вимогами КПК України.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України). Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Колегією суддів установлено, що поданий до суду обвинувальний акт в загальному відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив (ч. 3 ст. 291 КПК України), до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, обвинувачена підтвердила вручення їй обвинувального акта (ч. 4 ст. 291 КПК України).

У судовому засіданні колегією суддів установлено, що обвинувальний акт обвинувачена ОСОБА_7 отримала засобами поштового зв`язку. Також обвинувачена підтвердила своє волевиявлення щодо отримання обвинувального акта чоловіком ОСОБА_9 та захисником ОСОБА_6, оскільки через хворобу була позбавлена такої можливості. Відповідна розписка ОСОБА_9 долучена до обвинувального акта.

Підстав для повернення обвинувального акта з підстав, передбачених пп. 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, не встановлено. Навпаки положення Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону спрямовані на те, щоб до кримінальних проваджень про злочини, які визначені як кримінальні проступки, подальше досудове розслідування здійснювалось саме в порядку, встановленому главою 25 КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 87 КПК України врегульовано питання недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Обставини порушення належної правової процедури, на які посилається захисник, як на підстави повернення обвинувального акту, мають стати предметом розгляду з урахуванням положень, закріплених у ст. 2, 7 КПК України. Такі посилання захисту очевидно стосуються питань допустимості доказів у даному кримінальному провадженні, оцінка чому може бути надана колегією суддів відповідно ст. 89, 94 КПК України. На стадії ж вирішення клопотання захисника, колегія суддів позбавлена можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості та/або достовірності.

Окрім того застосування положень ст. 5 КПК України, як на те посилається захисник у клопотанні, є питанням права, яке має отримати відповідь у остаточному судовому рішенні.

За наявності недоліків, які перешкоджають суду здійснювати судовий розгляд, колегія суддів має право, а не обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору в силу положень п) 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000002 від 04.01.2022, а тому клопотання захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 291, 293, 318, 372, 376 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000002 від 04.01.2022, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3