- Presiding judge (HACC) : Maslov V.V.
Справа № 991/1149/23
1-кс/991/1352/23
УХВАЛА
15 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника власника майна - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3, який є представником власника майна ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52016000000000380,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд судді Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена заява про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді судової справи № 991/1149/23, у кримінальному провадженні № 52016000000000380.
2.Як підставу для відводу слідчого судді адвокат зазначає п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК, згідно з яким слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.
3.Таким порушенням, на переконання адвоката ОСОБА_3, є недотримання під час автоматизованого розподілу справи № 991/1149/23 п.п. 12.7 п. 12 роз. ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС), затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 (зі змінами) (далі - Засади), що визнає порядок передачі судових справ раніше визначеному слідчому судді, які надходять по одному кримінальному провадженню. Як наслідок, розподіл справи відбувся без хронологічної черговості, що є порушенням ч. 3 ст. 35 КПК.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження та слідчого судді, якому заявлено відвід
4.Адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлений відвід.
5.Слідчий суддя, а також інші учасники кримінального провадження до суду на розгляд заяви про відвід не з`явилися, пояснень щодо відводу не надали.
ІІІ. Встановлені суддею обставини із посиланням на докази
6.09.02.2023 адвокатом ОСОБА_3 до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52016000000000380.
7.Того ж дня, зазначене клопотання було зареєстровано та визначено номер судової справи 991/1149/23, провадження 1-кс/991/1160/23.
8.У подальшому, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.02.2023, для розгляду клопотання обрано слідчу суддю ОСОБА_5 .
ІV. Положення закону, якими керувався суддя при постановленні ухвали
9.КПК містить перелік обставини (підстав), що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні (ст. 75 КПК).
10.До таких, зокрема, віднесений випадок, коли відбулось порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді для розгляду справи (п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК).
11.Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК визначення слідчого судді для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
12.З підстав, передбачених ст. 75 КПК слідчому судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК).
13.У разі задоволення заяви про відвід слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді (ч. 1 ст. 82 КПК).
V. Мотиви, з яких суддя виходив при постановленні ухвали
Щодо форми вимог заяви про відвід
14.Суддя зазначає, що КПК не передбачає можливості відведення слідчого судді від розгляду конкретної скарги чи клопотання, які розглядаються на стадії досудового розслідування, натомість, передбачає можливість заявити відвід слідчому судді у кримінальному провадженні. Зазначені особливості мають важливе значення для оцінки повторно заявлених відводів слідчому судді, під час розгляду ним низки інших скарг, клопотань, які можуть стати предметом його розгляду, у межах одного кримінального провадження.
15.Отже, саме з такого розуміння процедури заявлення відводу суддя здійснюватиме розгляд відводу адвоката ОСОБА_3 слідчому судді ОСОБА_5 .
16.Іншими словами, суддя розглядає заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді судової справи № 991/1149/23, як заявлений відвід слідчому судді у кримінальному провадженні № 52016000000000380.
Щодо суті заявленого відводу
17.Здійснюючи оцінку наведених у заяві адвоката ОСОБА_3 обставин на предмет їх відповідності тій нормативній підставі для відводу слідчого судді, яка зазначена у п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК, та на яку посилається захисник, обґрунтовуючи свою заяву, слід зазначити про таке.
18.Як вбачається зі змісту відповідної заяви про відвід вона містить детальний аналіз положень п.п. 12.7 п. 12 роз. ІІ Засад, практики його застосування у Вищому антикорупційному суді, а також висновки, щодо недотримання під час автоматизованого розподілу справи № 991/1149/23, цих положень.
19.Водночас, адвокат ОСОБА_3 заявляючи відвід стверджує, що недотримання положень зазначеного пункту Засад призвело до того, що розподіл справи відбувся без дотримання хронологічного порядку, що є порушенням ч. 3 ст. 35 КПК та підставою для відводу слідчого судді.
20.Не погоджуючись із такими висновками суддя зазначає про таке.
21.Як вже було вказано вище, ч. 3 ст. 35 КПК дійсно передбачає, що розподіл справи здійснюється в хронологічному порядку.
22.Відповідний хронологічний порядок означає, що справи мають розподілятися у порядку їх надходження до суду. Тобто справа, яка надійшла до суду раніше не може бути розподілена після того, як буде розподілена справа, що надійшла пізніше.
23.Зазначений висновок ґрунтується на нормах Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25.
24.Так, у п. 1.3.1. цього Положення зазначено, що порядок функціонування автоматизованої системи має забезпечувати об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
25.Схожі за змістом норми містить і Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке, однак, в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ, станом на час розгляду заяви про відвід, не набрало чинності (п. 60 Положення).
26.Натомість п.п. 12.7 п. 12 роз. ІІ Засад, на який посилається адвокат ОСОБА_3, не регулює питань щодо розподілу справ у хронологічного порядку їх надходження, а визнає порядок передачі судових справ раніше визначеному слідчому судді, які надходять по одному кримінальному провадженню.
27.Тобто, недотримання п.п. 12.7 п. 12 роз. ІІ Засад, навіть якби воно мало місце, не може спричинити порушення порядку розподілу справи, визначеного у ч. 3 ст. 35 КПК, в частині, яка стосується розподілу справ у хронологічного порядку.
28.Водночас, недотримання будь - яких положень Засад, само собою не може слугувати підставою для відводу слідчого судді від участі у кримінальному провадженні.
29.Норма п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК, зміст якої наведено вище, взагалі не містить згадки про такий документ, як Засади.
30.Отже, заявляючи відвід, з підстав передбачених у п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК та посилаючись на порушення положень Засад, учасник кримінального провадження має також навести переконливі доводи щодо того, що такі порушення так само спричинили порушення, встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді для розгляду справи, зокрема, шляхом неврахування таких його елементів як: (1) належної електронної системи розподілу справи (ЄСІТС, АСДС); (2) принципів розподілу справи (випадковості та хронологічного порядку надходження матеріалів до суду); (3) визначеної спеціалізації та навантаження для кожного судді; (4) випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
31.Таких, обґрунтованих доводів заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 не містить.
32.Разом із тим, оскільки метою будь-якого відводу судді (слідчому судді) є унеможливлення розгляду справи суддею, щодо якого є об`єктивні обставини, які викликають сумнів у його неупередженості (як за суб`єктивним так і об`єктивним критеріями, сформованими у практиці ЄСПЛi), учасник кримінального провадження має не лише обґрунтувати наявність формального порушення, встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді для розгляду справи, а й навести обґрунтування того, яким чином таке формальне порушення могло спричинити розумні сумніви у неупередженості судді.
33.Відведення судді без наявності таких розумних сумнівів щодо його неупередженості не відповідатиме призначенню інституту відводу та не сприятиме дотриманню гарантій справедливого судового розгляду.
34.З огляду на вищезазначене, встановивши, що заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 52016000000000380 містить лише формальне посилання на недотримання встановленого Засадами порядку визначення слідчого судді для розгляду справи № 991/1149/23, проте не містить обґрунтованих доводів, щодо конкретних, визначених у ч. 3 ст. 35 КПК, складових такого порядку, які не були дотримані, а також обґрунтувань, які б давали підстави для розумних сумнівів у неупередженості судді, які обумовлені відповідними порушеннями порядку розподілу справи, суддя доходить до висновку, що така заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 372 КПК, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3, який є представником власника майна ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52016000000000380 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
i Оскільки жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість судді" під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суддя вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема критеріями, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.