- Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.
Справа № 991/6450/22
Провадження №11-сс/991/58/23
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2022 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022.
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2022 в об`єднаному провадженні №991/6450/22 ( провадження №1-кс/991/6478/22) було частково задоволено клопотання органу досудового розслідування про накладення арештів на майно у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року та накладено арешт на:
-грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 у розмірі 1 025 600 гривень, 7 700 доларів США, 16 650 євро;
-грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 у розмірі 1 600 доларів США, 18 850 доларів США;
-грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 в сумі 200 000 грн;
-грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 в сумі 75 000 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Також вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про закриття об`єднаного провадження у справі № 991/6450/22.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року за підозрою ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.ч.3, 4 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_14 не пізніше листопада 2021 року на території м. Одеси створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію та здійснювали керівництво нею, з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. До складу цієї злочинної організації, крім ОСОБА_13 та ОСОБА_14, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_17 (перший заступник Одеського міського голови), ОСОБА_16 (в.о. заступника Одеського міського голови - керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради), ОСОБА_18 (заступник Одеського міського голови - директор департаменту фінансів Одеської міської ради), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_15 та інші невстановлені особи, кожен із яких виконував роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямків.
З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю ОСОБА_15 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.
До діяльності вказаної злочинної організації причетні, зокрема ОСОБА_7 - директор юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_9 - начальник Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства, ОСОБА_12 - секретар ОСОБА_13, ОСОБА_11 - начальник Управління капітального будівництва Одеської міської ради.
Ухвалами слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, під час яких, крім майна, дозвіл на відшукання якого був наданий слідчим суддею, були відшукані та вилучені також грошові кошти у сумах 150 000 грн, 400 000 грн, 1 600 доларів США, 18 850 доларів США, 1 025 600 гривень, 7 700 доларів США, 16 650 євро, дозвіл на відшукання та вилучення яких цими ухвалами наданий не був.
Оскільки органом досудового розслідування в ході проведення таких обшуків вилучені зазначені грошові кошти, що не були вказані в ухвалах про обшук, вони є тимчасово вилученим майном, а тому, з урахуванням твердження детектива про те, що ці грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, і постановами детектива від 06, 07 грудня 2022 року, якими їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі досудового розслідування, за відсутності у розпорядженні слідчого судді інших належних доказів (доводів), які б їх спростовували, подальше утримання органом досудового розслідування вилученого майна потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді.
Слідчий суддя погодився із доводами представників власників майна, що грошові кошти, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та за місцем проживання ОСОБА_9, за правилами Сімейного та Цивільного кодексів України, є спільною сумісною власністю з їх чоловіком/дружиною.
А тому, за переконанням слідчого судді, на даному етапі є підстави для накладення арешту лише на частину грошових коштів подружжя, а саме: на 75 000 грн, вилучених за місцем проживання ОСОБА_7, та на 200 000 грн, вилучених за місцем проживання ОСОБА_9 .
Що стосується вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 мобільних телефонів, слідчий суддя дійшов висновку, що таке майно не набуло статусу тимчасово вилученого майна, оскільки дозвіл на відшукання та вилучення такого майна безпосередньо зазначений в ухвалі про обшук, а тому його утримання органом досудового розслідування за відсутності рішення про арешт є виправданим і не потребує додаткової легалізації з боку слідчого судді.
Підстав для задоволення клопотань адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про закриття провадження в частині арешту майна ОСОБА_7 та ОСОБА_9 через порушення порядку звернення до слідчого судді з клопотаннями про накладення арешту на майно, слідчий суддя не вбачав.
2. Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які її подали
В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст.370 КПК України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості, ставить вимогу про скасування ухвали від 28.12.2022 та ухвалення нового рішення про закриття справи №991/6478/22 в частині клопотання про арешт грошових коштів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_7 .
В обґрунтування заявлених вимог адвокат ОСОБА_8 посилається на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.11.2022, на підставі якої проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7, не передбачалось виявлення та вилучення грошових коштів. Крім того, зазначає, що ОСОБА_7 не є підозрюваною у кримінальному провадженні №52022000000000057, а має статус третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт, тому, в силу положень ст.64-2 КПК України, з клопотанням про арешт майна мав право звертатись лише прокурор, а не детектив НАБУ. Також звертає увагу, що клопотання детектива про арешт майна не набуло статусу клопотання, оскільки було подане без погодження відповідного прокурора, а слідчий суддя не мав права повертати такий документ детективу для усунення недоліків, оскільки ч.2 ст.172 КПК України передбачене право повернути клопотання для усунення недоліків лише прокурору і цивільному позивачу. Зазначає, що клопотання про арешт майна надійшло до Вищого антикорупційного суду та розглянуто слідчим суддею з порушенням строків, встановлених ст.ст. 171 та 172 КПК України, що грубо порушило права власника вилучених грошових коштів. Також вказує, що слідчому судді було надано документи на підтвердження законності походження та приналежності вилучених грошей родині ОСОБА_7, в той час як стороною обвинувачення не доведено наявності легальних підстав для накладення на них арешту як на речовий доказ.
В апеляційній скарзі представник третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просить визнати поважною причину пропуску та поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого суді від 28.12.2022 у частині накладення арешту майна ОСОБА_9 та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволення клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 .
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат ОСОБА_10 зазначає, що слідчий суддя самоусунувся від вирішення питання про арешт майна, зазначеного в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри такого ступеня тяжкості, що могло б бути підставою для застосування відносно ОСОБА_9 заходів забезпечення кримінального провадження, при тому, що останній не має процесуального статусу підозрюваного. Вилучені у ОСОБА_9 мобільні телефони та грошові кошти не є речовими доказами. Слідчий суддя допустив однобічний та неперсоніфікований підхід під час здійснення судового контролю, що свідчить про істотне порушення вимог КПК України та є підставою для скасування ухвали. Висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваному рішенні містять прямі протиріччя щодо правового статусу вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 грошових коштів.
3. Позиції учасників судового провадження
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_7, повідомлена належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибула, про причини свого неприбуття суд не повідомила.
Адвокат ОСОБА_8 подав заяву, у якій прохав відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не прибув, подав суду заяву про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження в частині його апеляційної скарги.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_9 в судове засідання не прибув, надав письмову згоду на відмову його представника - адвоката ОСОБА_10 від апеляційної скарги
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_8 . Проти закриття апеляційного провадження в частині апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_10 не заперечував.
Керуючись положеннями ст.28, ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за даної явки учасників судового провадження.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення прокурора, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стосовно доводів представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 щодо ненадання слідчим суддею в ухвалі про обшук дозволу на відшукання грошових коштів, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів апеляційного провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.11.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку апартаментів за адресою: АДРЕСА_1, апартаменти 220, у яких фактично проживає ОСОБА_7 та які на праві власності належать ОСОБА_19, з метою відшукання наступних речей і документів: мобільних терміналів систем зв`язку (мобільних телефонів), комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, планшетів та інших носіїв інформації, якими користувалася або користується ОСОБА_7 та на яких містяться відомості, документи, зображення, інші файли або листування щодо діяльності злочинної організації на території міста Одеси під керівництвом ОСОБА_14 та ОСОБА_13 з жовтня 2021 року по теперішній час, прийняття Одеською міською радою рішень в їхніх інтересах та щодо надання/отримання неправомірної вигоди посадовими особами Одеської міської ради; документів, записників, блокнотів, щоденників, чорнових записів, проектів документів, листів, актів, таблиць, які містять в собі відомості щодо діяльності злочинної організації на території міста Одеси під керівництвом ОСОБА_14 та ОСОБА_13 з жовтня 2021 року по теперішній час, прийняття Одеською міською радою рішень в їхніх інтересах та щодо надання/отримання неправомірної вигоди посадовими особами Одеської міської ради ( т.1, а.с. 7-10).
Тобто, у вказаній ухвалі не було зазначено про необхідність виявлення грошових коштів під час проведення відповідної слідчої дії.
В той же час, в ході проведення обшуку 05.12.2022 за місцем проживання ОСОБА_7 детективом було віднайдено та вилучено 150 000 грн (т.1, а.с. 23-25), які у подальшому постановою від 07.12.2020 були визнані речовими доказами.
Частиною 7 ст. 236 КПК України визначені права слідчого, прокурора під час проведення обшуку, до яких законодавцем віднесено, зокрема, право вилучати речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Таким чином, зазначений довід апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 колегією суддів відхиляється, оскільки не впливає на законність оскаржуваного рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 щодо звернення із клопотанням про арешт майна неналежним суб`єктом та неправомірності рішення слідчого судді про повернення клопотання для усунення недоліків, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до матеріалів судового провадження, 07.12.2022 детективом Національного антикорупційного бюро України було направлено до Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт грошових коштів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 (т.1, а.с. 13-15, 26). Вказане клопотання було подано детективом без належного погодження із прокурором.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 у справі № 991/6209/22 було повернуто клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 171 КПК України, із наданням 72-годинного строку з моменту постановлення ухвали (т.1, а.с. 27).
15.12.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, із усуненими недоліками.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведена норма розміщена в § 5. «Інші учасники кримінального провадження» Глави 3. «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження».
Положеннями ч.1 ст.171 КПК України передбачено, що із клопотанням про арешт майна має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з положень ч.1 ст.171 та ч.3 ст.172 КПК України, погодження прокурором відповідного клопотання про арешт майна, складеного детективом, є недодержанням вимог ст.171 КПК України, що обумовлює настання наслідків, передбачених ч.3 ст.172 КПК України - повернення клопотання для усунення недоліків.
В той же час, текстуальні неузгодженості між положеннями ст.ст. 64-2, 171 та 172 КПК України не є перешкодою для їх правозастосування у взаємозв`язку між собою наступним чином.
Норми ст.64-2 КПК України визначають момент виникнення у особи процесуальних прав та обов`язків третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, передбачених ч.ч. 3, 7 ст.64-2 КПК України. Такі права виникають в момент звернення до суду із клопотанням про арешт майна осіб, визначених ч.1 ст.171 КПК України, а саме прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, а також цивільного позивача.
У разі подання клопотання про арешт майна без додержання вимог ст.171 КПК України, таке клопотання може бути повернуто слідчим суддею для усунення недоліків особі, яка з ним звернулась - прокурору, слідчому або цивільному позивачу.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи адвоката ОСОБА_8 в цій частині, оскільки вони не свідчать про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які обумовлювали необхідність скасування оскаржуваного рішення.
В часині доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 порушення строків направлення слідчому судді клопотання про арешт майна та строків його розгляду, встановлених ст.ст. 171 та 172 КПК України, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, обшук за місцем проживання ОСОБА_7 було завершено о 14 год. 10 хв. 05.12.2022 (т.1, а.с. 23-25).
Як зазначалось вище, 07.12.2022 детективом Національного антикорупційного бюро України було направлено до Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт грошових коштів, вилучених під час зазначеного обшуку (т.1, а.с. 13-15, 26) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 було повернуто для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 171 КПК України, із наданням 72-годинного строку з моменту постановлення ухвали (т.1, а.с. 27).
15.12.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 з усуненими недоліками, яке було зареєстровано Вищим антикорупційним судом 16.12.2022, та того ж дня було визначено слідчого суддю для його розгляду.
Вказане клопотання було розглянуто слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 28.12.2022.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Колегія суддів констатує, що недотримання строку, встановленого нормами ч.5 ст.171 та ч.6 ст.173КПК України, не віднесено законодавцем до підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.
Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв`язку із закінченням строку можливості реалізувати право.
Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.
При цьому, розгляд клопотання поза строком, визначеним ч.6 ст. 173 КПК України, породжує обов`язок для сторони обвинувачення вчинити певні дії, однак не породжує обов`язку слідчого судді чи суду прийняти інше рішення по суті клопотання, ніж визначене ст.173 КПК України - задовольнити клопотання або відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про арешт майна, зокрема про зобов`язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя/суд чинним процесуальним законодавством.
Таким чином, колегія суддів відхиляє вимоги апеляційної скарги в наведеній частині.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 щодо недоведення прокурором відповідності вилучених у ОСОБА_7 грошових коштів критеріям, визначеним положеннями ст.98 КПК України, за наявності доказів законності їх походження та приналежності родині ОСОБА_7, колегія суддів оцінює наступним чином.
Як було встановлено слідчим суддею, з чим погоджується колегія суддів, Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року за підозрою ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.ч.3, 4 ст. 368 КК України.
З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю ОСОБА_15 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.
До діяльності вказаної злочинної організації, за версією сторони обвинувачення, причетні, зокрема ОСОБА_7 - директор юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_9 - начальник Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства, ОСОБА_12 - секретар ОСОБА_13, ОСОБА_11 - начальник Управління капітального будівництва Одеської міської ради.
Необхідність проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 була зумовлена тим, що вона займає посаду директора юридичного департаменту Одеської міської ради. Ймовірна роль ОСОБА_7 у злочинній організації полягала у наданні юридичних консультацій чи порад учасникам та керівникам злочинної організації, зокрема - про забезпечення проведення правового аналізу (експертизи) підпорядкованих департаментом та особистого візування проектів рішень Одеської міської ради чи її виконавчого комітету, що створювало умови для їх подальшого позитивного розгляду і прийняття, з метою використання у злочинній діяльності як підстави для передачі земельних ділянок у користування, розпорядження бюджетними коштами та вчинення інших дій.
В обґрунтування клопотання про арешт майна зазначив, що ОСОБА_7 щомісяця отримує від керівників злочинної організації так звану «заробітну плату» у розмірі щонайменше 150 000 грн. Також орієнтовно таку ж суму коштів ОСОБА_7 отримує та розподіляє між підлеглими їй співробітниками юридичного департаменту.
А тому, за переконанням прокурора, грошові кошти у сумі 150 000 грн є предметом кримінального правопорушення, а саме злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (можливе отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди від керівників злочинної організації); одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено та є речовими доказами.
Зокрема, у протоколах за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 01.02.2022 (т. 3, а.с. 125-140), від 30.08.2022 (т. 3, а.с. 184-196) від 17.11.2022 (т. 3, а.с. 225-234) зафіксовано розмови ОСОБА_13 з іншими особами відносно неодноразового надання ОСОБА_7 грошових коштів, у розмірі від 50 000 грн до 300 000 грн (т.3, ас. 231); викладено зміст спільної розмови ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_17 та ОСОБА_7, під час якої ОСОБА_7 надавала поради щодо оформлення земельної ділянки (т. 3, а.с. 189).
Загальний порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, викладений у статтях 131, 132 КПК України.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в розумінні п.1 ч.3 ст. 132 КПК України мова йде не виключно про необхідність існування у кримінальному провадженні такого процесуального документа як повідомлення про підозру, але про наявність припущення про вчинення особою певного діяння, що ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити в ході розслідування та які спонукали б вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра дійсно обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно із п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, у разі якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти можуть бути віднесені до категорії речових доказів за критеріями, визначеними в ст.98 КПК України. При цьому, надані слідчому судді докази наявності у родини ОСОБА_7 легального джерела походження коштів не спростовують вищенаведені висновки.
За таких обставин, колегією суддів відхиляється даний довід апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 .
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 не містить доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення слідчого судді від 28.12.2022.
Розглянувши заяву представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про відмову від поданої ним апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2022, колегія судів дійшла наступних висновків.
15.02.2023 представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 було подано заяву, у якій він відмовився від своєї апеляційної скарги та прохав закрити провадження у частині його апеляційної скарги.
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_9 надано суду письмову згоду на відмову представника ОСОБА_10 від поданої в інтересах ОСОБА_9 апеляційної скарги (т.4 а.с. 179-181).
Розглянувши заяву представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про відмову від його апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність ( ч. 1 ст. 7 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 64-2 КПК України представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє (ч. 6 ст. 64-2 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
З огляду на відмову представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 від поданої ним апеляційної скарги, відсутність заперечень від третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_9 та від інших учасників судового провадження проти закриття провадження у частині апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10, колегія суддів вбачає підстави для закриття апеляційного провадження у цій частині.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Оцінивши відповідним чином доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2022 - закрити.
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2022 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення в частині закриття провадження, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4