Document No. 109591869

Справа № 991/1466/23

Провадження №11-сс/991/204/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2023 року про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення йому про підозру від 01 грудня 2022 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 про вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Провадження у частині вимог щодо зобов`язання детективів НАБ України виключити відомості з ЄРДР про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного закрито. Судове рішення мотивоване тим, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 відбувалося у межах строків досудового розслідування. Підозра у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є обґрунтованою та підтверджується наявністю достатніх доказів.Тимчасове не проживання ОСОБА_6 у придбаній ним квартирі, у зв`язку з проведенням ремонту, не є підставою для скасування підозри. Слідчим суддею не вирішував питання про наявність або відсутність у діях ОСОБА_6 елементів складу злочину, оскільки це виходить за межі його повноважень. Сторона захисту не оскаржувала процедуру вручення повідомлення про підозру, а також його зміст, разом з тим, вимоги ст.277-278 КПК України органом досудового розслідування дотримано.

06 березня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_6, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КПК України, у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року та зобов`язати детективів НАБ України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000015 від 12 січня 2023 року виключити відомості з ЄРДР про набуття ним статусу підозрюваного. Вважає судове рішення є незаконним, оскільки 01 грудня 202 року йому вручено повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року, в якому відповідно до вимог КПК України строки досудового розслідування не продовжувалися, та повідомлення про підозру йому вручено поза їх межами. У зв`язку з чим він не набував статусу підозрюваного. Інші доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 є аналогічними змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2023 року в справі №991/6076/22 (т.1 а.с.50-53).

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив скаргу задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 доводи, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_6, підтримав та просив скаргу задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та просив відмовити у її задоволенні. Вважає, що має місце неодинакове тлумачення судами положень ч.8 ст.615 КПК України, а тому є необхідність у зверненні до суду з обвинувальним актом для вирішення цього питання при розгляді кримінального проваджеення по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, в тому числі у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором згідно з ч.1 ст.277 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч.1 ст.277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного та підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідає вимогам ч.1 ст.277 КПК України та вручено у відповідності до ч.1 ст.276 та ст.278 КПК України.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді і щодо обгрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину.

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 06 березня 2023 року вбачається, що слідчий суддя дослідив скаргу та матеріали додані до неї, які її обґрунтовують, та обґрунтовано встановив, що зазначені у повідомленні про підозру обставини мають місце, підозра ОСОБА_6 за ч.5 ст.191 КК України є обґрунтованою, це твердження ґрунтується на досліджених матеріалах судової справи.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновком слідчого судді щодо відсутності підстав для скасування повідомлення про підозру, виходячи із загальних засад кримінального провадження та верховенства права.

Пунктом 10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Тобто, оскарження повідомлення про підозру може бути здійснено виключно під час здійснення досудового розслідування.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.219 КК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст.615 КПК України, до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч.6 ст.219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст.217 КПК України, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Статтею 294 КПК України визначено загальні положення продовження строку досудового розслідування, яка регламентує порядок вчинення відповідних дій.

Отже, вирішуючи питання щодо розгляду скарг, які подано на повідомлення про підозру, слідчий суддя має перевірити дотримання строків досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 відбувалося у межах строків досудового розслідування, виходячи з таких обставин.

Детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.

З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002581 востаннє продовжено до 22 квітня 2022 року включно (т.1 а.с.114-119).

Згідно з ч.8 ст.615 КПК України (в редакції Закону від 27 березня 2022 року, №2160-IX) у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України.

17 грудня 2019 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (т.1 а.с.56-58 зворот).

01 грудня 2022 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (т.1 а.с.11-19).

Відповідно до відомостей, які містяться в АСДС КП «Д-3» Вищого антикорупційного суду 12 березня 2020 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_10 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/2333/20); 18 травня 2020 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_11 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/3913/20); 14 травня 2020 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_12 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/3851/20).

Таким чином, у кримінальному провадженні №42018000000002581 станом на дату введення воєнного стану в Україні вже було повідомлено про підозру ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а тому з 22 квітня 2022 року строки досудового розслідування мали б продовжуватися.

12 січня 2023 року з матеріалів кримінального провадження №42018000000002581, після повідомлення у ньому про підозру ОСОБА_6, виділено в окреме кримінальне провадження за №52023000000000015 матеріали за підозрою ОСОБА_6 (т.2 а.с.54).

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року в справа №344/6630/17 зазначив, що закон пов`язує закінчення досудового розслідування з ухваленням процесуального рішення постановою про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання. У главі 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування. При цьому, за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до ЄРДР, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.

Таким чином, на думку колегії суддів, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків.

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження, так як невиконання вимог ст.219, 294 КПК України виключає набуття ним процесуального статусу підозрюваного. Слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволені скарги, оскільки в кримінальному провадженні №42018000000002581, з якого 12 січня 2023 року виділено матеріали стосовно ОСОБА_6 в кримінальне провадження №52023000000000015 строк досудового розслідування закінчився 22 квітня 2022 року, продовжений у встановленому порядку КПК України не був, а тому повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01 грудня 2022 року підлягає скасуванню, оскільки вручене після закінчення строків досудового розслідування. У зв`язку з чим ухвала слідчого судді в частині оскарження повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

Також колегія суддів вважає, що вимога апеляційної скарги в частині зобов`язання детективів НАБ України вчинити дії про виключення відомостей з ЄРДР про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного не може бути предметом апеляційного розгляду по суті, оскільки розгляд вказаної вимоги є неможливим згідно п.59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року в справі №807/1456/17.

Відповідно до ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, в тому числі висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню: ухвала слідчого судді в частині відмови у задоволені скарги на повідомлення про підозру підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нової ухвали про її задоволення; апеляційне провадження в частині вимог апеляційної скарги про зобов`язання вчинити дії підлягає закриттю.

Керуючись ст.116, 131, 132, 176, 177, 182, 194, 219, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні скарги на повідомлення про підозру скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.

Скаргу захисника ОСОБА_7, яка подана в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 01 грудня 2022 року у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке вручено у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року задовольнити.

Скасувати ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 01 грудня 2022 року у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке вручено у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року, з якого 12 січня 2023 року виділено матеріали відносно ОСОБА_6 в кримінальне провадження №52023000000000015.

Закрити апеляційне провадження в частині вимог апеляційної скарги про зобов`язання детективів НАБ України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000015 від 12 січня 2023 року, вчинити дії щодо виключення відомостей з ЄРДР про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2023 року залишити без змін.

Ухвала в частині закриття набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4