- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/667/23
Провадження № 1-кп/991/13/23
У Х В А Л А
14 березня 2023 рокум. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6, захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обвинувачених: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування запобіжного заходу та заяви про повернення застави у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018,
в с т а н о в и в :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а також ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Заявлені клопотання та заяви та їх обґрунтування
Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_9 подала до суду клопотання про скасування обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави (т. 3 а.с. 5).
Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 до підозрюваного ОСОБА_13 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29.09.2020 та визначено заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 грн, та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Водночас, 10.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сінтезінжиніринг» було внесено вказану суму застави, а підозрюваного ОСОБА_13 звільнено з?під варти.
Підставами для скасування запобіжного заходу у вигляді застави захисник зазначила такі: 1) на даний час відпала необхідність у збереженні існування запобіжного заходу у виді застави у зв`язку з його належною процесуальною поведінкою обвинуваченого; 2) на даний час завершене досудове розслідування та обвинувальний акт направлений до суду, внаслідок чого, на думку захисника, вичерпали себе ризик знищення, приховування або спотворення обвинуваченим речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, ризик переховування обвинуваченого, а також ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; 3) в умовах воєнного стану існує суттєва необхідність у повернення грошових коштів, внесених ТОВ «Сінтезінжиніринг» в якості застави у зв`язку із необхідністю своєчасної та повної виплати заробітної плати працівникам.
Також до суду подано дві заяви про повернення застави:
?директором ТОВ «Сінтезінжиніринг» ОСОБА_18 - внесеної підприємством на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 у розмірі 630 600 грн за ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 203);
?директором ТОВ «НВФ «Проект?Нафтогаз» ОСОБА_13 - внесеної підприємством на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 за підозрюваного ОСОБА_17 у розмірі 84 080,00 грн (т. 2 а.с. 205).
Заяви вмотивовані аналогічними обставинами, зокрема у них зазначено, що на сьогодні ухвали слідчих суддів про обрання запобіжного заходу від 07.08.2020 та від 18.08.2020, на думку заявників, припинили свою дію. Окрім цього, наголошено на необхідності повернення застав заставодавцям для продовження здійснення господарської діяльності у складних умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України.
Враховуючи вказане, а також те, що впродовж усього строку досудового розслідування ОСОБА_13 та ОСОБА_17 виконували покладені на них обов`язки, жодних порушень не вчиняли, заявники вважають, що відсутні підстави для звернення застави у дохід держави, у зв`язку із чим, посилаючись на статті 182 та 203 КПК України, прохають повернути заставодавцям ТОВ «Сінтезінжиніринг» та ТОВ «НВФ «Проект?Нафтогаз» внесені ними застави у розмірі 630 600 грн та 84 080,00 грн відповідно.
Позиція та доводи учасників судового провадження
Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримали заявлені клопотання про скасування запобіжного заходу та заяви про повернення застави, просили їх задовольнити.
Захисник ОСОБА_10, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибув, причин неявки не повідомив. Його підзахисна ОСОБА_15 проти проведення судового засідання у відсутність її захисника не заперечувала.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про скасування запобіжного заходу та заяв про повернення застави. Пояснив, що запобіжний захід у вигляді застави стосовно особи діє до його скасування, а внесена сума застави є гарантією належної процесуальної поведінки обвинувачених. На час проведення судового засідання ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, продовжують існувати, тому відсутні підстави для задоволення зазначених клопотання та заяв.
Представник потерпілого Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - ОСОБА_6 з приводу задоволення заявлених клопотання та заяв поклався на розсуд суду.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування запобіжного заходу та заяви про повернення застави не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Щодо про скасування запобіжного заходу
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 стосовно підозрюваного ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.09.2020 та визначено заставу у розмірі 630 600 грн. Окрім того, на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
10.08.2020 зазначений розмір застави внесло ТОВ «Сінтезінжиніринг» на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду (т. 2 а.с. 204), після чого підозрюваного звільнено з?під заставу.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості такого провадження, є запобіжні заходи.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом, є, зокрема, застава.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту. Скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений.
Запобіжний захід може бути скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо в ході кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, тощо).
Тож, у клопотанні про скасування запобіжного заходу мають бути зазначені нові суттєві обставини, підтверджені відповідними доказами, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст. 194 КПК України.
Між тим, захисником ОСОБА_9 не доведено, що ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу, перестали існувати або, що з`явилися нові суттєві обставини, які об`єктивно могли б свідчити про необхідність його скасування.
Так, суд не погоджується з доводами захисника щодо відсутності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо можливості переховування ОСОБА_13 від суду у разі скасування запобіжного заходу, оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачуються, передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відтак, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_13, ризик переховування від суду продовжує існувати.
Також суд не погоджується з доводами захисника про відсутність ризику щодо незаконного впливу обвинуваченого на свідків, оскільки при встановленні наявності такого ризику слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_9 про вичерпання на сьогодні такого ризику, як можливий вплив обвинуваченого ОСОБА_13 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо доводів захисника про відсутність ризику знищення, приховування або спотворення обвинуваченим речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, то такі колегія суддів вважає недоречними, адже слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_13 такий ризик не встановлювався.
Окрім цього, щодо питання обґрунтованості підозри, колегія суддів зазначає, що після надходження до суду обвинувального акта, особа, якій інкримінується вчинення злочину, набуває процесуальний статус обвинуваченого. Питання обґрунтованості висунутого обвинувачення вирішується судом за наслідками судового розгляду на підставі досліджених судом доказів. На стадії підготовчого судового засідання перевірка обґрунтованості підозри або висунутого обвинувачення не допускається. Тому доводи захисту у цій частині є недоречними.
Також суд звертає увагу, що внесення застави за ухвалою слідчого судді було правом заставодавця, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу, а тому доводи захисника щодо необхідності скасування запобіжного заходу у вигляді застави через збройну агресію російської федерації та необхідністю своєчасної та повної виплати заробітної плати працівникам підприємства судом до уваги не приймаються.
Разом із цим, колегія суддів наголошує, що після спливу строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, для обвинуваченого, окрім визначених ухвалою слідчого судді обов`язків утримуватися від ухилення від суду та незаконного впливу на свідків, продовжують діяти загальні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, зокрема, 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді. Тобто, такі обов`язки забезпечуються внесеною заставою.
Суд вважає, що визначений ухвалою слідчого судді запобіжний захід у вигляді застави з огляду на тяжкість кримінального правопорушення є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Той факт, що обвинувачений виконував покладені на нього ухвалою слідчого судді певні обов`язки та сумлінно продовжує виконувати загальні обов`язки, що покладаються у кримінальному провадженні на обвинуваченого (ч. 7 ст. 42 КПК України), свідчить лише про те, що обраний запобіжний захід є достатнім та дієвим.
Отже, суд уважає, що підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді застави відсутні.
Щодо заяв про повернення застави
Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що підставою для повернення застави є припинення дії цього запобіжного заходу.
Щодо повернення застави, внесеної ТОВ «Сінтезінжиніринг», суд зазначає таке.
Як уже зазначено вище, підстави для скасування запобіжного заходу, застосованого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 до обвинуваченого ОСОБА_13 у вигляді застави відсутні. Відтак, відсутні й підстави для повернення ТОВ «Сінтезінжиніринг» зазначеної суми застави.
Щодо повернення застави, внесеної ТОВ «НВФ «Проект?Нафтогаз», суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 стосовно обвинуваченого ОСОБА_17 обрано запобіжний захід у вигляд застави у розмірі 84 080,00 грн, яку 19.08.2020 внесено ТОВ «НВФ «Проект?Нафтогаз» на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду, що підтверджується копією платіжного доручення № 2279 (т. 2 а.с. 206).
Як уже зазначалося раніше, підставою для повернення застави є припинення дії цього запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України). Доводи заставодавця про необхідність повернення застави через збройну агресію російської федерації та необхідністю своєчасної та повної виплати заробітної плати працівникам підприємства є недоречними.
Отже, враховуючи, що перед судом не ініційовано питання про зміну або скасування обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_17 запобіжного заходу, відсутні підстави для повернення застави.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що закінчення строку дії покладених на підозрюваного (обвинуваченого) обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не припиняє дію запобіжного заходу та не може бути підставою для повернення застави.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування запобіжного заходу та заяв заставодавців про повернення застави слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, КПК України,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.
У задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Проект?Нафтогаз» ОСОБА_13 про повернення застави у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 - відмовити.
У задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезінжиніринг» ОСОБА_18 про повернення застави у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3