- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
Справа № 991/174/23
Провадження 1-кп/991/1/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретарів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурорів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві кримінальне провадженні № 42021000000002735 від 30.12.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Львів, Львівська область, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, народний депутат України ІХ-ого скликання, освіта вища, одружений
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Вищим антикорупційним судом здійснено розгляд кримінального провадження № 42021000000002735, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2021, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України.
I.ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЯКЕ ПРЕД`ЯВЛЕНЕ ОСОБА_8 І ВИЗНАНЕ СУДОМ НЕДОВЕДЕНИМ
1.1.У результаті позачергових виборів народних депутатів України, які відбулися 21.07.2019, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 124.
1.2.29.08.2019 ОСОБА_8 склав присягу народного депутата України на вірність Україні і відповідно до статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України» набув повноважень народного депутата України.
1.3.Відповідно до статті 24 цього Закону України народний депутат зобов`язаний додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та інших законів України, присяги народного депутата України.
1.4.26.04.2015 набрав чинності Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон). Одним із визначених Законом механізмів запобігання корупційним правопорушенням відповідно до частини 1 статті 45 Закону є вимога до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі- НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
1.5.Народний депутат України є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, та відноситься до категорії службових осіб, які відповідно до примітки до ст. 50 Закону займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
1.6.Досудовим розслідуванням встановлено, що народний депутат України ОСОБА_8, перебуваючи у невстановленому місці у місті Києві, здійснивши вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_1, у період часу з 22 години 47 хвилини по 23 годину 30 хвилину 29.03.2021, з 00 години 10 хвилини по 11 годину 06 хвилину 30.03.2021, з 11 години 46 хвилини по 11 годину 54 хвилину 05.04.2021 заповнив на офіційному сайті НАЗК (https://nazk.gov.ua/), перевірив та об 11 годині 54 хвилині 05.04.2021 із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, отриманого в АЦСК АТ КБ «Приватбанк», підписав та подав щорічну декларацію за 2020 рік (виправлену), якій присвоєно ідентифікаційний номер 8c02600d-3d5c-4f0b-a008-e2f727122669 (далі - Декларація).
1.7.Заповнюючи Декларацію за 2020 рік, ОСОБА_8 ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов`язку декларанта про внесення достовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які система електронного декларування автоматично генерувала під час переходу від розділу до розділу декларації та остаточного її підписання, а також методичними рекомендаціями НАЗК щодо її заповнення.
1.8.Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
1.9. ОСОБА_8 як наймач з однієї сторони та ОСОБА_11 як наймодавець з іншої сторони 17.10.2019 уклали договір найму (оренди) нерухомого майна (далі - Договір оренди), згідно з яким ОСОБА_11 зобов`язувалась тимчасово передати у найм (оренду) ОСОБА_8 на платній основі належну їй на праві власності квартиру загальною площею 63 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт нерухомості). В цей же день ОСОБА_8 прийняв Об`єкт нерухомості у тимчасове платне користування, про що він та ОСОБА_11 17.10.2019 склали акт прийому-передачі жилого приміщення. У пункті 4.1. Договору оренди сторони дійшли згоди про те, що термін дії Договору оренди становитиме з 17.10.2019 до 17.10.2020 включно. Надалі, 18.10.2020, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 уклали доповнення до Договору оренди та продовжили строк його дії до 17.10.2021.
1.10. Ринкова вартість Об`єкту нерухомості станом на дату набуття ОСОБА_8 права користування ним на підставі договору оренди - 17.10.2019 становила 3 633 191 грн.
1.11. Протягом звітного періоду з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно Об`єкт нерухомості перебував у ОСОБА_8 в оренді, тобто тимчасовому платному користуванні, на підставі укладених ним договору оренди (найму) нерухомого майна від 17.10.2019 та доповнення до нього від 18.10.2020. Водночас у розділ 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації відомості про вказаний об`єкт нерухомості ОСОБА_8 не вніс.
1.12. Крім того, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 46 Закону до декларації вносяться відомості про фінансові зобов`язання суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов`язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов`язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов`язань включають дані про вид зобов`язання, його розмір, валюту зобов`язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов`язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов`язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
1.13. Шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», розміщених в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua, ОСОБА_8 22.11.2010 уклав з АТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг, зокрема, з обслуговування його карткових банківських рахунків на умовах банківського продукту «Платіжна картка кредитка «Універсальна». Згідно з умовами договору приєднання у разі перевищення сумою операції по платіжній картці суми залишку коштів на його рахунку банк надавав клієнту короткостроковий кредит, який клієнт зобов`язувався погасити у строки, визначені банком, та сплатити при цьому проценти за користування, визначені банком. Використання клієнтом грошових коштів понад залишку на рахунку або встановлений Банком ліміт овердрафту вважався несанкціонованим овердрафтом.
1.14. На підставі вказаного договору, використовуючи банківську платіжну картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2, ОСОБА_8 22.08.2017 зняв готівкові кошти у розмірі 8 638,74 доларів США, сплативши комісію у розмірі 86,32 доларів США, а також здійснив перекази коштів на карти АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12 у розмірі 5 928,85 доларів США, ОСОБА_13 у розмірі 474,31 долар США, ОСОБА_14 у розмірі 1 027,67 доларів США та ОСОБА_15 у розмірі 355,73 доларів США. Вказані операції за платіжною карткою ОСОБА_8 перевищили залишок коштів на його рахунку на суму 16 504,25 доларів США, у зв`язку з чим у ОСОБА_8 виникло перед АТ КБ «Приватбанк» короткострокове кредитне зобов`язання (овердрафт) у розмірі такого перевищення. Станом на 31.12.2020 розмір тіла короткострокової заборгованості ОСОБА_8 перед АТ КБ «Приватбанк» становив 16 504,25 доларів США. Крім того, у період з 31.08.2017 по 31.12.2020 АТ КБ «Приватбанк» нарахував ОСОБА_8 32 360,56 доларів США заборгованості за користування кредитними коштами (процентів). Станом на 31.12.2020 розмір непогашеного кредитного зобов`язання ОСОБА_8 перед АТ КБ «Приватбанк» становив 48 864,81 доларів США, що за офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 31.12.2020 (28,2746 грн за 1 долар США) становить 1 381 632,96 грн.
1.15. Оскільки розмір заборгованості ОСОБА_8 перед АТ КБ «Приватбанк» перевищував 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2020, відомості про цю заборгованість підлягали внесенню до декларації.
1.16. Однак ОСОБА_8 у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» Декларації відомості про свої фінансові зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 48 864,81 доларів США або 1 381 632,96 грн не вніс.
1.17. Отже, народний депутат України ОСОБА_8
- будучи суб`єктом декларування,
- у порушення вимог пунктів 2, 3, 5, 6, 8, 9 частини 1 та абзацу 3 частини 2 статті 46 Закону,
- достовірно знаючи про свій обов`язок вказати в декларації всі передбачені Законом відомості, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах,
- усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь,
- передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,
- діючи з прямим умислом, з особистих мотивів,
- з метою приховування від контролюючих, правоохоронних та інших державних органів і громадськості відомостей про об`єкти, що підлягають декларуванню, а саме об`єкт нерухомого майна, що перебував у нього в оренді, та його місцезнаходження, а також про свої фінансові зобов`язання,
- об 11 годині 54 хвилині 05.04.2021, перебуваючи у місті Києві у невстановленому місці, з ІР-адреси НОМЕР_1 вніс завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації за 2020 рік (виправленої), не зазначивши відомості про об`єкт нерухомості - квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_3, ринкова вартість якої становить 3 633 191 грн, що перебувала у нього в оренді на підставі укладених ним договорів оренди з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно, тобто більше ніж половину днів протягом звітного періоду та станом на останній день звітного періоду, а також про своє фінансове зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 48 864,81 доларів США, що за офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 31.12.2020 становило 1 381 632,96 грн, що виникло на підставі укладеного з АТ КБ «ПриватБанк» договору про банківське обслуговування та існувало станом на останній день звітного періоду.
- з огляду на викладене відомості, що подані ОСОБА_8 у щорічній декларації за 2020 рік (виправленій), відрізняються від достовірних на загальну суму 5 014 823,96 грн, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 у розмірі 2270 грн.
1.18. ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-ІХ), тобто в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
II.ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1.Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Зазначив, що докази, надані суду стороною обвинувачення, є належними, достовірними та допустимими, а у своїй сукупності достатніми для доведення обставин, викладених в обвинувальному акті. Просив визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк до трьох років.
2.2.Обвинувачений свою вину не визнав, вказав, що не мав наміру зазначати у декларації недостовірні відомості. На дату подання декларації, так само як і на момент укладення договору оренди квартири, вартість об`єкту нерухомості йому була невідома. Враховуючи, що відомості про оренду квартири є офіційними, а також те, що він не користувався нею 183 дні протягом року, він вважав, що не має обов`язку її декларувати. Разом з тим, звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням надати можливість виправити подані в декларації відомості, зокрема, і щодо орендованої квартири. Щодо фінансового зобов`язання пояснив, що у зв`язку з простроченням оплати по кредиту ще в 2006 році був занесений до «чорного списку» клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим не міг в подальшому оформити кредит. У 2017 році через біржового брокера, купуючи акції, потрапив на шахраїв, внаслідок чого втратив близько 50 000 доларів США. Частину цих коштів, які банк повернув на рахунок, обвинувачений витратив. В подальшому банком самостійно були проведені операції зі списання коштів. На звернення до банку з проханням надати пояснення щодо правової підстави такого списання відповіді не отримав. Умислу на приховування фінансових зобов`язань не мав, оскільки такі зобов`язання в нього відсутні.
2.3.Захисник вказав на відсутність складу кримінального правопорушення, оскільки у обвинуваченого ОСОБА_8 не було умислу на внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей. Невнесення до декларації відомостей про квартиру не можна вважати завідомо недостовірними відомостями, оскільки вартість квартири не була відома обвинуваченому. Так само ця вартість не визначена на даний час, оскільки експерт при наданні висновку не приймала реальний стан квартири. Зауважив, що ОСОБА_8 направлялись запити щодо внесення виправлень до декларації. Також пояснив, що відповідно до офіційних роз`яснень НАЗК вартість об`єкту оренди зазначається станом на набуття права користування лише у разі, якщо така вартість відома. Щодо фінансового зобов`язання зазначив, що жодних кредитних угод ОСОБА_8 не укладалось, банк самостійно списав кошти з рахунка клієнта, та з 2017 року не вчиняв жодних заходів, направлених на стягнення такого зобов`язання.
III.ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИПРАВДАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО
3.1.Відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_8, передбачена частиною 1 статті 366-2 КК України. Кваліфікуючи діяння обвинуваченого, сторона обвинувачення виходила із того, що ОСОБА_8, будучи суб`єктом декларування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів доходів громадян.
3.2.Кваліфікація кримінального правопорушення - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом виявлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності обставин, що виключають злочинність діяння.
3.3.Згідно з частиною 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. В свою чергу, склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт, об`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір обов`язкових і факультативних ознак для кваліфікації певного діяння як кримінального правопорушення. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікується діяння обвинуваченого.
3.4.Частина 1 статті 366-2 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Отже, склад проступку щодо декларування недостовірної інформації, буде наявний лише у разі: 1) якщо в декларації указано недостовірні відомості щодо вартості, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) відомості, що задекларовані, мають бути завідомо недостовірними.
3.5.З урахуванням загальної характеристики складу кримінального проступку, що об`єктивізована у диспозиції частини 1 статті 366-2 КК України, винуватість особи у його вчиненні може бути визнана Судом, якщо сторона обвинувачення доведе сукупність таких елементів:
-наявність об`єкта правової охорони - відповідних суспільних відносин;
-наявність об`єктивної сторони правопорушення - внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
-наявність суб`єкта кримінального правопорушення - особа, яка притягнута до кримінальної відповідальності, є суб`єктом декларування;
-наявність суб`єктивної сторони - прямий умисел суб`єкта декларування на внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
3.6.При чому сукупність цих відомостей має бути доведена за стандартом поза розумним сумнівом.
3.7. Відповідно до статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.8. У світлі обставин цієї справи Суд констатує, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, частиною 1 статті 366-2 КК України, не доведена поза розумним сумнівом.
IV.МОТИВИ СУДУ
4.1.Відповідно до частини 2 статті 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Отже, вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, Суд керується нормами матеріального права, чинними на час внесення відповідних відомостей до Декларації - 29.03.2021, 30.03.2021, 05.04.2021.
4.2.Оцінка доказів
4.2.1.Відповідно до статті 84 КПК України доказами у провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Всі докази, якими сторони обґрунтовують чи спростовують пред`явлене обвинувачення, мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності і достатності.
4.2.2.Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
4.2.3.Під час дослідження доказів Суд встановив, що не всі докази, надані прокурором на підтвердження пред`явленого обвинувачення, є належними. Це стосується таких документів:
-інформації з Єдиного державного реєстру про зареєстровані транспортні засоби МВС України від 20.07.2021 щодо ОСОБА_8 (том 3, а.с. 54);
-реєстраційної картки транспортного засобу Skоda Favorit 1.3 LX (том 3, а.с. 55-56);
-листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.09.2021 № 12739-21 про надання інформації щодо довідкової вартості транспортного засобу (том 3, а.с. 57);
-витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2021 (том 3, а.с. 58-66);
-інформації державної фіскальної служби України стосовно ОСОБА_8 (том 3, а.с. 67-68);
-листа АТ «Ощадбанк» від 29.10.2021 № 46/12-11/1/7289/111179/GT щодо рахунків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 (том 3, а.с 69-70);
-листа АТ «Універсал банк» від 02.11.2021 № 1664/БТ щодо рахунків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 (том 3, а.с 71-72);
-копії картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_8 (том 3, а.с. 90);
-попереднього договору від 23.05.2020 щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки (том 3, а.с. 91-94);
-розписки ОСОБА_17 щодо отримання коштів від ОСОБА_8 (том 3, а.с. 95-101);
-витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_16 (том 3, а.с. 103);
-протоколу огляду від 18.05.2022 (том 3, а.с. 175-179);
-листа ТОВ «Космонова» від 07.11.2022 № 1124/11 (том 3, а.с. 199);
-запиту НАБУ від 11.11.2022 № 0424-142/22100 (том 3, а.с. 200);
-листа ТОВ «Космонова» від 25.11.2022 № 1249/11 (том 3, а.с. 201);
-запиту НАБУ від 13.12.2022 № 0424-142/25121 (том 3, а.с. 202);
-листа ТОВ «Космонова» від 15.12.2022 № 1275/12 (том 3, а.с. 203);
-повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_8 за 2020 рік (том 4, а.с. 33-54);
-листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.06.2020 № 31-02/23542/20, адресованого ОСОБА_8, стосовно надання пояснень щодо належних останньому корпоративних прав (том 4, а.с. 82-83);
-листа ОСОБА_8 від 19 06.2020 № 1906/22/1, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції, щодо передання в управління корпоративних прав (том 4, а.с. 84-85);
-листа ОСОБА_8 від 13.07.2020 № 1307/22/22, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції, щодо передання в управління корпоративних прав з додатками (том 4, а.с. 86-97, 264-275);
-листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.12.2021 № 31-02/90746-21, адресованого ОСОБА_8, щодо надання пояснень про використання дипломатичного паспорта (том 4, а.с. 100-102);
-повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.11.2021 № 23-03/84979-21 про внесення ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (том 4, а.с. 103);
-листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.10.2021 № 44-01/75972-21, адресованого ОСОБА_8, стосовно надання пояснень щодо належної останньому криптовалюти (том 4, а.с. 128-129);
-запиту Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.08.2021 № 44-01/58996/21, адресованого Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (том 4, а.с. 130);
-листів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з додатками, адресованих Національному агентству з питань запобігання корупції (том 4, а.с. 131-160);
-запиту Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.08.2021 № 44-01/62844/21, адресованого Департаменту патрульної поліції (том 4, а.с. 161);
-запиту Національного агентства з питань запобігання корупції від 27.08.2021 № 44-01/64279/21, адресованого ФОП ОСОБА_19 (том 4, а.с. 163-164);
-листа ОСОБА_20, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції (том 4, а.с. 165);
-листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.09.2021 № 12739-21, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції (том 4, а.с. 170);
-інформації з Державного суднового реєстру (том 4, а.с. 171-174);
-інформації з Державного спадкового реєстру (том 4, а.с. 175-176);
-інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 4, а.с. 177-180, 228, 232-233);
-інформації з Державного реєстру цивільних повітряних суден України (том 4, а.с. 181-182);
-інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб (том 4, а.с. 183-186);
-інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 4, а.с. 187-188);
-інформації з Єдиного реєстру довіреностей (том 4, а.с. 189-197);
-інформації Пенсійного фонду України (том 4, а.с. 208-209);
-інформації з реєстрів МВС України (том 4, а.с. 210-215);
-інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (том 4, а.с. 216-217);
-інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (том 4, а.с 218-219);
-інформації Державної фіскальної служби України (том 4, а.с. 220-222);
-інформації Державної прикордонної служби (том 4, а.с. 223-227);
-договору дарування 1/3 частки квартири від 24.05.2016 (том 4, а.с. 229-231);
-витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 4, а.с. 235-258, 303);
-відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (том 4, а.с. 259);
-листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.06.2020 № 31-02/23542/20, адресованого ОСОБА_8, стосовно надання пояснень щодо належних останньому корпоративних прав (том 4, а.с. 260-261);
-листа ОСОБА_8 від 19.06.2020 № 1906/22/1, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції, щодо передання в управління корпоративних прав з додатками (том 4, а.с. 262-263);
-листа Національного антикорупційного бюро України від 04.08.2021 № 44-01/58997/21, адресованого Офісу Генерального прокурора, щодо надання інформації стосовно наявних кримінальних проваджень, справ про адміністративні правопорушення, вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо ОСОБА_8 (том 4, а.с. 298);
-листа Офісу Генерального прокурора № 22/3-1235-ВИХ-21, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції, з додатками щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, відсутності щодо останнього справ про адміністративні правопорушення та невжиття заходів цивільно-правового характеру (том 4, а.с. 299);
-листа Національного антикорупційного бюро України від 04.08.2021 № 44-01/58995/21, адресованого Міністерству юстиції України (том 4, а.с. 300);
-листа Міністерства юстиції України від 10.08.2021 № 63688/74669-14-21/20.4.2, адресованого Національному агентству з питань запобігання корупції, з додатками (том 4, а.с. 301-302);
-довідки про доходи ОСОБА_8, виданої Управлінням справами Апарату Верховної Ради України 11.01.2021 та 06.01.2021 (том 6, а.с. 36-37);
-протоколу огляду веб-сторінки електронного видання «Слово і Діло» від 19.12.2022 (том 6, а.с. 61-76);
-запиту Національного антикорупційного бюро України від 19.12.2022 № 0424-142/25672, адресованого ТОВ «ІА «Слово і Діло» (том 6, а.с. 77);
-роздруківки електронного листа ІА «Слово і діло» від 20.12.2022 (том 6, а.с. 78).
4.2.4.При ухваленні вироку Суд не приймає до уваги зазначені докази з огляду на те, що вони не стосуються пред`явленого обвинувачення, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
4.2.5.На підставі статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
4.2.6.Під час судового розгляду захисник стверджував, що в ході досудового розслідування здійснені процесуальні дії, які потребували попереднього дозволу суду, без такого дозволу. Зокрема, це тимчасовий доступ до речей і документів, що перебували у володінні ТОВ «Космонова», АТ КБ «ПриватБанк», ПрАТ «Київстар», на підставі постанови прокурора. Просив визнати недопустимими доказами лист ТОВ «Космонова» вих № 1124/11 від 07.11.2022, протоколи тимчасового доступу до речей і документів АТ КБ «ПриватБанк» від 18.11.2022, ПрАТ «Київстар» від 16.11.2022, документи у паперовому та електронному вигляді, здобуті внаслідок цих процесуальних дій, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації з цих документів.
4.2.7.Прокурор заперечував проти заявлених захистом клопотань про визнання доказів недопустимими, стверджуючи про те, що вони отримані у встановленому законом порядку.
4.2.8.Суд не оцінює допустимість як доказів відомостей, що містяться в листі ТОВ «Космонова» від 07.11.2022 вих № 1124/11 (том 3, а.с. 199). Адже вони визнані Судом неналежними і не враховуються при постановленні вироку (пункт 4.2.3 цього Вироку).
4.2.9.Щодо відомостей, які містяться в протоколі тимчасового доступу до речей і документів АТ КБ «ПриватБанк» від 18.11.2022 (том 5, а.с. 109-141), протоколі тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «Київстар» (том 5, а.с. 188-190), Суд вказує таке. Чинна на момент винесення постанов прокурора про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (18.10.2022), редакція статті 615 КПК України передбачала, що у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164 цього Кодексу, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Перехідні положення КПК України пов`язують можливість винесення прокурором постанови про тимчасовий доступ до речей і документів з конкретними пунктами (2, 5, 7, 8) статті 162 цього Кодексу та дією надзвичайного або воєнного стану на території України, без прив`язки до відсутності об`єктивної можливості виконання слідчим суддею своїх повноважень. Подальші зміни, що вносились до кримінального процесуального закону у зв`язку з удосконаленням окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану не скасовували дію пункту 20-7 Перехідних положень КПК України.
4.2.10.Зміни у процедурі тимчасового доступу до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини першої статті 162 КПК України, відбулися на підставі Закону України № 2137-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам». Відповідно до пояснювальної записки вони мали на меті закріплення розмежування електронних комунікацій з метою забезпечення можливості термінового отримання органом досудового розслідування даних, які не містять змісту комунікацій, в спеціальному порядку проведення слідчої (розшукової) дії отримання інформації щодо електронних комунікацій за постановою слідчого, прокурора, а не були реакцією на воєнний стан в Україні.
4.2.11.Стосовно протоколу тимчасового доступу до документів АТ КБ «ПриватБанк» від 18.11.2022 (том 5, а.с. 109-141) Суд додатково звертає увагу на норми Закону України «Про банки і банківську діяльність». Пункт 3 частини 1 статті 62 цього Закону дозволяє розкриття банками банківської таємниці Національному антикорупційному бюро України на його запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента. Отже, такі відомості могли бути отримані і без постанови прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів, тому відсутність відповідного судового рішення не впливає на їх допустимість як доказів. В даному випадку отримання органом дізнання інформації від АТ КБ «ПриватБанк» без судового контролю не суперечить приписам чинного законодавства і не становить істотних порушень прав і свобод обвинуваченого.
4.2.12.Зважаючи на дотримання стороною обвинувачення процесуальних вимог при реалізації тимчасового доступу до речей і документів, Суд визнає отримані за результатами таких процесуальних дій відомості допустимими доказами.
4.2.13.Крім того, захисник заявив клопотання про визнання недопустимими та неналежними доказами звернення ОСОБА_8 до Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.05.2022 (том 6, а.с. 23-24) та від 30.05.2022 (том 6, а.с. 26-34), які є додатками до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 31.05.2022. Вказане клопотання мотивовано тим, що за формою ці звернення не відповідають вимогам частини 3 статті 99 КПК України, оскільки є копіями, а не оригіналами, а за змістом не містять інформації, що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні.
4.2.14.Відповідно до частини 3 статті 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
4.2.15.Суд враховує, що зазначені документи (звернення) добровільно надані стороні обвинувачення ОСОБА_8 під час його допиту як свідка. Оскільки ці документи видані обвинуваченим, очевидним є те, що сторона обвинувачення не володіє їх оригіналами і прокурор використовує їх в тій формі, яка є в його розпорядженні. В свою чергу, стороною захисту не порушувалося питання про недостовірність відомостей, що містяться в цих листах. Вказане дозволяє Суду дійти висновку про автентичність наданих копій та їх відповідність оригіналам.
4.2.16.Разом з тим, зі змісту цих звернень можливо встановити, що вони стосуються виправлення поданої ОСОБА_8 декларації за 2020 рік, яка є предметом цього кримінального провадження, відтак зазначені документи визнаються Судом належними доказами. Водночас надання цих документів не можна вважати порушенням свободи ОСОБА_8 від самовикриття, оскільки наявні в них відомості використані Судом на його користь, що описане у пункті 4.7.21 цього Вироку.
4.2.17.Захисник стверджував про недопустимість доказів - листа Апарату Верховної Ради України від 23.12.2022 № 15/24-2022/221614 та доданих до нього документів, оскільки вони отримані на запит Національного антикорупційного бюро України з посиланням на статтю 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», а не на норми КПК України.
4.2.18.Відповідно до частини 2 статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
4.2.19.Пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК України до сторони обвинувачення віднесені зокрема дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання. В свою чергу, відповідно до приписів пункту 7-1 частини 1 статті 3 КПК України керівником органу дізнання є начальник підрозділу дізнання Національного антикорупційного бюро України, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівник органу досудового розслідування. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 3 КПК України до керівників органу досудового розслідування відносяться також керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, а також їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.
4.2.20.Як вбачається із запиту Національного антикорупційного бюро України від 16.12.2022 за вих. № 04-002/25514 (том 3, а.с. 204-205), заступник Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів ОСОБА_21 звернувся в порядку статей 39, 40, 93 КПК України та статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» до Управління справами Апарату Верховної Ради України з проханням надати належним чином завірені копії документів, що стали підставою для виплати ОСОБА_8 компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера та документів, що надавались ОСОБА_8 для підтвердження його витрат на оренду житла.
4.2.21.Отже, відповідний запит був підписаний керівником органу дізнання, який в силу пункту 5 частини 2 статті 39 та частини 2 статті 93 КПК України наділений кримінальним процесуальним законом більш широкими процесуальними повноваженнями в будь-якому кримінальному провадженні, незалежно від його включення до групи дізнавачів.
4.2.22.За таких обставин Суд не знайшов підстав визнати лист Апарату Верховної Ради України від 23.12.2022 № 15/24-2022/221614 та додані до нього документи (том 3, а.с. 206-240) недопустимими доказами, тому бере їх до уваги при постановленні вироку.
4.3. Щодо суб`єкта кримінального правопорушення
4.3.1.Диспозиція частини 1 статті 366-2 КК України передбачає вчинення кримінального правопорушення спеціальним суб`єктом - суб`єктом декларування.
4.3.2.Згідно з абзацом 1 Примітки до статті 366-2 КК України суб`єктами декларування у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
4.3.3.За змістом частин 1 та 2 статті 45, підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» такими суб`єктами є народні депутати України.
4.3.4.Як вбачається з протоколу Центральної виборчої комісії від 03.08.2019 на позачергових виборах народних депутатів України, що відбулися 21.07.2019 в одномандатному виборчому окрузі № 124, народним депутатом України обрано ОСОБА_8, 1980 року народження (протокол огляду від 16.12.2022, том 6, а.с. 38-43).
4.3.5.В подальшому 29.08.2019 ОСОБА_8 зараховано на роботу до Верховної Ради України дев`ятого скликання для здійснення депутатських повноважень на постійній основі (витяг із розпорядження Голови Верховної Ради № 936-к від 29.08.2019 (том 3, а.с. 41, том 4, а.с. 287). Того ж дня він склав присягу народного депутата (том 3, а.с. 34, 125, том 4, а.с. 280).
4.3.6.Статус ОСОБА_8 як народного депутата України підтверджується також такими документами:
-особова картка народного депутата України (том 3, а.с. 35-38, 126-129, том 4, а.с. 281-284);
-попередження про встановлені законами України обмеження, заборони та вимоги, пов`язані з виконанням повноважень народного депутата України, підписане ОСОБА_8 27.08.2019 (том 3, а.с. 40, том 4, а.с. 286);
4.3.7.З огляду на вказане ОСОБА_8, будучи народним депутатом України, уповноважений на виконання функцій держави, є суб`єктом декларування та у відповідності до частин 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 25 Закону України «Про статус народного депутата України» зобов`язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
4.3.8.Відтак ОСОБА_8 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України.
4.3.9.Суб`єктність особи в контексті цього кримінального правопорушення пов`язана з наявним в неї обов`язком подання декларації. Такий обов`язок є системним поняттям, структурний зміст якого формують: 1) обов`язок подання декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства; 2) обов`язок своєчасного подання декларації; 3) обов`язок відображення виключно достовірних відомостей у декларації; 4) обов`язок відображення доходів і видатків у декларації виключно у грошовій одиниці України; 5) обов`язок відображення усієї відомої інформації про члена сім`ї суб`єкта декларування. Невиконання (неналежне виконання) обов`язку подання декларації за наявності певних умов спричиняє негативні наслідки для суб`єкта декларування у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності.
4.3.10.На підтвердження факту подання ОСОБА_8 виправленої декларації за 2020 рік, яка є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України, Судом досліджені такі докази:
-виправлену декларацію ОСОБА_8 за 2020 рік, подану 05.04.2021 з ІР-адреси: НОМЕР_1, із якої вбачається, що в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначено, що у суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі. У розділі 13 «Фінансові зобов`язання» зазначене зобов`язання у розмірі 50 530 доларів США відповідно до попереднього договору від 23.05.2020 (том 3, а.с. 27-32, том 4, а.с. 55-66);
-інформацію про використані ОСОБА_8 сертифікати КЕП, відповідно до якої 05.04.2021 об 11:46 був використаний файловий КЕП АТ КБ «Приватбанк» з серійним номером сертифікату 2B6C7DF9A3891DA104000000E31C4D003FAB7701 з ІР-адреси НОМЕР_1 (том 4, а.с. 5-9);
-послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_8, дата реєстрації 01.10.2019 08:42, податковий номер (РНОКПП): НОМЕР_3, період: 01.10.2019-25.05.2022, відповідно до якої 05.04.2021 об 11:54 ним подана виправлена декларація з ІР-адреси НОМЕР_1 (том 4, а.с. 10-32);
4.3.11. Крім того, обвинувачений під час допиту підтвердив, що він подав виправлену декларацію за 2020 рік, що є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, отже, цей факт Суд вважає доведеним.
4.4.Щодо об`єкту кримінального правопорушення
4.4.1.Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК України, є встановлений законом порядок декларування, який покликаний забезпечити доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і зрештою - правильну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування.
4.4.2.Суспільна небезпечність проступку, передбаченого ст. 366-2 КК України, полягає в тому, що суб`єкт умисно порушує передбачений спеціальними законами порядок декларування. Основною ціллю декларування доходів є ефективне запобігання корупції через прозорість майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
4.4.3.Необхідність криміналізації декларування недостовірної інформації зумовлена несприятливою динамікою такого виду діянь; істотним розвитком нової групи суспільних відносин на підставі соціальних, політичних, економічних змін у державі; наявністю міжнародно-правових зобов`язань України щодо протидії корупційним правопорушенням.
4.4.4.Отже, порядок декларування, що є безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК України, визначений Законом України «Про запобігання корупції».
4.5.Щодо об`єктивної сторони
4.5.1.Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України, полягає у внесенні суб`єктом декларування недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
4.5.2.Вичерпний перелік інформації (відомостей), що мають зазначатися суб`єктами декларування в декларації, закріплений в Законі України «Про запобігання корупції». В контексті цього кримінального провадження значення мають не всі відомості, щодо яких є обов`язок своєчасного і достовірного подання. Разом з тим, частиною 1 статті 46 Закону визначено, що у декларації зазначаються відомості, зокрема, про:
-об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно … перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- фінансові зобов`язання суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов`язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов`язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов`язань включають дані про вид зобов`язання, його розмір, валюту зобов`язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов`язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов`язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
4.5.3.Згідно з частиною 1 статті 45 Закону Декларація подається шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
4.5.4.Подання декларації передбачає виконання суб`єктом декларування певної послідовності дій, зокрема:
- заповнення у власному електронному кабінеті усіх необхідних розділів форми декларації;
- перевірка перед підписанням документа правильності його заповнення;
- підтвердження ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки у документі;
- підписання документа накладанням на нього особистого кваліфікованого електронного підпису.
4.5.5.Як вбачається з послідовності дій ОСОБА_8, 29.03.2021 о 22:47 ним створена чернетка декларації, послідовно заповнені або переглянуті всі розділи декларації, зокрема розділ 3 з 22:56:30 до 22:59:10. В подальшому 30.03.2021 о 00:31 документ було збережено, об 11:05 продовжена робота з документом, об 11:06 та о 19:04 перевірено повноту та достовірність зазначеної інформації. 05.04.2021 об 11:47 створено чернетку виправленої інформації, об 11:54 знову перевірено повноту та достовірність зазначеної інформації, натиснуто кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікованого електронного підпису» та подано документ шляхом виконання дії «Подання документа підтверджено кваліфікаційним електронним підписом (ЕЦП)» (том 4, а.с. 10-32).
4.5.6.Сторона обвинувачення стверджує про внесення ОСОБА_8 недостовірних відомостей в окремі розділи декларації, а саме:
1)невнесення в Розділ 3 «Об`єкти нерухомості» відомостей про Об`єкт нерухомості - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, ринкова вартість якої становить 3 633 191 грн, що перебувала у нього в оренді на підставі укладених ним договорів оренди з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно, тобто більше ніж половину днів протягом звітного періоду та станом на останній день звітного періоду;
2)невнесення в Розділ 13 «Фінансові зобов`язання» відомостей про своє фінансове зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 48 864,81 доларів США, що за офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 31.12.2020 становило 1 381 632,96 грн, яке виникло на підставі укладеного з АТ КБ «ПриватБанк» договору про банківське обслуговування та існувало станом на останній день звітного періоду.
4.5.7.Таке твердження в частині невнесення певних відомостей підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції 02.12.2021, щодо ОСОБА_8 (том 3, а.с. 7-13);
- довідкою від 02.12.2021 № 836/21 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік (виправленої), поданої ОСОБА_8 (том 3, а.с. 14-26);
- виправленою декларацією ОСОБА_8 за 2020 рік (том 3, а.с. 27-32, том 4, а.с. 55-66).
4.5.8.Отже, Суд констатує відсутність у виправленій декларації ОСОБА_8 за 2020 рік відомостей про Об`єкт нерухомості і фінансове зобов`язання перед АТ «КБ «ПриватБанк» за наявності договору найму (оренди) від 17.10.2019 та акта прийому передачі нежитлового приміщення, якими посвідчується перебування у користуванні ОСОБА_8 . Об`єкту нерухомості (пункти 4.7.2-4.7.4 цього Вироку), та інформації про наявність заборгованості перед банком (пункт 4.8.7 цього Вироку).
4.6.Щодо суб`єктивної сторони
4.6.1.З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 366-2 КК України, характеризується умисною формою вини. Суб`єкт декларування при внесенні відомостей до декларації усвідомлює невідповідність зазначених відомостей реальному стану речей на відповідну характеристику (вартісну, кількісну, якісну тощо) і такі відомості мають бути завідомо недостовірними. При чому ознака завідомої недостовірності, застосована у диспозиції статті, вказує на усвідомлення суб`єктом певного факту як очевидного і такого, що не підлягає сумніву. Під завідомо недостовірними відомостями слід розуміти приховану, неправильну інформацію, яка до моменту внесення суб`єктом декларування в декларацію була відома декларанту і усвідомлювалася повною мірою. Кримінальна відповідальність за внесення завідомо неправдивих відомостей не може наставати, якщо суб`єкт не вважає їх такими. Завідомість означає, що певне діяння вчиняється з прямим умислом.
4.6.2.Частиною 2 статті 24 КК України передбачено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та в передбаченні його суспільно небезпечних наслідків. В свою чергу, усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного кримінального правопорушення, а й певне розуміння його суспільної небезпеки.
4.6.3.Внесення суб`єктом декларування недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має кваліфікуватися як умисне тоді, коли буде доведено:
-особа достовірно знала про доходи, майно, інші активи, а також видатки, які підлягають декларуванню, знала про наявність (відсутність) у неї чи членів її сім`ї таких доходів, майна, інших активів чи видатків, а також про їх вартість;
-бажала не вказувати таких доходів, майна, інших активів чи видатків або вказати неправдиву їх вартість. При чому відповідне бажання можна розглядати як прагнення суб`єкта досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи.
4.6.4.Умисел є однією із форм вираження вини як обов`язкової ознаки складу кримінального правопорушення, яка підлягає доказуванню як на досудовому розслідуванні (в даному випадку - дізнанні), так і під час судового розгляду шляхом аналізу всіх зібраних у кримінальному провадженні доказів, адже кримінальна відповідальність особи можлива лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненому правопорушенні, обов`язок по доказуванню якого відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України покладається на сторону обвинувачення.
4.6.5.Відповідно до статті 28 Конвенції ООН проти корупції усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого кримінального правопорушення, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об`єктивних фактичних обставин справи. Зокрема факт подання особою неправдивих відомостей у декларації має оцінюватись у сукупності з її попередньою та наступною поведінкою.
4.6.6.Також важливим при встановленні суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, є з`ясування мотиву, з яким діяв суб`єкт декларування. Хоча цей елемент суб`єктивної сторони кримінального правопорушення не є обов`язковим, у пред`явленому обвинуваченні вказано, що таке діяння вчинене з особистих мотивів, з метою приховування від контролюючих, правоохоронних та інших державних органів і громадськості відомостей про об`єкти, що підлягають декларуванню. До того ж сам зміст декларації свідчить, що метою внесення до неї завідомо недостовірних відомостей стосовно майна, доходів, цінних паперів та інших матеріальних чи нематеріальних благ, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї, є їх приховання (в тому числі приховання інших протиправних діянь, в результаті вчинення яких набуті зазначені блага). Отже, відсутність доказів, які б свідчили про конкретний мотив внесення особою до декларації неправдивих відомостей, створює підстави для висновку, що така особа насправді не усвідомлювала характеру своїх дій, а отже - в її поведінці відсутній умисел.
4.6.7.З огляду на діяння, інкриміноване ОСОБА_8 . Суд окремо досліджує виконання/невиконання ОСОБА_8 обов`язку декларування відомостей про Об`єкт нерухомості та фінансове зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» з точки зору настання кримінальної відповідальності.
4.7.Щодо умисного внесення ОСОБА_8 до щорічної декларації за 2020 рік завідомо недостовірних відомостей про Об`єкт нерухомості
4.7.1.Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 46 Закону у декларації зазначаються, зокрема, відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
4.7.2.Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2019 між ОСОБА_11 (Наймодавець) та ОСОБА_8 (Наймач) укладений договір найму (оренди) нерухомого майна (том 3, а.с. 43-47, 141-143, 209-211, том 4, 290-292). Відповідно до пункту 1.1 договору предметом є тимчасова передача в найм (оренду) на платній основі житлового приміщення, що належить на праві власності Наймодавцю, у вигляді двокімнатної квартири загальною площею 63 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . За домовленістю сторін щомісячною платою за користування Об`єктом нерухомості є орендна плата, яка вноситься Наймачем у грошовій формі і складає 22 500 грн (пункт 3.1). Пунктом 4.1 Договору передбачено, що термін дії цього договору встановлений з 17.10.2019 по 17.10.2020. Моментом фактичного використання Об`єкта нерухомості за даним договором є підписання Акта прийому-передачі житлового приміщення (пункт 4.1.1). Моментом закінчення фактичного використання Об`єкта нерухомості за даним Договором є підписання Сторонами Акта здачі житлового приміщення (пункт 4.1.2).
4.7.3.Того ж дня, 17.10.2019, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 підписали акт прийому передачі житлового приміщення, відповідно до якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв у тимчасове платне користування (оренду) двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (том 3, а.с. 46, 144, 212, том 4, а.с. 293).
4.7.4.В подальшому (18.10.2020) дія договору продовжена до 17.10.2021. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 підписали Доповнення від 18.10.2020 до договору від 17.10.2019 оренди квартири (том 3, а.с. 48-50, 146-147, 214-215, том 4, а.с. 295-296).
4.7.5.Відповідно до рапорту детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22 від 21.11.2022 проведено опитування у режимі відеоконференції громадянки ОСОБА_11, яка повідомила, що у 2019-2021 роках надавала в оренду ОСОБА_8 квартиру за адресою АДРЕСА_3 (том 5, а.с. 19-41).
4.7.6.Отже, дослідженими доказами підтверджується, що протягом 2020 року, а також станом на 31.12.2020 Об`єкт нерухомості перебував у користуванні у ОСОБА_8 на праві оренди, відтак в нього виникло зобов`язання внести відповідні відомості про неї до щорічної декларації суб`єкта, уповноваженого на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
4.7.7.Суд не приймає доводи сторони захисту, що обвинувачений не зобов`язаний був відображати відомості про Об`єкт нерухомості, оскільки фактично користувався нею менше, ніж 183 дні у 2020 році, а також не використовував її 31.12.2020, з огляду на те, що положення чинного законодавства розділяють фактичне і юридичне користування об`єктом нерухомості. Так, відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 46 Закону дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
4.7.8.Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. При цьому безпосереднє фізичне перебування наймача в об`єкті оренди жодним чином не впливає на перервність строку самого права користування таким майном.
4.7.9.Саме юридичний, а не фактичний зміст права користування пов`язаний також з іншими правовідносинами, які мають значення в контексті цієї справи, - компенсацією вартості оренди житла або винайму готельного номеру, яке здійснюється відповідно до приписів частини 1 статті 35 Закону України «Про статус народного депутата України» на підставі його заяви та копії документа, до якого внесені відомості про місце його проживання. Список народних депутатів, яким видаються кошти на оренду житла та на винайм готельного номера, підлягає щоквартальній публікації в газеті «Голос України» та щомісячно оприлюднюється на сайті Верховної Ради України (частина 3 статті 35 Закону України «Про статус народного депутата України»).
4.7.10.Досліджені під час судового розгляду докази свідчать, що обвинувачений звертався до Керівника Апарату Верховної Ради України з заявами про компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номеру, посилаючись на Договір оренди від 17.10.2019, протягом всього звітного періоду з 01.01.2020 по 31.12.2020 (том 3, а.с. 149-174, 217-240). Листи Апарату Верховної Ради України від 12.08.2021 № 20/13-2021/261445, від 02.09.2021 № 15/24-2021/274971, від 25.05.2022 № 20/13-2022/84832 засвідчують, що ОСОБА_8 за період з 01 січня по 31 грудня 2020 року відповідно до договору найму (оренди) нерухомого майна від 17.10.2019 та додаткової угоди від 18.10.2020 здійснені компенсаційні виплати за оренду житла в розмірі 237 900,00 грн (том 3, а.с. 33, 42, 122-124, том 4, а.с. 279, 289).
4.7.11.Як вбачається з Інформації Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України від 14.07.2017 (том 3, а.с. 135-137) та Рішення Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України (том 3, а.с. 134), відповідно до протоколу № 90 від 13.07.2047, з 01.09.2017 змінено розмір щомісячної грошової компенсації народним депутатам України для оренди житла або винайму готельного номера з 460 грн на добу на 650 грн на добу. Відповідно до норм витрат на одного народного депутата України на 2019-2021 роки кошти для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера на січень, березень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень (31 календарний день) встановлені у розмірі 20 150,00 грн; на квітень, червень, вересень, листопад (30 календарних днів) - 19 500 грн; лютий (28 календарний день - 18 200,00 грн) (том 3, а.с. 131-133).
4.7.12.Отже, ОСОБА_8 отримав компенсацію за оренду житла за всі 366 днів 2020 року, незалежно від кількості днів, в які він фактично користувався цим житлом, що в сукупності становило 237 900,00 грн.
4.7.13.Відтак, ОСОБА_8 зобов`язаний був відобразити у Розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації за 2020 рік відомості про квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
4.7.14.Усвідомлення ОСОБА_8 необхідності відображення ним у декларації відомостей про об`єкти нерухомості, що перебувають у власності чи користуванні, розкривається у його листуванні з Національним агентством з питань запобігання корупції.
4.7.15.Так, виправлена декларація ОСОБА_8 за 2019 рік, подана ним 08.04.2020, у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» містить відомості про інший вид об`єкта з приміткою «попередній договір на придбання квартири загальною площею 80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 »; в розділі «Інформація щодо прав на об`єкт» зазначена спільна сумісна власність ОСОБА_8 та ОСОБА_16 (том 4, а.с. 67-75);
4.7.16.У своєму електронному повідомленні до Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.08.2020 ОСОБА_8 повідомляє про виявлені помилки та неточності у щорічних деклараціях, зокрема зазначає, що в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації необхідно було відобразити орендоване житло, яким він користувався, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_3, власник ОСОБА_11 (том 4, а.с. 77).
4.7.17.В подальшому листом від 03.09.2021 № 44-01/65986-21 Національне агентство з питань запобігання корупції запропонувало обвинуваченому надати пояснення, зокрема і щодо причин незазначення у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації відомостей про право користування об`єктом нерухомого майна, на яке вказує здійснена Верховною Радою України виплата коштів у вигляді компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, в зв`язку з виконанням повноважень народного депутата України (том 4, а.с. 104-127). У своїх поясненнях на цей запит обвинувачений вказує, що в нього відсутні об`єкти нерухомості, відомості про які підлягають відображенню в розділі 3 декларації, оскільки станом на останній день звітного періоду жоден об`єкт нерухомості не перебував у його володінні або користуванні, також послідовно або сукупно не користувався об`єктом нерухомості 183 дні та більше (том 3, а.с. 85-87, том 4, а.с. 109-111).
4.7.18.У зверненні до Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.05.2022 ОСОБА_8 знову зазначив про корективи, які він має намір внести до декларації за 2020 рік, зокрема у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначити квартиру загальною площею 63 кв. м; дата набуття права - 17.10.2019; вартість на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою: не відомо; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; тип права та особи: перебуває у спільній частковій власності громадян України ОСОБА_11 та ОСОБА_23 ; тип права та особа: ОСОБА_8, оренда (том 6, а.с. 26-34). Також обвинувачений надсилав звернення від 18.05.2022 до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням надати технічну можливість для подання виправленої Декларації за 2020 рік (том 4, а.с. 98-99, том 6, а.с. 23-24).
4.7.19.Суд зазначає, що обвинувачений при поданні Декларації мав усвідомлювати необхідність внесення відомостей про Об`єкт нерухомості, що перебував у нього в користуванні. Разом з тим, Суд не може поза розумним сумнівом визнати доведеним, що у обвинуваченого було свідоме бажання та мета не вказувати відомості про цей об`єкт, і таке невнесення мало завідомо недостовірний характер. Це, в свою чергу, виключає прямий умисел на вчинення інкримінованого проступку в частині декларування відомостей про Об`єкт нерухомості.
4.7.20.Такий висновок суду ґрунтується не лише на показаннях обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу на неподання декларації, а й на аналізі його дій, які він вчиняв як до дати обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, так і після неї до повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією. Так, відповідний обґрунтований висновок, який в подальшому став приводом до порушення цього кримінального провадження, складений 02.12.2021. Разом з тим, 10.08.2020 ОСОБА_8 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про виявлені помилки та неточності у щорічній декларації, зокрема зазначив, що в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації необхідно було відобразити орендоване житло, яким він користувався, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_3, власник ОСОБА_11 (том 4, а.с. 77). І хоча таке повідомлення стосувалося щорічної декларації за 2019 рік, Суд сприймає його на користь того, що у обвинуваченого не було мети приховувати Об`єкт нерухомості при виконанні обов`язку декларування.
4.7.21.Після порушення цього кримінального провадження, що мало місце 30.12.2021, однак до повідомлення про підозру (27.12.2022) ОСОБА_8 18.05.2022 звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням надати технічну можливість для подання виправленої Декларації за 2020 рік, а 30.05.2022 повідомляв агентство про корективи, які він має намір внести до розділу 3 «Об`єкти нерухомості» декларації за 2020 рік із зазначенням всіх необхідних відомостей стосовно Об`єкту нерухомості, що перебував у його користуванні. Крім того, під час допиту ОСОБА_8 видав органу дізнання своє звернення до НАЗК від 18.05.2022 з проханням надати технічну можливість для подання виправленої декларації за 2020 рік, а також звернення до НАЗК від 30.05.2022 із зазначенням виправлень і доповнень, які він планує внести до своєї виправленої декларації за 2020 рік, серед яких вказана орендована квартира за адресою: АДРЕСА_3 (том 6, а.с.23-34).
4.7.22.Суд бере до уваги також передбачений законодавством порядок компенсації народним депутатам України оренди житла або винайму готельного номера. На виконання цього порядку Договір оренди Об`єкта нерухомості від 17.10.2019 і доповнення до нього подані ОСОБА_8 до Апарату Верховної Ради України з метою отримання відповідної компенсації. Матеріалами справи підтверджуються систематичні звернення ОСОБА_8 до Апарату Верховної Ради України з заявами про компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номеру, посилаючись на Договір оренди від 17.10.2019, протягом всього періоду перебування Об`єкту нерухомості у користуванні ОСОБА_8 (том 3, а.с. 149-174, 217-240). Будучи народним депутатом, обвинувачений очевидно знав про те, що такі дані оприлюднюються відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
4.7.23.На офіційному сайті Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua/) у розділі Фінансово-господарська діяльність / Компенсації народним депутатам України для оренди житла або винайму готельного номера, щомісяця публікується список народних депутатів України, яким здійснена виплата компенсації для оренди житла або винайму готельного номера, із зазначенням періоду та суми такої компенсації. Аналогічна інформація відповідно до положень частини 3 статті 35 Закону України «Про статус народного депутата України» публікується в газеті «Голос України». В цьому випадку відомості про компенсацію ОСОБА_8 оренди житла опубліковані в газеті «Голос України» № 1 (7501) від 05.01.2021, № 114 (7371) від 09.07.2020, № 63 (7320) від 08.04.2020 (том 7, а.с. 153-200).
4.7.24.Суд зауважує, що декларування, яке першочергово спрямоване на забезпечення прозорості майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, та компенсація певним категоріям осіб оренди житла, пов`язаної з виконанням ними відповідних функцій, яке має завданням звітування за використання бюджетних коштів - це різні правові відносини, врегульовані відмінними нормами законодавства. Проте, в світлі декларування особою, уповноваженою на виконання функцій держави, конкретного об`єкту нерухомості, компенсація за оренду якого здійснюється за рахунок державного бюджету, безпосередньо залежить від вольових дій такої особи (надання підтверджуючих документів) і підлягає періодичному оприлюдненню, невнесення цього об`єкту до декларації не може бути обумовлено будь-якою протиправною метою. Адже факт перебування у користуванні декларанта відповідного об`єкту після оприлюднення даних про компенсацію оренди житла стає загальновідомим (хоча і без вказівки на конкретні характеристики цього об`єкта).
4.7.25.Висновок суду про відсутність у ОСОБА_8 умислу на внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації підтверджується також інформацією, яка міститься в поданій ним декларації, яка за своїм обсягом та характером матеріального стану не вимагала необхідності приховування певних відомостей, тим більше інформації про Об`єкт нерухомості, користування яким є публічно відомими в інший, ніж декларування, спосіб.
4.7.26.Суд доходить висновку, що в діях обвинуваченого відсутній умисний характер подання недостовірних відомостей у декларацію, тут вбачається недбалість декларанта, однак факт подання недостовірних відомостей з недбалості не створює підстав для відповідальності за статтею 366-2 КК України.
4.7.27.Як вбачається із Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки, затвердженої Законом України від 20.06.2022 № 2322-IX, законодавець розглядає корупцію як ключову перешкоду стабільному економічному зростанню і розбудові ефективних та інклюзивних демократичних інститутів. Метою цієї Стратегії визначено досягнення суттєвого прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Разом з тим, один з розділів Антикорупційної стратегії присвячений здійсненню заходів фінансового контролю, який визначає як проблемний процес подання інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки є обтяжливим через недостатню обізнаність суб`єктів декларування з вимогами до заповнення декларацій; періодичні проблеми у функціонуванні цього реєстру, недостатню якість законодавства.
4.7.28.В контексті мети декларування як такого Суд зазначає, що на майновий стан суб`єкта декларування, який є народним депутатом, впливає не сам факт перебування в користуванні Об`єкту нерухомості (що є відомим необмеженому колу осіб), а загальна сума витрат, а в даному випадку і компенсації, отриманої із державного бюджету за оренду цього Об`єкту, що за 2020 рік у сукупності становила 237 900,00 грн.
4.7.29.В світлі обставин цієї справи настання кримінальної відповідальності за невнесення до щорічної декларації Об`єкта нерухомості, який перебуває в користуванні суб`єкта декларування у зв`язку з виконанням ним функцій держави, витрати за таке користування здійснюються за рахунок державного бюджету, а відомості про це систематично оприлюднюються в передбаченому законом порядку є занадто формалізованим і не відповідає меті кримінальної відповідальності.
4.8.Щодо умисного внесення ОСОБА_8 до щорічної декларації за 2020 рік завідомо недостовірних відомостей про Фінансове зобов`язання
4.8.1.Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону Національне агентство з питань запобігання корупції має право приймати обов`язкові для виконання нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Відтак суб`єкти декларування повинні керуватися актами Національного агентства з питань запобігання корупції, які стосуються процедури декларування, зокрема роз`яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Станом на день подання ОСОБА_8 декларації за 2020 рік діяла редакція роз`яснень, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.02.2021 № 1.
4.8.2.Відповідно до пункту 155 вказаних Роз`яснень під фінансовими зобов`язаннями у цілях декларування, зокрема, розуміються отримані кредити та отримані позики, інші зобов`язання, у тому числі, які виникли внаслідок укладених договорів (у декларації необхідно зазначити, які саме).
4.8.3.За версією сторони обвинувачення, станом на 31.12.2020 у ОСОБА_8 були наявні фінансові зобов`язання перед АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 48 864,81 долар США, які виникли на підставі укладеного ОСОБА_8 з АТ КБ «Приватбанк» договору про надання банківських послуг, зокрема з обслуговування його карткових банківських рахунків на умовах банківського продукту «Платіжна картка кредитка «Універсальна».
4.8.4.Сторона захисту стверджує, що обвинувачений не відобразив фінансове зобов`язання у відповідному розділі декларації, оскільки таке зобов`язання у нього відсутнє - він не укладав відповідного договору, не користувався кредитними коштами, а природа і сума заборгованості перед банком йому невідомі.
4.8.5.Здійснюючи судовий розгляд за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України, Суд не може встановлювати достовірність чи недостовірність даних, що містяться у відповідних електронних інформаційних системах чи програмних комплексах банківських установ та правильність використання ними програмних продуктів. Однак за наявності заперечень обвинуваченого щодо самої наявності об`єкту декларування Суд не може обмежитися лише констатацією факту його відображення чи невідображення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (в даному випадку - фінансового зобов`язання). Якщо сторона захисту заперечує саму наявність фінансового зобов`язання, Суду доведеться з`ясувати правову природу такого зобов`язання для попереднього висновку про його фактичну наявність, що в подальшому дозволить дійти висновку про умисел обвинуваченого на внесення завідомо недостовірних відомостей у відповідний розділ декларації.
4.8.6.Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
4.8.7.Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2021 № 20.1.0.0.0/7-211102/26043 (том 3, а.с. 73-84) станом на 31.12.2020 у ОСОБА_8 були відкриті такі рахунки:
- НОМЕР_4, залишок не зазначено, валюта UAH, дата відкриття 08.04.2020;
- НОМЕР_5, залишок (від`ємне значення) 48864,81, валюта USD, дата відкриття 13.10.2016;
- НОМЕР_6 (в зв`язку з закриттям карти, номер рахунку був змінений з НОМЕР_7 на наступний НОМЕР_6, залишок 0, валюта UAH, дата відкриття 16.03.2013;
- НОМЕР_8, залишок не зазначений, валюта UAH, дата відкриття 22.11.2012.
4.8.8.Отже, вказане стороною обвинувачення фінансове зобов`язання є від`ємним залишком на рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_5, відкритого 13.10.2016 у валюті долар США.
4.8.9.Постановою прокурора ОСОБА_6 від 18.10.2022 (том 5, а.с. 98-107) детективам Національного антикорупційного бюро України наданий тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк», зокрема до:
-договорів про відкриття та обслуговування рахунків № НОМЕР_5 та № НОМЕР_2 ;
-документів, що містять відомості про наявність у ОСОБА_8 заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 31.12.220, із зазначенням розрахунку заборгованості (розміру тіла заборгованості, нарахованих пені та штрафних санкцій), дати її виникнення, періоду, за який вона нарахована, строку погашення і розміру платежів, внесених на погашення заборгованості;
-документів, що посвідчують правочини, на підставі яких виникла заборгованість ОСОБА_8 : кредитних договорів, договорів встановлення ліміту овердрафт, інших договорів, додатків до них та додаткових угод, заяв про видачу кредиту;
-платіжних документів, що підтверджують перерахування коштів на рахунки ОСОБА_8 або видачу йому готівкових коштів (чеків, меморіальних ордерів, інших) за такими договорами;
-матеріалів судово-претензійної роботи АТ КБ «ПриватБанк» із ОСОБА_8 стосовно стягнення з нього заборгованості перед банком, у тому числі вимог, претензій, позовних заяв банку, заяв, заперечень, листів ОСОБА_8 з цього приводу, рішень судів.
4.8.10.На виконання зазначеної постанови АТ КБ «ПриватБанк» надав детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 такі документи (том 5, а.с. 109-145):
-диск із записом фінансових операцій ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк»;
-анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку від 22.10.2010 з проханням надати платіжну картку кредитка «Універсальна»; від 04.05.2012; від 22.05.2012; від 08.05.2012; від 14.01.2015 з проханням оформити на своє ім`я преміальну картку з бажаним кредитним лімітом 0 грн; від 05.06.2015;
-розрахунок заборгованості за договором № SAMDN03000194269507 від 27.10.2014, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8 ;
-виписка по картковому рахунку ОСОБА_8 НОМЕР_2 ;
-копія листа АТ КБ «Приватбанк» від 12.03.2020 № 20.1.0.0.0/7-200217/8306;
-копія листа ОСОБА_8 від 04.02.2020;
-копія паспорта ОСОБА_8 та ІПН;
-фотознімок клієнта.
4.8.11.Суд зауважує, що жодна із дат анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку не відповідає даті відкриття валютного рахунку ОСОБА_8 - 13.10.2016, на якому, за інформацією банку, обраховується від`ємний залишок (рахунок № НОМЕР_5 ). В наданих банком анкетах-заявах від 04.05.2012, 22.05.2012, 08.05.2012, 14.01.2015, 05.06.2015 не зазначено, які послуги клієнт просить надати. Крім того, сам договір про надання банківських послуг банком не наданий, а зазначена дата його укладання значно передує даті відкриття рахунку, на якому, за версією обвинувачення, обліковується від`ємний залишок.
4.8.12.Отже, банк під час тимчасового доступу до речей і документів не надав жодного укладеного між ОСОБА_8 та АТ КБ «Приватбанк» кредитного договору, договору позики або іншого договору, на підставі якого у обвинуваченого виникли фінансові зобов`язання перед банком. Логічно, що сторона обвинувачення Суду такі відомості також не представила.
4.8.13.Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
4.8.14.Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В свою чергу, у частині 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
4.8.15.Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення на рахунку ОСОБА_8 від`ємного залишку, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.8.16.За версією сторони обвинувачення, фінансові зобов`язання ОСОБА_8 виникли на підставі укладеного ОСОБА_8 з АТ КБ «Приватбанк» договору про надання банківських послуг, зокрема з обслуговування його карткових банківських рахунків на умовах банківського продукту «Платіжна картка кредитка «Універсальна».
4.8.17.Згідно з частиною 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. У частині 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
4.8.18.Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
4.8.19.У загальних положеннях Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку у редакції, чинній на момент списання грошових коштів (далі - Умови і правила), визначено, що:
-боргові зобов`язання - виконання клієнтом перед Банком зобов`язань за договором, а саме: зобов`язання з повернення кредитних коштів (у тому числі простроченої заборгованості за кредитом та/або овердрафтом); зобов`язання з оплати винагороди Банку (пункт 1.1.1.33);
-заборгованість - означає залежно від контексту (а) грошові зобов`язання позичальника перед Банком за договором, строк оплати за якими настав, або (б) суму коштів за такими грошовими зобов`язаннями (пункт 1.1.1.35);
-кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір коштів, що надаються Банком клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності (пункт 1.1.1.54);
-овердрафт - короткостроковий кредит, який Банк надає клієнту у разі, якщо сума операції за платіжною карткою перевищує суму залишку коштів на його рахунку, в розмірі ліміту кредитування. Використання клієнтом грошових коштів понад залишку на рахунку або встановлений Банком ліміт овердрафту є несанкціонованим овердрафтом (пункт 1.1.1.63).
Протокол огляду від 09.01.2023 з доданим оптичним диском (том 5, а.с.142-145) свідчить, ці положення Умов і правил досліджені дізнавачем.
4.8.20.Положення чинного законодавства у сукупності з Умовами і правилами надання банківських послуг (оптичний носій, том 5 а.с. 145), дослідженими в судовому засіданні, закріплюють, що будь-яке фінансове зобов`язання має бути двостороннім, боржник має бути обізнаним як про сам факт такого зобов`язання, так і про підстави його виникнення, умови та порядок погашення. Наявність заборгованості має бути підтверджена відповідними документами чи рішенням суду, а за відсутності таких - взаємним погодженням сторін.
4.8.21.Як вбачається з виписки по валютному картковому рахунку ОСОБА_8 (том 5, а.с. 111-114), 19.08.2017 відбулося 8 транзакцій «Поповнення картки» з описом «Служебная операция. TWITERM; Оплата услуг; возврат по НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_13, 415625; Ориг.карта НОМЕР_15 » на загальну суму 16 510 доларів США.
4.8.22.В подальшому, 22.08.2017 відбулося 7 транзакцій: три зняття готівки та чотири перекази на інші платіжні картки, після чого баланс на рахунку становив 5,75 доларів США. У період з 28.08.2017 по 18.09.2017 відбулись 6 транзакцій «Скасування дострокового повернення за заявкою 415625, 415631, 415624, 415626, 415628, 415517 на повернення коштів за картою НОМЕР_16 » з описом «TWITERM; Оплата услуг; отмена досрочного возврата по 415625, НОМЕР_13, НОМЕР_12, НОМЕР_11, 415628, 415577; Ориг.карта НОМЕР_15 » на загальну суму 16 510 доларів США. Після цього банком щомісяця проводились транзакції по списанню нарахованих за овердрафт відсотків. Зокрема, відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 з 01.01.2020 по 31.12.2020 в останній день кожного місяця відбувались списання нарахованих за овердрафт відсотків на загальну суму 7350,44 доларів США (том 3, а.с. 77).
4.8.23.Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № SAMDN03000194269507 від 27.10.2014, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_8, станом на 03.11.2022, заборгованість за кредитом становить 16504,25; заборгованість за процентами 32 360,56 (том 5, а.с. 115). При чому валюта заборгованості в розрахунку не зазначена.
4.8.24.За клопотанням прокурора Суд із дотриманням визначених статтями 65-68, 352 КПК України правил провів допит свідка - ОСОБА_25, керівника Управління по взаємодії з правоохоронними органами АТ КБ «Приватбанк». Свідок надав такі показання:
Працівники очолюваного ним підрозділу брали участь у виконанні тимчасового доступу до речей і документів, що проводився Національним антикорупційним бюро України у цьому кримінальному провадженні. При цьому підрозділ не займався збиранням документів, а тільки надавав її із програмного комплексу банку, в якому містяться відомості про рух коштів по рахунках, а також всі відскановані документи, що використовувались для верифікації клієнта. Вся вказана інформація міститься в єдиній базі, куди її вносять менеджери банку на підставі наданих клієнтом документів.
Щодо інформації по руху коштів на рахунку ОСОБА_8 свідок пояснив, що мали місце операції, які не були підтверджені клієнтом. На підставі звернення клієнта банк звернувся з претензією до іншого банку, після чого грошові кошти були повернуті клієнту. Підтвердив, що повернуті клієнту 16500 доларів США попередньо були коштами останнього. В подальшому певні операції по міжбанківським претензіям не підтвердились і банку довелось списати ці кошти з рахунку клієнта, самостійно відкривши овердрафт, тобто банк переглянув рішення про повернення грошових коштів.
Щодо посилання банком на договір від 27.10.2014, за яким нарахована заборгованість, свідок пояснив, що один екземпляр такого договору має перебувати у клієнта, інший - в банку та у програмному комплексі.
Про порядок списання заборгованості, відсотки за користування кредитними коштами, проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості свідок пояснити не зміг, оскільки ці питання не входять в коло повноважень його підрозділу.
4.8.25.Істотними умовами договору кредитування є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів). Однак, з наданих стороною обвинувачення матеріалів не вбачається за можливе встановити коли та в який спосіб між ОСОБА_8 та АТ КБ «ПриватБанк» досягнуто згоди щодо овердрафту, строку його повернення, а також розмірів відсотків, які підлягають сплаті за користування такими коштами.
4.8.26.Суд констатує, що у 2017 році між обвинуваченим та АТ КБ «ПриватБанк» існували певні відносини фінансового характеру. Однак, з доказів обвинувачення вбачається, що банком спочатку були здійснені певні транзакції щодо зарахування грошових коштів на рахунок обвинуваченого, а потім їх самостійне списання. Дослідивши документи, представлені стороною обвинувачення на підтвердження наявності у ОСОБА_8 фінансової заборгованості, Суд не може дійти висновку про те, що грошові кошти у сумі 16510 доларів США, які зараховані банком до овердрафту, використовувалися ОСОБА_8 як перевищення залишку на його рахунку, і таке зарахування відбулося на підставі погоджених з ним Умов та правил надання банківських послуг. Суд також не вважає доведеним, що банк нараховував відсотки за банківську послугу, яка замовлялась та/або оформлювалася обвинуваченим. Відсутнє будь-яке двостороннє погодження суми боргу (договір, листування тощо) чи судове рішення, яким вона встановлена, підтвердження будь-яких дій зі сторони банку для досудового та/або судового врегулювання цього питання також не представлене.
4.8.27.Так, при проведенні тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк», останній надав єдиний лист, адресований банком ОСОБА_8, в якому вказано про невиконані кредитні зобов`язання перед банком без зазначення суми і підстав таких зобов`язань (том 5, а.с. 137-138). При цьому зазначений лист направлений у відповідь на лист ОСОБА_8 від 04.02.2020 № 0402/22/1 з проханням закрити рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_8, або аргументовано мотивувати причини відмови такого закриття (том 5, а.с. 139) і не містить відомостей ні про суму основної заборгованості, ні про суму відсотків за користування коштами банку.
4.8.28.За викладених обставин не зрозумілою є природа відносин між банком і обвинуваченим для того, щоб встановити характер заборгованості останнього і відповідно фактичну наявність фінансового зобов`язання, яке підлягало відображенню в щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020 рік. Відтак Суд вважає обвинувачення у цій частині недоведеним.
4.9.З урахуванням того, що Суд дійшов висновку про недоведеність складу кримінального правопорушення, немає необхідності досліджувати відповідність вартісного показнику відмінності інкримінованих об`єктів декларування визначеним в законі межам
V.ВИСНОВКИ СУДУ
5.1.Відповідно до частини 2 статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
5.2.Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
5.3.Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
5.4.Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
5.5.Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
5.6.В даному випадку цього не відбулося, отже обвинувачений ОСОБА_8 має бути виправданий Судом.
VI.Інші питання, які має вирішити Суд при постановленні вироку.
6.1.Під час розгляду справи до обвинуваченого застосовувалося грошове стягнення. Інші заходи забезпечення кримінального провадження, щодо яких є необхідність вирішення при ухваленні вироку, не застосовувалися.
6.2.Речові докази відсутні. Надані сторонами кримінального провадження документи необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
6.3.У цьому провадженні арешт на майно не накладався, а тому відсутні підстави для скасування арешту майна.
6.4.Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
6.5.Спеціальна конфіскація у цьому кримінальному провадженні не застосовується.
6.6.Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.
6.7.Відповідно до вимог статей 124 та 368 КПК України при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Враховуючи ухвалення виправдувального вироку, витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення експертизи (експертного дослідження) № 15862/15863/22-42 від 13.12.2022 у сумі 15 101,60 грн необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, Суд
У Х В А Л И В :
1. ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України, та виправдати у зв`язку із недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.
2.Документи, які містяться в матеріалах судового провадження, залишити у справі.
3.Витрати, пов`язані із проведенням експертного дослідження на загальну суму 15 101,60 грн, - віднести на рахунок держави.
4.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5.На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається через Вищий антикорупційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
6.Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня надіслати іншим учасникам судового провадження.
7.Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3