- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/2480/23
Провадження № 1-кс/991/2505/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
29 березня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_6.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 20 жовтня 2016 року за № 52016000000000380.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у клопотанні відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про допит як свідка детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 (надалі - детектив НАБУ) під час досудового розслідування в судовому засіданні у кримінальному провадженні за № 52016000000000380 від 20 жовтня 2016 року.
Питання вирішується за клопотанням адвоката ОСОБА_3 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Захисник ОСОБА_3 обґрунтовує своє клопотання тим, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року за № 52016000000000380. У клопотанні адвокат зазначає, що 21 жовтня 2O22 року сторона обвинувачення склала та направила поштою та через житлово-експлуатаційну організацію повідомлення про підозру ОСОБА_2 на адресу, яка не має до останнього відношення. Одним з доказів, що обґрунтовує повідомлення про підозру ОСОБА_2 є копія розсекреченого протоколу № 19/7362т від 21 жовтня 2020 року за результатами НСРД - зняття інформації з електронний інформаційних систем, а саме з хмарного середовища iCloud за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2, складений детективом НАБУ ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 52018000000000307 від 27 березня 2018 року. Після чого, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2021 року було надано дозвіл на використання протоколу НСРД у кримінальному провадженні за № 52016000000000380. Захисник також зазначає, що допит у якості свідка детектива НАБУ ОСОБА_4 дозволить встановити обставини складання цього процесуального документа, які можуть мати визначальне значення для визначення допустимості та достовірності вищезазначеного протоколу НСРД як доказу.
Так, у своєму клопотанні адвокат зазначає про те, що протокол НСРД є недопустимим та недостовірним доказом, оскільки сторона обвинувачення насправді це НСРД не проводила та не могла провести, а відповідна інформація була відсутня у iCloud у 2020 році. Крім того, протокол НСРД вже двічі був предметом судового контролю, за результатом якого в одному випадку слідчий суддя не взяв вказаний протокол до уваги як доказ, а в іншому - виніс окрему ухвалу для вжиття заходів реагування з боку керівництва НАБУ з огляду на можливе істотне порушення прав особи.
За таких обставин, захисник ОСОБА_3 вважає, що показання детектива НАБУ ОСОБА_4 є вкрай важливими для доведення неправомірності проведення НСРД і незаконності відповідного протоколу, через що ці обставини можна вважати винятковим випадком. Крім того, на теперішній час детектив НАБУ ОСОБА_4 проходить військову службу, а отже його життя і здоров`я знаходиться під високою загрозою, що також свідчить про наявність підстав для допиту останнього в порядку ст. 225 КПК України. Захисник також зауважує на можливості дистанційного допиту свідка за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації (Skype, Google Meets, відеодзвінок у Telegram, WhatsApp тощо).
У зв`язку з чим, захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить провести допит в судовому засіданні під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000380 як свідка детектива НАБУ ОСОБА_4 .
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин захисником долучені копії наступних документів, зокрема: протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21 жовтня 2020 року; висновок експерта від 01 липня 2021 року за № 19617/21-35; фотознімки висновка експерта (доопрацьованого) від 29 серпня 2022 року за № 204811/20482/22-35; висновок експерта від 19 вересня 2022 року за № 23566/22-35; висновок доктора Джен Коллі для судових цілей від 03 лютого 2023 року (з перекладом); консультативний висновок від 21 лютого 2023 року; висновок експертів від 22 лютого 2023 року за № 47/1-9/23; висновок експерта від 22 лютого 2023 року за № 423/425/23-27; висновок експертів від 10 березня 2023 року за № 64/1-16/23; відповідь на адвокатський запит від 02 лютого 2023 року за № 5/2302/8; консультативний висновок від 31 січня 2023 року; консультативний висновок від 06 лютого 2023 року тощо.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Прокурор САП у судове засідання не з`явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, разом з тим, неприбуття останнього не перешкоджає розгляду цього клопотання. В той же час, детективом НАБУ до суду направлено заперечення, у яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката.
Слідчим суддею досліджені матеріали клопотання захисника та заслухані його пояснення.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 КПК країни: «Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КПК України: «Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 85 та ч. 1 ст. 89 КПК України: «Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 КПК України: « Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 225 КПК України: «У виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого. Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні. Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 280 КПК України: «Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного».
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 352 КПК України: «Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з`ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з`ясовує чи отримав свідок пам`ятку про права та обов`язки свідка, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз`яснює їх, а також з`ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених цим Кодексом, від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги».
Зі змісту клопотання видно, що адвокат ОСОБА_3 просить провести допит як свідка детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 у судовому засіданні під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52016000000000380 від 20 жовтня 2016 року, в порядку ст. 225 КПК України.
Узагальнюючи доводи та вимоги цього клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що основною підставою для допиту детектива НАБУ під час досудового розслідування у судовому засіданні є збирання стороною захисту інформації, щодо наявності істотних порушень прав та свобод людини під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою визнання протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21 жовтня 2020 року недопустимим доказом.
Слідчий суддя не бере до уваги викладені у клопотанні доводи сторони захисту, оскільки зазначені обставини не належать до виняткових випадків, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування. Слідчий суддя звертає увагу на те, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, в той же час, обставини проведення негласних слідчих (розшукових) дій не належать до таких обставин, відповідно до вимог ст. 91 КПК України. Тобто, вимога адвоката щодо проведення вказаної слідчої дії, а саме допиту детектива НАБУ, не відповідає цілі проведення допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні.
Слідчий суддя також зазначає, що протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21 жовтня 2020 року може бути не включений до обсягу доказів, які будуть досліджуватися під час судового розгляду, а тому такий допит на стадії досудового розслідування є передчасним. Разом з тим, враховуючи те, що на теперішній час досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні зупинене відповідно до постанови старшого детектива НАБУ ОСОБА_5 від 14 листопада 2022 року, проведення слідчий дій, зокрема допиту свідка, не допускається відповідно до вимог ч. 5 ст. 280 КПК України.
Адвокатом також не доведено існування небезпеки для життя і здоров`я ОСОБА_4, його тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити його допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, оскільки доводи захисника, щодо знаходження ОСОБА_4 у зоні бойових дій не знайшли свого документального підтвердження.
Крім того, зі змісту ч. 1 ст. 225 КПК України видно, що допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. За таких обставин слідчий суддя не бере до уваги позицію адвоката стосовно можливості допиту детектива у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити, що метою допиту свідка в порядку ст. 225 КПК України є запобігання обставинам, які можуть унеможливити його допит саме в суді та/або можуть вплинути на повноту або достовірність його показань в суді, а не з метою використання таких показань стороною захисту під час досудового розслідування, як того прагне домогтися остання.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 225, 352, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про те. що у задоволенні клопотання детектива НАБУ слід відмовити.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 04 квітня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1