- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
Справа № 991/2900/23
Провадження № 1-кс/991/2925/23
УХВАЛА
04 квітня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
підозрюваного - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11 липня 2016 року за підозрою:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується
1.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11 липня 2016 року за ознаками вчинення службовими особами Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) зловживання своїм службовим становищем та владою всупереч інтересам ДП «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») та держави. Зловживання полягає у прийнятті, впровадженні і виконанні наказу Мінінфраструктури від 24 липня 2015 року № 281 «Про внесення змін до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів», затвердженого наказом Мінінфраструктури від 27 травня 2013 року № 316. Цим наказом, усупереч закону надано право ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» замість ДП «АМПУ» стягувати корабельний збір, чим завдано ДП «АМПУ» тяжкі наслідки у вигляді збитків у зв`язку із неодержанням (втратою активів) сум корабельного збору у розмірі понад 44 565 111,56 доларів США. Тобто, досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 364 КК, а саме за фактом зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» використання службовими особами Мінінфраструктури влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ДП «АМПУ».
2.Детектив у клопотанні зазначає, що Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах, у тому числі, морського і річкового транспорту, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв`язку, туризму та інфраструктури).
3.Згідно з п. 3 Положення про Мінінфраструктури України № 581 (далі - Положення № 581) основними завданнями Мінінфраструктури України, окрім інших, є: формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах транспорту; у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства. Відповідно до п. 4 Положення № 581 Мінінфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого: (4.1.1) визначає пріоритетні напрями та здійснює відповідні заходи щодо формування та реалізації державної політики у сферах, у тому числі, морського і річкового транспорту, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства та забезпечує нормативно-правове регулювання у цих сферах, у тому числі з питань діяльності Міністерства і центральних органів центральної виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром інфраструктури України; (4.1.10) формує та реалізує єдину державну економічну, тарифну, інвестиційно-кредитну та соціальну політику у галузі транспорту, дорожнього господарства та туризму, а також формує в межах компетенції пріоритетні напрями інноваційно-інвестиційної політики; (4.3.1) затверджує порядок встановлення, сплати та використання портових зборів; (4.3.3) затверджує розмір портових зборів.
4.Відповідно до п. 8 Положення № 581 Мінінфраструктури України в межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписуються Міністром інфраструктури України. Накази Мінінфраструктури України, видані в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
5.Постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2014 року «Про формування складу Кабінету Міністрів України» ОСОБА_8 призначено на посаду Міністра інфраструктури України. У свою чергу ОСОБА_8 наказом від 31 грудня 2014 року № 362-к призначив першим заступником Міністра інфраструктури України ОСОБА_6 .
6.ОСОБА_6 відповідно до наказу Мінінфраструктури від 10 жовтня 2011 року № 416 зі змінами, внесеними наказом від 30 березня 2015 року № 111 був головою Тарифної ради при Мінінфраструктури, яка є постійним дорадчим органом Міністерства, яка створена з метою аналізу діяльності підприємств галузі, розробки пропозицій щодо формування та реалізації ефективної та прозорої державної тарифної політики, запобігання застосуванню демпінгових тарифів на транспортні послуги та недопущення впровадження принципів недобросовісної конкуренції на ринку транспортних послуг.
7.Детектив у клопотанні зазначає, що серед основних завдань Тарифної ради: (3.а) визначення напрямків удосконалення тарифної політики на транспорті; (3.б) аналіз питань, пов`язаних з удосконаленням діючої системи державного тарифного регулювання та зміни рівня тарифів на транспортні послуги, відповідно до чинного законодавства; (3.в) розгляд пропозицій щодо зміни розмірів портових зборів; (3.г) підготовка та надання на розгляд керівництву Мінінфраструктури пропозицій щодо вдосконалення тарифної політики на транспорті; (3.д) сприяння ефективному функціонуванню ринку транспортних послуг на основі збалансування інтересів суспільства, підприємств транспорту та споживачів послуг у сфері транспорту.
8.До прав Тарифної ради, окрім інших, відносяться: (4.г) надавати пропозиції щодо визначення порядку встановлення або зміни тарифів та знижок до них; (4.д) розглядати і вносити пропозиції до проектів нормативно-правових та методичних документів з питань тарифної політики та надавати їх до керівництва Мінінфраструктури; (4.ж) розглядати можливості та розробляти пропозиції щодо надання знижок до граничних акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами в портах України, портових зборів та плати за послуги в морських портах; розробку узгоджених тарифів та інше в межах встановлених розмірів згідно з чинним законодавством.
9.Голова Тарифної ради керує її діяльністю та несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань.
10.Отже, у період з 31 грудня 2014 року ОСОБА_6 постійно виконував організаційно-розпорядчі функції, у зв`язку з чим відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК був службовою особою.
11.Відповідно до положень ст. 22, п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про морські порти України» у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
12.Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом. Контроль за цільовим використанням коштів від портових зборів здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
13.Тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
14.Відповідно до пунктів 1.1, 1.2. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316 (далі - Порядок) цей Порядок визначає процедуру справляння портових зборів та встановлює розміри ставок портових зборів. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України».
15.Детектив стверджує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 здійснювали розгляд питання щодо встановлення на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» (нова назва ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ») та ТОВ «ТІС - Руда» ставок корабельного збору для суден, що прямують в операційні акваторії причалів № № 18-22 у морському порту «Южний» («Південний»), та зменшення ставки корабельного збору для ДП «АМПУ» на відповідну величину, про які зазначалось у листах ТОВ «Трансінвестсервіс» від 03 березня 2015 року № 0303/24, 28 квітня 2015 року № 2804/04; ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» від 07 жовтня 2014 року № 0710/01, 30 березня 2015 року № № 3003/01, 3003/02; ТОВ «ТІС-Руда» від 30 березня 2015 року № 30/03-1. Водночас, власником акваторії морського порту «Південний» («Южний») та земельної ділянки в межах акваторії, відповідно ьдо Конституції України, є український народ та держава. Зазначені акваторія та земельна ділянка можуть перебувати та перебувають виключно у державній власності та передані в постійне користування ДП «АМПУ».
16.Орган досудового розслідування переконаний, що виконані групою компаній «Трансінвестсервіс» роботи з днопоглиблення ділянок акваторії морського порту «Южний» біля причалів № № 18-22 для ведення в морському порту «Южний» підприємницької діяльності, призвели до земельних поліпшень земельної ділянки, яка знаходиться в межах портової акваторії та у державній власності, але не призвели до набуття права приватної власності чи користування на відповідні портову акваторію, земельну ділянку або їх частини.
17.Однак, згаданими листами ТОВ «ТІС - Руда» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» всупереч законодавству заявили, що вони є власниками операційних акваторій причалів № 18 та № №19-22 в морському порту «Южний». У зв`язку із цим вони звернулись до Мінінфраструктури з проханням надати їм, як власникам операційних акваторій, право стягувати корабельний збір та встановити розміри ставок корабельного збору, а також на відповідну величину зменшити ставки корабельного збору для ДП «АМПУ». Товариства покликались на ст. 27 Закону України «Про морські порти України», яка передбачає компенсацію інвестицій, внесених суб`єктами господарювання у стратегічні об`єкти портової інфраструктури, що є об`єктами державної власності, яка здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються адміністрацією морських портів України та інвесторами в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
18.Водночас, детектив у клопотанні стверджує, що договори між ДП «АМПУ» та цими товариствами не укладалися, а порядок та умови Кабінетом Міністрів України не прийняті. Окрім цього, у ТОВ «ТІС - Руда» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» відсутні документи, які б належним чином підтверджували право власності на операційні акваторії причалів № 18 та № № 19-22, відповідно, оскільки вони перебували і перебувають у державній власності, що достовірно було відомо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
19.До того ж, листом від 21 листопада 2014 року № 4798 ДП «АМПУ» повідомило Мінінфраструктури, що у разі прийняття змін до Порядку за умови збереження обсягів та структури вантажопотоків та суднообігу у акваторії морського порту «Южний», скорочення коштів від портових зборів, які стягуються за обслуговування суден у межах акваторії морського порту «Южний», за три роки складе орієнтовно 31,3 млн доларів США.
20.Орган досудового розслідування переконаний, що незважаючи на це, у березні 2015 року у ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виник умисел на використання наданих їм владних повноважень, всупереч економічним інтересам підпорядкованого їм ДП «АМПУ», з метою одержання ТОВ «ТІС - Руда» та ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» неправомірної вигоди у вигляді сум корабельного збору для суден, що прямують в операційні акваторії причалів № № 18-22 у морському порту «Южний». За версією органу досудового розслідування, це відбулось за таких обставин.
21.На розгляд ОСОБА_6 надійшли листи ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» від 30 березня 2015 року № № 3003/01, 3003/2, а також лист ТОВ «ТІС - Руда» від цієї ж дати № 30/03?1, у яких товариства ініціювали перед Мінінфраструктури видання наказу про внесення змін у Порядок, які б передбачали фактично розподіл діючої ставки корабельного збору між ТОВ «ТІС - Руда», ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ДП «АМПУ». Відповідно до листів отримані товариствами суми корабельного збору будуть використані як компенсація інвестицій у днопоглиблення операційних акваторій причалів № № 18-22 в морському порту «Южний».
22.Детектив у клопотанні зазначає, що незважаючи на відсутність у листах належних фінансово-економічних розрахунків та документів, які б підтверджували право власності ТОВ «ТІС - Руда», ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» на операційні акваторії причалів, а також, знаючи про результати негативного розгляду цього питання в Мінінфраструктури раніше, ОСОБА_6 надав підлеглим співробітникам Департаменту економіки та фінансів доручення на опрацювання цих листів.
23.Після цього, 07 квітня 2015 року ОСОБА_6, головуючи під час засідання Тарифної ради при Мінінфраструктури дав можливість раднику Міністра ОСОБА_9, підняти питання щодо запровадження механізму розподілу ставки корабельного збору, шо стягується в акваторії морського порту «Южний», між користувачем портової акваторії ДП «АМПУ», та нібито власниками операційних акваторій причалів № № 18-22 в морському порту «Южний» ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда».
24.Проте, у зв?язку з висловленими обґрунтованими зауваженнями ОСОБА_10 щодо цього питання, ОСОБА_6 запропонував зняти його з розгляду Тарифної ради для доопрацювання.
25.Орган досудового розслідування стверджує, що станом на кінець квітня 2015 року Міністр інфраструктури України ОСОБА_8 та його перший заступник ОСОБА_6 знали та усвідомлювали наступні обставини: (1) у ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» відсутні документи, які б підтверджували їх право власності на операційні акваторії причалів № № 18-22 у морському порту «Южний»; (2) відсутні належні фінансово-економічні розрахунки та юридичні висновки можливості розподілу корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда»; (3) розподіл корабельного збору призведе до завдання збитків ДП «АМПУ» і відповідного зменшення надходжень до державного бюджету; (4) питання компенсації вартості підводних ГТС, шо були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесені до Реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, можливо вирішити лише відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про морські порти України», тобто на підставі відповідних договорів, що укладаються адміністрацією морських портів України та інвесторами в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
26.Незважаючи на це, імовірно, діючи з метою отримання неправомірної вигоди на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», всупереч інтересам служби, зловживаючи своїми владними повноваженнями, ігноруючи результати засідання Тарифної ради від 07 квітня 2015 року, 19 травня 2015 року ОСОБА_6 доручив заступнику директора Департаменту економіки та фінансів ОСОБА_11 продовжити роботу щодо реалізації розподілу корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» на основі рішення Тарифної ради від 14 жовтня 2014 року (протокол засідання № 7-14), яким було ухвалено рішення про можливість здійснення такого розподілу.
27.Детектив вважає, що з метою усунення перешкод у внесенні змін до Порядку, тобто усунення ОСОБА_10 від розгляду питання розподілу ставки корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», наказом № 222-к ОСОБА_8 призначив на посаду начальника Управління економічного розвитку та фінансів лояльну до себе та ОСОБА_6 ОСОБА_11 .
28.Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ініціювали та забезпечили погодження проєкту наказу «Про внесення змін до наказу Мінінфраструктури від 27 травня 2013 року № 316» у структурних підрозділах міністерства, профільних міністерствах, відомствах та у Кабінеті Міністрів України, який також погодив і сам ОСОБА_6 .
29.Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6, бажали з використанням власних владних повноважень, в обхід укладання договорів з ДП «АМПУ» та в обхід розроблення відповідних порядку та умов Кабінету Міністрів України, завуальовано за рахунок ДП «АМПУ» саме компенсувати інвестиції групі компаній «Трансінвестсервіс» у днопоглиблення акваторії морського порту «Южний», шляхом безстрокового надання їм права на стягнення 50% ставки корабельного збору в морському порту «Южний», та кредитувати за рахунок підпорядкованого йому ДП «АМПУ» підприємницьку діяльність ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда».
30.ОСОБА_8 підписав наказ Мінінфраструктури від 24 липня 2015 року № 281, яким внесено зміни до наказу від 27 травня 2013 року № 316 в частині встановлення ставок корабельного збору, які повинні сплачуватись на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», а також визначення коефіцієнтів, які повинно застосовувати ДП «АМПУ» при справлянні корабельного збору з суден, що входять в акваторію морського порту «Южний» для виконання вантажних операцій в операційних акваторіях, прилеглих до причалів № № 18-22.
31.Внесеними змінами Порядок справляння та розміри ставок портових зборів доповнено пунктами 2.10, 2.11, відповідно до яких: «2.10. У випадку, коли судно входить в акваторію морського порту для виконання вантажних операцій і такі операції повністю виконуються в операційній акваторії причалу (причалів), що знаходиться у межах акваторії морського порту та яка перебуває у недержавній формі власності і збудована до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесена до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, а після завершення вантажних операцій судно здійснює вихід із акваторії морського порту, - корабельний збір, що стягується: (1) на користь адміністрації морських портів України, розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, для відповідного морського порту, за кожний вхід в акваторію морського порту та кожний вихід з акваторії морського порту з використанням коефіцієнта 0,5 (у випадку, якщо судно використовує гідротехнічні споруди портової акваторії) або 0,2 (у випадку, якщо судно не використовує гідротехнічні споруди портової акваторії) до умовного об`єму суден; (2) на користь власника операційної акваторії причалу (причалів), розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, для відповідного морського термінала, за кожний вхід в операційну акваторію причалу (причалів) та за кожний вихід з операційної акваторії причалу (причалів)»; «2.11. У випадку, коли судно входить в акваторію морського порту для виконання вантажних операцій і такі операції частково виконуються в операційній акваторії причалу (причалів), що знаходиться у межах акваторії морського порту, яка перебуває у недержавній формі власності, збудована до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесена до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, і частково у причалі (причалах), розташованому(их) в акваторії морського порту, балансоутримувачем якого (яких) є адміністрація морських портів України, а після завершення вантажних операцій судно здійснює вихід із акваторії морського порту, - корабельний збір, що стягується: (1) на користь адміністрації морських портів України, розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку для відповідного морського порту, за кожний вхід в акваторію морського порту з використанням коефіцієнта 0,5 до умовного об`єму суден та за кожний вихід з акваторії морського порту без застосування знижувального коефіцієнта; (2) на користь власника операційної акваторії причалу (причалів), розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку для відповідного морського термінала, за кожний вхід в операційну акваторію причалу (причалів) та за кожний вихід з операційної акваторії причалу (причалів)».
32.Окрім цього, внесеними змінами Додаток 2 до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів «Ставки корабельного збору», доповнено строками: Морський термінал ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» (операційна акваторія причалів №№ 19, 20, 21, 22)/судна у закордонному плаванні 0,091 доларів США**/ судна у каботажному плаванні 0,0057 доларів США**; Морський термінал ТОВ «ТІС - Руда» (операційна акваторія причалу № 18)/ судна у закордонному плаванні 0,091 доларів США***/ судна у каботажному плаванні 0,0057 доларів США***, а також примітками: ** для суден, які виконують вантажні операції у причалах №№ 19, 20, 21, 22 морського термінала ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал»; *** для суден, які виконують вантажні операції у причалі № 18 морського термінала ТОВ «ТІС - Руда».
33.Проте, у результаті внесення зазначених змін до Порядку, ДП «АМПУ» продовжувало в повному обсязі стягувати корабельний збір для суден, що прямують в операційні акваторії причалів № № 18-22 в морському порту «Южний», оскільки акваторія морського порту «Южний» знаходиться в державній власності та користуванні ДП «АМПУ». У зв`язку із цим ДП «АМПУ» направило до ОСОБА_6 лист від 19 листопада 2015 року № 6589, у якому просило повідомити, чи повинно ДП «АМПУ» використовувати передбачені пунктами 2.10, 2.11 Порядку понижуючі коефіцієнти.
34.24 листопада 2015 року ОСОБА_6 підписав та направив ДП «АМПУ» лист № 13127/11/10-15, у якому зазначив, що операційна акваторія (ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану), прилегла до причалів № № 19-22 перевантажувального комплексу, власником якого є ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», а також операційна акваторія (ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану), прилегла до причалу № 18 перевантажувального комплексу, власником якого є ТОВ «ТІС-Руда», перебувають у недержавній формі власності і збудовані до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесені до Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України. Тому, стягнення корабельного збору повинно відбуватися відповідно до пунктів 2.10 та 2.11 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів».
35.Отримавши цей лист, ДП «АМПУ», починаючи з 01 грудня 2015 року, застосовувало пункти 2.10, 2.11, тобто застосовувало понижуючі коефіцієнти до ставки корабельного збору.
36.Отже, детектив переконаний, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6, з метою отримання ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» неправомірної вигоди у вигляді сум корабельного збору з суден, які прямують в операційні акваторії причалів № № 18-22 в морському порту «Южний», всупереч інтересам ДП «АМПУ» та держави, зловживаючи своїми владними повноваженнями, забезпечили прийняття наказу Мінінфраструктури від 24 липня 2015 року № 281, а також листом від 24 листопада 2015 року № 13127/11/10-15 зобов`язали ДП «АМПУ» виконувати цей наказ усупереч вимогам законодавства
37.У зв?язку з цим, за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року ДП «АМПУ» недоотримало, тобто втратило фінансові ресурси у розмірі 30 068 531,35 доларів США.
38.Підсумовуючи все вищевикладене, детектив зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у зловживанні владою, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» використанні службовими особами влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ДП «АМПУ», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. 22 лютого 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру (т. 1 а.п. 18-26).
39.Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: (1) переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; (3) знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та (4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, детектив просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Позиція учасників у судовому засіданні
40.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Окрім цього зазначив, що ОСОБА_6 не з?являвсня на виклик детективів НАБУ для вручення повідомлення про підозру та проведення з ним слідчих дій, зокрема, допиту. Повідомлення про підозру і повістки за допомогою месенджерів надсилались ОСОБА_6, також, процесуальні документи направлялись засобами електронної пошти та через захисника. Після ініціювання детективом питання щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та можливого оголошення його у розшук, підозрюваний і захисники повідомили, що 03 квітня 2023 року з?являться для проведення процесуальних дій, що і було здійснено.
41.У судовому засіданні захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5, заперечували стосовно задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 з огляду на відсутність обгрунтованої підозри, недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, непомірність розміру застави, а також позитивну характеристику підозрюваного, що, на переконання захисту, дозволяє здійснювати досудове розслідування, не застосовуючи запобіжний захід. Щодо недоведеності обставин, які свідчать про обгрунтованість підозри захист зазначив, що зміст письмового повідомлення про підозру зводиться до прийняття Мінінфраструктури наказу № 281 від 24 липня 2015 року, яким внесені зміни до Порядку, та направлення ОСОБА_6 до ДП «АМПУ» листа № 13127/11/10-15 від 24 листопада 2015 року, яким зобов?язано ДП «АМПУ» виконувати цей наказ.
42.Захист покликався на те, що підозра є необґрунтованою, а ризики відсутні, адже немає доказів, які б свідчили про вагомість цих ризиків. До того ж, ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» питання про надання права на справляння корабельного збору з суден, що здійснюють вантажні операції в операційних акваторіях причалів № 18 та № № 19-22 неодноразово ініціювали перед Мінінфраструктури ще до призначення ОСОБА_6 на посаду. Окрім цього, на час порушення згаданими вище товариствами питання справляння портових зборів, ТОВ «МСП Ніка-Тера» і ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нубілон» уже мали таке право на підставі ст. 22 Закону України «Про морські порти України», тобто, за тотожних обставин. Тому, реалізація Мінінфраструктури такого права для ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» було правомірним. Щодо наявності у ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» права власності на операційну акваторію причалів, захист зазначив, що ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» (на сьогодні ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС Південний») та ТОВ «ТІС - Руда» є портовими операторами. ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС Південний» внесений до Реєстру Морських портів України за № UAYUZTISCT, якому на праві власності належить операційна акваторія причалу № № 19-22, а ТОВ «ТІС - Руда» за № UAYUZTSO, якому на праві власності належить операційна акваторія причалу № 18. Оскільки ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», на переконання захисту, мають право на справляння корабельного збору для його використання виключно на цілі, наведені у Порядку, то зазначені кошти не можуть бути збитками, а також отриманою неправомірною вигодою. Також захист зазначив, що зміни до наказу Мінінфраструктури № 316 від 27 травня 2013 року, яким надавалось право на справляння портового збору зазначеним товариством, вже було предметом розгляду Тарифної комісії при Мінінфраструктури від 14 жовтня 2014 року, тобто, ще до призначення ОСОБА_6 на посаду, за результатами якого був складений відповідний протокол. Сторона захисту стверджує, що фактично притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_10, однак вони є суперечними, оскільки під час допиту в 2016 році свідок зазначив, що у ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» відсутнє права власності на гідротехнічні споруди, що позбавило можливості здійснювати справляння корабельного збору на їх користь, тоді як у 2020 році ОСОБА_10 повідомив, що права на справляння корабельного збору у цих товариств не було через те, що розподіл корабельного збору призведе до недоотримання коштів. Захист вважає, що у висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАНГУ України щодо відповідності законодавству України визнання права власності на підводні об?єкти в межах морських акваторій та отримання плати за їх використання від 08 квітня 2016 року викладено наукове бачення положення законодавства, а тому це лише одна із точок зору науковців.
43.Покликаючись на відсутність ризиків, захисник зазначив, що: (1) сам по собі факт повідомлення особі про підозру не може вважатись самостійною та достатньою підставою для існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Щодо неприбуття за викликом до детектива, то ОСОБА_6 завчасно повідомляв про неможливість прибути до органу досудового розслідування. До того ж, ОСОБА_6 неодноразово контактував із представниками правоохоронних органів і, на переконання захисту, його процесуальна поведінка є належною. Окрім цього захист зазначив, що підозрюваний має постійне місце роботи і проживання у Республіці Болгарія з 2020 року, де він мешкає зі своєю родиною, а тому його перебування за кордоном та участь у процесуальних діях в межах цього кримінального провадження не є взаємовиключними; (2) щодо ризику незаконного впливу на свідків захист зазначає, що, на їх переконання, такий ризик відсутній, позаяк те, що особи протягом восьми років можуть бути призначені на керівні посади в Мініфраструктури або іншому органі влади, не може свідчити про існування певних зв?язків у ОСОБА_6 з ними і, як наслідок, можливості впливу на них; (3) відсутність ризику знищення, ховання чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, захисник обґрунтував тим, що сторона обвинувачення не доводить його існування жодними обставинами, натомість, це лише припущення; (4) недоведеним захист також вважає ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
44.Обгрунтовуючи непомірний розмір застави, захист зазначав, що майновий стан ОСОБА_6 не дозволяє йому сплатити заставу в такому розмірі, оскільки на його утриманні знаходяться діти та дружина. Також зазначили, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 не належить ОСОБА_6, а тому її не варто враховувати при визначенні розміру застави. Навіть у разі продажу всього майна, яке перебуває у власності ОСОБА_6, отриманих коштів не вистачить для внесення застави. Щодо доходу за 2014-2022 року, захист зазначив, що протягом цього періоду підозрюваний певний час не працював, а тому не мав джерела доходу, а зароблені кошти витрачав, забезпечуючи існування собі та своїй родині.
45.Підозрюваний ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечував, з підстав, зазначених його захисниками. Додатково повідомив, що наразі разом зі своєю сім?єю проживає у м. Варна, Республіка Болгарія, де винаймає квартиру. На його утриманні перебуває сім?я, матір похилого віку. Також фінансово допомагає колишній дружині з дітьми, які внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну наразі проживають у Нідерландах. Має захворювання органів зору. Працює у ТОВ «Скубіс», є її співзасновником, з часткою у статутному капіталі у розмірі 25%. Щомісячно отримує заробітну плату біля 8000 Євро, з яких щомісячно вираховуються податки.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
46.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
47.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
48.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
49.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
50.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
51.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
52.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
53.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
54.Згідно з частинами 1, 2 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
55.При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків (ч. 3 ст. 183 КПК)
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
56.Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
1. Щодо обґрунтованості підозри
57.Частина 2 ст. 364 КК встановлює відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
58.Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК, тяжкими наслідками для кваліфікації за ст. 364 КК вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що станом на 2021 рік становило 273 625 грн.
59.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
60.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.
61.Слід, однак, зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
62.Для визначення причетності ОСОБА_6 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:
(1)у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), згідно з яким детективами НАБУ розслідується кримінальне провадження № 22016000000000269 від 11 липня 2016 року, зокрема, за фактом подій, які описані у пунктах 1 - 38 ухвали (т. 1 а.п. 17);
(2)у постанові Верховної Ради України № 52 від 02 грудня 2014 року; наказі Мінінфраструктури № 362-к від 21 грудня 2014 року про призначення ОСОБА_6 першим заступником Міністра інфраструктури України; наказі Мінінфраструктури від 06 березня 2015 року № 87 «Про затвердження Переліку обов?язків першого заступника Міністра, заступників Міністра, заступника Міністра - керівника апарату»; наказі Мінінфраструктури від 14 квітня 2015 року № 138 «Про внесення змін до каназу Мінінфраструктури від 06 березня 2015 року № 87» (т. 1 а.п. 43, 44, 47-66). Цими документами підтверджуються призначення ОСОБА_6 на посаду першого заступника Міністра інфраструктури України та визначається коло його повноважень;
(3)у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2009 року № 1356-р, відповідно до якого ДП «Морський торговельний порт «Южний» у постійне користування надано земельну ділянку, розташовану в межах наданої йому акваторії Аджалицького лиману (т. 1 а.п. 69);
(4)у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 133-р, яким ДП «Морський торговельний порт «Южний» та інші державні підприємства реорганізовані в ДП «АМПУ» та підпорядкування ДП «АМПУ» Мінінфраструктури (т. 1 а.п. 70, 71);
(5)у постанові Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 406, якою ДП «АМПУ» надано в користування акваторію морського порту «Южний» за умови недопущення передачі її або її частини іншим суб`єктам господарювання (т. 1 а.п. 72-75);
(6)у постановах Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року № 1073, інвентарній картці обліку основних засобів ДП «АМПУ» № 1127/1 на акваторію морського порту «Южний»; паспорті акваторії морського порту «Южний» (витяг), загальною площею 4820 га, до якої входить, зокрема, водний простір Аджалицького лиману, відповідно до яких встановлюються межі акваторії морського порту Південний, площа та характеристика акваторії (т. 1 а.п. 76-79);
(7)у висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАН України від 08 квітня 2016 року, згідно із яким акваторія порту, її складові частини - операційні акваторії, можуть перебувати виключно у державній власності (т. 1 а.п. 101-108);
(8)у висновку експертів за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 14252/16-41/14253/16-42 від 15 лютого 2017 року, згідно із яким ділянки Малого Аджалицього лиману, що включають підводні котловани, прилеглі до причалів № № 18-22, станом на 18 березня 2014 року, 24 липня, 01 грудня 2015 року та на момент проведення експертизи належали до земель водного фонду (т. 1 а.п. 109-123);
(9)у довідці Південного офісу Державної аудиторської служби України від 12 березня 2018 року за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП «АМПУ» в частині діяльності Южненської філії за період з 01 травня 2015 року до 01 грудня 2017 року (витяг) та відповідним розрахунком встановлено, що внаслідок прийняття, введення в дію та виконання наказу Мінінфраструктури № 281 від 24 липня 2015 року до ДП «АМПУ» не надійшло 13 791 900 доларів США (т. 1 а.п. 128).
(10)у листі Держаудитслужби від 17 січня 2022 року № 000500-17/456-2022; аудиторському звіті державного фінансового аудиту діяльності ДП «АМПУ»; у копії розрахунку, якими встановлено недоотримання ДП «АМПУ» коштів на загальну суму 31 202 352,37 доларів США, що становило 837 135 479,18 грн (т. 1 а.п. 147, 148, 193, 212-220);
(11)у висновку експерта № СЕ-19-22/3444-ЕК від 02 листопада 2022 року, відповідно до якого, за умови, що операційні акваторії причалів № № 18-22 в морському порту Південний знаходяться в державній власності, висновки Держаудитслужби в частині неодержання ДП «АМПУ» за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року у вигляді сум корабельного збору, документально підтверджується в сумі 30 068 531,35 доларів США (т. 1 а.п. 221-248);
(12)у протоколі засідання Тарифної ради при Мінінфраструктури № 7-14 від 14 жовтня 2014 року, на якому зазначені зауваження щодо відсутності документів на акваторії, прилеглі до причалів № № 19, 20, необхідності перевірки розміру ставки для приватних суб`єктів господарювання, врахування негативного впливу розподілу ставки на фінансові показники ДП «АМПУ» (т. 2 а.п. 3-9);
(13)у листі ДП «АМПУ» від 21 листопада 2014 року № 4798, відповідно до якого прийняття рішення про розподіл ставки корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС?Руда» за 3 роки призведе до скорочення дохідної частини орієнтовно на 31,3 млн доларів США (т. 2 а.п. 12);
(14)у зауваженнях АО «АКТІО» до проекту наказу про розподіл ставки корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС?Руда» від 08 грудня 2014 року, відповідно до яких прийняття наказу призведе до негативного впливу на діяльність ДП «АМПУ», а саме зменшення дохідної частини ДП «АМПУ» на користь приватних суб?єктів господарювання (т. 2 а.п. 18, 19);
(15)у листі Мінінфраструктури від 26 травня 2015 року № 5741/11/10?15 за підписом ОСОБА_6 на зауваження від 08 грудня 2014 року АО «АКТІО», відповідно до якого розподіл ставки корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС?Руда» обґрунтовується необхідністю компенсації витрат ТОВ «ТІС» на побудову операційних акваторій причалів № № 18-22 (т. 2 а.п. 20, 21);
(16)у протоколі засідання Тарифної ради при Мінінфраструктури від 07 квітня 2015 року, на якій розглядалось питання щодо запровадження механізму розподілу ставки корабельного збору, шо стягується в акваторії морського порту «Южний», між користувачем портової акваторії ДП «АМПУ» та, як зазначалось, власниками операційних акваторій причалів № № 18-22 ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда». У зв?язку з численними зауваженнями, питання було знято з розгляду (т. 2 а.п. 37-45);
(17)у пояснювальній записці до проєкту наказу Мінінфраструктури «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316», згідно з якою ТОВ «ТІС», за відсутності державного фінансування, за власні кошти побудувала операційну акваторію причалів № № 18-22 у порту «Южний». Весь час корабельний збір за користування цією акваторією надходить у повному обсязі на користь ДП «АМПУ», що позбавляє ТОВ «ТІС» цільових коштів на її утримання та здійснення інвестування. Можливі втрати від надання ТОВ «ТІС» права на отримання частини корабельного збору будуть компенсовані за рахунок зростання інтенсивності судноплавства, адекватного розширення загальної бази нарахування портових зборів та інших послуг і не призведе до зменшення доходів бюджету. У зв?язку з цим ТОВ «ТІС» надається право на отримання 50% ставки корабельного збору з суден, що обробляються у створеній ним акваторії (т. 2 а.п. 84-93);
(18)у наказі від 24 липня 2015 року № 281 про внесення змін до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 27 травня 2013 року № 316, яким надано право ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» стягувати корабельний збір та зобов`язано ДП «АМПУ» застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставок корабельного збору фактично за вхід та вихід в/з порту суден, які прямують до причалів № № 18-22 (т. 2 а.п. 67-72);
(19)у листі ДП «АМПУ» від 09 вересня 2015 року, де зазначено про те, що власником операційних акваторій є держава (т. 2 а.п. 106);
(20)у листі Мінінфраструктури від 24 листопада 2015 року № 13127/11/10-15 за підписом ОСОБА_6, яким зобов`язано ДП «АМПУ» виконувати наказ Мінінфраструктури № 281 від 24 липня 2015 року. Окрім цього, у листі зазначено, що операційна акваторія, прилегла до причалів № № 19-22 на праві власності належить ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», а операційна акваторія, прилегла до причалу № 18 належить ТОВ «ТІС - Руда» (т. 2 а.п. 112);
(21)у протоколах допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10, які підтвердили обставини проведення засідання Тарифної комісії 07 квітня 2015 року (т. 2 а.п. 115, 119);
(22)у протоколах допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які повідомили, що операційні акваторії в морському порту не можуть бути у недержавній формі власності, оскільки належать виключно державі. Користувачем є ДП «АМПУ». Підводний котлован - невід`ємна частина земельної ділянки та є земельним поліпшенням, однак не окремим об`єктом. Будь-які інвестиційні договори з ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» не укладались. (т. 2 а.п. 115-140);
(23)у протоколах допиту свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 які підтвердили висновки науково-правової експертизи від 08 квітня 2016 року (т. 2 а.п. 140-153);
(24)у протоколах допиту свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, які повідомили, що власником акваторії морського порту «Южний» та операційних акваторій в порту є держава (т. 2 а.п. 153-161).
(25)у протоколах допиту свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які повідомили, що були розробниками економічних обґрунтувань розподілу ставки корабельного збору між ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда». Робота здійснювалась на замовлення ТОВ «ТІС», а не для держави, на підставі вихідних даних товариства. Вихідні дані не перевірялись, правовий аналіз не здійснювався. Обґрунтування не мало на меті прийняття нормативно-правового акту;
(26)у протоколі огляду банківських виписок ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» від 07 лютого 2023 року, якими підтверджується факт отримання сум корабельного збору (т. 3 а.п. 86-91);
(27)у протоколах огляду від 25 та 26 лютого 2023 року телефона ОСОБА_26, у яких зафіксоване спілкування, у тому числі, із ОСОБА_6 .
63.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
64.Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на те, що на підставі наданих доказів встановлено, що ОСОБА_6 приймав участь у прийнятті наказу Мінінфраструктури № 281, яким внесено зміни до наказу від 27 травня 2013 року № 316 в частині встановлення ставок корабельного збору, які повинні сплачуватись на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», а також визначення коефіцієнтів, які повинно застосовувати ДП «АМПУ» при справлянні корабельного збору з суден, що входять в акваторію морського порту «Южний» для виконання вантажних операцій в операційних акваторіях, прилеглих до причалів № № 18-22. Також листом від 24 листопада 2015 року № 13127/11/10-15 ОСОБА_6 надав роз?яснення ДП «АМПУ» щодо виконання наказу на необхідності застосування пунктів 2.10, 2.11 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, імовірно внаслідок чого ДП «АМПУ» за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року недоотримало фінансові ресурси у розмірі 30 068 531,35 доларів США.
Щодо існування ризиків
65.Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
66.На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
67.Перевіряючи існування зазначених прокурором висновків, слідчий суддя виходить із такого.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
68.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
69.Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.
70.Окрім цього, ОСОБА_6 має подвійне громадянство, є громадянином України та Нідерландів, що підтверджується протоколом огляду інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», відповідно до якої ОСОБА_6 за період 2022-2023 років перетинав державний кордон України використовуючи закордонний паспорт як громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 так і Нідерландів № НОМЕР_4 (т. 2 а.п. 231-233). Цю обставину підтвердив і сам ОСОБА_6 .
71.Наразі ОСОБА_6 разом зі своєю родиною проживає у м. Варна, Республіка Болгарія. До того ж, з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну, ОСОБА_6 неодноразово виїжджав за межі території України з використанням паспорту громадянина Нідерландів для виїзду за кордон, що свідчить про можливість переховування від органу досудового розслідування чи суду. Окрім того, він повідомив, що працює у компанії, з місцем розташування у м. Софія, Республіка Болгарія, де отримує дохід близько 8000 Євро на місяць. Також, у Республіці Болгарія проживає сім?я ОСОБА_6 .
72.Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить про міцні соціальні зв?язки ОСОБА_6 у Республіці Болгарія, а відтак про існування ризику можливого переховування від органу досудового розслідування чи суду.
73.Водночас, слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора щодо того, що кошти, які отримали ТОВ «ТІС - Руда» та ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» унаслідок імовірного вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, можуть використовуватись цими товариствами для фінансування проживання ОСОБА_6 за кордоном, позаяк доказів того, що згадані компанії пов?язані безпосередньо з ОСОБА_6, чи він є їх бенефіціарним власником, слідчому судді не надано. Тому, слідчий суддя вважає таке твердження припущенням. Однак, не зважаючи на це, на переконання слідчого судді, імовірний ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду існує.
(2) Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
74.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
75.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
76.Так, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_6 тривалий час займав посаду першого заступника Міністра інфраструктури України. Тому, імовірно, що за цей час він набув широке коло знайомств, у тому числі, і зі свідками у цьому провадженні, яким, як убачається з протоколів їх допиту, відомі обставини, які можуть стосуватись імовірного вчинення кримінального правопорушення, за викладених детективом обставин.
77.За таких умов, слідчий суддя доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
(3) Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
78.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликався на те, що після ОСОБА_8 . Міністром інфраструктури України був призначений ОСОБА_26, який забезпечував погодження наказу № 281 від 24 липня 2015 року в інших центральних органах виконавчої влади та який намагався вплинути на хід досудового розслідування у 2016-2017 роках. Зокрема, ОСОБА_11 після проведеного у неї обшуку обговорювала з ОСОБА_26 питання знищення оригіналів документів з приводу прийняття наказу № 281 від 24 липня 2015 року. У подальшому під час проведення слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні встановлено, що окремі оригінали листів Мінінфраструктури були приховані або знищені та надані тільки в копіях.
79.Наразі слідство вживає заходів щодо пошуку цих документів в Мінінфраструктури та ДП «АМПУ». ОСОБА_6 має можливість знищити, сховати або спотворити документи, які знаходяться в ДП «АМПУ» та Мінінфраструктури через діючого заступника міністра інфраструктури України ОСОБА_27, до зони відповідальності якого входить галузь морського транспорту.
80.Водночас, слідчому судді не надано доказів того, що документи, пошук яких триває у ДП «АМПУ» взагалі існують. Натомість, покликання на те, що ОСОБА_6 може вживати заходів щодо їх знищення, є лише припущенням, а тому, слідчий суддя вважає недоведеним існування цього ризику.
(4) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
81.Прокурор стверджує, що ОСОБА_6, який має широкі зв`язки серед керівників органів державної влади, зокрема і в Мінінфраструктури, а також серед народних депутатів України (його радник та помічник - ОСОБА_9 є народним депутатом України, першим заступником голови фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді України), може протидіяти як детективам Національного бюро, так і службовим особам міністерств і відомств, які будуть захищати інтереси держави та ДП «АМПУ».
82.Проте, оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя вважає, що прокурор не навів достатніх об`єктивних даних на доведення можливого перешкоджання підозрюваним ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином.
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання
83.Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним. Тому, наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.
84.Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 грн, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.
85.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини:
(1)вагомість наданих детективом та прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
(2)тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю до трьох років та зі штрафом;
(3)вік підозрюваного 53 роки. Стан здоров`я ОСОБА_6, який згідно з наданими документами має хвороби зору, зокрема, вторинну глаукому правого ока, пресбіопію лівого ока (т. 4 а.п. 110, 111);
(4)підозрюваний з 2020 року проживає за кордоном, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні дітей, а саме ОСОБА_28, 2019 року народження та ОСОБА_29, 2008 року народження (т. 4 а.п. 9, 17). Також, ОСОБА_6 пояснив, що на його утриманні перебуває матір ОСОБА_30, 1948 року, він фінансово допомагає колишній дружині та дітям ОСОБА_31, 2006 року народження і ОСОБА_32, 2010 року народження, оскільки вони з початком повномасштабної війни переїхали до Нідерландів. Отже, у ОСОБА_6, на переконання слідчого судді, наявні міцні соціальні зв`язки;
(5)наявність у ОСОБА_6 з серпня 2021 року постійного місця роботи у ТОВ «Скубіс», ( ОСОБА_6 власник 25% частки у статутному капіталі), що розташоване у м. Софія, Республіка Болгарія, де він отримує щомісячно заробітну плату в розмірі 16 000 лев (орієнтовно 8000 Євро) (т. 4 а.п. 24). Також, ОСОБА_6 є міжнародним координатором у благодійному фонді «Червона лінія України» (т. 4 а.п. 27-31);
(6)репутацію підозрюваного, який у 1986 році закінчив вищий навчальний заклад з відзнакою (т. 4 а.п. 41), володіє авторським свідоцтвом № НОМЕР_5 від 13 жовтня 1992 року на винахід «Двигун» (т. 74 а.п. 40); є доктором філософії за спеціальністю механічна інженерія (т. 4 а.п. 44); неодноразово позитивно характеризувався;
(7)майновий стан підозрюваного, який, за його словами, щомісячно отримує заробітну плату, у розмірі орієнтовно 8000 Євро. Також ОСОБА_6 має у власності: 20/100 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.п. 241, 242); домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.п. 242, 243); земельні ділянки, загальною площею 0,3589 га, розташовані у с. Бобриця Васильківського району Київської області (т. 2 а.п. 234-240). Наразі підозрюваний проживає у м. Варна, Республіка Болгарія, де винаймає житло, сплачуючи щомісячно орендну плату в сумі 1200 Євро (т. 4 а.п. 18). Згідно з даними податкового обліку, за період з 2014 по 2022 рік, ОСОБА_6 мав сукупний дохід, який становить 15 604 037 грн (т. 2 а.п. 229); у цивільної дружини ОСОБА_33 на праві власності є квартира, розташована в м. Одеса, яку вирішили продати, орієнтовно за 70 000 доларів США та автомобіль Infiniti QX 50, 2018 чи 2019 року випуску, який був придбаний орієнтовно за 35 000 доларів США;
(8) ОСОБА_6 не має судимостей;
(9)доказів застосування до ОСОБА_6 раніше запобіжних заходів, слідчому судді не надано;
(10)даними про повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не володіє;
(11)кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 імовірно задано майнову шкоду в сумі 30 068 531,35 доларів США.
86.Отже, ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_6 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки він забезпечуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов?язків та запобігатиме встановленим слідчим суддею ризикам.
87.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
88.На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
89.Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним запобіжним заходом буде застава з покладенням відповідних обов?язків, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим. До прикладу особисте зобов?язання чи особиста порука, на переконання слідчого судді, не здатні забезпечувати дієвість цього кримінального провадження, позаяк, підозрюваний не буде у разі негативної поведінки, яка перешкоджатиме кримінальному провадженню, обтяжений кримінально-правовим впливом, як у випадку застосування застави - стягнення частини або всієї суми застави в дохід держави чи зміну запобіжного заходу на більш суворий.
90.Тому, враховуючи усе вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що до ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
91.Далі, слідчий суддя визначатиме достатній для забезпечення дієвості цього кримінального провадження розмір застави.
Щодо визначення розміру застави
92.Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя виходить із такого.
93.Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
94.Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
95.У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК).
96.За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
97.Окрім того, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, наведені у ст. 178 КПК та відображені у пункті 84 цієї ухвали.
98.Зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_6 має бути більшим за розмір, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
99.Отже, з урахуванням наведеного, а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, розмір застави слід визначити в розмірі 4 000 000 грн.
100.На переконання слідчого судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК
101.Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
102.Оскільки встановлено існування ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до запобіжний захід у вигляді застави, то далі слід визначити ряд обов?язків, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати за першою вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виїзд закордон; (3) утримуватися від спілкування із особами, детальний перелік яких наведений у прохальній частині клопотання.
103.Зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК), однак, в межах строку досудового розслідування.
104.З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту
105.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу сторона захисту, заперечуючи щодо клопотання, покликалася на певні обставини, зокрема, на відсутність обґрунтованої підозри та будь-яких ризиків, які могли б стати підставою для застосування запобіжного заходу, а також непомірність розміру застави, яку просив застосувати до підозрюваного прокурор.
106.Як на одну із підстав необгрунтованості підозри, захист покликався на невірне трактування стороною обвинувачення законів та підзаконних актів в частині можливості перебування у власності приватних компаній операційних акваторій причалів. Також, захист зазначає і те, що підзаконний нормативно правовий акт - наказ Мінінфраструктури № 281 від 24 липня 2015 року, яким внесено зміни до наказу від 27 травня 2013 року № 316 в частині встановлення ставок корабельного збору, які повинні сплачуватись на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», відповідає вимогам закону, а тому вчинення ОСОБА_6 інкримінаованого йому кримінального правопорушення виключається.
107.Однак, оцінюючи такі доводи захисту, слідчий суддя їх відхиляє, оскільки встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення відноситься до питань права, яке може бути встановлено виключно за наслідком судового розгляду кримінального провадження, ураховуючи надані стороною обвинувачення та захисту докази, надавши їм відповідну правову оцінку в контексті ст. 91 КПК.
108.На цьому етапі кримінального переслідування, під час застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих йому сторонами кримінального провадження доказів, лише припускає, що кримінальне правопорушення могло бути вчинено, за викладених обставин, використовуючи конструкцію «обгрунтована підозра», про яку зазначалось у пункті 59 цієї ухвали.
109.Слідчий суддя також відхиляє доводи захисту щодо непомірності застави, позаяк встановлено, що доходи за 2014-2022 роки дозволяють ОСОБА_6 внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі. Однак, слідчий суддя враховує доводи захисту щодо майнового стану підозрюваного в частині того, що у його власності наразі не перебуває квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, оскільки, як убачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вона була продана у квітні 2013 року (т. 4 а.п. 245). Ця обставина слідчим суддею врахована при визначені розміру застави.
110.З огляду на це, клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу належить задовольнити частково.
111.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, підозрюваний та захисники наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_7, погоджене прокурором САП ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11 липня 2016 року задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень.
3.Підозрюваний ОСОБА_6 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_6, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді.
4.У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування такі обов`язки:
(1)прибувати за першою вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
(2)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виїзд закордон;
(3)утримуватися від спілкування із ОСОБА_27, ОСОБА_34, ОСОБА_11, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_40, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_44, ОСОБА_16, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_9 з питань, пов`язаних з кримінальним провадженням № 22016000000000269 від 11 липня 2016 року.
5.У іншій частині клопотання відмовити.
6.Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1