Document No. 110263881

Справа № 991/3015/23

Провадження 1-кс/991/3039/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, поданого у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 (далі - Клопотання), поданого у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому захисник просить:

- змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою (застосований ухвалою від 24.01.2023) на більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації та проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1, з покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зменшити заставу до розміру від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає від 214 400, 00 до 804 000, 00 гривень.

Клопотання мотивовано наступним: (1) з`явилися обставини, які не були враховані раніше та виникли після застосування запобіжного заходу: 24.03.2023 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, що повністю вичерпує ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, істотно зменшує ризик незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; при цьому, за спливом часу істотно зменшився ризик переховування; (2) відсутні/зменшилися ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, нові ризики не з`явились; (3) належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу; (4) ОСОБА_4 виконуються усі додаткові процесуальні обов`язки, покладені на нього судом при застосуванні запобіжного заходу; (5) при розгляді клопотання має враховуватись особиста ситуація підозрюваного ОСОБА_4 (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має хвору матір похилого віку, яка потребує постійного догляду та лікування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування); (6) визначена ОСОБА_4 застава (3 220 800, 00 грн) є непомірною та не відповідає матеріальному стану підозрюваного і його родичів, на все нерухоме майно ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6 накладено арешт; (7) задовольняючи останнє клопотання детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування не було заявлено жодного нового ризику, натомість заявлені раніше ризики очевидно зменшились зі спливом часу; (8) практика ЄСПЛ є джерелом права та має бути застосована при розгляді Клопотання; (9) оскільки строк тримання особи під вартою при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування жодним процесуальним законом не визначений, його врахування у строк досудового розслідування обов`язково призведе до невиправданого та незаконного ув`язнення; (10) для виконання вимог ст. 290 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 щоразу конвоюють із слідчого ізолятора до приміщення НАБУ, де підозрюваний знаходиться у кайданках, у присутності значної кількості конвойних вартових, забезпечення їжею та водою під час ознайомлення не відбувається, що шкодить здоров`ю підозрюваного.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 заперечувала проти доводів Клопотання, зазначила, що: встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися і не зникли, просила відмовити у задоволені Клопотання.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні захисник ОСОБА_3, посилаючись на відсутність нових ризиків, відсутність/зменшення ризиків, встановлених при застосуванні/продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави до підозрюваного ОСОБА_4, непомірність визначеної застави для підозрюваного, незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4, ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшення визначеного розміру застави.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, наявність/відсутність підстав для зменшення визначеної підозрюваному застави, наявність обставин (хвороби), які унеможливлюють перебування ОСОБА_4 в установі для попереднього ув`язнення.

07.11.2022 у рамках кримінального провадження № 52019000000000862 від 03.10.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру, у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 організували заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 гривень, тобто в особливо великих розмірах, яке було вчинено ними за попередньою змовою також з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. З метою заволодіння вказаними коштами, ОСОБА_4 вчинив службове підроблення, внісши завідомо неправдиві дані до офіційних документів про виконання робіт. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 1-кс/991/5370/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 25.01.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.12.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 11-сс/991/427/22) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 1-кс/991/6363/22) застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави змінено на тримання під вартою до 24.03.2023 включно, однак у межах строку досудового розслідування, та визначено заставу у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків -до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 11-сс/991/111/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023 (справа № 991/2993/23 провадження № 1-кс/991/2320/23) продовжено строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного захід у вигляді тримання під вартою до 15.05.2023 включно, однак у межах строку досудового розслідування, та визначено заставу у розмірі 1 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків -до 17.05.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Як вбачається зі змісту вказаних ухвал, при їх постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу (у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень) та зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 1 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800, 00 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею була встановлена наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

24.03.2023 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

У Клопотанні захисник зазначає, що з`явилися обставини, які не були враховані раніше та виникли після застосування запобіжного заходу, а саме: оскільки досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів Кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, то повністю вичерпується ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, істотно зменшується ризик незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, при цьому, за спливом часу істотно зменшився ризик переховування.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого, зокрема обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та значні майнові активи підозрюваного та членів його сім`ї і близьких родичів, які ОСОБА_4 може використати для тривалого або постійного проживання як на території України так і за кордоном.

В умовах дії в Україні правового режиму воєнного стану (з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 по теперішній час) ОСОБА_4 не обмежений у виїзді за кордон в силу свого віку (62 роки).

Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 виконано додаткові процесуальні обов`язки, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22), зокрема, здано на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.

Разом з тим, на думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження існування вказаного ризику.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.

ОСОБА_4 працював у Гатненській сільсіькій раді, обирався депутатом, входив до складу виконавчого комітету, двічі був обраний Гатненським сільським головою. ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень шляхом зловживання своїм службовим становищем саме при здійсненні ним повноважень Гатненського сільського голови.

Частина працівників Гатненської сільської ради, що працювали за час повноважень ОСОБА_4, на даний час продовжують працювати в сільській раді. За такого, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), підозрюваний безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань на стадії судового розгляду.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та є посадовими особами Гатненської сільської ради, службовими особами ТОВ «Проектно-будівельний альянс» та ТОВ «Альянс ДС», зважаючи на наявність у підозрюваного зв`язків серед працівників правоохоронних органів, місцевого самоврядування, які напрацьовані ним за тривалий час роботи у Гатненській сільській раді, в тому числі за час виконання повноважень сільського голови, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань на стадії судового розгляду та уникнення ним можливої кримінальної відповідальності.

Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні продовжує існувати.

При цьому, зважаючи, що прокурором у судовому засіданні не зазначено, яку саме із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин Кримінального правопорушення, продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити, то такий ризик можна вважати нівельованим, з огляду на завершення досудового розслідування Кримінального провадження та відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

За такого, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею також береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має хвору матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, невнесення ОСОБА_4 визначеної йому застави при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді застави, що й стало підставою для зміни запобіжного заходу, та піддавання ОСОБА_4 приводу у рамках Кримінального провадження у зв`язку з встановленням неповажності причин неявки підозрюваного до суду, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає недоведеним зменшення встановлених ризиків на стільки, щоб більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, був здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Разом з тим, жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я стороною захисту суду не надано. Із медичної документації, долученої захисником до клопотання, не вбачається, що підозрюваний хворіє на таку хворобу, яка унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, при застосуванні до підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначенні застави як альтернативного запобіжного заходу, до внесення застави, до такої особи застосовано саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При зверненні до суду із клопотанням у порядку ст. 201 КПК України, вирішується питання саме щодо зміни застосованого запобіжного заходу. Оскільки застава у розмірі 3 220 800, 000 грн є альтернативним запобіжним заходом, не внесена за підозрюваного ОСОБА_4 у даному Кримінальному провадженні, то у даному випадку вона є визначеним можливим альтернативним запобіжним заходом, який починає діяти (застосовуватись) до підозрюваного після внесення суми застави. За такого, питання щодо зменшення визначеного розміру застави як альтернативного запобіжного заходу не може вирішується при розгляді даного Клопотання.

Питання щодо порядку ознайомлення підозрюваного ОСОБА_4 із матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, відкритими у порядку ст. 290 КПК України, вирішується прокурором або слідчим (детективом) за його дорученням, якщо вони знаходяться у його розпорядженні, з урахування усіх обставин, зокрема, віку, стану здоров`я підозрюваного, та порядок такого ознайомлення не є підставою для зміни застосованого запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, зважаючи на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутність у матеріалах клопотання доказів такої хвороби ОСОБА_4, яка унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки більш м`який запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному Кримінальному провадженні.

За такого, у задоволенні Клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1