- Presiding judge (CCC) : Marynych V.K.
УХВАЛА
Іменем України
04 травня 2023 року
м. Київ
справа № 991/667/23
провадження № 51- 2657 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, на розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
14 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд під час судового засідання постановив протокольну ухвалу, якою залишив без розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження.
Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на протокольну ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 14 березня 2023 року, якою залишено без розгляду клопотання про закриття кримінального провадження.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, захисник ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на протокольну ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 14 березня 2023 року, якою залишено без розгляду клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 392 КПК України такі ухвали суду першої інстанції окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягають, про що і зазначено в оскаржуваній ухвалі судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року.
Суддя апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як правильно зазначено в ухвалі судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 оскаржується процесуальне рішення, прийняте до ухвалення судового рішення, вирішуючого кримінальне провадження по суті, - протокольну ухвалу суду, а отже таке, що окремому оскарженню не підлягає.
Враховуючи наведене, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на протокольну ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 14 березня 2023 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Захисник ОСОБА_4 посилається у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17, згідно з якою у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Проте зазначена постанова стосується ухвал слідчого судді про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, які суд визнав такими, що не передбачені нормами КПК України.
Також нерелевантним є посилання захисника ОСОБА_4 направовий висновок щодо правозастосування, який міститься у постановіоб`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 646/3986/19 (провадження № 51- 3335 кмо 20), оскільки він стосуєтьсяапеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених в межах та поза межами процедури, передбаченої КПК України.
За таких обставин, з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3