- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/6810/22
Провадження 1-кп/991/89/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 та питання щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 09.06.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/1895/22 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 992 400 грн. Того ж дня, застава за ОСОБА_6 була внесена, в томі числі заставодавцем ОСОБА_8 в сумі 350 000 грн. Однак на даний час заставодавець ОСОБА_8 потребує повернення внесених нею коштів в якості застави, з огляду на те, що її чоловікові ОСОБА_9 11.11.2022 було встановлено діагноз - інсулінонезалежний цукровий діабет, лікування якого потребує значних витрат.
Поряд з цим захисником зазначено, що встановлені слідчим суддею в ухвалі ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зменшились, у зв`язку із спливом досудового розслідування. Крім того, з моменту застосування до ОСОБА_6 застави минуло понад вісім місяців, а строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 згідно ухвали слідчого судді було продовжено лише до 31.12.2022 включно. В подальшому прокурор не звертався до слідчого судді з клопотанням про продовження дії встановлених обов`язків чи встановлення нових обов`язків, що як зауважує захисник, свідчить про відсутність з боку сторони обвинувачення будь-яких претензій щодо процесуальної поведінки ОСОБА_6 . Протягом усього часу досудового розслідування ОСОБА_6 не вчиняв і не виявляв спроби вчинити будь-які дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а навпаки своєю процесуальною поведінкою неодноразово доводив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або якимось іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Захисник наголосила, що у зв`язку із завершенням досудового розслідування даного кримінального провадження та належною процесуальною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_6, ризики, що передбачені ст.177 КІІК України, відсутні. Поряд з цим захисник просила врахувати міцність соціальних зв`язків ОСОБА_6, наявність постійного місця проживання, наявність у нього родини й утриманців, виключно позитивну репутацію обвинуваченого, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності, що на думку захисника у сукупності з іншими доводами вказує на відсутність достатніх підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді повного розміру застави щодо нього. Поряд з цим захисником зазначено про те, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану через військову агресією російської федерації, наразі існує необхідність підтримки Збройних Сил України, а тому частину коштів, а саме у розмірі 50 000 гривень, внесених ОСОБА_8 як частину застави за ОСОБА_6, сторона захисту просила перерахувати на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України.
У зв`язку з наведеним захисник просить змінити запобіжний захід в частині розміру застави, а саме зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_6, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2022 у справі № 991/1895/22, на суму 350 000 гривень, які внесені на рахунок Державної казначейської служби України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також одночасно перерахувати кошти в сумі 50 000 гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для підтримки Збройних Сил України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане захисником клопотання з викладених у ньому підстав.
Прокурори ОСОБА_10 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, вважали відсутніми підстави для зменшення розміру застави, оскільки ризики, які були встановленні під час застосовування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та продовження строку дії покладених на нього обов`язків, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - не зменшились та продовжують існувати. Поряд з цим зауважили, що з наданих заставодавцем документів неможливо встановити невідкладність необхідності хірургічного втручання, стан пацієнта ОСОБА_9 та ступінь розвитку хвороби. За наведених обставин сторона обвинувачення вважала, що клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Окрім того в судовому засіданні 10.04.2023 було вислухано пояснення заставодавця ОСОБА_8, яка підтримала клопотання захисника ОСОБА_7, просила повернути внесені нею кошти в сумі 350 000 грн в якості застави за ОСОБА_6, у зв`язку з необхідністю проведення лікування її чоловіка.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання захисника та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Відповідно до вимог ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Згідно положень ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Встановлено, що 09.06.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1895/22 застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста гривень) та у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов`язки, визначені судом, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На виконання вищевказаної ухвали від 09.06.2022 за ОСОБА_6 внесено кошти в якості застави, в тому числі 09.06.2022 громадянкою ОСОБА_8, що стверджується копією квитанції.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний/обвинувачений, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
При застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя в ухвалі від 09.06.2022 встановив наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду та незаконного випливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
У подальшому, ухвалами слідчих суддів від 03.08.2022 у справі №991/2754/22, від 29.09.2022 у справі №991/4149/22 та від 03.11.2022 у справі №991/5152/22 неодноразово продовжено строк дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_6 . Також вказаними ухвалами було констатовано продовження існування ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Як зауважила захисник, після закінчення строку дії ухвали від 03.11.2022 у справі №991/5152/22, а саме після 31.12.2022, прокурор більше не звертався до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії встановлених обов`язків чи встановлення нових обов`язків ОСОБА_6, що свідчить про відсутність з боку сторони обвинувачення будь-яких претензій щодо процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
В свою чергу прокурори в судових засіданнях наголошували, що застава у визначеному слідчим суддею згідно ухвали від 09.06.2022 розмірі є достатнім стримуючим фактором для ОСОБА_6 при наявності таких ризиків як переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У ході розгляду клопотання захисника суд дійшов висновку, що ризики, встановленні при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_6, а саме вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тож ризик переховування від суду є ймовірним.
У той же час, не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України №64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Вартим уваги є і те, що ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також досвід перетину державного кордону, у тому числі, систематичний перетин кордону України з Молдовською Республікою у 2022 році, тобто під час дії правового режиму воєнного стану. Встановлені обставини свідчать про наявність реальної загрози втечі ОСОБА_6 за межі території України, навіть в умовах воєнного стану, можливості подальшого переховування на території іноземних країн.
Тож усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України. За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність ризику переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас слушними є доводи сторони обвинувачення, що ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). У той же час, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім наведеного колегія суддів зауважує, що факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання, не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання, внаслідок обізнаності обвинуваченого з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів свідків з наданими показаннями та наближенням стадії допиту свідків.
Стосовно ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про існування якого зазначено прокурором у судовому засіданні, суд зазначає, що вказаний ризик не був встановлений слідчими суддями під час вирішення питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, тож наразі стороною обвинувачення не наведено достатніх доказів на підтвердження існування вказаного ризику.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Отже, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Згідно ч.8 ст.182 КПК України неявка належним чином повідомленого підозрюваного (обвинуваченого) за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин або порушення інших покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків є окремими підставами для звернення застави в дохід держави.
Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків, покладених на підозрюваного (обвинуваченого) як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (статті 203 КПК).
Захисник просить зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді від 09.06.2022, на суму 350 000грн, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_8, та повернути останній вказані кошти, за виключенням 50 000грн, які вона просить перерахувати на спеціальний рахунок для підтримки ЗСУ. При цьому захисник просила врахувати міцність соціальних зв`язків ОСОБА_6, наявність постійного місця проживання, наявність у нього родини й утриманців, виключно позитивну репутацію обвинуваченого, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності, що на думку захисника у сукупності з іншими доводами вказує на наявність достатніх підстав для зменшення розміру застави.
У той же час характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6, його сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення враховувались слідчими суддями при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також під час неодноразового продовження строку дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_6 згідно ч.5 ст. 194 КПК України.
Належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, на думку колегії суддів, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків впливу на свідків у кримінальному провадженні та переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Поряд з цим варте уваги те, що до ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді від 09.06.2022 було застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що результатом належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 є якраз застосування до нього альтернативного запобіжного заходу застави саме в такій значній сумі - 992 400 грн., що була визначена першочергово, а саме, ухвалою слідчого судді від 09.06.2022.
Клопотання захисника не містить, і колегією суддів при його розгляді не встановлено обставин, які б свідчили про доцільність зменшення розміру застави. А враховуючи те, що ризики, які були встановлені слідчими суддями в ухвалах від 09.06.2022, 03.08.2022, 29.09.2022, 03.11.2022 не зменшилися, нових обставин, які б слугували підставою для зміни запобіжного заходу, стороною захисту не наведено, відтак суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави.
Посилання у клопотанні на життєві обставини, які потребують від заставодавця ОСОБА_8 фінансових затрат, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки зазначені обставини не стосуються персонально особи, до якої застосовано запобіжний захід, який є індивідуальним заходом процесуального примусу та не пов`язується з особою заставодавця, а відтак не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу.
Положеннями ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, ч.7 цієї ж статті передбачено, що у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, у даному випадку внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця. Поряд з цим заставодавцю були роз`яснені обов`язки, а також наслідки, передбачені ч.ч.8-11 ст.182 КПК України. Таким чином при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави.
Окрім того, надані стороною захисту документи на підтвердження стану здоров`я чоловіка заставодавця - ОСОБА_9 не можуть братися до уваги, оскільки надані суду в ксерокопіях, містять виправлення у датах складення та прізвищі пацієнта, до того ж вказані документи не містять відтисків мокрих печаток, що ставить під сумнів їх достовірність.
Колегією суддів проаналізовано доводи сторони захисту, пояснення прокурорів, обґрунтованість наявності ризиків, які на даний час не зменшилися, поведінку ОСОБА_6 та інші характеризуючі обставини, на підставі чого колегія суддів вважає, що застосований обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави саме в такому розмірі - 992 400 грн наразі достатньою мірою гарантує виконання ОСОБА_6 обов`язків, зумовлених процесуальним статусом обвинуваченого.
Тож підстав для задоволення клопотання сторони захисту не встановлено.
Слід зазначити, що виявлене бажання заставодавця ОСОБА_8 перерахувати частину внесених нею коштів в якості застави за ОСОБА_6 на підтримку ЗСУ, а саме 50 000грн., містить умову - у разі зменшення ОСОБА_6 розміру застави на суму 350 000грн та повернення ОСОБА_8 внесених нею коштів, за виключенням 50 000 грн, які вона, у такому випадку, готова перерахувати на підтримку ЗСУ.
З огляду на те, що суд не знайшов підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому в частині зменшення розміру застави, таке клопотання про перерахунок коштів на підтримку ЗСУ колегією суддів не розглядається, оскільки не встановлено згоди заставодавця надати вказану матеріальні допомогу армії в сумі 50 000 грн, які зараховані в якості застави за ОСОБА_6 без настання вищевказаної умови.
Відповідно до положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Зазначив, що обвинувальний акт викладений з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України у частині його змісту і форми; належним чином вручений стороні захисту, разом з реєстром матеріалів досудового розслідування; кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду; підстави для закриття кримінального провадження, передбачені пунктами 5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, відсутні.
Захисник, думку якої підтримав обвинувачений, не заперечувала щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думку учасників провадження, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, суд враховує таке.
На дату проведення підготовчого судового засідання угода у кримінальному провадженні не укладалася і до суду не надходила.
Підстав для закриття кримінального провадження суд не встановив.
Обвинувальний акт містить відомості, передбачені пунктами 1-9 ч.2 ст.291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, до нього надано додатки, передбачені ч.4 ст.291 КПК України (реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування).
За наслідками розгляду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору суд постановив ухвалу від 10.04.2023, якою відмовив у його задоволенні.
Кримінальне провадження відповідно до ст.33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Сторони кримінального провадження не наполягали на складанні досудової доповіді. Оскільки прийняття рішення про складання досудової доповіді є правом, а не обов`язком суду, з огляду на позицію сторін, необхідність у складанні досудової доповіді щодо обвинуваченого відсутня.
За наслідками підготовчого судового засідання суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст.27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, тому судовий розгляд належить проводити у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Інших клопотань, передбачених п.4, п.5 ч.2 ст.315 КПК України, від учасників судового провадження не надійшло.
З огляду на наведене суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 314-316, 350, 369, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 14 год. 00 хв. 10 травня 2023 року в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик 42-А.
Викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3