Search

Document No. 110829873

  • Date of the hearing: 16/05/2023
  • Date of the decision: 16/05/2023
  • Case №: 991/3863/23
  • Proceeding №: 52019000000000862
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.

Справа № 991/3863/23

Провадження 1-кс/991/3885/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить:

1) Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Камінь Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, на шістдесят днів.

2) При постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 220 800 гривень.

3) У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовано тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, - в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб; (2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (3) враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, санкція якої передбачає основне покарання серед іншого - штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то, відповідно до вимог ч. 8 ст. 194 КПК України, до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою; (4) підозрюваним ОСОБА_4 не виконано обов`язок щодо внесення застави протягом п`яти днів з дня постановлення ухвали слідчого судді; (5) встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 ризики того, що він може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, продовжують існувати та не зменшились; (6) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; (7) досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено однак не закінчено, виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не є можливим до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_4 під вартою; (8) застава, визначена підозрюваному ОСОБА_4, у розмірі 3 220 800, 00 грн, з огляду на майновий стан підозрюваного та його близьких, не є завідомо непомірною.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримала, просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на наступне: (1) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4, є необґрунтованою; (2) докази, які надала сторона обвинувачення, є недостатніми та непереконливими; (3) відсутні ризики, заявлені стороною обвинувачення; (4) належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу; (5) при розгляді клопотання має враховуватись особиста ситуація підозрюваного ОСОБА_4 (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має хвору матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування); (6) визначена ОСОБА_4 застава (3 220 800, 00 грн), з огляду на майновий стан підозрюваного та його близьких, є непомірною.

Захисник просив: (1) відмовити у задоволенні клопотання детектива; (2) у разі необхідності продовження підозрюваному запобіжного заходу, застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді: цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації та проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1, з покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 400, 00 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.

Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріалами, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 1-кс/991/5370/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 25.01.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.12.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 11-сс/991/427/22) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 1-кс/991/6363/22) застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави змінено на тримання під вартою до 24.03.2023 включно, однак у межах строку досудового розслідування, визначено заставу у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 грн, у разі внесення якої, на підозрюваного покладаються наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків -до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 11-сс/991/111/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023 (справа № 991/2293/23 провадження № 1-кс/991/2320/23) продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, на строк 60 днів, до 15.05.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування, визначено підозрюваному заставу у розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800, 00 грн, у разі внесення якої, на ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; (2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 15.05.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 (справа № 991/502/23) строк досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000862 продовжено до п`яти місяців, тобто до 07.04.2023.

24.03.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

Станом на день розгляду даного клопотання, доказів внесення визначеного розміру застави за підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні слідчому судді не надано.

Як вбачається із матеріалів клопотання (Том № 1 а. 18), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_4 отримав 02.05.2023, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, статтями 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч. 1-2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість підозри у його вчиненні; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням встановлено обставини, що свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 організували заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатного Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 гривні, тобто в особливо великих розмірах, під час будівництва об`єкта «Будівництво дитячого дошкільного закладу на 280 місць по вул. Космонавтів, село Гатне Києво-Святошинського району Київської області» (за договорами, де замовником є Гатненська сільська рада: від 05.03.2018 № 05/03 про закупівлю робіт, підряду від 28.10.2019 № 05/05, підряду від 27.12.2019 № 05/07) та виконання проектних робіт по цьому об`єкту будівництва (за договором на виконання проектних робіт від 11.12.2019 № 30/07, де замовником є Гатненська сільська рада), яке було вчинено ними за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено обставини, що свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у період з 05.12.2017 по 28. 10.2020 ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за попередньої змови групою осіб, з метою заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатного Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України під час будівництва об`єкта «Будівництво дитячого дошкільного закладу на 280 місць по вул. Космонавтів, село Гатне Києво-Святошинського району Київської області», вчинили видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а саме актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкової відомості ресурсів і довідок про вартість будівельних робіт та витрати (за договорами, де замовником є Гатненська сільська рада: від 05.03.2018 № 05/03 про закупівлю робіт, підряду від 28.10.2019 № 05/05, підряду від 27.12.2019 № 05/07), акта прийому-передачі виконаних проєктних робіт (за договором на виконання проектних робіт від 11.12.2019 № 30/07, де замовником є Гатненська сільська рада).

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри.

07.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, про що свідчить його особистий підпис.

23.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а самеу службовому підробленні, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб (Том № 2 а. 292-зворот).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для продовження строку дії застосованого відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, доданих до клопотання, зокрема копіями: договорів (Том № 1 а. 19-49), довідок, актів, відомостей та платіжних доручень (Том № 1 а. 50-75), протоколів огляду (Том № 1 а. 146-150), висновків експерта (Том № 1 а. 76-145, 151-177), показаннями свідків (Том № 1 а. 184- 2244, Том № 2 а. 1-11), протоколів негласних (слідчих) розшукових дій (далі - НС(Р)Д) (Том № 2 а. 12-107).

Так, згідно рішення сесії VII скликання Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання повноважень Гатненського сільського голови ОСОБА_4 від 06.11.2015 № 1, визнано повноваження Гатненського сільського голови ОСОБА_4, обраного на посаду Гатненського сільського голови, яка відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до 4 категорії посад (Том № 2 а. 118).

Відповідно до Акту здачі-приймання робіт № 1 до Договору № 30/07 від 11.12.2019 на виконання проектних робіт (Том № 1 а. 49-зворот), підписаного з боку Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4, а з боку ТОВ «Альянс ДС» - ОСОБА_7, 12.12.2019, тобто наступного дня після укладання договору № 30/07 від 11.12.2019, ТОВ «Альянс ДС» нібито виконано проектні роботи, а Гатненською сільською радою вони прийняті.

Згідно висновків експерта за результатами проведення судово-почеркознавчих експертиз № 537/1 від 07.05.2022, № 538/1 від 30.05.2022, № 539/1 від 06.06.2022, № 542/1 від 25.05.2022, № 543/1 від 09.06.2022, № 545/1 від 16.06.2022, договори № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019, з додатками, підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 особисто; Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма № КБ-3) підписані ОСОБА_4 і ОСОБА_9 та ОСОБА_4 і ОСОБА_10 ; підписи від імені ОСОБА_4 у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма № КБ-3) по об`єкту «Будівництво дитячого дошкільного закладу на 280 місць по вул. Космонавтів, с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області» (за договором № 05/03 від 05.03.2018): за квітень 2020 від 04.05.2020, за вересень 2020 від 07.10.2020, у графі «Замовник ОСОБА_4 », виконані іншою особою - ОСОБА_16, однак такі документи подавались разом з документами, які підписував особисто ОСОБА_4 .

Згідно показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_8, як єдина хто розуміється на закупівлях, а інші члени тендерного комітету, довіряючи їй та ОСОБА_4, підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, які погоджені ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта № 01/21 від 17.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (Том № 1 а. 76-144), загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договорами № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019 (укладеними між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (підрядник) та Гатненською сільською радою (замовник), над фактичними обсягами та вартістю виконаних робіт та використаних матеріалів складає 26 786 505,7 гривень з урахуванням ПДВ.

Крім того, згідно вказаного висновку, завдання на проектування за договорами № 29/07 від 29.07.2019 та № 30/07 від 11.12.2019 є однаковими, а проектні роботи відповідно до договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896,46 гривень виконані на підставі договору № 29/07, таким чином, в укладанні Договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896, 46 грн. з урахуванням ПДВ не було необхідності.

Із матеріалів НС(Р)Д вцілому (Том № 2 а. 12-107) вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 координували дії осіб, які можуть бути причетні до заволодіння грошовими коштами у особливо великих розмірах при будівництві дитячого дошкільного закладу в с. Гатне, займалися розподілом та перерахуванням частини незаконно отриманих коштів таким особам. При цьому, вбачається взаємообумовленість дій осіб, які можуть бути причетні до заволодіння вказаними коштами.

Так, згідно матеріалів НС(Р)Д, чоловік підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_24 шукав «надійних» знайомих, які працюють у органах прокуратури, щоб дізнатись інформацію з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне (Том № 2 а. 12-19, 24-25, 27).

Як вбачається із матеріалів НС(Р)Д (Том № 2 а. 16-17), ОСОБА_4 спілкувався із ОСОБА_24 з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне, необхідності та можливостей вирішити ситуацію, про що ОСОБА_24 розповідав своїй дружині - ОСОБА_8 .

Зняттям інформації з електронної інформаційної системи «Telegram» ОСОБА_7 виявлено діалог з абонентом, який записаний у переліку контактів «Timur», з яким обговорювались питання щодо перерахунку коштів за будівництво дитячого садочка, зокрема питання щодо обмежень сум такого перерахунку (Том № 2 а. 31-39).

Як вбачається зі стенограми телефонних розмов між ОСОБА_8 та ОСОБА_24 (Том № 2 а. 55) та між ОСОБА_7 та ОСОБА_24 (Том № 2 а. 91), існують обґрунтовані підстави вважати, що вказані особи обговорювали отримання ОСОБА_24 коштів від ОСОБА_7 .

Зі стенограми розмови ОСОБА_8 з жінкою - працівником управління фінансів (Том № 2 а. 56-57) вбачається, що співрозмовниця ОСОБА_8 наголосила на тому, що «треба зробити відкриті торги, тому що ви допригаєтесь».

Із матеріалів НС(Р)Д (Том № 2 а. 70-71, 78) вбачається, що ОСОБА_4 особисто зустрічався із ОСОБА_8 у неї вдома та передав їй кошти «поки, сказав, тіпа 70, бо там проблеми со снятием, з отим, отим, каже, потім ще». Також, встановлено обставини, що вказують на передачу ОСОБА_4 коштів ОСОБА_24 - «голова привіз бабло» (Том № 2 а. 12).

Матеріалами НС(Р)Д також підтверджується, що саме ОСОБА_4 давав команду іншим особам, які можуть бути причетні до вчинення вказаних злочинів, діяти (Том № 2 а. 64, 65-зворот, 102).

Як вбачається із протоколу НС(Р)Д (Том № 2 а. 97-98, 101), ОСОБА_11, який був головою тендерного комітету, усвідомлюючи порушення при проведенні процедури тендеру та можливі наслідки такого порушення, знищив протокол тендерного комітету та повідомив про це ОСОБА_8, яка була цим незадоволена.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Доводи захисника щодо неможливості використання у якості доказу висновку експерта № 01-21 від 17.09.2021, яким сторона обвинувачення обґрунтовує розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки відсутність такої шкоди підтверджена іншим висновком експерта та рішеннями адміністративних судів, слідчим суддею відхиляється, так як ОСОБА_4 інкриміновано заволодіння чужим майном (ст. 191 КК України), то у даному випадку, для встановлення наявності ознак протиправності у діянні підозрюваного має значення саме наявність доказів про факт такого заволодіння, а не розмір завданої шкоди. При цьому, наявність протилежних висновків експертів є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Звертаючись до суду із даним клопотанням, сторона обвинувачення посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого, зокрема обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон (Том № 2 а. 117) НОМЕР_1 (дійсний до 30.10.2029) та значні майнові активи підозрюваного та членів його сім`ї і близьких родичів (Том № 2 а. 119-176), які ОСОБА_4 може використати для тривалого або постійного проживання як на території України так і за кордоном.

В умовах дії в Україні правового режиму воєнного стану (з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 по дату розгляду клопотання) ОСОБА_4 не обмежений у виїзді за кордон в силу свого віку (62 роки).

При цьому, слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 виконано додаткові процесуальні обов`язки, які покладені на нього ухвалою слідчого судді від 25.11.2022, зокрема, здано на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.

На думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження існування заявленого ризику.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.

ОСОБА_4 працював у Гатненській сільсіькій раді, обирався депутатом, входив до складу виконавчого комітету, двічі був обраний Гатненським сільським головою. ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень шляхом зловживання своїм службовим становищем саме при здійсненні ним повноважень Гатненського сільського голови.

Частина працівників Гатненської сільської ради, що працювали за час повноважень ОСОБА_4, на даний час продовжують працювати в сільській раді. За такого, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), підозрюваний безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань на стадії судового розгляду.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та є/були посадовими особами Гатненської сільської ради, службовими особами ТОВ «Проектно-будівельний альянс» та ТОВ «Альянс ДС», зважаючи на наявність у підозрюваного зв`язків серед працівників правоохоронних органів, місцевого самоврядування, які напрацьовані ним за тривалий час роботи у Гатненській сільській раді, в тому числі за час виконання повноважень сільського голови, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань на стадії судового розгляду та уникнення ним можливої кримінальної відповідальності.

За такого, вказаний ризик продовжує існувати.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зважаючи, що прокурором у судовому засіданні не зазначено, яку саме із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити, то такий ризик можна вважати нівельованим, з огляду на завершення досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000862 та відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

Таким чином, ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, хоча й трохи зменшились.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Аргументуючи необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, сторона обвинувачення, окрім іншого, посилається на ч. 8 ст. 194 КПК України, відповідно до якої, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Так, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі суто формального судового рішення порушує принцип верховенства права. Обґрунтування необхідності тримання особи під вартою лише санкцією статті, за яку передбачено кримінальну відповідальність за інкриміноване такій особі кримінальне правопорушення, без урахування інших обставин (зокрема, обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які заявлені стороною обвинувачення; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам), не забезпечує балансу між метою застосування такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні та правом особи на свободу та особисту недоторканність.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими. У разі обмеження конституційного права або свободи необхідним є оптимальне досягнення легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у клопотанні, а не примушування до сплати застави.

Приймаючи рішення про наявність підстав для продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, крім іншого, враховує роль ОСОБА_4 та обставини злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, - в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

Крім того, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має хвору матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування), проте, зважаючи, що ОСОБА_4 виконував роль співорганізатора вчинення вказаних злочинів, здійснював координацію дій інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зважаючи на продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, недотримання підозрюваним умов застосування запобіжного заходу у виді застави (не внесено заставу) та піддання ОСОБА_4 примусовому приводу у даному кримінальному провадженні, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Разом з тим, жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я стороною захисту суду не надано. Із медичної документації, долученої захисником до клопотання, не вбачається, що підозрюваний хворіє на таку хворобу, яка унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до пунктів 2.5-2.8 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за № 212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров`я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини. Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов`язковому порядку вносяться медичним персоналом СІЗО до відповідних форм первинної облікової документації. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов`язковому порядку вносяться до відповідних форм первинної облікової документації. Відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та який знаходиться у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13), має можливість отримати належне медичне обслуговування та пройти всі необхідні обстеження, у тому числі використовуючи з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я.

Обґрунтування розміру застави.

За ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023 (справа № 991/2293/23 провадження № 1-кс/991/2320/23) продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800, 00 грн.

Сторона обвинувачення, обґрунтовуючи необхідність визначення ОСОБА_4 застави у вказаному розмірі, посилається також на те, що загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, а також робіт, які фактично не виконувались складає 27 321 402,16 гривень, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації заволодіння вказаними бюджетними грошовими коштами, а також що частину вказаних грошових коштів він отримав собі.

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 175-176), за період з 2016 по 2021 рік ОСОБА_4 податковими агентами нараховано дохід в сумі 2 143 222, 00 грн.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 141-142), ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира площею 65, 1 кв.м, реєстраційний номер 2647900632140, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

За матеріалами клопотання (Том № 2 а. 108-зворот), ОСОБА_4, належить земельна ділянка, 0,0987 га, кадастровий номер 3222481601:01:014:0054, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно реєстраційних карт транспортних засобів (Том № 2 а. 171, 172-зворот-173), ОСОБА_4 є власником наступних транспортних засобів: (1) автомобіль АЗЛК 2142, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 1992; (2) автомобіль DОNG, номерний знак НОМЕР_3, рік випуску 2005; (3) автомобіль OPEL ANTARA, номерний знак НОМЕР_4, рік випуску 2007.

Крім того, в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (Том № 2 а. 123-124) ОСОБА_4 декларував наступні транспортні засоби: (1) єкскаватор Борекс 2102, рік випуску 1995; (2) причіп 2птс4, рік випуску 1993; (3) причіп 2птс4, рік випуску 1995; (4) екскаватор jsb-3d4, рік випуску 1985; (5) трактор МТЗ 80, рік випуску 1989; (6) трактор мтз-821, рік випуску 1993.

У зазначеній декларації (Том № 2 а. 125-126) ОСОБА_4 задекларував наявність готівкових грошових коштів у розмірі 17 000 доларів США та 100 000 гривень, які належать йому, а також 4 000 доларів США та 200 000 грн, які належать дружині ОСОБА_25 . При цьому, задекларовано кошти на банківських рахунках у сумі 326 075, 00 грн, які належать ОСОБА_4 .

Згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 143-147), дружині підозрюваного - ОСОБА_25 на праві власності належить наступне нерухоме майно: (1) квартира, 50,8 кв.м., реєстраційний номер 2464083932140, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; (2) житловий будинок, 132,8 кв.м., реєстраційний номер 1372521832224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; (3) земельна ділянка, 0,0778 га, реєстраційний номер 522774132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; (4) земельна ділянка, 0,1294 га, реєстраційний номер 522744132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; (5) земельна ділянка, 0,1218 га, реєстраційний номер 135527032224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8.

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 109), за даними державного земельного кадастру, ОСОБА_25 належить земельна ділянка, 0.1507 га, кадастровий номер 3222481601:01:056:0034, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9.

За реєстраційними картками транспортних засобів (Том № 2 а. 171-зворот -172), ОСОБА_25 є власницею автомобіля BMW 520D, номерний знак НОМЕР_5, рік випуску 2009; автомобіля ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_6, рік випуску 1985.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 148-155), синові підозрюваного - ОСОБА_26 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: (1) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 2039575732224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; (2) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 2036246232224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, 125,1 кв.м., реєстраційний номер 2036226932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (4) земельна ділянка, 0,0987 га, реєстраційний номер 2036217332224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, земельна ділянка 6; (5) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 1664189332214, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10; (6) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 1664172632214, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12, 70,8 кв.м., реєстраційний номер 1518838068221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13; (8) земельна ділянка, 1,5 га, реєстраційний номер 1040563268221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14; (9) квартира, 49 кв.м., реєстраційний номер 179049332224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15.

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 109-зворот), за даними державного земельного кадастру, ОСОБА_26 належить земельна ділянка, 0,15 га, 3222481601:01:054:5018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16.

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 163-170), ОСОБА_4 є засновником/співзасновником ТОВ «ЕВЕРЕСТ» (32394818), статутний капітал 18 500 грн, частка 20%; ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙДИНГ» (44225452), статутний капітал 100 грн, частка 100%; дружина підозрюваного - ОСОБА_25 є співзасновницею ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ - ФН» (38072658), статутний капітал 25 000 грн, частка 20% (за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ - ФН» орендує велику кількість земельних ділянок (орієнтовно більше 300 ділянок) (Том № 2 а. 109-зворот)); син підозрюваного - ОСОБА_26 володіє ТОВ «ПОЛОНІЯ» АФ (39356213), статутний капітал 100 грн, частка 48% (за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ПОЛОНІЯ» АФ товариство орендує велику кількість земельних ділянок (орієнтовно більше 100 ділянок) (Том № 2 а. 110-зворот)).

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 158-159), брату підозрюваного - ОСОБА_27 на праві власності належить наступне нерухоме майно: (1) дачний будинок, 58,9 кв.м., реєстраційний номер 695406921253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; (2) земельна ділянка, 0,08 га, реєстраційний номер 53404721253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 110), за даними державного земельного кадастру, ОСОБА_27 належить земельна ділянка, 0.0946 га, 3222481601:01:014:0015, АДРЕСА_6 .

Відповідно до реєстраційних карток транспортних засобів (Том № 2 а. 174), ОСОБА_27 є власником автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, рік випуску 2016; автомобіля MAN 26403, рік випуску 1998.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 156-157), брату підозрюваного ОСОБА_28 на праві власності належить наступне нерухоме майно: (1) квартира, 37,9 кв. АДРЕСА_7 ; (2) житловий будинок, 157,7 кв.м., 54168432224, АДРЕСА_17.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу (Том № 2 а. 173-зворот), ОСОБА_28 є власником автомобіля HONDA CR-V, номерний знак НОМЕР_7, рік випуску 2015.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 160-162), сестрі підозрюваного - ОСОБА_28 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: (1) житловий будинок, 108,3 кв.м., реєстраційний номер 2175791832224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; (2) земельна ділянка, 0,1556 га, реєстраційний номер 135509432224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18, 25.09.2020; (3) земельна ділянка, 0,25 га, реєстраційний номер 135430732224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18, земельна ділянка 22.

Таким чином, застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4, що підозрюється у організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які встановлені слідчим суддею, і має бути визначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом.

Разом з тим, при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою, слід враховувати, серед іншого, обсяг ризиків, яким вона має запобігти (частина 4 статті 182 КПК). У зв`язку з чим в разі зменшення кількості ризиків застосування тримання під вартою в частині визначення умов та розміру альтернативної застави мають ставати менш суворими. У цьому провадженні у зв`язку з встановленням слідчим суддею факту припинення існування одного з трьох ризиків, а саме ризику знищення, приховання та спотворення речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, розмір раніше визначеної застави підлягає зменшенню. Слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000, 00 грн, оскільки, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 та його близьких родичів, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

При цьому, накладення арешту на майно не позбавляє особу права власності на таке майно, тобто не позбавляє її статусу власника майна та, як наслідок, права на звернення до суду у порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, у тому числі з метою внесення застави за підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти мінімальні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; (2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

24.03.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

Судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які налічують близько 100 томів, повідомлення про підозру вручено п`ятьом особам: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .

Таким чином, з огляду на обсяг матеріалів кримінального провадження та кількість підозрюваних, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у випадку внесення якої, на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, ще на 35 днів, оскільки, слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід встановити до 11.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування, а в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 08.07.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

За такого, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177-178, 182-183, 194, 196-197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 35 днів, до 11.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2684000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 442836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_8

Роз`яснити, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 11.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 08.07.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_29