Search

Document No. 110991090

  • Date of the hearing: 24/05/2023
  • Date of the decision: 24/05/2023
  • Case №: 991/1189/23
  • Proceeding №: 52022000000000057
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Maslov V.V.

Справа № 991/1189/23

1-кс/991/3583/23

УХВАЛА

15 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000057,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 просить: (1) скасувати складене 08.12.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК, у кримінальному провадженні № 52022000000000057; (2) зобов`язати слідчого, прокурора у цьому кримінальному провадженні, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

2.Доводи скарги узагальнено зводяться до такого: (1) повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено щодо кримінальних правопорушень, досудове розслідування щодо яких не здійснювалося; (2) кримінальне провадження щодо дій ОСОБА_6 не підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), ані за ч. 3 ст. 255 КК, ані за ч. 3 ст. 368 КК; (3) докази, які б могли переконати стороннього спостерігача в законності підозри, або відсутні, або законно не можуть бути враховані; (4) повідомлення про підозру не було вручене ОСОБА_6 у встановленому КПК порядку.

ІІ. Позиції учасників провадження

3.Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 наполягали на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у ній доводи.

4.Прокурор просив відмовити у задоволенні, посилаючись на те, що стороною обвинувачення дотримано порядок здійснення повідомлення про підозру та за змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК. Також зазначив, що стороною обвинувачення зібрано достатньо вагомих доказів, які вказують на зв`язок ОСОБА_6 з кримінальними правопорушеннями, щодо яких останньому здійснено повідомлення про підозру.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК).

6.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення час у, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).

7.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).

8.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

9.КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.

10.Так, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК).

11.Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру (ч. 1 ст. 47 КПК).

12.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

13.Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК (ч. 2 ст. 33-1 КПК).

14.Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).

ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

15.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

16.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень; 3) щодо доводів про незаконність повідомлення про підозру ОСОБА_6 з підстав його складання щодо кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких не здійснювалося; (4) щодо доводів про незаконність повідомлення про підозру внаслідок не підслідності детективам НАБУ та прокурорам САП кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 ; (5) щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру.

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа

17.З наданих сторонами документів встановлено, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000057.

18.08.12.2022, у цьому кримінальному провадженні, детективом НАБУ за погодженням прокурора САП складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК (участь у злочинній організації, вчинена службовою особою з використанням службового становища; одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення і невчинення в інтересах того надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище та в особливо великому розмірі).

19.Суть наведених у повідомленні про підозру кримінальних правопорушень, полягає у такому.

20.ОСОБА_6 обіймаючи посаду першого заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади увійшов до складу злочинної організації створеної не пізніше 2021 року на території м. Одеса, яка мала на меті встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме: (1) одержання неправомірної вигоди від забудовників за вплив на службових осіб Одеської міської ради за вчинення і невчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах таких забудовників щодо відведення земельних ділянок для будівництва надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, невжиття заходів реагування на порушення у сфері містобудівної діяльності; (2) одержання від суб`єктів господарювання, які постачають товари, виконують роботи та надають послуги за рахунок коштів бюджету Одеської територіальної громади, неправомірної вигоди в розмірі 10 % від загального обсягу перерахованих головними розпорядниками бюджетних коштів за вчинення службовими особами Одеської міської ради дій з використанням службового становища і владних повноважень щодо своєчасного та повного фінансування укладених договорів; (3) заволодіння коштами бюджету Одеської територіальної громади та державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації своїм службовим становищем під час організації та проведення закупівель товарів, робіт, послуг для територіальної громади міста Одеси та Одеської області.

21.Не пізніше березня 2022 року інші учасники злочинної організації - ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 та за участю ОСОБА_9 досягли домовленості, що систематично щомісяця будуть надавати ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 300 000 грн.

22.У період з березня по липень 2022 року ОСОБА_11 систематично одержував від ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9, які діяли за попередньою змовою, неправомірну вигоду в особливо великому розмірі в загальній сумі 900 000 грн за вчинення ним дій і бездіяльності в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища у сфері земельних питань та будівництва, позитивного голосування в складі виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення в інтересах злочинної організації змін до бюджету міста Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими органами Одеської міської ради (управління дорожнього господарства, управління капітального будівництва та інші), а також встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів міста Одеси, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

23.03.02.2023 детективом НАБУ за погодженням прокурора САП складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 . У цьому документі уточнено обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, проте їх суть та кваліфікація не зазнали змін.

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень

24.Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

25.Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

26.Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.

27.Зібрані у кримінальному проваджені № 52022000000000057 на момент повідомлення про підозру від 08.12.2023 докази, на переконання слідчого судді відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.

28.Відповідними доказами, які пов`язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями, відображеними у повідомленні про підозру, зокрема, є фактичні дані, які містяться у поданих та досліджених судом протоколах, складених за результатами проведення ОРЗ та НСРД, у яких зафіксовано зміст розмов ймовірних фігурантів злочинної організації, зокрема і ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 111-117, 127-189). Такі розмови стосуються обговорення сум коштів, які ймовірно могли передаватись ОСОБА_6, як неправомірна вигода (як приклад, розмова відображена на а.с. 147).

29.За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для висновків, що повідомлення ОСОБА_6 про підозру було здійснено без достатніх доказів.

30.Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, на переконання слідчого судді, підтверджується вагомими доказами.

Щодо доводів про незаконність повідомлення про підозру ОСОБА_6 з підстав його складання щодо кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких не здійснювалося

31.Слідчий суддя відхиляє вказані доводи захисника, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.

32.З долучених до справи витягів з ЄРДР (від 27.12.2022, 07.02.2023, 10.02.2023, 15.05.2023) щодо кримінального провадження № 52022000000000057 слідчим суддею встановлено, що кримінальні правопорушення, щодо яких повідомлено про підозру ОСОБА_6 є предметом розслідування НАБУ у цьому кримінальному провадженні.

33.На це вказує зазначений у відповідних витягах короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, згідно з яким:

1)детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється розслідування відомостей, які можуть свідчити, що «з грудня 2020 року по теперішній час громадяни ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з використанням власного авторитету, впливу та матеріального ресурсу сформували злочинну організацію (далі - ЗО), до складу якої залучили посадових осіб органів місцевої та державної влади, які з використанням службового становища та владних повноважень розпочали активні дії, спрямовані на готування до заволодіння коштами місцевого та державного бюджетів, що будуть виділятися на будівництво або ремонт об`єктів соціальної сфери, а також передачі земельних ділянок комунальної та державної власності для забудови заздалегідь визначеним компаніям забудовників, з якими керівники досягли домовленостей на надання права забудови за грошову винагороду або майно» (дата та час внесення до ЄРДР відомостей - 21.02.2022);

2)детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється розслідування відомостей, які можуть свідчити, що «у період з листопада 2021 року по серпень 2022 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 та за участю ОСОБА_9 організували систематичне надання ОСОБА_16 неправомірної вигоди в загальному розмірі 2 473 884 грн. У період з березня по липень 2022 року ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 та за участю ОСОБА_9 організували систематичне надання ОСОБА_10 неправомірної вигоди в загальному розмірі 900 000 грн» (дата та час внесення до ЄРДР відомостей - 13.10.2022).

34.Захисник зазначає, що правова кваліфікація відповідних обставин кримінальних правопорушень, яка була відображена у витягу з ЄРДР від 27.12.2022, є відмінною від тієї, яка у подальшому була відображена у повідомленні про підозру ОСОБА_6 .

35.З цього приводу, слідчий суддя зазначає, що до ЄРДР вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.5 ч. 5 ст. 214 КПК). Отже, у подальшому, під час розслідування кримінального правопорушення, правова кваліфікація, як і виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, може зазнавати змін. Водночас, такі зміни не можуть мати своїм наслідком визнання незаконними наступних процесуальних рішень слідчого чи прокурора, які приймаються зі зміненою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення.

Щодо доводів про незаконність повідомлення про підозру внаслідок не підслідності детективам НАБУ та прокурорам САП кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 .

36.Слідчий суддя вважає помилковими висновки сторони захисту про те, що недотримання правил підслідності може мати своїм наслідком скасування повідомлення про підозру, оскільки КПК не передбачає таких правових наслідків.

37.Водночас, слідчий суддя, дослідивши витяг з ЄРДР, щодо кримінального провадження № 52022000000000057, а також копію постанови прокурора про визначення підслідності від 22.04.2022 (т. 1, а.с. 203), дійшов висновку, що кримінальні правопорушення, щодо обставин яких ОСОБА_6 повідомлено про підозру, цілком правомірно розслідуються детективами НАБУ, на підставі відповідного процесуального рішення прокурора, прийнятого відповідно до положень ч. 5, 10 ст. 216 КПК.

Щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру

38.Частина доводів, наведених у скарзі захисника, стосується стверджуваних порушень порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

39.Дослідивши надані прокурором документи, слідчий суддя встановив, що такі доводи сторони захисту є необґрунтованими.

40.Так, з наданих слідчому судді документів (т. 2, а.с. 5, 62-95) встановлено, що повідомлення про підозру та повідомлення про її зміну, були направлені детективом у порядку, передбаченому статтями 111, 135 КПК, шляхом вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень, оскільки ОСОБА_6 тимчасово виїхав за межі України (т. 2, а.с. 1). Надсилання відповідних документів було здійснено у такий спосіб: (1) поштою, за місцем проживання підозрюваного (т. 2, а.с. 9, 13-14, 80-81) та за місцем його роботи (т. 2, а.с. 7); (2) на електронну пошту підозрюваного, яку він особисто вказав у своїй декларації (т. 2, а.с. 16, 17, 68, 69); (3) на телефон підозрюваного, через месенджери (т. 2, а.с. 18-21, 64-65); (4) на телефон дружини та брата підозрюваного (т. 2, а.с. 9, 13-14, 70-79, 84-88).

41.Доводи захисту про те, що КПК не передбачає можливості направлення повідомлення засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджер) на телефон підозрюваного не узгоджується з положеннями КПК, які передбачають можливість здійснення виклику/повідомлення по телефону, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання (ч. 2 ст. 135 КПК). Окрім того, такі положення КПК не обмежують можливості здійснення виклику/повідомлення по телефону лише з використанням мобільного зв`язку, а тому здійснення виклику/повідомлення з використанням мережі Інтернет та застосунків, які можуть встановлюватись на телефон, також є таким, що відповідає вимогам законодавства.

42.Так само, слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання сторони захисту про неможливість направлення повідомлення про підозру на електронну пошту підозрюваного, оскільки КПК покладає на детектива обов`язок вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень, а таким способом, згідно з положеннями ч. 1 ст. 135 КПК, є направлення повідомлення електронною поштою.

43.Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування, не встановивши місцезнаходження підозрюваного в Україні, вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, і що найголовніше, останній був дієво ознайомлений з її змістом, тобто стороною обвинувачення виконане зобов`язання щодо інформування останнього про характер і причину підозри.

44.Далі слідчий суддя зазначає, що у відповідній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6, з підстав порушення порядку його вручення.

45.Отже, захисник вважає, що порушення порядку вручення повідомлення про підозру може мати своїм наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру.

46.Проте, слідчий суддя не може погодитись із такими доводами, з огляду на таке.

47.Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.

48.Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).

49.З наведеного, можна зробити висновок, що перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - «повідомлення про підозру», а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз`яснення наданих їй прав.

50.У ст. 303 КПК законодавець встановив перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.

51.Так, згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, підозрюваним та його захисником, зокрема, може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

52.Зі змісту цієї норми, можна зробити висновок, що в ній передбачено право на оскарження як прийнятого слідчим чи прокурором рішення - «повідомлення про підозру», так і дій чи бездіяльності, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру.

53.За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, слідчий суддя може ухвалити рішення про: 1) скасування рішення слідчого, чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).

54.Водночас, як слушно зазначено у рішенні Верховного Суду: «стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Отже, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

55.Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК)» (постанова Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).

56.З огляду на вищенаведене, слідчий суддя доходить висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги (п. 1-1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).

57.Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або зобов`язати здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію чи бездіяльність, що вже відбулися, а також скасувати рішення - «повідомлення про підозру», яке є окремим предметом оскарження.

58.Отже, у світлі обставин цієї справи та наведених вище висновків, слідчий суддя, зазначає, що заявлена у скарзі захисника ОСОБА_3 вимога про скасування повідомлення про підозру, з підстав того, що слідчий чи прокурор з порушенням встановленого КПК порядку вчинили певні процесуальні дії, щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню. З цих же підстав не підлягає задоволенню і похідна вимога захисника щодо зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000057 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1