Document No. 111031366

Справа № 991/878/22

Провадження №11-кп/991/17/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання захисників ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про закриття в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження№ 52017000000000365 від 02 червня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України;

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 вересня 2022 року задоволено клопотання захисників ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Не погодившись з указаним рішенням, прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08 вересня 2022 рокуз призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухавала Вищого антикорупційного суду є незаконною, у зв`язку з чим її слід скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. На думку прокурора, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні та тлумаченні закону, яке суперечить його змісту. Зокрема, на підставі положень статей 405, 407, глави 32 Розділу IV КПК України прокурор дійшов висновку, що суд першої інстанції має право закрити кримінальне провадження лише з підстав, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої ст. 284 КПК України, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої ст. 284 КПК України, а суди апеляційної та касаційної інстанцій, окрім наведених пунктів, також на підставі п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не містить норми, яка б надавала суду право приймати рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Натомість таке право є виключно в слідчого у випадку, коли жодній особі не повідомлено про підозру, а також у прокурора щодо підозрюваного.

У цьому кримінальному провадженні об`єднано матеріали декількох кримінальних проваджень, відомості про вчинення кримінальних правопорушень у яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у різні періоди часу. При цьому строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозруу провадженні № 5201700000000365 продовжений до 4 місяців, а у кримінальному провадженні № 52019000000000348 - до 6 місяців. 21 квітня 2020 року кримінальні провадження № 5201700000000365 та № 52019000000000348 об`єднані в одне провадження під загальним номером № 5201700000000365. Таким чином, строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 5201700000000365 необхідно вважати продовженим до 6 місяців з дня повідомлення особі про підозру, а не складати, як це визначено в оскаржуваній ухвалі суду, оскільки ці провадження розслідувались в один проміжок часу, а згідно ст. 219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу визначається шляхом поглинання меншого строку більшим. Всі процесуальні дії у вказаному об`єднаному кримінальному провадженні проведені в межах загального строку досудового розслідування, який становить 6 місяців.

Крім того, прокурор також стверджує про необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв`язку з тим, що процесуальні документи, на які суд посилається у своєму рішенні, під час судового провадження не проголошувались та судом не досліджувались.

Захисники ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20 подали заперечення на апеляційну скаргу прокурора, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На переконання сторони захисту, оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, постановлене згідно з нормами матеріального та процесуального права, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені наявними у матеріалах провадження доказами, та в якому наведені належні і достатні мотиви його постановлення. Доводи прокурора щодо неможливості закриття судом першої інстанції кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України не ґрунтуються на положеннях КПК України та суперечать сталій судовій практиці. Обґрунтованим є й висновок суду про закінчення у цьому кримінальному провадженні строку досудового розслідування станом на день направлення обвинувального акта до суду. Під час розгляду клопотань захисту про закриття кримінального провадження судом першої інстанції досліджено всі документи, додані до таких клопотань. Учасники судового провадження мали можливість подати свої пояснення по суті доданих документів та заявити клопотання про їх оголошення в судовому засіданні. Підстав для оголошення зазначених документів за відсутності відповідних клопотань у суду першої інстанції не було. Таким чином, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, оскільки викладені у ній твердження є необґрунтованими, не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства та фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, пояснення обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_9 та їх захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити оскаржувану ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

За вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Судом першої інстанції встановлена та належно підтверджена матеріалами кримінального провадження така його хронологія:

02 червня 2017 року внесено відомості про інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365.

02 січня 2019 року матеріали досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365, № 52018000000001205, № 52018000000001206, № 52018000000001207, № 52018000000001208, № 52018000000001209 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно номер № 52017000000000365.

15 січня 2019 року в межах кримінального провадження № 52017000000000365 повідомлено про підозру ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_25

11 березня 2019 року постановою заступника Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_26 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 15 квітня 2019 року.

12 квітня 2019 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 15 травня 2019 року.

24 квітня 2019 року з матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року виділені матеріали кримінального провадження, якому присвоєно номер № 52019000000000348.

03 травня 2019 року підозрюваним та окремим їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365.

31 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000348.

19 грудня 2019 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_26 строк досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні № 52019000000000348 був продовжений до чотирьох місяців.

20 лютого 2020 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_26 строк досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні № 52019000000000348 був продовжений до шести місяців.

21 квітня 2020 року кримінальні провадження № 52017000000000365, № 52019000000000348 та № 4202000000000233 об`єднанні в одне провадження за № 52017000000000365 та повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування й надання доступу до матеріалів досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні.

05 липня 2021 року ухвалою Вищого антикорупційного суду стороні захисту та підозрюваним у кримінальному провадженні № 52017000000000365 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 31 січня 2022 року включно.

04 лютого 2022 року детективом НАБУ ОСОБА_27 складено, підписано та затверджено прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року.

07 лютого 2022 року прокурор супровідним листом направив обвинувальний акт від 04 лютого 2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_9 до Вищого антикорупційного суду.

09 лютого 2022 року обвинувальний акт від 04 лютого 2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_9 із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Вищого антикорупційного суду.

Закриваючи кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд першої інстанції виходив з того, що на день направлення обвинувального до суду строк досудового розслідування у ньому закінчився.

За висновком суду, станом на 21 квітня 2020 року, тобто, на дату об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 та № 52019000000000348 строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000365 становив 3 місяці 18 днів (був продовжений до 4 місяців), а у кримінальному провадженні № 52019000000000348 - 5 місяців 22 дні (був продовжений до 6 місяців). При цьому, суд виходив з того, що вказані кримінальні провадження розслідувались у різні проміжки часу. Оскільки зазначені кримінальні провадження розслідувались у різні проміжки часу, то відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 219 КПК України строки їх досудових розслідувань мають складатися. Відтак загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 на дату об`єднання складав 9 місяців 10 днів (3 місяці 18 днів + 5 місяців 22 днів), а на час направлення обвинувального акту до суду - 9 місяців 17 днів (9 місяців 10 днів + 7 днів складання обвинувального акту та направлення його в суд).

Таким чином, в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365, обвинувальний акт затверджено та направлено до суду поза межами шестимісячного строку досудового розслідування.

Крім того, за висновком суду, якщо в одне об`єднано кримінальне провадження щодо правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР до 15 березня 2018 року, з іншим провадженням щодо кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року, то до такого об`єднаного кримінального провадження стаття 294 КПК України застосовується в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року. Тобто, належним суб`єктом продовження строків досудового розслідування є слідчий суддя.

Також суд першої інстанції не погодився з запереченнями прокурора про неможливість закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, розслідування у якому розпочалося до 15 березня 2018 року, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення, без огляду на примітки про порядок їх застосування.

Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, за висновком суду, дата реєстрація та номер кримінального провадження не мають жодного значення. Значення має тільки дата, коли процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент його прийняття. Іншими словами, якщо на дату прийняття рішення є чинним п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, то він підлягає застосовується.

Колегія суддів погоджується з тим, що на дату прийняття рішення про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 та № 52019000000000348 строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000365 становив 3 місяці 18 днів, а у кримінальному провадженні № 52019000000000348 - 5 місяців 22 дні. Ці обставини прокурором не оспорюються.

Відхиляються заперечення сторони захисту в цій частині про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 слід обраховувати з дня повідомлення про підозру ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_25 у межах кримінального провадження № 52017000000000365. Вони ґрунтуються на тому, що кримінальне провадження № 52019000000000348 виділене з матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 вже після повідомлення про підозру зазначеним особам, а тому строк досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні слід обраховувати саме з дня повідомлення їм про підозру у межах кримінального провадження № 52017000000000365. Однак в окреме провадження не виділялися матеріали досудового розслідування щодо підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 52017000000000365. На момент виділення не було повідомлено про підозру жодній особі у кримінальному провадженні № 52019000000000348, а відтак строк досудового розслідування в останньому не може обраховуватися з дня повідомлення про підозру особам у кримінальному провадженні № 52017000000000365.

Положеннями ч. 2 ст. 294 КПК України в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачалося, що якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками. Тобто, продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалося прокурором.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК України та надано слідчому судді повноваження щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цього Закону, тобто, з 16 березня 2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 294 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII), якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Внесеними змінами запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів. При цьому, з пункту 4 параграфу 2 розділу 4 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII вбачається, що відповідні зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються виключно до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після їх введення в дію.

Відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 5201700000000365 внесені до ЄРДР 02 червня 2017 року, тобто, до введення в дію змін у ст. 294 КПК України згідно із законом № 2147-VIII.

02 січня 2019 року кримінальне провадження № 5201700000000365 об`єднано з кримінальними провадженнями № 52018000000001205 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001206 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001207 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001208 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001209 від 17 грудня 2018 року та присвоєно номер № 52017000000000365.

Тобто, в одне об`єднані кримінальні провадження, відомості про вчинення кримінальних правопорушень у яких внесені в ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII та після введення в дію відповідних змін.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР після 15 березня 2018 року та які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати, здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Закону № 2147-VIII.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 5201700000000365 від 02.06.2017, яке об`єднано з іншими, зареєстрованими після 15.03.2018, продовжений 11 березня 2019 року керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до трьох місяців, а ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києвавід 12 квітня 2019 року - до чотирьох місяців.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 19 грудня 2019 року, яке виділено з кримінального провадження № 5201700000000365 від 02.06.2017,продовжений керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до чотирьох місяців, а 20 лютого 2020 року - до шести місяців.

Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 та № 52019000000000348 продовжений належним суб`єктом та у відповідності до вимог закону.

Не дивлячись на дотримання строків досудового розслідування у кожному з кримінальних проваджень окремо, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вони розслідувались у різні проміжки часу, а тому загальний строк досудового розслідування при їх об`єднанні має визначатися шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із них у межах строку досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк. Зокрема, у кримінальному провадженні № 52019000000000348 не здійснювалося розслідування в період з 02 червня 2017 року по 24 квітня 2019 року, тоді як у кримінальному провадженні № 52017000000000365 розслідування навпаки здійснювалося; у кримінальному провадженні № 52017000000000365 розслідування не здійснювалося в період з 03 травня 2019 року по 20 квітня 2020 року, тоді як у кримінальному провадженні № 52019000000000348 розслідування в цей проміжок часу здійснювалося.

З наведених причин, за висновком суду першої інстанції, обвинувальний акт в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 та №52019000000000348 затверджено та направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, оскільки на дату їх об`єднання загальний строк досудового розслідування складав 9 місяців 10 днів (3 місяці 18 днів + 5 місяців 22 днів), а на день направлення обвинувального акта до суду - 9 місяців 17 днів (9 місяців 10 днів + 7 днів).

Колегії суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, він не ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 6 ст. 219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Висновок суду першої інстанції про те, що у кримінальному провадженні № 52019000000000348 не здійснювалось розслідування в період часу з 02 червня 2017 року по 24 квітня 2019 року, суперечить вимогам ст.ст.3, 217, 219 КПК України, оскільки воно виділено з провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому були внесені до ЄРДР 2 червня 2017 року, а станом на 24.04.2019 обвинувальний акт у ньому не направлений до суду.

Суперечить зазначеним вимогам процесуального закону і висновок про те, що у кримінальному провадженні № 5201700000000365 не здійснювалося досудове розслідування у період з 03 травня 2019 року по 20 квітня 2020 року, оскільки станом на 20.04.2020 обвинувальний акт у ньому також не направлявся до суду.

Та обставина, що у кримінальному провадженні № 52017000000000365 оголошено про завершення розслідування 03.05.2019 не означає, що досудове розслідування цього дня закінчено. Безпідставно також вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000348 розпочалося 03.05.2019, у день його виділення з кримінального провадження № 52017000000000365, а не з 02.06.2017, дня внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що кримінальні провадження № 52017000000000365 та № 52019000000000348 розслідувались в один проміжок часу, у зв`язку з чим загальний строк досудового розслідування при їх об`єднанні має визначатися шляхом поглинання меншого строку більшим, а тому на дату об`єднання загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 складав 5 місяців 22 дні, а не 9 місяців 10 днів, як про це зазначає суд першої інстанції.

Заперечення сторони захисту проти доводів апеляційної скарги прокурора в цій частині обґрунтовані тим, що для обрахування строку досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень слід виходити не зі строку досудового розслідування як стадії кримінального провадження, а строку розслідування кримінального правопорушення (строку вчинення слідчих дій), який починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД і закінчується оголошенням про завершення досудового розслідування. Оскільки розслідування кримінальних правопорушень (вчинення слідчих дій) у кримінальних провадженнях, які були об`єднані в одне, здійснювалося в різний проміжок часу, то загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні має обраховуватися шляхом їх складання, а не поглинання.

Колегія суддів відхиляє вказані заперечення, оскільки об`єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень, у яких розслідування кримінальних правопорушень були завершені у встановлені законом строки. В об`єднаному кримінальному провадженні не здійснювалося розслідування кримінальних правопорушень. Ці розслідування здійснювалися у кожному кримінальному провадженні окремо до їх об`єднання. За таких обставин стверджувати про порушення строків досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні не має підстав.

Відхиляє колегія суддів і заперечення сторони захисту проти задоволення апеляційної скарги прокурора в частині термінів завершення досудового розслідування. Суть цих заперечень полягає в тому, що дата завершення досудового розслідування визначається повідомленням про це останнього учасника кримінального провадження (підозрюваного, захисника, потерпілого, цивільного позивача чи відповідача). Саме по собі оголошення про завершення досудового розслідування та повідомлення про це не всіх учасників кримінального провадження не зупиняє перебіг строку досудового розслідування. Оскільки підозрюваному ОСОБА_11 повідомлено про завершення досудового трозслідування з порушенням процесуального порядку, а ОСОБА_6 набагато пізніше, ніж іншим учасникам кримінального провадження, то саме з моменту повідомлення ОСОБА_6 слід вважати зупиненим строк досудового розслідування, і як наслідок, обвинувальний акт направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Відхиляючи ці заперечення, колегія суддів виходить з того, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні один для всіх його учасників. Один строк і для ознайомлення учасників з матеріалами кримінального провадження, який не включається до строку досудового розслідування. Слідчий повідомляє про завершення досудового розслідування та доступ до матеріалів кримінального провадження тоді, коли визнає, що зібраних ним доказів достатньо для складання обвинувального акта. З цього моменту він не має права проводити слідчі дії та зобов`язаний надати стороні захисту повний доступ до матеріалів кримінального провадження. Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що досудове розслідування слід вважати завершеним з моменту повідомлення про це хоча б однієї особи зі сторони захисту. Це не звільняє слідчого від обов`язку повідомити всіх учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування, забезпечити доступ до зібраних матеріалів, однак на строки досудового розслідування воно не впливає. Така позиція узгоджується і з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.11.2022 у справі 203/2076/21.

Колегія суддів не вважає за необхідне давати оцінку доводам апеляційної скарги прокурора про порушення судом першої інстанції порядку дослідження доказів та його компетенції закривати кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки вона не може вплинути на результати апеляційного розгляду. Висновок про дотримання слідчим, прокурором строків досудового розслідування є достатньою підставою для скасування оскарженого судового рішення про закриття кримінального провадження незалежно від того, чи мав суд першої інстанції право закривати його взагалі та чи з дотриманням встановленого порядку з`ясував підстави для такого закриття.

Керуючись статтями 217, 219, 284, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08 вересня 2022 року про закриття в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року скасувати.

Матеріали провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року направити до Вищого антикорупційного суду для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3