- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
18 травня 2023 року Справа № 991/878/22
Провадження №11-кп/991/17/23
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_1
у справі № 991/878/22 (провадження № 11-кп/991/17/23)
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08 вересня 2022 року про закриття в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року, а матеріали провадження направлено до Вищого антикорупційного суду для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого судового провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням колегії суддів, вважаю за необхідне викласти свою окрему думку.
Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК України).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК України. При цьому за ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Положеннями ч. 2 ст. 294 КПК України (в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) передбачалося, що якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками. Тобто, продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалось лише прокурорами різних рівнів.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК України та надано слідчому судді повноваження щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Так, згідно ч. 3 ст. 294 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII), якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Внесеними змінами запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів. При цьому з пункту 4 параграфу 2 розділу 4 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII вбачається, що відповідні зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються виключно до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Згідно матеріалів провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 5201700000000365 внесені до ЄРДР 02 червня 2017 року, тобто до введення в дію змін у ст. 294 КПК України згідно із законом № 2147-VIII.
02 січня 2019 року кримінальне провадження № 5201700000000365 об`єднано з кримінальними провадженнями № 52018000000001205 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001206 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001207 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001208 від 17 грудня 2018 року, № 52018000000001209 від 17 грудня 2018 року та присвоєно номер № 52017000000000365. При цьому слід зауважити, що досудове розслідування у зазначених провадженнях здійснювалось за різними кримінальними правопорушеннями.
Отже, у кримінальному провадженні № 5201700000000365 об`єднано матеріали проваджень, відомості про вчинення кримінальних правопорушень у яких внесені в ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII та після введення в дію відповідних змін.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР після 15 березня 2018 року та які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати, здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Закону № 2147-VIII. В аспекті положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК України та приписів Закону № 2147-VIII неправомірним є вирішення питання про продовження строків досудового розслідування не слідчим суддею, а прокурором, незалежно від того, чи були в подальшому кримінальні провадженні об`єднані з тими, відомості про які внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що виключно слідчий суддя був наділений повноваженнями на продовження строку досудового розслідування до шести та дванадцяти місяців у об`єднаному кримінальному провадженні № 5201700000000365.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 5201700000000365 11 березня 2019 року продовжений керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до трьох місяців, а ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року - до чотирьох місяців. Тобто, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 продовжено належним суб`єктом та у повній відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
24 квітня 2019 року з матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 виділені матеріали щодо особи, якій не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні та присвоєно номер № 52019000000000348.
У межах вказаного кримінального провадження, 31 жовтня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
19 грудня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 продовжений керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до чотирьох місяців, а 20 лютого 2020 року - до шести місяців.
Незастосування положень Закону № 2147-VIII при продовжені строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348, яке 24 квітня 2019 року виділене з матеріалів об`єднаного кримінального провадження № 5201700000000365, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.
Як випливає із правової позиції викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19), виділення органом досудового розслідування матеріалів певного кримінального провадження не може змінювати порядок продовження у ньому строків досудового розслідування. А тому, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 мав продовжуватись у порядку, який підлягав застосуванню в кримінальному провадженні з якого воно виділене. Протилежний підхід може створити передумови для зловживань, оскільки у випадку об`єднання матеріалів певного кримінального провадження з провадженням внесеним в ЄРДР до введення в дію Закону № 2147-VIII сторона обвинувачення матиме можливість продовжувати строк досудового розслідування у таких провадженнях поза судовим контролем, тобто без ухвали слідчого судді.
Оскільки кримінальне провадження № 52019000000000348 виділено з кримінального провадження № 52017000000000365, у якому об`єднано матеріали проваджень внесених в ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII та після введення в дію відповідних змін, то строк досудового розслідування у такому виділеному кримінальному провадженні також мав продовжуватись слідчим суддею. Слід також враховувати, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365, до виділення матеріалів провадження № 52019000000000348, вже продовжувався слідчим суддею до чотирьох місяців.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинне бути закінченим протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Протягом указаного строку досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 закінчене не було. Матеріали провадження не містять відомостей про те, що слідчим суддею з підстав та у порядку, передбаченому законом, був продовжений строк досудового розслідування, і прокурор в апеляційній скарзі не стверджує про здійснення слідчим суддею контролю за продовженням строку досудового розслідування та постановлення відповідного рішення. З чого випливає, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 закінчився ще 31 січня 2020 року, однак відповідні обставини не взяті до уваги колегією суддів.
На переконання колегії суддів, кримінальні провадження № 52017000000000365 та № 52019000000000348 розслідувались в один проміжок часу, у зв`язку з чим загальний строк досудового розслідування при їх об`єднанні має визначатися шляхом поглинання меншого строку більшим. Отже, згідно матеріалів провадження, на дату об`єднання, тобто 21 квітня 2020 року, загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 складав 5 місяців 22 дні.При цьому строк досудового розслідування в зазначених провадженнях, з дня повідомлення особі про підозру до їх об`єднання, продовжено слідчим суддею лише до 4 місяців.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).
Як стверджує прокурор, 21 квітня 2020 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування й надання доступу до матеріалів досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365. Проте одному із обвинувачених, зокрема ОСОБА_3, зазначене повідомлення вручене лише 30 квітня 2020 року, що підтверджується його підписом на відповідному повідомленні (том 9 а.с. 269-271) та не заперечувалось прокурором під час апеляційного розгляду.
Повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України є процесуальною дією, яка має прямий індивідуальний характер, стосується конкретного учасника кримінального провадження і не може делегуватися захиснику. Тобто, надання доступу до матеріалів кримінального провадження має здійснюватися всім без виключення учасникам сторони захисту. Таке право кожного учасника кримінального провадження є абсолютним та може не здійснюватися виключно за їх власним волевиявленням (наприклад, відмова від такого ознайомлення).
Процесуальний закон містить застереження лише щодо обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК України, і таке обмеження допускається на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлюється певний строк, а не заборона на ознайомлення. Вручення такого повідомлення захиснику не може свідчити про належне повідомлення підозрюваного про закінчення досудового розслідування та відкриття йому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. Указана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі № 607/21493/20.
Із зазначеного випливає, що період з 21 по 30 квітня 2020 року також мав би включатися у строк досудового розслідування, а отже загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365, на день направлення обвинувального акта до суду, становив 6 місяців 9 днів (5 місяців 22 дні + 17 днів).
Крім того, колегією суддів не взято до уваги, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до Вищого антикорупційного суду 09 лютого 2022 року, що підтверджується відміткою про його реєстрацію за вхідним номером № 2137/22-Вх (том 2 а.с. 136-137). Водночас у матеріалах провадження відсутні докази направлення прокурором відповідного обвинувального акту до суду 07 лютого 2022 року. Кінцевим моментом досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі саме зі зверненням з обвинувальним актом до суду (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20). Таким чином, у разі ненадання прокурором документів на підтвердження направлення обвинувального акту до суду 07 лютого 2022 року, строк з 07 по 09 лютого 2022 року також має включатись у строк досудового розслідування.
З огляду на викладене, а також зважаючи на ненадання стороною обвинувачення та відсутність у матеріалах провадження відомостей на підтвердження їхньої позиції, убачається в цілому правильним висновок суду першої інстанції, що обвинувальний акт в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 затверджено та направлено до суду поза межами строку досудового розслідування.
Направлення прокурором обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. А отже, суд першої інстанції обґрунтовано закрив кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02 червня 2017 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суддя ОСОБА_1