Document No. 111386307

справа №991/4666/23

провадження №1-кс/991/4686/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«02» червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, на бездіяльність прокурора в межах кримінального провадження №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора ОСОБА_3, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року.

Обставини, якими обґрунтована скарга.

Скарга адвоката ОСОБА_5 обґрунтована тим, що здійснення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження доручено старшому детективу НАБУ ОСОБА_7, а 30 грудня 2023 року постановою про зміну групи прокурорів старшим групи прокурорів визначено прокурора ОСОБА_3 . На даний час, на переконання адвоката, наявні підстави для закриття цього кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що на даній стадії досудового розслідування віднесено до повноважень і обов`язку прокурора у кримінальному провадженні, проте таке процесуальне рішення понад як два місяці не приймається, у чому вбачається оскаржувана бездіяльність. Так, адвокат вказує на те, що досудове розслідування кримінального провадження було розпочато 22 лютого 2022 року, перші повідомлення про підозру в межах якого здійснені 06 грудня 2022 року, а отже, за загальним правилом, досудове розслідування у ньому не могло перевищувати двох місяців і мало бути закінченим до 06 лютого 2023 року, а саме: о 24 год. 00 хв. 05 лютого 2023 року. Постановою від 01 лютого 2023 року керівник САП ОСОБА_8 продовжив строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 06 березня 2023 року без вказівки на термін «включно», у зв`язку з чим строк досудового розслідування після його продовження закінчувався 05 березня 2023 року о 24 год. 00 хв. В подальшому 23 лютого 2023 року детективом ОСОБА_7 до Вищого антикорупційного суду було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на вісім місяців, тобто до 06 листопада 2023 року, за результатами розгляду якого ухвалою слідчого судді від 06 березня 2023 року (поза межами строку досудового розслідування) такий строк продовжено до 06 червня 2023 року «включно», чим слідчий суддя фактично збільшив строк досудового розслідування на один день. За таких обставин, адвокат вважає, що з 06 березня 2023 року досудове розслідування здійснюється незаконно, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судовому засіданні подану скаргу підтримали та просили її задовільнити з підстав, викладених у ній.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення скарги адвоката ОСОБА_5 заперечував, пославшись на те, що від сторони захисту не надходило відповідних клопотань про закриття кримінального провадження в порядку ст. 220 КПК України, у разі нерозгляду якого, на думку прокурора, можливо було би визнати його незаконну бездіяльність. По суті цієї скарги зазначив, що в даному випадку підстав для звернення з нею до слідчого судді немає і навіть якщо слідувати логіці сторони захисту, то в будь-якому випадку визначеного строку для закриття провадження також немає, а отже не виникає і права на оскарження відповідної бездіяльності.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши адвокатів, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Перш ніж перейти до розгляду скарги по суті, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що з її змісту вбачається оскарження стороною захисту підозрюваного ОСОБА_6 бездіяльності прокурора ОСОБА_3 з твердженням про виникнення у нього обов`язку закрити кримінальне провадження №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року. Однак, за результатами попереднього дослідження цієї скарги на етапі вирішення питання про призначення її до розгляду слідчий суддя не знайшов у ній чітких формулювань з посиланням на відповідні норми кримінального процесуального законодавства в обґрунтування позиції щодо наявності у прокурора зазначеного захисником обов`язку по закриттю кримінального провадження, а тому питання початку перебігу строку бездіяльності зі сторони прокурора не досліджувалося, як і можливий факт пропущення/непропущення строку на звернення з цією скаргою, у зв`язку з чим, скарга була призначена до розгляду.

Так, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

При цьому, відповідна бездіяльність може бути оскаржена виключно за наявності таких умов: слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; з клопотанням про здійснення процесуальної дії звернувся суб`єкт, що має на це право; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо існуючих обов`язків, строк виконання яких при цьому чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

У скарзі та в судовому засіданні адвокати, вказуючи на існування бездіяльність з боку прокурора ОСОБА_3, посилаються на системний взаємозв`язок положень ст. 28, 283, 284 КПК України, які, на їх думку, в сукупності свідчать про виникнення у прокурора обов`язку закрити кримінальне провадження у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, оскільки в такому випадку він втрачає право обирати, яке саме рішення чи дію із передбачених ст. 283 КПК України він може прийняти чи вчинити, з огляду на те, що існування підстав для закриття кримінального провадження вимагають безальтернативного прийняття саме такого рішення, у чому і полягає обов`язок, обумовлений існуванням зазначених підстав.

Зазначені норми КПК України, положеннями яких сторона захисту обґрунтовує свою позицію, встановлюють необхідність дотримання розумних строків проведення досудового розслідування, визначають загальні положення закінчення досудового розслідування та регулюють питання закриття кримінального провадження.

Дійсно, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, що, зокрема на етапі досудового розслідування має забезпечувати прокурор.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

При цьому, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Однак, проаналізувавши доводи сторони захисту та положення КПК України, на які вони посилаються, слідчий суддя приходить до висновку, що жодна із зазначених норм, у тому числі в сукупності (ст.ст.28, 219, 283, п.10 ч.1 ст. 284 КПК України) не встановлює обов`язку прокурора закрити кримінальне провадження, оскільки він є самостійним у своїй процесуальній діяльності та приймає відповідне рішення в залежності від наявності/відсутності для цього підстав з урахуванням усіх обставин конкретного кримінального провадження та дотриманням при цьому розумності строків проведення досудового розслідування в цілому та виконання кожної процесуальної дії або прийняття процесуального рішення в розумні строки.

Констатуючи відсутність у прокурора обов`язку щодо закриття цього кримінального провадження, слідчий суддя позбавлений можливості встановити бездіяльність у його діях, як і визначити її перебіг, а тому в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1