- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/5080/23
Провадження 1-кс/991/5101/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017 р. (далі - Кримінальне провадження), в якому просить: продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрювану у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України;
2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) у рамках Кримінального провадження до підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 198 480, 00 грн. та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, строк дії яких неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою слідчого судді строк дії покладених на підозрювану обов`язків було продовжено до 25 червня 2023 року;
5) на виконання доручення прокурора 10.02.2023 підозрювану ОСОБА_4 та її захисника повідомлено про завершення досудового розслідування, 16.02.2023 підозрюваній та її захиснику надано доступ до матеріалів досудового розслідування, обсяг яких становить понад 246 (двісті сорок шість) томів, із якими необхідно ознайомити підозрювану та її захисника, а також необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваній та її захиснику, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків ще на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення Клопотання, просила не продовжувати обов`язок «здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт громадянина України», оскільки останній раз ухвалою слідчого судді від 25.04.2023 відповідний обов`язок не продовжувався.
Підозрювана ОСОБА_4 позицію захисника підтримала.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
21.12.2022 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується її підписом про отримання.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023 (справа № 991/6663/22), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023, до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 коп., та покладено на підозрювану ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких неодноразово продовжувався.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.04.2023 (справа № 991/3479/23) строк дії покладених на підозрювану обов`язків було продовжено до 25.06.2023 включно.
10.02.2023 прокурором у Кримінальному провадженні надано доручення детективу письмово повідомити підозрювану ОСОБА_4 та її захисника про те, що зібрані під час досудового розслідування у Кримінальному провадженні докази є достатніми для складання обвинувального акту та щодо надання підозрюваній та її захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. На виконання зазначеного доручення прокурора 10.02.2023 підозрювану ОСОБА_4 та її захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування, 16.02.2023 підозрюваній ОСОБА_4 та її захиснику надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрювану додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в пособництві у зловживанні владою та службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також в пособництві у службовому підробленні, а саме складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
-витягом з наказу Міністерства доходів і зборів України № 83-о від 11.04.2013, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу з питань врегулювання заборгованостей та надання послуг з перенесення термінів сплати платежів управління з питань координації погашення заборгованостей Департаменту обслуговування платників податків Міністерства доходів і зборів України (а. 2, том 2);
-наказом Міністерства доходів і зборів «Про переведення працівників» від 15.01.2014 № 44-о, згідно якого ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей Міністерства доходів і зборів (а. 11, том 2);
-витягом з наказу ДФС «Про переведення працівників» від 20.08.2014 № 274-о, згідно якого ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей ДФС (а. 12, том 2);
-документами, отриманими в ході тимчасових доступів до документів ДФС України та її територіальних підрозділів, а також на виконання запитів НАБУ, а саме: прийнятими та підписаними ОСОБА_6 рішеннями ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест»; висновками щодо можливості розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу вказаних суб`єктів господарювання складених територіальними органами ДФС України, а також іншими документами поданими суб`єктами господарювання до територіальних органів ДФС України для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, які подавалися формально, фактично вже після винесеного рішення ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, підписаних ОСОБА_6 (а. 13-52, том 2);
-реєстраційно-контрольними картками вихідних документів - супровідних листів ДФС на адреси головних управлінь ДФС в Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях до рішень про надання розстрочень ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», виконавцем яких була ОСОБА_4 (а. 69-80, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_7, яка перебуває у підпорядкуванні ОСОБА_4, від 20.03.2017, згідно яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що проекти рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» готувалися нею та ОСОБА_4 (а. 81-92, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_8 від 29.03.2017, згідно яких вбачається, що звернення платників розписувалися ним в роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а. 96, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_10 від 30.03.2017, згідно яких вбачається, що з питань надання розстрочок, а також перенесення термінів сплати розстрочених сум з 2015 на 2016 роки він консультувався та отримував вказівки від ОСОБА_4 (а. 102, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_11 від 16.03.2017 та 23.03.2017, згідно яких вбачається, що погодження всіх питань щодо розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу відбувалося з ОСОБА_4 ; ОСОБА_4 повідомляла працівникам ГУ ДФС в Харківській області, що платники сплатять розстрочені суми, а також що надання розстрочок та перенесення розстрочених сум попередньо вже погоджені; ГУ ДФС у Харківській області надсилало на адресу Департаменту погашення заборгованості ДФС України лист про скасування розстрочення у зв`язку з невиконанням умов договорів про розстрочення, однак рішення не були прийняті ДФС України, крім того нею добровільно надано т.зв. «Узгоджену схему…» та довідку про фінансовий стан ДСД ТОВ «Надра Геоцентр», ДСД ТОВ «Карпатнадраінвест», ДСД ТОВ «Фірма «Хас», в якій вже було розраховано фінансові показники та коефіцієнти які мали б розраховуватись місцевими ДПІ під час складання висновком на основі поданого пакету документів платником, при цьому зазначені вище документи були отримані з Департаменту погашення заборгованості ДФС України (а.114, 121, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_12 від 14.03.2017, згідно яких вбачається, що під час роботи щодо надання розстрочень ДСД ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Фірма, «Хас» а також координації дій місцевих ДПІ працівники управління керувалися т.зв. «Узгодженою схемою…» отриманою від департаменту погашення боргу ДФС України, яка в подальшому була направлена на місцеві ДПІ для врахування в роботі (а. 129, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_13 від 13.03.2017, згідно яких вбачається, що всі питання щодо надання розстрочок координувалися ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а. 135-136, том 2);
-протоколом огляду від 05.07.2017 системного блоку персонального комп`ютера ThinkCENTRE інв. № 10468000149, вилученого згідно протоколу обшуку від 02.03.2017 в приміщенні ДФС України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, каб.201 (робоче місце ОСОБА_4 ), згідно якого в пам`яті робочого комп`ютера ОСОБА_4 виявлено інформаційні довідки щодо «Групи Надра Геоцентр» (а. 137-149, том 2);
-протоколом огляду від 03.07.2017 системного блоку, с/н UAA738014W персонального комп`ютера, вилученого 10.03.2017 в приміщенні ГУ ДФС в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, кабінет №444 (кабінет ОСОБА_12 ), згідно якого узгоджена схема перенесення розстрочених сум з 2015 по 2016 роки первинно надсилалася 28.12.2015 користувачем ДФС «ДПА України Центр Деп 2404 Солотва» (а. 150-168, том 2);
-протоколом огляду від 13.06.2017 жорсткого диску, вилученого 10.03.2017 в приміщенні ГУ ДФС в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, кабінет №548 (кабінет ОСОБА_13 ), згідно якого проекти рішень про надання розстрочок створювалися користувачем «d24-30solo». Крім того, оглядом виявлено файл «НАДРА ГЕОЦЕНТР ПЕРЕНОСЫ СОЛОТВЕ.xls», який знаходиться на жорсткому диску за адресою: «J:\777\DDD\КОНТРОЛИ ПОСТОЯННЫЕ\РАССРОЧКИ\НАДРА И ХАС\КИЕВ\РЕШЕНИЯ ПО НАДРАГЕОЦЕНТР\», також виявлено інформацію в електронному вигляді, яка підтверджує створення рішень про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) із зазначенням їх дат заднім числом, які надходили електронною поштою в електронному вигляді без підпису Голови ДФС України від департаменту погашення боргу ДФС України; також встановлено, що неодноразово Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області спочатку готувалися висновки про недоцільність надання розстрочень ТОВ «Надра Геоцентр» ДСД № 265-12 від 19.11.2007 та ТОВ «Фірма Хас» ДСД № 60 від 04.02.2004 (а. 169-230, том 2);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 01.09.2016, який пояснив, що представниками органів ДФС вищої ланки різними шляхами (безпосередньо в руки чи електронною поштою) надавалися т.зв. «алгоритми» роботи з окремими платниками податків зокрема «узгоджені схеми роботи по перенесенню сплати термінів розстрочок у грудні 2015 року» серед яких - група підприємств системи «Надра Геоцентр» (а. 236, том 2);
-Узгодженою схемою роботи по перенесенню термінів сплати розстрочок у грудні 2015 року (а. 237-238, том 2);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 21.03.2017, яка пояснила, що при надходженні заяв від платників з формулюванням «про розстрочення грошового зобов`язання» після спливу граничних термінів для такої сплати, а не боргу, за вказівкою керівництва, яке в свою чергу отримувало відповідні вказівки від департаменту погашення боргу ДФС України, розглядати відповідні документи як розстрочення грошових зобов`язань, а не податкового боргу (а. 248, том 2);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 21.03.2017, яка пояснила, що в кінці 2015 року на адресу ДПІ від вищестоящих органів надійшла узгоджена схема дій для врахування в роботі щодо надання розстрочень за відсутності відомостей щодо законності такої схеми (а. 6, том 3);
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 01.12.2016, який повідомив, що ОСОБА_18 розповідав Дубинському, що Закон України про збільшення ренти на газ є дуже суворим, що значно зменшує його прибуток та також розповідав, що не збирається платити ренту та планує домовитися в Державній фіскальній службі про розстрочки платежів по ренті, а коли домовитися буде неможливо з-за великих боргів планує здійснити банкротство свої підприємства. В подальшому, Дубинському від ОСОБА_19 стало відомо, що підприємства останнього ОСОБА_20, ОСОБА_21 та інші не сплачували ренту в повному об`ємі, а на податкові зобов`язання їм надавалася відстрочка (а. 11-12, том 3);
-протоколом огляду речей від 23.11.2016, а саме блокноту ОСОБА_22 - начальника юридичного департаменту ТОВ «Надра Геоцентр», вилученого в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27 Б, (офісне приміщення з табличкою «Приймальня Народного депутата України ОСОБА_18 » в якому фактично знаходяться офіси підконтрольних злочинній організації суб`єктів господарювання - ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», а також інші), в ході якого встановлено, що ОСОБА_22 разом з іншими особами мав намір вчинити дії з метою фіктивного банкрутства ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» у яких було накопичено розстроченні грошові зобов`язання (податковий борг) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин (а. 18-26, том 3);
-протоколом огляду документів і речей від 11.07.2017, а саме блокноту начальника відділу стягнення боргу ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_10, відповідно до якого встановлено, що останньому було відомо про контроль ОСОБА_18 над діяльністю операторів спільної діяльності (а. 27-30, том 3);
-протоколом огляду від 16.12.2022, а саме відомостей з ЄДРПОУ, згідно якого встановлено, що оператори спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» належали ОСОБА_18 та наближеним до нього особам (а. 31-46, том 3);
-листом Голови ДФС України ОСОБА_6 за вих. № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016 про надання інформації до Міністерства фінансів України про те, що за період з 01.01.2014 по 20.09.2016 не надавались розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», що за встановлених в ході досудового розслідування обставин не відповідає дійсності. Лист підготовлений ОСОБА_4 (а. 52, том 3);
-витягом з висновку судово-економічної експертизи № 9641/18615-18684/16-45 від 30.11.2016, згідно якого встановлено, що внаслідок прийняття рішень Державної фіскальної служби України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС» за період з 01.01.2015 по 31.05.2016 до Державного бюджету не надійшло рентної плати в сумі 2 019 146 516,02 грн. (а. 53-78, том 3);
-аудиторським звітом № 17/05-2017-КП-1 від 17.05.2017, відповідно до якого встановлено документальну необґрунтованості рішень Голови ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС» (а. 79-102, том 3);
-витягом з висновку експертів № 170721-01 від 21.07.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи, згідно якої підтверджено висновки аудиторського звіту №17/05-2017-КП-1 від 17.05.2017 та встановлено відсутність достатніх підстав для підтвердження економічної обґрунтованості Рішень Голови ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», а саме: ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест». Крім того, встановлено, що на підставі вказаних рішень Голови ДФС до Державного бюджету України не надійшли грошові кошти у вигляді рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від вказаних платників податків у загальному розмірі (сумі) 2 019 146 516,02 грн. (а. 103-130, том 3).
При цьому, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Метою продовження строку покладених на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останньої вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у Кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_4 .
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3, ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час продовжують існувати.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), а також, зокрема, можливим призначенням покарання у вигляді позбавлення волі (за злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого, зокрема обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання її винуватою у вчиненні вказаного злочину, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1, виданий відділом оформлення документів № 3 Управління оформлення документів, що підтверджують громадянство України ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, дійсний до 14.05.2031 (а. 189, том 3).
З огляду на отриманні ОСОБА_4 доходи за останні роки, наявність у володінні ОСОБА_4, членів її сім`ї нерухомого майна згідно відомостей, отриманих з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_4 за 2020 рік, Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичним особами від податкових агентів, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. 190-216, том 3) наявні достатні підстави вважати про існування умов для життя підозрюваної в умовах розшуку, можливості її переховування як на території України, так і за межами України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Верховною Радою України (Закон України від 02.05.2023 № 3057-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Таким чином, слідчий суддя враховує, що внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України для ОСОБА_4 кордони з іншими країнами світу наразі відкриті, оскільки перевага у виїзді закордон у зв`язку з відповідними обставинами надається жінкам, дітям та людям похилого віку, що свідчить про можливість підозрюваної ОСОБА_4 виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у будь-якій країні світу.
Заначений ризик є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання у місті Києві, відомості про те, що ОСОБА_4 виїжджала за межі території України, в матеріалах справи відсутні, за першим викликом з`являється особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно неї обмежувальних заходів.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування невеликого ризику вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик того, що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що остання протягом тривалого часу (близько 30 років) працювала в податкових органах України та під час вчинення інкримінованих їй дій працювала на посаді начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу Державної фіскальної служби України, наявні достатні підстави вважати, що підозрювана продовжує спілкуватися з працівниками свого відділу, які перебували у її підпорядкуванні, а також особами, які працюють в органах та підрозділах Державної податкової служби України, серед яких є свідки або можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
За такого, ризик незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати.
Як зазначає прокурор у Клопотанні, а також у відповідності до матеріалів справи вбачається, що працівники ДФС України намагалися вплинути на експертів у даному кримінальному провадженні, зокрема, шляхом направлення до КНДІСЕ, експертам якого за ініціативою детективів доручено проведення судово-економічної експертизи в рамках Кримінального провадження та про проведення якої у цій установі працівники ДФС не були повідомлені, листа ДФС України № 26898/6/99-99-17-04-15 від 13.12.2016 за підписом Голови ДФС ОСОБА_6 про те, що під час здійснення детективами НАБУ тимчасового доступу та вилучення документів, що перебували у володінні ДФС та її територіальних підрозділів, та стосувались надання розстрочень зі сплати ренти (податкових зобов`язань та податкового боргу) для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», детективи НАБУ вилучили та надали експертній установі не усі документи, на підставі яких можливо провести об`єктивну експертизу та скласти законний висновок. Також, у листі зазначено, що з метою підготовки об`єктивного та неупередженого висновку експертів ДФС України вимагає вжити заходи щодо розгляду додаткових матеріалів, які можуть бути використані при проведенні експертизи та зі свого боку готові виділити відповідних фахівців для проведення додаткових консультацій, у іншому разі експертиза не може бути законною та обґрунтованою (а. 180, том 3).
В ході досудового розслідування встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що в ході здійснення злочинної діяльності ОСОБА_4 діяла на виконання вказівок Голови ДФС ОСОБА_6, за такого наявні достатні підстави вважати щодо можливості у підозрюваної самостійно або за вказівками інших фігурантів кримінального провадження здійснювати вплив на експертів, які, зокрема, проводили експертизи у Кримінальному провадженні.
Зазначений ризик продовжує існувати на даній стадії Кримінального провадження, оскільки, з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 69, ч. 7 ст. 101, ч. 2 ст. 327 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження експерт, який проводив у Кримінальному провадженні експертизу, за результатом проведення якої складено висновок експерта, що є доказом у справі, може бути викликаний до суду для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення складеного ним висновку.
Існування ризику впливу на спеціаліста не підтверджено матеріалами Клопотання.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент такі ризики як переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків, експертів у Кримінальному провадженні, продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на неї покладені, можуть запобігти цим ризикам.
Що стосується вимоги Клопотання про продовження строку дії обов`язку «здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт громадянина України», то в цій частині Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання детектива в частині продовження вказаного обов`язку, в подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.04.2023 (справа № 991/3479/23), якою строк дії покладених на підозрювану обов`язків було продовжено до 25.06.2023 включно, відповідний обов`язок не покладався. За такого відсутні підстави для продовження строку дії такого обов`язку.
Належна процесуальна поведінка підозрюваної вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрювану додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Так, ч. 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Як вбачається із матеріалів Клопотання (Том № 3 а. 288-295) досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, зібрані під час досудового розслідування докази визнано достатніми для складання обвинувального акту, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України надано доступ та можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, про що сторону захисту повідомлено в цей же день.
Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Так, у відповідності до протоколу ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування від 16.02.2023 (а. 293-295, том 3) вбачається, що 16.02.2023 сторона захисту розпочала ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження.
З огляду на те, що загальних обсяг зібраних у ході досудового розслідування доказів та інших матеріалів зазначеного кримінального провадження становить 246 (двісті сорок шість) томів, а сторона захисту розпочала ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування 16.02.2023, наразі у відповідності до матеріалів Клопотання ознайомилася з 4 томами, а отже підозрюваній та її захиснику необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ще на два місяці, при цьому, відповідний строк є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави додаткових процесуальних обов`язків слід продовжити ще на два місяці, тобто до 13 серпня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосування до неї запобіжного заходу у виді застави, а саме:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, суду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
Попередити підозрювану ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 13 серпня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_26