- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/5613/23
Провадження 1-кс/991/5633/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши увідкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000250 від 09.06.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 1900 доларів США та паперовий конверт, в якому вони містились, що були виявлені та вилучені в ході обшуку комори гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000250 від 09.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5, будучи адвокатом, наприкінці травня на початку червня 2023 року, діючи умисно, вирішив підбурити ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме судді. Так, зокрема, ОСОБА_5, переконавши ОСОБА_6 у тому, що в силу тривалого здійснення індивідуальної адвокатської діяльності на території міста Одеси він знайомий з суддями, у тому числі Приморського районного суду міста Одеса, тож повідомив ОСОБА_6, що йому необхідно надати грошові кошти в сумі 2 000 доларів США як неправомірну вигоду для судді Приморського районного суду Одеської області ОСОБА_7 за прийняття рішення про визнання ОСОБА_6 невинуватим у скоєнні адміністративного правопорушення у справі №522/2446/23. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що у разі відмови ОСОБА_6 надати таку неправомірну вигоду, суддею буде прийнято рішення про його винуватість.
09.06.2023 ОСОБА_6 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до Національного антикорупційного бюро України, у якій повідомив, що суддя Приморського районного суду Одеської області ОСОБА_7, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо нього, та адвокат ОСОБА_5 вимагають від нього неправомірну вигоду за вчинення дій у його інтересах.
19.06.2023, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_5, перебуваючи поблизу офісного приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, провулок Покровський, 6, зустрівся з ОСОБА_6, після чого разом зайшли до робочого кабінету за вказаною адресою, де ОСОБА_6 передав ОСОБА_5, а останній отримав кошти в сумі 2000 доларів США (що станом на 19.06.2023 року, згідно курсу валют НБУ становить 73137 грн. 20 коп.), як неправомірну вигоду для судді Приморського районного суду Одеської області ОСОБА_7 за прийняття нею в інтересах ОСОБА_6 рішення у справі №522/2446/23 про адміністративне правопорушення. У подальшому, 19.06.2023 у період часу з 12 год. 08 хв. по 12 год. 30 хв. ОСОБА_5 прибув на автомобілі марки «Nissan» моделі «Rogue» з номерним знаком « НОМЕР_1 » до приміщення Приморського районного суду міста Одеси, за адресою: вул. Балківська, 33, м. Одеса, де в салоні вказаного автомобіля провів зустріч із суддею Приморського районного суду ОСОБА_8, в ході якої передав останньому грошові кошти у вигляді неправомірної вигоди для подальшої передачі судді Приморського районного суду Одеської області ОСОБА_7 у сумі 2 000 доларів США за винесення вказаного судового рішення.
19.06.2023 о 15 год. 05 хв. ОСОБА_5 було затримано детективами Національного антикорупційного бюро України в порядку ст. 208 КПК України. При цьому було встановлено, що частина коштів, отриманих ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди, була передана ним ОСОБА_9, який відвідував приміщення комори гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з чим 19.06.2023 о 16 год. 05 хв. детективом Національного антикорупційного бюро України було прийнято рішення про проведення невідкладного обшуку в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, в приміщенні комори зазначеного гуртожитку, з метою врятування майна речових доказів, яке могло знаходитись у вищевказаному приміщенні, а саме предмету неправомірної вигоди.
Прокурор зазначає, що в ході проведеного обшуку було вилучено конверт та грошові кошти в сумі 1900 доларів США купюрами по 100 доларів США, на які просить накласти арешт з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.
Клопотання було призначено до розгляду на 28.06.2023.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3,який входитьдо складуслідчої групи,що здійснюєдосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №52023000000000250 від 09.06.2023 та дорученням прокурора ОСОБА_4 уповноважений взяти участь в розгляді даного клопотання, підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку комори гуртожитку з викладених у клопотанні підстав.
Заслухавши думку детектива, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Подане клопотання відповідає вимогам закону, подане з додержанням приписів ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення прокурору відсутні.
Як вбачається з наданих матеріалів, клопотання про накладення арешту на майно, що було вилучено в ході проведення обшуку 19.06.2023, вручене оператору поштового зв`язку для надсилання до суду 20.06.2023, що підтверджується відомостями із системи Трекінг на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта», тобто подано в межах строку, встановленого абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Сторона обвинувачення просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно з наступних підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація.
Відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1-2, 3-1, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Щодо накладення арешту на майно з метоюзбереження речовихдоказів слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000250 від 09.06.2023 без ували слідчого судді, з метою врятування майна, 19.06.2023 о 16 год. 05 хв. проведено невідкладний обшук в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, у приміщенні комори гуртожитку, що розташований за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, будинок 14, корпус 42 (т. 1, а. с. 67-71).
Як вбачається зі протоколу обшуку від 19.06.2023, в ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1900 доларів США купюрами по 100 доларів США з номерами та серіями: РВ52714859F, РВ52714860F, РВ52714861F, РВ52714862F, РВ52714863F, РВ52714864F, РВ52714865F, РВ52714866F, РВ52714867F, РВ52714868F, РВ52714869F, РВ52714870F, РВ52714871F, РВ52714872F, РВ52714873F, РВ52714874F, РВ52714875F, РВ22941225M, LD43452571D та конверт із надписом «Вітаю від щирого серця».
При цьому, серед вказаних грошових коштів, частина в сумі 1800 доларів США є грошовими коштами, які були передані ОСОБА_5, в якості неправомірної вигоди.
Вказане стверджується копією протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.06.2023 та додатку до нього копій купюр, відповідно до якого Національним бюро ОСОБА_6 у конверті коричневого кольору надані грошові кошти у сумі 2000 доларів США, які складаються із 20 купюр номіналом по 100 доларів США, серед яких є купюри із наступними ідентифікаційними номерами: РВ52714859F, РВ52714860F, РВ52714861F, РВ52714862F, РВ52714863F, РВ52714864F, РВ52714865F, РВ52714866F, РВ52714867F, РВ52714868F, РВ52714869F, РВ52714870F, РВ52714871F, РВ52714872F, РВ52714873F, РВ52714874F, РВ52714875F, РВ22941225M (т. 1, а. с. 30-37).
Вищезазначені грошові кошти у загальній сумі 1900 доларів США були вилучені детективами, у зв`язку з тим, що частина виявлених купюр має важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки зберегла на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У подальшому ухвалою від 27.06.2023 слідчим суддею було задоволено відповідне клопотання заступника Генеральногопрокурора керівника Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОСОБА_10 та наданодозвіл напроведенняобшуку приміщення комори, що розташована в комплексній будівлі АДРЕСА_2, яка належить Міністерству оборони України, з метою врятування від знищення та приховання грошових коштів в сумі 1900 доларів США та конверту з написом «Вітаю від щирого серця», в якому вони перебували (т. 1, а. с. 102).
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що купюри номіналом по 100 доларів США, які мають наступні серії та номери: РВ52714859F, РВ52714860F, РВ52714861F, РВ52714862F, РВ52714863F, РВ52714864F, РВ52714865F, РВ52714866F, РВ52714867F, РВ52714868F, РВ52714869F, РВ52714870F, РВ52714871F, РВ52714872F, РВ52714873F, РВ52714874F, РВ52714875F, РВ22941225M та які були виявлені та вилучені в приміщенні комори гуртожитку, відповідають номерам та серіям купюр, вручених згідно протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.06.2023 ОСОБА_6 для подальшого використання їх під час проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні №52023000000000250.
Разом з тим, виявлена та вилучена в ході обшуку від 19.06.2023 купюра з серією та номером LD43452571D не співпадає з жодною із оглянутих та попередньо вручених свідку ОСОБА_6 купюр, а тому підлягають встановленню обставини її перебування у конверті разом із купюрами, які належать Національному антикорупційному бюро України та використовувались для проведення слідчої дії.
Постановою детектива ОСОБА_11 від 20.06.2023 конверт коричневого кольору з написом: «Вітаю від щирого серця» та грошові кошти в сумі 1900 доларів США визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52023000000000250 від 09.06.2023 (т. 1, а. с. 97-101).
Водночас, слідчий суддя зазначає, що з аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст.170КПКУкраїни вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні/встановлення наявності обґрунтованої підозри та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Враховуючи зазначені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором у клопотанні та детективом у судовому засіданні доведено, що грошові кошти та конверт, у якому вони знаходилися, на які просять накласти арешт, відповідно до положень ст.170 КПКУкраїни відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000250 від 09.06.2023, у тому числі факти підбурювання ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди судді Приморського районного суду Одеської області та безпосередньо обставин передачі неправомірної вигоди. Крім того, постановою детектива від 20.06.2023 вказане майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
Водночас,сторона обвинуваченнястверджує проможливість застосуванняспеціальної конфіскації щодо виявленихта вилучениху ходіобшуку грошовихкоштів, а томупросить накластиарешт на вилучені грошові кошти в сумі 1900 доларів США з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Частиною 4 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявностідостатніх підставвважати,що воно підлягатиме спеціальнійконфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Статтею 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Поряд з цим ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, серед іншого, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Так, слідчим суддею встановлено, що купюри в загальній сумі 1800 доларів США номіналом по 100 доларів США, які мають наступні серії та номери: РВ52714859F, РВ52714860F, РВ52714861F, РВ52714862F, РВ52714863F, РВ52714864F, РВ52714865F, РВ52714866F, РВ52714867F, РВ52714868F, РВ52714869F, РВ52714870F, РВ52714871F, РВ52714872F, РВ52714873F, РВ52714874F, РВ52714875F, РВ22941225M та які були виявлені та вилучені в приміщенні комори гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідають номерам та серіям купюр, вручених згідно протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.06.2023 ОСОБА_6 для подальшого використання їх під час проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні №52023000000000250.
При цьому, із протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.06.2023 слідує, що вказані грошові кошти належать Національному антикорупційному бюро України та були надані Національним бюро для отримання фактичних даних про вимагання суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США у ОСОБА_6 за прийняття судового рішення в інтересах останнього за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення (т. 1, а. с. 30-32).
У судовому засіданні детектив зазначив, що вказані грошові кошти хоча й належать Національному антикорупційному бюро України, однак, формально відповідають ознакам майна, до якого може бути застосовано спеціальну конфіскацію, оскільки були набуті ОСОБА_5 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оцінюючи зазначені доводи детектива, слідчий суддя прийшов до висновку про їх неспроможність, з огляду на те, що вилучені грошові кошти в сумі 1800 доларів США належать Національному антикорупційному бюро України, згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю), отже, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 96-2 КК України, відсутні достатні підстави вважати, що такі грошові кошти підлягатимуть спеціальній конфіскації.
Разом з тим, на даному етапі кримінального провадження слідчому судді не надано доказів, які б підтверджували походження купюри номіналом 100 доларів США із серією та номером LD43452571D, яка була виявлена у приміщенні комори гуртожитку у паперовому конверті поряд з ідентифікованими грошовими купюрами та разом із ними була вилучена детективами, зокрема, що така купюра номіналом 100 доларів США відповідає будь-якій із ознак, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України та підлягатиме спеціальній конфіскації.
За наведеного, накладення арешту на вилучені грошові кошти в сумі 1800 доларів США, які відповідають номерам та серіям купюр, вручених ОСОБА_6 детективами Національного бюро, з метою забезпечення спеціальної конфіскації є необґрунтованим та недоцільним, оскільки такі грошові кошти підлягають поверненню власнику (законному володільцю), а накладення арешту на купюру номіналом 100 доларів США, яка не відповідає жодній із купюр, вручених ОСОБА_6, згідно з протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.06.2023 та походження якої наразі невідоме, є передчасним та безпідставним на даній стадії кримінального провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
Врахувавши правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження, а тому слід надати згоду на арешт грошових коштів у сумі 1900 доларів США та паперового конверту, в якому вони містилися.
Частина 4 ст. 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на вилучені грошові кошти саме шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, з метою запобігання можливості його приховування та відчуження, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, на речі та грошові кошти, які виявлені та вилучені 19.06.2023 в ході обшуку у приміщенні комори гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на грошові кошти в сумі 1900 доларів США купюрами по 100 доларів США, номери купюр: РВ52714865F, РВ52714863F, РВ52714868F, РВ52714861F, РВ52714873F, РВ52714862F, РВ52714872F, РВ52714860F, РВ52714871F, РВ52714859F, РВ52714870F, РВ52714875F, РВ52714869F, РВ52714874F, РВ52714866F, РВ52714867F, РВ52714864F, РВ22941225M, LD43452571D та паперовий конверт, в якому містились вказані грошові кошти.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1