- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/5512/23
Провадження 1-кс/991/5532/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання), поданого у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому підозрюваний просить:
- змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та застави в розмірі 4 026 000 грн, визначений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.05.2023 у справі № 991/4185/23, на особисте зобов`язання із покладенням на нього процесуальних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, або зменшити заставу до 200 000 грн та не застосовувати електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано наступним: внаслідок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою порушуються права ОСОБА_4, передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу судом використано формальний підхід та не дотримано презумпції невинуватості; порушено права підозрюваного при наданні матеріалів досудового розслідування для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України; докази, покладені в основу підозри ОСОБА_4, є очевидно недопустимими; відсутні/зменшилися ризики, які заявлялися стороною обвинувачення; визначена підозрюваному застава є непомірною для нього, родичі ОСОБА_4 не мають можливості внести визначену йому заставу.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 доводи Клопотання підтримали, просили задовольнити із викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3 заперечувала проти доводів Клопотання, просила відмовити у його задоволені.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У Клопотанні підозрюваний, посилаючись на необґрунтованість повідомленої йому підозри, зокрема в частині завищень вартості та обсягів робіт при будівництві дитячого садка у с. Гатне, відсутність/зменшення ризиків, встановлених при застосуванні/продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави до підозрюваного, непомірність розміру визначеної застави, незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4, порушення його прав, ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання із покладенням додаткових процесуальних обов`язків або зменшення визначеного розміру застави.
Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність обґрунтованої підозри в частині завищень вартості та обсягів робіт при будівництві дитячого садка у с. Гатне, наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, наявність/відсутність підстав для зменшення визначеної підозрюваному застави, наявність обставин (хвороби), які унеможливлюють перебування ОСОБА_4 в установі для попереднього ув`язнення, порушень прав підозрюваного.
07.11.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру, а 23.03.2023 - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та у організації видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб, а також про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України, тобто у організації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненій у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 (справа № 991/6315/22) застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави змінено на тримання під вартою, визначено заставу у розмірі 6 202 500, 00 грн, у разі внесення якої, на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2023 (справа № 991/6315/22) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.
В подальшому строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, а розмір визначеної підозрюваному застави змінювався.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 (справа № 991/4185/23 провадження № 1-кс/991/4207/23) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4, до 17.07.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 805 200 грн, у разі внесення якої, на ОСОБА_4 покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Однак, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.05.2023 (справа № 991/4185/23 провадження № 11-сс/991/389/23) зазначену ухвалу слідчого судді скасовано в частині визначеного розміру застави та в цій частині постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 4 026 000 гривень.
За ч. 4 ст. 193 КПК України, з урахуванням ч. 4 ст. 201 КПК України, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023, при їх постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу (у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків) та зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою з альтернативою застави, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні підозрюваного до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до нього запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які він посилається, покладається саме на підозрюваного.
Так, вказуючи на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, сторона захисту посилається на акт Держаудитслужби, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки закупівлі Гатненською сільською радою робіт з будівництва дитячого дошкільного закладу спеціалістами встановлено завищення обсягів та вартості виконаних робіт на загальну суму 101 900, 90 грн (з ПДВ), що в подальшому було усунуто шляхом коригування дебіторської заборгованості. Викладене вказує на відсутність перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, а також робіт, які фактично не виконувались, на загальну суму 27 321 402,16 грн, заволодіння якими інкримінується у тому числі ОСОБА_4 .
Крім того, сторона захисту посилається на особливості встановлення вартості будівництва в залежності від виду договірної ціни.
У Клопотанні також вказується, що висновок експерта № 01-21 від 17.09.2021, яким сторона обвинувачення обґрунтовує розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є очевидно недопустимим, так як експертиза проведена з порушеннями, в її основу покладено інший висновок експерта, експерти притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Зазначені доводи сторони захисту слідчим суддею відхиляються, так як факт завищення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт на загальну суму 27 321 402,16 грн підтверджується висновком експерта № 01/21 від 17.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. Посилання сторони захисту на притягнення експертів до відповідальності не спростовує викладеного висновку.
При цьому, наявність у сторони захисту сумнівів щодо висновків зазначеної експертизи є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи.
За такого, підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4, не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Так, при останньому продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, слідчим суддею була встановлена наявність двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
24.03.2023 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази визнано достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; за злочин, передбачений ч. 2 ст. 209КК України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, майнові активи підозрюваного та членів його сім`ї і близьких родичів, які ОСОБА_4 може використати для тривалого або постійного проживання як на території України так і за кордоном. Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 здано на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.
Крім того, слідчим суддею враховується обізнаність ОСОБА_4 у галузі права, як практикуючого адвоката, ділові зв`язки, напрацьовані підозрюваним, у тому числі серед працівників правоохоронних органів (зокрема, зв`язків у органах прокуратури), які підозрюваний може використати для переховування від органу досудового розслідування та суду.
З 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України. При цьому, Кабінетом Міністрів України визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану. Відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 входить до переліку громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, не встановлено.
На думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
Вказане свідчить про продовження існування заявленого ризику.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, може бути призначено виключно реальне покарання.
Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та є посадовими особами Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, службовими особами ТОВ «Проектно-будівельний альянс», зважаючи на наявність у підозрюваного зв`язків серед працівників правоохоронних органів, місцевого самоврядування, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань на стадії судового розгляду та уникнення ОСОБА_4 можливої кримінальної відповідальності.
Проте, враховуючи, що всіх свідків, яких сторона обвинувачення вважала за необхідне допитати, допитано і їх покази зафіксовані у відповідних протоколах допиту, ризик дачі такими свідками завідомо неправдивих показів під час судового розгляду внаслідок можливого впливу ОСОБА_4, сменшився, з огляду на встановлену кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка надані органу, що здійснює досудове розслідування (ст. 384 КК України).
Таким чином, ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, хоча й зменшились із плином часу.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним зменшення встановлених ризиків настільки, щоб більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, був здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні.
Так, жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я стороною захисту суду не надано.
При вирішенні питання про можливість зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя виходить з того, що: особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за частиною 5 статті 191 КК, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; умови домашнього арешту, який по суті є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного, не запобігають можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких судом встановлено обов`язок утриматись від спілкування у зв`язку із необхідністю запобігання ризику впливу на них (зазначені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 справа № 991/4185/23 провадження 1-кс/991/4207/23). З цих підстав домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам; застава як самостійний запобіжний захід вже застосовувався до підозрюваного в розмірі пропорційним ризикам, які існували на початковому етапі досудового розслідування після повідомлення про підозру, але не була внесена.
З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти зазначеним ризикам ризикам.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, у даному випадку тримання під вартою, слідчий суддя вирішує питання і про розмір застави, визначеної, як алтернативний запобіжний захід.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.05.2023 (справа № 991/4185/23 провадження № 11-сс/991/389/23) підозрюваному ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 4 026 000 гривень.
Визначаючи заставу у такому розмірі, суд, зокрема, взяв до уваги: (1) отримання ОСОБА_4 та іншими особами за його вказівкою, багатомільйонних готівкових коштів, які мають неофіційний, незадекларований характер; (2) доходи ОСОБА_4, що нараховані податковими агентами, в сумі 5359110 грн. та задекларовані від підприємницької діяльності за 2020-2021 роки, що складають 7 648 638 грн.; (3) майновий стан родичів ОСОБА_4 .
Однак, стандарт доказування відповідного майнового стану підозрюванго та інших осіб з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: (1) встановлення попереднього розміру застави базувалось на стандарті доказування "обгрунтованої ймовірності", відповідно до якого були обгрунтовані підстави вважати, що у підозрюваного та його близьких та родичив є достатньо грошових коштів та інших ліквідних активів, які можуть бути використані для внесення застави; (2) відбувається тривале невнесення застави у раніше визначеному розмірі, в тому числі близькими та родичами ОСОБА_4 ; (3) стороною обвинувачення не спростовано доводи підозрюваного, що його задекларовані доходи від підприємницької діяльності не є чистим його прибутком, який він отримав, накопичив та може сплатити в якості застави. Таку правову позицію використовує Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду при визначенні розміру застави, яка протягом тривалого часу не була сплачена (ухвала АП ВАКС від 15.05.2023 справа № 991/3711/23 провадження №11-сс/991/362/23).
Так, висновок про те, що застава у визначеному розмірі (4 026 000 грн) не є непомірною для ОСОБА_4, зроблено на основі припущень про наявність у його розпорядженні значних сум грошових коштів, які могли бути отримані ним внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, однак на протязі досудового розслідування Кримінального провадження, яке є завершеним, але не закінченим, у ОСОБА_4 не було знайдено таких коштів. Крім того, на все майно підозрюваного, у тому числі його корпоративні права, накладено арешт.
Сторона захисту неодноразово заявляла, що задекларовані доходи ОСОБА_4 від підприємницької діяльності за 2020-2021 роки в сумі 7 648 638 грн не є чистим прибутком, а є валовими доходами, левова частина яких витрачена у зв`язку із здійснення такої діяльності (валові расходи). Доводити вказану обставину сторона захисту, у зв`язку із тим що ОСОБА_4 перебуває під вартою, має обмежені можливості з огляду на характер підприємницької діяльності - здійснюється особисто. Стороною обвинувачення доводи сторони захисту з цього приводу не спростовані протягом тривалого часу.
Також слідчим суддею береться до уваги той факт, що за результатами НСРД проведених відносно ОСОБА_4 до повідомлення про підозру та в результаті проведених обшуків, не було виявлено фактів володіння та подальшого зберігання ним значних сум грошових коштів, які він отримав внаслідок здійснення підприємницької діяльність та внаслідок отримання інших доходів.
Крім того, протягом більше шести місяців ніхто із близьких та родичів ОСОБА_4 не сплатив заставу у визначеному розмірі, хоча при визначенні розміру застави враховувалась така можливість, яка за своїм характером також є певною мірою припущенням, що таке відбудеться. Невнесення близькими особами та родичами ОСОБА_4 визначеного розміру застави протягом тривалого часу свідчить про їх небажання або неможливість це зробити, але це істотним чином впливає на можливість внесення визначеної суми застави самим підозрюваним чи деякими близькими/родичами, які можуть це зробити в меншій сумі.
Крім того, при визначенні розміру застави раніше враховувалось загальна вартість усіх активів, якими володіють близькі та родичи підозрюваного, але внесення застави потребує наявності не будь-яких активів, а активів у виді грошових коштів або в інших високоліквідних формах. Це також впливає на розмір застави, який спроможні внести інші зацікавлені особи за підозрюваного.
Небажання або неможливість внесення застави іншими зацікавленими особами та відсутність у підозрюваного достатньої можливості внести визначену заставу в умовах арешту всіх його активів, можуть зробити безальтернативною заставу, яка визначена підозрюваному як альтернативний запобіжний захід.
Враховуючи зазначені факти та висновки, застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави в частині визначення її розміру має бути менш суворим та визначатися у межах, встановлених частиною 5 статті 182 КПК.
Слідчий суддя вважає, що застава в максимальному розмірі, передбаченому пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК (з урахуванням ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 ) у сукупності з покладанням на нього обов`язків, визначених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 (справа № 991/4185/23 провадження 1-кс/991/4207/23) зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наявним ризикам і не буде непомірною для підозрюваного. Такою заставою є застава в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.
Питання щодо порядку ознайомлення підозрюваного ОСОБА_4 із матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, відкритими у порядку ст. 290 КПК України, вирішується прокурором або слідчим (детективом) за його дорученням, якщо вони знаходяться у його розпорядженні, з урахування усіх обставин, зокрема, віку, стану здоров`я підозрюваного, та порядок такого ознайомлення не є підставою для зміни застосованого запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 травня 2023 року в цьому кримінальному провадженні з 4 026 000 (чотирьох мільйонів двадцяти шести тисяч) гривень на 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6