- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/878/22
Провадження № 1-кп/991/66/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 липня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
їх захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
ОСОБА_18, ОСОБА_19,
ОСОБА_20, ОСОБА_21,
ОСОБА_22, ОСОБА_23,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209 КК України;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Фастів Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Городок Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Шевченкове Броварського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_8,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_9,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_17 заявив відвід прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Обґрунтування заявленого відводу
Заявлений відвід захисник мотивує тим, що прокурор ОСОБА_5 не має повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 на стадії судового провадження.
Так, Генеральний прокурор ОСОБА_24 постановою від 01.02.2022 змінила групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, до складу якої включила зокрема прокурора ОСОБА_5 . У мотивувальній частині постанови зазначено, що зміни до складу групи прокурорів вносяться з метою швидкого, повного, всебічного та неупередженого розслідування. Прокурор ОСОБА_5 неуповноважений підтримувати державне обвинувачення, оскільки на підставі постанови від 01.02.2022 він мав право здійснювати повноваження прокурора у кримінальному провадженні лише на стадії досудового розслідування, яке наразі закінчено.
Разом з тим Генеральний прокурор ОСОБА_24, приймаючи постанову від 01.02.2022, вийшла за межі своїх повноважень та діяла всупереч положенням ст. 37 КПК України та ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру». З посиланням на Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора зазначив, що у випадку відсутності керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури його повноваження виконує заступник.
За таких обставин вважає, що прокурор ОСОБА_5 підлягає відводу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, оскільки прокурор особисто заінтересований в результатах кримінального провадження та існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачені та їх захисники підтримали заявлений відвід прокурора.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_22 та захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_23 додатково зазначили, що реєстр матеріалів досудового розслідування, доданий до обвинувального акта, не містить відомостей щодо прийняття Генеральним прокурором такого процесуального рішення 01.02.2022, хоча обвинувальний акт у кримінальному провадженні складено та затверджено 04.02.2022.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення заяви про відвід. Вважає, що має повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 на стадії судового провадження, оскільки діє на підставі постанови, яка винесена уповноваженим суб`єктом та відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Будь-якої особистої заінтересованості в результатах кримінального провадження не має, вперше бере участь в судовому засіданні у справі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_25 та представник потерпілого (цивільного позивача) Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат ОСОБА_26, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явились.
ОСОБА_26 надіслав до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.
Захисник ОСОБА_25 направив суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату.
Суд у даному конкретному випадку дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід за відсутності представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_26 та захисника ОСОБА_25, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду такої заяви, що узгоджується із положеннями ст. 81 КПК України.
Мотиви та висновки суду
Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України. Так, серед іншого, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Водночас ч. 5 ст. 80 КПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 81 КПК України відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Частиною 1 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Прокурор у кримінальному провадженні відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі ст. 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання ним своїх конституційних функцій, передбачених ст. 131-1 Конституції України, та виконання повноважень на досудовому розслідуванні, під час судового провадження (ст. 36 КПК України), для здійснення завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України, забезпечення законності згідно зі ст. 9 КПК України.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини в кожному конкретному випадку.
Суть доводів захисту щодо упередженості прокурора у кримінальному провадженні зводиться до того, що прокурор ОСОБА_5 не має повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 на стадії судового провадження, оскільки: 1) постанова Генерального прокурора від 01.02.2022 винесена неуповноваженим суб`єктом з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст. 37 КПК України та ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», 2) з аналізу мотивувальної частини вказаної постанови вбачається, що визначені прокурори мають повноваження лише на стадії досудового розслідування, 3) відомості про це процесуальне рішення відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до обвинувального акта.
Судом встановлено, що Національне антикорупційне бюро України здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Генеральний прокурор ОСОБА_24 постановою від 01.02.2022 замінила групу прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, визначивши її у складі прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в тому числі ОСОБА_5 .
Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_17 про те, що прокурор ОСОБА_5 був визначений як прокурор у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру».
Так, за правилами ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. Також у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Під керівником органу прокуратури, згідно з п. 9 ст. 3 КПК України, розуміються Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Відповідно до наведеного у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» переліку прокурорів органів прокуратури у Генерального прокурора може бути перший заступник, заступник, заступник - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (пп. 2, 3, 4-1).
Спеціалізована антикорупційна прокуратура утворюється в Офісі Генерального прокурора на правах самостійного структурного підрозділу і на неї покладається, серед іншого, функція здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»).
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору, що визначено ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру». Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може мати першого заступника і заступника (ч. 6 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»).
Нормами пунктів 4, 5 ч. 8 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також прокурора для керівництва такою групою.
Наведені вище норми Кримінального процесуального кодексу України у взаємозв`язку із положеннями Закону України «Про прокуратуру» свідчать про те, що повноваженнями із визначення прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому здійснює Національне антикорупційне бюро України, наділений заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Водночас загальновідомим є те, що із посади заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наказом Генерального прокурора від 21.08.2020 № 2195ц був звільнений ОСОБА_27, а новий керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - ОСОБА_28 призначений на посаду наказом Генерального прокурора з 28.07.2022.
Тобто у період із 22.08.2020 до 27.07.2022 (в тому числі станом на дату прийняття постанови від 01.02.2022 про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017) не було особи, яка обіймала посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» заступники керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за своєю посадою є заступниками керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора, тобто не належать до переліку керівників органів прокуратури, визначеного в п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Зважаючи на наведені вище норми ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» щодо статусу прокурора та п. 9 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 37 КПК України, якими визначено, які посади прокурорів належать до керівника органу прокуратури та що рішення про визначення прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні уповноважений приймати лише керівник органу прокуратури, є очевидним, що перший заступник чи заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (який є заступником Генерального прокурора) - не є суб`єктами (керівниками органу прокуратури), уповноваженими на прийняття рішень, передбачених ст. 37 КПК України.
Посилання захисника на підтвердження його позиції про те, що Генеральний прокурор не мав повноважень змінювати групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні, на Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, а також на норми ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» як на спеціальні норми закону відносно загальних статей Кримінального процесуального кодексу України (п. 9 ч. 1 ст. 3, ст. 37) суд вважає неспроможними з таких підстав.
Пунктом 2.3 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора (затверджене Наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 № 125, зі змінами, внесеними Наказом Офісу Генерального прокурора від 28.08.2020 № 395) передбачено, що в разі тимчасової відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виконує перший заступник або заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури згідно з наказом Генерального прокурора.
Водночас ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» визначені особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Засада законності передбачає, що під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України). Разом із тим, ч. 3 цієї статті передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить Кримінальному процесуальному кодексу України.
Зважаючи на норми ст. 9 КПК України про те, що інші закони і нормативно-правові акти повинні відповідати цьому Кодексу, суд переконаний, що пункт 2.3 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора від 05.03.2020 № 125, яке затверджене наказом Генерального прокурора з посиланням на ст. 8, 9 Закону України «Про прокуратуру», та норми ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», не є спеціальними щодо правил Кримінального процесуального кодексу України і не можуть визначати порядок здійснення кримінального провадження чи повноваження прокурорів органів прокуратури інакше, аніж у Кодексі.
Покладення на першого заступника або заступника виконання обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не наділяє їх повноваженнями заступника Генерального прокурора як керівника органу прокуратури в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 3, ст. 37 КПК України.
Отже, оскільки на час прийняття рішення про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні не було особи, яка обіймала би посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відповідне рішення за правилами ч. 1 ст. 37 КПК України були уповноважені приймати лише Генеральний прокурор (очолює прокуратуру в Україні, йому безпосередньо підпорядковується керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), його перший заступник та заступник, які віднесені Кримінальним процесуальним кодексом України до керівників органів прокуратури.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що постанова Генерального прокурора від 01.02.2022 про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, якою прокурор ОСОБА_5 був визначений як прокурор у цьому кримінальному провадженні, винесена відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру».
Щодо доводів захисника про відсутність у прокурора ОСОБА_5 повноважень у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 на стадії судового провадження, з огляду на зміст мотивувальної частини постанови Генерального прокурора від 01.02.2022 про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, суд зазначає таке.
У мотивувальній частині постанови Генерального прокурора від 01.02.2022 з посиланням зокрема на ст. 36, 37 КПК України зазначено, що зміни до складу групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, вносяться з метою швидкого, повного, всебічного та неупередженого розслідування і з`ясування всіх обставин. Резолютивна частина постанови, яка відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України містить відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, сформульована таким чином, що у кримінальному провадженні змінено групу прокурорів та визначено її у складі прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_5, та старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_35 .
Суд зважає на те, що постанова від 01.02.2022 винесена на стадії досудового розслідування та метою внесення змін до складу групи прокурорів було забезпечення одного із завдань кримінального провадження. Проте результатом прийняття процесуального рішення є саме визначення прокурорів, які здійснюватимуть повноважень прокурорів у кримінальному провадженні незалежно від його стадії.
Частиною ч. 2 ст. 37 КПК України передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.
Пунктами 5, 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження складається із досудового розслідування (стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження), судового провадження (кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами).
Відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміст ст. 36, 37 КПК України дає підстави стверджувати, що зміна стадії кримінального провадження із досудового розслідування на судове провадження не позбавляє прокурора, призначеного на стадії досудового розслідування, повноважень у такому провадженні.
Випадки здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором передбачені ч. 2 ст. 37 КПК України, а випадки покладення повноважень прокурора на іншого прокурора органу прокуратури визначені ч. 3 ст. 37 КПК України. Водночас до цих підстав не належить закінчення певної стадії кримінального провадження. Положення ст. 37 КПК України взагалі не передбачають можливості призначення прокурора у кримінальному провадженні лише на певну його стадію.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо зміни групи прокурорів у кримінальному провадженні після 01.02.2022, в тому числі після закінчення досудового розслідування.
Тому суд вважає, що прокурор ОСОБА_5 здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 на стадії судового провадження відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо незазначення відомостей про прийняте Генеральним прокурором процесуальне рішення від 01.02.2022 в реєстрі матеріалів досудового розслідування, то суд зауважує, що такий факт не призводить до недійсності вказаного процесуального рішення.
Суду не надано будь-яких доказів того, що прокурор ОСОБА_5 особисто заінтересований в результатах кримінального провадження.
З огляду на викладене судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, для відводу прокурора ОСОБА_5, тому заява захисника ОСОБА_17 про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 77, 80, 81, 314, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3