- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/6032/23
Провадження 1-кс/991/6047/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3, ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5,
захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року, на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Зокрема, за версією слідства, Головою Верховного Суду ОСОБА_5 створено організовану групу, діяльність якої направлена на систематичне одержання ним та іншими суддями Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судових рішень. Так, з метою приховування своєї та інших суддів Верховного Суду протиправної діяльності, ОСОБА_5 залучив до складу організованої групи довірених йому осіб: адвоката ОСОБА_10 та приватного нотаріуса ОСОБА_11 .
При цьому, детектив вказує, що з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_5 як організатор організованої групи, здійснював комунікації між всіма членами організованої групи, погоджував кандидатури осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом, визначав розмір неправомірної вигоди та порядок її розподілу між всіма членами організованої групи, безпосередньо одержував та передавав таку неправомірну вигоду. Також, за версією слідства, як організатор організованої групи, ОСОБА_5 розподілив ролі між її учасниками.
Зокрема, ОСОБА_10, який діяв під прикриттям адвокатської діяльності, повинен був: підшукувати осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом; одержувати від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду для Голови та суддів Верховного Суду; у разі необхідності укладати з особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, що надають неправомірну вигоду, необхідні документи про надання юридичних або інших послуг для створення видимості законності одержання грошових коштів та приховування протиправної діяльності; утримувати (переховувати) протягом визначеного членами організованої групи строку неправомірну вигоду у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами; передавати одержану від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду ОСОБА_11 для її подальшої передачі безпосередньо ОСОБА_5 .
У ході слідства було встановлено, що 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду (прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року.
Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Детектив зазначає, що у період з 15.02.2023 по 06.03.2023, бенефіціарний власник компанії «Ferrexpo AG» ОСОБА_12 доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_13 зустрітись з ОСОБА_10, який, як було відомо ОСОБА_12, мав сталі позаслужбові зв`язки з Головою Верховного Суду ОСОБА_5 та іншими суддями Верховного Суду, та з`ясувати, щодо можливого сприяння у винесенні конкретного рішення на користь компанії «Ferrexpo AG».
06.03.2023, під час зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_10, яка відбулась у присутності ОСОБА_11, ОСОБА_13 повідомив про готовність ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_12 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та довів до відома останніх суть судового спору.
Надалі, у період з 06.03.2023 по 09.03.2023 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, виконуючи свою роль учасників організованої групи щодо підшукання осіб, згодних надати неправомірну вигоду, довели до відома ОСОБА_5, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду про готовність ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду за скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Детектив зазначає, що ОСОБА_5 як організатор організованої групи, надав вказівку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомити ОСОБА_12, що за прийняття необхідного рішення, останній має надати ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду неправомірну вигоду у розмірі 1 800 000 млн. доларів США. При цьому ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що свою частину неправомірної вигоди вони мають визначити самостійно.
Після цього, отримавши погодження ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 довели до відома ОСОБА_12, що за прийняття бажаного йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США.
Як вказує детектив, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 домовились між собою, не доводячи це до відома ОСОБА_5, що ОСОБА_12 має надати в якості неправомірної вигоди 2 700 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 особисто.
Детектив зазначає, що 10.03.2023 ОСОБА_10, діючи з відома та узгоджено з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_12, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15.03.2023, буде перенесено на іншу дату для надання останньому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди. У свою чергу ОСОБА_5, діючи спільно з іншими суддями Верховного Суду з числа членів організованої групи, забезпечив перенесення судового розгляду справи № 910/15551/20 на 19.04.2023.
При цьому, детектив зазначає, що за вказівками ОСОБА_5, ні сам ОСОБА_10, ні його юридична компанія не повинні були брати участь у судовій справі № 910/15551/20 з метою приховування злочинної змови ОСОБА_5 та інших суддів ВП ВС з ОСОБА_12 .
За версією слідства, надання неправомірної вигоди для суддів ВП ВС мало відбутися до 19.04.2023, про що ОСОБА_10 повторно повідомив ОСОБА_12 .
Так, у період часу з 10 березня по 19 квітня 2023 року ОСОБА_12 частинами передав ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США. Отримані від ОСОБА_12 грошові кошти ОСОБА_10 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому перемістив їх для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_10 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6. При цьому, про отримані від ОСОБА_12 грошові кошти, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_5 .
Надалі, 19.04.2023 судді Великої Палати Верховного Суду, у тому числі ОСОБА_5, винесли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема: касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG задоволені частково; постанова Північного апеляційного господарського суду
від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасована; рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від
27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.
За даними слідства, 01.05.2023 ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_11 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_12 суму неправомірної вигоди таким чином: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Наступного дня, близько 17 години, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи на виконання вказівок ОСОБА_5, забрали у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованого ОСОБА_10, раніше надану ОСОБА_12 неправомірну вигоду для подальшої передачі суддям ВП ВС.
Цього ж дня, знаходячись у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на виконання вказівок ОСОБА_5 сформували 10 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжили зберігати у сейфі офісу.
03.05.2023, близько 21 години вечора, ОСОБА_11, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_5, забрав з сейфу офісу вищевказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_5 .
Таким чином, детектив зазначає, що 03.05.2023 ОСОБА_5 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складає 49 323 727 грн. 68 коп.
Надалі, 08.05.2023 ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_11 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_12, іншим суддям ВП ВС та надав вказівку передати йому другої частини неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.
На виконання вказаного, 15.05.2023, ОСОБА_11 забрав у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_12 .
За даними слідства, 15.05.2023, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_11, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_5, доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_5 .
Детектив вказує, що 16.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_14 складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Детектив вважає, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».
Також детектив зазначає, що 18.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.07.2022 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 107 360 000 гривень. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 альтернативний запобіжний захід у виді застави ОСОБА_5 зменшено до 75 000 000 гривень.
Крім цього, 05.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду частково продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52023000000000202 до п`яти місяців, тобто до 16.10.2023.
На переконання детектива, існує необхідність у продовженні строку тримання під вартою, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, досвід роботи на керівних посадах у судових органах та наявні засоби для переховування чи втечі. Також на обґрунтування вказаного ризику детектив вказує на наявність широкого кола знайомих серед правоохоронних та державних органів, забезпечений майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, а також наявність декількох паспортів для виїзду з України, в тому числі дипломатичний паспорт, частоту перетинів кордону тощо.
2)Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовується невідшуканням на даний час грошових коштів, які призначалися як неправомірна вигода, можливостями створити штучні докази своєї непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема шляхом використання автоматизованої системи документообігу суду, до якої має доступ як суддя Верховного суду, зокрема подати власну окрему думку чи приєднатися до окремих думок у справі № 910/15551/20, тощо.
3)Ризик незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, враховуючи, що такі свідки ще не допитані, а також беручи до уваги зафіксовані у ході досудового розслідування відомості про широке коло знайомств ОСОБА_10 в сфері державного управління, правоохоронних органах, прокуратурі, судовій гілці владі, що дозволяє йому вирішувати широке коло питань в тому числі, використовуючи незаконні методи, що може включати прямий або опосередкований вплив на свідків, в тому числі в інтересах ОСОБА_5, який являється його співучасником у вчиненні злочину.
4)Ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, що може полягати у вчиненні ряду дій, направлених на переоформлення об`єктів власності, які можуть бути об`єктом конфіскації, як можливого виду покарання за інкримінований йому злочин. Також підозрюваний може використовувати свої зв`язки, зокрема, серед службових осіб різних правоохоронних та інших державних органів, відповідний авторитет серед суддів та працівників суду, тим самим опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень. На думку детектива, підозрюваний може спонукати суддів до створення окремої судової практики Верховним Судом, яка перешкоджатиме ефективному здійсненню досудового розслідування та подальшому судового розгляду.
5)Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що під час досудового розслідування, в ході проведення ОРД та НСРД, виявлені обставини, які свідчать, як про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, так і про існування намірів їх вчинити.
З урахуванням зазначеного, детектив вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе нівелювати наведені ризики.
При цьому, детектив вказує про наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме необхідність проведення та отримання висновків експертиз, допитів свідків, проведення оглядів вилученої техніки, здійснення тимчасових доступів та отримання матеріалів виконання ініційованих запитів про міжнародну-правову допомогу.
Також, на переконання детектива, застосований розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на дохід отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5, членів його родини та осіб за попередньою змовою з якими вчинено кримінальне правопорушення.
При цьому, у разі внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
2.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурори підтримали вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою та просили його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, узагальнені доводи захисників полягають у такому:
- пред`явлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази, які переконливо могли б свідчити про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів. З тексту пред`явленої підозри не вбачається належної обґрунтованості кваліфікації об`єктивної сторони формулювання підозри за ч. 4 ст. 368 КК України через ч. 3 ст. 28 КК України, зокрема в підозрі не зазначено, якими доказами підтверджується те, що безпосередньо і особисто ОСОБА_5 вчиняв активні дії з метою підшукування учасників та формування складу групи, розподілу між ними функцій, розроблення єдиного плану для досягнення корисної мети.
- відносно ОСОБА_5 вчинено провокацію з боку правоохоронних органів, що обґрунтовується тим фактом, що ОСОБА_11 діяв під контролем працівників НАБУ та своїми діями штучно створив склад організованої групи;
- під час досудового розслідування було допущено велику кількість процесуальних порушень з боку детективів, що впливає на допустимість доказів, а долучені до клопотання протоколи ОРД та НСРД подані без процесуальних документів на підтвердження законності їх проведення;
- формальне посилання детективом на наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, без посилання на докази, які підтверджують їх існування. Відсутність нових ризиків, які могли б виправдати подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, дублювання заявлених раніше ризиків та неврахування при цьому їх безумовного зменшення зі спливом часу досудового розслідування;
- відсутність обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;
- застосований розмір застави як альтернативного запобіжного заходу є непомірним та необґрунтованим, оскільки встановлений без врахування матеріального стану ОСОБА_5 .
У зв`язку з вказаним, сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати більш м`який у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників, просив врахувати, що його майновий стан не дозволяє внести заставу у тому розмірі, про який просить сторона обвинувачення. У зв`язку з чим, в разі задоволення клопотання, просив визначити розмір застави у межах, визначених ст. 182 КПК України.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч. 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також слідчий суддя враховує, що згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою?
5)чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу
Як вбачається з матеріалів клопотання, 15.05.2023 ОСОБА_5 затримано детективами НАБУ та наступного дня йому повідомлено про підозру.
18.05.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.07.2023. Також визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у сумі 107 360 000 гривень. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 альтернативний запобіжний захід у виді застави ОСОБА_5 зменшено до 75 000 000 гривень.
При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений до 16 жовтня 2023 року включно.
На даний час сукупний строк тримання ОСОБА_5 під вартою становить менше 60-днів, а строк досудового розслідування продовжений до 16 жовтня 2023 року, а тому слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 197 КПК України, приходить до висновку про можливість продовження застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Вказані норми передбачають відповідальність, зокрема, за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене організованою групою.
Відповідно до Указу Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 ОСОБА_5 призначено суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а рішенням Пленуму Верховного Суду від 22.10.2021 ОСОБА_5 було обрано Головою Верховного Суду, отже згідно з п. 3 примітки до ст. 368 КК він є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Зі змісту клопотання та пояснень прокурорів вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини одержання Головою Верховного Суду ОСОБА_5 як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших суддів Верховного Суду за прийняття ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення на користь компанії «Ferrexpo AG» та її бенефіціарного власника ОСОБА_12 у межах судової справи №910/15551/20.
Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року. Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Однак, за версією слідства, у період з 15.02.2023 по 06.03.2023, ОСОБА_12, який є бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» вживав заходи, направлені на позитивне вирішення зазначеної судової справи за надання неправомірної вигоди, зокрема з цією метою доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_13 зустрітись з наближеною до Голови Верховного Суду особою - ОСОБА_10 .
Так, на виконання вказаного, відбулася зустріч ОСОБА_13 з ОСОБА_11 та ОСОБА_10, під час якої було озвучено готовність ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах компанії «Ferrexpo AG», а саме скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
Надалі, зміст вказаної розмови та суть озвученої пропозиції була доведена до відома Голову Верховного Суду ОСОБА_5, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду, яка розглядала справу № 910/15551/20 та останнім було повідомлено суму неправомірної вигоди, яка має бути передана йому та суддям Верховного Суду, яка становила 1 800 000 млн. доларів США. При цьому, визначення частини неправомірної вигоди ОСОБА_10 та ОСОБА_11 має відбуватися ними самостійно.
Отримавши погодження ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 довели до відома ОСОБА_12, що за необхідне йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США. При цьому, за встановленими слідством обставинами, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 самостійно визначили остаточну суму неправомірної вигоди, з яких 1 800 000 доларів США мають бути переданими ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 особисто.
Надалі, про таку суму неправомірної вигоди було повідомлено ОСОБА_12 та з метою підготовки останнім необхідної суми неправомірної вигоди, судове засідання із розгляду справи № 910/15551/20 було перенесено на 19.04.2023.
У ході слідства було встановлено, що з березня по квітень 2023 року ОСОБА_12 частинами передав ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США, яка зберігалася у різних місцях, зокрема, спочатку в офісі ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, а пізніше в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_10 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
При цьому, після отримання вказаних грошових коштів та після обізнаності ОСОБА_5 про наявність грошових коштів, 19 квітня 2023 року Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/15551/20, було, зокрема, задоволено частково касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасувано.
За версією слідства, механізм вказаного злочину, передбачав передачу та одержання неправомірної вигоди поетапно та по частинах, в різні заздалегідь обумовлені проміжки часу та через ряд залучених осіб. Так, за даними слідства, ймовірні учасники злочину обумовили, що передача неправомірної вигоди відбуватиметься після ухвалення відповідного судового рішення поетапно - двома частинами.
Зокрема, 01.05.2023 ОСОБА_5 надано вказівку ОСОБА_11 про передачу першої частини неправомірної вигоди, яка мала бути розподілена у такому вигляді: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США. За даними слідства, така вказівка була виконана та необхідна сума грошових коштів була переміщена із місця зберігання індивідуального сейфу, розфасована за потрібними пакунками та уже 03.05.2023 передана ОСОБА_5 за місцем його проживання.
З матеріалів долучених клопотання вбачається, що зазначена частина неправомірної вигоди була переміщена з місця проживання ОСОБА_5 до приміщення Верховного Суду, та вже 08.05.2023 останній під час розмови з ОСОБА_11 повідомив про передачу частини неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду. Крім того, ОСОБА_5 надав вказівку передати йому другу частину неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США - 15 травня 2023 року.
На виконання зазначеного, 15.05.2023 ОСОБА_11 забрав з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США та доставив її того ж дня до місця проживання ОСОБА_5 та передав йому особисто.
У ході досудового розслідування, зокрема 15.05.2023 під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено 450 000 доларів США, які цього ж дня були передані ОСОБА_11 . Крім того, в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_5 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_11 ще 03.05.2023.
Крім того, після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, в якій за даними слідства, було передано частину неправомірної вигоди та виявлено її детективами, ОСОБА_5 було затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.05.2023.
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
На переконання слідчого судді, описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості та розподіл ролей, а тому з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_5 існують достатні підстави вважати, що він міг виконувати роль організатора.
Зокрема, такий висновок про імовірну роль ОСОБА_5 та форму співучасті з іншими особами, слідчий суддя робить, враховуючи, що підозрюваний:
- здійснював комунікацію із імовірними учасниками організованої групи та ним надавалися вказівки, зокрема щодо дати передачі неправомірної вигоди, місця її передачі та форми;
- координував дії інших співучасників щодо обсягу їх дій, зокрема із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_10 не брати участь у судовій справі № 910/15551/20;
- узгоджував позиції суддів по конкретній справі, визначав суми імовірної неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду;
- самостійно здійснював передачу частини неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, що вбачається із його сповіщення інших співучасників 08 травня 2023 року про здійснення такої передачі.
Зазначена роль ОСОБА_5 та його ймовірна причетність до розслідуваного злочину на даному етапі досудового розслідується підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, а саме:
- протоколом огляду від 16.05.2023, в ході якого оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;
- протоколом від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи, під час якого зафіксовано обговорення останнім з ОСОБА_10 обставин передачі ОСОБА_10 та одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди;
- протоколом від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи, за результатами якого зафіксовано: обговорення 17.03.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, обставини перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного суду у прийнятті ними судових рішень; обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 щодо кількості наданих останнім через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_10 для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_5 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття у справі № 910/15551/20; обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 щодо позитивного рішення, прийнятого на користь останнього у справі № 910/15551/20; обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_5 ;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження за готівковими грошовими коштами у сумі 1 348 800 доларів США;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_5, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 548 700 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_5 03.05.2023;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 450 000 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_5 15.05.2023;
- протоколом від 15-16.05.2023 обшуку службового кабінету ОСОБА_5 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_11 ще 03.05.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неконкретності підозри в частині пред`явленої підозри у керівництві організованої групи, оскільки враховуючи початкову стадію досудового розслідування та зібрані у ході його здійснення відомості, які відображені у відповідних протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає наявними ознаки відповідної ролі ОСОБА_5 . Так, слідчий суддя відзначає, що зафіксовані відомості дають підстави вважати, що підозрюваним здійснювалися дії організаційного характеру у формі віддання наказів, давання доручень, застосування заходів впливу на інших імовірних учасників об`єднання (зокрема суддів Великої Палати Верховного Суду). Характер та спосіб такого впливу, а також точний обсяг ролі кожного із співучасників може бути встановлений лише в ході всебічного та повного досудового розслідування, яке на разі перебуває на початковій стадії.
Щодо доводів про наявність провокації відносно ОСОБА_5, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_11 під впливом правоохоронних органів, то слідчий суддя не вбачає на даному етапі ознак очевидної провокації, враховуючи відсутність будь-яких даних, що таке залучення відбулося до початку імовірної злочинної діяльності, або ж відомостей, що останній вчиняв активні дії, направлені на підбурення чи отримання підозрюваним неправомірної вигоди.
Інші доводи захисників, зокрема щодо надання неповних протоколів НСРД, а саме витягів, а також неправильне трактування стороною обвинувачення зафіксованих розмов, слідчий суддя вважає неспроможними, повторно наголошуючи на тому, що вказане кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а наведені прокурором у судовому засіданні та долучені до клопотання матеріали у своїй сукупності пов`язують підозрюваного із інкримінованим йому злочином.
За таких обставин, позиція сторони захисту та зазначені ними доводи не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
3.3.Щодо продовження існування ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, (5) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
3.3.1.Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи:
1)обставини затримання особи одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому грошових коштів, що може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину;
2)історія перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану, зокрема у період із 14.05.2022 по 30.04.2023 ним було здійснено 7 перетинів кордону;
3)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
4)високий майновий стан як самого підозрюваного ОСОБА_5, так і його близьких осіб, наявність нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування. Крім того, з доданих детективом матеріалів вбачається, перебування у володінні підозрюваного майна, яке не оформлено на останнього, однак фактично перебуває у його користуванні, що свідчить про приховані статки та об`єкти майна;
5)перебування та проживання членів сім`ї закордоном, що свідчить про можливість проживання закордоном;
6)тісні професійні та соціальні зв`язки, в т.ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить, що ймовірність вказаного ризику залишається високою.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива та прокурора про актуальність зазначеного ризику, враховуючи, що, у ході проведення обшуків у цьому кримінальному провадженні, підозрюваний намагався отримати доступ до віднайденого телефону та вимкнути його, тобто мала місце спроби приховати чи ускладнити доступ до відомостей, які містяться на такому телефоні. Крім того, слідчий суддя бере до уваги специфіку обставин розслідуваного злочину, який передбачає отримання неправомірної вигоди за прийняття судового рішення, а тому існують ризики спотворення чи зміни документів зазначеної судової справи або ж проектів, чернеток, які стосуються обставин прийняття відповідного рішення. При чому, загроза таких дій можлива як від підозрюваного або ж інших осіб за його вказівками чи проханнями.
Крім того, станом на розгляд вказаного клопотання не відшукано та не виявлено частину неправомірної вигоди, яка імовірно передана ОСОБА_5, а тому існують ризики перетворення, знищення чи приховування таких коштів, які є важливими доказами у цьому кримінальному провадженні. Також слідчий суддя вважає, що характер імовірного вчинення злочину свідчить про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховання речей, які мають значення для цього кримінального провадження, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що грошові кошти, які імовірно призначалися як неправомірна вигода зберігалися у різних місцях, доступ до яких обмежений.
Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчать про продовження ризику щодо можливого вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів та речей, які мають важливе значення для цього кримінального провадження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у складі організованої групи, в якій він здійснював залучення до них ряду інших співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;
-можливість здійснення впливу на свідків, якими є також судді Верховного Суду, які є колишніми колегами підозрюваного, а тому такий вплив може здійснюватися безпосередньо чи опосередковано;
-у цьому кримінальному провадженні призначено низку експертиз, а під час досудового розслідування зафіксовано можливість ймовірного співучасника здійснювати тиск чи вплив на експертів;
-в ході розгляду вказаного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про те, що актуальність ризику впливу на учасників цього кримінального провадження продовжується.
3.3.4.Щодо ризику перешкоджання іншим чином
Аналізуючи імовірність продовження вказаного ризику, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний, з огляду на його посаду та тривалий досвід роботи, має широке коло зв`язків, серед службових осіб різних судових, правоохоронних та інших державних органів, користуючись якими підозрюваний може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.
Також, ОСОБА_5 та його дружина мають у власності певну кількість об`єктів нерухомості, а тому усвідомлюючи ризик їх втратити у зв`язку з можливою конфіскацією нерухомого майна, може вдатися до спроб відчуження чи переоформлення нерухомого майна на третіх осіб, що унеможливить в подальшому досягнення такої цілі кримінального провадження, як забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання. У цьому контексті, слідчий суддя бере до уваги, що дружина ОСОБА_5 є нотаріусом, що свідчить про доступ до реєстрів прав на нерухоме майно та спроможність виконувати нотаріальні дії в будь-який час.
Також слідчий суддя зауважує, що обставини та характер вчинення розслідуваних злочинів, зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах та використання іноземних номерів, вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного ОСОБА_5 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами. Більше того, у контексті вказаного ризику слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин вчинений ним у співучасті з іншими особами, у т.ч. досі не встановленими суддями ВС, які одержали частину неправомірної вигоди. Враховуючи невстановлення наразі усіх ймовірно причетних осіб існує загроза вчинення дій, направлених на перешкоджанню досудовому розслідування для невикриття таких осіб.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги зібрані органом досудового розслідування відомості про наявність у користуванні чи володінні об`єктів нерухомості (квартира 183.4 кв.м. та гаражний бокс 19.1 кв.м. у місті Києві загальною вартістю 9 081 426, 67 грн.), які зареєстровані на інших осіб. Такі обставини та надані матеріали щодо здійснення підозрюваним та його дружиною дій з ремонту, вибору дизайну та купівлі меблів у вказану квартиру свідчать про те, що квартира перебуває у фактичному користуванні сім`ї підозрюваного, а отже може бути фактично його власністю. Приховування факту власності такої квартири дійсно свідчать про схильність підозрюваного до перешкоджання кримінальному провадження, а саме через приховування майна, яке фактично належить йому.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заявлений ризик дійсно має місце та продовжує існувати.
3.3.5.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
Вирішуючи питання щодо продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя бере до уваги відомості імовірного впливу на формування державних органів суддівського врядування та можливість вчинення інших корупційних злочинів у складі осіб організованої групи. Так, слідчий суддя вважає, що зазначені факти вказують на можливість вчинення (планування) іншого кримінального правопорушення, а тому мають бути предметом детальної та негайної перевірки органом досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що продовження строку дії застосованого запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що детективом доведено існування потреби у подальшому проведенні більшої частини із зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з необхідністю отримання призначених комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертиз вилучених у підозрюваних та інших осіб під час обшуків терміналів мобільного зв`язку та комп`ютерних пристроїв. Також слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи детектива про необхідність допиту свідків, враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини діяльності організованої групи, та більше того, враховуючи обсяг дій за що імовірно передавалася неправомірна вигода (прийняття конкретного судового рішення по справі) існує необхідність у з`ясуванні обставин прийняття судового рішення є значною. Крім того, слідчий суддя також вважає необхідним здійснити огляд вилученої техніки у підозрюваних, враховуючи зафіксовані факти здійснення спілкування у програмних додатках та месенджерах. Так само слідчий суддя вважає виправданим необхідності дослідження інформації щодо телефонних з`єднань осіб, які були імовірно залучені до розслідуваних подій, що надасть можливість встановити контакти та зв`язки між ними, тобто підтвердити або спростувати слідчу версію.
При цьому, слідчий суддя вважає, що дійсно існували об`єктивні обставини, які перешкоджали проведенню таких слідчих і процесуальних дій до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що строк розслідування у цьому кримінальному провадженні становить 3 місяці, а обсяг уже проведених слідчих дій вимагає аналізу та дослідження великої кількості документів та вилученої техніки. При цьому, слідчий суддя бере до уваги кількість призначених у цьому кримінальному провадженні експертиз, на виконання яких необхідно тривалий час. Так, у цьому контексті необхідно врахувати, що за загальним правилом, строк проведення експертиз може складати від 10 до 90 календарних днів (п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998). Крім того, у разі значного завантаження експерта, зазначені терміни можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.
Крім того, слідчий суддя враховує значний обсяг відомостей та документів, до яких детектив має намір отримати тимчасовий доступ і потребу у подальшому детальному вивченні та аналізі отриманих даних, та використанні при плануванні та проведенні інших слідчих дій (допити, огляди, співставлення з іншими доказами, тощо).
У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до п`яти місяців, тобто до 16 жовтня 2023 року.
Зазначене вказує на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 14.07.2023.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наведені детективом обставини дійсно об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
3.5.Щодо існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_5 виповнилося 44 роки;
-достатній майновий стан підозрюваного та членів його родини, а саме: інформацію про доходи ОСОБА_5, згідно якої за період з 24 лютого 2022 по 18 травня 2023 року йому нараховано заробітну плату у сумі 2 604 107, 52 грн, у 2021 році дохід за основним місцем роботи склав 4 115 582 грн, за сумісництвом - 64 676 грн; отримано 110 000 грн подарунок у негрошовій формі; 558 000 грн та 490 671 грн спадщини; 640 728 грн дохід від відчуження нерухомого майна; 700 110 дохід від відчуження нерухомого майна; відомості декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, згідно з якої ОСОБА_5 володіє грошовими активами в сумі 383 417 грн, 265 000 доларів США, 33 989 доларів США; в оренді ОСОБА_5 та членів його сім`ї знаходиться два об`єкта нерухомого майна: квартира, вартість оренди якої складає - 1 000 грн, та нежитлове приміщення; відомості з Реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими у власності ОСОБА_5 перебувають: квартира, квартири та будинок у місті Миколаєві; відомості про належне дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_15, майно, а саме: відомості із декларації ОСОБА_5 за 2021 рік про грошові активи дружини - 223 878 грн доходу від зайняття незалежною професійною діяльністю, кошти розміщені на банківських рахунках: 18 155 грн., 40 951 доларів США, відомості про безоплатне користування у 2021 році ОСОБА_5 транспортним засобом - Mercedes-Benz GLE 250, 2018 року випуску, з орієнтовною вартістю 1 734 969 грн, який на праві власності належить ОСОБА_15 ; відомості про відшукання значної суми грошових коштів за місцем роботи (у сейфі робочого кабінету), які не є попереднього ідентифіковані та імовірно не є предметом неправомірної вигоди у сумі 1 105 000 доларів США, 1 700 євро, достовірних відомостей чи пояснень про належність їх іншим конкретним особам, у судовому засіданні не надано; відомості про можливість перебування у фактичній власності підозрюваного та його дружини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та гаражного боксу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яке номінально зареєстроване за іншу особу - ОСОБА_16 (загальна вартість цього майна згідно з договорами купівлі-продажу складає 9 081 426, 67 грн.);
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
-наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які не будуть перелічуватися в ухвалі, оскільки дослідження матеріалів щодо переліку таких захворювань, здійснювалося у закритому судовому засіданні, однак відомості про наявність захворювань, які несумісні з триманням під вартою, відсутні;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має на утриманні матір похилого віку, має постійне місце роботи - суддя Верховного Суду;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає зазначити таке. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених вище, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження та на цей час невстановленими ймовірно причетними особами), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що ухвалою Апеляційного суду Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 було частково скасовано у частині розміру застави як альтернативного запобіжного заходу підозрюваному, а саме визначено розмір у сумі 75 000 000 гривень.
При вирішенні питання чи є вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваний та чи існують підстави для зменшення застави, слідчий суддя виходить з такого. У першу чергу, зазначений розмір явно перевищує встановлений КПК України розмір, однак, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги тяжкість інкримінованого злочину, виключність обставин кримінального правопорушення - участь в організованій групі, учасниками якої імовірно є судді найвищого судового органу, діяльність якої спрямована на одержання неправомірної вигоди за винесення рішення у судовій справі, що поставило під загрозу суспільно-правові відносини, які виникають при здійсненні правосуддя. Більше того, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що сам підозрюваний був керівником найвищого суддівського органу та неправомірна вигода призначалася за прийняття рішення у справі, яке перебувало на розгляді колегіального суддівського органу, висновки якого є обов`язками для врахування нижчестоящими судами, а тому обставини цієї справи явно впливають на зниження рівня довіри суспільства до правосуддя.
У матеріалах кримінального провадження наявні відомості про можливість отримання неправомірної вигоди підозрюваним у сумі до 1 798 000 доларів США (саме підозрюваному було передано вказану суму неправомірної вигоди, яка зберігалася ним), частина з яких наразі не знайдена. У власності підозрюваного та членів його сім`ї перебуває значна кількість нерухомого та рухомого майна, наведеного вище, а також за місцем роботи підозрюваного відшукано велику суму грошових коштів яка не є ідентифікованою неправомірною вигодою. Також при розмірі застави, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення про імовірну наявність у власності сім`ї підозрюваного квартири та гаражного боксу, які оформлені на сторонню особу, однак на утримання яких підозрюваним витрачалися значні суми коштів. Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить, що визначений розмір застави відповідає його майновому та сімейному стану, обставинам кримінального провадження та є помірним. Відомостей, які би свідчили про зміну майнового стану стороною захисту не надано.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо переховування, впливу на свідків та експертів існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обгрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_11,
5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_5, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 підлягає задоволенню та строк тримання під вартою відносно підозрюваного слід продовжити на 60 днів, тобто до 08 вересня 2023 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, подане у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року, - задовольнити.
2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 08 вересня 2023 року включно з можливістю внесення застави у розмірі 75 000 000 (сімдесяти п`яти мільйонів) гривень.
3.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
4.Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
5.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти, у зв`язку із внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:
7)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
8)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Києва, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
9)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
10)утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_11,
11)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
12)носити електронний засіб контролю.
6.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави, - до 08 вересня 2023 року включно.
7.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
8.Виконання ухвали у частині подальшого тримання під вартою доручити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
9.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
10.Копію ухвали вручити прокурору та захисникам, а також негайно направити копію ухвали підозрюваному.
11.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1