- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/6322/23
Провадження 1-кп/991/84/23
У Х В А Л А
26 липня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8,
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному 28 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000523, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брянка Луганської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,
розглянувши клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, та клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_9 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні.
Подане клопотання обґрунтовано обранням під час досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 198 480 гривень та покладанням низки обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. У подальшому ухвалами слідчих суддів строк дії покладених на обвинувачену обов`язків неодноразово продовжувався та востаннє був продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2023. Даною ухвалою продовжені такі обов`язки:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому провадженні, суду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ;
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
Зазначаючи про продовження існування ризику переховування обвинуваченої від суду та ризику незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні прокурор просить продовжити ОСОБА_6 дію вищевказаних обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримав та повідомив, що дотепер продовжує існувати ризик переховування обвинуваченої. Відповідний ризик прокурором обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання строком від 3 до 6 років позбавлення волі. ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та за останні два роки мала сумарний дохід на суму більш ніж 1 млн грн. Разом з цим обвинувачена не має жодних обмежень для виїзду за кордон у разі повернення їй паспорту. Наведене в своїй сукупності, на думку прокурора, може свідчити про можливість у обвинуваченої винайняти житло у разі виїзду за межі країни з метою переховування. З приводу ризику впливу на свідків прокурор зазначив, що обвинувачена працює на посаді начальника відділу в Державній податковій службі України, отже, може з використанням своїх владних повноважень вплинути на свідків, яких сторона обвинувачення планує допитувати під час судового розгляду та показання яких можуть бути покладені в основу вироку. Водночас ризик впливу на експерта прокурор обґрунтував направленням у 2016 році посадовими особами ДФС листа до експертної установи, в якому зазначалося про надання детективами НАБУ не усіх документів для проведення експертизи. Просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії раніше покладених на обвинувачену обов`язків.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Подала клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та зазначила, що ризик переховування відсутній. Обвинувачена ОСОБА_6 неодноразово допитувалася у якості свідка за обставинами інкримінованого їй злочину. Проте протягом років жодного разу не чинила спроб переховування та навіть не виїздила за межі країни. Після повідомлення про підозру ОСОБА_6 завжди вчасно прибувала на усі слідчі дії, що вказує на бездоганну процесуальну поведінку останньої. Разом з цим, документи для виїзду за кордон здані до Міграційної служби України та потреби у їх поверненні обвинуваченій не має. Поряд з цим, на утриманні обвинуваченої перебуває батько похилого віку, який має ряд захворювань та потребує постійного догляду. У тому числі і грошових витрат на лікування. Окрім того, обвинувачена присвятила майже 30 років свого життя роботі в податкових органах. У сукупності вищезазначені обставини свідчать про наявність стійких соціальних зв`язків за місцем мешкання та відсутності ризику переховування у ОСОБА_6 . З приводу ризику впливу на свідків захисник зазначила, що частина зі свідків сторони обвинувачення вже взагалі не працюють у податкових органах, а інша частина не підпорядкована ОСОБА_6 . Отже, остання не має жодної можливості чинити на них вплив. За тривалий час досудового розслідування жоден зі свідків не звертався з заявою до детективів або прокурорів щодо тиску на них. З огляду на це ризик тиску на свідків відсутній. Також не існує ризику тиску на експертів. Листа, про якого зазначав прокурор, до експертної установи було надіслано іншим обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні. ОСОБА_6 до даного листа ніякого відношення не мала і не була про нього обізнана. Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків та задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію захисника. Просила задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, а у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків відмовити. Зазначила, що жодного з наведених прокурором ризиків не існує. Вона не ухилялася та не збирається в подальшому ухилятися від суду. Жодного тиску на співробітників ДФС не чинила. Єдиний свідок, який був у неї в підпорядкуванні, на теперішній час переведений в інший відділ. Також обвинувачена повідомила, що доглядає за батьком пенсійного віку, який має певні захворювання. Майже вся пенсія батька йде на його лікування. Водночас оскільки батько є особою похилого віку, то саме обвинувачена щотижня возить його на дачу. Для цього їй необхідно отримувати відповідні дозволи від представника сторони обвинувачення, що дещо ускладнює їй життя. З приводу грошових надходжень у сумі 1 млн гривень ОСОБА_6 пояснила, що це гроші, отримані за основним та єдиним місцем роботи, - це її заробітна платня, яка не накопичувалася, а витрачалася в повсякденному житті. А також оцінений дарунок її сину, у вигляді нерухомості, який на той час проживав разом із нею. Фізично таких заощаджень, як вказує прокурор, у неї не має. Разом з цимя, обвинувачена зазначила, що зміна запобіжного заходу і повернення їй суми застави відіграє значну роль в її житті, оскільки на теперішній час у неї на кредитній картці заборгованість близько 200 000 гривень і щомісяця вона сплачує відсотки за користування кредитними коштами. Повернення суми застави буде неї використано для погашення кредиту у банку.
Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора та просив продовжити дію обов`язків, покладених на обвинувачену. З приводу клопотання про зміну запобіжного заходу - просив відмовити у його задоволенні.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав, наведених ним у клопотанні про продовження строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до них матеріали, заслухавши доводи прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченої, колегія суддів дійшла таких висновків.
Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу
У судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України. За вказаними статтями Кримінального кодексу України останній висунуто обвинувачення.
Разом з цим, під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 198 480 гривень, та покладено такі обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому провадженні, суду; 3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України.
У подальшому покладені на ОСОБА_6 обов`язки неодноразово продовжувалися ухвалами слідчих суддів. Востаннє обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді від 13.06.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 виконує покладені на неї процесуальні обов`язки у кримінальному провадженні. Вказане дає підстави для висновку, що запобіжний захід у виді застави у цьому кримінальному провадженні є достатнім та дієвим.
Частиною 1 статті 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу та підтверджені ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при перегляді рішення слідчого судді.
Під час застосування запобіжного заходу і визначення розміру застави слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, у тому числі міцність соціальних зв`язків обвинуваченої у місці її проживання, наявність на утриманні батька похилого віку, працевлаштованість, тривалий строк роботи в податкових органах, належна процесуальна поведінка та майновий стан ОСОБА_6, який був достатнім для внесення застави саме у вищевказаному розмірі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, стороною захисту не надано жодних доказів, що підтверджують те, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6, припинили існувати на теперішній час, або що з`явилися нові обставини, які можуть свідчити про необхідність зміни застави на більш м`який запобіжний захід.
Відомості, які характеризують особу обвинуваченої, її сімейний та матеріальний стан, враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, а тому не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу, так само як і дотримання обвинуваченою ОСОБА_6 умов запобіжного заходу та відсутність з її боку будь-яких порушень чи створення перешкод, яке свідчить лише про належне виконання останньою своїх процесуальних обов`язків.
Не є підставою для зміни запобіжного заходу і твердження сторони захисту про потребу у грошах для закриття банківського кредиту обвинуваченої чи лікування батька обвинуваченої. Стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження того, що на сьогоднішній день застава у визначеній в ухвалі слідчого судді сумі є непомірною для обвинуваченої, та що саме необхідність внесення грошових коштів у якості застави створила у обвинуваченої банківську заборгованість, яка вимагає щомісячних значних платежів. Водночас захистом також не надано відомостей і на підтвердження тих обставин, що саме обвинувачена оплачує лікування батька, а також відомостей, які б підтверджували, що ОСОБА_6 є єдиною особою, яка доглядає літнього батька.
Враховуючи вищенаведене, оскільки стороною захисту не наведено нових обставин, які можуть бути враховані для зміни запобіжного заходу, клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про продовження строку дії обов`язків
Як зазначалося раніше, у судовому засіданні колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364,
ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 198 480 гривень, та покладено низку обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому покладені на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язки неодноразово продовжувалися, та востаннє обов`язки продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2023 строком до 13.08.2023 включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено заставу як один із видів запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. ст. 182 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
З приводу обґрунтованості підозри (обвинувачення) суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 скерований до суду, та на теперішній час здійснюється судове провадження, повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, продовжених щодо ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2023, колегія суддів вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику можливого переховування обвинуваченої від суду. Даний ризик, на переконання суду, ґрунтується на тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Так, санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 364 КК України та інкримінований останній є корупційним. У разі доведення вини ОСОБА_6 до неї не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні колегія суддів враховує ту обставину, що більшість свідків є колишніми або теперішніми працівниками Державної податкової служби України, а тому враховуючи, що ОСОБА_6 протягом тривалого часу працює у відповідній державній установі, в тому числі і на керівних посадах, вона мала реальну можливість здобути власний авторитет та товариські відносини з відповідними особами, що не виключає можливості використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених обставин злочину.
Водночас при оцінці ризику можливого впливу на свідків колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадження. А саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З приводу існування ризику впливу обвинуваченої на експертів у даному кримінальному провадженні колегія суддів зазначає, що прокурором не надано ніяких доказів обізнаності обвинуваченої ОСОБА_6 з діями інших осіб або участі в таких діях щодо готування та направлення до експертної установи КНДІСЕ листа № 26898/6/99-99-17-04-15 від 13.12.2016 з приводу не можливості достовірного проведення експертизи. Тому відповідний ризик не враховується судом при продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену.
Також у судовому засіданні прокурором не доведено необхідності продовження процесуального обов`язку не відлучатися обвинуваченій з міста Києва без дозволу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора в тому обсязі, про який проситьє сторона обвинувачення та який був визначений попередніми ухвалами слідчих суддів. Тому, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченої за час проведення досудового розслідування, відсутність нарікань на неї з боку сторони обвинувачення, факт здачі обвинуваченою до державних органів паспорту громадянина України для виїзду за кордон, наявність у неї постійного місця проживання та роботи, перебування на її догляді батька похилого віку, а також внесену заставу, колегія суддів з метою збереження співмірності цілей кримінального провадження та прав обвинуваченої, дійшла висновку про необхідність послаблення запобіжного заходу, застосованого до останньої шляхом розширення території, за межі якої обвинуваченій заборонено відлучатися без отримання відповідного дозволу прокурора та/або суду, а саме - території міста Києва та Київської області.
Разом з цим, враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає за недоцільне продовжувати обов`язки в частині, що стосується необхідності з`являтися до уповноважених осіб органу досудового розслідування, а саме детективів Національного антикорупційного бюро України.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки інші покладені на ОСОБА_6 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, враховуючи особу обвинуваченої, колегія суддів вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково. Визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 та їх повне скасування може завдати шкоди судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7, поданого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6, про зміну запобіжного заходу.
Задовольнити частково клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:
1) прибувати до прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому провадженні, суду;
3) повідомляти прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ;
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали встановити до 26 вересня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3