- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
- Secretary : Vorona K.O.
справа № 991/4164/23
провадження № 22-ц/991/4/23
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі: головуючого Михайленка Д. Г., суддів Панаіда І. В., Семенникова О. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Ворони К. О.,
представника позивача - прокурора Ткача І. М.,
розглянула апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шпака Володимира Івановича
на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 про забезпечення позову
у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави.
Короткий зміст і мотиви оскаржуваного рішення суду першої інстанції
1.Оскаржуваним рішенням суду (колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючий Хамзін Т. Р., судді Мойсак С. М., Михайленко В. В.; дата складання повного тексту рішення 16.05.2023) заяву прокурора САП Ткача І. М. про забезпечення позову у справі № 991/4164/23 за позовом Держави Україна в особі САП до ОСОБА_1 задоволено частково.
2.Накладено арешт на: (1) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478469212101, що зареєстрований за ОСОБА_1 (далі - будинок); (2) земельну ділянку, кадастровий номер: 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, що зареєстрована за ОСОБА_1 (далі - земельна ділянка) (разом - об`єкти нерухомості).
3.Задовольняючи заяву прокурора суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено: (1) існування між сторонами спору; (2) зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; (3) існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог; (4) позивач порушував питання лише щодо арешту активів, які є предметом цього спору, за таких умов забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги відповідача
4.У своїй апеляційній скарзі відповідач просив: (1) скасувати ухвалу суду; (2) повернути заявнику заяву про забезпечення позову від 11.05.2023 на підставі положень частини 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
5.Апелянт вважає, що оскільки ставка судового збору за подання заяви про забезпечення позову визначена окремим положенням Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) та не прив`язана жодним чином до ставки судового збору за подання позовної заяви по справі, то позивач по справі не мав законних підстав для звільнення від сплати судового збору, що помилково не було враховано судом першої інстанції.
6.Свої вимоги обґрунтовував такими доводами: (1) до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (частина 6 статті 151 ЦПК); (2) представником позивача судовий збір не сплачено за подання заяви про забезпечення позову з посиланням на абзац 2 частини 1, пункт 17 частини 2 статті 3 Закону; (3) абзац 2 частини 1 статті 3 Закону не звільняє будь-кого від сплати судового збору, а пункт 17 частини 2 статті 3 Закону передбачає несправляння судового збору лише за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; (4) тому суд мав повернути заяву позивачу, а не розглядати її; (5) прокурором безпідставно ототожнено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви із звільненням від сплати будь-якого судового збору в даній категорії справ взагалі, в тому числі за отримання звукозапису судового засідання, за отримання додаткових копій рішення суду; (6) на даний час склалася усталена судова практика, що за подання апеляційних та касаційних скарг прокурором не сплачується судовий збір у даній категорії справ, однак це пов`язано лише з тим, що ставка за подання апеляційної та касаційної скарги обраховується від ставки судового збору за подання позовної заяви, яка в даному випадку відсутня (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 383/1273/21, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду 20.06.2018 у справі № 914/1748/17); у свою чергу, ставка судового збору за подання заяви про забезпечення позову визначена підпунктом 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону у фіксованому розмірі, який не залежить від ставки судового збору за подання позовної заяви; (7) про відсутність підстав для настільки розширеного тлумачення пункту 17 частини 2 статті 3 Закону свідчить і існуюча судова практика, в тому числі правові позиції Верховного Суду в цій категорії справ.
7.Так, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 наведений висновок, що перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині 2 статті 3 Закону, і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби (стаття 121-2 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою). Водночас у частині 2 статті 4 Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. Проте підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв`язку із цим ВП ВС дійшла висновку, що зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (підпункти 4.6, 4.7, 5.2 постанови).
Мотиви та оцінка Суду
8.Суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
9.Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац 2 частини 2 статті 376 ЦПК).
10.Частиною 3 статті 376 ЦПК визначені підстави, за яких порушення норм процесуального права обов`язково має спричиняти скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Серед таких підстав не зазначено несплату судового збору.
11.Крім того, частиною 1 статті 377 ЦПК передбачено підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині, серед таких підстав є несплата судового збору (містить посилання на статтю 257 ЦПК «Залишення позову без розгляду», яка в свою чергу відсилає до положень статті 177 ЦПК «Документи, що додаються до позовної заяви»). Водночас такі наслідки (підстави для скасування) стосуються лише судового рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи.
12.Враховуючи, що : (1) апелянт, стверджуючи про необхідність сплати судового збору за подання заяви позивачем про забезпечення позову у справі про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави, вважає помилкою суду першої інстанції допущення розгляду такої заяви по суті за умови несплати судового збору; (2) в апеляційній скарзі не наводить жодних доводів про те, що оскаржуване рішення по суті є незаконним чи необґрунтованим; (3) вимогами апеляційної скарги є скасувати ухвалу суду та повернути прокурору заяву про забезпечення позову на підставі положень частини 10 статті 153 ЦПК; (4) ЦПК не передбачає повноважень суду апеляційної інстанції скасувати або змінити рішення суду першої інстанції, яким не закінчено розгляд справи та яке не призвело до неправильного вирішення справи, з підстав несплати судового збору за розгляд заяви (клопотання) забезпечувального характеру, - підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні незалежно від тлумачення норм Закону щодо необхідності (чи її відсутності) сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справах про визнання активів необґрунтованими.
13.Водночас, щодо доводів апеляційної скарги про необхідність сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справах про визнання активів необґрунтованими на відміну від подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
14.Судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (пункт 17 частини 2 статті 3 Закону).
15.На переконання колегії суддів пункт 17 частини 2 статті 3 Закону має тлумачитись таким чином, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач звільняється від сплати судового збору у суді першої інстанції (як при пред`явленні позову, так і при його забезпеченні), і на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарг).
16.Такий висновок відповідає практиці Верховного Суду у справах при застосуванні положень статті 3 Закону щодо схожих за формулюванням підстав надання пільг з його сплати, в яких також зазначено про несправляння судового збору саме за подання до суду заяви, позовної заяви [а не позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг як в пункті 14 частини 2 статті 3 Закону № 3674-VI, чи позовної заяви та апеляційної скарги як в пунктах 18 та 19 частини 2 статті 3 Закону № 3674-VI], зокрема, пункту 13 частини 2 статті 3 Закону № 3674-VI (ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 308/4532/20, від 17.02.2022 у справі № 201/10105/21, від 31.01.2022 у справі № 367/5994/19, від 09.04.2021 у справі № 201/12248/20, від 27.01.2021 у справі № 454/1362/14, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 914/1748/17 та інші).
17.Аргументи апелянта про те, що розширювальне тлумачення досліджуваного положення Закону, за яким подання апеляційних та касаційних скарг у цій категорії справ не супроводжується сплатою судового збору лише через те, що ставки такого збору прив`язані до ставки судового збору за подання позовної заяви у відсотковому відношенні (а не у фіксованому розмірі), не підтверджується практикою Верховного Суду саме у досліджуваній категорії справ.
18.Так, касаційна скарга відповідача у справі про визнання необґрунтованими активів у вигляді грошових коштів та стягнення їх в дохід держави була залишена без руху через несплату судового збору, незважаючи на той факт, що при поданні позову судовий збір не сплачувався, і ставка судового збору за подання касаційної скарги прив`язана до ставки судового збору при поданні позовної заяви (ухвала КЦС ВС від 16.11.2021 у справі № 991/3401/21).
Висновки Суду за результатами апеляційного розгляду
19.Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (статті 375 ЦПК).
20.Підстав для зміни чи скасування ухвали суду не встановлено, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
21.Керуючись статтями 259, 375, 381-384 ЦПК, колегія суддів ухвалила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Михайленко Д. Г. Панаід І. В. Семенников О. Ю.