Search

Document No. 112926255

  • Date of the hearing: 14/08/2023
  • Date of the decision: 14/08/2023
  • Case №: 991/6932/23
  • Proceeding №: 52019000000000862
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Movchan N.V.

Справа № 991/6932/23

Провадження 1-кс/991/6955/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Камінь Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник просив змінити (зменшити) підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави до розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 400, 00 гривень.

Клопотання мотивовано тим, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, у тому числі за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 частково задоволено клопотання детектива та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 гривень та визначено обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Після постановлення слідчим суддею вказаної ухвали підозрюваний ОСОБА_3 виконував всі покладені на нього обов`язки, однак у зв`язку з надмірністю розміру застави та невідповідністю її матеріальному стану підозрюваного, заставу внесене не було.

24.01.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави змінено на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.03.2023, але в межах досудового розслідування, та одночасно визначено заставу розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 гривень із покладенням на ОСОБА_3 відповідних обов`язків.

В подальшому слідчим суддею Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк тримання під вартою ОСОБА_3 та визначався розмір застави, однак кожного разу розмір зменшувався, так 17.03.2023 - визначено розмір застави 3 220 800, 00 гривень, 08.05.2023 - 2 684 000, 00 гривень.

29.05.2023 заставодавцем внесена заставу та 30.05.2023 ОСОБА_3 звільнено з-під варти.

07.07.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_3 .

Захисник у клопотанні посилається на те, що наразі значно зменшились ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду захисник зазначає, що обґрунтування його лише тяжкістю інкримінованих злочинів та суворістю можливого покарання не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Наявність у підозрюваного нерухомого майна є достатнім стримуючим фактором, а не навпаки. Після введення військового стану на території України та повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію Києва та Київської області, підозрюваний маючи реальну загрозу життю та здоров`ю, перебуваючи під постійними ракетними обстрілами, залишився за місцем постійного проживання та не виїздив за кордон.

Підозрюваний має сталі соціальні зв`язки та інші зв`язки з територією Україна, а саме: має зареєстроване місце проживання у с. Гатне Київської області; доглядає за хворою матір`ю - ОСОБА_6, з якою разом проживає, та яка страждає на серйозні захворювання та потребує регулярного лікування та догляду; раніше не судимий; здав на зберігання до відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон.

Ризик незаконного впливу на свідків, експерти чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні не підтверджений будь-якими доказами, які б могли стати підставою для висновку про те, що підозрюваний має такий рівень авторитету та характер взаємовідносин зі свідками, експертом чи спеціалістом у даному кримінальному провадженні, що може забезпечити йому можливість та достатню ймовірність стверджувати про здійснення підозрюваним впливу.

Сторона захисту переконана, що застосування стосовно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів є цілком можливо та повністю зможе запобігти встановленим ризикам.

Захисник звертає увагу на те, що досудове розслідування завершено, відтак всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні проведені, а отже це має наслідком повне вичерпання принаймні одного ризику та істотне зменшення інших. Виникнення цієї нової обставини зумовлює зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Додатково зазначає, що слідчий суддя зобов`язаний при визначенні розміру застави (як основного так і альтернативного запобіжного заходу у разі їх застосування) врахувати виключно майновий стан ОСОБА_3 та інші релевантні критерії, а не розмір ймовірної шкоди.

Також, просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, його вік. ОСОБА_3 тривалий час працював у Гатненській сільській раді, обирався депутатом, входив до складу виконавчого комітету, двічі був обраний Гатненським сільським головою, наразі є пенсіонером та отримує пенсію в розмірі 8563, 38 грн на місяць.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі за наведених у ньому підстав. Додатково захисник зазначив, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні визначені набагато менші розміри застав ніж у ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що жодних нових обставин для зміни застосованого запобіжного заходу, на її думку, захисником не наведено. Наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказаними у клопотанні захисника доводами не спростовується. Зокрема, завершення досудового розслідування не є обставиною, яка нівелює ризики переховування та можливого впливу на свідків. Щодо визначення непомірного для підозрюваного розміру застави, ця обставина вже була предметом неодноразового розгляду слідчих суддів та встановлено, що визначений розмір в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням майнового стану підозрюваного. Також, необґрунтованими є і посилання захисника на розмір застави інших підозрюваних, так як розмір застави визначається відносно кожної особи окремо.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Зі змісту ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, положення ст. 201 КПК України вказують лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший.

Запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо під час кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, тощо).

В судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28. ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України.

23.03.2023 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також у службовому підроблені, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб. (т. 1 а.с. 23-74)

25.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5351/22 підозрюваному ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 гривень та покладено на підозрюваного обов`язки передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення.

24.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6339/22, яка залишена без змін ухвалою колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023, підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід із застави змінено на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 гривень та, у разі її внесення, покладено обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копіями судових рішень.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023 у справі № 991/2293/23 та від 08.05.2023 у справі № 991/3863/23 продовжено підозрюваному ОСОБА_3 строк тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 3 220 800,00 грн та 2684000,00 грн відповідно, з покладанням обов`язків за ч. 5 ст. 194 КПК України.

Встановлено, що 29.05.2023 заставодавцем - ОСОБА_7 внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_3, що підтверджується копією платіжного доручення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2023 у справі № 991/5850/23 підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення.

Так, постановляючи зазначену вище ухвалу, слідчий суддя погодився з доводами прокурора про продовження існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_3 має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, знаходиться у віці (62 роки), який надає йому можливість під час воєнного стану безперешкодно перетинати державний кордон України. Враховано, що ОСОБА_3 підозрюється, у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, належить до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім цього, наявний ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому вказаний ризик існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження. Узагальнюючи, слідчий суддя зазначив, що ризики, наявність яких встановлена у попередній ухвалі слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 на даний час продовжують існувати. Також, не вважав за необхідне продовжити строк дії обов`язку утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки вказаний обов`язок може порушити його право на захист та надав дозвіл на пересування підозрюваного ОСОБА_3 по території України без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки вважає, що станом на час розгляду клопотання ризик переховування підозрюваного, хоча і продовжує існувати, але суттєво зменшився з огляду на тривалість та стадію досудового розслідування.

У судовому засіданні захисник підтвердив, що доводи сторони захисту фактично зводяться до переоцінки зі сплином часу тих доказів, якими прокурор обгрунтовував наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, у справі № 991/5850/23, тобто які були предметом дослідження слідчого судді.

Водночас, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.(ч. 4 ст. 182 КПК України)

Жодних нових обставин, чи доказів, що не досліджувались слідчим суддею та які б могли бути підставою для зміни (зменшення) розміру застави, сторона захисту при розгляді цього клопотання не зазначила та не надала.

Разом з тим, стадія завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження на думку слідчого судді не нівелює наявність підтверджених ризиків, а навпаки посилює їх, оскільки ознайомившись зі всіма зібраними стороною обвинувачення доказами підозрюваний, оцінивши їх, сторона захисту може зробити висновок щодо можливого доведення вини підозрюваного та настання відповідальності за вчинені злочини, а також дізнатись про всі надані свідками показання та їх значення у кримінальному провадженні.

Також, доведеність наявності ризиків не була єдиною обставиною для прийняття рішення про визначення розміру застави у розмірі 2684000 грн.

Доводи захисника щодо значно меншого розміру застави у інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя вважає не доречними, оскільки суперечать вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, яка встановлює, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, тобто щодо кожного підозрюваного окремо, враховуючи характеризуючі дані особи, як то соціальні зв`язки та майновий стан, обставини злочину, а також і наявність ризиків.

Також, слідчий суддя вважає неспроможними доводи захисника щодо неспівмірності розміру застави, оскільки застава вже внесена заставодавцем. Жодного доказу того, що внесення застави вплинуло на майновий стан підозрюваного, матеріали справи не містять .

У судовому засіданні захисник навів також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин, не мають вирішального значення при постановленні судового рішення за результатом розгляду цього клопотання.

При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 176, 182, 193, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1