- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
Справа № 991/6972/23
Провадження №11-сс/991/589/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2, народного депутата України,
за ч.4 ст.368 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року клопотання детектива НАБ України задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 жовтня 2023 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 30 000 000 грн та взято під варту в залі суду. У разі внесення застави покладено обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБ України, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю. У задоволенні клопотання детектива НАБ України в іншій частині відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України; він набув статусу підозрюваного; наявні ризики, передбачені п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органу досудового розслідування або/та суду; вплив на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини справи, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності виключного випадку, а тому застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 000 000 грн, оскільки саме такий розмір зможе забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.
16 серпня 2023 року та 17 серпня 2023 року відповідно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_12 та доповнення до неї, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання детектива НАБ України задовольнити частково. Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в буд. АДРЕСА_2, визначити строк дії ухвали до 07 жовтня 2023 року, негайно доставити його до місця проживання та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБ України, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13, а також з будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю. У разі відмови у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБ України задовольнити частково, визначити заставу в розмірі 5 368 000 грн, в іншій частині судове рішення залишити без змін. Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Підозра ОСОБА_7 є необгрунтованою, оскільки неможливо зрозуміти, які конкретні кримінально протиправні дії він вчинив, коли саме і за яких обставин; не зазначена правова кваліфікація кожної дії і точне формулювання об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак. ОСОБА_7 не міг зловживати ані владою, ані службовим становищем, оскільки він не мав необхідних повноважень та не міг приймати обов`язкові до виконання рішення щодо тих домовленостей, які, за версією сторони обвинувачення, були досягнуті між ним та ОСОБА_13 . У повідомленні про підозру не зазначено норму закону та Конституції України, яка б наділяла народного депутата повноваженнями на надання права тимчасового користування земельними ділянками ДП «ДГ «Тучинське». Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата» у нього відсутні будь-які повноваження реального здійснення дій щодо майна Національної академії аграрних наук України. У голови тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та у народного депутата України ОСОБА_7 не виникали спеціальні повноваження на прийняття рішень щодо можливої передачі в користування земельних ділянок на користь ОСОБА_13, отже реальних повноважень, за які можливо отримувати неправомірну вигоду, як у особи, яка займає особливо відповідальне становище, не існувало. На думку сторони захисту, враховуючи обставини справи, правильною кримінально-правовою кваліфікацією дій ОСОБА_7 є ч.2 ст.369-2 КК України. Також відсутній ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_7 з моменту повідомлення про підозру не чинив спроб переховуватися, 09 серпня 2023 року добровільно та свідомо прибув у судове засідання, незважаючи на те, що не був попередньо затриманим. Висновки слідчого судді щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з наявністю у нього майнових ресурсів є необгрунтованими, оскільки на все майно накладено арешт із забороною розпоряджатися ним. Посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може мати постійне місце проживання на території Австрійської Республіки, а також може здійснювати господарську діяльність у сфері будівництва, не підтверджується доказами та є припущеннями органу досудового розслідування. У разі застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язку носити електронний засіб контролю, ризик втечі ОСОБА_7 буде виключений. Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 також погоджується здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Сторона захисту також просить врахувати, що 09 серпня 2023 року ОСОБА_7 подав заяву про відсторонення його від виконання обов`язків Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України, тому він не має доступу до документів, про які зазначається у клопотанні, що виключає ризик їх знищення чи приховання. Можливість впливу підозрюваного на інших свідків, у свою чергу, ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення та не підтверджується доказами. Обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний порушив або порушуватиме покладені на нього обов`язки, у клопотанні не наведено, як і не надано доказів. Підозрюваний не має судимостей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень йому не вручалися, а тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не доведено. Сторона обвинувачення не довела потребу, а слідчий суддя дійшов передчасного висновку про застосування стосовно ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки його стан здоров`я є незадовільним, він має хронічне захворювання, з 12 квітня 2018 року є інвалідом 1 групи, підгрупа «Б» (довічно). Підозрюваний ОСОБА_7 має обмеження щодо самообслуговування та трудової діяльності, переніс операцію з трансплантації органу. Наразі ОСОБА_7 систематично приймає ліки та потребує стороннього догляду, що в умовах тримання під вартою є неможливим. Забезпечення лікування підозрюваного за встановленим графіком, дотримання дієти, систематичне спостереження за артеріальним тиском є неможливим в умовах тримання його під вартою. Крім того, у підозрюваного діагностовано ще одне захворювання. Отже, враховуючи дані обставини, співмірним та достатнім запобіжним заходом є цілодобовий домашній арешт за місцем проживання підозрюваного. Визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що вказує на порушення права на справедливий суд.Якщо колегія суддів дійде висновку про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, то розмір має становити 5 368 000 грн. Крім того, слідчий суддя не міг оцінювати у судовому засіданні протокол обшуку від 08-09 серпня 2023 року, протокол огляду та вручення грошових коштів від 08 серпня 2023 року, та як наслідок встановлювати обґрунтованість підозри, оскільки у матеріалах справи відсутня постанова прокурора про проведення контролю за вчинення злочину. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, з 19 жовтня 1996 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_14, є батьком двох дітей, які є студентами Віденських університетів. З метою вступу дітей до вищих навчальних закладів ОСОБА_7 уклав низку договорів, а тому числі щодо оренди ними житлових приміщень.
17 серпня 2023 року та 28 серпня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга та доповнення до неї захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБ України відмовити. Судове рішення вважає не законним, оскільки стороною захисту не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Сторона обвинувачення обґрунтовує ризик переховування ОСОБА_7 тим, що він неодноразово перетинав державний кордон України для проведення зустрічей із питань передачі для обробітку земель, проте доказів наявності вказаних обставин не надає. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не впливає на наявність ризиків. Відсутній ризик знищення, спотворення, сховання будь-яких документів, оскільки ОСОБА_7 як народний депутат України не може вчинити такі дії, так як документи перебувають у володінні Верховної Ради України, створені при свідках, електронним шляхом та зареєстровані в базі електронного документообігу. Матеріали кримінального провадження не містять доказів наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Розмір визначеної застави є не співмірним доходам підозрюваного, оскільки визначений таким чином, що унеможливлює її сплату, а тому не може бути альтернативним запобіжним заходом. Виклад обставин, на підставі яких слідчий суддя та прокурор дійшли висновку про наявність кількох ризиків, не містять посилання на матеріали, що підтверджують вказані обставини. Наявність у ОСОБА_7 значного майнового стану свідчить, що він не буде переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки втратить джерело доходу та не зможе утримувати родину. Володіння паспортами для виїзду за кордон це ознака, яка характеризує більшість громадян України, а тому не свідчить про підтвердження ризику переховування від органу досудового розслідування. Слідчий суддя формально, без посилання на докази, встановив, що ОСОБА_7 має зв`язки в правоохоронних органах, через які зможе впливати на свідків. На все майно ОСОБА_7 та його дружини наклдаено арешт, а тому посилання слідчого судді, що він може переоформити об`єкти, які належать йому на праві власності, є необгрунтованими. Слідчий суддя належним чином не оцінив покази свідка ОСОБА_13, який є підсудним у вчиненні особливо тяжких злочинів, а сторона захисту позбавлена була можливості ставити йому питання. У порушення норм КПК України протокол НСРД не містить інформацію, якими технічними засобами фіксувався хід слідчої дії. Протокол НСРД від 17 равня 2023 року складений неуповноваженою особою. Просить врахувати вік та незадовільний стан здоров`я підозрюваного, який є інвалідом першої групи та його незадовільний стан здоров`я. Тримання підозрювагого ОСОБА_7 під вартою не забезпечить належного рівня медичної допомоги, може завдати шкоду його життю та здоров`ю. Просить врахувати, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, одружений, на утриманні знаходиться двоє дітей, а тому підстави для застосування виняткового запобіжного заходу відсутні.
17 серпня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява народного депутата України ОСОБА_15 про особисту поруку, в якій він поручається у тому, що підозрюваний ОСОБА_7 буде виконувати усі свої процесуальні обов`язки, які покладатимуться на нього слідчим суддею у відповідності до КПК України. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_7 є високопорядною і відповідальною людиною, спеціалістом високого рівня, який користується повагою і довірою серед колег і лідерів думки у сфері його діяльності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та підстав вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися чи ухилятися від органів досудового розслідування чи суду немає.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12 доводи, зазначені в поданій ним апеляційній скарзі та апеляційній скарзі захисника ОСОБА_9 підтримав та просив скарги задовольнити. Надав пояснення аналогічні доводам його апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_9 доводи, зазначені в поданій ним апеляційній скарзі, та апеляційній скарзі захисника ОСОБА_12 підтримав та просив скарги задовольнити. Надав пояснення аналогічні доводам своєї апеляційної скарги.
Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали апеляційні скари та надали пояснення аналогічні доводам апеляційних скарг.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційні скарги та додатково пояснив, що процедуру гемодіалізу йому не призначали з 2018 року, після трансплантації органу.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг та заяви народного депутата України ОСОБА_15 про особисту поруку, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Судом роз`яснено народному депутату України ОСОБА_15 права та обов`язки поручителя, який свою заяву підтримав та повідомив суду, що має можливість забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, визначених ст.194 КПК України, так як проживає неподалік підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
Дії ОСОБА_7 сторона обвинувачення кваліфікує як прохання службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
08 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року є незаконною, оскільки підозра вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, є не обґрунтованою.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З ухвали слідчого судді від 09 серпня 2023 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 за ч.4 ст.368 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею доказах. Посилання сторони захисту на те, що він в силу займаної посади не є суб`єктом злочину є необгрунтованими, оскільки згідно примітки 1 ст.368 КК України, посада народного депутата України належить до категорії службових осіб, які займають особливо відповідальне становище. Доводи, що у ОСОБА_7 відсутні будь-які повноваження реального здійснення дій щодо майна Національної академії аграрних наук України є необгрунтованими, оскільки він відповідно до ст.14 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» забезпечує організацію роботи слідчої комісії, а тому на думку колегії суддів, в силу займаної посади має можливість забезпечувати прийняття комісією відповідних рішень, зокрема, пропозицій, які у відповідності до ст.88 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI із змінами і доповненнями, викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносяться на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами тимчасової слідчої комісії (Звіт т.1 а.с.181-184). Об`єктивна сторона складу злочину за ст.368 КК України полягає у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, в тому числі прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення дій з використанням влади або службового становища. За висновком Верховного суду України від 13 листопада 2014 року у справі № 5-20кс14 кримінальна відповідальність за статтею 368 КК України настає у разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, усвідомлює, що дає його саме такій особі та у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує хабар, не може не розуміти значущість займаної нею посади, її статус та можливості. Ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавця мета, яку переслідує останній та його переконаність, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач. Отже, кваліфікація за ст.368 КК України не обмежується діями в межах службової компетенції і включає використання можливостей, обумовлених займаною посадою.
ОСОБА_7 є народним депутатом України, Головою ТСК, до повноважень якої належить, у тому числі, перевірки використання майна НААН, діяльності відповідних державних підприємств, оцінка роботи їх керівників, а тому, з огляду на стадію кримінального провадження, колегія не вважає очевидно необгрунтованою кваліфікацію дій за ч.4 ст.368 КК України, адже за статусом та можливостями ОСОБА_7 очевидно сприймався як особа, яка спроможна вчинити необхідні в інтересах третьої особи дії з використнням службового становища. Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, що, у тому числі, підтверджується матеріалами НСРД, зокрема фрази: «Силовикам дам, шоб зразу меньше бегали, сходу», «50 это аванс, там все 150 долларов, там менты и мы, все закрывается. Губернатор, там все» (т.1 а.с.127, 137) вказують на можливість використання ним службового становища в інтересах третіх осіб.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.4 ст.368 КК України), який є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, його вік та стан здоров`я; соціальний статус та суспільний інтерес, оскільки він є представником Українського народу; зв`язки, які набув у зв`язку з обранням його народним депутатом України; майновий стан та сімейний стан; дані протоколів НСРД, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризиків, зазначених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України та застосування виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.
Колегія суддів зазначає, що висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), його поведінки під час досудового розслідування (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя, способу самозабезпечення тощо). При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. На думку колегії суддів доводи апеляційних скарг сторони захисту про відстуність ризиків є необгрунтованими, оскільки прокурор довів як їх наявність, так й можливість їх існування в майбутньому.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме: застава або домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, є невиправданим, захисниками надано не було і колегією суддів обставин для такого висновку не встановлено, а тому доводи апеляційних скарг сторони захисту в частині суворості обраного запобіжного заходу є необгрунтованими. При цьому посилання сторони захисту, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, одружений, на утриманні знаходиться двоє дітей, які навчаються за кордоном, та йому встановлено інвалідність першої групи, не може слугувати підставою для застосування стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу, оскільки дані обставини не підтверджують відсутність встановлених слідчим суддею ризиків. Доводи сторони захисту про неможливість утримання ОСОБА_7 у місцях попереднього ув`язнення через незадовільний стан здоров`я ОСОБА_7 є непереконливими, адже документально не підтверджені. Наявність захворювань, які б вказували про неможливість його утримання під вартою, встановлюється відповідним висновком лікарської комісії. Консультативний висновок від 12 серпня 2023 року про наявність у підозрюваного захворювання органу V ступеня надано на підставі документів про його стан здоров`я станом на грудень 2016 року. Разом з тим, після вказаних подій обстеження від 05 червня 2023 року (т.2 а.с.78) не підтверджує даних цього висновку. Наявність у підозрюваного ОСОБА_7 посвідчення інваліда 1 групи підгрупи Б, та рекомендації лікаря, зазначені у Консультативному висновку (т.3 а.с.17) не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, так як Перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затверджений постановою КМ України від 21 січня 2015 року № 10, який містить виключний перелік підстав для її встановлення, за обставин вказаних підозрюваним можливе лише при захворюванні ІV та V ступеня, яке лікується шляхом застосування програмного гемодіалізу. При цьому, підозрюваний пояснив, що гемодіаліз йому не призначається з 2018 року. Надання відповідної медичної допомоги особам, які утримуються під вартою та мають певні захворювання, врегульовано Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров`я України 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, із змінами та доповненнями.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_7, а також обставини справи, зокрема підозру у вчиненні групою осіб особливо тяжкого злочину у період воєнного стану, спрямованого на незаконне особисте збагачення, з використанням інформації, яка ним отримана як представником органу законодавчої влади, розміру предмету неправомірної вигоди, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави, що перевищує максимальну межу, визначену п.3 ч.5 ст.182 КПК України, і застава у розмірі 30 000 000 грн, здатна забезпечити його належну поведінку. Твердження сторони захисту, що розмір застави є не співмірним, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються доказами про доходи підозрюваного ОСОБА_7, у тому числі інформацією протоколів НСРД щодо отримання ним прихованих активів. Так, з протоколу НСРД від 17 липня 2023 року вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 мав намір прибати два автомобіля Mercedes-Benz G-класу. З протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 28 червня 2023 року вбачається, що у підозрюваного ОСОБА_7 є будівельний бізнес за кордоном з партнером ОСОБА_18, які обробляють землі НААН в Черкаській, Вінницькій та Чернігівській областях (т.1 а.с.35-36). ОСОБА_7 має фінансову можливість укладати договори щодо наданя йому консультативних послуг з питань вступу його дітей до вищих навчальних закладів Австрії. Враховуючи дані обставини розмір застави є співмірним його майновому стану. Ставлячи питання про зменшення розміру застави, захисники конкретних фактів порушення прав та законних інтересів їх підзахисного не навели. Посилання щодо неможливості внесення застави, у зв`язку з накладенням арешту на все майно його сім`ї також є необгрунтованими, оскільки відповідно до ст.182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому сторона захисту посилається на можливість сплати застави підозрюваним у 5 368 000 грн, що свідчить про наявність коштів, які не перебувають під арештом. Позитивна репутація підозрюваного, його сімейний стан та наявність постійного місця проживання на території України, на думку колегії суддів, не зможуть забезпечити належне виконання ним обов`язків, оскільки члени родини і підозрюваний, з врахуванням наявності посвідчення особи з інвалідністю, мають можливість безперешкодно перетинати кордон України, мають орендоване житло за її межами. Доводи сторони захисту, що слідчий суддя при визначені розміру застави врахував розміри земельних ділянок, які зазначені у клопотанні прокурора, а не у документах, які посвідчують право власності, спростовуються текстом постановленої ухвали, згідно якої посилання на площу земельних ділянок відсутнє.
Доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах клопотання детектива постанови прокурора про проведення контролю за вчинення злочину не можуть бути підставою для відмови у задоволення клопотання, оскільки вона не є доказом, і її відсутність не спростовує наявність обгрунтованої підозри та встановлених ризиків.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, обставини кримінального провадження, обґрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні, а спроможність поручителя забезпечити виконання таких обов`язків, як не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду та утримуватися від спілкування з ОСОБА_13, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду викликає у колегії суддів великі сумніви.
Інші доводи апеляційних скарг були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 180, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 і ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року та заяву про особисту поруку народного депутата України ОСОБА_15 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4