- Presiding judge (HACC AC) : Chornenka D.S.
Справа №991/7007/23
Провадження №11-сс/991/605/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисника: ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2,
за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 серпня 2023 року клопотання детектива НАБ України задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2023 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 2 000 000 грн. У разі внесення застави покладено обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБ України, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю. У задоволенні клопотання детектива НАБ України в іншій частині відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України; він набув статусу підозрюваного; наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органу досудового розслідування або/та суду; вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини справи, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності виключного випадку, а тому застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 2 000 000 грн, оскільки саме такий розмір зможе забезпечити виконання ОСОБА_7, покладених на нього, обов`язків.
22 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8, яка відправлена 15 травня 2023 року, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБ України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 відмовити; визначити ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою; у разі залишення ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити йому розмір застави 214 720 грн. Вважає, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та прийнята з істотним порушенням кримінального процесуального закону при неповноті судового розгляду, що згідно з п.1,2,3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для її скасування. На його думку, підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, є необґрунтованою. В ухвалі слідчого судді на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 зазначаються лише протоколи обшуку офісних приміщень, де на робочому столі виявлено листування, документи та чорнові записи, зміст яких узгоджується із виконанням функцій ОСОБА_7 як помічника народного депутата ОСОБА_10, а також протоколи допиту свідка ОСОБА_9, показання якого слідчим суддею безпосередньо не сприймались та відповідно до ч.2 ст.23 КПК України не можуть бути визнані доказами. Отже, враховуючи, що слідчим суддею у судовому засіданні не було досліджено безпосередньо жодних доказів, що свідчить про їх недопустимість, їх неможливо брати до уваги при прийнятті рішення. Вказує, що посилання детектива НАБ України у клопотанні на інші докази є необґрунтованим, оскільки не зазначено, які це саме докази, а отже вони не могли братися до уваги слідчим суддею при постановленні ухвали. Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, за якою він мав би надавати поради, вказівки, засоби чи знаряддя особі, яка підозрюється в отриманні неправомірної вигоди. Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 надавав інформацію ОСОБА_9, який не підозрюється в отриманні неправомірної вигоди, що виключає можливість пособництва ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_10, за обставин, викладених у підозрі, не мав правової (юридичної) можливості, з використанням наданої йому влади чи службового становища, вчинити будь-які дії, внаслідок яких ОСОБА_9 міг отримати земельну ділянку, оскільки жодним нормативно-правовим актом йому таких повноважень не надано. Вказані обставини виключають можливість кваліфікації дій ОСОБА_10 за ст.368 КК України, а тому кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України є безпідставною. На його думку, необґрунтованим є і висновок слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Детективом лише формально перелічені ризики, вказані у ч.1 ст.177 КПК України, без наведення жодного доказу їх існування, а також можливості та прагнення підозрюваного їх реалізувати. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання сама по собі не може бути єдиною підставою наявності цих ризиків. Не надано слідчим суддею оцінки доказам сторони захисту, які підтверджують міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; відсутність у нього судимостей чи повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; особисті нагороди та заохочення; громадську діяльність. Вказує і на те, що детективом у клопотанні не обґрунтовано у чому полягає виключність випадку, при якому розмір застави повинен перевищувати, встановлені у ч.5 ст.182 КПК України, межі, однак слідчий суддя обґрунтувавши перевищення такого розміру лише майновим станом підозрюваного, вийшов за межі своїх повноважень.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Надав пояснення аналогічні доводам його апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та додатково пояснив, що має на утриманні малолітню дитину, його дружина та рідна сестра не працюють, батьки отримують пенсію, яка не є достатньою для їх забезпечення, у тому числі, ліками, а тому фактично він є єдиним, хто працює, отримує дохід та фактично їх утримує.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також ОСОБА_13, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у пособництві в проханні народним депутатом України, головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду в розмірі 221 000 доларів США за забезпечення передачі підприємству ТОВ «Агро-Флор», в інтересах якого діяв ОСОБА_14, для обробітку сільськогосподарських земель, що перебувають у постійному користуванні державних підприємств, віднесених до відання НААН, вчиненому за попередньою змовою, а також в пособництві в одержанні ОСОБА_10 частини вказаної неправомірної вигоди у сумі 85 000 доларів США. Участь ОСОБА_7 у цьому злочині полягала у тому, що він, будучи помічником на громадських засадах народного депутата України ОСОБА_10, приймав активну участь в обговоренні та в подальшій реалізації питання щодо надання для обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності ОСОБА_14 шляхом надання порад, засобів та створення умов, які переконали б ОСОБА_9 у реальній можливості забезпечити передання для обробітку земельної ділянки. Вказані дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК.
08 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 серпня 2023 року є незаконною, оскільки підозра вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, є не обґрунтованою.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З ухвали слідчого судді від 10 серпня 2023 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею доказах. Об`єктивна сторона складу злочину за ст.368 КК України полягає у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, в тому числі, прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення дій з використанням влади або службового становища. За висновком Верховного суду України від 13 листопада 2014 року у справі № 5-20кс14 кримінальна відповідальність за статтею 368 КК України настає у разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, усвідомлює, що дає його саме такій особі та у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує хабар, не може не розуміти значущість займаної нею посади, її статус та можливості. Ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавця мета, яку переслідує останній та його переконаність, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач. Отже, кваліфікація за ст.368 КК України не обмежується діями в межах службової компетенції і включає використання можливостей, обумовлених займаною посадою.
ОСОБА_10 є народним депутатом України, Головою ТСК, до повноважень якої належить, у тому числі, перевірки використання майна НААН, діяльності відповідних державних підприємств, оцінка роботи їх керівників, а тому, з огляду на стадію кримінального провадження, колегія не вважає очевидно необгрунтованою кваліфікацію дій за ч.4 ст.368 КК України, адже за статусом та можливостями ОСОБА_10 очевидно сприймався як особа, яка спроможна вчинити необхідні в інтересах третьої особи дії з використнням службового становища. Крім того, ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, що, у тому числі, підтверджується матеріалами НСРД, зокрема фрази: «Силовикам дам, шоб зразу меньше бегали, сходу», «50 это аванс, там все 150 долларов, там менты и мы, все закрывается. Губернатор, там все» (т.1 а.с.139, 149) вказують на можливість використання ним службового становища в інтересах третіх осіб. У зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині того, що дії ОСОБА_10 не можна кваліфікувати за ст.368 КК України, а отже і дії ОСОБА_7 не можна кваліфікувати за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, є необґрунтованими. Крім того, необґрунтованими є й посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 надавав інформацію особі, яка не підозрюється в отриманні неправомірної вигоди, так як з матеріалів кримінального провадження вбачається, що надання цієї інформації здійснювалося в інтересах саме ОСОБА_10, який є підозрюваним за ч.4 ст.368 КК України. Також необґрунтованими, колегія суддів вважає й доводи сторони захисту про зазначення детективом фрази про інші докази, у зв`язку з чим, у слідчого судді були відсутні повноваження на їх перевірку, оскільки слідчим суддею в ухвалі чітко зазначені докази, на які він посилається і які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України. Не погоджується колегія суддів і з доводами апеляційної скарги сторони захисту щодо неможливості врахування слідчим суддею протоколів допиту свідка ОСОБА_9 через те, що даний свідок не був допитаний в судовому засіданні безпосередньо. Вказаний протокол допиту відповідає вимогам ст.224 КПК України, а зафіксовані у ньому показання узгоджуються з фактичними даними, зафіксованими стороною обвинувачення під час проведення НСРД та обшуку, що вказує на те, що він не є очевидно недопустимим. Долучені до матеріалів кримінального провадження докази, у своїй сукупності свідчать про можливе вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України та про обґрунтованість підозри.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України), який є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; здійснення ОСОБА_7 адвокатської діяльності та його перебування на посаді помічника народного депутата України, за рахунок чого він міг набути широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій; наявність у нього закордонного паспорту; майновий та сімейний стан; дані протоколів НСРД, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризиків, зазначених у п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та застосування виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти встановленим ризикам. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, є невиправданим, захисниками надано не було і колегією суддів обставин для такого висновку не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині суворості обраного запобіжного заходу є необґрунтованими. При цьому посилання сторони захисту, що слідчим суддею не враховано міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; відсутність у нього судимостей чи повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; особисті нагороди та заохочення; громадську діяльність, не відповідає дійсності, оскільки ухвала слідчого судді містить посилання на вказані обставини. Крім того, зазначене не може слугувати підставою для застосування стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу, оскільки дані обставини не підтверджують відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які потребують забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для підозрюваного щоб не здійснити втечу. Правильно перевіривши всі обставини провадження, визначаючи заставу у розмірі 2 000 000 грн, на переконання колегії суддів, слідчий суддя не обґрунтував належним чином вихід за межі максимального розміру застави, встановленого п.3 ч.5 ст.182 КПК України. З огляду на це, колегія суддів, враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема роль підозрюваного ОСОБА_7 у вчинені злочину як помічника депутата та його майновий стан, наявність на утриманні дружини, яка не працює, малолітньої дитини, матері, яка отримує пенсію по інвалідності 2 групи, що зазвичай свідчить про необхідність понесення додаткових витрат на лікування та підтверджено довідкою (т.1 а.с.32), незначного офіційного доходу, практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вважає, що встановлений п.3 ч.5 ст.182 КПК України максимальний розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн з покладенням обов`язку носити електронний засіб контролю здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладені на нього обов`язки і є таким, що відповідає вимогам КПК України та судовій практиці ЄСПЛ.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді у зв`язку з цим підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави. В іншій частині апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 180, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 серпня 2023 року скасувати в частині визначення розміру застави та в цій частині постановити нову, якою визначити розмір застави в сумі 805 200 грн.
В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4