- Presiding judge (HACC): Strohyi I.L.
Справа № 991/7360/23
Провадження № 1-кс/991/7706/23
У Х В А Л А
01 вересня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
підозрюваних - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
розглядаючи у відкритому судовому клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року (далі - кримінальне провадження № 52022000000000057),
у с т а н о в и в:
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (далі - детектив, НАБУ) про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057. У клопотанні детектив просив продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52022000000000057, на три місяці, тобто до 06 грудня 2023 року.
2.Окрім того, на розгляді слідчого судді ВАКС перебуває клопотання захисника ОСОБА_9 про здійснення кримінального провадження у більш короткі строки у порядку ч. 6 ст. 28 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні № 52022000000000057. Розгляд клопотання призначений на 13 год 00 хв 04 вересня 2023 року.
3.У судовому засіданні, до початку розгляду клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування, слідчий суддя поставив на обговорення питання об`єднання в одне провадження матеріалів зазначених вище клопотань, адже вони заявлені в одному кримінальному провадженні та фактично витікають із одних і тих самих обставин, а задоволення одного клопотання, виключає задоволення іншого.
4.Захисник ОСОБА_9 заперечував щодо об`єднання поданого ним клопотання про здійснення кримінального провадження у більш короткі строки із клопотанням детектива про продовження строку досудового розслідування. Захисник зазначав, що дійсно, питання, які винесені на розгляд слідчого судді, нерозривно пов`язані, водночас, клопотання протирічать одне одному та мають різний обсяг досліджуваних документів. На думку захисника, розгляд клопотання детектива належить відкласти до вирішення клопотання сторони захисту, щонайменше через те, що сторона захисту раніше звернулась до слідчого судді з клопотанням.
5.Захисник ОСОБА_13 підтримав позицію захисника ОСОБА_9, зазначивши, що КПК не передбачає можливості об`єднання клопотань на стадії досудового розслідування. З цього питання є відповідна практика Апеляційної палати ВАКС.
6.Захисник ОСОБА_10 також заперечував щодо об`єднання клопотань сторони обвинувачення та захисту, оскільки таке об`єднання суперечитиме положенням КПК та правовій логіці.
7.Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 притримувались аналогічної позиції, викладеної захисниками ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 .
8.Детектив ОСОБА_3 зазначив, що природа і предмет поданих стороною обвинувачення та стороною захисту клопотань є однорідними - це строки досудового розслідування. Вважав, що у цьому випадку можливо об`єднати клопотання в одне провадження та розглядати одночасно, позаяк під час розгляду клопотань можливо буде надати оцінку доводам сторони захисту щодо необхідності обмеження строків досудового розслідування та сторони обвинувачення щодо необхідності продовження таких строків.
9.Вирішуючи питання об`єднання матеріалів клопотань, слідчий суддя виходив із такого.
10.Згідно з ч. 6 ст. 28 КПК підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
11.Відповідно до ч. 1 ст. 294 КПК, якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.
12.Суть обох клопотань фактично зводиться до встановлення слідчим суддею строків здійснення кримінального провадження (проведення досудового розслідування) у кримінальному провадженні № 52022000000000057.
13.Наділяючи сторони кримінального провадження правом подати зазначені клопотання, законодавець не визначив того, як має діяти слідчий суддя, на розгляді якого перебувають одночасно обидва такі клопотання, подані в одному кримінальному провадженні.
14.Це пояснюється тим, що кримінальний процес є доволі динамічним. В силу різноманітного характеру процесуальної діяльності, не можливо наперед передбачити усі процесуальні питання, які можуть постати під час кримінального провадження і, відповідно, неможливо законодавчо врегулювати усі ці питання.
15.Подібні ситуації в юриспруденції називають прогалиною законодавства, які, зокрема, долаються шляхом застосування аналогії закону.
16.У доктрині кримінального процесу під аналогією закону розуміють специфічний спосіб ухвалення юридично значущого рішення у разі прогалин у законодавстві, що стосується відповідного конкретного випадку, який передбачає застосування закону, яким регламентуються аналогічні чи подібні за змістом суспільні відносини. Іншими словами, вирішення конкретної юридичної справи на підставі норми права, яка регулює аналогічний випадок.
17.На переконання слідчого судді, відсутність у КПК норми, яка б дозволяла застосовувати аналогію закону, не означає заборону на її застосування.
18.З приводу цього Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 у пунктах 78, 79, 81, 82 зазначила, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування у невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
19.Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах: від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, п. 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, п. 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, п. 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, п. 105).
20.Верховний Суд також застосовує аналогію закону у кримінальному процесі, зокрема, в ухвалах: від 09 грудня 2019 року у справі № 753/19168/19 (провадження № 51-6018ск19), від 16 вересня 2021 року у справі № 577/1512/21 (провадження № 51-4382впа21), від 30 березня 2020 року у справі №766/23513/19 провадження № 51-5894 впс19) тощо.
21.Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
22.Тобто, наведена норма регламентує, зокрема, порядок об`єднання матеріалів досудового розслідування судом і не наділяють такими повноваженнями слідчого суддю під час здійснення ним функцій судового контролю.
23.Поряд із цим, слід зауважити, що законодавець у ч. 1 ст. 306 КПК уповноважує слідчого суддю розглядати скарги згідно з правилами судового провадження, передбаченими статтями 318 - 380 КПК. Отже, зі змісту цієї норми випливає, що під час розгляду скарг, передбачених ст. 303 КПК, слідчий суддя, зокрема, вправі, за необхідності, об`єднувати або виділяти матеріали кримінального провадження, якщо це, звісно, негативно не вплине на повноту судового розгляду.
24.Варто також зазначити, що статті КПК, на підставі яких слідчий суддя вирішуватиме зазначені вище клопотання сторін кримінального провадження, не відсилають до статей 318 - 380 КПК, у тому числі, до ст. 334 КПК. Водночас, на практиці багато з цих норм застосовуються під час виконання слідчим суддею покладених на нього повноважень. До прикладу: ст. 318 щодо проведення судового засідання у спеціальному приміщенні - залі судових засідань; ст. 321, яка визначає повноваження головуючого у судовому засіданні; ст. 322 щодо безперервності судового розгляду; статті 328 - 330 - право перебувати в залі судового засідання, обов`язки присутніх у залі судового засідання, заходи до порушників порядку судового засідання; ст. 336 - проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження; статті 342 - 346 - відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз`яснення права відводу, повідомлення про права і обов`язки, заборона присутності свідків у залі судового засідання, а також інші статті КПК, у тому числі ті, які регулюють порядок допиту свідка тощо.
25.Попри відсутність у КПК прямого відсилання до перелічених статей, слідчі судді за процесуальною аналогією застосовують їх, зокрема, під час вирішення поданих на їх розгляд клопотань, позаяк без такого, належне проведення судового розгляду буде неможливим.
26.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що оскільки обидва клопотання заявлені в одному кримінальному провадженні № 52022000000000057, фактично витікають із одних і тих самих обставин, стосуються строків проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а задоволення одного клопотання, виключає задоволення іншого, то слід застосувати аналогію закону, а саме ст. 334 КПК та об`єднати в одне провадження матеріали кримінальних проваджень за клопотаннями захисника та детектива. Об`єднаному кримінальному провадженню належить присвоїти єдиний унікальний № 991/7360/23.
27.На переконання слідчого судді, таке об`єднання не порушуватиме прав та законних інтересів будь-яких осіб, відповідатиме засаді розумності строку, адже сприятиме оперативності судового розгляду, економії процесуального часу, та зрештою є необхідним з погляду здорового глузду.
28.З підстав, наведених вище, слідчий суддя відхиляє покликання захисників на неможливість об`єднання клопотань в одне провадження.
29.Окрім того, на думку слідчого судді, не є перешкодою для об`єднання матеріалів протилежність правових позицій сторони захисту і сторони обвинувачення. Протилежність та суперечність їх інтересів у кримінальному провадження є очевидним фактом, з огляду на природу кримінального процесу. Вирішення їх суперечок здійснюється слідчим суддею у змагальному процесі.
30.Щодо покликань сторони захисту на те, що у цьому кримінальному провадженні Апеляційна палата ВАКС вже скасовувала ухвалу з тих підстав, що матеріали декількох клопотань про арешт майна були об`єднані в одне провадження, слідчий суддя зазначає, що ухвалою, яка була скасована судом апеляційної інстанції були об`єднані в одне провадження клопотання про арешт майна різних за правовим статусом у кримінальному провадженні осіб, що на думку колегії Апеляційної палати ВАКС завадило слідчому судді ухвалити законне рішення.
31.Натомість, у цій справі слідчий суддя об`єднав, як було доведено вище два взаємопов`язані клопотання, окремий розгляд яких був би безпідставним.
З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Об`єднати в одне провадження матеріали кримінального провадження за клопотанням старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року (єдиний унікальний № 991/7666/23) з матеріалами кримінального провадження за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_9 про здійснення кримінального провадження № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року у більш короткі строки в порядку ч. 6 ст. 28 КПК (єдиний унікальний № 991/7360/23).
Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти єдиний унікальний № 991/7360/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1