- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/7740/23
Провадження 1-кс/991/7780/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
В обгрунтування вказаного клопотання, детектив вказує, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини створення Головою Верховного Суду ОСОБА_4 організованої групи, діяльність якої направлена на систематичне одержання ним та іншими суддями Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судових рішень. З метою приховування своєї та інших суддів Верховного Суду протиправної діяльності, ОСОБА_4 залучив до складу організованої групи довірених йому осіб: адвоката ОСОБА_8 та приватного нотаріуса ОСОБА_9 .
При цьому, детектив вказує, що з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_4 як організатор організованої групи, здійснював комунікації між всіма членами організованої групи, погоджував кандидатури осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом, визначав розмір неправомірної вигоди та порядок її розподілу між всіма членами організованої групи, безпосередньо одержував та передавав таку неправомірну вигоду. Також, за версією слідства, як організатор організованої групи, ОСОБА_4 розподілив ролі між її учасниками.
Зокрема, ОСОБА_8, який діяв під прикриттям адвокатської діяльності, повинен був: підшукувати осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом; одержувати від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду для Голови та суддів Верховного Суду; у разі необхідності укладати з особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, що надають неправомірну вигоду, необхідні документи про надання юридичних або інших послуг для створення видимості законності одержання грошових коштів та приховування протиправної діяльності; утримувати (переховувати) протягом визначеного членами організованої групи строку неправомірну вигоду у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами; передавати одержану від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду ОСОБА_9 для її подальшої передачі безпосередньо ОСОБА_4 .
У ході слідства було встановлено, що 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду (прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року.
Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Детектив зазначає, що у період з 15.02.2023 по 06.03.2023, бенефіціарний власник компанії «Ferrexpo AG» ОСОБА_10 доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_11 зустрітись з ОСОБА_8, який, як було відомо ОСОБА_10, мав сталі позаслужбові зв`язки з Головою Верховного Суду ОСОБА_4 та іншими суддями Верховного Суду, та з`ясувати, щодо можливого сприяння у винесенні конкретного рішення на користь компанії «Ferrexpo AG».
06.03.2023, під час зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_8, яка відбулась у присутності ОСОБА_9, ОСОБА_11 повідомив про готовність ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_10 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та довів до відома останніх суть судового спору.
Надалі, у період з 06.03.2023 по 09.03.2023 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, виконуючи свою роль учасників організованої групи щодо підшукання осіб, згодних надати неправомірну вигоду, довели до відома ОСОБА_4, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду про готовність ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду за скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Детектив зазначає, що ОСОБА_4 як організатор організованої групи, надав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомити ОСОБА_10, що за прийняття необхідного рішення, останній має надати ОСОБА_4 та іншим суддям Верховного Суду неправомірну вигоду у розмірі 1 800 000 млн. доларів США. При цьому ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що свою частину неправомірної вигоди вони мають визначити самостійно.
Після цього, отримавши погодження ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 довели до відома ОСОБА_10, що за прийняття бажаного йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США.
Як вказує детектив, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 домовились між собою, не доводячи це до відома ОСОБА_4, що ОСОБА_10 має надати в якості неправомірної вигоди 2 700 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_4 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 особисто.
Детектив зазначає, що 10.03.2023 ОСОБА_8, діючи з відома та узгоджено з ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_10, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15.03.2023, буде перенесено на іншу дату для надання останньому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди. У свою чергу ОСОБА_4, діючи спільно з іншими суддями Верховного Суду з числа членів організованої групи, забезпечив перенесення судового розгляду справи № 910/15551/20 на 19.04.2023.
При цьому, детектив зазначає, що за вказівками ОСОБА_4, ні сам ОСОБА_8, ні його юридична компанія не повинні були брати участь у судовій справі № 910/15551/20 з метою приховування злочинної змови ОСОБА_4 та інших суддів ВП ВС з ОСОБА_10 .
За версією слідства, надання неправомірної вигоди для суддів ВП ВС мало відбутися до 19.04.2023, про що ОСОБА_8 повторно повідомив ОСОБА_10 .
Так, у період часу з 10 березня по 19 квітня 2023 року ОСОБА_10 частинами передав ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США. Отримані від ОСОБА_10 грошові кошти ОСОБА_8 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому перемістив їх для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_8 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6. При цьому, про отримані від ОСОБА_10 грошові кошти, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 .
Надалі, 19.04.2023 судді Великої Палати Верховного Суду, у тому числі ОСОБА_4, винесли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема: касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG задоволені частково; постанова Північного апеляційного господарського суду
від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасована; рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від
27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.
За даними слідства, 01.05.2023 ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_9 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_10 суму неправомірної вигоди таким чином: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Наступного дня, близько 17 години, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи на виконання вказівок ОСОБА_4, забрали у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованого ОСОБА_8, раніше надану ОСОБА_10 неправомірну вигоду для подальшої передачі суддям ВП ВС.
Цього ж дня, знаходячись у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_4 сформували 10 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжили зберігати у сейфі офісу.
03.05.2023, близько 21 години вечора, ОСОБА_9, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4, забрав з сейфу офісу вищевказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_4 .
Таким чином, детектив зазначає, що 03.05.2023 ОСОБА_4 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складає 49 323 727 грн. 68 коп.
Надалі, 08.05.2023 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_10, іншим суддям ВП ВС та надав вказівку передати йому другої частини неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.
На виконання вказаного, 15.05.2023, ОСОБА_9 забрав у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_10 .
За даними слідства, 15.05.2023, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_9, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4, доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_4 .
Детектив вказує, що 16.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_12 складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Детектив вважає, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».
Також детектив зазначає, що 18.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.07.2022 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 107 360 000 гривень. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 альтернативний запобіжний захід у виді застави ОСОБА_4 зменшено до 75 000 000 гривень.
Крім цього, 05.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду частково продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52023000000000202 до п`яти місяців, тобто до 16.10.2023.
11.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 09.09.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 75 000 000 гривень.
31.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 55 000 000 гривень.
На переконання детектива, існує необхідність у продовженні строку тримання під вартою, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, досвід роботи на керівних посадах у судових органах та наявні засоби для переховування чи втечі. Також на обґрунтування вказаного ризику детектив вказує на наявність широкого кола знайомих серед правоохоронних та державних органів, забезпечений майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, а також наявність декількох паспортів для виїзду з України, в тому числі дипломатичний паспорт, частоту перетинів кордону; наявність у членів його сім`ї нерухомого майна за межами України та обговорення з дружиною можливості зміни громадянства тощо.
2)Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовується невідшуканням на даний час грошових коштів, які призначалися як неправомірна вигода, тим паче, що за час застосування до нього запобіжного заходу ним створено штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Так, підозрюваний, перебуваючи під вартою, подав щорічну декларацію для спростування відомостей про перебування у його власності об`єктів нерухомості.
3)Ризик незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, враховуючи, що таке коло осіб може бути надзвичайно широким, а більшість свідків є його колегами - судді ВП ВС. Крім того, враховуючи неможливість допиту суддів щодо обставин обговорень нарадчої кімнати, ОСОБА_4 може вчинити тиск на таких осіб. Так само може вчинити вплив на іншого підозрюваного ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою приховування обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема обставин передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_10 до ОСОБА_8 .
4)Ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, що може полягати у вчиненні ряду дій, направлених на переоформлення об`єктів власності, які можуть бути об`єктом конфіскації, як можливого виду покарання за інкримінований йому злочин. Також підозрюваний може використовувати свої зв`язки, зокрема, серед службових осіб різних правоохоронних та інших державних органів, відповідний авторитет серед суддів та працівників суду, тим самим опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень. Оформлення права власності на інших осіб з метою приховування наявності таких об`єктів нерухомості у своїй власності.
5)Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що під час досудового розслідування, в ході проведення ОРД та НСРД, виявлені обставини, які свідчать, як про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, так і про існування намірів їх вчинити.
З урахуванням зазначеного, детектив вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе нівелювати наведені ризики.
При цьому, детектив вказує про наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме необхідність отримання висновку фоноскопічної експертизи, допитів свідків, проведення додаткових оглядів вилученої техніки, здійснення тимчасового доступу, розсекречення усіх матеріалів негласних слідчих дій.
Також, на переконання детектива, застосований розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на дохід отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_4, членів його родини та осіб за попередньою змовою з якими вчинено кримінальне правопорушення.
При цьому, у разі внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
2.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, узагальнені доводи захисників полягають у такому:
- клопотання не відповідає вимогам ст. 188 КПК України в частині належного обґрунтування обов`язкових обставин;
- пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази, які переконливо могли б свідчити про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину. Підозра у частині організації та керування організованої групи є неконкретною, відсутні докази на підтвердження систематичності діяльності організованої групи;
- щодо ОСОБА_4 вчинено провокацію з боку правоохоронних органів шляхом залучення ОСОБА_9, який є давнім другом ОСОБА_4 ;
- рішення у справі приймалося колегіальним органом - Великою Палатою Верховного Суду, а тому необгрунтовані твердження про використання ОСОБА_4 будь-якими повноваженнями Голови Верховного Суду;
- наведені у клопотанні слідчі та процесуальні дії є недостатніми для продовження тримання під вартою;
- ризики відсутні, а із плином часу досудового розслідування значно зменшилися.
Безпідставними, на переконання захисників, є твердження сторони обвинувачення щодо володіння нерухомістю родиною ОСОБА_13 у Турецькій Республіці, оскільки такі об`єкти нерухомості належать батькові дружини - ОСОБА_14, який займається підприємницькою діяльністю та його активи, які офіційно задекларовані, дозволяли придбати такі об`єкти. Так само сторона захисту оспорює відомості, які знаходяться у телефоні підозрюваного, оскільки існують сумніви щодо приналежності листування саме ОСОБА_4, а також не враховується той факт,, що родина ОСОБА_13 користувалася одним Icloud, що означає можливість розміщення фотозображень, неналежних підозрюваному.
Також адвокат вказує, що позиція ОСОБА_4 щодо висловлення окремої думки у справі №910/15551/20 була представлена ним ще з моменту затримання, та у судових засіданнях він послідовно заявляв про наявність у нього такого думки. Тому голослівними є твердження детектива про створення штучних доказів у справі. Аналогічні пояснення адвокат наводить у контексті відомостей про подання декларації про майновий стан.
Адвокат ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 наголошують, що об`єкти нерухомості, зареєстровані на ОСОБА_15, не належать ОСОБА_4, а лише орендувалася ним. Облаштування та закупівля меблів до квартири ОСОБА_16, та такий ремонт мав зарахуватися як орендна оплата.
Відомості щодо реєстрації належних підозрюваному об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 на ОСОБА_9, адвокат вважає безпідставиними, а показання останнього не можуть бути взяті до уваги на підтвердження таких тез.
- більш м`який запобіжний захід може бути застосований до підозрюваного, враховуючи наявність орендованого місця проживання у м. Києві;
- детективом не враховано стан здоров`я підозрюваного, яке погіршилося під час перебування під вартою;
- не взяті до уваги інші обставини, а саме: необхідність постійного лікування сина, перерахування ОСОБА_4 зі суддівської винагороди коштів на потреби ЗСУ, репутацію особи;
- визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід є непомірним, враховуючи арешт у кримінальному провадженні усього майна;
- неналежні умови тримання під вартою, зокрема відсутність заходів безпеки при повітряних тривогах.
У зв`язку з вказаним, сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати більш м`який у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, просив врахувати, що його майновий стан не дозволяє внести заставу у тому розмірі, про який вказує сторона обвинувачення. У зв`язку з чим, в разі задоволення клопотання, просив визначити розмір застави у межах, визначених ст. 182 КПК України.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч. 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також слідчий суддя враховує, що згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою?
5)чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу
Як вбачається з матеріалів клопотання, 16.05.2023 ОСОБА_4 затримано детективами НАБУ та йому повідомлено про підозру у відповідності до положень ст. 2878, 482 КПК України.
18.05.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.07.2023 із альтернативою внесення застави у сумі 107 360 000 гривень. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 альтернативний запобіжний захід у виді застави ОСОБА_4 зменшено до 75 000 000 гривень.
У подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.203 було продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою до 09.09.2023.
При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2023 підозрюваному зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 55 000 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений до 16 жовтня 2023 року включно.
На даний час сукупний строк тримання ОСОБА_4 під вартою становить менше 4 місяців, а строк досудового розслідування продовжений до 16 жовтня 2023 року, а тому слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 197 КПК України, приходить до висновку про можливість продовження застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Вказані норми передбачають відповідальність, зокрема, за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене організованою групою.
Відповідно до Указу Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 ОСОБА_4 призначено суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а рішенням Пленуму Верховного Суду від 22.10.2021 ОСОБА_4 було обрано Головою Верховного Суду, отже згідно з п. 3 примітки до ст. 368 КК він є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Зі змісту клопотання та пояснень прокурорів вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини одержання Головою Верховного Суду ОСОБА_4 як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших суддів Верховного Суду за прийняття ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення на користь компанії «Ferrexpo AG» та її бенефіціарного власника ОСОБА_10 у межах судової справи №910/15551/20.
Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року. Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Однак, за версією слідства, у період з 15.02.2023 по 06.03.2023, ОСОБА_10, який є бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» вживав заходи, направлені на позитивне вирішення зазначеної судової справи за надання неправомірної вигоди, зокрема з цією метою доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_11 зустрітись з наближеною до Голови Верховного Суду особою - ОСОБА_8 .
Так, на виконання вказаного, відбулася зустріч ОСОБА_11 з ОСОБА_9 та ОСОБА_8, під час якої було озвучено готовність ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах компанії «Ferrexpo AG», а саме скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.
Надалі, зміст вказаної розмови та суть озвученої пропозиції була доведена до відома Голови Верховного Суду ОСОБА_4, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду, яка розглядала справу № 910/15551/20 та останнім було повідомлено суму неправомірної вигоди, яка має бути передана йому та суддям Верховного Суду, яка становила 1 800 000 млн. доларів США. При цьому, визначення частини неправомірної вигоди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 має відбуватися ними самостійно.
Отримавши погодження ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 довели до відома ОСОБА_10, що за необхідне йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США. При цьому, за встановленими слідством обставинами, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 самостійно визначили остаточну суму неправомірної вигоди, з яких 1 800 000 доларів США мають бути переданими ОСОБА_4 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 особисто.
Надалі, про таку суму неправомірної вигоди було повідомлено ОСОБА_10 та з метою підготовки останнім необхідної суми неправомірної вигоди, судове засідання із розгляду справи № 910/15551/20 було перенесено на 19.04.2023.
У ході слідства було встановлено, що з березня по квітень 2023 року ОСОБА_10 частинами передав ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США, яка зберігалася у різних місцях, зокрема, спочатку в офісі ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, а пізніше в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_8 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
При цьому, після отримання вказаних грошових коштів та після обізнаності ОСОБА_4 про наявність грошових коштів, 19 квітня 2023 року Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/15551/20, було, зокрема, задоволено частково касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасовано.
За версією слідства, механізм вказаного злочину, передбачав передачу та одержання неправомірної вигоди поетапно та по частинах, в різні заздалегідь обумовлені проміжки часу та через ряд залучених осіб. Так, за даними слідства, ймовірні учасники злочину обумовили, що передача неправомірної вигоди відбуватиметься після ухвалення відповідного судового рішення поетапно - двома частинами.
Зокрема, 01.05.2023 ОСОБА_4 надано вказівку ОСОБА_9 про передачу першої частини неправомірної вигоди, яка мала бути розподілена у такому вигляді: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США. За даними слідства, така вказівка була виконана та необхідна сума грошових коштів була переміщена із місця зберігання індивідуального сейфу, розфасована за потрібними пакунками та уже 03.05.2023 передана ОСОБА_4 за місцем його проживання.
З матеріалів долучених клопотання вбачається, що зазначена частина неправомірної вигоди була переміщена з місця проживання ОСОБА_4 до приміщення Верховного Суду, та вже 08.05.2023 останній під час розмови з ОСОБА_9 повідомив про передачу частини неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду. Крім того, ОСОБА_4 надав вказівку передати йому другу частину неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США - 15 травня 2023 року.
На виконання зазначеного, 15.05.2023 ОСОБА_9 забрав з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США та доставив її того ж дня до місця проживання ОСОБА_4 та передав йому особисто.
У ході досудового розслідування, зокрема 15.05.2023 під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено 450 000 доларів США, які цього ж дня були передані ОСОБА_9 . Крім того, в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_4 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_9 ще 03.05.2023.
Крім того, після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, в якій за даними слідства, було передано частину неправомірної вигоди та виявлено її детективами, ОСОБА_4 було затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.05.2023.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
На переконання слідчого судді, описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості та розподіл ролей, а тому з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_4 існують достатні підстави вважати, що він міг виконувати роль організатора.
Зокрема, такий висновок про імовірну роль ОСОБА_4 та форму співучасті з іншими особами, слідчий суддя робить, враховуючи, що підозрюваний:
- здійснював комунікацію із імовірними учасниками організованої групи та ним надавалися вказівки, зокрема щодо дати передачі неправомірної вигоди, місця її передачі та форми;
- координував дії інших співучасників щодо обсягу їх дій, зокрема із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 не брати участь у судовій справі № 910/15551/20;
- узгоджував позиції суддів по конкретній справі, визначав суми імовірної неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду;
- самостійно здійснював передачу частини неправомірної вигоди іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, що вбачається із його сповіщення інших співучасників 08 травня 2023 року про здійснення такої передачі.
Зазначена роль ОСОБА_4 та його ймовірна причетність до розслідуваного злочину на даному етапі досудового розслідується підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, а саме:
- протоколом огляду від 16.05.2023, в ході якого оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;
- протоколом від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи, під час якого зафіксовано обговорення останнім з ОСОБА_8 обставин передачі ОСОБА_8 та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди;
- протоколом від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи, за результатами якого зафіксовано: обговорення 17.03.2023 між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, обставини перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного суду у прийнятті ними судових рішень; обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 щодо кількості наданих останнім через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_8 для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_4 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття у справі № 910/15551/20; обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 щодо позитивного рішення, прийнятого на користь останнього у справі № 910/15551/20; обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_4 ;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження за готівковими грошовими коштами у сумі 1 348 800 доларів США;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_4, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 548 700 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_4 03.05.2023;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 450 000 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_4 15.05.2023;
- протоколом від 15-16.05.2023 обшуку службового кабінету ОСОБА_4 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_9 ще 03.05.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя повторно вказує, що доводи сторони захисту щодо неконкретності підозри в частині пред`явленої підозри у керівництві організованої групи є безпідставними, оскільки зібрані у ході здійснення досудового розслідування відомості, які відображені у відповідних протоколах слідчих дій, дають підстави для висновку про виконання відповідної ролі ОСОБА_4 . Так, слідчий суддя відзначає, що зафіксовані відомості дають підстави вважати, що підозрюваним здійснювалися дії організаційного характеру у формі віддання наказів, давання доручень, застосування заходів впливу на інших імовірних учасників об`єднання (зокрема суддів Великої Палати Верховного Суду). Характер та спосіб такого впливу, а також точний обсяг ролі кожного із співучасників може бути встановлений лише в ході всебічного та повного досудового розслідування.
Щодо доводів про наявність провокації відносно ОСОБА_4, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_9 під впливом правоохоронних органів, то слідчий суддя також наголошує про відсутність на даному етапі ознак очевидної провокації, враховуючи відсутність будь-яких даних, що таке залучення відбулося до початку імовірної злочинної діяльності, або ж відомостей, що останній вчиняв активні дії, направлені на підбурення чи отримання підозрюваним неправомірної вигоди. Стороною захисту неодноразово заявлялися такі доводи, однак не наведено жодних тверджень, які би свідчили про протилежне, та не надано будь-яких підтверджуючих даних.
Крім того, доводи сторони захисту про прийняття рішення колегіальним органом та невикористання будь-яких організаційно-розпорядчих повноважень як Голови Верховного Суду при розгляді справи № 910/15551/20 не спростовує саме по собі інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ч.4 ст. 368 КК України.
За таких обставин, позиція сторони захисту та зазначені ними доводи не містять такого обгрунтування, які б спростували висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .
3.3.Щодо продовження існування ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, (5) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
3.3.1.Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи:
1)обставини затримання особи одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому грошових коштів, що може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину;
2)історія перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану, зокрема у період із 14.05.2022 по 30.04.2023 ним було здійснено 7 перетинів кордону;
3)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
4)високий майновий стан як самого підозрюваного ОСОБА_4, так і його близьких осіб, наявність нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування. Крім того, з доданих детективом матеріалів вбачається, перебування у володінні підозрюваного майна, яке не оформлено на останнього, однак фактично перебуває у його користуванні, що свідчить про приховані статки та об`єкти майна;
5)перебування та проживання близьких членів сім`ї закордоном, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків в Україні та можливість проживання закордоном;
6)наявність нерухомого майна закордоном на праві власності у членів сім`ї, що вказує на реальні можливості безперешкодно проживати на законних підставах за межами України протягом тривалого часу;
7)тісні професійні та соціальні зв`язки, в т.ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить, що ймовірність вказаного ризику залишається високою. Відомості, долучені до клопотання щодо майна членів сім`ї закордоном посилюють імовірність втечі, оскільки свідчать про наявність значно більших ресурсів для підстав та можливостей перебування за межами України.
Таким чином, зазначені вище обставини дають підстави вважати, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива та прокурора про актуальність зазначеного ризику, враховуючи, обставини проведення обшуку за його місцем проживання, за яких підозрюваний намагався отримати доступ до віднайденого телефону та вимкнути його, тобто мала місце спроби приховати чи ускладнити доступ до відомостей, які містяться на такому телефоні. Крім того, слідчий суддя бере до уваги специфіку обставин розслідуваного злочину, який передбачає отримання неправомірної вигоди за прийняття судового рішення, а тому існують ризики спотворення чи зміни документів зазначеної судової справи або ж проектів, чернеток, які стосуються обставин прийняття відповідного рішення. При чому, загроза таких дій можлива як від підозрюваного або ж інших осіб за його вказівками чи проханнями.
Крім того, станом на розгляд вказаного клопотання не відшукано та не виявлено частину неправомірної вигоди, яка імовірно передана ОСОБА_4, а тому існують ризики перетворення, знищення чи приховування таких коштів, які є важливими доказами у цьому кримінальному провадженні. Також слідчий суддя вважає, що характер імовірного вчинення злочину свідчить про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховання речей, які мають значення для цього кримінального провадження, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що грошові кошти, які імовірно призначалися як неправомірна вигода зберігалися у різних місцях, доступ до яких обмежений.
Більше того, слідчий суддя бере до уваги відомості щодо подачі підозрюваним своєї окремої думки по справі № 910/15551/20.
Дійсно, слідчий суддя відзначає, що наявність наміру подати таке рішення заявлялося підозрюваним ще у травні 2023 року після затримання особи.
Право судді на висловлення окремої думки передбачено ст. 34 ГПК України, при чому, строк подачі такого виду судового рішення законодавством необмежений.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що остаточне рішення по справі № 910/15551/20 винесено 19.04.2023, однак окрема думка судді ОСОБА_4 надіслана 07.08.2023, тобто після 4 місяців після розгляду справи.
Більше того, слідчий суддя бере до уваги, що з листа Верховного Суду від 18.08.2023 №240/0/254-23 таке рішення не було внесено до Автоматизованої системи документообігу Верховного Суду, у зв`язку із недотриманням форми направленого рішення, що позбавило можливості публікації рішення у порядку п.2 Р. ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Слідчий суддя вважає, що такі обставини, а саме винесення судового рішення, перебуваючи під вартою, тобто фактично будучи усуненим від правосуддя, використання суддею права на висловлення окремої думки у справі, за рішення у якій особа підозрюється в отриманні неправомірної вигоди, ставить під сумнів істинні мотиви вираження форми суддівської дискреції.
Зокрема, беручи до уваги написання рішення без доступу до матеріалів справи, перебуваючи під вартою, дату прийняття такого рішення, та обставини подання суддею ОСОБА_4 примірнику такого рішення, слідчий суддя вважає, що такі обставини свідчать про намагання штучного створення доказів своєї непричетності до розслідуваних подій.
Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить про продовження та посилення ризику щодо можливого вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів та речей, які мають важливе значення для цього кримінального провадження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у складі організованої групи, в якій він здійснював залучення до них ряду інших співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;
-можливість здійснення впливу на свідків, якими є також судді Верховного Суду, які є колишніми колегами підозрюваного, а тому такий вплив може здійснюватися безпосередньо чи опосередковано;
-у цьому кримінальному провадженні призначено експертизи, а під час досудового розслідування зафіксовано можливість ймовірного співучасника ОСОБА_8 здійснювати вплив на експертів;
На переконання слідчого судді, актуальність ризику впливу на учасників цього кримінального провадження продовжується.
3.3.4.Щодо ризику перешкоджання іншим чином
Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик продовжує існувати та посилився у своїй інтенсивності.
Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний, з огляду на його посаду та тривалий досвід роботи, має широке коло зв`язків, серед службових осіб різних судових, правоохоронних та інших державних органів, користуючись якими підозрюваний може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.
Також слідчий суддя зауважує, що обставини та характер вчинення розслідуваних злочинів, зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах та використання іноземних номерів, вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного ОСОБА_4 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами. Більше того, у контексті вказаного ризику слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений ним у співучасті з іншими особами, у т.ч. досі не встановленими суддями ВС, які одержали частину неправомірної вигоди. Враховуючи невстановлення наразі усіх ймовірно причетних осіб існує загроза вчинення дій, направлених на перешкоджанню досудовому розслідування для невикриття таких осіб.
Крім того, під час попереднього вирішення питання про продовження строків досудового розслідування стороною обвинувачення було представлено відомості про наявність у користуванні чи володінні підозрюваного об`єктів нерухомості (квартира 183.4 кв.м. та гаражний бокс 19.1 кв.м. у місті Києві загальною вартістю 9 081 426, 67 грн.), які зареєстровані на інших осіб. Зокрема, обставини та надані матеріали щодо здійснення підозрюваним та його дружиною дій з ремонту, вибору дизайну та купівлі меблів у вказану квартиру свідчать про те, що квартира перебуває у фактичному користуванні сім`ї підозрюваного, дійсно можуть свідчити про належність таких об`єктів власністю підозрюваного чи членів сім`ї.
У подальшому, з наданих матеріалів вбачається, що підозрюваним було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2022 рік, в якій відсутні відомості про перебування у власності родини Князєвих нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_4 та гаражного боксу у цьому ж будинку, однак внесено відомості про оренду такого майна. Так само у цій же декларації зазначено про взяття на зберігання 1 млн доларів США від ОСОБА_17, які були виявлені та вилучені з сейфу у його робочому кабінеті.
Слідчий суддя наголошує, що питання права власності вказаних об`єктів нерухомості та грошових коштів не є предметом цього кримінального провадження, однак враховуючи обставини розслідуваного злочину, обставини їх виявлення, позиції сторін, а також надані сторонами докази на обґрунтування своїх позицій, не переконують слідчого суддю у тому, що вони не належать ОСОБА_4 . Однак, враховуючи обставини внесення такої декларації (накладення електронного підпису іншою особою), слідчий суддя вважає, що такі дії можуть свідчити про перешкоджання у цьому кримінальному провадженні, а саме використання передбачених законом можливостей для легалізації та надання вигляду законності своїй позиції.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заявлений ризик дійсно має місце та продовжує існувати.
3.3.5.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
Вирішуючи питання щодо продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя бере до уваги відомості імовірного впливу на формування державних органів суддівського врядування та можливість вчинення інших корупційних злочинів у складі осіб організованої групи. Так, слідчий суддя вважає, що зазначені факти вказують на можливість вчинення (планування) іншого кримінального правопорушення, а тому мають бути предметом детальної та негайної перевірки органом досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
При чому, слідчий суддя відзначає, що інтенсивність деяких ризиків підвищилася, а тому вважає, що продовження строку дії застосованого запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що детективом доведено існування потреби у подальшому проведенні зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з необхідністю отримання призначеної фоноскопічної експертизи, на підставі якої можливо перевірити достовірність отриманих доказів. Також слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи детектива про необхідність допиту свідків, враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини діяльності організованої групи, та більше того, враховуючи обсяг дій за що імовірно передавалася неправомірна вигода (прийняття конкретного судового рішення по справі) існує необхідність у з`ясуванні обставин прийняття судового рішення. Крім того, переконливим виглядає і доводи детектива щодо перевірки обставин винесення підозрюваним окремої думки у судовій справі, враховуючи обставини її публікації та внесення до ЄРДСР.
Водночас, слідчий суддя відхиляє доводи детектива та прокурора щодо необхідності проведення додаткових оглядів вилученої техніки, оскільки не наведено обґрунтування щодо необхідності проведення такої слідчої дії повторно та обставин неможливості її проведення раніше.
Слідчий суддя вважає, що дійсно існували об`єктивні обставини, які перешкоджали проведенню таких слідчих і процесуальних дій до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що строк розслідування у цьому кримінальному провадженні становить 4 місяці, а обсяг уже проведених слідчих дій вимагає аналізу та дослідження великої кількості документів та вилученої техніки. Більше того, надані детективом відомості, що існують об`єктивні причини неможливості допитів свідків, які перебувають поза межами України. При цьому, слідчий суддя бере до уваги строк на проведення призначеної експертизи, виконання якої може потребувати значний час.
У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до п`яти місяців, тобто до 16 жовтня 2023 року.
Зазначене вказує на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 09.09.2023.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наведені детективом обставини дійсно об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
3.5.Щодо існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 44 роки;
-достатній майновий стан підозрюваного та членів його родини;
-відомості про відшукання значної суми грошових коштів за місцем роботи (у сейфі робочого кабінету), які не є попереднього ідентифіковані та імовірно не є предметом неправомірної вигоди у сумі 1 105 000 доларів США, 1 700 євро, достовірних відомостей чи пояснень про належність їх іншим конкретним особам, у судовому засіданні не надано; відомості про можливість перебування у фактичній власності підозрюваного та його дружини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та гаражного боксу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке номінально зареєстроване за іншу особу - ОСОБА_15 (загальна вартість цього майна згідно з договорами купівлі-продажу складає 9 081 426, 67 грн.); відомості про обговорення із дружиною обставин купівлі нерухомого майна у Турецькій Республіці, вартість якого коливається у сотнях тисячах доларів США, зафіксовані у протоколі огляду від 10.08.2023;
-відомості про наявність у членів сім`ї нерухомого майна за межами України та володіння ним близькими особами;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
-наявність хронічних хвороб у підозрюваного, та погіршення стану здоров`я. Однак, відсутність відомостей про наявність захворювань, які несумісні з триманням під вартою, відсутні;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає зазначити таке. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених вище, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, залишить можливість здійснювати дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема опосередковано через інших осіб. Зважаючи на відомості про направлення окремої думки, слідчий суддя вважає, що домашній арешт буде недієвим заходом для запобігання наявних ризиків. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2023 було змінено запобіжний захід у частині розміру застави як альтернативного запобіжного заходу підозрюваному, а саме визначено у сумі 55 000 000гривень.
Із вказаної ухвали вбачається, що підставою зменшення застави був тривалий час здійснення досудового розслідування та зменшення актуальності ризиків.
Однак, враховуючи наведені у п. 3.3. цієї ухвали відомості про збільшення деяких ризиків, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, зокрема і шляхом зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
При вирішенні питання чи є вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваний, слідчий суддя виходить з такого.
У першу чергу, зазначений розмір явно перевищує встановлений КПК України розмір, однак, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги тяжкість інкримінованого злочину, виключність обставин кримінального правопорушення - участь в організованій групі, учасниками якої імовірно є судді найвищого судового органу, діяльність якої спрямована на одержання неправомірної вигоди за винесення рішення у судовій справі, що поставило під загрозу суспільно-правові відносини, які виникають при здійсненні правосуддя. Більше того, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що сам підозрюваний був керівником найвищого суддівського органу та неправомірна вигода призначалася за прийняття рішення у справі, яке перебувало на розгляді колегіального суддівського органу, висновки якого є обов`язками для врахування нижчестоящими судами, а тому обставини цієї справи явно впливають на зниження рівня довіри суспільства до правосуддя.
У матеріалах кримінального провадження наявні відомості про можливість отримання неправомірної вигоди підозрюваним у сумі до 1 798 000 доларів США (саме підозрюваному було передано вказану суму неправомірної вигоди, яка зберігалася ним), частина з яких наразі не знайдена. У власності підозрюваного та членів його сім`ї перебуває значна кількість нерухомого та рухомого майна, наведеного вище, а також за місцем роботи підозрюваного відшукано велику суму грошових коштів яка не є ідентифікованою неправомірною вигодою. Також при розмірі застави, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення про імовірну наявність у власності сім`ї підозрюваного квартири та гаражного боксу, які оформлені на сторонню особу, однак на утримання яких підозрюваним витрачалися значні суми коштів.
При цьому, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту та не приймає показання ОСОБА_9, який вказав, що здійснив на себе оформлення майна фактично належного ОСОБА_4 про оформлення об`єктів нерухомості за проханням останнього. Враховуючи, обставини участі та ролі зазначених осіб у розслідуваному злочині, слідчий суддя, що такі показання є недостатніми для підтвердження таких фактів.
Підсумовуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, обставинам кримінального провадження та є помірним. Відомостей, які би свідчили про зміну майнового стану стороною захисту не надано.
Водночас, стороною обвинувачення надано нові відомості щодо наявності на праві власності у членів сім`ї майна закордоном та інформація, яка вказує про на наміри придбання майна підозрюваним та дружиною закордон. У цьому контексті слідчий суддя бере до уваги надані детективом відомості листування із дружиною, зафіксоване у протоколі від 10.08.2023 з якого вбачається обговорення цін на конкретний об`єкт нерухомості у Турецькій Республіці.
З урахуванням нових обставин, а також збільшенням інтенсивності деяких ризиків, слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є достатнім та необхідним та відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, а також обставинам кримінального провадження.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо переховування, впливу на свідків та експертів існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обгрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 та свідками: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_10, ОСОБА_9,
5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 підлягає задоволенню та строк тримання під вартою відносно підозрюваного слід продовжити у межах строку досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2023 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року, - задовольнити.
2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2023 року включно з можливістю внесення застави у розмірі 55 000 000 (п`ятдесяти п`яти мільйонів) гривень.
3.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
4.Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
5.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, у зв`язку із внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_9 ;
5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
6.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави, - до 16 жовтня 2023 року включно.
7.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
8.Виконання ухвали у частині подальшого тримання під вартою доручити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
9.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, а також негайно направити копію ухвали підозрюваному.
11.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1