- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/6322/23
Провадження 1-кп/991/84/23
УХВАЛА
18 вересня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 28 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000523, за обвинуваченням
ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Брянка Луганської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
18.09.2023 прокурором засобами електронного зв`язку подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні.
Подане клопотання обґрунтовано обранням під час досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави з покладанням низки обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Зокрема, на обвинувачену ухвалою від 02.01.2023 були покладені такі обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому провадженні, суду; 3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
У подальшому строк дії покладених на обвинувачену обов`язків неодноразово продовжувався та востаннє був продовжений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 до 26.09.2023 включно.
Зазначаючи про продовження існування ризику переховування обвинуваченої від суду та ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити ОСОБА_6 дію вищевказаних обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримала та повідомила, що дотепер продовжують існувати ризик переховування обвинуваченої від суду та ризик незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Ризик переховування прокурор обґрунтувала тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має можливість безперешкодно залишити територію країни у військовий час, та майновим станом обвинуваченої, який дозволить останній вчинювати дії з метою переховування. Ризик впливу на свідків прокурор обґрунтувала фактом працевлаштування обвинуваченої та частини зі свідків в одному державному органі, в якому ОСОБА_6 займає посаду начальника відділу. Відтак вважає, що перебуваючи на займаній посаді, обвинувачена має можливість використовувати свої повноваження з метою впливу на таких свідків. Можливість впливу на експертів прокурор прокоментувала з точки зору дій співробітників ДФС, які надсилали листи до експертної установи після призначення органом досудового розслідування експертизи. У даних листах зазначалося про не надання детективами усіх документів, що є необхідними для проведення призначеної експертизи. Вказані дії прокурор розцінює як вплив на експертів у кримінальному провадженні. Таким чином, враховуючи стадію кримінального провадження, в якій розпочався судовий розгляд, прокурор вважає доцільним продовжити обвинуваченій ОСОБА_22 строк дії покладених на неї процесуальних обов`язків на два місяці.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Надала пояснення стосовно того, що за час кримінального провадження та після повідомлення ОСОБА_6 про підозру поведінка останньої не мала нарікань з боку сторони обвинувачення. Остання не ухилялася та не має наміру ухилятися від суду в майбутньому. З приводу тверджень прокурора про наявність у ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, як підтвердження ризику переховування, вказала, що обвинувачена дійсно має відповідний паспорт, який був зданий до міграційної служби на виконання судового рішення. Проте відповідний документ ніколи не використовувався, і обвинувачена ніколи не залишала територію України. У сукупності наведеного захисник стверджує, що ризику переховування немає. Водночас з приводу ризику тиску на свідків захисник вказала, що ОСОБА_6 дійсно працює в ДФС, де також працюють ряд осіб, що є свідками у справі. Проте вказані свідки не знаходяться у підпорядкуванні обвинуваченої, і остання не має щодо них важелів впливу. Водночас інша частина свідків вже не є співробітниками ДФС і ОСОБА_6 з ними ніяких контактів немає. Крім того, за час досудового розслідування стороною обвинувачення не встановлено доказів на підтвердження можливості впливу обвинуваченої на свідків. Вважає, що з часу обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу та покладання низки обов`язків ризики, які були встановлені слідчим суддею, сплили і на теперішній час є не актуальними. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію захисника. Надала пояснення стосовно відсутності ризиків переховування та впливу на свідків. Повідомила, що на її утриманні знаходиться батько похилого віку. Про цю обставину надавалися документи у попередньому судовому засіданні. Враховуючи це, вона за-будь яких обставин не залишить територію України і свого батька, який потребує догляду. Просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Представник потерпілого ОСОБА_8 надав пояснення стосовно доцільності продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачену. Просив клопотання прокурора задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позицію учасників судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 198 480 гривень та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. У подальшому покладені на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язки неодноразово продовжувалися та востаннє обов`язки були продовженні ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 строком до 26.09.2023 включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено заставу як один із видів запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 8 ст. 182 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
З приводу обґрунтованості підозри (обвинувачення) суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 скерований до суду та на теперішній час здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження, а також їх актуальність.
Попередніми судовими рішеннями встановлена наявність ризику можливого переховування обвинуваченої від органів досудового розслідування та суду, який на думку прокурора продовжує існувати.
Так, стосовно загрози переховування обвинуваченого (підозрюваного), практика ЄСПЛ виходить із того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною або наявність зв`язків в іншому місці.
На переконання колегії суддів, відсутність нарікань з боку сторони обвинувачення на процесуальну поведінку обвинуваченої протягом тривалого часу (21.12.2022 повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, 02.01.2023 обрання до останньої запобіжного заходу з покладанням низки обов`язків) вказує на свідоме дотримання останньою покладених на неї обов`язків. Водночас колегією суддів також прийнято до уваги наявність у обвинуваченої постійного місця проживання на території, де здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, працевлаштування протягом тривалого часу у державних органах, у т.ч. і на керівних посадах, що, на думку суду, характеризує обвинувачену як відповідальну особу, перебування на її утриманні батька похилого віку з хронічними захворюваннями, який потребує догляду, що разом з вищезазначеною процесуальною поведінкою обвинуваченої, та часом, що минув з моменту застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, свідчить про пониження вірогідності вчинення останньою дії щодо ухилення від правосуддя до тієї межі, коли можливо стверджувати про відсутність вказаного ризику.
Також суд зазначає, що посилання сторони обвинувачення на матеріальний стан ОСОБА_6, як одну із підтверджуючих обставин наявності ризику можливого переховування обвинуваченої, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки прокурором не надано суду жодних відомостей стосовно матеріального становища обвинуваченої, її доходу, наявності рухомого чи нерухомого майна, у тому числі на час розгляду клопотання. Так само суд не бере до уваги і посилання прокурора на можливість переховування обвинуваченої через наявність у неї паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Суду не надано жодних відомостей щодо періодичності перетину ОСОБА_6 кордону України. Більше того, посилаючись на наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, прокурор навіть не продемонструвала його використання будь-коли обвинуваченою для відповідної подорожі. У зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність у останньої зв`язків з іншими країнами або досвіду перетину державного кордону України.
З приводу посилання прокурора на продовження існування ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні колегія суддів враховує час, з якого ОСОБА_6 набула процесуальний статус підозрюваної у даному кримінальному провадженні (21.12.2022), та відсутність протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду будь-яких нарікань на процесуальну поведінку обвинуваченої з боку сторони обвинувачення, а також ймовірну тривалість судового розгляду. Колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження прав особи має бути пропорційними тим ризикам, які існують та можуть припускатися, з огляду на особу обвинуваченого, його економічні можливості, авторитет тощо. Доказів стосовно того, що ОСОБА_6 якимось чином намагалася або має намір чинити тиск або заохочувати свідків у даному провадженні, з метою не надання останніми показань або викривлення подій злочину на власну користь,прокурором надано не було.
Поряд з цим колегія суддів звертає увагу і на твердження прокурора про існування вказаного ризику з огляду на приписи кримінального процесуального законодавства, які покладають на суд обов`язок обґрунтувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання. Не зважаючи на те, що свідки дійсно не були допитані у судовому засіданні, колегія суддів оцінює клопотання та існування ризику у сукупності з іншими обставинами, у тому числі і тривалістю покладеного обов`язку на обвинувачену.
З огляду на викладене, враховуючи тривалий час відсутності з боку обвинуваченої будь-яких дій, які мають ознаки впливу на свідків, та недоведеність прокурором протилежних обставин у судовому засіданні, характеризуючі дані про особу, колегія суддів дійшла такого. Враховуючи невизначеність часу, коли відбудеться допит свідків, суд не може обґрунтовувати існування цього ризику виключно тим, що свідки не були допитані, і через це існує ймовірність впливу на них з боку обвинуваченої. З часом застосування до обвинуваченої запобіжного заходу відповідний ризик зменшився настільки, що може бути компенсований внесеною заставою без продовження додаткового обов`язку.
Щодо ризику впливу обвинуваченої на експертів у даному кримінальному провадженні колегія суддів зазначає, що оцінка даному ризику вже була надана в ухвалі від 26.07.2023, в якій судом констатовано про недоведеність прокурором існування зазначеного ризику на цій стадії кримінального провадження. Нових відомостей щодо появи ризику впливу на експертів прокурор ні до клопотання, ні в судовому засіданні не долучала та на них не посилалася.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія судів вважає за необхідне наголосити на тому, що з моменту обрання до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу ризики, визначені у відповідній ухвалі, мають тенденцію з часом втрачати свою актуальність. З метою продовження строку дії запобіжного заходу або процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого, стороною обвинувачення повинні надаватися суду нові відомості щодо їх підтвердження, що не існували на час обрання до особи запобіжного заходу, або що вони залишаються актуальними.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне не продовжувати відносно обвинуваченої ОСОБА_6 строк дії процесуальних обов`язків. На переконання колегії суддів застосований до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 198 480 гривень в достатній мірі гарантує її належну процесуальну поведінку.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3