Document No. 114214607

справа №991/8611/23

провадження №1-кс/991/8682/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«10» жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року у справі №757/2112/15-к,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, представлене адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Відповідно до клопотання, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року у справі №757/2112/15-к необґрунтовано, на думку ОСОБА_5 та її представника, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6, зокрема на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; вісім присадибних земельних ділянок, на яких розташований вказаний будинок; легковий автомобіль марки Mersedes-benz SL 55, 2004 року випуску, оскільки це майно станом на час постановлення вказаної ухвали було спільною сумісною власністю подружжя, чому слідчий суддя оцінки не надав. В подальшому ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2023 року у справі №372/4497/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ майна, що є суб`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до умов якої за ОСОБА_5 визнано право особистої приватної власності на зазначене арештоване майно. В клопотанні також зазначено, що раніше представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 вже зверталася з аналогічним клопотанням до слідчого судді, однак в його задоволенні було відмовлено. На переконання ОСОБА_5, якщо слідчий суддя не згоден зняти арешт повністю з усього майна, то він може задовольнити клопотання частково, оскільки 1/2 частина майна з моменту його придбання належить їй у будь-якому випадку. При цьому, ОСОБА_5 жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження не має, у зв`язку з чим арешт названого вище майна порушує її право власності. Крім того, у клопотанні вказано на те, що майно, на яке накладено арешт, не може вважатися придбаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, виходячи з дат його придбання та в подальшому оформлення і отримання, зокрема державних актів, яким передували угоди купівлі-продажу та інші правовідносини, що підтверджуються правовстановлюючими документами.

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Уточнила, що просить слідчого суддю задовольнити клопотання повністю або частково шляхом скасування арешту з 1/2 майна.

Детектив НАБУ ОСОБА_3, підтримуючи свої письмові заперечення, зазначив, що вважає подане клопотання безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що воно не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, на даний час, після зміни повідомленої підозри, ОСОБА_6 підозрюється в організації вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в тому числі того, яке інкримінувалось йому і у первинному повідомленні про підозру від 23 грудня 2014 року. Арешт на належне йому майно накладався з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, тобто фактично для забезпечення можливої конфіскації, оскільки слідчий суддя дійшов висновку про відповідність майна критеріям п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України. За таких обставин, на переконання детектива, на даний час необхідність арешту майна підозрюваного продовжує існувати, а скасування такого арешту може призвести до відчуження майна ОСОБА_6 та унеможливить подальшу конфіскацію за вироком суду у разі визнання його винним. Крім того, вказав на те, що аналогічне клопотання про скасування арешту названого вище майна вже подавалось представником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_4 до Вищого антикорупційного суду 10 травня 2023 року, за результатами розгляду якого слідчим суддею постановлено ухвалу від 18 травня 2023 року про відмову в його задоволенні із наданням оцінки доводам, аналогічним даному клопотанню. При цьому, детектив також вважає, що оскільки ОСОБА_4 не надала доказів державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_5 на майно, то відповідні доводи не впливають на оцінку обґрунтованості застосування цього заходу забезпечення.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019000000002238 від 22 жовтня 2019 року, що було виділено з кримінального провадження №42014000000000368 від 08 травня 2014 року, в межах якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру, яка в подальшому змінювалась. Так, кримінальне провадження №42019000000002238 здійснюється за підозрою колишнього Першим віце-прем`єр-міністра України ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та колишнього голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України щодо заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами в особливо великому розмірі на користь ВАТ «Завод напівфабрикатів» та ТОВ «Рекуперація свинцю».

При цьому, в межах кримінального провадження №42014000000000368 ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року (справа №757/2112/15-к) накладено арешт, серед іншого, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; присадибні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:05:114:0094, 3223155400:05:114:0132, 3223155400:05:005:0055, 3223155400:05:005:0056, 3223155400:05:114:0093, 3223155400:05:005:0048, 3223155400:05:005:0057, 3223155400:05:005:0058; автомобіль Mersedes-Вenz SL 55 AMG, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .

У клопотанні ставиться питання про скасування арешту із вказаного майна з посиланням на те, що воно набуте у період шлюбу ОСОБА_9, а отже є їх спільною сумісною власністю, що не було враховано слідчим суддею при накладені арешту, а в подальшому право особистої приватної власності на це майно визнано за ОСОБА_5 ухвалою Апеляційною суду Київської області від 11 травня 2016 року у цивільній справі про поділ майна подружжя, а отже арешт цього майна протягом тривалого часу порушує права ОСОБА_5, як його власника.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні та висловлені в судовому засіданні, а також додані до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Зі змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 23 січня 2015 року вбачається, що арешт на вказані вище житловий будинок, земельні ділянки та автомобіль був накладений з урахуванням встановлення відповідності цього майна критеріям п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя визнав наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту вказаного майна, при цьому питання щодо перебування його у спільній сумісній власності не вирішував.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесено, зокрема і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В ході розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з підозрюваним ОСОБА_6 з 08 вересня 1984 року.

Вирішуючи питання про можливість скасування арешту з майна, що, за твердженням ОСОБА_5 та її адвоката ОСОБА_4, є спільною сумісною власністю подружжя, слідчий суддя виходить з досліджених та оцінених в судовому засіданні матеріалів, долучених до клопотання, зокрема правовстановлюючих документів на житловий будинок, земельні ділянки та автомобіль.

Однак, за результатами такого дослідження слідчий суддя прийшов до висновку, що в даному випадку оформлення права власності на вказане майно відбулося в такий ускладнений спосіб, що не дозволяє чітко пересвідчитися в інформації стосовно його власника та застосувати визначені законом загальні положення щодо режиму спільної сумісної власності подружжя, що є можливим та виправданим в межах кримінального провадження без вирішення питання поділу, виділення частки у майні подружжя, а лише констатуючи факт рівності часток майна дружини та чоловіка.

Так, підтримуючи подане клопотання, адвокат ОСОБА_4 послалася на певні правовстановлюючі документи, зокрема в частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - на Витяг щодо права власності на нерухоме майно від 27 липня 2005 року Серія ЯЯЯ №383156 (підстава - Рішення виконкому Козинської сщ/ради від 22 березня 2005 року №18/50), з якого вбачається, що таке право закріплене за ОСОБА_6 на будинок за адресою: АДРЕСА_2, та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Обухівським бюро технічної інвентаризації, від 28 липня 2005 року із зазначенням тієї ж адреси.

Тобто, адреса будинку, на який накладено арешт, не співпадає з адресою будинку, що знаходиться у власності ОСОБА_6, і щоб встановити (прослідкувати), чи це один і той самий будинок слідчому судді необхідно вивчити ще інші додаткові документи, зокрема копію Рішення засідання дев`ятої сесії Козинської селищної ради VI скликання від 15 липня 2011 року №12/6 Про зміну поштової адреси, відповідно до якого змінено поштову адресу житлового будинку, який належить ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва від 27 липня 2005 року серія ЯЯЯ №383156, розташованого на земельній ділянці площею 4,7680 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю Серії ІУ-КВ №054720 від 04 лютого 2003 року зареєстрованого за АДРЕСА_3 .

Слід зазначити, що у клопотанні не наведені площі жодної із восьми земельних ділянок і вказаний державний акт від 04 лютого 2003 року на земельну ділянку площею 4,7680 га, на якій розташований будинок, до матеріалів клопотання не доданий, натомість долучені копії Державних актів на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_6, зокрема Державного акту від 19 жовтня 2005 року Серія НА №946627, виданого на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки №6643 від 11 жовтня 2004 року, №7237, 7241 від 29 жовтня 2004 року та №343 від 27 листопада 2004 року, №6410 від 01 жовтня 2004 року щодо земельної ділянки загальною площею 1,0000 га, додатком до якого є план меж двох земельних ділянок: з кадастровим номером 3223155400:05:114:0092, що розташована в смт Козин, ТІЗ «Сосновий Бір-5», діл. №2,3 площею 0,6000 га, питання щодо скасування арешту з якої не ставиться у клопотанні, та з кадастровим номером 3223155400:05:114:0094, що розташована в смт Козин, вул. Солов`яненка, ж/м «Рудики» площею 0,4000 га, тобто за адресою, що не знаходиться у повній відповідності по відношенню до адреси житлового будинку як до, так і після зміни назви вулиці (ТІЗ «Сосновий Бір»/ж/м «Рудики»). З цього акту також неможливо встановити, який з названих договорів купівлі-продажу відповідає земельній ділянці 3223155400:05:114:0094, з якої просить скасувати арешт заявниця, як і особу покупця, адже жодного із вказаних у цьому акті договору купівлі-продажу до клопотання не додано.

Крім того, до клопотання долучено копії Державних актів від 24 жовтня 2011 року: Серії ЯМ №085501, Серії ЯМ №119748, Серія ЯМ №119749, Серія ЯМ №119750 про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:05:114:0132 (площею 0,3780 га); 3223155400:05:005:0055 (площею 0,0476 га); 3223155400:05:005:0056 (площею 0,0415 га); 3223155400:05:114:0093 (площею 0,4921 га) відповідно, виданих на підставі Рішень Козинської селищної ради, а також Витягів з Державного земельного кадастру від 10 лютого 2014 року та 25 квітня 2019 року щодо двох земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:05:005:0057 та 3223155400:05:005:0058, що розташовані у смт Козин, ж/м «Рудики» Обухівського району Київській області, площами 1,6500 га та 1,3800, без зазначення їх власника.

З метою підтвердження закріплення такого права власності за ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_4 представила слідчому судді для вивчення ще один додатковий документ, а саме: копію відповіді на її запит управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 14 липня 2015 року про надання інформації, відповідно до якої земельна ділянка згідно з Державним актом на право приватної власності на землю Серії РЗ №341887, виданого на ім`я ОСОБА_6, зареєстрованого за номером 7543 від 07 листопада 2002 року, має два кадастрових номери 3223155400:05:005:0057 та 3223155400:05:005:0058. Крім того, додатково адвокат долучила копії Витягів з Державного земельного кадастру від 10 лютого 2014 року та від 25 квітня 2019 року, за даними яких ОСОБА_6 є власником земельних ділянок 3223155400:05:005:0057 (площею 1,6500 га) та 3223155400:05:005:0058 (площею 1,3800 га) і документом, що посвідчує право, значиться Державний акт від 07 листопада 2002 року РЗ 341887, тоді як з копії власне самого Державного акта на право приватної власності на землю від 07 листопада 2002 року Серія РЗ №341887, виданого на підставі Рішення Козинської селищної ради народних депутатів від 28 березня 2002 року №3 та договорів купівлі-продажу №704, 708 від 12 березня 2002 року, договору дарування №3378 від 17 жовтня 2002 року на земельну ділянку площею 3,030 га, що розташована в смт Козин, ж/м «Рудики», не вбачається кадастровий номер земельної ділянки, на яку видано цей державний акт.

При цьому, як на оновлену інформацію про право власності на всі вісім присадибних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:05:114:0094, 3223155400:05:114:0132, 3223155400:05:005:0055, 3223155400:05:005:0056, 3223155400:05:114:0093, 3223155400:05:005:0048, 3223155400:05:005:0057, 3223155400:05:005:0058 з цільовим призначенням, як про це стверджує адвокат, - для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, вона посилається на відомості, сформовані за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від 07 жовтня 2023 року по кожній земельній ділянці окремо, у яких відображено зазначені кадастрові номери, однак об`єктом нерухомого майна значиться саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням підстави реєстрації цього будинку - свідоцтво про право власності від 27 липня 2005 року.

Що стосується автомобіля Mersedes-Вenz, то жодних оновлених даних про право власності на нього, крім копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ за 2005 рік, до клопотання не додано.

Отже, як бачимо, щоб дійти будь-якого висновку у питанні природи набуття права власності та достеменно вставити конкретну особу власника такого майна судді необхідно фактично здійснити повний та детальний аналіз усього наведеного вище обсягу матеріалів (правовстановлюючих документів), що виходить за межі завдань та повноважень слідчого судді у кримінальному процесі і відноситься до питань, що вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Для порівняння слідчий суддя вважає на доцільне згадати попередні клопотання адвоката ОСОБА_4, що подавались нею в інтересах ОСОБА_5 в межах цього ж кримінального провадження також про часткове скасування арешту, але з іншого майна, а саме: з квартири АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,5985 га за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин із кадастровим номером 3223155400:05:114:0092, що ухвалами слідчого судді ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року (справа №991/5113/23) та від 29 вересня 2023 року (справа №991/8259/23) були задоволені частково та повністю відповідно. У цих ухвалах слідчий суддя, дотримуючись викладених вище принципів щодо спільної сумісної власності подружжя, дійшов висновку про скасування арешту з 1/2 названих квартири та земельної ділянки. Втім, щоб дійти такого висновку, на відміну від даної ситуації, слідчому судді знадобилося дослідити мінімум правовстановлюючих документів, що не містили протиріч та не потребували такого фундаментального і детального (поглибленого) вивчення, зокрема в частині прослідковування шляху набуття права власності на майно та відомостей щодо його актуального власника, як у даному випадку, коли навіть після здійснення такого вичерпного аналізу поданих матеріалів у слідчого судді залишились питання, які не дозволяють застосувати наведені вище загальні положення щодо режиму спільного майна подружжя саме в межах кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя, з урахуванням встановлених під час розгляду цього клопотання відомостей, визначених законом принципів щодо майна подружжя, не вважає за можливе застосувати їх в даному випадку, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

При цьому, слідчий суддя, не відступаючи від своїх попередніх висновків, викладених в зазначених вище ухвалах від 10 липня 2023 року у справі №991/5113/23 та від 29 вересня 2023 року у справі №991/8259/23, також не вважає за можливе оцінювати ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, враховуючи те, що ця ухвала була прийнята після накладення такого арешту в межах кримінального провадження, розслідування якого на даний час триває, а тому, на переконання слідчого судді, потреба в арешті наразі не відпала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1