Document No. 114624105

Справа № 991/4164/23

Провадження 2/991/3/23

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді Хамзіна Т.Р, суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача І.М.,

представника відповідача адвоката Шпака В.І. (в режимі відеоконференції),

під час розгляду цивільної справи

за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора

до ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

розглянувши питання про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває означена справа.

Ухвалою від 26 липня 2023 року закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Цією ж ухвалою також вирішені питання, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у ОСОБА_3 засвідчену належним чином копію договору позики та розписок про отримання і повернення коштів, які складалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період часу з 2019 по 2022 роки. Уповноважено представника відповідача адвоката Шпака В.І. на отримання у ОСОБА_3 зазначених документів.

26.07.2023 в системі «Електронний суд» представником ОСОБА_3 сформовано (подано) клопотання про виконання вимог суду та надання витребуваних документів, до якого додано копію розписки від 18.09.2019, відповідно до якої ОСОБА_4 отримала позику.

Згідно із ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону (ч. 3 ст. 95 ЦПК України).

Учасник справи, який підтверджує відповідність копії письмового копії оригіналу, який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 95 ЦПК України).

ОСОБА_3 є свідком у цій цивільній справі, тобто не є учасником справи, є іншим учасником судового процесу. Водночас загальні вимоги щодо засвідчення копій документів мають розповсюджуватись й на особу, у якої витребувано письмові докази.

Як було зазначено, судом було витребувано саме у ОСОБА_3 копії відповідних документів.

ЦПК України не містить положень щодо статусу представника свідка, його прав та обов`язків. Водночас електронна копія розписки від 18.09.2019 була надана саме представником ОСОБА_3 .

Тому суд ініціював питання тимчасового вилучення розписки для огляду судом.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача не заперечували проти вилучення цього доказу для дослідження судом.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність посвідчення копії розписки саме ОСОБА_3, оскільки саме він є учасником відповідних правовідносин та учасником судового процесу.

У судовому засіданні 12.10.2023 в режимі відеоконференції був допитаний свідок ОСОБА_3 . В режимі відеоконференції він перебував з власних технічних засобів та був ідентифікований за власним електронним підписом.

В цьому судовому засіданні свідку судом було повторно наголошено про його обов`язок надати копію розписки, посвідченої саме його підписом (зокрема й електронним).

Проте станом на 30.11.2023 ОСОБА_3 не надав копій документів, витребуваних судом. Про причини ненадання доказів не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Враховуючи значення цього доказу для розгляду справи, суд вважає необхідним тимчасово вилучити цей доказ для дослідження судом.

Згідно із ч. 6 ст. 95 ЦПК суд з власної ініціативи може витребувати у відповідній особи оригінал письмового доказу.

Враховуючи таку нормативну можливість, суд вважає за доцільне витребувати саме оригінал розписки від 18.09.2023, оскільки цей доказ має суттєве значення для вирішення справи, може доводити важливі обставини у цій справі. Витребування саме оригіналу розписки, на думку суду, сприятиме правильному розгляду справи у розумні строки.

Здійснення вилучення необхідно доручити відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 95, 146, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Тимчасово вилучити для дослідження судом у ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, номер телефону НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2 ) оригінал розписки від 18.09.2019, виданою ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_3, виданий Жотневим РП Криворізького ГУ УМВС України в Дніпропетровській області) про отримання позики в розмірі 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч) гривень.

Вилучення доручити Комунарському відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16).

Зупинити провадження у справі до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказу для дослідження судом.

БОРЖНИК - ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3, місце проживання: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

СТЯГУВАЧ - Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, адреса: 01601, м. Київ, просп. Берестейський, 41).

Ухвала є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складений 01 листопада 2023 року.

Головуючий суддя Т.Р. Хамзін

Судді С.М. Мойсак

В.В. Михайленко