Document No. 115187161

Справа № 991/878/22

Провадження № 1-кп/991/66/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21 листопада 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),

їх захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19,

ОСОБА_20 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_21, ОСОБА_22,

ОСОБА_23, ОСОБА_24,

заставодавців ОСОБА_25 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_26 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6, подані в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Фастів Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Городок Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Шевченкове Броварського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_8,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_9,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням зокрема ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_15 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до її підзахисного, а саме зменшення розміру застави з 56 000 000 грн до 700 000 грн.

Водночас прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Обґрунтування клопотання захисника ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу

Захисник ОСОБА_15 мотивувала подане клопотання тим, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 у справі № 991/908/19 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 90 000 000 грн, у разі внесення якої на особу покладено ряд процесуальних обов`язків.

Строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6, неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою від 02.04.2020 до 29.04.2020. Надалі сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді із клопотанням про їх продовження, у зв`язку із чим обов`язки скасовані.

Застава внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду такими сумами:

- 30 000 000 грн заставодавцем ОСОБА_27 згідно з платіжними дорученнями від 06.11.2019 № 2 та № 3;

- 30 000 000 грн заставодавцем ОСОБА_25 згідно з платіжними дорученнями від 06.11.2019 № 1 та від 07.11.2019 № 1;

- 4 000 000 грн ОСОБА_6 згідно з платіжним дорученням від 06.11.2019 № 2;

- 36 000 000 грн заставодавцем ОСОБА_26 згідно з платіжним дорученням від 07.11.2019 № 1.

Разом з тим надмірно сплачена ОСОБА_26 сума застави в розмірі 10 000 000 грн повернута останньому, а ухвалами від 14.03.2022 та від 17.10.2023 у цій справі задоволено клопотання захисту та зменшено розмір застави, застосованої до ОСОБА_6, загалом на 34 000 000 грн, які за ініціативою обвинуваченого та заставодавця перераховано на потреби Збройних Сил України.

Стороні захисту стало відомо, що заставодавці ОСОБА_25 та ОСОБА_26 виявили бажання сприяти обороні України та надали письмову згоду на перерахування внесеної ними частини застави за ОСОБА_6 у розмірі 30 000 000,00 грн та 26 000 000,00 грн відповідно з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Захисник ОСОБА_15 зазначила, що ризики, встановлені під час застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження та наразі нівельовані з огляду на стадію кримінального провадження, а також зважаючи на належну процесуальну поведінку її підзахисного як під час досудового розслідування, так і судового провадження.

Сторона захисту переконана, що застава у розмірі, визначеному в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 700 000 грн, цілком гарантуватиме досягнення дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законодавством.

Суму, на яку зменшено заставу, у розмірі 55 300 000,00 грн, захисник просить повернути та за ініціативою заставодавців перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Обґрунтування клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Прокурор ОСОБА_5 мотивував подане клопотання тим, що обвинувачений ОСОБА_6, до якого наразі застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 56 000 000,00 грн, систематично не виконує покладений на нього процесуальний обов`язок прибувати за судовим викликом та не надає суду доказів на підтвердження поважності причин неприбуття. У свою чергу заставодавці не виконують обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами до суду. Тому прокурор вважає, що наявні підстави, передбачені ч. 9 ст. 182 КПК України, для звернення застави в дохід держави та зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас просить суд в порядку ч. 10 ст. 182, ч. 6 ст. 193 КПК України обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Мотивуючи клопотання в цій частині, зазначив, що ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, та існують ризики, визначені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти вказаним ризикам.

Позиції учасників судового провадження

Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_15, ОСОБА_16 просили суд задовольнити клопотання сторони захисту та відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_15 вважає, що клопотання прокурора в частині звернення застави в дохід держави є безпідставним, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 демонструє належну процесуальну поведінку, проте, в силу існування об`єктивних обставин, не має можливості брати безпосередню участь в судовому провадженні. Водночас прокурор не зазначив та не довів, які саме обов`язки не виконують заставодавці.

На переконання сторони захисту, з огляду на те, що до обвинуваченого вже застосовано запобіжний захід, прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу в порядку ч. 10 ст. 182 КПК України, а не про обрання такого заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас вказала, що, в порушення вимог ч. 2 ст. 482-2 КПК України, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, який є народним депутатом України, не погоджено Генеральним прокурором. Обвинувачений ОСОБА_6 не оголошений в міжнародний розшук, оскільки ухвала суду від 02.11.2023 є незаконною та оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Відсутні докази того, що сторона обвинувачення вжила заходів щодо виконання означеної ухвали та міжнародний розшук ОСОБА_6 здійснюється.

Враховуючи вказане, а також те, що прокурор не надав суду докази на підтвердження зазначених у клопотанні обставин, а також існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання в частині обрання запобіжного захожу щодо її підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_5 просив суд задовольнити клопотання сторони обвинувачення та заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_15 .

Вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру застави, оскільки процесуальна поведінка ОСОБА_6 є неприпустимою, ризики не лише продовжують існувати, але й актуалізуються та реалізуються, зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений оголошений в міжнародний розшук та переховується від суду закордоном.

Зазначив, що клопотання про обрання запобіжного заходу щодо народного депутата України, подане під час судового провадження, не потребує погодження Генерального прокурора, оскільки положення ч. 2 ст. 482-2 КПК України застосовуються лише до клопотань, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді на стадії досудового розслідування.

Заставодавці ОСОБА_25 та ОСОБА_26 у підготовчому судовому засіданні 14.11.2023 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та підтвердили своє бажання перерахувати внесені ними кошти як частину застави за ОСОБА_6 на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони держави. Разом з тим зазначили, що належним чином виконують свій обов`язок щодо забезпечення належної поведінки ОСОБА_6 та його явки за викликами, останній бере участь у судових засіданні в режимі відеоконференції, в зв`язку з чим просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та їх захисники ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили суд задовольнити клопотання захисника ОСОБА_15 та відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_23 при вирішенні клопотань поклались на розсуд суду.

Представник потерпілого (цивільного позивача) Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат ОСОБА_28 не прибув у підготовче судове засідання. Водночас 25.08.2023 суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішив провести підготовче судове засідання без участі представника потерпілого (цивільного позивача), у зв`язку із заявою останнього про проведення такого засідання за його відсутності.

Суд у даному конкретному випадку дійшов висновку про можливість розгляду клопотань захисника ОСОБА_15 та прокурора ОСОБА_5 за відсутності представника потерпілого (цивільного позивача), керуючись положеннями ст. 182, 193, 201, 325, 326 КПК України.

Мотиви та висновки суду

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 у справі № 991/908/19 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 90 000 000 грн, у разі внесення якої на особу покладено ряд процесуальних обов`язків. Строк дії додаткових процесуальних обов`язків - до 31.12.2019.

Підставами для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; існування ризиків, визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.

Застава за ОСОБА_6 у повному обсязі внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду, що підтверджується копіями відповідних розрахункових документів, зокрема згідно з платіжними дорученнями від 06.11.2019 № 1 та від 07.11.2019 № 1 заставодавцями ОСОБА_25 внесено 30 000 000,00 грн, а ОСОБА_26 - 36 000 000,00 грн.

Надмірно сплачена ОСОБА_26 сума застави в розмірі 10 000 000 грн повернута останньому.

Надалі строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою від 02.04.2020 у справі № 991/2767/20 до 29.04.2020.

21.04.2020 виконувач обов`язків заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 постановою об`єднав матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019 та № 52020000000000233 від 02.04.2020 в одне провадження під номером 52017000000000365.

Вищий антикорупційний суд ухвалами від 14.03.2022 та від 17.10.2023 у цій справі задовольнив клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, зменшив розмір застави, застосованої до обвинуваченого, з 90 000 000 грн до 56 000 000 грн. Суму, на яку зменшено заставу, у загальному розмірі 34 000 000 грн, внесену ОСОБА_6 та ОСОБА_27 на рахунок суду, повернуто та за волевиявленням обвинуваченого та заставодавця перераховано на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 56 000 000 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 у справі № 991/908/19 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту доводів, які б очевидно спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання зміни запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Суд вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду не лише продовжує існувати, але й актуалізувався.

Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_6 інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, яке в разі визнання обвинуваченого винуватим повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Під час застосовування запобіжного заходу судом враховано майновий стан ОСОБА_6, що є достатнім для існування в умовах переховування, що також свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 до 17.10.2023 демонстрував належну процесуальну поведінку, у тому числі з`являвся на судові виклики як особисто, так і в режимі відеоконференцзв`язку за ухвалою суду.

З матеріалів справи вбачається, що у підготовчому судовому засіданні 15.08.2023 суд узгодив з усіма учасниками провадження, у тому числі з обвинуваченим ОСОБА_6, графік проведення судових засідань у цій справі. Виклик обвинуваченого у підготовче судове засідання, призначене на 13 год 00 хв 17.10.2023, на 10 год 00 хв 19.10.2023, на 12 год 00 хв 24.10.2023, на 15 год 00 хв 26.10.2023, на 10 год 00 хв 02.11.2023, на 10 год 30 хв 14.11.2023, на 10 год 00 хв 16.11.2023, на 13 год 00 хв 21.11.2023 здійснений з дотриманням вимог ст. 135-137 КПК України, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_6 (т. 18 арк. 45).

Однак у підготовче судове засідання, призначене на 12 год 00 хв 24.10.2023 та на 15 год 00 хв 26.10.2023, обвинувачений ОСОБА_6 двічі не з`явився, причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань до суду не подав.

Сторона захисту стверджувала про наявність поважної причини неприбуття обвинуваченого на виклик, оскільки ОСОБА_6 перебуває на лікуванні, проте суду не надано відповідних підтверджуючих документів.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 не з`явився без поважних причин за викликом на 24.10.2023 та на 26.10.2023, суд ухвалою від 26.10.2023 наклав на обвинуваченого грошове стягнення та постановив здійснити привід останнього до приміщення Вищого антикорупційного суду в підготовче судове засідання, призначене на 10 год 00 хв 02.11.2023.

Надалі 01.11.2023 обвинувачений ОСОБА_6 подав до суду клопотання про скасування ухвали від 26.10.2023 про накладення на нього грошового стягнення. Суд ухвалою від 21.11.2023 відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

У підготовче судове засідання, призначене на 02.11.2023, ОСОБА_6 також не з`явився. 01.11.2023 обвинувачений направив заяву, якою повідомив суд, що досі перебуває на лікуванні, однак доказів поважності причин неприбуття до заяви не додав.

Водночас 02.11.2023 до суду від Національного антикорупційного бюро України надійшло повідомлення про неможливість здійснення приводу ОСОБА_6, у зв`язку з його відсутністю на території України станом на 02.11.2023. До цього повідомлення зокрема додано повідомлення компетентного органу Румунії в рамках обміну інформацією через програму Європолу SIENA, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_6 08.10.2023 перетнув кордон Румунії в пункті пропуску Petea в напрямку Угорщини, використавши паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 . Разом з тим відповідно до відомостей з автоматизованої бази даних осіб, що перетнули державний кордон України, інформація про перетин кордону ОСОБА_6 у напрямку «виїзд» у період з дня останнього його в`їзду в Україну 23.06.2023 - відсутня.

У підготовчому судовому засіданні 17.10.2023 та 19.10.2023 обвинувачений ОСОБА_6 особисто зазначав, що перебуває на лікуванні на території України; на запитання суду відмовився повідомити своє місцезнаходження або ж назву медичного закладу, у якому він лікується.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що приховування ОСОБА_6 від суду інформації про своє фактичне місцезнаходження, систематичність неявок обвинуваченого на виклики суду без підтвердження наявності поважних причин неприбуття, а також наявність відомостей про перебування ОСОБА_6 щонайменше із 08.10.2023 закордоном свідчить про його ухилення від явки до суду, тому ухвалою суду від 02.11.2023 обвинуваченого оголошено в міжнародний розшук, з метою встановлення його місцезнаходження.

07.11.2023 захисник ОСОБА_15 оскаржила ухвалу від 02.11.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвалою від 16.11.2023 суддя-доповідач апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника.

Обвинувачений ОСОБА_6 не прибув особисто за судовими викликами в підготовче судове засідання, призначене на 10 год 30 хв 14.11.2023, на 10 год 00 хв 16.11.2023, на 13 год 00 хв 21.11.2023у приміщенні Вищого антикорупційного суду, документів на підтвердження поважності причин неявки не надав.

З метою розгляду в розумний строк клопотань сторін кримінального провадження, суд задовольнив клопотання захисника обвинуваченого та допустив участь ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні 14.11.2023, 16.11.2023, 21.11.2023 в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власних технічних засобів.

У вказаних судових засіданнях ОСОБА_6 зазначив, що продовжує лікування, проте знову відмовився повідомити на запитання суду своє місцезнаходження або ж назву медичного закладу, у якому він лікується.

Водночас у судовому засіданні 21.11.2023 ОСОБА_6 додатково пояснив, що не має можливості повідомити суду означену інформацію, оскільки побоюється за своє життя, зважаючи на наявні у нього відомості про те, що особи, які перебувають на керівних посадах країни, намагаються розправитись з ним, а його рідних переслідують невідомі люди. Зазначив, що наразі консультується із адвокатами та вирішує питання про звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами.

Отже, станом на день вирішення судом поданих клопотань сторона захисту не надала суду доказів на підтвердження наявності поважних причин неприбуття ОСОБА_6 особисто на судові виклики 14.11.2023, 16.11.2023, 21.11.2023 в підготовче судове засідання.

Твердження ОСОБА_6, адресоване суду, про існування небезпеки для його життя, суд не приймає до уваги, оскільки такі відомості не підкріплені будь-якими фактичними обставинами, отже сприймаються судом як надумані.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_6 не виконав обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме не прибув за викликами до суду особисто.

Той факт, що обвинувачений брав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, не свідчить про виконання такого обов`язку, оскільки:

1) обвинувачений ОСОБА_6 приховує в даний час від суду своє місцезнаходження; 2) на підтвердження своїх слів про перебування на лікуванні ОСОБА_6 не надав будь-яких підтверджуючих документів, хоча, на переконання суду, для цього було достатньо часу (більш ніж один місяць); 3) незважаючи на твердження обвинуваченого про лікування, в матеріалах справи маються докази що в період з 26.09.2023 до 30.10.2023 листки непрацездатності не формувалися (інформація надана Пенсійним фондом України); 4) у матеріалах справи наявні відомості про перебування ОСОБА_6 закордоном без відповідних офіційних відміток про перетин державного кордону України; 5) у судових засіданнях, зокрема 14.11.2023, 16.11.2023, суд, дозволяючи участь ОСОБА_6 в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, кожен раз доводив до відома учасників, що не вважає за таких обставин виконаним обов`язок ОСОБА_6 з`явитися на виклик суду, тобто сторона захисту ОСОБА_6 була обізнаною з позицією суду з цього приводу, однак заходів для усунення порушення не вчинила.

З огляду на викладене суд вважає, що процесуальна поведінка ОСОБА_6 вказує на те, що обвинувачений вживає заходів з метою переховування від суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то колегія суду переконана, що у цьому кримінальному провадженні такий ризик не зменшився та продовжує існувати, оскільки наразі свідки не допитані, триває підготовче судове провадження.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання захисника обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними, а процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про реалізацію першого із вказаних ризиків.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_15 в частині зміни запобіжного заходу.

Щодо клопотання прокурора ОСОБА_5 в частині звернення застави в дохід держави

Положеннями ч. 6 ст. 182 КПК України визначено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 8 ст. 182 КПК України передбачено, що, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Водночас ч. 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов`язки обвинуваченого, зокрема прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.

Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик міститься в ст. 138 КПК України. Так, до таких причин віднесено: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (ч. 9 ст. 182 КПК України).

Не зважаючи на те, що обвинувачений брав участь у підготовчому судовому засіданні 14.11.2023, 16.11.2023, 21.11.2023 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, суд вважає, що ОСОБА_6 не виконав обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, та не прибув за викликом суду 24.10.2023, 26.10.2023, 02.11.2023, 14.11.2023, 16.11.2023, 21.11.2023 у спосіб, який вимагав суд - особисто, безпосередньо.

Мотиви, що стали підставою для такого висновку, наведені судом вище в ухвалі в частині вирішення клопотання захисника ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, а також те, що заставодавці ОСОБА_25 та ОСОБА_26 не виконують свій обов`язок, передбачений ст. 182 КПК України, із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, суд переконаний, що наявні підстави для застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності, передбаченого ч. 8 ст. 182 КПК України. Тому внесену за ОСОБА_6 заставу у розмірі 56 000 000,00 грн слід звернути в дохід держави.

Звернення всього розміру застави буде пропорційним допущеним систематичним порушенням, оскільки процесуальна поведінка ОСОБА_6 свідчить про його ухилення від явки до суду та перешкоджає здійсненню судового провадження в розумні строки.

Отже, клопотання прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо перерахування застави на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України

Захисник ОСОБА_15 у поданому клопотанні зокрема просила суд, з урахуванням позиції заставодавців, частину внесеної за ОСОБА_6 застави перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Водночас прокурор просив суд звернену в дохід держави заставу зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в державі введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз до 14.02.2024.

Кримінальним процесуальним кодексом України унормовано, що в умовах воєнного стану діє особливий режим кримінального провадження.

Зокрема Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15.03.2022 № 2125-IX, який набрав чинності 22.03.2022, доповнено Кримінальний процесуальний кодекс України статтею 616. Частина 5 вказаної статті передбачає можливість зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Разом з тим, положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачені для застосування у кримінальному провадженні в мирний час і не враховують у повному обсязі завдань кримінального провадження та потреб суспільства, що виникають в умовах воєнного стану.

З огляду на необхідність підтримки обороноздатності країни в складний для України період, враховуючи думку заставодавців, суд вважає за необхідне звернену в дохід держави заставу в розмірі 56 000 000,00 грн перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Тому клопотання захисника ОСОБА_15 в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо клопотання прокурора ОСОБА_5 в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Частиною 10 ст. 182 КПК України передбачено, що, у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті.

Суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 193 КПК України).

Разом з тим розділом IV Закону України «Про статус народного депутата України» визначені основні гарантії діяльності народних депутатів України. Так, ч. 2 ст. 27 вказаного Закону передбачено, що особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.

Главою 37 розділу VI Кримінального процесуального кодексу України унормовано застосування особливого порядку кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, у тому числі відносно народного депутата України (п. 10 ч. 1 ст. 480 КПК України).

Положеннями ст. 482-2 КПК України визначено особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України.

Зокрема згідно з ч. 2 ст. 482-2 КПК України клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).

Суд не погоджується із доводами прокурора ОСОБА_5 про застосування положень ч. 2 ст. 482-2 КПК України лише на стадії досудового розслідування.

Главою 37 розділу VI Кримінального процесуального кодексу України визначено особливий порядок саме кримінального провадження, яке включає в себе як стадію досудового розслідування, так і стадію судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Додаткові процесуальні гарантії, пов`язані зі статусом народного депутата України та передбачені ст. 482-2 КПК України, покликані у тому числі забезпечити захист від незаконного та необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, безпідставного ініціювання обрання запобіжного заходу та проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо цього спеціального суб`єкта кримінального провадження.

Існування таких процесуальних гарантій не залежить від стадії кримінального провадження. Водночас судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування здійснює слідчий суддя, а під час судового провадження - суд.

Прокурор не дотримався вимог кримінального процесуального законодавства щодо особливого порядку кримінального провадження, застосовуваного до народного депутата України, оскільки клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6, який є народним депутатом України IX скликання, не погоджено Генеральним прокурором.

В зв`язку з цим суд не вбачає за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторони захисту, яка заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотанні прокурора в цій частині слід відмовити.

Водночас прокурор не позбавлений можливості повторно звернутись до суду із відповідним клопотанням після виконанням вимог ч. 2 ст. 482-2 КПК України.

З урахуванням наведеного вище, клопотання сторін кримінального провадження підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 335, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Звернути в дохід держави заставу в розмірі 56 000 000,00 грн, внесену заставодавцями ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_3 ) згідно з платіжними дорученнями від 06.11.2019 № 1, від 07.11.2019 № 1 та від 07.11.2019 № 1 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (номер рахунка IBAN НОМЕР_4, код ЄДРПОУ 42836259) за ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Звернену в дохід держави заставу в розмірі 56 000 000,00 грн перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України,

МФО 300001,

Рахунок № UA843000010000000047330992708,

код ЄДРПОУ 00032106,

Отримувач: Національний банк України,

Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.

У інших частинах клопотань захисника та прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3