Search

Document No. 115187175

  • Date of the hearing: 22/11/2023
  • Date of the decision: 22/11/2023
  • Case №: 991/1388/20
  • Proceeding №: 52019000000000898
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Dubas V.M.

Справа № 991/1388/20

Провадження 1-кп/991/26/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд)

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про витребування документів та клопотання захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_13 про тимчасовий доступ до документів

у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 щодо обвинувачення

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює суддею Зарічного районного суду міста Суми) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

14.02.2020 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 для розгляду такого кримінального провадження визначена колегія суддів у складі головуючого ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_14 .

В зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_14 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 09.06.2023 №100ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_15 . У зв`язку із перебуванням ОСОБА_15 у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 19.06.2023 №132ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з перервами на 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 18.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020, 15.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 02.12.2020, 20.01.2021, 26.01.2021, 18.02.2021, 03.03.2021, 18.03.2021, 31.03.2021, 19.05.2021, 28.05.2021, 08.06.2021, 24.06.2021, 27.07.2021, 16.09.2021, 08.10.2021, 28.10.2021, 11.11.2021, 08.12.2021, 16.12.2021, 13.01.2022, 10.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 23.06.2022, 28.07.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 01.12.2022, 22.12.2022, 19.01.2023, 09.02.2023, 02.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023, 24.04.2023, 12.05.2023, 15.06.2023, 19.07.2023, 25.07.2023, 12.09.2023, 19.09.2023, 29.09.2023, 01.11.2023, 14.11.2023, 22.11.2023.

2. Короткий виклад клопотань та позицій учасників судового провадження.

2.1. 09.11.2020 до ВАКС надійшли два клопотання захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_6 (том справи 3, аркуші 58, 67), а саме:

1) про тимчасовий доступ до речей та документів із проханням «постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до тимчасового доступу до документів, що знаходяться в Приватному акціонерному товаристві «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832), адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Деггярівська, 53, а саме до документів, що містять інформацію, щодо стільникового мобільного зв`язку абонента за номером НОМЕР_1 та надання йому телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалість, зміст, маршрут переведення, деталізацію вхідних, вихідних та нульових з`єднань із зазначенням дати, часу та тривалості, вхідних та вихідних смс-повідомлень, з зазначенням ІМЕІ терміналів, яким користувався абонент та реєстрації базово-передаючих станцій з прив`язкою до адрес, за період часу з 00 год. 00 хв. 03.10.2019 по 23 год. 59 хв. 07.11.2019»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Вищевказана інформація отримана від оператора мобільного зв`язку, у разі її наявності, допоможе у зібранні достовірних та достатніх відомостей для спростування обставин, які зазначені в обвинувальному акті відносно нашого довірителя та сприятиме встановленню істини у провадженні та забезпечить встановлення обставин про подію кримінального правопорушення та інших обставин, які підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженні, в силу вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, у зв`язку з чим, і виникла необхідність у витребуванні вищевказаної інформації про осіб, для подальшого допиту 'їх в якості свідків, виходячи із того, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхами та способами у відповідності до тактики та методики вибудуваної лінії захисту нашого довірителя. Таким чином, наразі є необхідність в отриманні тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ПрАТ «Київстар».

2) про «витребування з ВАКС належним чином завірені копії матеріалів наступних судових справ: - №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1968/19) про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 про дозвіл на обшук; - №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19) про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 про дозвіл на обшук; - №991/1482/19 (провадження № 1-кс/991/1967/19) про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 про дозвіл на обшук»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «В той же час, справи, які розглядалися слідчим суддею Вищого антикорупційного суду щодо надання дозволів на проведення обшуків під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні мають суттєве значення для вирішення питань щодо законності/незаконності звернення органу досудового розслідування до суду з цими клопотаннями та їх часткового задоволення. Зокрема, отримання оригіналів/належним чином завірених копій матеріалів відповідних судових справ надасть можливість сформувати повноцінне джерело доказування в рамках цього кримінального провадження, що в свою чергу сприятиме реалізації принципу змагальності та рівності сторін провадження. Так, звертаємо увагу, що факт перебування вказаних справ у Вищому антикорупційному суді та неможливість стороною захисту самостійно їх отримати підтверджується копіями заяв від 28.04.2020 про ознайомлення та відповідним незаконним листом від 15.05.2020 за вих. № 03.14-26/31/2020 про відмову у задоволенні вказаних заяв, які додаються».

06.04.2023 до ВАКС надійшли три клопотання захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 (том справи 14, аркуші 100, 119, 150), а саме:

1) про тимчасовий доступ до речей і документів із проханням «постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться в Вищому антикорупційному суді (адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41), а саме: матеріалів судової справи №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1967/19) відповідно до якої було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_16 та надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з можливістю отримати їх копії»,

2) про тимчасовий доступ до речей і документів із проханням «постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться в Вищому антикорупційному суді (адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41), а саме: матеріалів судової справи №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19) відповідно до якої було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_16 та надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті НОМЕР_5 ОСОБА_6, який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Академічна, 13, з можливістю отримати їх копії»,

3) про тимчасовий доступ до речей і документів із проханням «постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться в Вищому антикорупційному суді (адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41), а саме: матеріалів судової справи №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1968/19) відповідно до якої було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_16 та надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_6, з можливістю отримати їх копії»,

які обґрунтовувались зокрема твердженнями про те, що слідчим суддею ВАКС ОСОБА_17 постановлено ухвали у справах №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1967/19), №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19), №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1968/19) відповідно до яких були частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОГП ОСОБА_16 та надано відповідні дозволи на проведення обшуків транспортного засобу, службового кабінету та житлового будинку, відтак «з метою з`ясування законності проведення відповідного обшуку та з метою підтвердження провокативного характеру вказаного «корупційного злочину» та доведення відсутності в діях ОСОБА_6 складу будь-якого злочину, в тому числі, передбаченого ст. 368 КК України», захисник вважав за необхідне отримати доступ до матеріалів судових справ, які перебувають у володінні ВАКС, для чого 28.10.2022 ним направлені адвокатські запити за вихідним номером №7615, 7616, 7617 до ВАКС, у відповідь на які надійшов лист ВАКС №03.11-04/171/2022 від 04.11.2022, де зазначено таке: «У відповідь на Ваші адвокатські запити від 28 жовтня 2022 року №7615, 7616, 7617, які надійшли до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) 31 жовтня 2022 року й зареєстровані за №№ 11607/22-Вх, 1611/22-Вх, 11613/22-Вх. повідомляємо, що розгляд адвокатських запитів, відповідно до підпункту 42 пункту 7 Положення про апарат Вищого антикорупційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів ВАКС від 01 серпня 2019 року № 1, забезпечує апарат ВАКС. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, відбувається в порядку, установленому кримінальним процесуальним законом. Так, інформування учасників кримінального провадження щодо проведення процесуальної дії, зокрема із зазначенням Інформації про суддю й номер кримінального провадження (справи), ознайомлення з матеріалами кримінального провадження регламентоване нормами Кримінального процесуального кодексу України-(далі - КПК України). Порядок розгляду клопотання про обшук, зокрема й питання вручення чи пред`явлення учасникам кримінального провадження відповідного судового Рішення, урегульовано статтями 234-236 КПК України, а ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до завершення досудового розслідування здійснюється в порядку, визначеному статтею 221 КПК України, та належить до повноважень слідчого та прокурора. З огляду на зазначене, ураховуючи положення статей 221, 222 КПК України, правових підстав для надання запитуваної інформації в позапроцесуальному порядку у відповідь на адвокатський запит немає. У разі незгоди з ухваленим рішенням Ви можете оскаржити його в адміністративному порядку або до суду».

19.09.2023 до ВАКС надійшли три клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_6 (том справи 15, аркуші 223, 231, 239), а саме:

1) про тимчасовий доступ до речей і документів із проханням «постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться в Вищому антикорупційному суді (адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41), а саме: матеріалів судової справи №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1967/19) відповідно до якої було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_16 та надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з можливістю отримати їх копії»,

2) про тимчасовий доступ до речей і документів із проханням «постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів/ що знаходяться в Вищому антикорупційному суді (адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41), а саме: матеріалів судової справи № 991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19) відповідно до якої було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_16 та надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті № 405 ОСОБА_6 / який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Академічна, 13, з можливістю отримати їх копії»,

3) про тимчасовий доступ до речей і документів із проханням «постановити ухвалу про надання адвокату ОСОБА_13 тимчасового доступу до документів, що знаходяться в Вищому антикорупційному суді (адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41), а саме: матеріалів судової справи № 991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1968/19) відповідно до якої було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_16 та надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_6, з можливістю отримати 'їх копії»,

які обґрунтовувались зокрема таким: «Наголошую, що речі, доступ до яких планується отримати, містить інформацію, яка може свідчити про провокативний характер злочину, який інкримінується моєму Довірителю. Тому, інформація, тимчасовий доступ до якої запитується, надасть можливість встановити фактичні обставини в даному кримінальному провадженні, які мають доказове значення під час судового розгляду, при цьому підтвердження обставин, які передбачається довести за допомогою цієї інформації в інший спосіб є неможливим».

2.2. Відповідно до визначеного під час судового розгляду порядку дослідження доказів, подані клопотання розглядались після дослідження доказів сторони обвинувачення на етапі дослідження доказів сторони захисту. Разом з тим, на час їх розгляду адвокати ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вже не здійснювали захист обвинуваченого ОСОБА_6, однак він та його чинні захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 підтримали подані раніше клопотання й просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_18 заперечив проти задоволення таких клопотань, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки на його думку матеріали справ щодо надання дозволів на обшуки не мають доказового значення, також твердження сторони захисту про непроголошення ухвал слідчими суддями є лише припущеннями, й, окрім того, стороною захисту не обґрунтовано, чому такі клопотання не подавались під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Представник ПрАТ «Київстар» як володільця документів, до яких просили надати тимчасовий доступ захисники, належним чином викликався в судове засідання, проте в таке не прибув, що не перешкоджало судовому розгляду. Разом з тим представник ПрАТ «Київстар» адвокат ОСОБА_19 після ознайомлення з клопотанням надіслав лист від 12.11.2023, де повідомив, що «ПрАТ «Київстар» викликано до Суду як особу, у володінні якої знаходяться речі та документи щодо яких розглядатиметься вказане Клопотання. За результатами ознайомлення із Клопотанням, встановлено, що сторона захисту просить надати тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні ПрАТ «Київстар», зокрема, до інформації про надані послуги по абонентському номеру НОМЕР_1 за період часу з 00 год. 00 хв. 03.10.2019 по 23 год. 59 хв 07.11.2019. ПрАТ «Київстар» звертає увагу Суду на те, що у відповідності до положень п.7 ч.1 ст.39 ЗУ «Про телекомунікації» (який втратив чинність 01.01.2022 року), п.2 4.8 ст.105 ЗУ «Про електронні комунікації» оператори повинні зберігати записи про наданні електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, який згідно із змістом ст.257 Цивільного кодексу України становить 3 (три) роки. Враховуючи наведене, у ПрАТ «Київстар» закріплений внутрішніми корпоративними документами та налагоджений процес видалення записів про наданні електронні комунікаційні послуги за періоди, які перевищують строки позовної давності визначені законом», і просив розглянути клопотання без його участі.

Представник ВАКС як володільця документів, до яких просили надати тимчасові доступи захисники, належним чином викликався в судове засідання, проте в таке не прибув, що не перешкоджало судовому розгляду. Разом з тим представник ВАКС ОСОБА_20 надіслав листи від 29.09.2023, 01.11.2023, 22.11.2023, де повідомив про зберігання матеріалів вищезгаданих судових справ в управлінні документообігу та організаційного забезпечення апарату ВАКС, та просив розглянути клопотання без його участі.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Частини 2 і 6 статті 22 КПК розкривають зміст однієї з засад кримінального провадження -змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, - а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 93 КПК визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 93 КПК, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 93 КПК, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

3.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та частиною 2 статті 131 КПК визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна;

8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до частини 1 статті 160 КПК, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Частиною 2 статті 160 КПК визначено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; 2) дата постановлення ухвали; 3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; 4) прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; 5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; 6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; 7) строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього Кодексу; 8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.

3.3. З матеріалів цього судового провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_17 від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1967/19) в закритому судовому засіданні надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN Х-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, який на праві власності належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_17 від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1968/19) в закритому судовому засіданні надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_17 від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №1-кс/991/1969/19) в закритому судовому засіданні надано дозвіл на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_5 ОСОБА_6, який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованої за адресою: вул. Академічна, 13.

Згодом на підставі вищезазначених ухвал проведено обшуки вищезазначених автомобіля, службового кабінету та житлового будинку з надвірними спорудами із складанням відповідних протоколів.

3.4. Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI, таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами. Частина 2 статті 6 того ж Закону визначає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про державну таємницю», до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, зокрема відноситься інформація про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер.

Дослідивши клопотання, суд встановив, що захисники просили надати тимчасовий доступ до документів та витребувати такі, стверджуючи, що вони необхідні для подальшого використання стороною захисту як доказів, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктами 4, 7 частини 1 статті 162 КПК (зокрема інформації, яка знаходиться в оператора телекомунікацій) та державної таємниці згідно із пунктом 9 частини 1 статті 162 КПК, оскільки відомості, які містяться в матеріалах судових справ щодо розгляду клопотань про надання дозволів на обшуки, належать до конфіденційної та таємної інформації, яка охороняється законом.

3.5. Відповідно до частини 1 статті 34 чинного до 01.01.2022 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 №1280-IV оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; та згідно з пунктом 7 статті 39 цього ж Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій зобов`язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини 8 статті 105 чинного з 01.01.2022 Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 №1089-ІХ визначено, що з метою забезпечення правильності виставлення рахунків за надані електронні комунікаційні послуги постачальники таких послуг повинні: 1) вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються ними; 2) зберігати записи про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України (ЦКУ) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із поясненнями представника оператора телекомунікацій (ПрАТ «Київстар») інформація щодо надання телекомунікаційних послуг за період з 00.00 год 03.10.2019 по 23.59 год. 07.11.2019 є видаленою через сплив трирічного строку зберігання, й відтак не доведена наявність такої інформації у володінні такого володільця документів.

Також, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень України, ухвалою слідчого судді ВАКС Хамзіна від 20.12.2019 в справі №991/1482/19 частково задоволена скарга адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_21 від 27.11.2019, якою частково відмовлено в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у цьому ж кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019, поданого 26.11.2019 під час проведення допиту підозрюваного ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_9 .

З цієї ухвали вбачається, що такі звернулися до детектива з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій у межах зазначеного кримінального провадження, зокрема просили отримати у слідчого судді тимчасовий доступ до телефонних з`єднань з прив`язкою до базових станцій мобільних телефонів ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_6 за період з 01.09.2019 по 07.11.2019, проте постановою від 27.11.2019 детектив НАБУ ОСОБА_21 відмовив у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_9 від 26.11.2019 зокрема в частині отримання тимчасового доступу до базових станцій мобільних телефонів та судових справ. При цьому в цій ухвалі зазначено таке: «З метою підтвердження контактів між ОСОБА_22 та ОСОБА_23, та встановлення відомостей, що характеризують ОСОБА_23, сторона захисту просила детектива отримати у слідчого судді тимчасовий доступ: - до телефонних з`єднань з прив`язкою до базових станцій мобільних телефонів ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_6 за період з 01.09.2019 по 07.11.2019; - до справ Зарічного районного суду м. Суми, за якими ОСОБА_23 притягувався до відповідальності за період часу з 2016 по 2019 роки. Неможливість самостійного звернення до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів сторона захисту обґрунтовувала тим, що за наслідками тимчасового доступу оформлюється протокол, тобто це є фактично слідчою дією. Оформлення протоколу унеможливлює звернення захисника до суду із клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до зазначеної в клопотанні інформації. Детектив відмовив у задоволенні клопотанні у цій частині зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 як сторона захисту має право самостійно звертатися до слідчого судді з метою отримання тимчасового доступу. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду. Обов`язкової умови щодо складання протоколу, зокрема стороною захисту, за наслідками тимчасового доступу до речей і документів, положення глави 15 КПК України, не містять. Отже, тимчасовий доступ до речей і документів не є слідчою (розшуковою) дією, заявник, як представник сторони захисту, має право самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів та можливість реалізувати таку ухвалу слідчого судді. Як наслідок у цій частині відмова детектива є обґрунтованою».

Вищенаведене свідчить про обізнаність сторони захисту із тим, що під час досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні №52019000000000898, в період часу з грудня 2019 року до часу надходження справи до ВАКС (14.02.2020), тобто упродовж майже двох місяців така мала право самостійного звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про тимчасовий доступ до інформації оператора телекомунікацій, проте таким не скористалась, а відтак відповідне клопотання захисників, подане під час судового провадження, свідчить про недотримання вимог статті 333 КПК.

3.6. Суд зазначає, що нормами КПК не передбачено такого виду заходів забезпечення кримінального провадження як витребування документів, оскільки зокрема пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений саме тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом, та недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, й відтак витребування судом документів поза межами визначених КПК повноважень призведе до недопустимості отриманих доказів.

3.7. Відповідно до статті 84 КПК, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із частиною 1 статті 87 КПК, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому частинами 2, 3 статті 87 КПК визначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 наведено такий висновок щодо застосування цієї норми: «У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення».

З вищенаведеного вбачається, що будь-які твердження про недопустимість тих чи інших доказів повинні обґрунтовуватись реальними обставинами порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конституцією України та/або Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що повинно бути оцінено судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення згідно із частиною 1 статті 89 КПК на підставі поданих стороною захисту клопотань відповідно до частини 3 статті 89 КПК.

Частиною 5 статті 27 КПК визначено, що судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.

Однак в клопотаннях про тимчасовий доступ не наведено будь-яких достатніх переконливих доводів щодо того, що гіпотетичне непроголошення ухвал слідчого судді про надання дозволів на обшуки, які розглядались у закритих судових засіданнях, будь-яким чином порушує ті чи інші права і свободи обвинуваченого, а також підтвердить чи спростує факт кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.

Щодо ж тверджень сторони захисту про необхідність тимчасового доступу до матеріалів судових справи про надання дозволів на обшук із метою перевірки можливої провокації злочину, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною 3 статті 234 КПК визначено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; 8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Згідно з частиною 4 статті 234 КПК клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Частиною 5 статті 234 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо пропорційності втручання в особисте життя, суд оцінює таке втручання на відповідність таким критеріям: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету та 3) чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві, й тому, з метою оцінки пропорційності втручання, належить з`ясувати чи наявні підстави для проникнення до житла та іншого володіння особи.

Таким чином, під час дослідження клопотання про надання дозволу на обшук, оцінивши в сукупності наявні факти та обставини, слідчий суддя на такому етапі кримінального провадження встановлює виключно наявність достатніх підстав для висновку, що є доцільним відшукання певних речей, предметів, документів саме з огляду на те, що у подальшому такі можуть бути визнані доказами, отриманими в порядку, установленому КПК, та втручання в особисте життя шляхом обшуку відбуватиметься згідно із законом та має законну мету.

При цьому до повноважень слідчого судді не належить оцінка наявності провокації злочину, про що може йти мова лише тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію з метою спонукати особу до вчинення злочину, однак що відсутнє у разі, якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення. Крім того, у контексті приписів статей 92 КПК у разі заявлення стороною захисту явно небезпідставних доводів про наявність провокації, саме сторона обвинувачення повинна довести, що ніякого підбурювання не було (правові позиції ухвали від 10.06.2020 в справі №1715/6764/12, від 23.02.2022 в справі №1-317/11, постанови від 19.10.2022 в справі №728/1614/17 Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду).

3.8. КПК містить перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів (частина 2 статті 160 КПК), а також покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (частини 5, 6 статті 163 КПК) та довести існування причин, через які такий доступ не був здійснений під час досудового розслідування (частина 2 статті 333 КПК).

Проте вищезазначені клопотання захисників про тимчасовий доступ до матеріалів судових справ про надання дозволів на проведення обшуків не відповідають вимогам частини 2 статті 160 КПК, оскільки не містять відомостей щодо значення документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, а також обґрунтування необхідності вилучення копій документів.

Також зі змісту клопотань захисників не вбачається та під час їх розгляду не доведено, що документи, до яких просила надати тимчасовий доступ сторона захисту, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; й також можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, що свідчить про недотримання вимог частин 5 та 6 статті 163 КПК.

Крім того, стороною захисту ні в самих клопотаннях, ні під час їх розгляду не зазначено причин, через які тимчасові доступи не були здійснені під час досудового розслідування у встановленому статтею 220 КПК порядку шляхом звернення до органу досудового розслідування із відповідними клопотаннями.

Також, статтею 164 КПК зокрема визначено, що в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів зокрема має бути зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів.

Проте в клопотаннях захисників не вказано таких конкретних осіб, й окрім того відсутність на час розгляду клопотань у адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повноважень на захист обвинуваченого ОСОБА_6 унеможливлює надання тимчасового доступу до документів.

3.9. Суд вважає за необхідне зазначити, що решта доводів учасників судового провадження не мають суттєвого значення для розгляду вищезазначених клопотань та не можуть вплинути на результат їх розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (зокрема рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

3.10. З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні усіх клопотань захисників про тимчасові доступи до документів та витребування документів.

Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 333, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 про витребування документів та клопотань захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_13 про тимчасовий доступ до документів.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 27.11.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________