- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/10013/23
Провадження № 1-кс/991/10106/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
його захисника адвоката ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2023 року за № 52023000000000556,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 15 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року у справі № 991/4684/23, а саме зменшити заставу з 2 013 000 грн до 53 680 грн та повернути грошові кошти, внесені як застава, заставодавцям:
- ОСОБА_6 у розмірі 370 000,00 грн;
- ОСОБА_7 у розмірі 731 400,00 грн;
- ОСОБА_7 у розмірі 365 700,00 грн;
- ОСОБА_4 у розмірі 370 000,00 грн;
- ОСОБА_8 у розмірі 122 220,00 грн.
1.2. Як зазначив адвокат, до ОСОБА_3 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року у справі № 991/4684/23 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 013 000 грн.
Адвокат зазначив, що висновок колегії суддів про матеріальний стан ОСОБА_3 не відповідає фактичним обставинам, оскільки не врахована необхідність утримання ОСОБА_3 своєї родини та підтримки хворої матері; відомості про наявність нерухомого майна не відбивають його вартісну характеристику; а джерелом доходу дружини був продаж автомобіля. Хибність висновку колегії суддів щодо матеріального стану підозрюваного, за твердженням адвоката, мала наслідком призначення йому непомірного розміру застави.
Захисник послався на необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та обґрунтував це тим, що:
- жодному з підозрюваних не інкримінована роль виконавця злочину;
- відсутня обов`язкова кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 372 КК України - вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;
- вирок, яким засуджено ОСОБА_9, не скасовано;
- інкриміноване ОСОБА_3 пособництво згідно повідомлення про підозру полягає у наданні порад особі, яка не є учасником злочину;
- відсутні відомості про доказ, штучно створений ОСОБА_3 ;
- повідомлення про підозру та обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 ОСОБА_3 не складалися;
- ОСОБА_3 не був старшим групи прокурорів, не здійснив жодної слідчої чи процесуальної дії.
Також адвокат звернув увагу, що досудове розслідування здійснюється неуповноваженим органом досудового розслідування.
На думку захисника, протягом часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу факт існування констатованих Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ризиків не підтвердився.
Джерелом коштів, внесених в якості застави, за твердженням захисника, були грошові позики, одержані ОСОБА_7 у сумі 731,4 тис. грн, 365,7 тис. грн; ОСОБА_6 у сумі 365,686 тис. грн; ОСОБА_3 у сумі 370 тис. грн; а також заощадження родини у сумі 181,02 тис. грн.
Адвокат звернув увагу, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, втім, строк покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, 17 жовтня 2023 року закінчився.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. На його думку, враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту, та триває ознайомлення з ними, ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин, відсутній.
Разом з тим, прокурор наголосив, що інші констатовані Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні наявні, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі.
Прокурор звернув увагу на факт внесення застави у повному обсязі, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати її розмір непомірним.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Статтею 201 КПК України визначено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, та його захисника ініціювати розгляд питання про зміну запобіжного заходу шляхом подання відповідного клопотання.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2023 року за № 52023000000000556.
30 травня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2023 року у задоволенні клопотання детектива про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року ухвалу слідчого судді було скасовано, до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 013 000 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з платіжними документами заставу було внесено:
- ОСОБА_6 у сумі 370 тис. грн;
- ОСОБА_7 у сумі 731,4 тис. грн та 365,7 тис. грн, а всього у сумі 1 097 100 грн;
- ОСОБА_8 у сумі 162,9 тис. грн;
- ОСОБА_4 у сумі 370 тис. грн.;
- ОСОБА_3 у сумі 13 тис. грн.
Строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків було продовжено ухвалою слідчого судді від 16 серпня 2023 року до 16 жовтня 2023 року. Провадження за клопотанням прокурора про подальше продовження строку обов`язків було закрите ухвалою слідчого судді від 16 жовтня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді від 30 серпня 2023 року ОСОБА_3 було відсторонено від посади заступника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
10 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зокрема повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
3.4. Межі розгляду
3.4.1. Кримінальний процесуальний закон не визначає перелік підстав для зміни запобіжного заходу. Разом з тим, враховуючи, що підстави для його застосування визначені ч. 2 ст. 177 КПК України, необхідність зміни запобіжного заходу може бути обумовлена саме їх зміною.
Отже, підставою для зміни запобіжного заходу є зміна обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підстави для зміни запобіжного заходу можуть випливати зі зміни обставин, які хоча і не належать до підстав застосування запобіжного заходу, втім мають враховуватися при його обранні. Коло таких обставин визначене ст. 176 КПК України.
Отже, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу не передбачає перегляд рішення про застосування запобіжного заходу. Предметом оцінки слідчого судді у межах розгляду такого клопотання є наявність факту зміни обставин, які були враховані під час застосування запобіжного заходу; відомості про обставини, які не були враховані, але врахування яких могло вплинути на висновок про застосування запобіжного заходу; а також виникнення нових обставин.
Як вбачається з порівняльного аналізу повідомлення про підозру від 30 травня 2023 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 10 листопада 2023 року, зміна підозри полягає у виключенні з правової кваліфікації пособництва у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України. Зміст обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, не зазнав значних змін, які б вимагали їх повторної оцінки та робили б в цій частині неактуальними висновки, наведені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року. Адвокат ОСОБА_4 брав участь у судовому засіданні та наводив доводи, аналогічні зазначеним у клопотанні, які були предметом дослідження та належним чином проаналізовані колегією суддів Апеляційної палати. Адвокат не навів в цій частині нових доводів та не обґрунтував їх відповідними матеріалами.
Аналогічним чином, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було надано оцінку доводам захисника в частині порушень правил підслідності кримінального провадження.
Слідчий суддя не вбачає підстав для повторного аналізу цих доводів, адже передбачене кримінальним процесуальним законом право ініціювати розгляд питання щодо зміни запобіжного заходу спрямоване на аналіз змін обставин, які були підставою для його застосування. Цей інститут не передбачає перегляд рішення слідчого судді (суду апеляційної інстанції) про застосування запобіжного заходу, адже це становило б порушення принципу обов`язковості судових рішень «res judicata».
З аналогічних міркувань поза межами повноважень слідчого судді перебуває можливість ставити під сумнів висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в частині майнового стану підозрюваного, на чому наполягав адвокат ОСОБА_4, посилаючись на їх хибність.
За таких обставин, слідчий суддя надасть оцінку лише доводам, які не були предметом розгляду під час застосування запобіжного заходу.
3.5. Оцінка та висновки слідчого судді
Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що джерелами внесення застави були у переважній більшості позичені кошти, слідчий суддя зазначає, що застава за своєю суттю є внесенням грошових коштів під умовою їх звернення у доход держави у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Отже, в момент внесення застави застоводавець усвідомлює ризик втрати цих коштів та дає свою згоду на їх звернення у доход держави у передбачених законом випадках. Така згода є безумовною і не пов`язується зі зміною матеріального стану заставодавця у майбутньому, а також зі строком дії договорів позики.
Таким чином, внесення застави заставодавцями було їх правом, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця.
Слідчий суддя наголошує, що скрутне матеріальне становище обвинуваченого та заставодавця не може мати своїм наслідком зменшення розміру застави чи її повернення. Матеріальний стан підозрюваного був проаналізований Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та за результатами його оцінки визначено розмір застави. Факт внесення застави у повному обсязі є переконливим аргументом на користь цього висновку колегії суддів та свідчить, що визначений розмір застави не є непомірним тягарем для підозрюваного.
Зрештою, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених КПК України, до яких скрутне матеріальне становище обвинуваченого та/або заставодавця не відноситься.
Отже, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту в цій частині.
Разом з тим, є слушними аргументи адвоката ОСОБА_4 про те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється тривалий час. З часу застосування запобіжного заходу минуло понад 5 місяців, і як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу втрачають свою інтенсивність.
Також слідчий суддя враховує позицію прокурора, який наголосив на тому, що один з ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, а саме ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин, з огляду на стадію досудового розслідування відсутній.
За таких обставин слідчий вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що застава у меншому розмірі може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у можливості задоволення клопотання у повному обсязі та зменшення застави до запропонованого адвокатом розміру.
У цьому контексті слід наголосити на неприпустимості арифметичного підходу до оцінки розміру застави, про що зазначав адвокат ОСОБА_4 . Розмір застави не може визначатися пропорційно виключно кількості ризиків, адже запобіжний захід визначається у тому виді і розмірі, який здатний запобігти кожному з них.
Отже, враховуючи наявні у теперішній час ризики та їх інтенсивність, стадію кримінального провадження, тривалість застосування запобіжного заходу, на думку слідчого судді, наявні підстави для зменшення розміру застави та визначення її у розмірі 1,8 млн грн. Як вже було зазначено, зазначений розмір не є непомірним тягарем для підозрюваного та здатний забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.
Окремо слід наголосити, що слідчий суддя не враховує поведінку сторони обвинувачення, зокрема щодо (не)ініціювання питань про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, відсторонення його від посади, адже ці дії не належать до кола обставин, які мають враховуватися під час оцінки підстав для застосування запобіжного заходу.
Крім того, є хибними твердження адвоката ОСОБА_4 про відсутність мети застосування запобіжного заходу у вигляді забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. По-перше, це не єдина мета застосування запобіжного заходу, до їх числа також належить запобігання визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам. А по-друге, коло обов`язків підозрюваного не обмежене лише тими, які покладені на нього в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України. Наявність у особи статусу підозрюваного також покладає на неї низку обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.
За таких обставин клопотання адвоката ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Суму, на яку зменшено заставу, а саме 213 тис. грн, слід повернути підозрюваному та заставодавцям у пропорційному співвідношенні до внесених ними сум, зокрема:
- ОСОБА_6 - 39 150,52 грн (вніс 370 тис. грн, тобто 18,38%);
- ОСОБА_7 - 116 086,59 грн (внесла 1 097 100 грн, тобто 54,5%);
- ОСОБА_8 - 17 236,81 грн (внесла 162,9 тис. грн, тобто 8,1%);
- ОСОБА_4 - 39 150,52 грн (вніс 370 тис. грн, тобто 18,38%);
- ОСОБА_3 - 1 375,56 грн (вніс 13 тис. грн, тобто 0,64%).
На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_3 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року у справі № 991/4684/23, з 2 013 000 (двох мільйонів тринадцяти тисяч) грн до 1 800 000 (одного мільйона вісімсот тисяч) грн.
3. Частину суми, на яку зменшено заставу, у розмірі 213 000 грн повернути заставодавцям у пропорційному співвідношенні до внесених ними сум, а саме:
- 39 150,52 грн - повернути ОСОБА_6 ;
- 116 086,59 грн - повернути ОСОБА_7 ;
- 17 236,81 грн - повернути ОСОБА_8 ;
- 39 150,52 грн - повернути ОСОБА_4 ;
- 1 375,56 грн - повернути ОСОБА_3 .
4. У решті клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1