- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/10283/23
Провадження 1-кс/991/10375/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене виконувачем обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народного депутата України, уродженця м. Волочиськ Хмельницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави у сумі 100 000 000,00грн (сто мільйонів гривень), тобто 37 257 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м.Хмельницького та м.Києва, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_9, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами з приводу повідомленої йому підозри; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України;
- наявні ризики, передбачені пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення;
-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.
Розгляд клопотання здійснювався 24.11.2023 та 27.11.2023.
У судовому засіданні слідчим суддею оголошено, що до суду надійшли клопотання від представників ЗМІ про здійснення трансляції судового засідання на YouTube канал Вищого антикорупційного суду, здійснення трансляції судового засідання інформаційним агентством УНН та здійснення відеозапису судового засідання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотань представників ЗМІ.
Захисник ОСОБА_5 зауважив, що таємницю досудового розслідування має забезпечувати сторона обвинувачення, у той же час прокурор не заперечує проти трансляції судового розгляду, вказане на його думку, свідчить про те, що відсутні ризики, заявлені слідством, у тому числі ризик перешкоджати кримінальному провадженню. Додав, що в даному кримінальному провадженні невідома роль ОСОБА_13, інших держслужбовців, які можливо спонукали до одержання неправомірної вигоди. Однак стороною обвинувачення не здійснені заходи щодо їх допиту, допиту підозрюваних для з`ясування їх позиції, натомість стороною обвинувачення зроблені оголошення в пресі із зазначенням обставин провадження, що може спонукати осіб, які можливо причетні до вчинення злочину, знищити докази, які можуть вказувати на них. Поряд з цим захисник зауважив, що сторона захисту, в свою чергу, підтримує клопотання представників ЗМІ та публічний розгляд, наголосив, що позиція захисту абсолютно відкрита. Просив врахувати позицію прокурора при оцінці ризиків у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_6 підтримав думку захисника ОСОБА_5, зауважив, що в матеріалах НСРД йде мова про об`єкти критичної інфраструктури, дороги, які мають важливе значення, а враховуючи, що Україна знаходиться в стані війни, тому вважав необхідним розгляд проводити в закритому судовому засіданні, однак зазначив, що покладається на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що він є публічною особою, народним депутатом України, тому він за відкритість будь-якого процесу, а тим більше даного процесу, зазначив, що покладається на розсуд суду, підтримує відкритість даного процесу.
Суд, заслухавши думку учасників провадження, задовольнив клопотання щодо відеозйомки в залі судового засідання, трансляції, що здійснюється інформаційним агентством УНН та трансляції судового засідання на YouTube канал.
24.11.2023 у судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про долучення до матеріалів копії протоколу обшуку, проведеного 21.11.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування за 2021 рік, поданої дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_14, для підтвердження матеріального стану родини підозрюваного.
Захисник ОСОБА_6 у клопотаннях просив долучити характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_4 та копію ухвали про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_15, просив надати для ознайомлення матеріали клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно ОСОБА_4 та поряд з цим просив прокурора надати копію рішення директора НАБУ про накладення тимчасового арешту на активи ОСОБА_4, оскільки стороні захисту стало відомо із Реєстрів, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на корпоративні права, що у вказаних реєстрах з`явились записи щодо обмеження права на розпорядження таким майном. За наведеного сторона захисту вважає, що директором НАБУ було застосовано виключну процедуру накладення тимчасового арешту. У зв`язку з наведеним та з метою визначення майнових можливостей ОСОБА_4 для внесення застави, у випадку призначення такої, сторона захисту просила надати рішення, на підставі якого було застосовано тимчасовий арешт активів ОСОБА_4 .
У відповідь прокурор зауважила, що повноваження директора НАБУ обмежуються 48 годинами, тому таке клопотання не впливає на можливості підозрюваного внести заставу. Окрім того додала, що заставу може внести за підозрюваного інша особа, тому прокурор вважала, що питання щодо арешту майна підозрюваного не має значення для розгляду даної справи. Заперечувала проти задоволення такого клопотання захисника. Стосовно долучення характеризуючих матеріалів та копії ухвали суду прокурор не заперечувала.
Принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. ЄСПЛ у справах «Надточій проти України» (заява №7460/03, 15.05.2008) та «Гурепка проти України (№ 2)» (заява №38789/04, 08.04.2010) наголошував на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
За наведеного, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення клопотань сторін про долучення матеріалів та клопотання сторони захисту щодо ознайомлення з матеріалами клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023.
Стосовно клопотання захисника ОСОБА_6 щодо надання прокурором рішення директора НАБУ про застосування тимчасового арешту щодо майна ОСОБА_4, слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи, за наведеного відсутні правові підстави для зобов`язання прокурора надати зазначені документи.
У судових засіданнях прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_16 підтримали клопотання детектива з викладених у ньому підстав, просили його задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами прокурора, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судових засіданнях просили суд відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра необґрунтована та доданими до клопотання доказами не доведена, в той же час не доведено наявність ризиків на які посилається сторона обвинувачення. Зауважили, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР 25.08.2023, поряд з цим всі докази у справі, щодо народного депутата ОСОБА_4, а це результати НСРД, були проведені до 25.08.2023 в рамках інших кримінальних проваджень, розпочатих в лютому 2023 року та липні 2023 року та стосувались інших осіб. Крім того у Витягу із ЄРДР зазначена фабула, що народний депутат України запропонував та надав неправомірну вимогу, без зазначення прізвища такого депутата. У той же час із наданих стороною обвинувачення матеріалів не вбачається факту надання неправомірної вигоди народним депутатом до 25.08.2023. Тож на переконання сторони захисту, долучений до матеріалів Витяг із ЄРДР не дає можливості встановити якого саме народного депутата він стосується. Поряд з цим захисники зауважили, що ОСОБА_17 одночасно викрив декількох народних депутатів. Тож за наведеного незрозумілим є стосовно якого саме депутата мова йде у зазначеному Витязі із ЄРДР. На думку захисників такий виклад обставин у Витязі із ЄРДР свідчить про те, що у ньому мова йде про якусь іншу подію, оскільки сторона обвинувачення станом на 25.08.2023 не могла знати про події станом на 02.11.2023. До того ж у Витягу з ЄРДР вже констатовано факт одержання неправомірної вигоди, отже передача такої, станом на 25.08.2023 вже відбулась, що не узгоджується із наданими матеріалами.
Поряд з цим захисники зазначили, що у рапорті керівника САП від 25.08.2023, на підставі якого були внесені відомості до ЄРДР, відсутня інформація коли саме керівник САП отримав відомості про вчинення злочину. У подальшому прокурори, як докази винуватості, надають протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, проведених 08.08.2023. У той же час, відповідно до вимог КПК України, після виявлення будь-якого іншого злочину, який не був предметом розслідування у кримінальному провадженні, відомості про нього повинні бути внесені до ЄРДР впродовж 24 годин після такого виявлення. Якщо ж відомості до Реєстру не внесені, то розслідування вважається незаконним. За наведеного, на думку захисників, в рапорті навмисно приховано дату виявлення злочину. На переконання сторони захисту кримінальні провадження №42023000000000292 від 24.02.2023 стосовно ОСОБА_10 та № 42023000000001295 від 04.08.2023 відносно ОСОБА_18 використовувались як незаконні інструменти проти ряду народних депутатів України для проведення негласних слідчих розшукових дій відносно них, без дозволу слідчих суддів. Окрім того захисники додали, що всі протоколи НСРД складені 31.08.2023 та пізніше, а рапорт керівником САП підписаний 25.08.2023, тобто станом на момент складення рапорту не було складено протоколу негласної слідчої розшукової дії. За такого незрозумілим є звідки керівник САП отримав інформацію про вчинення злочину.
Окрім того захисники наголосили, що за твердженням прокурора, вказаний злочин є триваючим злочином, який супроводжувався під контролем негласних слідчих розшукових дій. У той же час в матеріалах провадження відсутня постанова прокурора про здійснення контролю за вчиненням злочину. До того ж єдиною правовою підставою для участі у контролі за вчиненням злочину ОСОБА_13 - є залучення його до конфіденційного співробітництва, на виконання відповідного рішення про таке залучення. Однак такої постанови стороною обвинувачення теж не надано. На переконання сторони захисту ОСОБА_18 діяв з метою викриття злочинів, оскільки це особа яка отримала неправомірну вигоду, була затримана та за незрозумілих підстав, уникає кримінальної відповідальності та знаходиться наразі в статусі свідка, а не підозрюваного. За наведеного на думку захисників кримінальне провадження сфальсифіковане, а підозра очевидно необґрунтована.
Поряд з цим сторона захисту наголошувала на відсутності ризиків, зазначених стороною обвинувачення в клопотанні, оскільки ОСОБА_4 не збирається виїжджати за кордон та ухилятися від слідства, він готовий відразу здати на зберігання прокурору наявні в нього паспорти для виїзду за кордон на підтвердження того, що він не збирається переховуватися. Захисник додав, що існує можливість нівелювати такий ризик. Так, зокрема, шляхом застосування заборони виїзду за кодон, зобов`язанням носити електронний засіб контролю з метою фіксування всіх пересувань особи по території України, такими заходами вказаний ризик виключається. Натомість прокурор просить про застосування саме тримання під вартою особи, що є виключним запобіжним заходом.
Захисники додали, що відсутній ризик знищити спотворити речі та документи, оскільки всі докази - це зафіксовані розмови та листування в протоколах НСРД, доступ до яких у сторони захисту відсутній. Стосовно ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні захист зауважив, що основний свідок це ОСОБА_18, всі розмови з яким зафіксовані, тому на думку захисту такий ризик виключається.
Стосовно майнового стану захист зауважив, що на все майно, що належить ОСОБА_4 сторона обвинувачення ініціювала накладення арешту, у той же час сторона обвинувачення обґрунтовує розмір застави в 100 000 000,00 грн саме наявністю такого майна у власності. Зауважили, що суть застави саме в тому, щоб особа мала можливість внести таку заставу, як альтернативний запобіжний захід, натомість прокурор просить встановити надмірний розмір застави, щоб у особи такої можливості застосування альтернативного запобіжного заходу не було.
Окрім того сторона захисту зауважила, що на підтвердження розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у сумі 100 000 000,00грн., сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний надав неправомірну вигоду у розмірі 5 % від договору (1 млрд грн), на що захисник заперечив та зазначив, що державним службовцем ОСОБА_18 були озвучені такі умови для отримання контракту та відповідно висунута вимога надати неправомірну вигоду саме в такому розмірі, варіанту не погодитися на такі умови не було, оскільки це б означало припинення діяльності підприємства та неможливість виплатити заробітну плату працівникам. Додав, що в матеріалах НСРД, в зафіксованих розмовах, неодноразово зазначено, що ОСОБА_4 змушують до надання неправомірної вигоди. Окрім того захисник зауважив, що у разі якщо на все майно ОСОБА_4 буде накладено арешт, то заощадження ОСОБА_4 становлять близько 2млн грн, яких не вистачить на внесення застави в якості альтернативного запобіжного заходу. Тому просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, цілодобовий домашній арешт чи заставу в помірному розмірі, яку ОСОБА_4 готовий заплатити. На думку захисту розмір застави має відповідати розміру заощаджень особи, тому просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1.5 млн грн.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що свій бізнес розпочав ще до політичної кар`єри у 1998 році. Станом на 2021 рік на підприємств АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» працювало 1800 людей, підприємство працювало, виконувало замовлення та до нього не було претензій. ОСОБА_4 зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення підприємство приймало активну участь у допомозі армії. До підприємства неодноразово звертались керівники дорожніх служб та військових адміністрацій, в тому числі ОСОБА_10, з різними нагальними потребами, відразу заявляючи щодо відсутності фінансування, просили здійснити такі види робіт як розчищення доріг, мостів в Харківській, Херсонській областях, будування захисних укріплень для військових, перевезення тралами важкої бронетехніки, проведення асфальтування плацу для тренування військових. Компанія жодного разу не відмовилась від виконання таких робіт, незважаючи на їх безоплатність. У другому півріччі 2022 року почалось відновлення інфраструктури Київщини, Житомирщини, інших областей, будування доріг та мостів в різних регіонах. Ключова зміна відбулась, коли була зупинена система прозорих тендерів. У 2022 році перейшли на систему прямих договорів, у зв`язку з чим стало незрозумілим, як такі договори укладаються та виконуються. Так званий ручний режим не передбачав змагальності підприємств, була не зрозуміла система відбору компаній для робіт. ОСОБА_4 наголосив, що держава в особі Агентства відновлення станом на даний момент боргує перед підприємством за виконані ще у 2021 році роботи. Після запровадження системи укладення прямих договорів, у другому півріччі 2022 року, підприємство, яке має достатній обсяг техніки, технологій, професійних працівників взагалі не отримувало замовлень, хоча до 2022 року відповідало всім заявленим критеріям і отримувало контракти за результатами конкурсної процедури. Натомість прямі контракти почали отримувати 3-4 компанії, які були фаворитами та отримували всі замовлення, незважаючи на те, що в них не вистачало ресурсів для опрацювання великих об`ємів робіт. ОСОБА_4 додав, що до повномасштабного вторгнення рф на територію України в дорожній сфері працювало близько трьох десятків компаній та всі працювали з різними обсягами робіт, для всіх була робота. Зараз працює лише 3-4 компанії, всі інші залишились без роботи та на межі знищення. Кампанія «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» була змушена працювати на субпідрядах у тих компаній, які отримали такі замовлення від держави. Умови субпідряду були економічно невигідними для компанії, проте необхідно було платити заробітну плату, тому компанія була змушена погоджуватися. ОСОБА_4 зауважив, що з ОСОБА_10 він знайомий більше 4 років, спілкувався завжди з ним було продуктивним. З 2022 року ОСОБА_10 неодноразово дзвонив йому з проханням надати техніку та людей для перевезення військової техніки чи для виконання робіт з розчищення мостів для надання можливості військовим переміщуватися, тощо. Тобто в першій половині 2022 року спілкування було. У другій половині 2022 року, коли вже була ситуація з укладенням прямих договорів та одні компанії могли працювати, а іншим роботи не було, ОСОБА_4 почав телефонувати ОСОБА_10 щоб домовитися про зустріч, однак така не відбувалась, з огляду на зайнятість ОСОБА_10 ОСОБА_18 . ОСОБА_4 знає із 8-го скликання Верховної Ради, а також як журналіста, одного з лідерів Майдану. Коли ОСОБА_18 був призначений на посаду Голови Агентства, компанія АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» взагалі не мала роботи та знаходилась на межі знищення. У серпі 2023 року зі слів ОСОБА_4 до нього зателефонував помічник ОСОБА_10, а потім і сам ОСОБА_10 та запрошував на зустріч у будь-який час, який буде зручним ОСОБА_4 .. Під час такої зустрічі обговорювалось, що наразі незрозуміла система як отримати роботу компанії, неупорядкований механізм, так званого, ручного режиму, чому одні компанії працюють та отримують замовлення, а інші ні. ОСОБА_10 погоджувався щодо незрозумілості механізму прямих договорів та порадив звернутися з цього питання до ОСОБА_18 . Під час зустрічі з ОСОБА_18, той підтвердив, що отримав завдання від ОСОБА_10 розібратися в ситуації. ОСОБА_4 наголосив, що не мав наміру надавати неправомірну вигоду.
Додав, що з моменту проведення за місцем його проживання обшуків, він нікуди не виїжджав, незважаючи на наявність паспортів для виїду за кордон, автомобіля та фінансової можливості. Він не ховається від слідства та суду та готовий до співпраці, щоб відновити честь та репутацію його сім`ї.
Дослідивши подане клопотання про застосування запобіжного заходу, а також надані сторонами матеріали, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, слідчий суддя, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 100 000 000,00грн. виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 за підозрою, зокрема ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру від 21.11.2023, ОСОБА_4, який з 29.08.2019 є народним депутатом України, за попередньою змовою з директором АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» (код ЄДРПОУ 03448860) ОСОБА_9 запропонував надати Віце-прем`єр-міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - Міністр) ОСОБА_10 та Голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Голова Агентства відновлення) ОСОБА_23 неправомірну вигоду у розмірі від 3 до 5 відсотків від суми грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України для фінансування додаткових обсягів робіт, виконуваних підконтрольним їм АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», вартістю близько 1 млрд грн, та надав зазначеним службовим особам частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів США (що за курсом Національного банку України станом на 02.11.2023 становило 5 439 825 грн).
Так, 01.12.2022 ОСОБА_10 постановою Верховної Ради України № 2817-IX призначено на посаду Міністра, а 27.01.2023 ОСОБА_11 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 71-р призначено Головою Агентства відновлення з 31.01.2023.
Згідно з п. 1 Положення про Агентство відновлення (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439, Агентство відновлення є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра, який реалізує державну політику: 1) у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; 2) в частині здійснення заходів з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об`єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами (об`єктів оброблення відходів, полігонів), інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об`єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, військових об`єктів та майна, у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також щодо об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення; 3) з питань розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення.
Відповідно до п. 9 Положення та ч.3 ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» та п.3 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.
В свою чергу ОСОБА_4 19.01.2022 включений до переліку кінцевих бенефіціарних власників АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» та відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є фізичною особою, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» (у тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Керівником підприємства є ОСОБА_9 . Основним видом діяльності АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» є будівництво доріг і автострад.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 був обізнаним з основним видом діяльності АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» та зацікавленим у збільшенні прибутків вказаного господарського товариства, при цьому розумів, що координація та реалізація процесу укладення договорів, предметом яких є виконання робіт у сфері дорожнього господарства, здійснюється Міністром та Головою Агентства відновлення відповідно.
У період з 27.07.2023 до 08.08.2023 (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) у ОСОБА_4, який усвідомлював, що Агентство відновлення та його територіальні підрозділи входять до сфери управління Міністра ОСОБА_10, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди Міністру ОСОБА_10 та Голові Агентства відновлення ОСОБА_11 за вчинення ними в його інтересах та інтересах АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» дій, спрямованих на надання додаткових обсягів робіт у сфері дорожнього господарства з наступною оплатою вказаних робіт за рахунок коштів Державного бюджету України на користь АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ».
До реалізації вказаного злочинного плану ОСОБА_4 у період з 27.07.2023 до 23.08.2023 (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) залучив директора АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» ОСОБА_9, на якого, відповідно до досягнутої злочинної домовленості, покладалось ведення перемовин з Головою Агентства відновлення ОСОБА_11 з питань обрання об`єктів для виконання додаткових обсягів робіт та у разі необхідності висловлення йому пропозиції надання неправомірної вигоди.
З метою реалізації свого злочинного умислу 08.08.2023 у період з 15 год 01 хв до 15 год 40 хв ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_10 про зустріч цього ж дня на території парку ім. Івана Багряного у м. Києві.
У період з 17 год 46 хв до 19 год 00 хв 08.08.2023 на території парку ім. Івана Багряного за адресою: м. Київ, просп. Берестейський 40, ОСОБА_4 під час зустрічі запропонував ОСОБА_10 розглянути можливість надання підконтрольному йому АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» додаткових обсягів робіт, замовником яких є Агентство відновлення або його територіальні підрозділи, висловивши готовність виконувати будь-які роботи у будь-якому регіоні України та повідомивши, що АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» готове у поточному році виконати роботи вартістю до 1 млрд грн та «працювати в обоймі» на умовах, які будуть визначені ОСОБА_10 .
Під час зазначеної розмови ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_10, що у разі надання останнім згоди на фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України виконання додаткових обсягів робіт безпосереднє визначення об`єктів для виконання робіт буде здійснюватися людиною, контакти якої він пізніше надасть ОСОБА_10 та Голові Агентства відновлення ОСОБА_11 .
У продовження цієї розмови 09.08.2023 о 11 год 59 хв ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_10 повідомлення із контактом « ОСОБА_19 » та номером телефону « НОМЕР_1 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4, попередньо домовившись про зустріч, прибув 10.08.2023 приблизно о 15 год 30 хв у приміщення Агентства відновлення та повідомив ОСОБА_11, що хоче отримати для підконтрольного йому АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» замовлення на виконання додаткових обсягів робіт на суму до 1 млрд грн, про що попередньо спілкувався з ОСОБА_10 . ОСОБА_4 також повідомив, що з приводу деталей - об`єктів та розрахунку обсягів робіт - до ОСОБА_11 звернеться ОСОБА_9 .
У подальшому 23.08.2023 ОСОБА_9, діючи відповідно до попередньої злочинної домовленості із ОСОБА_4, прибув у приміщення Агентства відновлення, де під час зустрічі із ОСОБА_11 висловив пропозицію надати йому та ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі від 3 до 5 відсотків від суми грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України для фінансування додаткових обсягів робіт, виконуваних підконтрольним йому та ОСОБА_4 АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ».
У свою чергу ОСОБА_4 05.09.2023 у період з 17 год 37 хв до 19 год 21 хв у приміщенні ресторану «Сутра» по вул. Провіантська, 3 у м. Києві під час зустрічі із ОСОБА_11 підтвердив раніше висловлену ОСОБА_9 пропозицію надання неправомірної вигоди.
Зустрівшись 02.11.2023 о 17 год 27 хв у приміщенні Агентства відновлення по просп. Берестейському, 14 у м. Києві з ОСОБА_11, ОСОБА_4, діючи відповідно до попередньої злочинної домовленості із ОСОБА_9, о 17 год 54 хв повідомив, що готовий надати йому раніше обумовлену неправомірну вигоду того ж дня у будь-який час та місці шляхом передачі через свою довірену особу - водія ОСОБА_12, та продиктував його номер НОМЕР_2, а також надав інструкції ОСОБА_11 з приводу способу передачі неправомірної вигоди.
Після цієї зустрічі ОСОБА_11, діючи під контролем правоохоронного органу, відповідно до інструкцій ОСОБА_4, зателефонував 02.11.2023 о 21 год 04 хв за наданим ним номером та домовився з ОСОБА_12 про зустріч 02.11.2023 о 21 год 30 хв на парковці біля магазину «Новус» по вул. Георгія Кірпи, 5 у м. Києві.
Діючи відповідно до інструкцій ОСОБА_4, наданих ним на виконання попередньої злочинної домовленості із ОСОБА_9, не будучи обізнаним про їхні злочинні наміри, ОСОБА_12 02.11.2023 о 21 год 36 хв на парковці біля магазину «Новус» по вул. Георгія Кірпи, 5 у м. Києві в автомобілі «BMW» з державним номерним знаком НОМЕР_3 передав від ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 150 000 доларів США (що за курсом Національного банку України станом на 02.11.2023 становило 5 439 825 грн), яка була запакована у пакет та коробку.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовими особами і інтересах того, хто пропонує таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їм службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
21.11.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо контролю особи від 31.08.2023, а саме ОСОБА_10, здійсненого 08.08.2023 на території парку ім. Івана Багряного по пр.Берестейському, 40 у м. Києві, під час якого зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_10 щодо надання АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» додаткових обсягів робіт, замовником яких є Агентство відновлення або його територіальні підрозділи /т.2 а.с. 13-20/; протоколом огляду матеріалів досудового розслідування, отриманих в ході проведення негласних (слідчих) розшукових дій від 10.11.2023, об`єктом огляду є МНІ №776 від 11.08.2023 та №777 від 11.08.2023, який додано до протоколу про результати здійснення аудіо-, відео- контролю особи від 14.08.2023 №19/8543, під час огляду вмісту виявлено розмову між ОСОБА_18 та ОСОБА_4, яка відбулась 10.08.2023 у службовому кабінеті ОСОБА_18 /т.2 а.с. 24-27/; протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо контролю особи від 31.08.2023, а саме ОСОБА_11, здійсненого 23.08.2023 у його службовому кабінеті по вул.Фізкультури, 9 у м.Києві, в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_18 із ОСОБА_9 стосовно АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» /т.2 а.с. 28-36/; протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо контролю особи від 31.08.2023, а саме ОСОБА_10, здійсненого 23.08.2023 на паркувальному майданчику ресторану «Форест клаб» по просп.Литовському, 20-а у м.Києві, в ході якого встановлено, що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 про зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 /т.2 а.с.37-42/; протоколом, складеним за результатами здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.09.2023, відносно абонентського мобільного номеру, яким користується ОСОБА_10, в ході якого зафіксовано, що 09.08.2023 об 11 год 59 хв ОСОБА_4 надіслав повідомлення ОСОБА_20 із зазначенням абонентського номера, яким користується ОСОБА_9 /т.2 а.с. 37-42/; протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо, відео контролю особи від 27.09.2023, а саме ОСОБА_4, здійсненого 05.09.2023 у ресторані «Сутра» по вул.Провіантській, 3 у м.Києві, в ході якого зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 /т.2 а.с. 49-56/; протоколом, складеним за результатами здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.10.2023 за абонентським мобільним номером, яким користується ОСОБА_9 в ході якого зафіксовано, як 08.09.2023 о 18 год 49 хв ОСОБА_9 надіслав повідомлення ОСОБА_11, в якому міститься інформація про наступні договори: від 18.02.2021 № 28/21ЕПД між Службою автомобільних доріг у Хмельницький області та ПрАТ «Хмельницьке ШБУ № 56», код ЄДРПОУ: 03448860; від 15.12.2022 № 26 між Службою автомобільних доріг у Рівненській області, та АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ»; від 27.12.2022 № 1-ЮАД/22 між Службою автомобільних доріг у Херсонській області та АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ»/т.2 а.с. 57-60/; протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо- відео контролю особи від 10.11.2023, а саме ОСОБА_4, здійсненого 02.11.2023 з 17 год 27 хв до 17 год 57 хв у службовому кабінеті ОСОБА_11 по АДРЕСА_3, в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_11 /т.2 а.с. 61-76/; протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо- контролю особи від 10.11.2023, а саме ОСОБА_11, здійсненого 02.11.2023 з 21 год 00 до 21 год 10 хв у службовому кабінеті ОСОБА_11 по пр.Берестейському, 14 у м.Києві в ході якого зафіксовано, як ОСОБА_4 повторно надав інструкції ОСОБА_11 щодо подальшої комунікації з ОСОБА_12, /т.2 а.с. 77-79/; протоколом, складеним за результатами здійснення аудіо-, відео- контролю особи від 10.11.2023, а саме ОСОБА_11, здійсненого 02.11.2023 /т.2 а.с. 80-81/; протоколом, складеним за результатами спостереження за особою від 07.11.2023 а саме за ОСОБА_11, здійсненого 02.11.2023 у м. Києві, в ході якого зафіксовано переміщення ОСОБА_12 /т.2 а.с. 82-84/; протоколом огляду з додатками до нього від 02.11.2023 автомобіля «BMW», здійсненого 02.11.2023, під час якого вилучено готівкові грошові кошти у сумі 150 000 доларів США та пакунок/ т.2 а.с. 85-90/; протоколом, складеним за результатами здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем від 08.10.2023 за абонентським мобільним номером, яким користується ОСОБА_4, в яких зафіксовано листування 04.09.2023, 05.09.2023, 12.09.2023, 18.09.2023, 05.10.2023, 06.10.2023, 10.10.2023, 11.10.2023, 16.10.2023, 18.10.2023, 31.10.2023, 02.11.2023, 07.11.2023 з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 /т.2 а.с. 91-96/; протоколом огляду від 10.11.2023 аркушів паперу які були передані 16.09.2023 ОСОБА_4 ОСОБА_10 / т.2 а.с.110-111/; протоколом огляду з додатками (копіями договорів від 18.02.2021 №28/21ЕПД, від 15.12.2022 №26, від 27.12.2022 №1-ЮАД/22) від 10.11.2023 електронної системи публічних закупівель в ході якого встановлено наявність вищевказаних договорів між АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» (попередня назва - ПрАТ «Хмельницьке ШБУ № 56») та Службами автомобільних доріг у відповідних областях /т.2 а.с.112-183/; відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких ОСОБА_9 є керівником, а ОСОБА_4 кінцевим бенефіціарним власником АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» /т.2 а.с.189-221/; а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.
Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
У той же час слушними є доводи захисників підозрюваного ОСОБА_4 стосовно того, що відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені 25.08.2023 на підставі рапорту керівника САП від 25.08.2023, однак у вказаному рапорті відсутня інформація коли саме керівник САП отримав відомості про вчинення злочину. Варте уваги і те, що протоколи НСРД складені саме 31.08.2023, що не узгоджується із часом підписання рапорту керівником САП. До того ж розмови, зафіксовані у таких протоколах НСРД від 31.08.2023, в реальності відбувались в період з 08.08.2023 по 23.08.2023, що не може залишатися поза увагою, з огляду на те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР лише 25.08.2023.
Слід зазначити, що стадія досудового розслідування розпочинається саме з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п.5 ч.1 ст.3 КПК України).
Таким чином відповідні обмеження прав та свобод особи можливі лише за наявності правових підстав в межах кримінального провадження та аж ніяк не поза межами досудового розслідування.
Виникають питання і щодо короткого викладу обставин вчинення кримінального правопорушення, що міститься у наданому до суду Витягу із ЄРДР, який до того ж не містить прізвища народного депутата, що відповідно формує висновок, що такий може стосуватися широкого кола осіб.
До того ж заслуговують на увагу і твердження захисту стосовно відсутності постанови про здійснення контролю за вчиненням злочину та постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва, з огляду на неодноразові твердження сторони захисту про здійснення контролю за вчиненням злочину.
Вказані обставини є важливими, проте з огляду на положення ст.184 КПК України, прокурор, зважаючи на дискрецію, самостійно визначає обсяг доказів, які додає до клопотання про застосування запобіжного заходу.
До того ж слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати застосування запобіжного заходу, подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час достатні підстави для висновку щодо пов`язаності ОСОБА_4 із подіями, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.
Поряд з цим, захисниками не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 21.11.2023 вручене за відсутності достатніх підстав.
Таким чином, слідчий суддя за вказаних вище обставин вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Отже, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст.177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч.2 ст.177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, у кримінальному провадженні №42023000000001415 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
ОСОБА_4 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, у період з 24.02.2022 до 21.07.2023, 16 разів виїжджав за кордон з терміном перебування за межами держави від 1 до 7 днів. Майновий стан підозрюваного дозволяє останньому виїхати за межі України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, як зауважено прокурорами, будучи членом Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів та комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, ОСОБА_4 сформував тісні професійні та соціальні зв`язки з службовими особами органів державної влади, тож має широке коло знайомих у різних органах влади, якими він може скористатись для того, щоб покинути територію України.
Слідчий суддя враховує такі доводи сторони обвинувачення та в той же час бере до уваги процесуальну поведінку підозрюваного під час судового розгляду, який кожного разу з`являвся до суду, незважаючи на відсутність застосованих до нього заходів забезпечення кримінального провадження, готовий відразу здати паспорти для виїзду за кордон.
Поряд з цим варто враховувати, що вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що полягає у пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду та наданні такої вигоди, безумовно має значний суспільний резонанс. ЄСПЛ у рішенні у справі «Летельє проти Франції», визначив, що «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.
Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.
Як зауважено стороною обвинувачення, про наявність такого ризику свідчить взаємоузгодженість дій між співучасниками злочину при підготовці документів, у тому числі з використання мобільних терміналів та електронних каналів зв`язку, зокрема передача ОСОБА_4 ОСОБА_10 та надіслання ОСОБА_9 . ОСОБА_11 ідентичних аркушів паперу із записами про договори між АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» (попередня назва - ПрАТ «Хмельницьке ШБУ № 56») та Службами автомобільних доріг.
Водночас доступ ОСОБА_4 до електронних поштових скриньок, які могли бути використані під час вчинення злочину, свідчить про наявність у підозрюваного можливості знищити, сховати або спотворити відомості в них, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, та які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.
Такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими, з огляду на те, що ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» в інтересах якого, за версією слідства надавалась неправомірна вигода, тож відповідно має доступ до документів цього товариства, поштових сервісів, отже, може знищити або спотворити інформацію, що міститься в них. До того ж фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На підтвердження відсутності ризику незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні захисники зауважили, що ОСОБА_4 жодних дій, направлених на протиправний вплив відносно свідків чи іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, не вчинив і не планує вчиняти.
Поряд з цим варто враховувати, що підозрюваний, використовуючи свій авторитет, репутацію, може незаконно впливати, в тому числі на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_9, який є директором підприємства, кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_4, з метою примушування до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Не виключено, що ОСОБА_4, як кінцевий бенефіціарний власник АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» може впливати на працівників цього товариства, яким можуть бути відомі обставини вчинення інкримінованого йому злочину.
Варте уваги і те, що згідно з версією слідства, неправомірна вигода передавалась через ОСОБА_12, якого ОСОБА_4 у спілкуванні з ОСОБА_11 називав водієм та своєю довіреною особою. Тож слушними є доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на ОСОБА_12, з метою надання ним неправдивих показань органу досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні з боку підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, детективом у клопотанні зазначено про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може використати свої владні повноваження з метою ініціювання змін нормативно-правових актів, які визначають порядок діяльності Національного антикорупційного бюро України, задля уникнення кримінальної відповідальності або пом`якшення призначеного покарання. До того ж підозрюваний ОСОБА_4, усвідомлюючи системну значимість функцій Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду, може використати прийоми маніпулювання громадянською думкою за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж у системі Інтернет, розповсюдження чуток у професійних колах, за місцем фактичного проживання, з метою викривлення уявлення та думки оточуючих про фактичні обставини кримінального провадження, використовуючи у тому числі службове становище.
Проте такі доводи сторони обвинувачення є надуманими та нічим не підтвердженими, з огляду на те, що хоча ОСОБА_4, як ним повідомлено в ході судового розгляду, є автором більше ста законопроектів, проте процедура прийняття відповідних змін до нормативно-правових актів, в тому числі тих, що стосуються порядку діяльності Національного антикорупційного бюро України, є довготривалою, складається з ряду етапів та не залежить від бажання одного депутата. Тож можливість прийняття таких змін зусиллями одного народного депутата, що матиме наслідком уникнення його від кримінальної відповідальності, є малоймовірною.
Доводи сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_4 може використати прийоми маніпулювання громадянською думкою за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж, розповсюдження чуток у професійних колах, з метою викривлення уявлення та думки оточуючих про фактичні обставини кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду, окрім того стороною обвинувачення не зазначено яким чином викривлення уявлення та думка оточуючих щодо фактичних обставин кримінального провадження може впливати на кримінальне провадження та відповідно перешкоджати йому. Тож не встановлено взаємозв`язку із можливістю поширення чуток та перешкоджанням кримінальному провадженню, що здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.
Інших доводів на підтвердження наявності вказаного ризику стороною обвинувачення не наведено, а тому такі твердження не можуть бути визнаними достатніми для доведення існування зазначеного ризику. Тож такий ризик не приймається до уваги слідчим суддею.
Обґрунтовуючи ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, сторона обвинувачення зазначила, що підозрювані запропонували та надали неправомірну вигоду службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за збільшення обсягу фінансування за договорами від 18.02.2021 №28/21ЕПД між Службою автомобільних доріг у Хмельницький області та ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56», код ЄДРПОУ: 03448860; від 15.12.2022 №26 між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ»; від 27.12.2022 №1-ЮАД/22 між Службою автомобільних доріг у Херсонській області та АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ». При цьому розмір неправомірної вигоди визначено ними на рівні від 3 до 5 відсотків від суми грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України. Виконання зазначених договорів наразі триває, тому вірогідно джерелом походження коштів, які планувалось надати в якості неправомірної вигоди є кошти, які надходять в якості оплати за виконання робіт у згаданих договорах. Таким чином, наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 як кінцевий бенефіціарний власник АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» може бути причетним до заволодіння грошовими коштами, сплаченими цьому товариству. Службами автомобільних доріг.
Однак такі доводи сторони обвинувачення не підтверджені, стороною обвинувачення не надано доказів заволодіння коштами ОСОБА_4 за договорами від 18.02.2021 №28/21ЕПД, від 15.12.2022 №26 та від 27.12.2022 №1-ЮАД/22. Відсутні докази і здійснення кримінального провадження за вказаними фактами. Отже наявність такого ризику не доведена.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, здійснює благодійну діяльність), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до переконання про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та/або іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення та керівну роль підозрюваного ОСОБА_4 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ч.5 ст.369 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є обґрунтованим.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Детектив ОСОБА_7 у клопотанні про застосування запобіжного заходу просила визначити заставу саме у розмірі 100 000 000,00 (сто мільйонів) грн, що становить 37 257 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який значно перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, розмір завданих збитків, на її думку, вказують на нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Так, детектив зазначила, що зазначений нею розмір застави обґрунтовується тим, що сума запропонованої ОСОБА_4 та ОСОБА_21 неправомірної вигоди становила 3%- 5 % від 1 млрд гривень, тобто 50 000 000 гривень. Поряд з цим, детектив вказала на високі фінансові можливості ОСОБА_4 тому вважала, що застава у розмірі 100 000 000,00 грн не є для нього завідомо непомірною.
Так, дружині ОСОБА_4 . ОСОБА_14 належать два житлові будинки в Хмельницькій області, загальною площею 220,5 кв.м. та 665.6 кв.м. та 5 земельних ділянок у Хмельницькій області площею 0, 0885 га, 0,11 га, 0,15 га, 0,1553 га, 0.1376 га. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік ОСОБА_4 :орендує автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 350 4MATIC», вартістю 1 809 440 грн у ПП «Аграрна компанія 2004», керівником та співзасновником якої є його брат ОСОБА_22, а кінцевим бенефіціарним власником - сам ОСОБА_4 ; передав в управління корпоративні права в трьох юридичних особах у грошовому вираженні на 4 558 565,63 грн; володіє готівковими грошовим активами у розмірі 125 000 доларів США, 500 000 гривень. Дружина підозрюваного, ОСОБА_14 відповідно до цієї ж декларації: користується автомобілем марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», вартістю 2 291 830 грн, який належить на праві власності ТОВ «Агрохімічна компанія «Вітагро», а кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_4 ; володіє готівковими грошовим активами в розмірі 40 000 доларів США та 700 000 грн.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником 52 юридичних осіб, загальний розмір статутного фонду яких становить 676 168 800,32 гривень. Окрім того АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» отримало у 2022 році дохід у розмірі 1 323 802 000 гривень.
Все це безумовно вказує на високі фінансові можливості ОСОБА_4, тож на переконання детектива, застава у вищевказаному розмірі (100 000 000,00грн) не є для нього завідомо непомірною.
Водночас заслуговують на увагу твердження захисників про те, що під час визначення розміру застави детектив виходив із відомостей про активи, належні ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_14, однак при визначенні розміру застави варто враховувати реальні фінансові можливості особи внести такі коши. Окрім того, стороною обвинувачення ініційовано перед судом питання по накладення арешту на все майно та активи, належні подружжю, що відповідно унеможливлює отримання вартісного еквіваленту такого майна, внаслідок його продажу для подальшого внесення отриманих коштів в якості застави.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо особистої ситуації (обставин) підозрюваного - підтвердження майнового стану, наявності постійного місця проживання, наявність на утримані неповнолітніх дітей, позитивні характеристики за місцем роботи, участь у благодійності, неодноразове надання допомоги ЗСУ, сім`ям військовослужбовців. Поряд з цим суд враховує процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого серед інших підозрюється ОСОБА_4, його ключову роль, розмір грошових коштів, які становлять предмет злочину.
Поряд з цим слід враховувати, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом.
У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 260 000? грн (сорок мільйонів двісті шістдесят тисяч гривень), яка хоч і перевищує межі, визначені ст.182 КПК України, проте не є явно непомірною для підозрюваного, з огляду на його майновий стан.
Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 260 000? грн та є досить суттєвою сумою, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного наступних обов`язків, про які просить сторона обвинувачення, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з Хмельницької області та м. Києва і Київської області з можливістю пересування між ними; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_9, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.
Окрім того, для можливості здійснення контролю за переміщеннями підозрюваного, з врахуванням місця його проживання в Хмельницькому районі та місця роботи, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п.2 ч.5 ст. 194 КПК України саме у такій редакції: не відлучатися без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з Хмельницької області та м. Києва і Київської області з можливістю пересування між ними.
Слід зауважити, що кримінальне провадження на даній стадії не встановлює вину особи, а лише досліджує можливу наявність у діях такої особи ознак кримінального правопорушення, тому має бути забезпечено такий ступінь втручання у права та свободи особи, що відповідатиме рівню доведеності обставин кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4 на строк до 21.01.2024, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №42023000000001415 від 25.08.2023, у відповідності до положень п.4 ч.3 ст.219 КПК України, з огляду на повідомлення ОСОБА_4 та іншому підозрюваному у даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні злочину 21.11.2023.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193-197, 202, 205, 309, 372, 376, 482-2 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою визначити до 21 січня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 260 000? грн (сорок мільйонів двісті шістдесят тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з Хмельницької області та м. Києва і Київської області з можливістю пересування між ними;
- повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_9, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії ухвали визначити до 21.01.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1