Document No. 116075950

Date of the hearing: 28/12/2023
Date of the decision: 28/12/2023
Case №: 991/11148/23
Proceeding №: 52019000000000842
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.

Справа № 991/11148/23

Провадження № 1-кс/991/11239/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

28 грудня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_78.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь, проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 і ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2, захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Питання про продовження строку дії обов`язків вирішується за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним:

«Національним антикорупційним бюро України провадиться досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційної прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25.09.2019 за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 01.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.12.2023 включно, з можливістю внесення застави.

Тією ж ухвалою визначено, що у випадку внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25.09.2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

01.11.2023 внесено заставу за ОСОБА_2 у сумі 19 325 800,00 грн.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, а саме до 25.01.2024.

1. Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_2 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці січня - на початку лютого 2018 року у ОСОБА_6, який на той час був народним депутатом України VIII скликання (тобто здійснював функції представника влади і згідно з ч. 3 ст. 18, п. 1 примітки до ст. 364 КК України був службовою особою), а також контролював суб`єктів господарювання, належних до корпорації «Укрбуд», в тому числі ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс», ТОВ «БК «Укрбудмотаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ПАТ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», виник умисел на заволодіння коштами, виділеними на виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України. ОСОБА_6 до протиправної діяльності залучив підконтрольних йому ОСОБА_2, який фактично здійснював організацію виробничого процесу, пов`язаного з реалізацією проєктів будівництва товариств корпорації «Укрбуд», контролював діяльність та координував дії керівників цих товариств) та ОСОБА_7, який на підставі протоколу № 85 від 04.02.2015 загальних зборів учасників ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», наказу № 454/1 від 05.02.2015 призначений на посаду директора Товариства та відповідно до п. 5.13. статуту ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», затвердженого 19.04.2018, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою).

В подальшому вказана група осіб ( ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_23 ) діяли спільно, узгоджено, з корисливих мотивів та в інтересах підконтрольних ОСОБА_6 юридичних осіб, вступивши таким чином в попередню змову для вчинення заволодіння чужим майном.

02.03.2018 наказом Міністра оборони України № 94 «Про організацію виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних сил України на 2018 рік» Управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України (далі - Управління) визначено замовником виконання робіт з реконструкції технічних територій військових частин.

ОСОБА_8 згідно з наказом Міністра оборони України від 01.03.2016 № 193 з 01.03.2016 обіймав посаду Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Він відповідав за напрямком безпеки військової служби ЗС України, виконання ними функцій і покладених завдань, координував та контролював діяльність Центрального управління безпеки військової служби ЗС України (далі - Центральне управління).

ОСОБА_9 згідно з наказом Міністра оборони України (по особовому складу) 20.12.2017 № 939 призначений на посаду начальника Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України. Відповідно до пунктів 1, 8, 10 Положення про Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України, Центральне управління є органом військового управління Збройних Сил України, який призначений для виконання заходів щодо підвищення рівня живучості та вибухопожежобезпеки у військових частинах, пожежної безпеки, збереження життя і здоров`я особового складу в Збройних Силах України. Начальник Центрального управління, серед іншого, відповідає та здійснює контроль за виконанням заходів, цільових програм, цільовим використанням коштів і майна в Збройних Силах України відповідно до бюджетних програм статей кошторису Міністерства оборони України, за якими Центральне управління є відповідальним виконавцем або співвиконавцем; очолює Центральне управління та здійснює керівництво його діяльністю.

ОСОБА_24 згідно з наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2017 № 644 призначений на посаду начальника управління забезпечення живучості ЦУБВС ЗСУ. Відповідно до пунктів 1, 6 Положення про Управління забезпечення живучості ЦУБВС ЗСУ Управління є структурним підрозділом Центрального управління, яке призначене для планування та організації виконання заходів живучості та вибухопожежобезпеки, обліку та експлуатації систем охорони на арсеналах, базах і складах озброєння, ракет, боєприпасів та компонентів ракетного палива Збройних Сил України, та підпорядковане начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 . Начальник управління відповідає за здійснення фінансового контролю за використанням державних коштів, які передбачені на виконання заходів Програми живучості у Збройних Силах України, та контроль за станом витрачання матеріальних цінностей.

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_24 обіймали посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України були службовими особами та відповідальними за виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України. Їм були відомі вимоги законодавства, якими визначено їх службове становище, зокрема ст. ст. 17, 19, 41 Конституції України, Закон України «Про Збройні Сили України», Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999, Закон України «Про оборону України». Водночас, не будучи обізнаними зі злочинним планом щодо заволодіння державними коштами, вони вступили в попередньою змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо вчинення зловживання службовим становищем, тобто вирішили використовувати службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_6 (виконавцями робіт) неправомірної вигоди у вигляді права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) та, як наслідок, попередньої оплати - без законних на те підстав.

В подальшому вказані особи діяли спільно та узгоджено, з порушенням вказаних вище вимог законодавства.

В період з березня по травень 2018 ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконані дії, необхідні для визначення підконтрольних ОСОБА_6 юридичних осіб виконавцями робіт. Так, укладені три державні контракти на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів для зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України, а саме:

- 17.05.2018 державний контракт № 362/5/18/1 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» (далі - Виконавець);

- 07.08.2018 державний контракт № 362/5/18/7 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (далі - Виконавець) ;

- 14.09.2018 державний контракт № 362/5/18/8 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» (далі - Виконавець).

У зазначених контрактах, зокрема, передбачалось, що Замовник має право здійснити попередню оплату для придбання (закупівлі) матеріалів, які необхідні для виконання робіт, у розмірі що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, не більше 3 місяців, але не пізніше терміну виконання робіт за Контрактом та у межах призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік. У разі надання попередньої оплати Виконавець у якості звіту за отримані кошти зобов`язаний у термін, що не перевищує три місяці з дати отримання попередньої оплати надати відповідно оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти Виконавець повертає Замовнику у п`ятиденний термін. Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені календарним планом; використовувати кошти, отримані як попередня оплата, за цільовим призначенням.

При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_6 стало відомо про наявність обмежень, передбачених у Постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», а також у Постанові Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», що стосувалися попередньої оплати (авансу) для придбання (закупівлі) матеріалів виключно у розмірі, що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, на строк не більше 3 місяців. Ці нормативні положення перешкоджали заволодінню державними коштами.

Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 усвідомили, що єдиним можливим способом усунення зазначених перешкод є використання службового становища службовими особами Міністерства оборони України/Генерального штабу ЗСУ/органів військового управління Збройних Сил України, наділеними повноваженнями ініціювати зміни в нормативно-правові акти в частині збільшення розміру попередньої оплати (авансу) та строку її використання (і, як наслідок, відповідного звітування). Такі зміни, зокрема, забезпечили б можливість набагато більшого розміру фінансування (авансування), а також надали б достатній час для вжиття заходів щодо приховування факту заволодіння відповідними державними коштами. При цьому належне фінансово-економічне обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, а відповідно і збільшення розміру попередньої оплати (авансу), було відсутнє.

Після спрямування листів від ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу Міністерства оборони України з проханням ініціювати питання щодо внесення змін до постанов та, як наслідок, здійснення попередньої оплати робіт, передбачених контрактом, на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, ОСОБА_2 у період з 08.06.2018 по 31.10.2018 звертався до ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з проханням здійснити супровід їх розгляду та підготувати відповідні документи для подання проєкту змін на розгляд Кабінету Міністрів України. В свою чергу ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_24, знаючи про відсутність фінансово-економічного обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, підготували відповідний проєкт змін до постанов Кабінету Міністрів України.

При цьому зазначеним службовим особам Збройних Сил України було відомо про непогодження зазначених змін Департаментом фінансів Міністерства оборони України, який повідомляв, що реалізація проєкту постанови може спричинити позбавлення можливості забезпечення ефективного, цільового, раціонального використання бюджетних коштів, а також виникнення ризиків втрат коштів Державного бюджету України.

30.10.2018 ОСОБА_8 доповів Міністру оборони України ОСОБА_17 про непогодження Департаментом фінансів Міністерства оборони України змін до відповідних постанов, а також про висловлені зауваження та застереження. При цьому ОСОБА_8 наполягав на необхідності внесення вказаних змін.

У подальшому, з урахуванням позиції ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ініціаторів відповідних змін до постанов Кабінету Міністрів України, ОСОБА_17 підписав проєкт відповідних змін.

31.10.2018 прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117» в запропонованій Міністерством оборони України редакції. Крім цього, доручено Міністерству оборони України оформити її в триденний строк відповідно до Регламенту.

На виконання рішення Уряду від 31.10.2018 Міністерством оборони України проєкт Постанови спрямовано до відповідних міністерств.

При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_6, шляхом обміну інформацією, а також залучаючи невстановлених осіб з числа службових осіб Кабінету Міністрів України, здійснювали контроль та супровід процесу прийняття Кабінетом Міністрів України 31.10.2018 зазначених змін, а також подальшого опрацювання та погодження проєкту постанови міністерствами.

16.11.2018 Міністерство фінансів України спрямувало на адресу Міністерства оборони України проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який завізувало із зауваженнями, зазначивши про ненадання Міністерством оборони України до вказаних проєктів постанов фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо необхідності збільшення розміру та терміну авансування, а також про те, що реалізація положень проєкту постанови може мати наслідком відволікання бюджетних коштів на тривалий період та утворення дебіторської заборгованості, а також несвоєчасне виконання робіт.

Того ж дня Центральне управління листом № 362/2/2582 за підписом ОСОБА_9 спрямувало ОСОБА_8 проєкти змін та додатки до них для доповіді Міністру оборони України. При цьому ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 знали про відсутність фінансово-економічного обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, були ознайомлені з попередніми зауваженнями та застереженнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України з цих питань, а також обізнані з ходом виконання контрактів (а саме про те, що будівництво фактично не ведеться) та наявними зауваженнями міністерств. Разом з тим, вони усвідомлювали, що прийняття зазначених змін забезпечить одержання неправомірної вигоди юридичними особами, які є виконавцями державних контрактів, у вигляді вигоди - права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, - без законних на те підстав. При цьому вони свідомо припускали можливу втрату коштів і настання суспільно небезпечних наслідків.

19.11.2018 ОСОБА_8 доповів ОСОБА_17 про наявні зауваження та застереження Міністерства фінансів України, які фактично відповідали зауваженням та застереженням Департаменту фінансів Міністерства оборони України, і наполягав на необхідності прийняття змін до постанов.

ОСОБА_17, з урахуванням ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ініціаторів змін до постанов, підписав відповідні документи.

Після їх надходження до Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 та ОСОБА_6 шляхом обміну інформацією, із залученням невстановлених осіб з числа службових осіб Кабінету Міністрів України, здійснювали контроль та супровід процесу їх опрацювання. У подальшому Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» підписана Прем`єр-міністром України, опублікована та набрала чинності 30.11.2018.

Отже, внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 юридичні особи, підконтрольні ОСОБА_6, одержали неправомірну вигоду, у вигляді вигоди - права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, - без законних на те підстав. Таким чином були усунуті перешкоди для досягнення ОСОБА_6 та ОСОБА_25 бажаного їм результату - заволодіння коштами, виділеними на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних сил України.

ОСОБА_24 та ОСОБА_7, усвідомлюючи, що відсутня необхідність у виділенні додаткового фінансування, а також будучи обізнаними з ходом виконання контракту № 362/5/18/7 (а саме про те, що будівництво фактично не ведеться), 11 та 20.12.2018 підписали Додаткові угоди № 2 та № 3, якими передбачено збільшення розміру попередньої оплати (у відсотковому відношенні) та строків її використання, а також розміру зобов`язань на 2018 рік та, як наслідок, розміру попередньої оплати.

При цьому при підписанні додаткових угод ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 усвідомлювали відсутність обґрунтованої необхідності збільшення розміру попередньої оплати та строку її використання (і, як наслідок, відповідного звітування), пов`язані з цим ризики втрати державних коштів, а також відсутність необхідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів, як того вимагає пункт 1 Постанови № 117 (зі змінами) та абзац 12 пункту 1 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 № 65 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік».

Таким чином ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», створив передумови для безпідставного та економічно необґрунтованого додаткового фінансування (авансування). В свою чергу ОСОБА_24 умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, підконтрольною ОСОБА_6, а саме створив умови для одержання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на те підстав.

В період з 19 до 20.12.2018 ОСОБА_9 і ОСОБА_24, з урахуванням змін до постанов Кабінету Міністрів України, на підставі листів ОСОБА_7 (який усвідомлював неможливість виконання робіт, про що листами неодноразово повідомляв Замовника) від 05.12.2018 № 217/18 та від 20.12.2018 № 236/18 підготували і подали на погодження та затвердження два рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом № 362/5/18/7 від 07.09.2018 (далі - Рішення) на загальну суму 312 458 028,12 грн., які ОСОБА_8 погодив.

Не пізніше 21.12.2018 ОСОБА_9 на виконання вказівки ОСОБА_8 подав ці Рішення Заступнику Міністра оборони України ОСОБА_18, який з урахуванням позиції ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ініціаторів відповідних Рішень, підписав їх.

22.12.2018 ОСОБА_9 підписав платіжні доручення № 362/28, 362/44, на підставі яких Міністерство оборони України переказало ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державні кошти як попередню оплату за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на загальну суму 312 458 028,12 грн.

Таким чином ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, підконтрольною ОСОБА_6, а саме створили умови для одержання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» вигоди - попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) без законних на те підстав. Отже, внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ТОВ БК «Укрбудмонтаж» (юридична особи, підконтрольна ОСОБА_6 ), одержала неправомірну вигоду у вигляді попередньої оплати (авансу) на загальну суму 312 458 028,12 грн - без законних на те підстав.

26.12.2018 та 27.12.2018 Міністерство оборони України переказало як попередню оплату бюджетні кошти на загальну суму 312 458 028,12 грн на небюджетний рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж».

Після цього ОСОБА_6 надав вказівки ОСОБА_12 (який був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах корпорації «Укрбуд»), ОСОБА_2 та ОСОБА_26 (яка на той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств корпорації «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент», і не була обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння державними коштами) здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств на потреби, не пов`язані з виконанням будівництва за контрактами з Міністерством оборони України.

У подальшому ОСОБА_7 як директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (Покупець) та ОСОБА_13 як директор ТОВ «Спецбуд-Плюс» (Постачальник) підписали договори поставки будівельних матеріалів № 051118 від 05.11.2018 та № 191118 від 19.11.2018 (без мети їх реального виконання).

Крім того, 26.12.2018 між ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (далі - ТОВ «КНД») (Фінансова установа) та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (Позичальник) укладено договір № 2612001/1/000-КЮС/18, відповідно до якого Фінансова установа надає Позичальнику кошти у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії на загальну суму 350 000 000,00 грн. Того ж дня ОСОБА_26 вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками товариств, внаслідок чого штучно створено заборгованість ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» перед ТОВ «КНД» на загальну суму 312 000 000 грн.

27.12.2018, 28.01.2019, 28.02.2019 ОСОБА_23 підписав платіжні доручення щодо переказу коштів з небюджетного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж», які надійшли від Міністерства оборони України, на загальну суму 276 342 000 грн, на рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» з призначенням платежу: «авансовий платіж на поставку будівельних матеріалів…». Після надходження коштів на рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» 260 925 000 грн повернуті на рахунки ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», відкриті в ПАТ АБ «Укргазбанк» та АТ «КБ «ГЛОБУС», з призначенням платежу «повернення авансу…», та у подальшому використані на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту (у тому числі на погашення штучно створеної заборгованості перед ТОВ «КНД»). Залишок коштів ТОВ «Спецбуд-Плюс» також використано на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту. Крім того, в період з 08.01.2019 до 01.02.2019 з небюджетного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж» бюджетні кошти, які надійшли від Міністерства оборони України за Контрактом, переказано на рахунки ТОВ «ТРОЙБЕРГ ЛТД» у сумі 34 257 966,19 грн та ТОВ «ВАТРА-ЛЕВ» у сумі 1 857 739,56 грн на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту.

Відповідні операції щодо перерахування коштів здійснила ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_6 .

При цьому з метою приховання заволодіння державними коштами шляхом створення видимості, що будівельні роботи ведуться, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 організовано проведення в 2019 році незначного обсягу робіт на об`єкті та надання актів приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в. Загалом на виконання п. 14 Контракту ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» із загальної суми попередньої оплати, яку отримано у грудні 2018 року, а саме 312 458 028,12 грн, ТОВ «Укрбудмонтаж» шляхом надання актів приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в підтвердило використання коштів лише у сумі 4 896 351,13 грн.

Таким чином ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 заволоділи державними коштами у сумі 307 561 676,99 грн, які були перераховані Міністерством оборони України як попередня оплата за Контрактом № 362/5/18/7 на адресу ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», використавши їх на потреби, які не пов`язані з виконанням Контракту, тобто на цілі, не передбачені ним (на порушення пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», пункту 61 Контракту, ч. 1 ст. 526, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону «Про державне оборонне замовлення» в частині обов`язкового виконання умов Контракту), чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185, п. 4 примітки до ст. 364 КК України є особливо великим розміром та тяжкими наслідками охоронюваним законом державним інтересам.

2. Правова кваліфікація кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме організації та керуванні зловживанням службовим становищем, тобто умисним, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанням службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Севастополя, громадянин України, з вищою освітою, одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, має на утриманні малолітню дитину, не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до ст. 480 КПК України.

3. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Підставами підозрювати ОСОБА_2 є зібрані в ході досудового розслідування докази, зокрема:

- фактичні дані, які містяться в листах ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» від 26.06.2018 за № 0566 та 31.08.2018 № 0820 на адресу Міністерства оборони України, якими товариство ініціює внесення змін до Постанови КМУ № 1764, якими б передбачалась можливість перерахування попередньої оплати в розмірі понад 30%, а саме до 80% вартості річного обсягу робіт, та збільшення терміну звітування з 3 місяців до 18 місяців;

- фактичні дані, які містяться в листах від 10.08.20218 за № 248/5257, від 26.10.20218 за № 248/7212 Департаменту фінансів Міністерства оборони України на адресу Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України, в яких зазначено, що реалізація проєкту постанови в частині здійснення попередньої оплати на виконання робіт з реконструкції технічних територій військових частин, які будуть здійснені в наступних бюджетних періодах, призведе до зростання дебіторської заборгованості, відволікання коштів на тривалий період, а також виникнення ризиків втрат коштів Державного бюджету України;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 26-27.01.2023 документів, вилучених 23.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2023 (справа № 991/49/23, провадження 1-кс/991/51/23) в Кабінеті Міністрів України, відповідно до якого встановлено обставини подання та розгляду проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 27.12.2022 документів вилучених на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2021 (справа № 991/6760/21, провадження 1-кс/991/6862/21) в Міністерстві оборони України, відповідно до якого встановлено обставини ініціювання проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117», подання її на розгляд Кабінету Міністрів України, а також подальшого внесення змін до державних контрактів та здійснення попередньої оплати на надмірний строк та в надмірному обсязі, що призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості, і, як наслідок, втрати активів Міністерством оборони України в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму;

- фактичні дані, які містяться у протоколах огляду від 10.01.2023 та 10.02.2023 матеріалів НСРД відносно ОСОБА_2 за період з 26.03.2018 по 26.09.2018 (період, що охоплює укладання та виконання контрактів) відповідно до яких ОСОБА_2 був відповідальним від товариств корпорації «Укрбуд» за підготовку та подачу документів для укладання відповідних контрактів, контролював хід їх укладання та виконання, а також процес одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі), в тому числі внесення відповідних змін у законодавство;

- фактичні дані, які містяться у протоколах огляду від 10-11.08.2022, 16-17.08.2022, 22.08.2022, 14.08.2023 побітової копії та файл-образу мобільного телефона iPhone A1901 (серійний номер: НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3 ), який був вилучений під час обшуку 23.09.2020 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 (доступ до якого отримано на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 19.05.2022, справа № 991/1126/22, провадження 1-кс/991/1140/22), відповідно до якого: під час спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_2 останній звітує про виконану роботу, погоджує питання господарської діяльності, в тому числі на об`єктах будівництва Міністерства оброни України; обговорюються питання фінансування, внесення відповідних змін у законодавство; під час спілкування з абонентами « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 » та « ОСОБА_29 » ОСОБА_6 надсилає їм пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в частині додаткового фінансування реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України, які просить підтримати; ОСОБА_6 контролює прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» (наявне спілкування з вказаних питань з ОСОБА_30 ); ОСОБА_6 контролює використання грошових коштів та надає вказівки ОСОБА_12 щодо їх перерахування (наявне спілкування з вказаних питань з ОСОБА_12 ); ОСОБА_6 під час спілкування з невстановленим абонентом «А ( НОМЕР_4 )» ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомляє про можливість прийняття необхідних йому нормативно-правових актів в Кабінеті Міністрів України, а також про те, що відображає власні доходи як доходи дружини ОСОБА_31 ;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 12.08.2022 побітової копії та файл-образ мобільного телефона iPhone А1778 (серійний номер: НОМЕР_5, IMEI: НОМЕР_6 ), який був вилучений під час обшуку 23.09.2020 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 (доступ до якого отримано на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 19.05.2022, справа № 991/1126/22, провадження 1-кс/991/1140/22), відповідно до якого: під час спілкування з абонентом « ОСОБА_32 » останній звітує перед ОСОБА_6 про виконану роботу та повідомляє, що ремонт об`єкту по вул. Лаврська (офіс партії «Європейська солідарність) зроблено за 35 млн., які ОСОБА_6 надавав для ремонту, хоча замовнику оголошено вартість будівництва у 45 млн. Крім того, наявне листування з абонентом « ОСОБА_33 », в ході якого ОСОБА_6 зазначає, що ремонт об`єкту по вул. Лаврська (офіс партії «Європейська солідарність) було зроблено за його кошти;

- фактичні дані, які містяться у протоколах огляду від 01.08.2023, 09.03.2023, 01.03.2023, 06.03.2023, 21-22.02.2023 файл-звіту «WhatsApp_Report.ufdr» резервної копії месенджера WhatsApp, зареєстрованого абонентом з номером НОМЕР_7, що належить ОСОБА_2, відповідно до яких: встановлено листування з ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 контролює господарську діяльність через ОСОБА_2, в тому числі щодо укладання та виконання державних контрактів з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України; ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_6 та погоджує з ним питання щодо вжиття заходів, спрямованих на внесення змін до чинного законодавства в частині збільшення розміру попередньої оплати до 80% та термінів звітування до 18 місяців; встановлено листування ОСОБА_8 (останній контактує з ОСОБА_2,у тому числі на неофіційних зустрічах, сприяє господарській дяльності товариств, належних до корпорації «Укрбуд», зокрема вживає заходів до укладання контрактів з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України саме з ними, створює умови для одержання ними вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі),у тому числі шляхом ініціювання питання щодо внесення змін в чинне законодавство; встановлено листування з ОСОБА_34 (останній за дорученням ОСОБА_2 контролює розгляд та прийняття на засіданні Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»; встановлено листування з ОСОБА_11 (останній підзвітний ОСОБА_2 та був відповідальний за фактичне виконання робіт за відповідними державними контрактами; встановлено листування з ОСОБА_16 (останній сприяє ОСОБА_2 у вирішенні питань, пов`язаних з відносинами товариств, належних до корпорації «Укрбуд», та Міністерства оборони України, в тому числі в підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»;

- фактичні дані, які містяться в матеріалах тимчасового доступу до речей і документів, а саме матеріалів кримінального провадження № 52020000000000235 від 07.04.2020 (серед яких виявлено декларацію за 2018 ОСОБА_6 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено, що дружина останнього - ОСОБА_31 є власником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» з часткою 59,4 %, а ОСОБА_6 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Урбуд Девелопмент»);

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду матеріалів кримінального провадження за участю спеціалістів - працівників Державної аудиторської служби України від 13.12.2022, відповідно до якого внаслідок укладання посадовими особами Міністерства оборони України Контракту № 362/5/18/7 та додаткових угод до нього з порушенням норм чинного законодавства; затвердження посадовими особами Міністерства оборони України Рішень щодо здійснення попередньої оплати з порушенням чинного законодавства і як наслідок незаконне перерахування бюджетних коштів; неповернення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» невикористаного авансу, а використання його на цілі непередбачені Контрактом; відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укрбудмонтаж»; недоведення Міністерством оборони України в судових інстанціях належних та допустимих доказів порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати, призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості (дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником). І як наслідок Міністерством оборони України втрачено активів в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 06.10.2021 державного контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018, яким встановлено умови виконання вказаного контракту, у тому числі авансування («За письмовим погодженням між Сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення заступника Міністра оборони України та на підставі наданого Виконавцем рахунку-фактури, Замовник має право здійснити попередню оплату для придбання (закупівлі) матеріалів які необхідні для виконання робіт, відповідно до абзацу 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами і доповненнями) "Про твердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, не більше 3 місяців, але не пізніше терміну виконання робіт за Контрактом та у межах призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік…»);

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 08.10.2021 актів приймання виконаних будівельних робіт» та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відповідно до якого встановлено, що за період 2018-2019 років за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 виконано будівельних робіт на загальну суму 16 008 322,96 грн;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 27.10.2021, яким зафіксовано фактично виконані роботи за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018;

- фактичні дані, які містяться у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.08.2022 № 406-Е, яким встановлено: Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 року на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19), укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» відповідають обсягам та вартості будівельних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з підсумковими відомостями ресурсів та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3. Перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт, за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19) наведено у дослідницькій частині на аркушах 8-26, вартість виконаних робіт за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19) у цінах на дату виконання робіт становить 16 008 322,96 грн. (Шістнадцять мільйонів вісім тисяч триста двадцять дві гривні, 96 коп).»;

- фактичні дані, які містяться у висновку судової економічної експертизи № 4562-Е від 24.03.2023, відповідно до якого встановлено, що розмір заборгованості перед Міністерством оборони України під час виконання державного контракту від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконсрукції технічної території арсеналу» (шифрРТ-К19) документально підтверджується на суму 307 561 676,99 грн.

- фактичні дані, які містяться в листах начальника 4277 військового представництва Міністерства оборони України ОСОБА_35 на ім`я начальника управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України щодо зриву термінів виконання робіт за державним контрактом від 07.08.20018 № 362/5/18/7, а саме листи від 09.10.2018 № 1177, від 29.10.2018 № 1258, від 21.11.2018 № 1363, від 30.11.2018 № 1412 та від 14.12.2018 № 1519;

- фактичні дані, які містяться в листах від 03.12.2018 № 362/2/2773 та від 13.12.2018 № 362/2/2950 Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України на адресу ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» за підписом ОСОБА_9 про існуючі передумови зриву виконання робіт за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7;

- фактичні дані, які містяться в листі ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» від 05.12.2018 № 218/18 за підписом ОСОБА_7 про недопущення працівників на об`єкт у зв`язку зі змінами в порядку надання СБУ допуску, ненадання проекту фундаментної плити (зазначені листи свідчать, що на момент прийняття рішень щодо здійснення попередньої оплати ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» безпосередньо підтвердив неможливість виконання своїх зобов`язань (виконання робіт будівельних робіт) відповідно до Календарного плану);

- фактичні дані, які містяться в листі від 04.12.2018 № 215/18 (вх від 03.12.2018 № 4809/57, тобто дата вхідної реєстрації листа раніше ніж дата його реєстрації), який підписав директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_7 на адресу Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України, в якому останній посилаючись на прийняття 31.10.2018 Кабінетом Міністрів прийнято Постанову № 983 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117», щодо розмірів попередньої оплати (виплати авансу) та строків використання попередньої оплати (авансу) запропонував внести зміни до державного контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018 шляхом укладання додаткових угод;

- фактичні дані, які містяться в додаткових угодах до державного контракту № 362/5/18/7 № 2 (від 11.12.2018) та № 3 ( від 20.12.2018), якими передбачено збільшення розміру попередньої оплати та термінів її використання;

- фактичні дані, які містяться в листах від 05.12.2018 № 217/18 та від 20.12.2018 № 236/18, які підписав директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_7 на адресу Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України, в яких ОСОБА_7, посилаючись на прийняття постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117» щодо розмірів попередньої оплати (виплати авансу) та строків використання попередньої оплати (авансу), просить перерахувати на адресу товариства попередню оплату для виконання робіт за Контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 у сумі 8 888 028,12 грн. та 303 570 000,00 грн;

- фактичні дані, які містяться в Рішеннях від 19.12.2018 та від 20.12.2018 щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр-РТ-К19), у розмірі 8 888 028,12 грн та 303 570 000,00 грн, що підписані службовими особами Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ ОСОБА_9 та ОСОБА_10, погоджені першим заступником начальника Генерального штабу ЗСУ ОСОБА_8 та затверджені заступником Міністра оборони України ОСОБА_18 ;

- фактичні дані, які містяться в вимогах на оплату № 362/31 від 21.12.2018 р. та № 362/28 від 20.12.2018 р., які підписав ОСОБА_9, щодо здійснення перерахування коштів з рахунку Міністерства оборони України в порядку централізованої оплати з умовами взятих зобов`язань за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на загальну суму 312 458 028,12 грн.;

- фактичні дані, які містяться в договорах про членство, взаємовідносини та співпрацю між Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ЗАТ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент»;

- показання свідка ОСОБА_12 від 29.12.2021, відповідно до яких керівництво роботою товариств належних до корпорації «Укрбуд», здійснював ОСОБА_6, який, серед іншого, керував рахунками товариств. Крім того, свідок пояснив, що наприкінці грудня 2018 року він особисто доповів ОСОБА_6 про надходження грошових коштів від Міністерства оборони України за контрактами з будівництва захищених складів для боєприпасів та отримав вказівку про включення «механізмів» по виведенню 300 млн грн на користь ОСОБА_6 ;

- показання свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_14 від 24.11.2022, відповідно до яких станом на 2018-2019 вони працювали в корпорації «Укрбуд». ОСОБА_26 здійснювала перерахування коштів по рахункам товариств, належних до корпорації «Укрбуд» (ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс», ТОВ «Спецбуд Плюс, ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Укренергомонтаж» та ін.) за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_12 (але тільки після погодження з ОСОБА_6 );

- показання свідка ОСОБА_13 (колишній директор ТОВ «Спецбуд-Плюс») від 05.06.2023, відповідно до яких останній був номінальним керівником ТОВ «Спецбуд-Плюс», належного до корпорації «Укрбуд», фактично господарської діяльності не здійснював, перерахування грошових коштів здійснювалось ОСОБА_26, яка фактично виконувала функцію головного бухгалтера корпорації «Укрбуд». Договори на поставку будівельних матеріалів, які укладались між ТОВ «Спецбуд-Плюс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписував за вказівкою ОСОБА_36, який керував роботою ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ПрАТ «Укренергомонтаж». Фактичним власником групи компаній «Укрбуд» був ОСОБА_6 . Також свідок повідомив, що ОСОБА_2 контролював роботу «Укрбуду» в частині отримання дозволів, усунення перешкод під час укладання та виконання контрактів, ОСОБА_37 керував роботою зазначених товариств, ОСОБА_12 відповідав за фінансову частину. Про наявність заборгованості у ТОВ «Спецбуд Плюс» перед ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» дізнався від ОСОБА_7 у листопаді 2019 року.

- показання свідка ОСОБА_15 від 01.06.2023, відповідно до яких ухвалою Господарського суду м. Києва його призначено розпорядником майна ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Загальна сума вимог Міноборони складає 312 574 962 грн, які ним визнані в повному обсязі. Підставою визнання вимог Міноборони є наявність контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018 року, наявність платіжних документів про перерахування грошових коштів, а також документи щодо невиконання робіт за вказаним контрактом. Коштів на товаристві для погашення зазначеної заборгованості немає.

- показання свідка ОСОБА_38 (на цей час директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») від 06.06.2023, відповідно до яких в 2021 році він став керівником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», на рахунках товариства станом на вересень 2021 року залишок грошових коштів не перевищував двох тисяч гривень. На цей час сума не змінилась, так як господарську діяльність ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не веде з 20.12.2020 року. Щодо виконання контракту з Міноборони свідку відомо, що перераховано понад 300 млн грн, станом на цей час виконана незначна частина роботи. Дослідженням питання щодо використання грошових коштів, які перерахувало Міноборони, встановлено, що частину грошей було перераховано на закупівлю металоконструкцій, на який саме об`єкт - невідомо, інші кошти переховані за контрактами, які не пов`язані з виконанням контракту з Міноборони. Станом на цей час виконати контракт з Міноборони без залучення інвестицій від держави або інших джерел ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не може.

- показання свідка ОСОБА_22 від 28.11.2022, 24.02.2023, відповідно до яких під час проходження ним служби на посаді офіцера юридичної служби ЦУБ ВС ЗСУ розглядав звернення ТОВ «ПУБА» щодо збільшення авансування та термінів звітування. Відповідні зміни були недоцільні, і за першим зверненням була надана саме така відповідь. У подальшому свідок не хотів готувати зміни до постанови, бо це давало можливість необгрунтовано перераховувати значну суму державних коштів. Також свідок пояснив, що наприкінці жовтня 2018 його, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 викликали до приймальні Міністра оборони України, де він зустрівся з ОСОБА_18 та ОСОБА_8, в кабінеті у ОСОБА_18 останній надав наказ підготувати зміни до постав КМУ щодо збільшення авансування за вказаними контрактами з 30% до 80% та терміну звітування з 3 міс. до 12 міс.;

- показання свідка ОСОБА_21 від 03.03.2023, 21.06.2023, відповідно до яких в на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України від Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України надходили листи щодо опрацювання проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактами з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців. Під час опрацювання зазначених листів Департамент фінансів повідомляв про недоцільність внесення змін до діючих нормативно-правових актів, що могло призвести до збільшення дебіторської заборгованості Міністерства оборони України. У зв`язку з чим було відмовлено у погодженні проекту постанови КМУ.

- показання свідка ОСОБА_39 від 03.03.2023, 23.06.2023 (аналогічні показанням ОСОБА_21 );

- показання свідка ОСОБА_19 від 13.03.2023, відповідно до яких відповідальним за виконання державних контрактів для зберігання ракет та боєприпасів для Збройних Сил України від Генерального штабу ЗСУ був його Перший заступник ОСОБА_8 ; підстав для перерахування додаткових авансів не було, бо на той час стояло питання недотримання графіків будівництва та стягнення штрафних санкцій з виконавців робіт.

- показання свідка ОСОБА_17 від 17.03.2023, відповідно до яких на підставі доповіді першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_8 ним було спрямовано на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактом з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців.

- показання свідка ОСОБА_18 від 21.03.2023, відповідно до яких наприкінці жовтня 2018 р. в його присутності перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_8 доповів Міністру оборони України ОСОБА_17 про необхідність подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактом з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців. У подальшому ОСОБА_9 неодноразово приносив документи щодо здійснення попередніх оплат для підписання, однак вони були підписані ОСОБА_18 лише після отримання окремого доручення від Міністра оборони України та з урахуванням прийнятих змі в постанови Кабінету міністрів України.

- фактичні дані, які містяться в інших матеріалах кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Отже, пред`явлена ОСОБА_2 підозра повністю відповідає вимогам обґрунтованості.

4. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може здійснити спроби:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

5. Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а також особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).

Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим (крім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні).

Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованих злочинів.

Встановлено, що ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 (дійсний до 14.11.2032) та НОМЕР_9 (дійсний до 15.12.2031), використовуючи який, попри обмеження можливості чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, виїзду за межі України на період дії правового режиму воєнного стану, протягом 2022-2023 років здійснив 21 закордонну поїздку. Це свідчить про наявність можливості у ОСОБА_2 покинути межі України та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду за кордоном навіть у воєнний час.

Крім того, ОСОБА_2, працюючи помічником народного депутата України VIII скликання ОСОБА_6, набув широке коло зав`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Разом з тим на наявність вищевказаного ризику впливає також майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав ОСОБА_2 на праві власності належить:

- земельна ділянка (частка власноті: 1/1) площею 2 га, кадастровий номер 1822580900:04:000:0032;

- житловий будинок (частка власноті: 1/1) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30893674);

- автомобіль УАЗ 3741, державний номерний знак НОМЕР_10, VIN: НОМЕР_11 ;

- автомобіль ВЕРДА 2, державний номерний знак НОМЕР_12, VIN: НОМЕР_13 .

Також, ОСОБА_2 володіє значними сумами коштів, відомості про які відображені у Державному реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби. Відповідно до наявних відомостей за період з 2018 по 2023 роки ОСОБА_2 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 76 918 287 грн. Це надає йому можливості протягом тривалого часу винаймати житло в будь-якому населеному пункті України та за кордоном, а також забезпечувати свою життєдіяльність, без необхідності влаштовуватися на оплачувану роботу або зайняття підприємницькою діяльністю.

Окрім того, встановлено, що у період з 05.10.2002 по 03.02.2021 ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_40 (РНОКПП: НОМЕР_14 ).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Сімейного Кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до положення ст. 368 Цивільного кодексу України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, з огляду на вказане при дослідженні майнового стану ОСОБА_2 необхідно також враховувати майновий стан його дружини - ОСОБА_41 .

Таким чином, усе майно, за винятком майна, виключеного з цивільного обороту, набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_40 в період з 05.10.2002 по 03.02.2021, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_42 на праві власності належать:

- нежитлове приміщення площею 90,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1529075780000 (дата набуття: 10.04.2018);

- нежитлове приміщення площею 146,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1529069180000 (дата набуття: 10.04.2018);

- земельна ділянка (частка власноті: 1/1) площею 2 га, кадастровий номер 1822580900:04:000:0031(дата набуття: 17.05.2015);

- квартира площею 74,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер 520003980000 (дата набуття: 09.07.2015);

- автомобіль TOYOTA PRADO, державний номерний знак НОМЕР_15, VIN: НОМЕР_16 (дата набуття: 03.04.2013);

- автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 450, державний номерний знак НОМЕР_17, VIN: НОМЕР_18 (дата набуття: 05.10.2017).

За таких обставин ОСОБА_2 має фінансову спроможність переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на вказані обставини, вказаний ризик не зменшився, не втратив свою актуальність.

2.Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування не встановлено документів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» щодо виконання державного контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018. При цьому відповідно до показань керівника зазначеного товариства ОСОБА_38 документи товариства та бухгалтерські документи, печатки втрачені попередніми власниками та керівниками ТОВ «БК «Укрбудмонтаж».

На час вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_2 здійснював фактичний контроль за виробничим процесом ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», попереднім власником якого була ОСОБА_31, а ОСОБА_6 здійснював фактичний контроль за діяльністю товариства.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що під час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень за вказівкою ОСОБА_2 невстановлені особи виготовляли як документи, адресовані на адресу Міністерства оборони України, так і документи від імені службових осіб Міністерства.

Враховуючи зазначене, наявні обґрунтовані підстави вважати, що маючи доступ (безпосередній або через інших осіб) до документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, ОСОБА_2 має змогу знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування.

З огляду на вказані обставини, вказаний ризик не зменшився, не втратив свою актуальність.

3.Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, а також можливістю впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що може призвести до неможливості надання ними правдивих показань у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.

Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які вже допитані, так і інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих обставин кримінального провадження.

Так, ОСОБА_2, використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, має можливість та може впливати на свідків. Зокрема, стороною обвинувачення на цей час вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин руху державних грошових коштів та осіб, залучених до цього процесу, а також осіб, можливо обізнаних як з цим процесом, так і з іншими обставинами, що встановлюються у кримінальному провадженні (зокрема, це працівники товариств, які пов`язані з корпорацією «Укрбуд» та фактично перебували у нього в підпорядкуванні; інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_24 ; при цьому під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 здатен впливати і впливав на вчинення дій та прийняття рішень останніми). З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 може впливати на всіх цих осіб задля надання ними неправдивих показань на його користь.

При цьому згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; як наслідок, в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками у подальшому, під час можливого судового розгляду. При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу (з покладенням процесуальних обов`язків) дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.

З огляду на вказані обставини, вказаний ризик не зменшився, не втратив свою актуальність.

4.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується

Підозрюваний ОСОБА_2 є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, в якому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України (на цей час судовий розгляд триває).

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017 не є свідченням його винуватості, проте в контексті заявленого ризику вчинення іншого кримінального правопорушення значно підвищує ймовірність вчинення такого, а також свідчить про загальну схильність підозрюваного ОСОБА_2 до протиправної поведінки за відсутності стримуючих чинників.

З огляду на вказані обставини, вказаний ризик не зменшився, не втратив свою актуальність.

6. Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу (а також при вирішенні питання продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків), зокрема, є:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується: позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини: понад 307 млн грн;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчить про обгрунтованість обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу та продовження строку дії покладених на нього обов`язків, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам. Застава (з покладанням відповідних процесуальних обов`язків) є достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, роль підозрюваного у його вчиненні, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави (з покладанням відповідних процесуальних обов`язків), не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_2 . Отже, обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж застава, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшить їх до прийнятного рівня.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Необхідно враховувати той факт, що вчинене корупційне кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Дії підозрюваного ОСОБА_2 були спрямовані на заволодіння державними грошовими коштами, що дискредитує державу на міжнародному рівні та заважає подоланню збройної агресії рф. Застосований стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід та покладені обов`язки відповідають суспільному інтересу; крім того, гарантії того, що підозрюваний ОСОБА_2 не продовжить протиправну діяльність, відсутні.

8. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали (в частині покладених обов`язків).

Неможливо завершити досудове розслідування до закінчення строку дії обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення ряду процесуальних дій та судових експертиз.

Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу:

1.провести оглядів носіїв інформації, належних ОСОБА_2, доступ до яких надано ухвалою слідчого судді (на цей час огляд триває);

2.з урахуванням обставин, встановлених у ході досудового розслідування (у тому числі пояснень підозрюваних) допитати/додатково допитати працівників товариств, діяльність яких пов`язана з корпорацією «Укрбуд», частина з яких перебуває за межами України;

3.допитати службових осіб Генерального штабу Збройних Сил України щодо обставин виконання ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» контрактів щодо з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України;

4.долучити до матеріалів кримінального провадження всі документи щодо посадових обов`язків керівників Генерального Штабу Збройних Сил України, а також листи-резолюції щодо розгляду листів ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» стосовно внесення змін в нормативно-правові акти та збільшення авансування;

5.продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваних ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду;

6.розсекретити матеріали кримінального провадження, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

7.надати оцінки зібраним під час досудового розслідування доказам;

8.виконати вимог ст. ст. 283-293 КПК України.

Проведення/завершення вказаних процесуальних дій до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2 (в частині строку покладання обов`язків), тобто до 30.12.2023, є неможливим. При цьому їх проведення має важливе значення для досудового розслідування та можливого судового розгляду, а саме для виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад, а в результаті їх проведення можуть бути отримані належні і допустимі докази щодо винуватості чи невинуватості підозрюваних у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, зокрема обставин, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню та обов`язок їх доказування покладається на сторону обвинувачення.

Обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше:

1.складність кримінального провадження, яка зокрема полягає у: а) значному обсязі слідчих (розшукових), процесуальних дій та процесуальних рішень, які необхідно провести і прийняти для встановлення фактів та обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; б) тому, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюється досудове розслідування, складаються з багатьох елементів та етапів протиправної (злочинної) діяльності; в) декількох осіб, залучених до здійснення протиправної діяльності; ґ) наданні оцінки значному обсягу матеріалів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та потребі у дадатковому часі для їх розсекречування;

2.весь комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій здійснюється послідовно, і проведення деяких з них є можливим та доцільним лише після проведення інших.

Зважаючи на викладене, необхідним є продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на ОСОБА_2 . При цьому їх дія має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки є необхідними для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Під час розгляду зазначеного клопотання необхідності в допиті свідків немає».

Прокурор за змістом клопотання просить:

«1. Клопотання задовольнити.

2. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

6) носити електронний засіб контролю».

На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях:

- витяг з ЄРДР; службова записка від 25.09.2023 № 0413/22328-04-К; службова записка від 10.10.2023 № 0413/24909-04-К; ухвала Вищого антикорупційного суду від 10.03.2022 у справі № 991/1283/22; постанова від 20.10.2023; постанова від 20.10.2023; постанова від 12.04.2023; постанова від 21 грудня 2023 року; запит від 26.06.2023 № 04/14538-04; лист від 28.06.2023 № 04/14743-04; договір № 427 від 27.07.2010; договір № 436 від 17.04.2013; договір № 435 від 17.04.2013; договір № 428 від 27.07.2010; договір № 446 від 04.09.2018; договору № 433 від 25.03.2013; розпорядження КМУ від 16.06.2010 № 1220-р; постанова ЦВК від 17.08.2016 № 372; присяга Народного депутата ОСОБА_6 від 26.09.2016; розпорядження Голови ВРУ від 06.09.2016 № 563-к; протокол загальних зборів учасників ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» № 85 від 04.02.2015; наказ ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» від 05.02.2015; статут ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ»; наказ Міністра оборони України від 01.03.2016; зміни до Розподілу повноважень затверджені наказом від 16.05.2011 № 90 в редакції від 19.10.2017; наказ ГШ ЗСУ від 13.11.2017; положення про Центральне управління безпеки військової служби ЗСУ; витяг з НАКАЗУ МО України від 16.12.2017 № 1; витяг з НАКАЗУ МО України від 05.01.2018 № 4; довідка на полковника ОСОБА_9 ; витяг з НАКАЗУ МО України від 01.01.2018 № 2; витяг з Положення про Управління забезпечення живучості ЦУБ військової служби ЗСУ (2018); інформація про ОСОБА_2 з ДМС; вимога Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві від 18.07.2023; лист до КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 18.07.2023; довідка від 10.08.2023; лист до КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» від 21.08.2023; довідка від 22.08.2023; інформація про перетин ОСОБА_2 державного кордону України; протокол огляду від 19.10.2023; витяг з ЄРДР №42017000000004969; протокол огляду від 27.09.2023; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25.10.2023; ухвала Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023; ухвала Вищого антикорупційного суду від 07.11.2023; протокол огляд увід 09.10.2023; лист від 21.12.2023 за № 0413-020/39249 (містяться у томі 1 судової справи);

- постанова про залучення спеціаліста для проведення окремих процесуальних дій у кримінальному провадженні від 01.02.2022; протокол огляду від 14.02.-13.12.2022 з додатками; реєстр використання бюджетних коштів, отриманих на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» 37129011701413 на виконання Контракту №362/5/18/7 додаток 1 до протоколу огляду; зведена відомість щодо використання ТОВ «Спецбуд-Плюс» бюджетних коштів, отриманих від ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», які надійшли на виконання Контракту №362/5/18/7, додаток 2 до протоколу огляду; зведена відомість щодо руху коштів отриманих ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» відповідно до Кредитного договору додаток 3 до протоколу огляду; реєстр надходження коштів на р/р ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (код ЄДРПОУ 36284115), які в подальшому використані на надання кредиту ТОВ «БК «Урбудмонтаж» за Кредитним договором від 26.12.2018 № 2612001/1/000-КЮС/18 у додаток 4 до протоколу огляду; зведена відомість щодо використання коштів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № НОМЕР_19 в AT «АБ "Укргазбанк», що надійшли, як повернення авансового платежу згідно договору 051118 від ТОВ «Спецбуд-Плюс» №26002194584 в AT «АБ Укргазбанк» додаток 5 до протоколу огляду; реєстр листів щодо незабезпечення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» виконання робіт відповідно до Календарного плану за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 додаток 6 до протоколу огляду; лист Державної аудиторської служби, до висновку (довідки) участі спеціалістів, залучених під час досудового розслідування від 29.11.2022 за вих.№ 001500-17/9573-2022; протокол огляду від 06.10.2021 (Державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр-РТ-К-19) від 07.08.2018 № 362/5/18/7) та додатки до протоколу огляду; протокол огляду від 08.10.2021 (Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт) (містяться у томі 2 судової справи);

- протокол огляду від 27.10.2021 ВЧ A1119 с. Калинівка Вінницької області з додатками; висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17.09.2022 №406-Е; висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №52019000000000842 від 24.03.2023 №4562-Е; резолюція №11060\з від 27.06.2018 до листа №0566 від 26.06.2018; лист від директора ТОВ «Альянс» вих.№0566 від 26.06.2018; резолюція №20119\с від 02.08.2018 до листа№362\2\1583 від 01.08.2018; лист від начальника Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ ОСОБА_9 на №16904\с від 04.07.2018; резолюція №14786\з від 03.09.2018 до листа №0820 від 31.08.2018; лист від директора ТОВ «Альянс» ОСОБА_43 вих.№0820 від 31.08.2018; лист від заступника директора Департаменту фінансів ОСОБА_21 на №362\7\1632 від 08.08.2018; лист від т.в.о. директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України на №362\7\2340 від 25.10.2018 2018; аркуш погодження проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1764 і від 23.04.2014 №117»; протокол огляду документів від 26.01.2023-27.01.2023 м. Київ; протокол огляду документів від 27.12.2022-27.12.2022 м. Київ; листи начальника 4277 військового представництва Міністерства оборони України ОСОБА_44 про зрив термінів виконання робіт за Державним контрактом від 07.08.2018 №362\5\18\7; листи від начальника Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ; листи від директора ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ»; додаткова угода до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; додаткова угода № 2 від 11.12.2018 до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; додаткова угода № 3 від 20.12.2018 до Державного контракту №362\5\18\7 від07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» затверджено від19.11.2018 та 20.12.2018; вимоги на оплату №362\31 від 21.12.2018 та 20.12.2018 (містяться у томі 3 судової справи);

- ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 у справі 991/1126/22; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2022 з додатками (опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.06.2022 та пояснення спеціаліста від 06.06.2022); протокол огляду від 04.10.2023; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з ОСОБА_45 від 10-11.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з ОСОБА_45 від 16-17.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з ОСОБА_46 від 12.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з ОСОБА_47, ОСОБА_48 та ОСОБА_49 від 22.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з ОСОБА_50 від 14.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з ОСОБА_12 від 14.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_6 з абонентом « ОСОБА_51 НОМЕР_4 » від 14.08.2022 (містяться у томі 4 судової справи);

- ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 у справі 991/1126/22; постанова про залучення спеціаліста від 23.05.2022; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.07.2022; опис речей і документів,які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 18.07.2022; пояснення спеціаліста від 08.07.2022; пояснення спеціаліста від 14.07.2022 з додатками; копія слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2023 у справі 991/3130/23 (провадження 1-кс/991/3153/23); копія протоколу огляду копій матеріалів кримінального провадження від 04.08.2022; пояснення спеціаліста від 04.08.2022; протокол огляду копій розсекречених документів щодо ОСОБА_2 від 10.01.2023; протокол огляду копій розсекречених документів щодо ОСОБА_2 від 07-10.02.2023 (містяться у томі 5 судової справи);

- протокол огляду від 09.03.2023 з додатками; протокол огляду від 01.08.2023; постанова про призначення та доручення проведення експертизи звукозапису від 23.05.2023;висновок експерта ДНДЕКЦ CE-19-23/28369-B3 від 14.06.2023;ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від22.03.2023 у справі 991/2463/23; доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 23.03.2023 № 19/2919т; постанова про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та матеріальних носіїв інформації від 27.04.2023; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26.04.2023; протокол огляду від 01.08.2023 з додатком; (містяться у томі 6 судової справи);

- протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 28.11.2022; стенограма допиту свідка ОСОБА_22 від 28.11.2022; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_22 від 24.02.2023 з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 03.03.2023 з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_39 від 03.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_19 від 13.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 21.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_39 від 23.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 21.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_18 від 21.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 17.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_17 від 17.03.2023; стенеграма допиту свідка ОСОБА_17 від 06.04.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_26 від 24.11.2022; стенограма допиту свідка ОСОБА_26 від 24.11.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 24.11.2022; стенограма допиту свідка ОСОБА_14 від 24.11.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_52 від 01.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29.12.2021; стенограма допиту свідка ОСОБА_12 від 29.12.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 05.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_38 від 06.06.2023 (містяться у томі 7 судової справи).

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу, заперечували, надали слідчому судді письмові заперечення наступного змісту:

«Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2023 (справа №991/9452/23) застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави.

Визначено ОСОБА_2 заставу у сумі 7200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 19.324.800,00 грн.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; - не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №52019000000000842 від 25.09.2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити двомісячний термін дії покладених слідчим суддею обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

01.11.2023 заставодавцем внесено за підозрюваного ОСОБА_2, визначену ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.11.2023 заставу.

Отже, стосовно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 3 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Сторона захисту заперечує щодо клопотання детектива про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, виходячи з наступного.

1. Обґрунтування незаконності повідомлення про підозру

За змістом п.14 ч. 1 ст. 3 КПК України, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення є притягненням особи до кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Частиною 1 ст.11 КК України регламентовано, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння дія або бездіяльність, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

При цьому ст. 91 КПК України також встановлює, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Однак, повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25.10.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191; ч. 3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, наведеним вище вимогам закону не відповідає.

І. ОСОБА_2 підозрюється:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме, організації та керуванні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, а саме, організації та керуванні зловживання службовим становищем, тобто умисним з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

П. Стаття 191 КК України

Об`єктом цього злочину є відносини власності. Об`єктивна сторона: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Суб`єкт: службова особа. Суб`єктивна сторона: прямий умисел і корисливий мотив- одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.

Специфіка ст. 191 КК полягає в тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене їй, не перебуває в її безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Зловживання службовим становищем - це спосіб заволодіння майном. Це означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна. За ст. 191 КК суб`єкт незаконно вилучає майно з наявних фондів і безоплатно обертає його на свою користь, використовуючи для цього службове становище як спосіб такого заволодіння.

Ш. Стаття 364 КК України

Об`єкт: суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт- охоронювані законом права, свободи та інтереси юридичних осіб.

Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єкт: службова особа.

Суб`єктивна сторона: прямий умисел і спеціальна мета-одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Треба зазначити, що в ст. 364 КК вказано на вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища. Тому ним визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 364 КК важливо встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо). Оскільки, якщо службова особа, домагаючись необхідного їй рішення, використовує для цього не своє службове становище, а особисті зв`язки, свій авторитет, впливовість посади, яку вона обіймає, дружні чи родинні стосунки тощо, то склад службового зловживання відсутній.

Словосполучення «всупереч інтересам служби» означає, що службова особа ігнорує покладені на неї функції, діє на противагу їм, нехтує службовими обов`язками чи хибно сприймає їх, підриває авторитет владних органів, тобто поводиться незаконно та невідповідно до її статусу.

IV. Відмежування ст.191 КК України та ст.364 КК України, щодо кваліфікації дій підозрюваного

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме в організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, а саме в організації та керуванні зловживанням службовим становищем, тобто умисним, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанням службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, слід звернути увагу, що на ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_53 ніякої посади не обіймав, юридично з цим товариством жодним чином не пов`язаний, у чому була його особиста зацікавленість, яку мету він переслідував, із тексту повідомлення про підозру не зрозуміло. Жодних показань свідків, які вказують на те, що ОСОБА_2 організував та керував діями щодо вчинення розкрадань в матеріалах провадження немає, а матеріали листування, що здобуті у незаконний спосіб та містяться у месенджерах, на які сторона обвинувачення посилається як на доказ вини підзахисного, містять не більше ніж дані про звичайну господарську діяльність. На цьому я зупинюсь далі більш детально.

Зі змісту такого формулювання вбачається, що ОСОБА_2 одночасно вчинив дві дії, а саме: організацію і керування заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст.191 КК) та організацію і керування зловживанням службовим становищем (ст.364 КК).

При цьому підтвердженням того факту, що начебто ОСОБА_2 одночасно вчинив дві дії є те, що при формулюванні тексту повідомлення про підозру детектив зобов`язаний був навести дані про подію (час, місце, спосіб) кримінальних правопорушень, форму вини, мотив і мету його вчиненні по кожній інкримінованій події. Натомість детектив, формулюючи текст повідомлення про підозру цього не зробив, лише вдався до викладу перебігу певних подій.

Наявна судова практика свідчить, що одночасно не можливо інкримінувати особі вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 та 364 КК України.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 цього Кодексу, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду з свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду.

Отже, відмінність полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. На відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) може супроводжуватись сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент,- інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт.

З аналізу норм закону встановлено, що у разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов`язано з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК.

У постанові ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі 707/661/17 зазначено, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, має три обов`язкові ознаки: (1) діяння використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб`єкта, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; (2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; (3) причинний зв`язок між діянням і наслідками. Своєю чергою зловживання владою характеризується як учинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред`явлення вимог і ухвалення рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами.

Своєю чергою в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 28 жовтня 2020 року в справі 694/1050/16-к вказано, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак у їх сукупності, а саме: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів або надання будь-якої неправомірної вигоди іншій фізичній особі; заподіяння істотної шкоди громадянам або юридичним особам. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК.

Для кваліфікації злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, діяння службової особи обов`язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала чи виконала неналежним чином, повинні входити в коло її службових обов`язків. Тобто з наведеної позиції випливає, що дії службової особи підлягають оцінці за ст. 364 КК лише у випадку, коли наслідки вчиненого випливають з виконуваного або неналежним чином виконуваного кола службових обов`язків (ухвала ККС ВС від 18 липня 2023 року в справі 991/3966/20).

За позицією колегії суддів Другої судової палати ККС ВС (постанова від 12 грудня 2019 року в справі 646/7942/14-к) зловживанням владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з її службових повноважень та були пов`язані зі здійсненням прав та обов`язків, якими ця особа наділена на посаді, яку обіймає.

Зловживання службовим становищем-це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою. Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на неї обов`язками з виконання відповідних функцій. Діяння, змістом яких є використання службовою особою влади або службового становища, може перебувати в межах її компетенції; перебувати в межах не її, а компетенції інших органів або службових осіб; перебувати поза межами компетенції будь-яких органів або службових осіб. Вчинення дій всупереч інтересам служби формально завжди є виходом поза межі наданих повноважень, оскільки ті надаються лише на законних підставах для використання в спосіб і в порядку, що визначені приписами нормативних актів. Наскільки б явно винувата особа не виходила за межі своїх повноважень, внутрішнім змістом її дій є використання влади або службового становища, якщо вони безпосередньо пов`язані зі службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень. Обов`язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення того, що дії винної особи перебували в безпосередньому зв`язку з її службовими повноваженнями, були зумовлені тими фактичними можливостями, що вони походять від службового становища особи, виконуваних функцій і наданих повноважень, що існує неподільний зв`язок між службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину. Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби прав і можливостей, пов`язаних з її посадою. Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов`язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань. Для зловживання владою або службовим становищем службовій особі властива спеціальна мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи (постанова ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі 707/661/17).

В ухвалі колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі №0912/1638/12 (провадження 51-2735км18) ідеться про те, що при корисливому зловживанні владою або службовим становищем; відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду зі свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду.

У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим: становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися заст. 191 КК України.

Водночас, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов`язане з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК України (ухвала АП ВАКС від 28 січня 2021 року в справі 757/55923/16-к).

Отже, відмінність складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 КК і ст. 364 КК, полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. І на відміну від злочину, передбаченого ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) може супроводжуватися сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент,- інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт (ухвала ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі 0912/1638/12).

Отже, ми бачимо, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191 та ст. 364 КК, мають доволі схожі склади. Обидва склади є матеріальними, тобто в обох випадках суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріальної шкоди є обов`язковим елементом об`єктивної сторони. І в тому, і в іншому випадку суб`єктивна сторона виражається в прямому умислі. І в тому, і в іншому випадку спеціальний суб`єкт - службова особа - вчиняє дії, спрямовані на використання своїх службових повноважень усупереч інтересам служби для досягнення певної протиправної мети. Але в першому випадку (ст. 191 КК) ці дії спрямовані на розкрадання майна (привласнення, розтрата, заволодіння), а зловживання службовим становищем є способом розкрадання. В іншому випадку (ст. 364 КК) зловживання владою або службовим становищем складає самостійний склад злочину навіть без ознак розкрадання, але обов`язково мас бути спеціальна мета- одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 23 січня 2014 року, розглядаючи справу № 5-48кс13 висловився відносно відмінності між розтратою чужого майна шляхом зловживання службовим станом (ст. 191 УК) і зловживанням службовим станом, здійсненим в інтересах третіх осіб із спричиненням істотної шкоди або тяжких наслідків особі (ст.

364 УК).

При розгляді цієї справи Верховний Суд України відмітив, що основна відмінність між вказаними діяннями полягає в тому, що посадовець при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 УК, зловживаючи своїм службовим станом, завдає майнової шкоди власникові за відсутності хоч би однієї ознаки розкрадання чужого майна, у тому числі у формі розтрати шляхом зловживання службовим станом зокрема за відсутності безкоштовності (коли здійснюється платна реалізація майна, у тому числі в певних випадках за пониженими цінами), безповоротності вилучення (коли майно не витрачене і існує можливість його повернення або коли має місце його тимчасове запозичення) і так далі.

Неотримання посадовцем особистої вигоди при тому, що таку вигоду отримують треті особи, на користь яких перераховані засоби, не виключає наявності в його діях ознак розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим станом оскільки не дивлячись на те, що майно безоплатно звертається на користь третіх осіб, одночасно реалізується корисливий інтерес особи, яка, зловживаючи службовим станом, зробила дії з перерахування коштів.

Повідомлення про підозру щодо ОСОБА_2 сформульовано суперечливо та неконкретно, без зазначення, який саме закон був порушений та які саме дії становлять склад кримінальних правопорушень, що створює серйозні перешкоди для реалізації ОСОБА_2 свого права на захист.

Коли підзахисний отримує неконкретне повідомлення про підозру, він не має змоги точно розуміти, в чому саме його підозрюють. Це ускладнює підготовку до захисту, так як захисник не може ефективно готуватися до справи без чіткого розуміння обставин вчиненого так би мовити кримінального правопорушення.

Згідно з правовими принципами, кожна особа має право на ефективний захист своїх прав та інтересів в судовому процесі. Але коли обвинувачення формулюються абстрактно, порушується це право, оскільки адвокат не може належним чином виконувати свої обов`язки без чіткого розуміння обставин справи.

Порушення принципу "презумпції невинності": Згідно з принципом "презумпції невинності", кожна особа вважається невинною, поки її вину не буде доведено відповідним чином у судовому процесі. Але коли обвинувачення абстрактні, це може створити враження, що підозрюваний вже вважається винним без необхідних доказів та справедливого судового розгляду.

У підсумку, абстрактне формулювання повідомлення про підозру порушує право на захист, оскільки створює невизначеність та обмежує можливість адекватної підготовки до судового процесу для підозрюваного та його захисного адвоката. Для забезпечення справедливого та ефективного судового процесу важливо, щоб обвинувачення були чітко сформульовані та ґрунтувалися на конкретних фактах та відповідних законодавчих нормах.

Отже сторона захисту не розуміє змісту підозри, передусім те, чи певні дії кваліфікуються одночасно за двома статтями кримінального кодексу, йдеться про ст.191 КК України та ст.364 КК України, чи йде їх розмежування, якщо так, то взагалі не зрозуміло, на якому аркуші закінчується один злочин та розпочинається інший. Стороні захисту не зрозуміло від чого потрібно будувати захист у тому чи іншому випадку, що є прямим порушенням права особи на захист.

V. Щодо ч.3 ст.27 КК України

Згідно з ч.3 ст.27 КК України: «Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації».

VI. Щодо змісту повідомлення про підозру

6.1. Згідно зі сторінкою 2 повідомлення про підозру: «У період з грудня 2017 до січня 2018 років про плани проведення МОУ реконструкції стало відомо ОСОБА_6, який на той час був народним депутатом України, а до того тривалий час очолював «Укрбуд».

- Сторона обвинувачення цією тезою стверджує, що в діях, які начебто відбулися, виключним організатором, керівником та особою, що начебто утворила організовану групу, був ОСОБА_6 .

6.2. Згідно зі сторінкою 4 повідомлення про підозру: «Будучи народним депутатом України і членом комітету з питань бюджету, ОСОБА_6, мав значний вплив...». « ОСОБА_6, будучи народним депутатом України, здійснював фінансовий та організаційний контроль над суб`єктами корпорації «Укрбуд»». «В кінці січня.- на початку лютого 2018 року у ОСОБА_6, виник умисел на заволодіння коштами, виділеними МОУ...». «Для реалізації задуманого ОСОБА_6, розробив поетапний план реалізації злочинного умислу...».

- Сторона обвинувачення цією тезою стверджує, що в діях, які начебто відбулися,

виключним організатором, керівником, та особою, що начебто утворила організовану групу, був ОСОБА_6 . Він мав фінансовий та організаційний контроль, у нього виник умисел, та інше.

6.3. Згідно зі сторінкою 6 повідомлення про підозру: «Предметом злочинних посягань ОСОБА_6, обрав безготівкові державні кошти...». «Визначивши основний механізм вчинення злочинів, ОСОБА_6, усвідомив, що не зможе самостійно реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння державними коштами. У зв`язку з цим до протиправної діяльності він залучив ОСОБА_2, який фактично:

- здійснював організацію виробничого процесу, пов`язаного з реалізацією проектів

будівництва, товариств корпорації «Укрбуд» - контролював та координував дії керівників підприємств корпорації «Укрбуд» - мав неформальні зв`язки зі службовими особами (у тому числі колишніми.)

Міністерства, оборони України/Генерального штабу ЗСУ/органів військового управління Збройних Сил. України (зокрема, Першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_79 11.)

- в період з 18.10.2016 по 25.06.2018 був помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_6

- Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_2 був відповідальний за виробничий процес. Незрозуміло, як це взагалі може бути пов`язано з подією злочину? Сторона обвинувачення не стверджує, що щось було збудовано неякісно, чи з невідповідних матеріалів. Більш того, жодного документального підтвердження щодо його фаховості, його функціональні обов`язки, дані щодо призначення на посаду з відповідним обсягом роботи, органом досудового розслідування не долучені.

- Щодо контролю підприємств корпорації «УкрБуд». Сторона обвинувачення дещо

маніпулює фактами. Повідомлення про підозру стосується об`єкта «Калинівка», тендер на будівництво якого виграла ТОВ «БК «УкрБудМонтаж», директор ОСОБА_23, бенефіціар - дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_54 (на той час). Є ще два інших тендера «Цвітоха» та «Богданівка», які у МОУ виграла компанія ТОВ «Північно¬ український Будівельний Альянс» (бенефіціаром якого є рідний брат ОСОБА_55 - ОСОБА_11 ), та які не мають жодного (навіть теоретичного) відношення до обставин злочину та повідомленої підозри. Так от, будь якого впливу на ТОВ «БК «УкрБудМонтаж» ОСОБА_2 вочевидь не мав. Сторона обвинувачення змішуючи усі тендери в єдиний клубок має на меті створити враження певної узгодженості дій та впливу ОСОБА_2 на події, до яких він не мав жодного відношення.

6.4. Згідно зі сторінкою 8 повідомлення про підозру: «Контроль за діяльністю та координацією дій ОСОБА_56 (директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») щодо укладення та виконання правочинів, розпоряджання коштами) покладено на ОСОБА_2, який, будучи підконтрольним та підзвітним ОСОБА_6, перебував у неформальних відносинах з ОСОБА_79 11 ...». «У кінці січня.- на початку лютого 2018 року ОСОБА_6 довів до відома ОСОБА_2 та ОСОБА_57, свій злочинний план...». «В подальшому вказана група осіб ( ОСОБА_6,, ОСОБА_2, ОСОБА_23 ) діяли спільно, узгоджено, з корисливих мотивів та в інтересах підконтрольних ОСОБА_6 юридичних осіб...».

Знову ж таки йде змішування абсолютно різних фактів та обставин. Навіть сторона обвинувачення стверджує, та підтвердження цьому буде нижче за текстом підозри, що ОСОБА_2 займався лише виробничими питаннями. Спілкування з представниками МОУ/ГШ ЗСУ у ОСОБА_2 було в рамках тендерів, в яких перемогла компанія ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», що належала його рідному брату. Підконтрольним ОСОБА_6, як і зазначено у згаданому абзаці було ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Слід зазначити, що ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» виконало роботи на своїх об`єктах на суму більше, ніж отримало від МОУ. Тому ми бачимо знову намагання сторони обвинувачення маніпулювати подіями, змішавши різні компанії, різні тендери та різних бенефіціарів у начебто єдиний клубок таким чином, якби склалося враження про намір ОСОБА_2 вчинити розкрадання на навчальному етапі реалізації так званого плану.

6.5. Згідно зі сторінкою 9 повідомлення про підозру: « ОСОБА_2 від невстановлених службових осіб МОУ стало відомо про визначення ГІН ЗСУ замовником реконструкції ... Про це від повідомив ОСОБА_6 ».

Слід зазначити, що навіть за текстом повідомлення про підозру, ОСОБА_2 спілкується с ОСОБА_6 як з керівником, а не як начебто організатор певних подій.

6.6. Згідно з сторінкою 15 повідомлення про підозру: « ОСОБА_58 усвідомлював, що ОСОБА_2 є представником товариств корпорації «Укрбуд», які є підконтрольні ОСОБА_6 ». «...Отриману інформацію ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_59 ». «... ОСОБА_6, з метою отримання позитивного рішення щодо укладання контрактів між МОУ/ГШ ЗСУ/органами війскового управління ЗСУ саме з підконтрольними йому юридичними особами звернувся..., про що повідомив ОСОБА_2 ».

Знову ж таки мова йде про підконтрольність «Укрбуд» І «Укрбудмонтаж» ОСОБА_6, та про спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_6 як з керівником.

6.7. Згідно зі сторінкою 16 повідомлення про підозру: «... ОСОБА_58 отримані 05.03.2018 від ОСОБА_2 вимоги (критерії) до потенційних учасників виконання робіт передав службовим особам- Центрального управління (з метою визначення критеріїв, яким відповідають підконтрольні ОСОБА_6 товариства)».

«...За сприяння ОСОБА_80, в період з березня до червня 2018 року ОСОБА_2, усвідомлюючи, що для. реалізації злочинного плану ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» необхідно отримати дозвіл, на роботи, пов`язані з допуском до державної таємниці, а також інші дозвільні документи, контролював та координував їх отримання».

Отримання дозвільних документів, зрозуміло, притаманно кожному будівництву, тому навряд їх можливо вважати реалізацією злочинного плану. Та знов таки, про що йде мова? Якщо про отримання документів ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2, по об`єктах «Цвітоха» та «Богданівка», які не мають жодного відношення до повідомленої підозри-це одна справа. А якщо мова йде про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_6, то інша. Тому сторона обвинувачення зазначає, що по справах компанії ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» ОСОБА_2 контактував з ОСОБА_8, намагається змішати це спілкування зі справами ТОВ «БК «Укрбудмонтаж».

6.8. Згідно зі сторінкою 1 7 повідомлення про підозру: «Отже, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_6, а саме створили умови, за яких виконавіріми робіт були назначені товариства, підконтрольні ОСОБА_6 ».

6.9. Згідно зі сторінкою 19 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_7 (який діяв на виконання вказівок ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ) та ОСОБА_10, (який діяв на виконання вказівок ОСОБА_60, та ОСОБА_9 ) були виконані дії, необхідні для. набуття підконтрольними ОСОБА_6 товариствами статусу генпідрядника будівництва та. подальшого отримання фінансування, робіт».

Знову ж таки, про які будівництва йде мова - про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_6, та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2, по об`єктах «Цвітоха» та «Богданівка». Окрім цього, що бенефіціарним власником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» на той момент була дружина ОСОБА_61, яка відповідно і мала вирішальний вплив на керівництво

10 із 19 компанії, є не зрозумілим яким чином ОСОБА_2 міг у цьому випадку контролювати та координувати дії керівництва команії. Які документальні дані дають підстави органу досудового розслідування стверджувати ці тези.

6.10. Згідно зі сторінкою 20 повідомлення про підозру: «Про наявність зазначених перешкод ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6, якому як народному депутату був відомий встановлений в Україні правовий порядок прийняття нормативно-правових актів».

Сторона захисту вважає, що цю цитату краще не коментувати.

6.11. Згідно зі сторінкою 21 повідомлення про підозру: «На початку червня 2018 року ОСОБА_2 надав вказівку: невстановленим особам з числа працівників корпорації «УкрБуд» підготувати лист від ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу МОУ з проханням ініціювати перед КМУ питання щодо внесення змін до постанов КМУ .... та як наслідок вирішення питання про здійснення попередньої оплати робіт передбачених контрактом на строк 18 місяців та в обсязі 80%...».

«Невстановленим особам з числа працівників корпорації «УкрБуд»!!!! Звідки навіть теоретичні відомості, що з числа працівників «Укрбуд», а не з числа працівників ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», раз ці особи невстановлені!!! Знову ж таки сторона обвинувачення намагається змішати тендери різних компаній у єдиний тендер, та таким чином обгрунтувати повідомлення про підозру.

6.12. Згідно зі сторінкою 22 повідомлення, про підозру: «… ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_62 фотознімок листа від ТОВ «Північно-Український Будівельний Апьянс...». «...ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_63, з проханням здійснити супровід зазначеного листа». « ОСОБА_53 зателефонував ОСОБА_9 для. того, щоб впевнитись в отримані ним від ОСОБА_10 відповідного листа...». «За вказівкою ОСОБА_2 ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» спрямувало аналогічного листа.0566 ... до МОУ».

Так само про це захист стверджує з самого початку»!!!! дії ОСОБА_2 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру.

6.13. Згідно зі сторінкою 23 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_8,

ОСОБА_9 та ОСОБА_64 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_6, а саме створили умови для одержання ними вигоди - права на. одержання попередньої оплати без законних на. те підстав», (абзац у тексті підозри ВПЕРШЕ).

6.14. Згідно зі сторінкою 24 повідомлення. про підозру: "31.08.2018 за вказівкою ОСОБА_2 ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» повторно спрямувало аналогічного листа до МОУ №0820 щодо внесення відповідних змін в нормативно-правові акти в частині збільшення розміру попередньої оплати (авансу) та строку її використання».

Так само про це захист стверджує з самого початку»!!!!! Дії ОСОБА_2 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру.

6.15. Згідно зі сторінкою 25 повідомлення про підозру: «Таким. чином ОСОБА_81 ОСОБА_9 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди, юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_65, а саме створили умови для одержання ними вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на. те підстав», (абзацу тексті підозри ВДРУГЕ).

Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.

«03.09.2018 ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_16 вкладене повідомлення, в якому містився повторний лист ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» від 31.8.2018 №0820 щодо збільшення фінансування та термінів звітування».

Так само про це захист стверджує з самого початку» !!!! Дії ОСОБА_2 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру.

6.16. Згідно зі сторінкою 27 повідомлення про підозру: «23.10.2018 ОСОБА_2 на виконання поради ОСОБА_16 надіслав йому проекти листа ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу МОУ з проханням, ініціювати перед КМУ питання, щодо внесення змін до постанов КМУ ..., та, як наслідок, вирішення питання про здійснення попередньої оплати робіт, передбачених контрактом, на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом.».

Так само про це захист стверджує з самого початку!!!! Дії ОСОБА_82 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру. 6.17. Згідно з сторінкою 29 повідомлення про підозру: «Таким, чином ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам, служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_6, а. саме створили умови для одержання ними вигоди - права на. одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав», (абзац у тексті підозри ВТРЕТТЄ).

«При цьому ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6 про надходження проекту до КМУ».

Знову ж таки мова йде про спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_6 як з керівником.

6.18. Згідно зі сторінкою 31 повідомлення про підозру: «Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_6, а саме створили умови для одержання ними, вигоди- права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав», (абзацу тексті підозри ВЧЕТВЕРТЕ).

6.19. Згідно зі сторінкою 32 повідомлення про підозру: «Отже, 30.11.2018 внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_8, ОСОБА_67, та. ОСОБА_10 юридичні особи, підконтрольні ОСОБА_6, одержали неправомірну вигоду, у вигляді вигоди - права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт, за контрактом, - без законних на це підстав. Таким чином були усунуті перешкоди для досягнення ОСОБА_6 та ОСОБА_2 бажаного їм результату - заволодіння коштами, виділеними на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ».

І тут по змісту повідомлення про підозру зненацька згадується прізвище ОСОБА_2 . Знову ж таки, про які будівництва йде мова- про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_6, та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2, по об`єктах «Цвітоха» та «Богданівка».

«На початку грудня 2018 року ОСОБА_2 надав вказівку невстановленим особам підготувати лист від імені директора. ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_7 на адресу Центрального управління....»

А це вже голослівні припущення та відкрита маніпуляція сторони обвинувачення. Це саме невстановлені особи дали покази, що їм лист від імені директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_7 на адресу Центрального управління дав вказівку готувати ОСОБА_2 .??? Знову бачимо, як сторона обвинувачення сплутує різні тендери та різні компанії у єдине ціле.

«На початку грудня 2018 року директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_23,

будучи директором товариства, засновником, якого була ОСОБА_31 (дружина ОСОБА_6 ), усвідомлюючи свою підзвітність та підконтрольність ОСОБА_6, на виконання вказівки ОСОБА_2 підписав лист......

Сторона обвинувачення стверджує про підконтрольність ОСОБА_23 ОСОБА_6 та ОСОБА_31, але голослівно, без жодного доказу, стверджує, що тим не менш вказівку ОСОБА_23 надав ОСОБА_2 .

6.20. Згідно зі сторінкою 35 повідомлення про підозру: «Таким, чином ОСОБА_24 умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою (мова йде про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»). підконтрольною ОСОБА_6, а саме діючи на порушення, вказаних вище вимог законодавства, якими визначено його службове становище., створив умови для одержання ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на. одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)-без законних на. те підстав», (практично той же абзацу тексті підозри ВП`ЯТЕ).

6.21. Згідно зі сторінкою 36 повідомлення про підозру: «Таким, чином. ОСОБА_9 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам, служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою (мова йде про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»), підконтрольною ОСОБА_6, а саме створили умови для одержання ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на. надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на те підстав» (практично той же абзацу тексті підозри ВШОСТЕ).

6.22. Згідно зі сторінкою 38 повідомлення про підозру: «Таким, чином. ОСОБА_9, умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольною ОСОБА_6, а саме створили умови для одержання. ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та. в надмірному обсязі) - без законних на те підстав», (практично той .же абзац у тексті підозри ВСЬОМЕ).

«Отже, внаслідок вчинення зловзісивання службовим становищем ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_6 ), одержала неправомірну вигоду у вигляді попередньої оплати (авансу) на загальну суму ... - без законних на. те підстав».

«При цьому 11.12.2018 ОСОБА_2 стало відомо про прийняття 05.12.2018 Постанови КМУ за № 1074…». «11.12.2018 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6, про наявність зазначеної перешкоди ...». «17.12.2018 директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_68, звернувся з заявою про відкриття рахунку до Державної казначейської служби України у м. Києві».

Яскравий приклад маніпуляції зі сторони обвинувачення! ОСОБА_2 стало відомо 11.12.2018 про Постанову КМУ від (05.12.2018), яка була у відкритому доступі! Ця Постанова стосувалася як ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», так і ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Як підлеглий ОСОБА_6 він довів її зміст до ОСОБА_6 . І тут, далі, наступним абзацом сторона обвинувачення зазначає, що на виконання вказаної Постанови ОСОБА_7 звернувся з заявою про відкриття рахунку до Державної казначейської служби України у м. Києві. По-перше - таке звернення не утворює складу кримінального правопорушення, а є лише виконанням вказаної Постанови. По-друге, сторона обвинувачення не зазначає, що вказівку ОСОБА_7 надав ОСОБА_2, але таке враження створюється у читача. Таким чином ми бачимо знову маніпуляцію сторони обвинувачення.

6.23. Згідно зі сторінкою 39 повідомлення про підозру:

«26-27 грудня 2018 року ОСОБА_12 (який був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах «Укрбуд») повідомив ОСОБА_6 про надходження на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державних коштів по Контракту 362/5/18/7 (мова йде про Укрбудмонтаж, «Калинівка») на суму 312458028,12 грн. В свою чергу ОСОБА_6 надав вказівки ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_26 (яка на той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств компанії «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент») здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств...». - Це взагалі дуже цікавий абзац, відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_2, адже орган досудового розслідування надалі не визначає у чому полягали подальші дії ОСОБА_2, тобто об`єктивна сторона складу злочину, пов`язана начебто з виконанням розпорядження ОСОБА_61 про переказ грошових коштів. ОСОБА_2 ніколи не був наділений повноваженнями щодо реалізації вказаних коштів як в силу закону так і в силу статутних документів.

Згідно зі сторінкою 6 повідомлення про підозру ОСОБА_2 фактично здійснював організацію виробничого процесу. Зараз стверджується, що ОСОБА_12 був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах «Укрбуд», а ОСОБА_26, яка працювала головним бухгалтером в підпорядкуванні ОСОБА_12, та між іншим, і наразі працює у ОСОБА_12, мала доступ до систем «Клієнт-банк». І це зазначає сторона обвинувачення!!! Але наразі ОСОБА_12 та ОСОБА_26 - допитані як свідки у цьому провадженні, а ОСОБА_2 повідомлено про підозру.

Навіть допитана як свідок ОСОБА_26 жодного разу не свідчить, що їй надавав вказівки ОСОБА_2 .

Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_26 мала відношення до нивки підприємств, але ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» взагалі не згадується.

Мова йде про зарахування коштів за об`єкт «Калинівка» на ТОВ «БК«Укрбудмонтаж».

Виникає низка логічних питань!!! До чого тут ОСОБА_2 .? Чим саме підтверджується у матеріалах справи голослівне припущення сторони обвинувачення, що ОСОБА_6 надавав вказівки ОСОБА_2 стосовно вказаного зарахування?

«26.12.2018 ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні за адресою: АДРЕСА_6. спільно з ОСОБА_12, з урахуванням вказівок ОСОБА_6, надав вказівку директору ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_7, укласти контракти ...».

Чим з матеріалів справи підтверджується, що вказівки ОСОБА_7 надавав ОСОБА_2, який відповідав за виробничий процес? Чому ОСОБА_12 у даному випадку свідок, а ОСОБА_2 -підозрюваний? Очевидно вбачається маніпуляція зі сторони обвинувачення, яка намагається голослівно вплутати ОСОБА_2 в перерахування коштів, хоча сторона обвинувачення зазначає, щоце був напрямок ОСОБА_12

«Того ж дня ОСОБА_12 та ОСОБА_2, з урахуванням вказівок ОСОБА_6, надали вказівку ОСОБА_7, укласти правочин - кредитний договір з ТОВ «Каса Народної Допомоги»...».

Надали вказівку ОСОБА_7 .!І!! Так хто саме надав- ОСОБА_2, ОСОБА_12 чи ОСОБА_6 .? Чи вони хором у трьох надавали цю вказівку? Чим у матеріалах справи підтверджується, що цю вказівку надавав саме ОСОБА_2 .?

Тобто текст повідомлення про підозру ОСОБА_2 вкотре базується на голослівних припущеннях.

6.24. Згідно зі сторінкою 40 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», уклавши відповідні, фіктивні правочини, створив умови для. доведення до кінця спільного злочинного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».

Тобто, на сторінці 4 повідомлення про підозру сторона обвинувачення стверджує, що план розробив ОСОБА_6, а вже на сторінці 40 завдяки маніпуляціям план став спільний. Сторона обвинувачення постійно змішує тендери ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Спочатку каже, що ОСОБА_2 діяв задля ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», а потім забуває про це та вписує його вже до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж».

«26.12.2018 ОСОБА_26, на. виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням, з ОСОБА_6 не будучи обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння. державними коштами, вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками зазначених товариств».

З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення. Та й знову, якщо ні про що не обізнана ОСОБА_26 діяла за вказівками ОСОБА_12 за погодженням з ОСОБА_6, то чому ОСОБА_2 підозрюваний, а ОСОБА_12 - свідок? Вищезазначене ще раз підтверджує відсутність жодного обґрунтування підозри ОСОБА_2 .

6.25. Згідно зі сторінкою 41 повідомлення про підозру:

«Внаслідок зазначених послідовних переказів ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 умисно створено дебіторську заборгованість ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» перед ТОВ «НКД» на загальну суму 312 000 000 грн».

Тобто про ОСОБА_12 та ОСОБА_26 сторона обвинувачення забуває. І так, внаслідок переказів ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .... Так а який саме переказ робився ОСОБА_2, чи за його вказівкою? Та сторона обвинувачення зазначає цю нісенітницю, сама ж зазначаючи, що ОСОБА_2 відповідав за виробничий процесе.

«10.01.2019 о 09 год 53 хв 11с ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_6, з рахунку ... ТОВ «Спецбуд-плюс» на рахунок ... ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ..., перерахувала кошти ...».

Тобто, як доходить до фактичних обставин, то ОСОБА_2 зникає, та з`являється ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_26 . Що не заважає стороні обвинувачення голослівно приписувати ОСОБА_2 то до плану ОСОБА_6, то до перерахувань, які проводила ОСОБА_26 .

6.26. Згідно зі сторінкою 42 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписавши платіжне доручення для подальшого проведення безтоварних операцій за фіктивним договором поставки №051118 від 05.11.2018, створив умови для доведення до кінця спільного злочинного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності.

30.01.2019 о 13 год 38 хв 41 с зазначені державні кошти надійшли на. рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» № НОМЕР_20 в AT «АБ «Укргазбанк» та того ж дня о 15 год 51 хв 02 с. ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12 за погодженням з ОСОБА_6, вказану суму коштів перерахувала на рахунок......

Ну очевидна Маніпуляція сторони обвинувачення, яка явно вбачається з двох поряд абзаців. План начебто ОСОБА_2, але створив план - ОСОБА_6, а виконували ОСОБА_12 та ОСОБА_26 . Будь-яка логічна послідовність у даному випадку відсутня.

6.27. Згідно зі сторінкою 43 повідомлення про підозру: «Таким чином, ОСОБА_69, зловживаючи службовим становищем, директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписавши платіжні доручення для подальшого проведення, безтоварних операцій за фіктивними договорами ...., створив умови для доведення до кінця спільного злочинного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».

План начебто ОСОБА_2, але створив план - ОСОБА_6, а виконували ОСОБА_12, ОСОБА_26, та ОСОБА_7 .. Знову ж таки, про які будівництва йде мова про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_6, та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2, по об`єктах «Цвітоха» та « ОСОБА_70 ».

«Вказані операції щодо переказів коштів між товариствами корпорації «Укрбуд» здійснила ОСОБА_71 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_6 ».

З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення. Та й знову, якщо ні про що не обізнана ОСОБА_26 діяла за вказівками ОСОБА_12 за погодженням з ОСОБА_6, то чому підозрюваний ОСОБА_2, а ОСОБА_12 - свідок? Вищезазначене ще раз підтверджую відсутність жодного обґрунтування підозри ОСОБА_2 .

6.28. Згідно зі сторінкою 44 повідомлення про підозру:

«При цьому з метою приховування заволодіння державними коштами шляхом, створення видимості, що будівельні роботи ведуться. ОСОБА_6, ОСОБА_2 та. ОСОБА_72 організовано проведення в 2019 році незначного обсягу робіт на об`єкті...».

VII. Щодо кваліфікації за ч. 3 ст.27 КК України, ч,5 ст.191 КК України та ч.2 ст.364 КК України

7.1. ОСОБА_2 згідно з ч. 3 ст. 18, п.1 примітки до ст. 264 КК України не був службовою особою. Навіть сторона обвинувачення не стверджує протилежне.

7.2. Захист вважає, що дії ОСОБА_2 за жодних обставин не могли кваліфікуватися за ч. 3 ст.27 КК України, що безпосередньо підтверджується повідомленням про підозру ОСОБА_2 .

7.3. Розділивши певну подію на начебто два різних кримінальних правопорушення, сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_2 в організації та керуванні заволодіння чужим майном та в організації та керуванні зловживання службовим становищем, та відповідно вважає його організатором обох кримінальних правопорушень.

7.4. Згідно з повідомленням про підозру, сторона обвинувачення виділяє як перше кримінальне правопорушення наступне: начебто організацію ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зловживання службовим становищем ОСОБА_79, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», а саме створили умови для одержання нею неправомірної вигоди - права на одержання попередньої оплати без законних на те підстав.

7.5. Це припущення спростовується матеріалами справи, а саме повідомленням про підозру ОСОБА_2 з наступних підстав;,

- як зазначено у пункті 6.2 даної скарги, згідно з сторінкою 4 повідомлення про підозру: « ОСОБА_6, будучи народним депутатом України, здійснював фінансовий та організаційний контроль над суб`єктами корпорації «Укрбуд»». «В кінці січня- на початку лютого 2018 року у ОСОБА_6, виник умисел на заволодіння коштами, виділеними МОУ...». «Для реалізації задуманого ОСОБА_6, розробив поетапний план реалізації злочинного умислу...».

- як зазначено у пункті 6.11 даної скарги, згідно з сторінкою 21 повідомлення про підозру: «На початку червня 2018 року ОСОБА_2 надав вказівку невстановленим особам ....підготувати лист від ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу МОУ з проханням ініціювати перед КМУ питання щодо внесення змін до постанов КМУ ..., та як наслідок, вирішення питання про здійснення попередньої оплати робіт передбачених контрактом на строк 18 місяців та в обсязі 80%...».

- Як зазначено у пункті 6.12 даної скарги, згідно з сторінкою 22 повідомлення про підозру: «... ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_8 фотознімок листа від ТОВ «Північно-український Будівельний Альянс...».«...ОСОБА_2 звернувсядо ОСОБА_8, з проханням здійснити супровід зазначеного листа». «ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_9 для того, щоб впевнитись в отримані ним від ОСОБА_10 відповідного листа...». «За вказівкою ОСОБА_2 ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» спрямувало аналогічного листа 0566 ...до МОУ».

- Як зазначено у пункті 6.19 даної скарги, згідно з сторінкою 32 повідомлення про підозру, «на початку грудня 2018 року (більш точний час не встановлено, але не пізніше 03.12.2018) директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_23, будучи- директором товариства, засновником якого була ОСОБА_31 (дружина ОСОБА_6 ), усвідомлюючи свою підзвітність та підконтрольність ОСОБА_6, ... підписав лист на ім`я ОСОБА_9 від 04.12.208 №215/18, всякому, посилаючись на набрання, чинності Постановою КМУ №983 від 31.10.2018 «Про внесення змін до Постанов КМУ від 27 грудня 2001 року №1764 і від 23 квітня 2014 року №117, зазначив про необхідність привести Контракт у відповідність із чинним законодавством України через внесення змін до пунктів 12 і 14 Контракту шляхом укладання Додаткової угоди до Контракту. При цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що станом на час підписання листа відсутня необхідність у виділені додаткового фінансування по контракту № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року, а також був обізнаний з ходом виконання контрактів, (а саме про те, що будівництво ; фактично не ведеться).

- Таким чином, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_2, ОСОБА_2

звертався до службових осіб МО України, що до контрактів та попередньої оплати від компанії ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», контракти якої стосуються інших (ніж Калинівка) об`єктів, та, відповідно не . є предметом інкримінуємого злочину. Згідно повідомлення про підозру від компанії ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» звертався до службових осіб МО України щодо збільшення попередньої оплати до 80% директор ОСОБА_7 який був підзвітний та підконтрольний ОСОБА_6, який (згідно повідомлення про підозру) і розробив злочинний план.

- Таким чином, згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_74 не мав. жодного відношення до вказаної події кримінального провадження, що також багаторазово підтверджується і у повідомленні про підозру. (Дивись пункти 6,13, 6.15, 6.17, 6.18, 6.20, 6.21, 6.22).. «Таким чином (Службова Особа МОУ) умисно використав...службове становище всупереч інтересам, служби з метою одержання, неправомірної вигоди, юридичними особами, підконтрольною ОСОБА_6, а саме створили умови для .одержання ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав».

7.6. Більш того, захист не розуміє, як отримання попередньої оплати за чинним рішенням КМУ можливо кваліфікувати як одержання неправомірної вигоди без законних на це підстав. Підставою для отримання попередньої оплати як раз і є чинне рішення КМУ «Про внесення змін до постанов від 27 грудня 2001 року №1764 і від 23 квітня 2014 року №117» підписана Прем`єр-Міністром України ОСОБА_75, опублікована та набрала чинності 30.11.2018.

7.7. Згідно з повідомленням про підозру, сторона обвинувачення виділяє як друге кримінальне правопорушення наступне: начебто організацію ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписавши платіжні доручення для подальшого проведення безтоварних операцій за фіктивними договорами, створив умови для доведення до кінця злочинного плану щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».

7.8. Це припущення спростовується матеріалами справи, а саме повідомленням про підозру ОСОБА_2 з наступних підстав:

- як зазначено у пункті 6.23 даної скарги, згідно з сторінкою 39 повідомлення про підозру:

ОСОБА_12 був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах «Укрбуд»;

ОСОБА_26 той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств компанії «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «укрбудмонтаж»,ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_26 мала відношення до низки підприємств, але ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» взагалі не згадується);

ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_6 про надходження на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державних коштів по Контракту 362/5/18/7 (мова йде про Укрбудмонтаж, «Калинівка») на суму 312458028,12 грн.;

ОСОБА_6 надав вказівки ОСОБА_12 та ОСОБА_26 здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств...

Допитана як свідок ОСОБА_26 жодного разу не свідчить, що їй надавав вказівки ОСОБА_2

- як зазначено у пункті 6.3 даної скарги, згідно з сторінкою 6 повідомлення про підозру: ОСОБА_2 фактично здійснював організацію виробничого процесу, пов`язаного з реалізацією проектів будівництва товариств корпорації «Укрбуд»

- як зазначено у пункті 6.24 даної скарги, згідно з сторінкою 40 повідомлення про підозру:

«Таким чином ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»,уклавши відповідні фіктивні правочини, створив умови для доведення до кінця злочинного плану ОСОБА_6 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».

«26.12.2018 ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_6, не будучи обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння державними коштами, вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками зазначених товариств».

- як зазначено у пункті 6.25 даної скарги, згідно з сторінкою 41 повідомлення про підозру: - «10.01.2019 о 09 год 53 хв 11с ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_6, з рахунку.... ТОВ «Спецбуд-плюс» на рахунок ... ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», перерахувала кошти - як зазначено у пункті 6.27 даної скарги, згідно з сторінкою 43 повідомлення про підозру. «Вказані операції щодо переказів коштів між товариствами корпорації «Укрбуд» здійснила ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_6 ».

- Таким чином, згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_2, не мав жодного

відношення до вказаної події кримінального провадження, що також багаторазово підтверджується і у повідомленні про підозру. Сторона обвинувачення штучно змішує обставини щодо тендерів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», «підтягуючи» ОСОБА_2 під начебто вчинення кримінального правопорушення.

7.9. Сторона обвинувачення штучно розділяє склад єдиної події на дві різні, так як не може визначитись с кваліфікацією можливого кримінального правопорушення. Так і не відповівши на питання, у чому полягала неправомірна вигода ОСОБА_2, сторона обвинувачення кваліфікує одну і ту саму подію за конкурентними складами злочину. В першому випадку (ст. 191 КК) ці дії спрямовані на розкрадання майна (привласнення, розтрата, заволодіння), а зловживання службовим становищем є способом розкрадання. В іншому випадку (ст. 364 КК) зловживання владою або службовим становищем складає самостійний склад злочину навіть без ознак розкрадання, але обов`язково має бути спеціальна мета - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Відповідно це не дає змогу зрозуміти стороні захисту, від якого саме повідомлення про підозру потрібно захищати ОСОБА_2, та вочевидь робить необгрунтованим саме повідомлення про підозру.

Наведене свідчить про недоведеність обгрунтованості підозри ОСОБА_2 .

2. Щодо недоведеності існування ризиків, встановлених в ухвалі слідчого судді

Як слідує зі змісту ухвали слідчого судді від 01.11.2023 при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати ОСОБА_2 вчинити зазначені у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, спроби, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Даний ризик, обґрунтовано, зокрема, тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого корупційних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом та з конфіскацією майна. Далі детектив зазначає, що ОСОБА_2 має фінансову спроможність переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Слід зауважити, що ризик переховування підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. З урахуванням практики ЄСПЛ оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що він маловірогідний і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик переховування може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчієв проти Молдови).

ОСОБА_2 є громадянином України, має місце реєстрації та місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Має міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебуває батько 1948 р.н. та мати 1949 р.н., які є пенсіонерами, при цьому, мати має захворювання та потребує постійного лікування. Також на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня донька 2013 р.н.

Сам ОСОБА_2 має захворювання, у зв`язку з чим переніс оперативне втручання та перебуває під постійним наглядом лікарів. У зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_2 виключений з військового обліку.

Так само, не може бути доказом наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду наявність у ОСОБА_2 паспортів для виїзду за кордон.

Не зважаючи на виїзди ОСОБА_2 за кордон, він кожного разу повертався в Україну.

На переконання сторони захисту, значна кількість виїздів ОСОБА_2 за кордон та повернення в Україну, і свідчить про відсутність у ОСОБА_2 будь-яких намірів переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_2 є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, в якому з 2020 року судове провадження здійснюється Вищим антикорупційним судом та в якому до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На всі судові засідання ОСОБА_2 з`являється. Отже, виїзди ОСОБА_2 за кордон ніяким чином не свідчать про наявність ризику переховування від органів досудового розслідуваннята/або суду, так як своєю бездоганною процесуальною поведінкою в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_2 довів відсутність такого ризику.

Маючи реальну можливість безперешкодно перетинати державний кордон України, ОСОБА_2 жодного разу не вдався до спроб переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Даний ризик, зокрема, обґрунтовано тим, що органом досудового розслідування станом на теперішній час не відшукано документів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» щодо виконання державного контракту за 362/5/18/7 від 07.08.2018 року, а за показаннями свідка ОСОБА_38 ці документи, а також бухгалтерські документи та печатки цього товариства були втрачені його попередніми керівниками і власниками».

Слід зазначити, що у своїх показаннях директор ТОВ «БК Укрбудмонтаж» каже, що розпочав свою роботу з 29.09.2021 та зі слів представника компанії з управління активами ОСОБА_76, який й наняв свідка на роботу, документи товариства втрачені попереднім керівництвом. Тобто свідок дає показання зі слів третьої особи, та ці показання враховано слідчим суддею, як доказ того, що «підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів».

Також необхідно зауважити, що події, про які йде мова відбувалися у 2018-2019 роках, а ОСОБА_2 ніколи не був власником, чи керівником вказаної компанії.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні (п. З ч.1ст.177 КПК України)

За доводами клопотання, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Такі твердження детектива є необгрунтованими, голослівними, не зрозуміло про який початковий етап кримінального провадження йде мова, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється більше 4 років, за цей час орган досудового розслідування мав змогу зібрати всі необхідні докази, в тому числі, допитати свідків.

До того ж, матеріалами клопотання не доведено, що з боку ОСОБА_2 за час досудового розслідування вчинялися спроби тиску на свідків у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим. слід зауважити, що при допиті свідка, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду, свідок повідомляється про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, а саме, за завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань.

Сторона обвинувачення не довела матеріалами клопотання, що з боку ОСОБА_2 вчинялися спроби впливу на свідків.

Отже, передбачена КПК України процедура отримання показань свідка ніяким чином не може свідчити про наявність ризику впливу на свідків.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Цей ризик слідчий суддя взагалі нічим не обґрунтовував, а лише його зазначив».

Крім того, надали слідчому судді низку письмових матеріалів щодо стану здоров`я підозрюваного, його матеріального стану та харатеризуючих матеріалів (том 8 а.с. 44-70, 76-88).

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думки своїх захисників, проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя дослідив клопотання прокурора з доданими матеріалами, надані сторонами кримінального провадження матеріали і заперечення та заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України: «При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».

Відповідно до вимог ч. ч. 5 та 7 ст. 194 КПК України: «Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України: «Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу».

Прокурор звернувся до слідчого судді з цим клопотанням у зв`язку з тим, що 02 січня 2024 року закінчується строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, та з урахуванням неможливості завершити досудове розслідування у цей строк.

Зі змісту ч. 1 ст. 194 КПК України видно, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також матеріали, що були надані стороною захисту (том 8 а.с. 44-70, 76-88) дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра в частині вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою.

Разом з тим, слідчий суддя частково погоджується із запереченнями сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри у частині вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя виходить з того, що до обов`язкових ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, належать:

- мета отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи для іншої фізичної або юридичної особи;

- тяжкі наслідки - наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- причиновий зв`язок між діянням і наслідками (тяжкими наслідками).

Сторона обвинувачення у повідомленні про підозру ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення покликається на те, що підконтрольні ОСОБА_6 юридичні особи без законних підстав одержали неправомірну вигоду у вигляді вигоди - «права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом».

Слідчий суддя не може погодитися з таким визначенням неправомірної вигоди стороною обвинувачення, оскільки:

- по-перше, зміни, які були внесені до Порядку державного фінансування капітального будівництва постановою КМ України від 31.10.2018 року за № 983 (затверджений постановою КМ України від 27.12.2001 року за № 1764; надалі за текстом - постанова КМУ № 1794) у редакції: «Для виконання робіт з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет та боєприпасів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 80 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як 18 місяців» не встановлюють вигоди (привілею, переваги, пільги тощо) для індивідуально визначеної юридичної особи або кола юридичних осіб за ознакою їх підконтрольності певній особі, а поширюється на будь-яких замовників таких робіт та їх виконавців (генпідрядників, підрядників тощо);

- по-друге, зазначена вигода (привілей, перевага, пільга тощо) щодо ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» нівелюється умовою п. 14 контракту № 362/5/18/7 за якою кошти авансу повинні бути використані виконавцем протягом строку, встановленого у рішенні заступника Міністра оборони України, що має бути документально підтверджено, а невикористані кошти мають бути повернуті замовнику протягом 5 банківських днів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, належить до злочинів з матеріальним складом, а тому тяжкі наслідки (наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян) є однією з його обов`язкових ознак. За змістом повідомлення про підозру, грошові кошти у сумі 307.561.676,99 гривень визначені стороною обвинувачення одночасно, як у якості тяжких наслідків за ч. 2 ст. 364 КК України, так і у якості предмета заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України, що цілком відповідає кваліфікації за ч. 5 ст. 191 КК України, але є неприйнятним для кваліфікації за ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки:

- пряма дійсна шкода є характерною для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як така, що є наслідком зменшення вартості майна власника у зв`язку з безповоротним вибуттям майна з його власності;

- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, не має тяжким наслідком прямої дійсної шкоди з безповоротним вилученням майна у власника, а полягає лише у зменшенні вартості наявного у нього майна або у неотриманні майна, яке він мав отримати.

Між діяннями особи і тяжкими наслідками у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України, має обов`язково існувати безпосередній причиновий зв`язок, відсутність якого виключає можливість кваліфікації за вказаною нормою кримінального закону.

Зі змісту підозри, що також підтверджується і матеріалами клопотання видно, що рішення про перерахування коштів авансу від МО України до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» за зазначеним контрактом, на підставі яких і були перераховані грошові кошти, були прийняті і підписані не підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а заступником Міністра оборони України ОСОБА_18, що унеможливлює існування причинового зв`язку між діями підозрюваних та наслідками у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і виключає можливість кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України.

За таких обставин та з огляду на наведене, на думку слідчого судді, діяння підозрюваного ОСОБА_2 не містять ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, що виключає можливість існування події цього злочину, і є підставою для визначення підозри у цій частині необгрунтованою.

Стосовно ризиків зазначених у клопотанні слідчий суддя зазначає таке.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати його вчинити зазначені у п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі фінансові спроможності та можливості для перетину державного кордону, оскільки має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, до чого його може спонукати, зокрема, як встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого і особливо тяжкого злочинів у цьому кримінальному провадженні, так і можлива кримінальна відповідальність у кримінальному провадженні за № 42017000000004969 від 11.12.2017 року, в якому він обвинувачується за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 і ч. 3, 4 ст. 358 КК України, судовий розгляд якого триває. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду».

Слідчий суддя також дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

При встановленні наявності зазначених прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини (зокрема, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року), у яких неодноразово було акцентовано увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність ризику того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (документів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» щодо виконання державного контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018 року), оскільки:

- до клопотання не додано доказів на підтвердження того, що органом досудового розслідування здійснюються будь-які слідчі або процесуальні дії, спрямовані на відшукання та/або вилучення таких документів, а постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_77 від 21 грудня 2023 року про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні також не містить посилань на необхідність вчинення органом досудового розслідування таких процесуальних та/або слідчих дій;

- зі змісту підозри ОСОБА_2 і зазначених у ній фактичних обставин видно, що сторона обвинувачення і не зазначає про те, що зі сторони ТОВ ««БК «Укрбудмонтаж»» державний контракт № 362/5/18/7 від 07.08.2018 року виконувався (виконувалися будівельно-монтажні та інші роботи);

- матеріали щодо виконання цього державного контракту можна відшукати також у контрагента за контрактом - МО України, органах державного казначейства і банківських установах, можливість перешкоджання чому з боку підозрюваного стороною обвинувачення не підтверджена прокурором.

Про відсутність вказаного ризику свідчить також і те, що на підтвердження обставин зазначених у вказаному клопотанні стороною обвинувачення надані ті ж самі докази, що надавалися ним раніше під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, слідчий суддя вважає абстрактним припущенням ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки прокурором не надані докази на підтвердження реальної можливості настання вказаного ризику, як не наведені і встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини та/або події, які б могли переконати слідчого суддю у можливості вчинення підозрюваним такої протиправної поведінки, за винятком того, що він є обвинуваченим у кримінальному провадженні за № 42017000000004969 від 11.12.2017 року за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 і ч. 3, 4 ст. 358 КК України, що само по собі не може свідчити про існування зазначеного ризику.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що з ризиків, наявність яких була встановлена в ухвалі слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу від 01 листопада 2023 року, наразі продовжують існувати лише ризики вчинення ним спроб, зазначених у п. п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для розгляду питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки предметом розгляду цього клопотання є виключно продовження строку обов`язків, визначених під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та репутацію підозрюваного; майновий стан та відсутність судимостей, а також розмір предмета кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_77 від 21 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 25 січня 2024 року включно.

Слідчий суддя зазначає, що хоча він і вважає підозру ОСОБА_2 необгрунтованою у частині вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а зазначені прокурором ризики, передбачені п. п. 2 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведеними, але обгрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, і доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п. п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатніми для задоволення його клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків на два місяці, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні 52019000000000842 від 25.09.2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 193, 194, 197, 199, 372, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

1. Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року - задовольнити.

2. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні 52019000000000842 від 25.09.2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);

6) носити електронний засіб контролю.

3. Строк дії ухвали становить 2 місяці.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 02 січня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 116075950

УХВАЛА