Document No. 116140357

Date of the hearing: 02/01/2024
Date of the decision: 02/01/2024
Case №: 991/11146/23
Proceeding №: 52019000000000842
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.

Справа № 991/11146/23

Провадження № 1-кс/991/11237/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

02 січня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_58.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області; місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2, захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Питання про продовження строку дії обов`язків вирішується за клопотанням прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним:

«Національним антикорупційним бюро України провадиться досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційної прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25.09.2019 за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 03.11.2023 до підозрюваного

ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на 2 місяці (тобто до 03.01.2023) таких обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25.09.2019 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, а саме до 25.01.2024.

1. Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_2 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці січня - на початку лютого 2018 року у ОСОБА_7, який на той час був народним депутатом України VIII скликання (тобто здійснював функції представника влади і згідно з ч. 3 ст. 18, п. 1 примітки до ст. 364 КК України був службовою особою), а також контролював суб`єктів господарювання, належних до корпорації «Укрбуд», в тому числі ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс», ТОВ «БК «Укрбудмотаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ПАТ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», виник умисел на заволодіння коштами, виділеними на виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України. ОСОБА_7 до протиправної діяльності залучив підконтрольних йому ОСОБА_6, який фактично здійснював організацію виробничого процесу, пов`язаного з реалізацією проєктів будівництва товариств корпорації «Укрбуд», контролював діяльність та координував дії керівників цих товариств) та ОСОБА_8, який на підставі протоколу № 85 від 04.02.2015 загальних зборів учасників ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», наказу № 454/1 від 05.02.2015 призначений на посаду директора Товариства та відповідно до п. 5.13. статуту ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», затвердженого 19.04.2018, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою).

В подальшому вказана група осіб ( ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_23 ) діяли спільно, узгоджено, з корисливих мотивів та в інтересах підконтрольних ОСОБА_7 юридичних осіб, вступивши таким чином в попередню змову для вчинення заволодіння чужим майном.

02.03.2018 наказом Міністра оборони України № 94 «Про організацію виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних сил України на 2018 рік» Управління забезпечення живучості ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Управління) визначено замовником виконання робіт з реконструкції технічних територій військових частин.

ОСОБА_2 згідно з наказом Міністра оборони України від 01.03.2016 № 193 з 01.03.2016 обіймав посаду Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Він відповідав за напрямком безпеки військової служби ЗС України, виконання ними функцій і покладених завдань, координував та контролював діяльність Центрального управління безпеки військової служби ЗС України (далі - Центральне управління).

ОСОБА_9 згідно з наказом Міністра оборони України (по особовому складу) 20.12.2017 № 939 призначений на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до пунктів 1, 8, 10 Положення про Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України, Центральне управління є органом військового управління Збройних Сил України, який призначений для виконання заходів щодо підвищення рівня живучості та вибухопожежобезпеки у військових частинах, пожежної безпеки, збереження життя і здоров`я особового складу в Збройних Силах України. Начальник Центрального управління, серед іншого, відповідає та здійснює контроль за виконанням заходів, цільових програм, цільовим використанням коштів і майна в Збройних Силах України відповідно до бюджетних програм статей кошторису Міністерства оборони України, за якими Центральне управління є відповідальним виконавцем або співвиконавцем; очолює Центральне управління та здійснює керівництво його діяльністю.

ОСОБА_24 згідно з наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2017 № 644 призначений на посаду начальника управління забезпечення живучості ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідно до пунктів 1, 6 Положення про Управління забезпечення живучості ІНФОРМАЦІЯ_5 Управління є структурним підрозділом Центрального управління, яке призначене для планування та організації виконання заходів живучості та вибухопожежобезпеки, обліку та експлуатації систем охорони на арсеналах, базах і складах озброєння, ракет, боєприпасів та компонентів ракетного палива Збройних Сил України, та підпорядковане начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 . Начальник управління відповідає за здійснення фінансового контролю за використанням державних коштів, які передбачені на виконання заходів Програми живучості у Збройних Силах України, та контроль за станом витрачання матеріальних цінностей.

ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_24 обіймали посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України були службовими особами та відповідальними за виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України. Їм були відомі вимоги законодавства, якими визначено їх службове становище, зокрема ст. ст. 17, 19, 41 Конституції України, Закон України «Про Збройні Сили України», Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999, Закон України «Про оборону України». Водночас, не будучи обізнаними зі злочинним планом щодо заволодіння державними коштами, вони вступили в попередньою змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо вчинення зловживання службовим становищем, тобто вирішили використовувати службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_7 (виконавцями робіт) неправомірної вигоди у вигляді права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) та, як наслідок, попередньої оплати - без законних на те підстав.

В подальшому вказані особи діяли спільно та узгоджено, з порушенням вказаних вище вимог законодавства.

В період з березня по травень 2018 ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконані дії, необхідні для визначення підконтрольних ОСОБА_7 юридичних осіб виконавцями робіт. Так, укладені три державні контракти на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів для зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України, а саме:

- 17.05.2018 державний контракт № 362/5/18/1 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» (далі - Виконавець);

- 07.08.2018 державний контракт № 362/5/18/7 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (далі - Виконавець) ;

- 14.09.2018 державний контракт № 362/5/18/8 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» (далі - Виконавець).

У зазначених контрактах, зокрема, передбачалось, що Замовник має право здійснити попередню оплату для придбання (закупівлі) матеріалів, які необхідні для виконання робіт, у розмірі що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, не більше 3 місяців, але не пізніше терміну виконання робіт за Контрактом та у межах призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік. У разі надання попередньої оплати Виконавець у якості звіту за отримані кошти зобов`язаний у термін, що не перевищує три місяці з дати отримання попередньої оплати надати відповідно оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти Виконавець повертає Замовнику у п`ятиденний термін. Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені календарним планом; використовувати кошти, отримані як попередня оплата, за цільовим призначенням.

При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стало відомо про наявність обмежень, передбачених у Постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», а також у Постанові Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», що стосувалися попередньої оплати (авансу) для придбання (закупівлі) матеріалів виключно у розмірі, що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, на строк не більше 3 місяців. Ці нормативні положення перешкоджали заволодінню державними коштами.

Отже, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 усвідомили, що єдиним можливим способом усунення зазначених перешкод є використання службового становища службовими особами Міністерства оборони України/Генерального штабу ЗСУ/органів військового управління Збройних Сил України, наділеними повноваженнями ініціювати зміни в нормативно-правові акти в частині збільшення розміру попередньої оплати (авансу) та строку її використання (і, як наслідок, відповідного звітування). Такі зміни, зокрема, забезпечили б можливість набагато більшого розміру фінансування (авансування), а також надали б достатній час для вжиття заходів щодо приховування факту заволодіння відповідними державними коштами. При цьому належне фінансово-економічне обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, а відповідно і збільшення розміру попередньої оплати (авансу), було відсутнє.

Після спрямування листів від ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу Міністерства оборони України з проханням ініціювати питання щодо внесення змін до постанов та, як наслідок, здійснення попередньої оплати робіт, передбачених контрактом, на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, ОСОБА_6 у період з 08.06.2018 по 31.10.2018 звертався до ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з проханням здійснити супровід їх розгляду та підготувати відповідні документи для подання проєкту змін на розгляд Кабінету Міністрів України. В свою чергу ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_24, знаючи про відсутність фінансово-економічного обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, підготували відповідний проєкт змін до постанов Кабінету Міністрів України.

При цьому зазначеним службовим особам Збройних Сил України було відомо про непогодження зазначених змін Департаментом фінансів Міністерства оборони України, який повідомляв, що реалізація проєкту постанови може спричинити позбавлення можливості забезпечення ефективного, цільового, раціонального використання бюджетних коштів, а також виникнення ризиків втрат коштів Державного бюджету України.

30.10.2018 ОСОБА_2 доповів Міністру оборони України ОСОБА_17 про непогодження Департаментом фінансів Міністерства оборони України змін до відповідних постанов, а також про висловлені зауваження та застереження. При цьому ОСОБА_2 наполягав на необхідності внесення вказаних змін.

У подальшому, з урахуванням позиції ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ініціаторів відповідних змін до постанов Кабінету Міністрів України, ОСОБА_17 підписав проєкт відповідних змін.

31.10.2018 прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117» в запропонованій Міністерством оборони України редакції. Крім цього, доручено Міністерству оборони України оформити її в триденний строк відповідно до Регламенту.

На виконання рішення Уряду від 31.10.2018 Міністерством оборони України проєкт Постанови спрямовано до відповідних міністерств.

При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом обміну інформацією, а також залучаючи невстановлених осіб з числа службових осіб Кабінету Міністрів України, здійснювали контроль та супровід процесу прийняття Кабінетом Міністрів України 31.10.2018 зазначених змін, а також подальшого опрацювання та погодження проєкту постанови міністерствами.

16.11.2018 Міністерство фінансів України спрямувало на адресу Міністерства оборони України проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який завізувало із зауваженнями, зазначивши про ненадання Міністерством оборони України до вказаних проєктів постанов фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо необхідності збільшення розміру та терміну авансування, а також про те, що реалізація положень проєкту постанови може мати наслідком відволікання бюджетних коштів на тривалий період та утворення дебіторської заборгованості, а також несвоєчасне виконання робіт.

Того ж дня Центральне управління листом № 362/2/2582 за підписом ОСОБА_9 спрямувало ОСОБА_2 проєкти змін та додатки до них для доповіді Міністру оборони України. При цьому ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 знали про відсутність фінансово-економічного обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, були ознайомлені з попередніми зауваженнями та застереженнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України з цих питань, а також обізнані з ходом виконання контрактів (а саме про те, що будівництво фактично не ведеться) та наявними зауваженнями міністерств. Разом з тим, вони усвідомлювали, що прийняття зазначених змін забезпечить одержання неправомірної вигоди юридичними особами, які є виконавцями державних контрактів, у вигляді вигоди - права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, - без законних на те підстав. При цьому вони свідомо припускали можливу втрату коштів і настання суспільно небезпечних наслідків.

19.11.2018 ОСОБА_2 доповів ОСОБА_17 про наявні зауваження та застереження Міністерства фінансів України, які фактично відповідали зауваженням та застереженням Департаменту фінансів Міністерства оборони України, і наполягав на необхідності прийняття змін до постанов.

ОСОБА_17, з урахуванням ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ініціаторів змін до постанов, підписав відповідні документи.

Після їх надходження до Кабінету Міністрів України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом обміну інформацією, із залученням невстановлених осіб з числа службових осіб Кабінету Міністрів України, здійснювали контроль та супровід процесу їх опрацювання. У подальшому Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» підписана Прем`єр-міністром України, опублікована та набрала чинності 30.11.2018.

Отже, внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 юридичні особи, підконтрольні ОСОБА_7, одержали неправомірну вигоду, у вигляді вигоди - права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, - без законних на те підстав. Таким чином були усунуті перешкоди для досягнення ОСОБА_7 та ОСОБА_25 бажаного їм результату - заволодіння коштами, виділеними на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних сил України.

ОСОБА_24 та ОСОБА_8, усвідомлюючи, що відсутня необхідність у виділенні додаткового фінансування, а також будучи обізнаними з ходом виконання контракту № 362/5/18/7 (а саме про те, що будівництво фактично не ведеться), 11 та 20.12.2018 підписали Додаткові угоди № 2 та № 3, якими передбачено збільшення розміру попередньої оплати (у відсотковому відношенні) та строків її використання, а також розміру зобов`язань на 2018 рік та, як наслідок, розміру попередньої оплати.

При цьому при підписанні додаткових угод ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 усвідомлювали відсутність обґрунтованої необхідності збільшення розміру попередньої оплати та строку її використання (і, як наслідок, відповідного звітування), пов`язані з цим ризики втрати державних коштів, а також відсутність необхідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів, як того вимагає пункт 1 Постанови № 117 (зі змінами) та абзац 12 пункту 1 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 № 65 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік».

Таким чином ОСОБА_8, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», створив передумови для безпідставного та економічно необґрунтованого додаткового фінансування (авансування). В свою чергу ОСОБА_24 умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, підконтрольною ОСОБА_7, а саме створив умови для одержання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на те підстав.

В період з 19 до 20.12.2018 ОСОБА_9 і ОСОБА_24, з урахуванням змін до постанов Кабінету Міністрів України, на підставі листів ОСОБА_8 (який усвідомлював неможливість виконання робіт, про що листами неодноразово повідомляв Замовника) від 05.12.2018 № 217/18 та від 20.12.2018 № 236/18 підготували і подали на погодження та затвердження два рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом № 362/5/18/7 від 07.09.2018 (далі - Рішення) на загальну суму 312 458 028,12 грн., які ОСОБА_2 погодив.

Не пізніше 21.12.2018 ОСОБА_9 на виконання вказівки ОСОБА_2 подав ці Рішення Заступнику Міністра оборони України ОСОБА_18, який з урахуванням позиції ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ініціаторів відповідних Рішень, підписав їх.

22.12.2018 ОСОБА_9 підписав платіжні доручення № 362/28, 362/44, на підставі яких Міністерство оборони України переказало ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державні кошти як попередню оплату за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на загальну суму 312 458 028,12 грн.

Таким чином ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, підконтрольною ОСОБА_7, а саме створили умови для одержання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» вигоди - попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) без законних на те підстав. Отже, внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ТОВ БК «Укрбудмонтаж» (юридична особи, підконтрольна ОСОБА_7 ), одержала неправомірну вигоду у вигляді попередньої оплати (авансу) на загальну суму 312 458 028,12 грн - без законних на те підстав.

26.12.2018 та 27.12.2018 Міністерство оборони України переказало як попередню оплату бюджетні кошти на загальну суму 312 458 028,12 грн на небюджетний рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж».

Після цього ОСОБА_7 надав вказівки ОСОБА_12 (який був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах корпорації «Укрбуд»), ОСОБА_6 та ОСОБА_26 (яка на той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств корпорації «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент», і не була обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння державними коштами) здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств на потреби, не пов`язані з виконанням будівництва за контрактами з Міністерством оборони України.

У подальшому ОСОБА_8 як директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (Покупець) та ОСОБА_13 як директор ТОВ «Спецбуд-Плюс» (Постачальник) підписали договори поставки будівельних матеріалів № 051118 від 05.11.2018 та № 191118 від 19.11.2018 (без мети їх реального виконання).

Крім того, 26.12.2018 між ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (далі - ТОВ «КНД») (Фінансова установа) та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (Позичальник) укладено договір № 2612001/1/000-КЮС/18, відповідно до якого Фінансова установа надає Позичальнику кошти у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії на загальну суму 350 000 000,00 грн. Того ж дня ОСОБА_26 вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками товариств, внаслідок чого штучно створено заборгованість ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» перед ТОВ «КНД» на загальну суму 312 000 000 грн.

27.12.2018, 28.01.2019, 28.02.2019 ОСОБА_23 підписав платіжні доручення щодо переказу коштів з небюджетного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж», які надійшли від Міністерства оборони України, на загальну суму 276 342 000 грн, на рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» з призначенням платежу: «авансовий платіж на поставку будівельних матеріалів…». Після надходження коштів на рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» 260 925 000 грн повернуті на рахунки ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», відкриті в ПАТ АБ «Укргазбанк» та АТ «КБ «ГЛОБУС», з призначенням платежу «повернення авансу…», та у подальшому використані на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту (у тому числі на погашення штучно створеної заборгованості перед ТОВ «КНД»). Залишок коштів ТОВ «Спецбуд-Плюс» також використано на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту. Крім того, в період з 08.01.2019 до 01.02.2019 з небюджетного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж» бюджетні кошти, які надійшли від Міністерства оборони України за Контрактом, переказано на рахунки ТОВ «ТРОЙБЕРГ ЛТД» у сумі 34 257 966,19 грн та ТОВ «ВАТРА-ЛЕВ» у сумі 1 857 739,56 грн на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту.

Відповідні операції щодо перерахування коштів здійснила ОСОБА_26 на виконання вказівки ОСОБА_12, за погодженням з ОСОБА_7 .

При цьому з метою приховання заволодіння державними коштами шляхом створення видимості, що будівельні роботи ведуться, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 організовано проведення в 2019 році незначного обсягу робіт на об`єкті та надання актів приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в. Загалом на виконання п. 14 Контракту ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» із загальної суми попередньої оплати, яку отримано у грудні 2018 року, а саме 312 458 028,12 грн, ТОВ «Укрбудмонтаж» шляхом надання актів приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в підтвердило використання коштів лише у сумі 4 896 351,13 грн.

Таким чином ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заволоділи державними коштами у сумі 307 561 676,99 грн, які були перераховані Міністерством оборони України як попередня оплата за Контрактом № 362/5/18/7 на адресу ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», використавши їх на потреби, які не пов`язані з виконанням Контракту, тобто на цілі, не передбачені ним (на порушення пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», пункту 61 Контракту, ч. 1 ст. 526, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону «Про державне оборонне замовлення» в частині обов`язкового виконання умов Контракту), чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185, п. 4 примітки до ст. 364 КК України є особливо великим розміром та тяжкими наслідками охоронюваним законом державним інтересам.

2. Правова кваліфікація кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Макіївка Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_1, не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до ст. 480 КПК України.

3. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Підставами підозрювати ОСОБА_2 є зібрані в ході досудового розслідування докази, зокрема:

- фактичні дані, які містяться в листах ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» від 26.06.2018 за № 0566 та 31.08.2018 № 0820 на адресу Міністерства оборони України, якими товариство ініціює внесення змін до Постанови КМУ № 1764, якими б передбачалась можливість перерахування попередньої оплати в розмірі понад 30%, а саме до 80% вартості річного обсягу робіт, та збільшення терміну звітування з 3 місяців до 18 місяців;

- фактичні дані, які містяться в листах від 10.08.20218 за № 248/5257, від 26.10.20218 за № 248/7212 Департаменту фінансів Міністерства оборони України на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, в яких зазначено, що реалізація проєкту постанови в частині здійснення попередньої оплати на виконання робіт з реконструкції технічних територій військових частин, які будуть здійснені в наступних бюджетних періодах, призведе до зростання дебіторської заборгованості, відволікання коштів на тривалий період, а також виникнення ризиків втрат коштів Державного бюджету України;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 26-27.01.2023 документів, вилучених 23.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2023 (справа № 991/49/23, провадження 1-кс/991/51/23) в Кабінеті Міністрів України, відповідно до якого встановлено обставини подання та розгляду проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 27.12.2022 документів вилучених на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2021 (справа № 991/6760/21, провадження 1-кс/991/6862/21) в Міністерстві оборони України, відповідно до якого встановлено обставини ініціювання проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117», подання її на розгляд Кабінету Міністрів України, а також подальшого внесення змін до державних контрактів та здійснення попередньої оплати на надмірний строк та в надмірному обсязі, що призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості, і, як наслідок, втрати активів Міністерством оборони України в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму;

- фактичні дані, які містяться у протоколах огляду від 10.01.2023 та 10.02.2023 матеріалів НСРД відносно ОСОБА_6 за період з 26.03.2018 по 26.09.2018 (період, що охоплює укладання та виконання контрактів) відповідно до яких ОСОБА_6 був відповідальним від товариств корпорації «Укрбуд» за підготовку та подачу документів для укладання відповідних контрактів, контролював хід їх укладання та виконання, а також процес одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі), в тому числі внесення відповідних змін у законодавство;

- фактичні дані, які містяться у протоколах огляду від 10-11.08.2022, 16-17.08.2022, 22.08.2022, 14.08.2023 побітової копії та файл-образу мобільного телефона iPhone A1901 (серійний номер: НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3 ), який був вилучений під час обшуку 23.09.2020 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 (доступ до якого отримано на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 19.05.2022, справа № 991/1126/22, провадження 1-кс/991/1140/22), відповідно до якого: під час спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_6 останній звітує про виконану роботу, погоджує питання господарської діяльності, в тому числі на об`єктах будівництва Міністерства оброни України; обговорюються питання фінансування, внесення відповідних змін у законодавство; під час спілкування з абонентами « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 » та « ОСОБА_29 » ОСОБА_7 надсилає їм пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в частині додаткового фінансування реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України, які просить підтримати; ОСОБА_7 контролює прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» (наявне спілкування з вказаних питань з ОСОБА_30 ); ОСОБА_7 контролює використання грошових коштів та надає вказівки ОСОБА_12 щодо їх перерахування (наявне спілкування з вказаних питань з ОСОБА_12 ); ОСОБА_7 під час спілкування з невстановленим абонентом «А ( НОМЕР_4 )» ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомляє про можливість прийняття необхідних йому нормативно-правових актів в Кабінеті Міністрів України, а також про те, що відображає власні доходи як доходи дружини ОСОБА_31 ;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 12.08.2022 побітової копії та файл-образ мобільного телефона iPhone А1778 (серійний номер: НОМЕР_5, IMEI: НОМЕР_6 ), який був вилучений під час обшуку 23.09.2020 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 (доступ до якого отримано на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 19.05.2022, справа № 991/1126/22, провадження 1-кс/991/1140/22), відповідно до якого: під час спілкування з абонентом « ОСОБА_32 » останній звітує перед ОСОБА_7 про виконану роботу та повідомляє, що ремонт об`єкту по вул. Лаврська (офіс партії «Європейська солідарність) зроблено за 35 млн., які ОСОБА_7 надавав для ремонту, хоча замовнику оголошено вартість будівництва у 45 млн. Крім того, наявне листування з абонентом « ОСОБА_33 », в ході якого ОСОБА_7 зазначає, що ремонт об`єкту по вул. Лаврська (офіс партії «Європейська солідарність) було зроблено за його кошти;

- фактичні дані, які містяться у протоколах огляду від 01.08.2023, 09.03.2023, 01.03.2023, 06.03.2023, 21-22.02.2023 файл-звіту «WhatsApp_Report.ufdr» резервної копії месенджера WhatsApp, зареєстрованого абонентом з номером НОМЕР_7, що належить ОСОБА_6, відповідно до яких: встановлено листування з ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 контролює господарську діяльність через ОСОБА_6, в тому числі щодо укладання та виконання державних контрактів з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України; ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_7 та погоджує з ним питання щодо вжиття заходів, спрямованих на внесення змін до чинного законодавства в частині збільшення розміру попередньої оплати до 80% та термінів звітування до 18 місяців; встановлено листування ОСОБА_2 (останній контактує з ОСОБА_6,у тому числі на неофіційних зустрічах, сприяє господарській дяльності товариств, належних до корпорації «Укрбуд», зокрема вживає заходів до укладання контрактів з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України саме з ними, створює умови для одержання ними вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі),у тому числі шляхом ініціювання питання щодо внесення змін в чинне законодавство; встановлено листування з ОСОБА_34 (останній за дорученням ОСОБА_6 контролює розгляд та прийняття на засіданні Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»; встановлено листування з ОСОБА_11 (останній підзвітний ОСОБА_6 та був відповідальний за фактичне виконання робіт за відповідними державними контрактами; встановлено листування з ОСОБА_16 (останній сприяє ОСОБА_6 у вирішенні питань, пов`язаних з відносинами товариств, належних до корпорації «Укрбуд», та Міністерства оборони України, в тому числі в підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»;

- фактичні дані, які містяться в матеріалах тимчасового доступу до речей і документів, а саме матеріалів кримінального провадження № 52020000000000235 від 07.04.2020 (серед яких виявлено декларацію за 2018 ОСОБА_7 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено, що дружина останнього - ОСОБА_31 є власником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» з часткою 59,4 %, а ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Урбуд Девелопмент»);

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду матеріалів кримінального провадження за участю спеціалістів - працівників Державної аудиторської служби України від 13.12.2022, відповідно до якого внаслідок укладання посадовими особами Міністерства оборони України Контракту № 362/5/18/7 та додаткових угод до нього з порушенням норм чинного законодавства; затвердження посадовими особами Міністерства оборони України Рішень щодо здійснення попередньої оплати з порушенням чинного законодавства і як наслідок незаконне перерахування бюджетних коштів; неповернення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» невикористаного авансу, а використання його на цілі непередбачені Контрактом; відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укрбудмонтаж»; недоведення Міністерством оборони України в судових інстанціях належних та допустимих доказів порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати, призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості (дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником). І як наслідок Міністерством оборони України втрачено активів в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 06.10.2021 державного контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018, яким встановлено умови виконання вказаного контракту, у тому числі авансування («За письмовим погодженням між Сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення заступника Міністра оборони України та на підставі наданого Виконавцем рахунку-фактури, Замовник має право здійснити попередню оплату для придбання (закупівлі) матеріалів які необхідні для виконання робіт, відповідно до абзацу 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами і доповненнями) "Про твердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, не більше 3 місяців, але не пізніше терміну виконання робіт за Контрактом та у межах призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік…»);

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 08.10.2021 актів приймання виконаних будівельних робіт» та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відповідно до якого встановлено, що за період 2018-2019 років за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 виконано будівельних робіт на загальну суму 16 008 322,96 грн;

- фактичні дані, які містяться у протоколі огляду від 27.10.2021, яким зафіксовано фактично виконані роботи за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018;

- фактичні дані, які містяться у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.08.2022 № 406-Е, яким встановлено: Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 року на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19), укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» відповідають обсягам та вартості будівельних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з підсумковими відомостями ресурсів та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3. Перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт, за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19) наведено у дослідницькій частині на аркушах 8-26, вартість виконаних робіт за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19) у цінах на дату виконання робіт становить 16 008 322,96 грн. (Шістнадцять мільйонів вісім тисяч триста двадцять дві гривні, 96 коп).»;

- фактичні дані, які містяться у висновку судової економічної експертизи № 4562-Е від 24.03.2023, відповідно до якого встановлено, що розмір заборгованості перед Міністерством оборони України під час виконання державного контракту від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконсрукції технічної території арсеналу» (шифрРТ-К19) документально підтверджується на суму 307 561 676,99 грн.

- фактичні дані, які містяться в листах начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_35 на ім`я начальника управління забезпечення живучості ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зриву термінів виконання робіт за державним контрактом від 07.08.20018 № 362/5/18/7, а саме листи від 09.10.2018 № 1177, від 29.10.2018 № 1258, від 21.11.2018 № 1363, від 30.11.2018 № 1412 та від 14.12.2018 № 1519;

- фактичні дані, які містяться в листах від 03.12.2018 № 362/2/2773 та від 13.12.2018 № 362/2/2950 ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» за підписом ОСОБА_9 про існуючі передумови зриву виконання робіт за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7;

фактичні дані, які містяться в листі ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» від 05.12.2018 № 218/18 за підписом ОСОБА_8 про недопущення працівників на об`єкт у зв`язку зі змінами в порядку надання СБУ допуску, ненадання проекту фундаментної плити (зазначені листи свідчать, що на момент прийняття рішень щодо здійснення попередньої оплати ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» безпосередньо підтвердив неможливість виконання своїх зобов`язань (виконання робіт будівельних робіт) відповідно до Календарного плану);

- фактичні дані, які містяться в листі від 04.12.2018 № 215/18 (вх від 03.12.2018 № 4809/57, тобто дата вхідної реєстрації листа раніше ніж дата його реєстрації), який підписав директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_8 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому останній посилаючись на прийняття 31.10.2018 Кабінетом Міністрів прийнято Постанову № 983 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117», щодо розмірів попередньої оплати (виплати авансу) та строків використання попередньої оплати (авансу) запропонував внести зміни до державного контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018 шляхом укладання додаткових угод;

- фактичні дані, які містяться в додаткових угодах до державного контракту № 362/5/18/7 № 2 (від 11.12.2018) та № 3 ( від 20.12.2018), якими передбачено збільшення розміру попередньої оплати та термінів її використання;

фактичні дані, які містяться в листах від 05.12.2018 № 217/18 та від 20.12.2018 № 236/18, які підписав директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_8 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, в яких ОСОБА_8, посилаючись на прийняття постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117» щодо розмірів попередньої оплати (виплати авансу) та строків використання попередньої оплати (авансу), просить перерахувати на адресу товариства попередню оплату для виконання робіт за Контрактом № 362/5/18/7 від 07.08.2018 у сумі 8 888 028,12 грн. та 303 570 000,00 грн;

- фактичні дані, які містяться в Рішеннях від 19.12.2018 та від 20.12.2018 щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр-РТ-К19), у розмірі 8 888 028,12 грн та 303 570 000,00 грн, що підписані службовими особами Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ ОСОБА_9 та ОСОБА_10, погоджені першим заступником начальника Генерального штабу ЗСУ ОСОБА_2 та затверджені заступником Міністра оборони України ОСОБА_18 ;

- фактичні дані, які містяться в вимогах на оплату № 362/31 від 21.12.2018 р. та № 362/28 від 20.12.2018 р., які підписав ОСОБА_9, щодо здійснення перерахування коштів з рахунку Міністерства оборони України в порядку централізованої оплати з умовами взятих зобов`язань за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 на загальну суму 312 458 028,12 грн.;

- фактичні дані, які містяться в договорах про членство, взаємовідносини та співпрацю між Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ЗАТ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент»;

- показання свідка ОСОБА_12 від 29.12.2021, відповідно до яких керівництво роботою товариств належних до корпорації «Укрбуд», здійснював ОСОБА_7, який, серед іншого, керував рахунками товариств. Крім того, свідок пояснив, що наприкінці грудня 2018 року він особисто доповів ОСОБА_7 про надходження грошових коштів від Міністерства оборони України за контрактами з будівництва захищених складів для боєприпасів та отримав вказівку про включення «механізмів» по виведенню 300 млн грн на користь ОСОБА_7 ;

- показання свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_14 від 24.11.2022, відповідно до яких станом на 2018-2019 вони працювали в корпорації «Укрбуд». ОСОБА_26 здійснювала перерахування коштів по рахункам товариств, належних до корпорації «Укрбуд» (ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс», ТОВ «Спецбуд Плюс, ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Укренергомонтаж» та ін.) за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_12 (але тільки після погодження з ОСОБА_7 );

- показання свідка ОСОБА_13 (колишній директор ТОВ «Спецбуд-Плюс») від 05.06.2023, відповідно до яких останній був номінальним керівником ТОВ «Спецбуд-Плюс», належного до корпорації «Укрбуд», фактично господарської діяльності не здійснював, перерахування грошових коштів здійснювалось ОСОБА_26, яка фактично виконувала функцію головного бухгалтера корпорації «Укрбуд». Договори на поставку будівельних матеріалів, які укладались між ТОВ «Спецбуд-Плюс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписував за вказівкою ОСОБА_36, який керував роботою ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ПрАТ «Укренергомонтаж». Фактичним власником групи компаній «Укрбуд» був ОСОБА_7 . Також свідок повідомив, що ОСОБА_6 контролював роботу «Укрбуду» в частині отримання дозволів, усунення перешкод під час укладання та виконання контрактів, ОСОБА_37 керував роботою зазначених товариств, ОСОБА_12 відповідав за фінансову частину. Про наявність заборгованості у ТОВ «Спецбуд Плюс» перед ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» дізнався від ОСОБА_8 у листопаді 2019 року.

- показання свідка ОСОБА_15 від 01.06.2023, відповідно до яких ухвалою Господарського суду м. Києва його призначено розпорядником майна ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Загальна сума вимог Міноборони складає 312 574 962 грн, які ним визнані в повному обсязі. Підставою визнання вимог Міноборони є наявність контракту № 362/5/18/7 від 07.08.2018 року, наявність платіжних документів про перерахування грошових коштів, а також документи щодо невиконання робіт за вказаним контрактом. Коштів на товаристві для погашення зазначеної заборгованості немає.

показання свідка ОСОБА_38 (на цей час директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») від 06.06.2023, відповідно до яких в 2021 році він став керівником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», на рахунках товариства станом на вересень 2021 року залишок грошових коштів не перевищував двох тисяч гривень. На цей час сума не змінилась, так як господарську діяльність ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не веде з 20.12.2020 року. Щодо виконання контракту з Міноборони свідку відомо, що перераховано понад 300 млн грн, станом на цей час виконана незначна частина роботи. Дослідженням питання щодо використання грошових коштів, які перерахувало Міноборони, встановлено, що частину грошей було перераховано на закупівлю металоконструкцій, на який саме об`єкт - невідомо, інші кошти переховані за контрактами, які не пов`язані з виконанням контракту з Міноборони. Станом на цей час виконати контракт з Міноборони без залучення інвестицій від держави або інших джерел ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не може.

показання свідка ОСОБА_22 від 28.11.2022, 24.02.2023, відповідно до яких під час проходження ним служби на посаді офіцера юридичної служби ЦУБ ВС ЗСУ розглядав звернення ТОВ «ПУБА» щодо збільшення авансування та термінів звітування. Відповідні зміни були недоцільні, і за першим зверненням була надана саме така відповідь. У подальшому свідок не хотів готувати зміни до постанови, бо це давало можливість необгрунтовано перераховувати значну суму державних коштів. Також свідок пояснив, що наприкінці жовтня 2018 його, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 викликали до приймальні Міністра оборони України, де він зустрівся з ОСОБА_18 та ОСОБА_2, в кабінеті у ОСОБА_18 останній надав наказ підготувати зміни до постав КМУ щодо збільшення авансування за вказаними контрактами з 30% до 80% та терміну звітування з 3 міс. до 12 міс.;

- показання свідка ОСОБА_21 від 03.03.2023, 21.06.2023, відповідно до яких в на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України від ІНФОРМАЦІЯ_2 надходили листи щодо опрацювання проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактами з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців. Під час опрацювання зазначених листів Департамент фінансів повідомляв про недоцільність внесення змін до діючих нормативно-правових актів, що могло призвести до збільшення дебіторської заборгованості Міністерства оборони України. У зв`язку з чим було відмовлено у погодженні проекту постанови КМУ.

показання свідка ОСОБА_39 від 03.03.2023, 23.06.2023 (аналогічні показанням ОСОБА_21 );

- показання свідка ОСОБА_19 від 13.03.2023, відповідно до яких відповідальним за виконання державних контрактів для зберігання ракет та боєприпасів для Збройних Сил України від Генерального штабу ЗСУ був його Перший заступник ОСОБА_2 ; підстав для перерахування додаткових авансів не було, бо на той час стояло питання недотримання графіків будівництва та стягнення штрафних санкцій з виконавців робіт.

- показання свідка ОСОБА_17 від 17.03.2023, відповідно до яких на підставі доповіді першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_2 ним було спрямовано на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактом з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців.

- показання свідка ОСОБА_18 від 21.03.2023, відповідно до яких наприкінці жовтня 2018 р. в його присутності перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_2 доповів Міністру оборони України ОСОБА_17 про необхідність подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактом з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців. У подальшому ОСОБА_9 неодноразово приносив документи щодо здійснення попередніх оплат для підписання, однак вони були підписані ОСОБА_18 лише після отримання окремого доручення від Міністра оборони України та з урахуванням прийнятих змі в постанови Кабінету міністрів України.

- фактичні дані, які містяться в інших матеріалах кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Отже, пред`явлена ОСОБА_2 підозра повністю відповідає вимогам обґрунтованості.

4. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може здійснити спроби:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

5. Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим (крім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні).

Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованого злочину.

Встановлено, що ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 (дійсний до 29.04.2027), який може використати, щоб покинути межі України та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду за кордоном.

Крім того, ОСОБА_2 був першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, за рахунок чого набув широке коло зав`язків серед службових осіб Міністерства оборони України, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Разом з тим на наявність вищевказаного ризику впливає також майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки:

- площею 0,1 га, кадастровий номер 3220884000:03:001:0675;

- площею 0,1 га, кадастровий номер 5610100000:01:067:0116.

Відповідно до наявних відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб-підприємців податків про джерела та суми доходів нарахованих фізичним особам, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу задекларованого фізичними особами в податкових деклараціях про майновий стан Державної податкової служби України за період з 2018 по 2023 роки ОСОБА_2 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 6 995 479 грн. Це надає йому можливості протягом тривалого часу винаймати житло в будь-якому населеному пункті України та за кордоном, а також забезпечувати свою життєдіяльність, без необхідності влаштовуватися на оплачувану роботу або зайняття підприємницькою діяльністю.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із ОСОБА_40 (РНОКПП: НОМЕР_9 ).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Сімейного Кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до положення ст. 368 Цивільного кодексу України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, з огляду на вказане при дослідженні майнового стану ОСОБА_2 необхідно також враховувати майновий стан його дружини - ОСОБА_41 .

Таким чином, усе майно, за винятком майна, виключеного з цивільного обороту, набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_42, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_43 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0974 га, кадастровий номер 5622681600:00:014:0141.

Загальна сума отриманого доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_44 складає 7 119 269 грн.

За таких обставин ОСОБА_2 має фінансову спроможність переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на вказані обставини, вказаний ризик не зменшився, не втратив свою актуальність.

Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, а також можливістю впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що може призвести до неможливості надання ними правдивих показань у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.

Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які вже допитані, так і інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих обставин кримінального провадження.

Так, ОСОБА_2, займаючи посаду першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, набув зв`язків зі службовими особами Генерального штабу ЗСУ, а також інших підприємств, установ та організацій (зокрема, Міністерства оборони України/ органів військового управління Збройних Сил України), використовуючи які він має можливість та може впливати на свідків. Зокрема, стороною обвинувачення на цей час вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин підготовки та розгляду документів, які стали підставою для перерахування коштів на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та осіб, залучених до цього процесу, а також осіб, можливо обізнаних як з цим процесом, так і з іншими обставинами, що встановлюються у кримінальному провадженні (зокрема, це працівники Міністерства оборони України/Генерального штабу ЗСУ/органів військового управління Збройних Сил України, деякі з яких фактично перебували у нього в підпорядкуванні; інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_9 ). З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 може впливати на всіх цих осіб задля надання ними неправдивих показань на його користь.

При цьому згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; як наслідок, в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками у подальшому, під час можливого судового розгляду. При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави (з покладенням процесуальних обов`язків) дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.

З огляду на вказані обставини, вказаний ризик не зменшився, не втратив свою актуальність.

6. Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу (а також при вирішенні питання продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків), зокрема, є:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується: позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини: понад 307 млн грн;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчить про обгрунтованість обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави та продовження строку дії покладених на нього обов`язків, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам. Саме застава (з покладанням відповідних процесуальних обов`язків) є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, роль підозрюваного у його вчиненні, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави (з покладанням відповідних процесуальних обов`язків), не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_2 . Отже, обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж застава, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшить їх до прийнятного рівня.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Необхідно враховувати той факт, що вчинене корупційне кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Дії підозрюваного ОСОБА_2 були спрямовані на заволодіння державними грошовими коштами, що дискредитує державу на міжнародному рівні та заважає подоланню збройної агресії рф. Застосований стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід та покладені обов`язки відповідають суспільному інтересу; крім того, гарантії того, що підозрюваний ОСОБА_2 не продовжить протиправну діяльність, відсутні.

8. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали (в частині покладених обов`язків).

Неможливо завершити досудове розслідування до закінчення строку дії обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення ряду процесуальних дій та судових експертиз.

Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу:

- провести оглядів носіїв інформації, належних ОСОБА_6, доступ до яких надано ухвалою слідчого судді (на цей час огляд триває);

з урахуванням обставин, встановлених у ході досудового розслідування (у тому числі пояснень підозрюваних) допитати/додатково допитати працівників товариств, діяльність яких пов`язана з корпорацією «Укрбуд», частина з яких перебуває за межами України;

- допитати службових осіб Генерального штабу Збройних Сил України щодо обставин виконання ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» контрактів щодо з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України;

- долучити до матеріалів кримінального провадження всі документи щодо посадових обов`язків керівників Генерального Штабу Збройних Сил України, а також листи-резолюції щодо розгляду листів ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» стосовно внесення змін в нормативно-правові акти та збільшення авансування;

- продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваних ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду;

- розсекретити матеріали кримінального провадження, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- надати оцінки зібраним під час досудового розслідування доказам;

- виконати вимог ст. ст. 283-293 КПК України.

Проведення/завершення вказаних процесуальних дій до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2 (в частині строку покладання обов`язків), тобто до 03.01.2024, є неможливим. При цьому їх проведення має важливе значення для досудового розслідування та можливого судового розгляду, а саме для виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад, а в результаті їх проведення можуть бути отримані належні і допустимі докази щодо винуватості чи невинуватості підозрюваних у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, зокрема обставин, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню та обов`язок їх доказування покладається на сторону обвинувачення.

Обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше:

- складність кримінального провадження, яка зокрема полягає у: а) значному обсязі слідчих (розшукових), процесуальних дій та процесуальних рішень, які необхідно провести і прийняти для встановлення фактів та обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; б) тому, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюється досудове розслідування, складаються з багатьох елементів та етапів протиправної (злочинної) діяльності; в) декількох осіб, залучених до здійснення протиправної діяльності; ґ) наданні оцінки значному обсягу матеріалів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та потребі у додатковому часі для їх розсекречування;

- весь комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій здійснюється послідовно, і проведення деяких з них є можливим та доцільним лише після проведення інших.

Зважаючи на викладене, необхідним є продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на ОСОБА_2 . При цьому їх дія має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки є необхідними для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Під час розгляду зазначеного клопотання необхідності в допиті свідків немає».

Прокурор за змістом клопотання просить:

«1. Клопотання задовольнити.

2. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну».

На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях:

- витяг з ЄРДР; службова записка від 25.09.2023 № 0413/22328-04-К; службова записка від 10.10.2023 № 0413/24909-04-К; ухвала Вищого антикорупційного суду від 10.03.2022 у справі № 991/1283/22; постанова від 20.10.2023; постанова від 20.10.2023; постанова від 12.04.2023; постанова від 21 грудня 2023 року; запит від 26.06.2023 № 04/14538-04; лист від 28.06.2023 № 04/14743-04; договір № 427 від 27.07.2010; договір № 436 від 17.04.2013; договір № 435 від 17.04.2013; договір № 428 від 27.07.2010; договір № 446 від 04.09.2018; договору № 433 від 25.03.2013; розпорядження КМУ від 16.06.2010 № 1220-р; постанова ЦВК від 17.08.2016 № 372; присяга Народного депутата ОСОБА_7 від 26.09.2016; розпорядження Голови ВРУ від 06.09.2016 № 563-к; протокол загальних зборів учасників ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» № 85 від 04.02.2015; наказ ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» від 05.02.2015; статут ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ»; наказ Міністра оборони України від 01.03.2016; зміни до Розподілу повноважень затверджені наказом від 16.05.2011 № 90 в редакції від 19.10.2017; наказ ГШ ЗСУ від 13.11.2017; положення про Центральне управління безпеки військової служби ЗСУ; витяг з НАКАЗУ МО України від 16.12.2017 № 1; витяг з НАКАЗУ МО України від 05.01.2018 № 4; довідка на полковника ОСОБА_9 ; витяг з НАКАЗУ МО України від 01.01.2018 № 2; витяг з Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7 (2018); інформація про ОСОБА_2 з ДМС; вимога Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві від 18.07.2023; лист до КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 18.07.2023; довідка від 10.08.2023; лист до КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» від 21.08.2023; довідка від 22.08.2023; інформація про перетин ОСОБА_2 державного кордону України; протоколи огляду від 27.09.2023, 19.10.2023, 22.12.2023; протокол огляду від 27.09.2023; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25.10.2023; ухвала Вищого антикорупційного суду від 03.11.2023; протокол огляд від 09.10.2023; лист від 21.12.2023 за № 0413-020/39249 (містяться у томі 1 судової справи);

- постанова про залучення спеціаліста для проведення окремих процесуальних дій у кримінальному провадженні від 01.02.2022; протокол огляду від 14.02.-13.12.2022 з додатками; реєстр використання бюджетних коштів, отриманих на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» НОМЕР_1 на виконання Контракту №362/5/18/7 додаток 1 до протоколу огляду; зведена відомість щодо використання ТОВ «Спецбуд-Плюс» бюджетних коштів, отриманих від ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», які надійшли на виконання Контракту №362/5/18/7, додаток 2 до протоколу огляду; зведена відомість щодо руху коштів отриманих ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» відповідно до Кредитного договору додаток 3 до протоколу огляду; реєстр надходження коштів на р/р ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (код ЄДРПОУ 36284115), які в подальшому використані на надання кредиту ТОВ «БК «Урбудмонтаж» за Кредитним договором від 26.12.2018 № 2612001/1/000-КЮС/18 у додаток 4 до протоколу огляду; зведена відомість щодо використання коштів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № НОМЕР_10 в AT «АБ "Укргазбанк», що надійшли, як повернення авансового платежу згідно договору 051118 від ТОВ «Спецбуд-Плюс» НОМЕР_11 в AT «АБ Укргазбанк» додаток 5 до протоколу огляду; реєстр листів щодо незабезпечення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» виконання робіт відповідно до Календарного плану за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 додаток 6 до протоколу огляду; лист Державної аудиторської служби, до висновку (довідки) участі спеціалістів, залучених під час досудового розслідування від 29.11.2022 за вих.№ 001500-17/9573-2022; протокол огляду від 06.10.2021 (Державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр-РТ-К-19) від 07.08.2018 № 362/5/18/7) та додатки до протоколу огляду; протокол огляду від 08.10.2021 (Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт) (містяться у томі 2 судової справи);

- протокол огляду від 27.10.2021 ВЧ НОМЕР_13 с. Калинівка Вінницької області з додатками; висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17.09.2022 №406-Е; висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №52019000000000842 від 24.03.2023 №4562-Е; резолюція №11060\з від 27.06.2018 до листа №0566 від 26.06.2018; лист від директора ТОВ «Альянс» вих.№0566 від 26.06.2018; резолюція №20119\с від 02.08.2018 до листа №362\2\1583 від 01.08.2018; лист від начальника Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ ОСОБА_9 на №16904\с від 04.07.2018; резолюція №14786\з від 03.09.2018 до листа № 0820 від 31.08.2018; лист від директора ТОВ «Альянс» ОСОБА_45 вих.№ 0820 від 31.08.2018; лист від заступника директора Департаменту фінансів ОСОБА_21 на № 362\7\1632 від 08.08.2018; лист від т.в.о. директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України на №362\7\2340 від 25.10.2018 2018; аркуш погодження проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1764 і від 23.04.2014 №117»; протокол огляду документів від 26.01.2023-27.01.2023 м. Київ; протокол огляду документів від 27.12.2022-27.12.2022 м. Київ; листи начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_46 про зрив термінів виконання робіт за Державним контрактом від 07.08.2018 №362\5\18\7; листи від начальника Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ; листи від директора ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ»; додаткова угода до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; додаткова угода № 2 від 11.12.2018 до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; додаткова угода № 3 від 20.12.2018 до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» затверджено від19.11.2018 та 20.12.2018; вимоги на оплату №362\31 від 21.12.2018 та 20.12.2018 (містяться у томі 3 судової справи);

- ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 у справі 991/1126/22; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2022 з додатками (опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.06.2022 та пояснення спеціаліста від 06.06.2022); протокол огляду від 04.10.2023; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з ОСОБА_47 від 10-11.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з ОСОБА_47 від 16-17.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з ОСОБА_48 від 12.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з ОСОБА_49, ОСОБА_50 та ОСОБА_51 від 22.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з ОСОБА_52 від 14.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з ОСОБА_12 від 14.08.2022; протокол огляду переписки ОСОБА_7 з абонентом « ОСОБА_53 НОМЕР_4 » від 14.08.2022 (містяться у томі 4 судової справи);

- ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 у справі 991/1126/22; постанова про залучення спеціаліста від 23.05.2022; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.07.2022; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 18.07.2022; пояснення спеціаліста від 08.07.2022; пояснення спеціаліста від 14.07.2022 з додатками; копія слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2023 у справі 991/3130/23 (провадження 1-кс/991/3153/23); копія протоколу огляду копій матеріалів кримінального провадження від 04.08.2022; пояснення спеціаліста від 04.08.2022; протокол огляду копій розсекречених документів щодо ОСОБА_6 від 10.01.2023; протокол огляду копій розсекречених документів щодо ОСОБА_6 від 07-10.02.2023 (містяться у томі 5 судової справи);

- протокол огляду від 09.03.2023 з додатками; протокол огляду від 01.08.2023; постанова про призначення та доручення проведення експертизи звукозапису від 23.05.2023; висновок експерта ДНДЕКЦ CE-19-23/28369-B3 від 14.06.2023; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.03.2023 у справі 991/2463/23; доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 23.03.2023 № 19/2919т; постанова про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та матеріальних носіїв інформації від 27.04.2023; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26.04.2023; протокол огляду від 01.08.2023 з додатком; (містяться у томі 6 судової справи);

- протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 28.11.2022; стенограма допиту свідка ОСОБА_22 від 28.11.2022; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_22 від 24.02.2023 з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 03.03.2023 з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_39 від 03.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_19 від 13.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 21.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_39 від 23.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 21.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_18 від 21.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 17.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_17 від 17.03.2023; стенограма допиту свідка ОСОБА_17 від 06.04.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_26 від 24.11.2022; стенограма допиту свідка ОСОБА_26 від 24.11.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 24.11.2022; стенограма допиту свідка ОСОБА_14 від 24.11.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_54 від 01.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29.12.2021; стенограма допиту свідка ОСОБА_12 від 29.12.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 05.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_38 від 06.06.2023 (містяться у томі 7 судової справи).

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу, заперечували. Захисник ОСОБА_5 надала слідчому судді письмові заперечення наступного змісту:

«На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_55 25.10.2023 підозри та його причетності до кримінального правопорушення органом обвинувачення долучені до клопотання наступні матеріали: протоколи допиту свідків, довідки державної аудиторської служби, висновки судово-економічної експертизи, матеріали нсрд, протоколи огляду, контракти і тд..

Так, долучений до клопотання ряд документів, на яких ґрунтується підозра, на мою думку взагалі не узгоджується з положеннями ст. 84 КПК України, щодо визначення процесуальних джерел доказів.

За час (з 25.10.2023) після повідомлення ОСОБА_2, про підозру органом досудового розслідування не долучено жодного нового доказу, в той же час стороною захисту на спростування існування обставин пред`явленої підозри долучено ряд документів та доказів з метою спростування викладених недостовірних та перекручених фактів та обставин.

Проаналізувавши долучені до клопотання матеріали, дає підстави вважати, що вони не містять фактичних даних, які свідчили про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_2, підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 та ч.2 ст.364 КК України, та які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_2, можливо вчинив даний злочин.

З аналізу документів долучених до даного клопотання, слідує, що підозрюваний не може нести відповідальність за інкримінований йому злочин, оскільки він не являвся посадовою (службовою) особою та на нього не покладались обов`язки, які могли передбачати вчинення дій, які наведені в повідомленні про підозру.

Як убачається з повідомлення про підозру інкримінується зловживання службовим становищем, що призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення і як наслідок, втрата активів Міністерством оборони України в сумі 307 561 676,99 гривень виділених на побудову захищених арсеналів і складів, розташованих в с. Цвітоха Хмельницької області, м. Калинівка Вінницької області, с. Богданівка Кіровоградської області за державними контрактами щодо реконструкції технічних територій (сховищ боєприпасів) у військових частинах НОМЕР_12 (АДРЕСА_4, НОМЕР_13 (АДРЕСА_5), НОМЕР_14 (АДРЕСА_6) укладеними ЦУ безпеки військової служби ЗСУ в особі ОСОБА_10 ..

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом заволодіння коштами, виділеними на виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України у сумі 307 561 676,99 грн, які були перераховані Міністерством оборони України як попередня оплата за контрактом № 362/5/18/7 на адресу ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», використавши їх на потреби, не пов`язані з виконанням контракту.

За версією сторони обвинувачення реалізація злочинного плану з боку організаторів злочину ( ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) передбачала ряд етапів, у тому числі: (1) домогтись визначення структурного підрозділу Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, органів військового управління ЗСУ, зі службовими особами якого у представників корпорації «Укрбуд» склались неформальні відносини, який виступить замовником будівництва та буде проводити відбір потенційних виконавців робіт; (2) контрольоване проведення процедури відбору потенційних виконавців робіт та визначення товариств (підконтрольних ОСОБА_7 ) для укладання контрактів; (3) укладання державних контрактів щодо реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ на сприятливих для себе умовах; (4) створення умов для отримання додаткового фінансування та переказу державних коштів на рахунки підконтрольних юридичних осіб.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 усвідомлюючи, що без використання службового становища службовими особами Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, органів військового управління ЗСУ неможливо реалізувати зазначений план, вирішили організувати зловживання службовим становищем ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .. Водночас, ці службові особи з боку органів управління ЗСУ хоча не були обізнані з намірами ОСОБА_7, але діяли всупереч інтересам служби з метою одержання підконтрольними йому юридичними особами неправомірної вигоди у вигляді права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі).

На думку прокурора один із етапів плану передбачав необхідність ініціювати та забезпечити внесення змін до нормативно-правових актів в частині збільшення розміру попередньої оплати (авансу) та строку її використання. Так, постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.04.2014 №117 була передбачена можливість отримання попередньої оплати (авансу) для придбання (закупівлі) матеріалів за бюджетні кошти у розмірі до 30 % вартості річного обсягу робіт, на строк не більше 3 місяців. За припущенням прокурора у результаті начебто спільних дій ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідні зміни (за відсутності фінансово-економічного обґрунтування та погодження з боку Департаменту фінансів Міністерства оборони України) були внесені, в результаті чого стало можливим здійснення попередньої оплати робіт, передбачених контрактом, на строк до 18 місяців та в обсязі до 80 % від вартості робіт за контрактом.

В повідомленні про підозру не відображено, які конкретно обов`язки, покладені на ОСОБА_2, персонально, він виконав зловживаючи службовим становищем і, що саме вони перебувають у причинному зв`язку і стали наслідком утворення безнадійної дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення і як наслідок, втрата активів Міністерством оборони України в сумі 307 561 676,99 гривень.

Варто звернути увагу на те, що ОСОБА_2, згідно наказу Міністра оборони України від 01.03.2016 № 193 з 01.03.2016 обіймав посаду Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до Розподілу повноважень між першими заступниками і заступниками начальника Генерального штабу ЗСУ перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ за напрямом матеріального-технічного та медичного забезпечення серед іншого відповідав за координацію діяльності структурних підрозділів Генерального штабу, виконання ними функцій і покладених завдань за напрямками, у тому числі, безпеки військової служби у ЗСУ, взаємодії структурних підрозділів Генерального штабу з відповідними структурними підрозділами Міністерств оборони України, з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

В свою чергу безпека військової служби у ЗСУ не має ніякого відношення та не може бути тотожним Центральному управління безпеки військової служби Генерального штабу Збройних Сил України, відповідно до листа Головного управління персоналу Генерального штабу №321/8477 від 09.12.2023 повідомляється, що 28.10.2017 спільною Директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/15дск сформовано Центральне управління безпеки військової служби Генерального штабу Збройних Сил України, яке підпорядковується начальнику Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до листа Генерального штабу Збройних Сил України № 300/1/С/30692 від 02.11.2023 повідомляється, що начальник Центрального управління безпеки військової служби Генерального штабу Збройних Сил України у 2017-2018 роках перебував в прямому підпорядкуванні начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Тому, ОСОБА_2 не міг скористатись повноваженнями, якими не був наділений та не маючи для цього фактичних можливостей в зв`язку з відсутністю підпорядкування Центрального управління безпеки військової служби Генерального штабу Збройних Сил України - Першому заступнику генерал-полковнику ОСОБА_2 .

З огляду на викладене вбачається, що ОСОБА_2 в силу наданих йому повноважень, службового становища та функціональних обов`язків як Перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України не був наділений повноваженнями (не мав можливостей) здійснювати вплив (зокрема, через видання наказів, директив, доручень тощо) на начальника та інших службових осіб, Центрального управління безпеки військової служби Генерального штабу Збройних Сил України.

Не вказують на таку причетність підозрюваного й інші документи, долучені до даного клопотання, протоколи допиту великої кількості осіб, протоколи огляду, матеріали та довідки державної служби аудиту, висновки експертів, на моє переконання є сумнівними, враховуючи відсутність за змістом згаданих показань- даних про причетність або вірогідну причетність підозрюваного до вчинення протиправних дій, при цьому відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили в контексті оцінки доказів в рамках обґрунтованості підозри.

Органом досудового розслідування не здобуто жодного доказу, який би підтверджував час, місце та сам факт узгодження дій, зобов`язання сприяння у всіх питаннях, спрямованих на заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Вказані в повідомленні про підозру висновки не відповідають матеріалам кримінального провадження, не містять вилучених при проведенні обшуків доказів сприяння, лобіювання, узгодження та взагалі участі.

В сукупності висновки викладені в повідомленні про підозру не розкривають мету та мотив вчинення кримінального правопорушення підозрюваним з використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби, не враховано та взагалі не досліджено механізм, порядок відповідальності за контроль та виконання державних контрактів з будівництва та зберігання ракет та боєприпасів.

Вважаю, що кваліфікація дій підозрюваного, як зловживання владою або службовим становищем, не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.

Обґрунтування можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підставою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З огляду на те, що процесуальна поведінка ОСОБА_2 є виключно належною, заявлені у клопотанні ризики є непідтвердженими, а підстави для продовження вказаних обов`язків відсутні.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2)поведінка учасників кримінального провадження; 3)спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

В даному кримінальному провадженні збір доказів стороною обвинувачення здійснюється з 25.09.2019 після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в даному кримінальному провадженні №52019000000000842.

Із системного аналізу змісту положень Глави 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» КПК України вбачається, що запобіжні заходи, в тому числі особисте зобов`язання, застосовуються в межах строків досудового розслідування.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, (принцип правової невизначеності) застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 ст.7 цього кодексу, зокрема засади верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст спрямованості діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського Суду.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа 991/3931/22 провадження 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 3 місяців, тобто до 24.01.2024 року та беручи до уваги принцип правової невизначеності викладений в ч.7 ст.194 КПК України, продовження строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків можливе лише в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин сторона захисту вважає, що строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків може бути тільки в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.01.2024.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

На мою думку не відповідають дійсності доводи зазначені в клопотанні про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вважаю передчасним висновки прокурора викладені в клопотанні, про те, що ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки підозрюваний є високоосвіченою людиною з вищою освітою, яка в свою чергу до кримінальної відповідальності не притягувалась, має державні нагороди, заслуги перед державою, повністю усвідомлює тяжкість інкримінованого ймовірного покарання та суворість можливого вироку та готовий доводити свою невинуватість.

Також вважаю, що НАБУ та САП не враховано та критично оцінено, що процесуальний статус у даному кримінальному провадженні підозрюваний ОСОБА_2 фактично набув 15.03.2023, коли було проведено обшуки на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 після ознайомлення з текстом ухвали та обставинами якими вона обґрунтовувалась. З врахування особливостей цього кримінального провадження, вважаю, що не з часу внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄДРДР, а саме з часу проведення слідчих дій, тобто з 15.03.2023, з моменту проведення обшуків за адресою проживання підозрюваного виникли ризики, передбачені статтею 177 КПК.

Сторона захисту вважає, що ризик переховування, який виник ще з 15.03.2023 мінімізований, оскільки свідок виїздив та повертався, до нього не застосовувалось будь яких процесуальних обмежень при бажанні міг змінити країну та в будь який спосіб уникати від кримінальної відповідальності.

Підозрюваний ОСОБА_2 перебуває в розшуку оголошеного МВС РФ, як країною агресором. Має ряд державних нагород, має міцні соціальні зв`язки, на даний час є членом Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання поштового зв`язку, призначений Указом Президента України.

На підтвердження стану здоров`я підозрюваного сторона захисту неодноразово звертала увагу слідчого судді, просила дослідити та надати оцінку: копії свідоцтва про хворобу № 916 від 15.10.2019, відповідно до якого ОСОБА_2 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; індивідуальну програму МСЕК реабілітації інваліда З групи ОСОБА_2 від 31.10.2019; виписку з акту огляду МСЕК від 31.10.2019; виписку з карти стаціонарного хворого від 23.09-01.11.2019; виписку з карти стаціонарного хворого від 15.05-02.06.2023.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 03.11.2023 дійшов висновку, що ризик того, що підозрюваний може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є мінімізованим і у достатній мірі може бути нівельований покладеним на нього обов`язком здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З даним висновком слідчого судді Вищого антикорупційного суду погодився також суд апеляційної інстанції зазначивши в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.11.2013 (пункт 56 на сторінці 5 ухвали), ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду може бути нівельований покладеним на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

14.11.2023 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом №8010.5.2-43829/80.3-23 повідомлено, що відповідно до ухвали вищого антикорупційного суду від 03.11.2023 прийнято 07.11.2023 на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 виданий 29.04.2017 на ім`я ОСОБА_2 .

25.10.2023 підозрюваному ОСОБА_2 вручено під особистий підпис пам`ятку підозрюваного та покладено обов`язки визначені в пункті 7 ст. 42 КПК України, відповідно до яких підозрюваний зобов`язаний: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) виконувати законні вимоги та розпорядження слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Звертаю увагу слідчого судді, що процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_2 є беззаперечною та такою, що не викликає будь-яких сумнівів невиконання покладених на нього обов`язків зазначених в пам`ятці підозрюваного.

Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_2 в сукупності дають підстави дійти висновку щодо відсутності наявних ризиків ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста.

Зазначення в клопотанні про продовження підозрюваному ОСОБА_2 дії обов`язків ризику незаконного впливу на потерпілого сторона захисту вважає таким, що не відповідає дійсності взагалі, оскільки підозрюваний позбавлений будь-яких можливості впливати на потерпілих в зв`язку з відсутністю в даному кримінальному провадженні потерпілих.

Сторона захисту категорично не погоджується та вважає належним чином не доведеними посилання сторони обвинувачення викладені в клопотанні про продовження дії обов`язків, як наявність ризику незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів, вважає даний ризик не вмотивованим та належним чином не підтвердженим, як такий що містить лише оціночні судження, не містить фактичних даних, та не може бути витлумачений, як такий, що містить фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій), а тому є лише припущенням.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Посилання у клопотанні продовження дії обов`язків на те, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на свідків, які обізнані про злочинну діяльність підозрюваного, не є достатніми для висновку про те, що підозрюваний на даний час може вчинити дії, спрямовані на спонукання свідків до надання неправдивих показань під час судового розгляду.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора викладені в клопотання викладені в клопотанні про продовження дії обов`язків, щодо існування такого ризику як незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження, з метою схиляння їх до дачі неправдивих показань, таких що не у повній мірі відповідають дійсності, їх зміні, відмови від них тощо, що унеможливить подальше встановлення істини у кримінальному провадженні.

Так, у кримінальному провадженні дійсно є свідки, що надали показання про відомі їм обставини в даному кримінальному провадженні, але деякі свідка надавали непослідовні та недостовірні покази, про що стороною захисту клопоталось про проведення одночасних допитів та спростування фактів та обставин з посиланням на докази, (доповнення до протоколу одночасного допиту).

Також стороною захисту та підозрюваним неодноразово звертали увагу детективу про з`ясування непослідовних, неправдивих та не підтверджених фактами та обставинами показів наданих свідком ОСОБА_56 з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.

На даний час прокурором не подано клопотання про продовження дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_56, що створює на думку сторони захисту зловживання процесуальними правами стороною обвинувачення під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Орган обвинувачення, всупереч положень ст. 62 Конституції Украйни, зазначаючи про те, що досудове розслідування проведено увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, встановивши всі обставини вчинення кримінального правопорушення умисно і цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи при цьому протиправність власних дій.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Безпідставність та невмотивованість доводів сторони обвинувачення свідчить про відсутність забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду в даному кримінальному провадженні, а є основною метою кримінальне переслідування підозрюваного ОСОБА_57, за для необгрунтованого процесуального примусу.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи, зокрема, безстороннім судом (пункт 1 статті 6 Конвенції).

Слідчий суддя, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті З КПК).

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1,3,5 статті 22 КПК).

Якщо при розгляді клопотання про продовження дії обов`язків прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 194 КПК, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні (частина 4 статті 194 КПК).

Здійснення слідчим суддею правосуддя не передбачає активність слідчого судді у заміщенні недостатньої активності прокурора з певного питання. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя здійснює судовий контроль саме сторони обвинувачення, адже саме ця сторона має переконати слідчого суддю у необхідності при визначені розміру застави вийти за встановлені процесуальним законом межі.

Враховуючи, що Колесник 1.1, обіймає посаду члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, а його діяльність пов`язана в тому числі з систематичними робочими поїздками та відрядженнями, а також за укладеним договором про надання правової допомоги в даному кримінальному провадженні з захисником ОСОБА_4, офіс якого розташований в м. Львів, необхідно постійно звертатись з метою надання дозволу про виїзд за межі Київської області, тому на мою думку, покладення додаткового обов`язку не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відповідає основним положенням кримінально процесуального законодавства щодо дотримання принципу верховенства права та основним завданням кримінального провадження в частині необґрунтованого процесуального примусу.

Переконана в тому, що відсутність існування ризиків та належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_2 цілком здатна запобігти ризикам про які зазначає прокурор в клопотанні про продовження дії обов`язків, клопотання вважаю належним чином не обґрунтованим та таким, що містить ознаки кримінального переслідування підозрюваного ОСОБА_2 ».

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думки своїх захисників, проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя дослідив клопотання прокурора з доданими матеріалами, надані сторонами кримінального провадження матеріали і заперечення та заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України: «При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 194 КПК України: «Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті».

Відповідно до вимог ч. ч. 5 та 7 ст. 194 КПК України: «Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України: «Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу».

Прокурор звернувся до слідчого судді з цим клопотанням у зв`язку з тим, що 03 січня 2024 року закінчується строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, а також з урахуванням неможливості завершити досудове розслідування у цей строк.

Зі змісту ч. 1 ст. 194 КПК України видно, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також матеріали та заперечення, що були надані стороною захисту, дійшов висновку про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, слідчий суддя виходить з того, що до обов`язкових ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, належать:

- мета отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи для іншої фізичної або юридичної особи;

- тяжкі наслідки - наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- причиновий зв`язок між діянням і наслідками (тяжкими наслідками).

Сторона обвинувачення у повідомленні про підозру ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення покликається на те, що підконтрольні ОСОБА_7 юридичні особи без законних підстав одержали неправомірну вигоду у вигляді вигоди - «права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом».

Слідчий суддя не може погодитися з таким визначенням неправомірної вигоди стороною обвинувачення, оскільки:

- по-перше, зміни, які були внесені до Порядку державного фінансування капітального будівництва постановою КМ України від 31.10.2018 року за № 983 (затверджений постановою КМ України від 27.12.2001 року за № 1764; надалі за текстом - постанова КМУ № 1794) у редакції: «Для виконання робіт з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет та боєприпасів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 80 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як 18 місяців» не встановлюють вигоди (привілею, переваги, пільги тощо) для індивідуально визначеної юридичної особи або кола юридичних осіб за ознакою їх підконтрольності певній особі, а поширюється на будь-яких замовників таких робіт та їх виконавців (генпідрядників, підрядників тощо);

- по-друге, зазначена вигода (привілей, перевага, пільга тощо) щодо ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» нівелюється умовою п. 14 контракту № 362/5/18/7 за якою кошти авансу повинні бути використані виконавцем протягом строку, встановленого у рішенні заступника Міністра оборони України, що має бути документально підтверджено, а невикористані кошти мають бути повернуті замовнику протягом 5 банківських днів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, належить до злочинів з матеріальним складом, а тому тяжкі наслідки (наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян) є однією з його обов`язкових ознак. За змістом повідомлення про підозру, грошові кошти у сумі 307.561.676,99 гривень визначені стороною обвинувачення одночасно, як у якості тяжких наслідків за ч. 2 ст. 364 КК України, так і у якості предмета заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України, що цілком відповідає кваліфікації за ч. 5 ст. 191 КК України, але є неприйнятним для кваліфікації за ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки:

- пряма дійсна шкода є характерною для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як така, що є наслідком зменшення вартості майна власника у зв`язку з безповоротним вибуттям майна з його власності;

- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, не має тяжким наслідком прямої дійсної шкоди з безповоротним вилученням майна у власника, а полягає лише у зменшенні вартості наявного у нього майна або у неотриманні майна, яке він мав отримати.

Між діяннями особи і тяжкими наслідками у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України, має обов`язково існувати безпосередній причиновий зв`язок, відсутність якого виключає можливість кваліфікації за вказаною нормою кримінального закону.

Зі змісту підозри, що також підтверджується і матеріалами клопотання видно, що рішення про перерахування коштів авансу від МО України до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» за зазначеним контрактом, на підставі яких і були перераховані грошові кошти, були прийняті і підписані не підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а заступником Міністра оборони України ОСОБА_18, що унеможливлює існування причинового зв`язку між діями підозрюваних та наслідками у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і виключає можливість кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України.

За таких обставин та з огляду на наведене, на думку слідчого судді, діяння підозрюваного ОСОБА_2 не містять ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, що виключає можливість існування події цього злочину.

Узагальнюючи наведене, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду цього клопотання прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, а також вимоги ч. 2 ст. 194 КПК країни, слідчий суддя не вбачає підстав для розгляду питань щодо наявності існування ризиків, а також недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки їх вони не мають значення для вирішення цього клопотання.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя вважає за необхідне постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 .

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 193, 194, 197, 199, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року - відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 08 січня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 116140357

УХВАЛА