- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/16/24
Провадження № 1-кс/991/18/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2023 року за № 52023000000000556,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть скарги
1.1. 02 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій адвокат ОСОБА_4 просив скасувати повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_3 30 травня 2023 року у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2023 року за № 42023000000000347.
Адвокат зазначив, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) перебувало зазначене кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384 КК України.
У межах цього кримінального провадження 30 травня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
У подальшому матеріали досудового розслідування за підозрою, у тому числі ОСОБА_3, було виділено у кримінальне провадження № 52023000000000556, у межах якого йому 10 листопада 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у пособництві в притягненні завідомо невинного ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
13 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
Разом з тим, за твердженням захисника, станом на теперішній час повідомлення про підозру від 30 травня 2023 року не змінювалося.
На думку адвоката, зазначене повідомлення про підозру є незаконним та підлягає скасуванню з таких підстав:
- 17 травня 2023 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України. Зазначений вирок набрав законної сили, отже відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 не вчиняв зазначений злочин. 07 грудня 2023 року заяву заступника Генерального прокурора про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, що також є вагомим доводом на користь цього висновку;
- підозрюваний ОСОБА_3 не підписував та не вручав повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 21 березня 2023 року, не підписував та не затверджував обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6, а також не укладав з останнім угоду про визнання винуватості від 02 травня 2023 року. ОСОБА_3 не був старшим групи прокурорів та не здійснив жодної слідчої чи процесуальної дії;
- до теперішнього часу стороні захисту не надано відомостей, які саме докази були штучно створені ОСОБА_3 та у чому саме виявилося їх спотворення;
- у повідомленні про підозру не зазначено, у чому саме полягало пособництво з боку ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення;
- жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 372 КК України як виконавцю;
- усі докази, покладені в основу вироку щодо ОСОБА_6, створені та надані саме ОСОБА_7, підконтрольними йому працівниками ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», адвокатом ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та самим ОСОБА_6 . Втім, жодна з цих осіб не може бути виконавцем злочину, передбаченого ст. 372 КК України;
- відсутня обов`язкова кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 372 КК України - вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, з урахуванням кваліфікації дій ОСОБА_6 ;
- ОСОБА_6 не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину;
- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 372 КК України, не підслідне НАБУ, а прокурором безпідставно визначено підслідність у кримінальному провадженні на підставі ч. 10 ст. 216 КПК України, а не абз. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Об`єднання кримінальних проваджень №52023000000000150 і №42023000000000347 в одне провадження та визначення їх підслідності постановою від 03 квітня 2023 року, на думку захисника, не мотивоване та протиправне. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_8 повідомлено про підозру, також не належить підслідності НАБУ, оскільки органом досудового розслідування не встановлено та не доведено наявність обов`язкових умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України;
- сторона обвинувачення порушила порядок вручення повідомлення про підозру, викликавши ОСОБА_3 для здійснення зазначеної процесуальної дії як свідка.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів та уточнив прохальну частину скарги, просивши скасувати повідомлення про підозру від 30 травня 2023 року та повідомлення про зміну підозри від 10 листопада 2023 року. Також адвокат наголосив на тому, що повідомлення про підозру здійсненне неуповноваженим органом через порушення правил підслідності. Сторона обвинувачення, за твердженням захисника, порушила право на захист, не допитавши ОСОБА_3 та не надавши йому можливість висловити свою позицію.
Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарги та наголосив на тому, що визначення підслідності у кримінальному провадженні було здійснене на підставі ч. 10 ст. 216 КПК України, оскільки одне з кримінальних правопорушень, які розслідувалися у зазначеному кримінальному провадженні, належало до підслідності НАБУ. Зазначене питання було проаналізоване Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, за наслідком розгляду суд констатував обґрунтованість визначення підслідності саме на цій підставі.
У частині додержання порядку вручення повідомлення про підозру прокурор зазначив, що йому стало відомо про виклик ОСОБА_3 до НАБУ на 30 травня 2023 року, а тому прокурор, скориставшись присутністю останнього, вирішив повідомити йому про підозру. Кримінальний процесуальний закон, на думку прокурора, не містить застережень щодо неможливості повідомлення про підозру особі, яка викликана для допиту в якості свідка.
Також прокурор наголосив на безпідставності доводів сторони захисту про те, що наявність нескасованого обвинувального вироку щодо ОСОБА_6 перешкоджає повідомленню особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 КК України. Прокурор звернув увагу, що мотивом відмови у задоволенні клопотання про скасуванні вироку за нововиявленими обставинами була відсутність факту фальсифікації доказів, встановленого вироком суду, який набрав чинності.
За твердженням прокурора, ОСОБА_3 був у групі та виконав об`єктивну сторону кримінального правопорушення, скерувавши обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 до суду, завідомо знаючи про його невинуватість.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Частина 1 ст. 276 КПК України визначає обов`язок сторони обвинувачення повідомити особі про підозру у випадку:
- затримання її на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- обрання до неї одного з передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів;
- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості:
- прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
- анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
- найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
- зміст підозри;
- правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
- права підозрюваного;
- підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).
На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
Кримінальний процесуальний закон не визначає окремих підстав скасування повідомлення про підозру, втім системний аналіз норм, які передбачають вимоги до рішень органів досудового розслідування та прокурора, зокрема і до повідомлення про підозру як одного з таких рішень, дозволяє виокремити такі особливості цього інституту оскарження та вимоги до повідомлення про підозру, а також вимоги до повідомлення до підозру, недотримання яких може бути підставою для його скасування:
- суб`єктом оскарження є підозрюваний, його захисник чи законний представник (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України;
- строк оскарження безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Повідомлення може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
- повідомлення про підозру має бути складене уповноваженим суб`єктом;
- підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України);
- повідомлення про підозру має бути обґрунтованим, що передбачає наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України);
- зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ст. 277 КПК України. Адже викладена в письмовому повідомленні підозра слугує підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, а відповідність його змісту вимогам кримінального процесуального закону є гарантією дотримання права на захист. Лише за умови належного повідомлення особі у вчиненні якого саме кримінального правопорушення вона підозрюється, сторона захисту отримує можливості ефективно реалізовувати своє право та спростувати позицію сторони обвинувачення;
- визначені законом строки оскарження повідомлення про підозру, зокрема заборона подання скарги раніше двох місяців з дня повідомлення, орієнтують слідчого суддю враховувати тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, зокрема виправданість продовження досудового розслідування, виходячи з існуючих для підозри підстав, та причин неухвалення одного з рішень, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України.
3.3. Зміст повідомлення про підозру
30 травня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
10 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру (в його редакції від 10 листопада 2023 року) кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.
ОСОБА_3, обіймаючи посаду заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, входив у групу прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 14 червня 2022 року за № 42022042150000038, до якої також входив прокурор зазначеної прокуратури ОСОБА_9 .
У лютому-березні 2023 року адвокат ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_7 та повідомив йому, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності у межах зазначеного кримінального провадження останній має знайти особу, яка дасть неправдиві показання про вчинення нею кримінального правопорушення.
13 березня 2023 року ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_7 та повідомив йому про необхідність визначення ним особи з числа працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», яку у подальшому буде притягнуто кримінальної відповідальності, запевнивши ОСОБА_7, що цій особі буде призначене покарання згідно з положеннями ст. 75 КК України на підставі угоди про визнання винуватості.
ОСОБА_7 визначив ОСОБА_6 як особу, яку буде притягнуто до кримінальної відповідальності та надіслав його анкетні дані ОСОБА_8 .
У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_3 залучили як співвиконавця іншого прокурора у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 .
15 березня 2024 року ОСОБА_9 під час допиту ОСОБА_7 надав останньому вказівки щодо внесення змін до трудового договору ОСОБА_6 та його функціональної інструкції з метою притягнення його кримінальної відповідальності, які у подальшому були долучені до матеріалів кримінального провадження. Також в цей день ОСОБА_9 роздрукував заздалегідь підготовлений ОСОБА_8 протокол допиту ОСОБА_10 з викладеними у ньому відомостями про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, який ОСОБА_11 підписав.
19 березня 2023 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про необхідність визначення ним двох працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», яким необхідно надати завідомо неправдиві показання щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення злочину.
20 березня 2023 року ОСОБА_9 надав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заздалегідь підготовлені протоколи їх допиту, у яких містилися показання про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення та які зазначені особи підписали. Також ОСОБА_9 надав ОСОБА_7 вказівку про необхідність підготовки та надання ним завідомо підроблених наказів про прийняття ОСОБА_6 на посаду головного технолога ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» та функціональної інструкції головного технолога харчового виробництва, а також трудового договору.
Зазначені документи були виготовлені ОСОБА_7 та передані ним ОСОБА_8 21 березня 2023 року.
У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_9 надали зазначені докази старшому групи прокурорів ОСОБА_14 для їх оцінки. ОСОБА_14, який не був обізнаний зі злочинними планами, підготував та 21 березня 2023 року у присутності ОСОБА_8 вручив ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.
30 березня 2023 року ОСОБА_9 склав та затвердив обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, а ОСОБА_3 листом № 04/66-1121вих23 скерував його до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті.
02 травня 2023 року ОСОБА_9 уклав з ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості в присутності його захисника ОСОБА_8 . Вироком суду від 17 травня 2023 року угоду було затверджено, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано як притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
3.4. Межі оцінки
Враховуючи, що адвокат ОСОБА_4 не спростовував викладених у повідомленні про підозру обставин, а його доводи полягають виключно у порушенні порядку здійснення повідомлення про підозру та правовій оцінці цих обставин, слідчий суддя не аналізує їх доведеність на цьому етапі кримінального провадження. Оцінку буде надано виключно доводам, викладеним у скарзі та повідомленим стороною захисту у судовому засіданні.
Також слід зазначити, що досудове розслідування - це діяльність уповноважених суб`єктів, спрямована на встановлення та дослідження обставин з метою надання таким обставинам кримінально-правової оцінки у подальшому. Повідомлення про підозру - це формалізоване відповідним чином твердження сторони обвинувачення про можливу причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. Таке повідомлення здійснюється на підставі встановлених обставин та зібраних на їх підтвердження доказів. Вочевидь, враховуючи, що в ході досудового розслідування ступінь повноти з`ясованих обставин може змінюватися в часі, деталізуватися, підтверджуватися чи спростовуватися зібраними доказами, формулювання повідомлення про підозру як позиція сторони обвинувачення також може змінюватися протягом досудового розслідування.
Таким чином, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри свідчить про зміну позиції сторони обвинувачення, що в свою чергу призводить до неактуальності тієї позиції, яка міститься у попередньому повідомленні про підозру.
За таких обставин, враховуючи, що у теперішній час чинною є позиція сторони обвинувачення, висвітлена у повідомленні від 10 листопада 2023 року, відсутня необхідність аналізувати доводи адвоката ОСОБА_4 в частині безпідставності твердження про пособництво у вчиненні кримінального правопорушення та відсутність його виконавця, адже у теперішній час формулювання підозри не містить таких тверджень.
Також слідчий суддя вважає безпідставними посилання адвоката на відсутність обов`язкової кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 372 КК України - вчинення дій, поєднаних з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Зазначена норма передбачає дві альтернативні кваліфікуючі ознаки - вже згадану, а також вчинення діяння, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією. ОСОБА_3 інкримінується саме остання кваліфікуюча ознака, а тому відсутні підстави аналізувати ступінь тяжкості злочину, за яким визнано винуватим ОСОБА_6 .
3.5. Відповідність повідомлення про підозру вимогам кримінального процесуального закону та додержання порядку його вручення
Повідомлення про підозру від 30 травня 2023 року та повідомлення про зміну підозри від 10 листопада 2023 року містять відомості про особу, яка його склала, та особу, яка повідомляється про підозру, їх підписи, ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру викладені чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації.
Викладене свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 277 КПК України щодо форми цих процесуальних документів.
Також стороною обвинувачення дотримано гарантії адвокатської діяльності. Повідомлення про підозру відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 та вручене за його дорученням прокурором ОСОБА_5 .
Адвокат ОСОБА_4 не навів доводів щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру та не спростовував факту його одержання ОСОБА_3 .
Доводи захисника в частині неправомірності виклику ОСОБА_3 в якості свідка та вручення йому повідомлення про підозру не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону, адже порядок вручення письмового повідомлення про підозру, регламентований ст. 278 КПК України, не передбачає попереднього повідомлення особі про заплановану процесуальну дію та не визначає особливостей процедури виклику особи з цією метою. Слідчий суддя не вважає порушенням вимог КПК України зазначення у повістці про виклик статусу ОСОБА_3 як свідка, адже на момент виклику повідомлення про підозру йому вручене не було, у зв`язку з чим він не мав статусу підозрюваного у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Також є безпідставними доводи захисника про порушення права на захист з частині нездійснення негайного допиту ОСОБА_3 як підозрюваного. Визначення тактики та стратегії досудового розслідування, зокрема, кола, послідовності та часу проведення слідчих дій належить до дискреційних повноважень сторони обвинувачення. Сторона захисту не позбавлена можливості донести свою позицію до органу досудового розслідування шляхом звернення з клопотанням про проведення слідчої дії, викладення її у письмовому вигляді тощо.
3.6. Оцінка окремих доводів сторони захисту
3.6.1. Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_4 щодо порушення правил підслідності та здійснення повідомлення про підозру неуповноваженою особою слідчий суддя виходить з таких міркувань.
У межах зазначеного кримінального провадження також розслідуються обставини підбурення до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка обіймає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі. Зокрема ОСОБА_8 за вказаним фактом повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Викладене свідчить про наявність умови, передбаченої п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України - кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, вчинене щодо службової особи, визначеної у п. 1 цієї частини (щодо прокурора відповідного рівня).
Враховуючи, що у кримінальному провадженні розслідуються дії декількох осіб, які кваліфіковані за різними статтями КК України, втім нерозривно пов`язані між собою, відсутні підстави стверджувати, що здійснення розслідування детективами НАБУ відбувається з порушеннями ч. 5, 10 ст. 216 КК України.
Слідчий суддя не вважає за необхідне оцінювати доводи захисника щодо незаконності об`єднання кримінального провадження № 42023000000000347 з кримінальним провадженням № 52023000000000150, адже таке об`єднання відбулося до повідомлення ОСОБА_3 про підозру. Об`єднання кримінальних проваджень належить до дискреційних повноважень прокурора та не підлягає оскарженню, про що прямо зазначено в ч. 6 ст. 217 КПК України. До компетенції слідчого судді у межах розгляду скарги на повідомлення про підозру не належить оцінка всіх процесуальних дій, які передували цьому повідомленню.
Слід зауважити, що доводи сторони захисту щодо порушення правил підслідності та підсудності неодноразово були предметом судової оцінки. Зокрема, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року аналогічні доводи сторони захисту визнано безпідставними. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року доводи щодо непідсудності кримінальних правопорушень слідчим суддям Вищого антикорупційного суду також відхилені.
3.6.2. Адвокат ОСОБА_4 наполягав на тому, що факт відмови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська задовольнити заяву заступника Генерального прокурора про перегляд вироку щодо ОСОБА_6 за нововиявленими обставинами підтверджує факт вчинення ОСОБА_6 злочину. Оцінюючи ці доводи захисника, слідчий суддя виходить з правової природи цього процесуального інституту.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами, серед іншого, визнається штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.
При цьому обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру (ч. 4 ст. 459 КПК України).
Як вбачається з ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року, відмовляючи у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора, суд зазначив, що обставини, пов`язані зі штучним створенням або підробленням доказів, мають бути встановлені відповідним вироком суду.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який у постанові від 07 лютого 2023 року у справі № 675/1600/21 зазначив, що такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, завідомо неправдиві показання свідка повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його ухваленні - матеріалами розслідування.
Враховуючи, що наразі відсутні відомості про існування об`єктивних перешкод для можливого ухвалення вироку, перегляд за нововиявленими обставинами є передчасним, а отже відмова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська задовольнити відповідну заяву Генерального прокурора не є тією обставиною, яка може виключати обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри чи іншим чином впливати на її законність.
3.6.3. Не спростовує цього висновку і той факт, що ОСОБА_6 безпосередньо не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину, адже, як слушно зазначив прокурор, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 372 КК України, не належить до кола кримінальних правопорушень, за якими кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого у формі приватного обвинувачення, передбачених ст. 477 КПК України.
Той факт, що згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_3 безпосередньо не створював доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, сам по собі не виключає факт вчинення ним злочину, адже диспозиція ст. 372 КК України не обмежує спосіб вчинення злочину конкретними діями та не виключає його вчинення шляхом використання дій інших осіб.
3.6.4. Слід звернути увагу, що наведені доводи адвоката ОСОБА_4 вже неодноразово були предметом оцінки в межах судового контролю. Зокрема, вони були проаналізовані та відхилені у згаданій ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року.
3.7. Висновки слідчого судді
Підсумовуючи аналіз доводів сторони захисту, слідчий суддя констатує:
- за своєю формальною складовою повідомлення про підозру від 30 травня 2023 року та повідомлення про зміну підозри від 10 листопада 2023 року відповідають вимогам ст. 277 КПК України;
- сторона захисту не навела доводів, що повідомлення про підозру ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, та не спростовувала викладених в ній обставин;
- повідомлення про підозру складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15, тобто уповноваженою особою та з дотриманням правил підслідності;
- сторона захисту не навела переконливих доводів щодо порушення порядку вручення письмових повідомлень про підозру. Згідно з власноручними позначками ОСОБА_3 отримав зазначені процесуальні документи в день їх складання;
- станом на час розгляду скарги перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру, адже враховуючи стадію кримінального провадження, а саме відкриття матеріалів стороні захисту, в теперішній час тривалість перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного обумовлена виключно тривалістю реалізації стороною захисту свого права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Отже, враховуючи, що слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1