- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/253/24
Провадження 1-кс/991/259/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
власників майна ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представника власника майна ОСОБА_5,
адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15листопада 2023року за №52023000000000571,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1.11січня 2024року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на речі та документи, вилучені в ході обшуку адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський,вул.Військової слави, буд. 27, а саме робочого кабінету судді ОСОБА_8 :
відеореєстратор у корпусі чорного кольору Model MT-AHD8004A, s/n 9650836816503;
системний блок у корпусі чорного кольору має наліпку із зазначенням заводського №427440, ПК Prime PC Solo 30, разом із зарядним пристроєм (вилучений з робочого місця судді ОСОБА_8 );
мобільний телефон марки Samsung Duos, s/n НОМЕР_1 (вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_4 );
мобільний телефон iPhone 14 Pro, номер моделі MQ1F3KH/A, s/n НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3, НОМЕР_4 (вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_5 );
справи з такими з єдиними унікальними номерами:
495/13836/23, на 25 аркушах;
495/13920/23, на 22 аркушах;
495/13873/23, на 23 аркушах;
495/13913/23, на 24 аркушах;
495/13786/23, на 24 аркушах;
495/13905/23, на 24 аркушах;
495/11876/23, на 41 аркуші;
495/12102/23, на 45 аркушах;
495/11559/23, на 32 аркушах;
495/6217/23, на 77 аркушах;
495/14252/23, на 16 аркушах;
495/14185/23, на 17 аркушах;
495/14196/23, на 16 аркушах;
495/13677/23, на 14 аркушах;
495/14158/23, на 15 аркушах;
495/108/24, на 16 аркушах;
495/90/24, на 15 аркушах;
495/88/24, на 13 аркушах;
495/87/24, на 16 аркушах;
495/41/24, на 19 аркушах;
495/134/24, на 14 аркушах;
495/51/24, на 18 аркушах;
495/54/24, на 18 аркушах;
495/53/24, на 20 аркушах;
495/38/24, на 17 аркушах;
495/139/, на 16 аркушах;
матеріали справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (єдиний унікальний номер справи №495/13854/23) на 28 арк.;
справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 з єдиними унікальними номерами:
495/13755/23 на 5 арк.;
495/13722/23 на 5 арк.;
495/13762/23 на 5 арк.;
495/13755/23 на 4 арк.;
495/13751/23 на 4 арк.;
495/13753/23 на 4 арк.;
495/13754/23 на 5 арк.;
495/13712/23 на 9 арк.;
495/13752/23 на 5 арк;
жорсткий диск (вінчестер) Toshiba PC P300500Gb, s/n 887P1N1KS9XG, вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_4 ;
жорсткий диск (вінчестер) Seagate 1Tb, s/n Z9AX88F7, вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_5 ;
флеш-накопичувач ємністю 8Gb у корпусі сріблястого кольору, вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_5 .
Детектив повідомив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15листопада 2023року за №52023000000000571, у межах якого ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
09січня 2024року було проведено обшук адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, суддею якого є ОСОБА_8 . В ході обшуку вилучено наведене у клопотанні майно.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику втрати, знищення, використання, перетворення зазначеного майна.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнив прохальну частину клопотання, зокрема, наполягав на накладенні арешту лише на відеореєстратор та мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від вимог щодо арешту іншого майна відмовився.
Детектив зазначив, що у відеореєстраторі може міститися зафіксована ним інформація щодо обставин кримінального правопорушення, зокрема про факти передачі неправомірної вигоди, а тому він має значення для кримінального провадження як речовий доказ.
ОСОБА_4, за твердженням детектива, надала для огляду свій телефон під час обшуку, але згодом заблокувала та заборонила його подальший огляд. ОСОБА_5 також відмовився повідомити пароль доступу до телефону. Наведені обставини стали підставою для вилучення телефонів з метою їх експертного дослідження, у тому числі відновлення видаленої інформації.
2.2.Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання прокурора та звернула увагу, що позиція сторони обвинувачення в частині обґрунтованості вилучення телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не висвітлена у клопотанні. На переконання представника, клопотання є необґрунтованим та підлягає поверненню. Також адвокат звернула увагу, що дозвіл на вилучення телефонів ухвалою слідчого судді не надавався.
Власник майна ОСОБА_4 заперечила проти накладення арешту на її майно, підтримала позицію адвоката ОСОБА_6 та підтвердила, що надала детективу телефон для огляду, втім під час перегляду детективом листування з ОСОБА_8 щодо справи, яка не стосується обставин кримінального провадження, заблокувала його. Також ОСОБА_4 звернула увагу на порушення строків звернення з клопотанням, передбачених ч.5 ст.171 КПК України.
Власник майна ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що воно підлягає поверненню. ОСОБА_5 звернув увагу, що добровільно надав доступ до телефону, і під час його перегляду жодних відомостей щодо справи ОСОБА_9 виявлено не було.
Представник Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та ОСОБА_8 у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст.172 КПК України).
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1.Дослідивши клопотання, надані детективом матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п.7 ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
збереження речових доказів;
спеціальної конфіскації;
конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст.173 КПК України):
правову підставу для арешту майна;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст.173 КПК України):
необхідність такого арешту;
наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.3 ст.132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3.Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1.Детектив зазначив, що кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.
03листопада 2023року ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_9, який мав намір встановити в судовому порядку факт виховання ним малолітнього сина, отримати консультацію з цього приводу безпосередньо у знайомого йому судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 .
Цього ж дня відбулася зустріч ОСОБА_9, ОСОБА_11 та судді ОСОБА_8 в кабінеті останнього, який розташований в адміністративній будівлі Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку за адресою: м.Одеса,вул.Кузнечна, 1, каб. 124, і використовувався ОСОБА_8 на правах викладача зазначеного університету. Після розмови, коли ОСОБА_9 розповів про проблему та залишив кабінет, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11, що для позитивного вирішення питання за позовом, який планує подавати ОСОБА_9, останньому через ОСОБА_11 необхідно надати судді ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США.
23листопада 2023року під час зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_8, останній ознайомився з цивільним позовом, підготовленим від імені ОСОБА_9, який приніс ОСОБА_11, вказав на недоліки та зауважив, що інтереси ОСОБА_9 має представляти адвокат ОСОБА_12
05грудня 2023року за попередньою домовленістю в кабінеті ОСОБА_8 відбулася зустріч ОСОБА_8, ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_12 . У ході розмови ОСОБА_8 зазначив, що зможе ухвалити позитивне рішення за позовом ОСОБА_9 та повідомив, що за ухвалення такого рішення йому необхідно надати 1000 доларів США через сина ОСОБА_8 ОСОБА_13 . Також ОСОБА_8 зауважив, що грошові кошти перед їх передачею йому слід поміняти на інші грошові купюри.
08грудня 2023року в ході зустрічі ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 цивільний позов громадянина ОСОБА_9 для подачі в Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області та уточнив у нього конкретну суму неправомірної вигоди, яку ОСОБА_9 має передати, на що ОСОБА_8 написав на клаптику паперу число «1,5».
13грудня 2023року ОСОБА_11 зустрівся в кафе «NAVI» з ОСОБА_13 та передав йому неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США за ухвалення та/або забезпечення ухвалення позитивного рішення по цивільному позову ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_13 у пункті обміну валют здійснив обмін одержаних грошових коштів.
19грудня 2023року під час зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_8 останній зауважив, що позовна заява ОСОБА_9 була розподілена на непідконтрольну йому суддю, тому заяву забрали і у подальшому розподілять на ОСОБА_8 або іншого підконтрольного суддю.
З 11грудня 2023року по 21грудня 2023року ОСОБА_8 з метою забезпечення розподілу справи на себе або підконтрольного собі суддю 11 разів подавав або забезпечив подання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовної заяви ОСОБА_9, за результатами чого зареєстровано судові справи №495/13392/23, 495/13712/23, 495/13722/23, 495/13751/23, 495/13752/23, 495/13754/23, 495/13755/23, 495/13762/23, 495/13780/23, які були розподілені на інших суддів та у подальшому повернуті відповідними ухвалами, та справа №495/13753/23, яка була лише розподілена на іншого суддю.
21грудня 2023року в суді зареєстровано судову справу №495/13854/23, яку розподілено на суддю ОСОБА_8
26грудня 2023року під час зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_8 останній повідомив ОСОБА_11, що цивільний позов ОСОБА_9 розподілений на нього. Також ОСОБА_8 зателефонував адвокату ОСОБА_12 та зазначив останньому про необхідність зв`язатися зі своїм помічником ОСОБА_4 для узгодження тексту ухвали, на підставі якої необхідно буде отримати відповідний висновок органу опіки та піклування, та запропонував ОСОБА_12 особисто передати йому вказану ухвалу після її постановлення.
Після цього ОСОБА_8 зателефонував своєму помічнику ОСОБА_4 та сказав їй знайти справу за позовом ОСОБА_9 і виготовити у вказаній справі ухвалу, на підставі якої можна буде отримати відповідний висновок органу опіки та піклування, а також зазначив, що з даного приводу з нею зв`яжеться адвокат ОСОБА_12 .
В кінці розмови, ОСОБА_8 пообіцяв ОСОБА_14 ухвалити позитивне судове рішення у справі за позовом ОСОБА_9 протягом одного тижня після отримання відповідного висновку органу опіки та піклування.
3.3.2.09січня 2024року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні такої вигоди.
3.3.3.Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, повідомленні про підозру, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:
заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення та протоколами його допитів, згідно з якими він повідомив обставини прохання ОСОБА_8 надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США за ухвалення судового рішення про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини та позбавлення матері батьківських прав;
Указом Президента України №655/2007 від 20липня 2007року, яким ОСОБА_8 призначено суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановою Верховної Ради України №4920-VI від 07червня 2012року, якою його обрано на цю посаду безстроково;
протоколами допиту свідка ОСОБА_11, який повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_9 з питанням встановлення факту самостійного виховання малолітнього сина, на що він запропонував поспілкуватися зі знайомим суддею ОСОБА_8 03листопада 2023року відбулася їх спільна зустріч, під час якої вони обговорили це питання. Після того, як ОСОБА_9 залишив кабінет, ОСОБА_8 повідомив, що для позитивного вирішення питання ОСОБА_9 необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США. В ході зустрічі 23листопада 2023року ОСОБА_11 показав ОСОБА_8 підготовлений позов ОСОБА_9, ОСОБА_8 ознайомився з ним та зазначив про необхідність внесення певних змін. Також ОСОБА_8 зазначив, що представляти інтереси ОСОБА_9 має адвокат ОСОБА_12 . Під час зустрічі 05грудня 2023року ОСОБА_8 дав додаткові вказівки щодо процесу подання та розгляду позовної заяви, повідомив про необхідність надання йому 1000 доларів США, яка мала бути передана через його сина ОСОБА_15 . В ході зустрічі 08грудня 2023року на уточнююче питання ОСОБА_11 щодо точного розміру неправомірної вигоди ОСОБА_8 на клаптику паперу написав число «1,5». 13грудня 2023року в ході зустрічі з сином ОСОБА_8 ОСОБА_13 ОСОБА_11 передав йому грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, які попередньо були вручені йому детективами;
позовною заявою ОСОБА_9 з додатками, у якій він просив позбавити ОСОБА_10 батьківських прав;
протоколом допиту свідка ОСОБА_16, який повідомив, що здійснив обмін іноземної валюти на «Книжковому ринку», та добровільно видав частину з одержаних купюр детективам, про що було складено акт приймання-передачі від 13грудня 2023року;
протоколом огляду інтернет-ресурсу «Судова влада України», в ході якого встановлено, що у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду перебувало 11 судових справ за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 ;
протоколами негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи, в ході яких зафіксовано зміст розмов, між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Зміст розмов узгоджується з обставинами, наведеними у повідомленні про підозру та протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ;
протоколом негласної слідчої (розшукової) дії візуального спостереження за особою, в ході якої зафіксовано зустріч ОСОБА_11 та ОСОБА_13 13грудня 2023року, факт передачі неправомірної вигоди, а також відвідування ОСОБА_13 одразу після цього пункту обміну валют на «Книжковому ринку». Також згідно з протоколом аудіо-, відеоконтролю особи зафіксовано розмову ОСОБА_13 з ОСОБА_11 під час передачі неправомірної вигоди.
У своїй сукупності доводи детектива та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення.
Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.3.4.09січня 2024року було проведено обшук адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський,вул.Військової слави, буд. 27, в ході якого, серед іншого, вилучено таке майно:
відеореєстратор у корпусі чорного кольору Model MT-AHD8004A, s/n НОМЕР_5 ;
мобільний телефон марки Samsung Duos, s/n НОМЕР_1 (вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_4 );
мобільний телефон iPhone 14 Pro, номер моделі MQ1F3KH/A, s/n НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3, НОМЕР_4 (вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_5 ).
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
3.3.5.Як було проаналізовано упп.3.3.1-3.3.3 цієї ухвали, до обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, може бути причетний ОСОБА_8, який безпосередньо висловлював прохання надати йому неправомірну вигоду за ухвалення позитивного рішення на користь ОСОБА_9 .
Як повідомив під час допиту свідок ОСОБА_11, ОСОБА_8 у його присутності 26грудня 2023року зателефонував своєму помічнику, надав вказівки щодо виготовлення ухвали у справі ОСОБА_9 та необхідності зв`язатися з цього приводу з адвокатом ОСОБА_12 .
Під час огляду телефонів встановлено, що вони містять спілкування помічників з ОСОБА_8 у месенджерах з приводу розгляду справ про визначення місця проживання дитини, фотозображення позовних заяв та рішень суду з цього приводу.
Отже, зазначені у клопотанні мобільні телефони, які належать помічникам ОСОБА_8, можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні копії створених документів, відомості про коло осіб, які могли бути причетні до обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, їх спілкування з цього приводу. Крім того, ця інформація може бути використана для підтвердження чи спростування відомостей, одержаних з інших процесуальних джерел, зокрема, показань свідка ОСОБА_11 .
Викладене свідчить, що зазначене майно може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України. Постановою від 09січня 2024рокузазначені телефони визнано речовими доказами.
3.3.6.Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як повідомив детектив та зазначено у протоколі від 09січня 2024року, ОСОБА_4 в ході обшуку надала для огляду свій телефон, втім під час огляду листування з ОСОБА_8 у месенджері WhatsApp ОСОБА_4 заблокувала його та у подальшому відмовилася надати до нього доступ. ОСОБА_5 також надав для огляду телефон, втім відмовився надати пароль доступу, чим фактично обмежив доступ до нього. Зазначена обставина свідчить про наявність підстав для їх вилучення, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним проведення експертного дослідження мобільних телефонів із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в них міститься, та відновити інформацію, яка могла бути видалена, на що звертав увагу детектив. Експертиза з цією метою органом досудового розслідування станом на час розгляду клопотання не призначена, втім, доводи детектива про необхідність її проведення є переконливими.
Отже, слідчий суддя констатує наявність підстав, передбачених ч.2 ст.168 КПК України, оскільки власники обмежили доступ до телефонів, та наявна потреба у проведені експертного дослідження майна.
3.3.7.Разом з тим, доводи детектива про те що, що вилучений в ході обшуку відеореєстратор може містити інформацію, яка має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є непереконливими. Як було проаналізовано упп.3.3.1-3.3.3 цієї ухвали, обставини, які є предметом розслідування, зокрема домовленість щодо передачі неправомірної вигоди, її фактична передача, контактування осіб з цього приводу відбувалися поза межами приміщення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Сторона обвинувачення не навела жодних обґрунтованих доводів про те, що зазначені обставини могли відбуватися у службовому кабінеті ОСОБА_8, де було вилучено відеореєстратор. Також не підтверджені жодними матеріалами доводи детектива ОСОБА_3 про можливість передачі у службовому кабінеті неправомірної вигоди.
Отже, підстави для накладення арешту на відеореєстратор стороною обвинувачення не доведені, а тому в цій частині клопотання слід відмовити.
3.3.8.Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи представника власників майна щодо невідповідності клопотання вимогам ст.171 КПК України. Клопотання містить передбачений згаданою нормою перелік відомостей, а ступінь їх деталізації, наведення у клопотанні чи конкретизація у судовому засіданні, належить до дискреційних повноважень сторони обвинувачення у межах засади змагальності.
3.3.9.Також є безпідставним посилання ОСОБА_4 на недодержання строку звернення з клопотанням. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Зазначений строк стороною обвинувачення дотримано, адже майно було вилучене 09січня 2024року, клопотання до Вищого антикорупційного суду надійшло 11січня 2024року.
3.3.10.Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_6 щодо відсутності дозволу слідчого судді на вилучення мобільних телефонів, адже право тимчасово вилучати майно в ході обшуку прямо передбачене ч.2 ст.168, ч.7 ст.236 КПК України.
3.3.11.Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований детективом спосіб арешту майна шляхом зберігання його у органу досудового розслідування у визначеному законодавством порядку релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.3.12.Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.3.13.Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.3.14.За таких обставин клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Клопотання задовольнити частково.
2.Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на речі та документи, вилучені в ході обшуку адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський,вул.Військової слави, буд. 27, а саме робочого кабінету судді ОСОБА_8 :
мобільний телефон марки Samsung Duos, s/n НОМЕР_1 (вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_4 );
мобільний телефон iPhone 14 Pro, номер моделі MQ1F3KH/A, s/n НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3, НОМЕР_4 (вилучений у помічника судді ОСОБА_8 ОСОБА_5 );
3.У решті клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1