- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Judge (HACC) : Mykhailenko V.V., Moisak S.M.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/4164/23
Провадження 2/991/3/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М.
за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача І.М.,
відповідача ОСОБА_1,
представника відповідача адвоката Шпака В.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом Держави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2,
про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
1. Суть справи
12.05.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткач І.М. (далі - Позивач) в інтересах Держави звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора при виконанні повноважень, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», частиною п`ятою статті 290 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), виявлено факт набуття необґрунтованого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - депутатом Марганецької міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1
Зокрема 04.08.2020 ОСОБА_1 набув у власність нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, площею 283,4 кв м та земельну ділянку площею 0,0536 га, кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, розташовану за цією ж адресою. Загальна вартість цих активів - 2 900 495 грн.
За твердженням позивача, сукупні фактично отримані доходи ОСОБА_1 за 2020 рік, які могли бути використані для набуття активів та відповідають терміну «законні доходи» як такі, що правомірно отримані особою із законних джерел, становили 641 991,98 грн.
Тому позивач вважав, що нерухоме майно у виді житлового будинку та земельної ділянки є необґрунтованими активами та сформулював такі позовні вимоги:
-визнати необґрунтованим актив у виді нерухомого майна, а саме:
житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1478469212101, вартістю на день набуття 2 836 059 грн;
земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, вартістю на день набуття 64 436 грн.
-стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у дохід держави частину вартості активу, визнаного необґрунтованим, в сумі 2 258 503,02 грн.
Згідно з частиною першою статті 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За частиною третьою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі прокурор набуває повноважень позивача (частина п`ята статті 56 ЦПК України).
Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що прокурор набув повноважень позивача у цій справі та зазначає його як позивача у справі.
2. Позиції сторін
Прокурор Ткач І.М. під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача адвокат Шпак В.І. у відзиві на позовну заяву та під час розгляду справи просив відмовити у задоволенні позовної заяві з огляду на таке.
ОСОБА_1 помилково не зазначив в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2019 та 2020 роки доходи у виді подарунків від матері, які не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Помилки є однотипними та допущені внаслідок недостатньої уважності під час заповнення декларацій, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
У вересні 2019 року відповідач отримав від своєї матері ОСОБА_3 в подарунок грошові кошти у розмірі 2 300 000 грн. Тому сукупна сума активів відповідача складала більше 2 900 495 грн. Тобто відповідач мав достатні кошти для придбання будинку із земельною ділянкою.
Зі свого боку ОСОБА_3 позичила кошти у ОСОБА_4 у вересні 2019 року.
Тобто кошти, використані на придбання будинку та земельної ділянки, мають законне походження.
Зазначене, на думку представника відповідача, виключає задоволення позову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив про те, що він знайомий зі змістом відзиву на позовну заяву, згодний із викладеними в ньому обставинами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дружина відповідача ОСОБА_2 повідомлялася належним чином про дату, час та місце судових засідань з розгляду цієї справи. Проте в судові засідання не з`явилася, про свою позицію у справі суд не повідомила. Ця обставина не перешкоджає суду розглянути справу за її відсутності.
3. Розгляд справи
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.
15.05.2023 судом частково задоволено заяву прокурора Ткача І.М. про забезпечення позову та накладено арешт на таке майно:
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478469212101, що зареєстрований за ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер: 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, що зареєстрована за ОСОБА_1 .
Відповідач скористався своїм правом та його представник надав відзив на позовну заяву разом із доказами в обґрунтування своєї позиції.
В ході підготовчого судового провадження судом було:
- продовжено підготовче провадження на 12 днів до 26.07.2023;
- задоволено клопотання прокурора та залучено до участі у цій справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;
- задоволено клопотання представника відповідача та викликано свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 . Під час судового розгляду представник відповідача відмовився від допиту ОСОБА_6 ;
- задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у ОСОБА_4 засвідчену належним чином копію договору позики та розписок про отримання і повернення коштів, які складалися між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період часу з 2019 по 2022 роки;
- задоволено клопотання представника відповідача та
витребувано від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області відомості про доходи ОСОБА_4 за період з 01.01.2009 по 31.12.2019;
витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області довідку ОК-5 ОСОБА_4 за період з 01.01.2009 по 31.12.2019;
- задоволено клопотання прокурора та витребувано у Державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України належним чином засвідчені копії документів та матеріалів у виді інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі отримувачів житлових субсидій, а саме: інформацію про отримувача житлової субсидії ОСОБА_3 ;
- задоволено клопотання прокурора та витребувано у ПрАТ «Київстар» на паперових та/або цифрових носіях інформації відомості по абонентському номеру НОМЕР_1, а саме:
даних щодо вхідних і вихідних дзвінків та SMS-повідомлень споживача телекомунікаційних послуг із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача та абонентських номерів споживача, ІМЕІ та абонентських номерів абонентів, з якими здійснювалося з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювалось з`єднання за період з 01.01.2019 по 31.12.2022;
даних щодо Інтернет з`єднань споживача телекомунікаційних послуг (3G-трафік і GPRS-трафік із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювалось з`єднання) за період з 01.01.2019 по 31.12.2022;
- задоволено клопотання прокурора та витребувано у ПрАТ «ВФ Україна» на паперових та/або цифрових носіях інформації відомості по абонентському номеру НОМЕР_2, а саме:
даних щодо вхідних і вихідних дзвінків та SMS-повідомлень споживача телекомунікаційних послуг із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача та абонентських номерів споживача, ІМЕІ та абонентських номерів абонентів, з якими здійснювалося з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювалось з`єднання за період з 01.01.2019 по 31.12.2022;
даних щодо Інтернет з`єднань споживача телекомунікаційних послуг (3G-трафік і GPRS-трафік із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювалось з`єднання) за період з 01.01.2019 по 31.12.2022.
26.07.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
24.08.2023 розпочато розгляд справи по суті.
25.09.2023 розгляд справи був відкладений у зв`язку з неявкою свідків.
26.09.2023 розгляд справи був відкладений у зв`язку з технічною неможливістю допитати свідка ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, постановлено ухвалу про привід свідка ОСОБА_4 .
Ухвалою від 30.10.2023 до свідка ОСОБА_4 застосований штраф за невиконання обов`язку щодо надіслання суду витребуваного документу.
Ухвалою від 30.10.2023 суд постановив тимчасово вилучити для дослідження у ОСОБА_4 оригінал розписки від 18.09.2019, виданої ОСОБА_3 . Провадження у справі зупинене до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказу для дослідження судом.
22.11.2023 у зв`язку з поверненням виконавчих документів без прийняття до виконання поновлене провадження у справі та призначено судове засідання на 27.11.2023.
27.11.2023 приведено виконавчі документи - ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023 у відповідність з вимогами статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», провадження у справі зупинене до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказу для дослідження судом.
05.01.2024 у зв`язку з отриманням судом постанови про закінчення виконавчого провадження та оригіналу розписки, вилученої у ОСОБА_4, поновлене провадження у справі, судове засідання призначене на 19.01.2024.
4. Обставини, що підлягають доказуванню
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість (абзац другий частини другої статті 81 ЦПК України).
Особливості позовного провадження у таких справах визначені главою 12 ЦПК України.
З урахуванням наведених положень закону та конкретних обставин цієї справи суд дійшов висновку про необхідність встановлення таких обставин:
чи є відповідач особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?
чи були набуті активи за рахунок законних доходів?
яка сума підлягає стягненню в разі визнання активів необґрунтованими?
5. Наявність у відповідача статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлений зокрема до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті (частина четверта статті 290 ЦПК України).
Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є депутати місцевих рад.
Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України (частина перша статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
Депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано (частини перша та друга статті 4 цього ж Закону).
Постановою Марганецької міської виборчої комісії Дніпропетровської області № 114 від 29.10.2015 «Про визнання депутатів Марганецької міської ради Дніпропетровської області обраними» (т. 1 а.с. 106) кандидат від Марганецької міської організації Радикальної партії Олега Ляшка в Дніпропетровській області ОСОБА_1 є обраним в депутати до Марганецької міської ради Дніпропетровської області.
Також постановою Марганецької міської територіальної виборчої комісії Нікопольського району Дніпропетровської області №145 від 02.11.2020 «Про визнання депутатів обраними до Марганецької міської ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі на перших місцевих виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» (т. 1 а.с. 107) ОСОБА_1 визнаний обраним депутатом Марганецької міської ради.
Згідно з рішенням Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області «Про утворення та затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області» (т. 1 а.с. 109, 110) №9-1/І від 01.12.2020 ОСОБА_1 є секретарем міської ради.
Зазначені відомості підтверджують, що ОСОБА_1 з 29.10.2015 та по цей час є депутатом Марганецької міської ради, і на час придбання будинку та земельної ділянки 20.08.2020 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Тобто до ОСОБА_1 може бути пред`явлений позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Ця обставина відповідачем та його представником не спростовувалася.
6. Відомості про придбання активів (будинку та земельної ділянки)
04.08.2020 ОСОБА_6 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки (т. 1 а.с. 44-47).
За цим договором ОСОБА_1 було придбано таке нерухоме майно (п. 1.2. договору):
-житловий будинок АДРЕСА_1 ;
-земельна ділянка площею 0,0536 га, цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, за адресою: АДРЕСА_1 .
Технічний опис житлового будинку:
А-2 - житловий будинок загальною площею 283,4 кв м, житловою площею 101,4 кв м,
а-1 - тераса;
а-2 - тераса;
№1-3 - споруди.
Продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчинений за 2 900 495 грн, з яких:
-вартість житлового будинку 2 836 059 грн;
-вартість земельної ділянки 64 435 грн.
Кошти за відчужуване майно отримані Продавцем від Покупця до підписання та нотаріального посвідчення цього договору (п. 2.1. договору).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В., зареєстрований в реєстрі за №726.
На підставі цього договору внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на будинок та земельну ділянку за ОСОБА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою №331726713 від 09.05.2023 (т. 1 а.с. 97).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 283,4 кв м, житлова площа 101,4 кв м, розташованого у АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478469212101. Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0536 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, яка розташована за тією ж адресою.
7. Дослідження майнового стану відповідача та інших осіб
7.1. Відомості про майновий стан ОСОБА_1 .
Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - декларація), за 2019 рік, поданою ОСОБА_1 29.01.2020 (т. 1 а.с. 34-38), ним задекларовано такі доходи:
-заробітна плата, отримана за основним місцем роботи - ПрАТ «МРРЗ», в розмірі 91 125 грн;
-дохід від відчуження рухомого майна ОСОБА_7 в розмірі 235 528 грн.
Також ОСОБА_1 задекларовано наявність активу у розмірі 5 000 доларів США.
У декларації ОСОБА_1 за 2019 рік відображено видатки на ремонт автомобіля в розмірі 172 245 грн. Дата вчинення цього видатку - 13.02.3019.
11.08.2020 ОСОБА_1 подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (т. 1 а.с. 31-33).
У повідомленні відображено отримання доходу від відчуження нерухомого майна в розмірі 614 015 грн, отриманих від ОСОБА_5, а також відомості про об`єкти нерухомості: земельну ділянку площею 536 кв м, вартістю 64 436 грн та житловий будинок загальною площею 283,4 кв м, вартістю 2 836 059 грн, розташовані у АДРЕСА_1 .
Також відображено здійснення видатків (податок на доходи та військовий збір) на суму 101 591 грн.
У декларації ОСОБА_1 за 2020 рік (т. 1 а.с. 26-30), поданій 15.02.2021, останнім відображено такі доходи:
-заробітна плата, отримана за основним місцем роботи - ПрАТ «МРРЗ» в розмірі 43 066 грн;
-дохід від відчуження нерухомого майна в розмірі 614 015 грн;
-проценти, отримані від АТ «Універсалбанк», в розмірі 142 грн.
Згідно з декларацією за 2020 рік на кінець звітного періоду ОСОБА_1 мав 7 500 доларів США.
Видатки на сплату податку на доходи та військовий збір під час операції з нерухомим майном задекларовано в розмірі 101 591 грн. Дата вчинення видатку 04.08.2020.
Придбане у 2020 році нерухоме майно - житловий будинок та земельна ділянка відображені ОСОБА_1 у декларації за 2020 рік.
В декларації за 2021 рік, поданій ОСОБА_1 16.02.2022 (т. 1 а.с. 20-25), останнім відображено зазначені об`єкти нерухомості, дохід, отриманий за основним місцем роботи (Виконавчий комітет Марганецької міської ради), в розмірі 454 509 грн.
Також станом на 31.12.2021 ОСОБА_1 задекларовано такі грошові активи:
-готівкові кошти в розмірі 12 000 доларів США, власником яких є ОСОБА_1 ;
-готівкові кошти в розмірі 200 000 доларів США, 200 000 Євро, 5 000 000 грн, власником яких є ОСОБА_8 .
04.08.2020 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 загальною площею 69,7 кв м (т. 1 а.с. 48-51, т. 2 а.с. 80-82). Продаж квартири вчинений за 614 015 грн.
За інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно №309957622, дата формування 15.09.2022 (т. 1 а.с. 40-43), право власності ОСОБА_1 на цей об`єкт нерухомості припинено 04.08.2020.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (т. 1 а.с. 52- 54) ОСОБА_1 отримав в 2019 році такі доходи:
-91 124,90 грн заробітної плати та благодійної допомоги від ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод»;
-165,52 грн від АТ «Універсал банк»;
-235 328,72 грн від продажу рухомого майна. Згідно з даними декларації за 2019 рік це дохід від продажу автомобіля ОСОБА_7 .
Із зазначеної суми утримано податків та зборів 16 252,23 грн. Тобто сума чистого доходу саме відповідача за 2019 рік - 75 038,19 грн.
Згідно з тими ж відомостями ОСОБА_1 в 2020 році отримав такі доходи:
-77 347,04 грн заробітної плати, благодійної допомоги та соціальних виплат від ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод»;
-142,08 грн від АТ «Універсал банк»;
-614 015 грн від продажу нерухомого майна (податковим агентом зазначена ОСОБА_9 - нотаріус, яка посвідчила договір купівлі-продажу квартири);
-30 745,24 грн від Виконавчого комітету Марганецької міської ради.
З урахуванням обставин справи, дати придбання активів у виді житлового будинку та земельної ділянки (04.08.2020), поквартального відображення відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків доцільним є визначення розміру доходу ОСОБА_1 за три квартали (січень-вересень) 2020 року. За цей період ОСОБА_1 отримано доходи у розмірі 676 115,8 грн (з урахуванням продажу квартири). З них утримано податки у розмірі 34 123,82 грн. Тобто чистий дохід ОСОБА_1 за цей період становив 641 991,98 грн.
Представником відповідача суду надана копія договору дарування від 19.09.2019, укладеного між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований) (т. 2 а.с. 89). За цим договором ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 2 300 000 грн.
7.2. Відомості про майновий стан ОСОБА_3
З урахуванням позиції відповідача про дарування його матір`ю ОСОБА_3 грошових коштів відповідачу та достатність коштів для придбання будинку із земельною ділянкою, суд вважає доцільним дослідити майновий стан ОСОБА_3 .
7.2.1. 04.04.2018 між ОСОБА_3 та житлово-будівельним кооперативом «Щасливий 9» укладений договір №87/9 про сплату пайових внесків у ЖБК «Щасливий 9» (т. 2 а.с. 52-57). За цим договором ЖБК зобов`язалося організувати будівництво житлового будинку, розташованого за будівельною адресою: АДРЕСА_3, за рахунок внесків учасника та інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення, обумовлене цим договором, та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього. Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених договором.
Предметом цього договору стала квартира АДРЕСА_4 .
Згідно з додатком №1 до договору №87/9 ОСОБА_3 мала сплатити за цю квартиру 693 420 грн до 09.04.2018.
Додатковою угодою №1 від 07.05.2018 остаточно визначено об`єкт нерухомості - квартира №21 загальною площею 55,7 кв м. Загальний розмір внесків становив 707 390 грн.
Як зазначено у довідці від 04.12.2018 (т. 2 а.с. 61), ОСОБА_3 повністю сплатила пайовий внесок за однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 .
За договором купівлі-продажу квартири від 04.08.2020 (т. 2 а.с. 62-64) ОСОБА_3 (продавець), від імені якої діяв ОСОБА_1, та ОСОБА_5 (покупець) у власність покупця передана квартира АДРЕСА_7 . Продаж квартири вчинений за 512 658 грн.
Згідно з інформацією, наданою ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» у листі від 02.08.2023 №013-2267 (т. 3 а.с. 6), в сегменті центрального сховища «Житлові субсидії» Міністерства соціальної політики України станом на липень 2023 року міститься інформація про звернення ОСОБА_3 за житловою субсидією за адресою: АДРЕСА_8 з 01.05.2018. Інформація про нарахування та виплату з дати звернення відсутня.
15.05.2019 між ОСОБА_3 та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Інтер-Дім» укладений договір № 63/5 про сплату пайових внесків (т. 2 а.с. 70-77).
За цим договором ЖБК зобов`язався організувати будівництво житлового будинку, розташованого за будівельною адресою: АДРЕСА_9, за рахунок внесків учасника та інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення, обумовлене цим договором, та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього. Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених договором.
Предметом цього договору стала квартира №44 загальною площею 68,5 кв м (проектна площа).
За додатковою угодою №1 від 16 вересня 2019 до цього договору (т. 2 а.с. 78) визначені остаточна загальна площа квартири 69,7 кв м та остаточна її вартість (розмір внесків) - 1 045 500 грн.
Відповідно до Договору від 19.09.2019 про заміну сторони в договорі про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив «Інтер-Дім» №63/5 від 15.05.2019 (т. 2 а.с. 79) ОСОБА_1 (Новий Учасник), ОСОБА_3 (Первісний Учасник) та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Інтер-Дім» дійшли згоди про заміну сторони у зобов`язанні, а саме - права та обов`язки ОСОБА_3 перейшли до ОСОБА_1 . Вся попередня оплата, сплачена Первісним Учасником на рахунок ЖБК як сплата пайових внесків, вважається такою, що сплачена Новим Учасником ( ОСОБА_1 ).
30.10.2018 здійснено первинну реєстрацію транспортного засобу BMW X1, ввезеного з -за кордону (т. 2 а.с. 135), за ОСОБА_3
21.10.2020 між ОСОБА_3 (продавець), від імені якої діяв ОСОБА_1, та ОСОБА_10 (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 1242/2020/2260433 транспортного засобу BMW X1 чорного кольору. Ціна транспортного засобу становила 685 000 грн.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (т. 2 а.с. 132-133) ОСОБА_3 отримала такі доходи:
-в 2008 році - 7 520 грн заробітної плати, з яких утримано податку 1 088,56 грн;
-в 2013 році - 3 661,62 грн виплат з центру зайнятості у ІІІ та IV кварталах;
-в 2014 році - 1 330,55 грн виплат з центру зайнятості у І кварталі та 2 500 грн страхових виплат у ІІІ кварталі;
-в 2016 році - 14 261,48 грн заробітної плати у ІІІ кварталі, з яких утримано податку 2 567,08 грн, а також 1 386,32 грн виплат з центру зайнятості у IV кварталі;
-в 2017 році - 3 079,74 грн виплат з центру зайнятості у І та ІІ кварталах;
-в 2020 році - 41 716,77 грн заробітної плати у ІІ та ІІІ кварталі, з яких утримано податків 7 509,02 грн, 512 658 грн від продажу квартири у ІІІ кварталі, з яких утримано 25 632 грн податків, 685 000 грн від продажу автомобіля у IV кварталі.
Допитана в судовому засіданні 30.10.2023 як свідок ОСОБА_3 надала такі показання.
В 2019 році подарувала ОСОБА_1 2,3 млн грн, чим допомогла сину придбати у серпні 2020 року будинок.
Питала про те, скільки коштує будинок. Син повідомив, що приблизно 2,5 млн грн. На цю суму орієнтувалася.
Через ОСОБА_11 (зараз це тесть ОСОБА_1 ) знайшла людину, яка б дала гроші в борг. У ОСОБА_11 грошей не було. Зателефонував ОСОБА_11, повідомив, що є людина, яка може позичити кошти. Познайомилась з ОСОБА_12, який і позичив кошти.
18.09.2019 позичила кошти, наступного дня 19.09.2019 подарувала сину. Останній роздрукував договір дарування, який вона підписала. Запам`ятала дату 19.09.2019, оскільки в цей день переоформлювала квартиру на сина.
Позичала та дарувала гроші в гривні. Розмір позики - 2,4 млн грн, оскільки 2,5 млн грн у ОСОБА_4 не було. З них подарувала 2,3 млн грн.
100 тисяч грн залишила собі на ремонт квартири.
Бачила ОСОБА_14 3-4 рази. Десь за місяць до отримання коштів приїхала у Запоріжжя, зустрілися з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та обговорили питання про надання та повернення коштів.
Потім 2 рази бачила, коли віддавала гроші. Кошти віддавала особисто.
Поїхала перший раз до Запоріжжя на своєму авто з ОСОБА_16 за запрошенням ОСОБА_7 . Гроші ОСОБА_4 залишив у ОСОБА_7, оскільки поїхав за кордон. Про відсутність ОСОБА_4 ОСОБА_11 повідомив 18.09.2019. Розписку про отримання грошей написала у двох екземплярах та віддала ОСОБА_7 . Під час передачі коштів були утрьох - ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
З ОСОБА_4 з приводу отриманих коштів не зв`язувалась. Умови позики були оговорені на першій зустрічі. Орієнтовний строк - до 2 років. Планувала віддати кошти за рік.
19.09.2019 була зустріч із забудовником з приводу переоформлення квартири на сина. Тоді ж підписала договір, підготовлений сином. Хотіли поїхати до нотаріуса, але щось не вийшло. Хотіла, щоб ці кошти перебували у сина особисто, зважаючи на його розлучення.
До цього купила квартиру у травні 2019 року та подарувала синові (переоформила).
Також купила однокімнатну квартиру у 2018 році.
Син почав зустрічатися з ОСОБА_16 . Тому вирішила вкласти гроші у квартиру для сина.
У своїй квартирі зробила суперремонт. Витрати на ремонт та меблі склали приблизно 1 млн грн.
Під час купівлі будинку присутня не була. В той же день продали дві квартири. Покупцями квартир були продавці будинку. Квартира, яка належала ОСОБА_3, була продана за 1,5 млн грн.
В той же день син привіз гроші. Протягом тижня віддала 1,4 млн грн ОСОБА_18 . До Запоріжжя поїхала з ОСОБА_16 . У машині передала гроші особисто ОСОБА_4 . Останній написав у двох екземплярах розписки, що отримав 1,4 млн грн. Розписки залишились у ОСОБА_4 .
В жовтні 2020 року продала автівку, поїхала з ОСОБА_16 до Запоріжжя та віддала ОСОБА_4 600 тис грн.
На сьогодні не віддала гроші в повному обсязі.
З 1997 по 2007 роки здійснювала підприємницьку діяльність. Потім з 2008 року працювала без оформлення експедитором. До 2018 року працювала в сфері торгівлі. Хотіла знайти офіційну роботу з офіційним доходом. Працювала продавцем-касиром в Епіцентрі . Одержувала невеликі кошти, достатні для проживання.
Внаслідок здійснення підприємницької діяльності мала заощадження в розмірі 25 тис доларів США. Також після смерті матері отримала від сестри кошти за спадщину в виді частини будинку, земельного паю та заощаджень матері. Загальна сума заощаджень ОСОБА_3 з урахуванням підприємницької діяльності та спадщини становила десь 80 тисяч доларів США.
Заощадження закінчились після придбання квартир, авто та ремонту квартири.
Придбала квартиру у Дніпрі з метою бути ближче до сина.
В 2018 році придбала автомобіль за 10-12 тис доларів США через дилера на аукціоні в США. Автомобіль придбаний та відремонтований за власні кошти.
7.3. Відомості про майновий стан ОСОБА_4, відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представник відповідача у відзиві на позов та під час судових засідань стверджував про отримання ОСОБА_3 в 2019 році позики від ОСОБА_4 в значному розмірі. Та про дарування коштів ОСОБА_1 для придбання будинку.
Тому з метою оцінки цієї обставини суд вважає доцільним здійснити дослідження відповідних доказів.
7.3.1. На запит суду Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надано відомості з центральної бази даних ДРФО ДПС України щодо доходів ОСОБА_4 . за період 2009-2019 років.
Згідно з наданою інформацією (т. 3 а.с. 19-26) ОСОБА_4 отримав такі доходи (розмір доходів вирахуваний шляхом складання значень, наведених у стовбці 11, за відповідний період):
-в 2017 році - 242 963,67 грн;
-в 2018 році - 830 212 грн;
-в 2019 році - 775 321,37 грн.
Відповідно до наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на вимогу суду інформації щодо особи ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 70, документ сформований в системі «Електронний суд»), останній мав такі суми заробітку для нарахування пенсії:
-в 2011 році - 8 734 грн;
-в 2012 році - 13 177 грн;
-в 2013 році - 13 835 грн;
-в 2014 році - 14 616 грн;
-в 2015 році - 15 256 грн;
-в 2016 році - 17 262 грн;
-в 2017 році - 38 400 грн;
-в 2018 році - 44 676 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2023 тимчасово вилучено у ОСОБА_4 оригінал розписки від 18.09.2019, досліджений судом.
Згідно з цією розпискою ОСОБА_3 отримала у позику від ОСОБА_4 2 400 000 грн, які зобов`язалась повернути до 18.09.2021.
Гроші нею отримані до написання розписки.
Згідно з написами на розписці 11.08.2020 ОСОБА_4 отримав 1 400 000 грн як повернення позики, 25.10.2020 - 600 000 грн. Залишок боргу становить 400 000 грн.
7.3.2. В судовому засіданні 12.10.2023 був допитаний свідок ОСОБА_4 .
Його показання зводяться до такого.
ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем. Здійснює підприємницьку діяльність у сфері виробництва бетонних виробів приблизно з 2011 року.
З ОСОБА_3 його познайомив давній знайомий ОСОБА_11 на якомусь заході. В той же день ОСОБА_3 попросила позичити їй кошти в сумі 2,5 млн грн.
Оскільки з ОСОБА_11 у ОСОБА_4 дуже добрі відносини, останній погодився надати позику ОСОБА_21 у розмірі 2,4 млн грн.
ОСОБА_4 майновим станом ОСОБА_3 не цікавився. Зі слів ОСОБА_11, у ОСОБА_3 були у власності квартира та автівка. Працевлаштована ОСОБА_3 чи ні, не цікавився.
Єдиною причиною надання коштів ОСОБА_3 було те, що ОСОБА_11 порекомендував цю особу. Дуже добрі відносини з ОСОБА_11 стали підставою для надання позики в розмірі 2,4 млн грн.
Стверджував, що позика була надана ОСОБА_3 в день написання розписки. Точних обставин передання грошових коштів не пригадує. Гроші передавались в пакеті.
Обіцяли повернути кошти протягом року.
Надані кошти - це особисті накопичення ОСОБА_4 . Точну або приблизну суму заощаджень на час надання коштів не пам`ятає. Але розмір позики є суттєвим для нього.
Повернуто кошти частково. Перший раз повернуто 1,4 млн грн. Пізніше - 600 тис грн. Насьогодні заборгованість становить 400 тис грн. Записи про повернення вносились у текст розписки.
Інші документи щодо позики не оформлювались.
Спілкування з ОСОБА_3 відбувалося через ОСОБА_11 . Саме він телефонував їй та надавав телефон для спілкування ОСОБА_4 .
Планує стягувати заборгованість у судовому порядку.
Ким було здійснено повернення коштів, дати повернення та обставини їх передання також не пригадує. Пам`ятає лише, що святкували повернення коштів.
7.4. Показання свідка ОСОБА_5 щодо продажу будинку із земельною ділянкою та придбання квартир
В судовому засіданні 13.09.2023 був допитаний свідок ОСОБА_5 .
Надані ним показання зводяться до такого.
ОСОБА_5 є підприємцем. Одним з видів діяльності є здавання нерухомості в оренду.
З 2018 року допомагав дружині продати будинок у АДРЕСА_1 . Будинок без ремонту та внутрішніх робіт.
Продаж будинку відбувався протягом тривалого часу. В процесі продажу будинку познайомився з ОСОБА_1 . Останній і придбав будинок разом із земельною ділянкою за 2 900 000 грн.
ОСОБА_1 повідомив, що має у власності однокімнатну квартиру, є ще квартира матері. І можливим є розрахунок за будинок двома квартирами з доплатою. Квартири продати легше, ніж будинок. Тому погодились на такий варіант.
Подивилися на квартиру матері ОСОБА_1 з ремонтом та на його квартиру без ремонту.
Вартість квартири без ремонту становила 600 тис грн.
Вартість квартири з ремонтом - 500 тис грн. За ремонт та меблі оплата була здійснена окремо приблизно 1 млн грн.
У квартирі з ремонтом проживав ОСОБА_22 до продажу та деякий час після продажу.
Купівля-продаж об`єктів нерухомості відбувались таким чином:
-спочатку була придбана квартира без ремонту. За цю квартиру було сплачено кошти ОСОБА_5 в розмірі 600 тис грн. Ці кошти потрібні були ОСОБА_22 для ремонту будинку;
-потім був проданий будинок та за нього сплачені кошти в розмірі 2,9 млн грн;
-потім ОСОБА_5 придбана квартира з ремонтом та сплачено за неї ОСОБА_1 1,5 млн грн (з меблями та ремонтом).
Згодом квартири були продані ОСОБА_5 протягом кількох місяців по тій вартості, що зазначена у договорах купівлі-продажу. Отримав за квартири саме ці кошти. В квартирі з ремонтом замінив деякі предмети меблів та техніки.
ОСОБА_3 ніколи не бачив.
8. Стандарт доказування
Для висновку про стягнення або нестягнення активів необхідним є розуміння та визначення стандарту доказування у цій справі.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (частина четверта статті 89 ЦПК України).
Тобто законом визначений стандарт доказування у цій категорії справ - перевага сукупності доказів, які є більш переконливими. Фактично йдеться про стандарт переваги більш вагомих доказів (preponderance of the evidence), за якого тягар доказування виконано, якщо доведено, що суб`єктивна ймовірність того, що оспорюваний факт був, перевищує вірогідність зворотного.
Використаний в національній системі термін «більша переконливість доказів» означає, що існують розумні підозри вважати, що факт скоріше має місце. Цей стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Передбачений статтею 12 ЦПК України принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За загальним принципом диспозитивності (стаття 13 ЦПК України) суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Також у цій категорії справ тягар доведення обґрунтованості активів (спростування необґрунтованості) покладається на відповідача за наявності двох умов:
- достатньої доведеності зв`язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та
- достатньої доведеності наявності різниці між вартістю активів та законними доходами, визначеної частиною другою статті 290 ЦПК України.
Зв`язок активів - будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою з ОСОБА_1 згідно із зазначеними судом відомостями про придбання активу є очевидним та безперечним. Наявність зв`язку не спростовувалася відповідачем та його представником.
ОСОБА_1 придбав ці об`єкти нерухомості у власність.
Відповідні обставини підтверджені зазначеними судом у розділі 6 цього Рішення доказами.
Мінімальна різниця між вартістю активів та законними доходами, визначена частиною другою статті 290 ЦПК України, становить 1 003 500 грн.
У позові йдеться про визнання необґрунтованим активів вартістю 2 900 495 грн та стягнення на користь держави різниці між вартістю активу та законними доходами у розмірі 2 258 503,02 грн.
Доданими до позову документами позиція позивача щодо наявної різниці підтверджена. Тому така нормативна вимога позивачем дотримана.
9. Оцінка доказів та висновки суду
За частиною другою статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку (частина друга статті 69 Закону України «Про запобігання корупції»).
Згідно з частиною першою статті 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
Активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави (частина перша статті 292 ЦПК України).
Оскільки активи (нерухомість), про які йдеться у позові, набуті після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (після 28.11.2019), ці активи можуть бути визнаними необґрунтованими.
За твердженням позивача, лише доходи відповідача в розмірі 641 991,98 грн за період січень-вересень 2020 року могли бути використані відповідачем для придбання активів.
В пункті 7.1. цього Рішення на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку про розмір чистого доходу ОСОБА_1 за період січень-вересень 2020 року, а саме - 641 991,98 грн.
Власні заощадження відповідача в розмірі 5 000 доларів США, зазначені ним в декларації за 2019 рік, на думку суду, не могли були ним використані під час набуття нерухомості, оскільки сума заощаджень відповідача на кінець 2020 року становила 7 500 доларів США. В IV кварталі 2020 року ОСОБА_1 отримав дохід від Виконавчого комітету Марганецької міської ради 30 745,24 грн (т. 1 а.с. 53). За таких обставин збільшення суми заощаджень свідчить про їх невикористання протягом 2020 року.
З урахуванням наведених обставин та стандарту доказування переваги більш вагомих доказів у цій справі суд має оцінити доводи та докази відповідача щодо законності доходів, отриманих та використаних ОСОБА_1 для придбання будинку та земельної ділянки, а саме:
-отримання у ОСОБА_3 від ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 2 400 000 грн;
-передання ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 2 300 000 грн ОСОБА_1 та використання їх під час придбання нерухомості.
9.1. Оцінка судом договору позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На думку суду, укладання 18.09.2019 договору позики у формі розписки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є сумнівним. Така позиція ґрунтується на такому.
Дохід ОСОБА_4, відображений у відомостях, наданих податковим органом та відділенням Пенсійного фонду України, не є таким, що свідчить про можливість надання позики в розмірі 2 400 000 грн.
Неправдоподібним є надання позики в значному розмірі (майже 100 тисяч доларів США) для будь-якої людини без будь-яких очевидних підстав лише з причини дружніх відносин з ОСОБА_11, без встановлення платоспроможності позичальника, будь-яких інших відомостей щодо цієї особи, без застосування будь-яких засобів забезпечення зобов`язання (поруки, застави тощо). ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навіть не були знайомі один з одним безпосередньо до моменту погодження питання про позику.
Під час допиту ОСОБА_4 не зміг пояснити конкретні обставини надання позики та її часткового повернення.
Протягом допиту в суді ОСОБА_4 намагався уникнути відповідей на питання прокурора та суду та відмовитись від давання показань.
Ба більше, згідно з даними Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають митний контроль (т. 3 а.с. 184), ОСОБА_23 в період з 14.09.2019 до 22.09.2019 перебував за межами України.
Ця обставина виключає укладання 18.09.2019 договору позики та спростовує показання ОСОБА_4 про особисте надання ним коштів в день укладання розписки.
ОСОБА_3 у своїх показаннях зазначила, що отримувала позику від ОСОБА_11, а не від ОСОБА_4, оскілький останній був за кордоном.
Проте, враховуючи надання показань ОСОБА_3 30.10.2023, тобто після надання позивачем документів про перебування ОСОБА_4 за межами України, суд вважає такі показання ОСОБА_3 неправдивими, спрямованими на штучне створення доказів на користь позиції відповідача.
На думку суду, важливим критерієм оцінки відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наявність або відсутність спілкування між ними щонайменше з приводу повернення грошових коштів. За словами ОСОБА_4, спілкування завжди відбувалось через ОСОБА_11 . Причину відсутності прямого спілкування та відсутності у нього телефонного номеру ОСОБА_3 він не пояснив. Про відсутність прямого спілкування зазначила й у своїх показаннях ОСОБА_3 . Проте, враховуючи неабиякий розмір позики, відсутність прямого спілкування як щодо отримання позики, так і щодо її повернення також свідчить про відсутність реального отримання коштів за договором позики.
Також у суду викликає сумнів доцільність укладання зазначеного договору.
Особою, за проханням якої була надана позика ОСОБА_24, є ОСОБА_11 (з показань ОСОБА_4 ). Ця особа згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (т. 1 а.с. 92) є батьком
ОСОБА_25 є дружиною ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 90). Шлюб укладений 13.05.2021.
Як було зазначено судом, в декларації за 2021 рік (т. 1 а.с. 26-30) ОСОБА_1 відображено грошові активи в розмірі 200 000 доларів США, 200 000 Євро та 5 000 000 грн, власником яких є ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 перебуває з ОСОБА_7 у тісних стосунках щонайменше з 2019 року, що підтверджується даними його декларації за 2019 рік (т. 1 а.с. 34-38). Зокрема ним відображений дохід від відчуження рухомого майна ОСОБА_7 в розмірі 235 528 грн. Про спільне проживання відповідача та ОСОБА_7 у 2019 році зазначала й свідок ОСОБА_3 .
Тобто позичання коштів ОСОБА_3 за допомогою ОСОБА_11 у сторонньої особи за наявності великих статків у ОСОБА_7, майбутньої дружини ОСОБА_1, з метою надання допомоги на придбання будинку щонайменше виглядає неправдоподібним.
Незрозумілою та неправдоподібною для суду є сама ситуація, коли ОСОБА_3, не маючи стабільного доходу (особа навіть зверталась за отриманням субсидії), без чіткого розуміння джерела погашення позики отримує в позику 2,4 млн грн, маючи у власності майно, що здатне забезпечити повернення лише частини позики. І одночасно позикодавець ОСОБА_4, не будучи раніше навіть знайомим з ОСОБА_3, надає значну суму коштів лише за дружньою рекомендацією без будь-яких гарантій, не цікавлячись про майновий стан, працевлаштування ОСОБА_3, наявність в неї доходів та її здатність повернути позику.
Із зазначених причин суд не погоджується з позицією відповідача та його представника щодо укладання договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та отримання грошових коштів за цим договором в розмірі 2,4 млн грн.
Тому суд не може вважати правдивими показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які стосуються цих обставин.
9.2. Оцінка судом договору дарування від 19.09.2020
Відповідно до договору дарування від 19.09.2019 (т. 2 а.с. 89) ОСОБА_3 передала безоплатно ОСОБА_1 2 300 000 грн.
Копія цього договору надана суду представником відповідача.
Договір містить підписи сторін.
Оцінюючи зміст цього договору, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною п`ятою статті 719 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про валюту і валютні цінності»).
2 300 000 грн перевищують п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Тому договір дарування 2 300 000 грн мав бути укладений у письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню.
Ця вимога законодавства не була дотримана сторонами договору дарування від 19.09.2019, договір не посвідчений нотаріально.
Відповідно до статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Відповідачем не зазначено та не надано доказів щодо обставини, яка не залежала від його волі та перешкодила нотаріальному посвідченню правочину. Свідок ОСОБА_3 не пояснила суду, чому договір не був укладений у нотаріальній формі.
Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).
За неведених умов зазначений договір дарування від 19.09.2019 є нікчемним.
Водночас недійсність правочину в контексті саме цієї справи не є вирішальною обставиною. Правовий режим необґрунтованих активів не передбачає використання конструкції недійсності. В цьому разі достатньо спростувати презумпцію правомірності набуття права власності.
Вирішальним є те, чи отримав ОСОБА_1 гроші в розмірі 2 300 000 грн від своєї матері 19.09.2019, та чи є джерело цих коштів законним.
Судом вже зазначено, що 18.09.2019 ОСОБА_4 був відсутній в Україні і тому не міг надати кошти в будь-якому розмірі ОСОБА_3 в цей день. Відповідно ОСОБА_3 не могла надати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2 300 000 грн наступного дня - 19.09.2019.
Також детальна позиція суду з приводу укладання договору позики та отримання коштів від ОСОБА_4 викладена у п. 9.1. цього Рішення.
Інших джерел походження коштів, ніж договір позики з ОСОБА_4, відповідачем та його представником не зазначалось.
Досліджені офіційні джерела доходу ОСОБА_3 не дають суду підстав для висновку про наявність у неї інших потенційних джерел походження такої суми.
На думку суду, важливою обставиною, яка свідчить про неотримання ОСОБА_1 від своєї матері будь-яких коштів в 2019 році, є невідображення ним цієї обставини у декларації за 2019 рік.
Згідно із частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, що діяла на час подання декларації за 2019 рік) у декларації зазначаються, зокрема, відомості про:
«…7) отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року
8) наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року…».
Відповідачем не відображений у його декларації за 2019 рік отриманий ним подарунок в розмірі 2 300 000 грн, що безумовно перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1.01.2019.
Також відповідачем не відображена ця сума як наявні в нього грошові активи, оскільки вочевидь ця сума станом на 31.12.2019 в разі отримання дарунку мала б перебувати у нього.
Таке подвійне невідображення в декларації, на думку суду, спростовує версією представника відповідача про помилкове невідображення ОСОБА_1 в декларації за 2019 рік цього доходу внаслідок неналежного ставлення до цього обов`язку та внаслідок звільнення дарунку між особами першого ступеню споріднення від оподаткування податком на доходи з фізичних осіб.
Тривалість виконання ОСОБА_1 на початок 2020 року повноважень депутата Марганецької міської ради (більш ніж 3 роки) та неодноразовість заповнення декларацій також свідчать про обізнаність відповідача про вимоги законодавства у сфері запобігання корупції, зокрема й про вимоги про заповнення декларацій.
Про ретельність відповідача при заповненні декларації та про його обізнаність у цій сфері свідчить також зазначення ним в декларації за 2019 рік доходу від відчуження майна ОСОБА_7 .
9.3. Загальний висновок суду
Зазначені обставини у їх сукупності викликають у суду сумнів в отриманні ОСОБА_3 від ОСОБА_4 позики в розмірі 2 400 000 грн та в даруванні нею 2 300 000 грн ОСОБА_1 .
З урахуванням стандарту доказування переваги більш вагомих доказів внаслідок дослідження доказів у цій справі суд дійшов висновку про законність походження активів відповідача лише у розмірі 641 991,98 грн, використаних під час придбання відповідачем 04.08.2020 будинку та земельної ділянки загальною вартістю 2 900 495 грн.
За наслідками розгляду справи у суду виникло стійке враження про намагання представників відповідача затягнути розгляд справи з метою створення власної версії подій. А в подальшому - про намагання «підігнати» показання свідків під власну версію подій з урахуванням досліджених судом доказів.
Так представниками відповідача заявлялись чисельні заяви про відвід секретаря, колегії суддів, прокурора.
Також, незважаючи на встановлення судом строку для надання відзиву до 01.07.2023, відзив на позовну заяву отриманий судом лише 25.07.2023. На штемпелі поштового конверта зазначена дата 01.07.2023. Відзив був направлений представником відповідача ОСОБА_26 простою кореспонденцією, що не є розповсюдженою практикою в юридичному середовищі. Тобто відзив був доставлений до суду протягом 25 днів всупереч діючим строкам пересилання поштової кореспонденції в Україні. Це стало підставою для обґрунтованої думки про фактичне направлення відзиву значно пізніше 01.07.2023. Можливістю надати відзив електронними засобами представник відповідача не скористався. Такі обставини призвели до повторного розгляду певних клопотань представника відповідача, витрачання додаткового процесуального часу та збільшення строку розгляду справи.
На думку суду, протягом розгляду справи по суті відбувалась зміна деяких позицій представника відповідача, враховуючи надання прокурором документів на спростування певних обставин. Зокрема після допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (показання різнились щодо обставин надання позики), надання прокурором доказів про перебування ОСОБА_4 в день надання позики за кордоном, представник позивача клопотав про допит як свідка ОСОБА_11 . Проте такого свідка під час підготовчого провадження не заявлялось.
За частиною першою статті 291 ЦК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
Суд дійшов висновку про законність частини коштів, використаних для придбання ОСОБА_1 нерухомості у серпні 2020 року.
Тобто актив у вигляді житлового будинку із земельною ділянкою є частково необґрунтованим. Відповідно в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Земельна ділянка та житловий будинок є нерухомими речами, нерозривно пов`язані між собою. Існування житлового будинку та його обслуговування не можливі без земельної ділянки, придбання земельної ділянки та житлового будинку відбувалось одночасно та оформлене одним договором. Тому суд не вбачає потреби у штучному розділенні цих об`єктів та вважає неможливим прийняти рішення щодо обґрунтованості одного об`єкту (земельної ділянки) та необґрунтованості іншого (житлового будинку).
Згідно з частиною другою статті 292 ЦК України якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість частини активів у виді нерухомого майна в розмірі 2 258 503,02 грн (2 900 495 грн - 641 991,98 грн), виділити частину активу у виді житлового будинку та земельної ділянки неможливо, ця сума підлягає стягненню з відповідача як вартість частини актива.
За наведених обставин позов прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підлягає частковому задоволенню.
10. Cудові витрати
Судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами не заявлено.
11. Заходи забезпечення позову
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 частково задоволено заяву прокурора Ткача І.М. про забезпечення позову та накладено арешт на таке майно:
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478469212101, що зареєстрований за ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, що зареєстрована за ОСОБА_1 .
Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частина восьма цієї ж статті).
Враховуючи часткове задоволення позову, заходи забезпечення позову не підлягають скасуванню.
Керуючись статтею 328 ЦК України, статтями 158, 264-266, 290-292 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Частково задовольнити позов прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ткача Ігоря Михайловича до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
2. Визнати необґрунтованою частину активів у виді нерухомого майна вартістю 2 258 503,02 гривень, а саме:
- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1478469212101, вартістю на день набуття 2 836 059 грн;
- земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, вартістю на день набуття 64 436 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави частину вартості необґрунтованих активів в розмірі 2 258 503,02 (два мільйони двісті п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот три 0-02) гривень.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
5. Інформація про сторін:
Позивач: Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткач Ігор Михайлович, місцезнаходження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код юридичної особи 00034051.
Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Дата складання повного судового рішення 24 січня 2023 року.
Головуючий суддя Тимур ХАМЗІН
Судді Віра МИХАЙЛЕНКО
Сергій МОЙСАК